中国人民政治协商会议第十二届聊城市委员会委
.svg)
?вро?па — частина св?ту, яка повн?стю розташована у П?вн?чн?й п?вкул? та переважно у Сх?дн?й п?вкул?. ?вропа омива?ться П?вн?чним Льодовитим океаном на п?вноч?, Атлантичним океаном на заход?, Середземним морем на п?вдн? та межу? з Аз??ю на сход?. ?вропа як субконтинент д?лить найб?льший материк ?враз?ю з Аз??ю, а суперконтинент Афро?враз?я з Аз??ю та Африкою.[1][2] Вважа?ться, що ?вропа в?докремлена в?д Аз??[en] водод?лом Уральських г?р, р?чкою Урал, Касп?йським морем, Великим Кавказом, Чорним морем ? водним шляхом через протоку Босфор.
?вропа займа? близько 10,18 млн км2 (3,93 млн кв. миль) або 2 % поверхн? Земл? (6,8 % площ? суш?), що робить ?? другим за величиною континентом (використовуючи модель ?з семи континент?в). Пол?тично ?вропа розд?лена приблизно на п'ятдесят суверенних держав, з яких Рос?йська Федерац?я ? найб?льшою ? найб?льш населеною[en] державою, охоплюючи 39 % континенту та становлячи 15 % в?д його населення. Проте Рос?ю зазвичай також вважають трансконтинентальною державою[en]. Зокрема, Укра?на ? найб?льшою державою, яка повн?стю розташована в ?вроп?. Загальна чисельн?сть населення ?вропи в 2021 роц? становила близько 745 м?льйон?в (близько 10 % населення св?ту); третя за величиною[en] п?сля Аз?? та Африки. На кл?мат ?вропи[en] впливають тепл? атлантичн? теч??, так? як Гольфстрим, як? створюють пом?рний кл?мат, пом'якшуючи зиму на б?льш?й частин? континенту. Дал? в?д моря сезонн? в?дм?нност? пом?тн?ш?, створюючи б?льш континентальний кл?мат.
?вропейська культура склада?ться з ряду нац?ональних ? рег?ональних культур, як? формують центральне кор?ння ширшо? зах?дно? цив?л?зац??, зазвичай посилаючись на Стародавню Грец?ю та Стародавн?й Рим, зокрема через ?хн?х християнських наступник?в.[3][4] Починаючи з пад?нням Зах?дно? Римсько? ?мпер?? в 476 роц?, християн?зац?я ?вропи п?сля пер?оду великого переселення народ?в ознаменувала ?вропейське посткласичне середньов?ччя. ?тал?йське В?дродження поширило на континент? новий гуман?стичний ?нтерес до мистецтва та науки, що привело до сучасно? епохи[en]. Починаючи з епохи Великих географ?чних в?дкритт?в, на чол? з ?спанською та Португальською ?мпер?ями, ?вропа в?д?гравала дом?нуючу роль у св?тових справах завдяки численним досл?дженням ? завоюванням по всьому св?ту. М?ж XVI ? XX стол?ттями ?вропейськ? держави в р?зний час колон?зували[en] Америку, майже всю Африку та Океан?ю та б?льшу частину Аз??.
Епоха Просв?тництва, Французька революц?я та наполеон?вськ? в?йни сформували культурний, пол?тичний та економ?чний аспект континенту з к?нця XVII до першо? половини XIX стол?ття. Промислова революц?я, що почалася у Велик?й Британ?? наприк?нц? XVIII стол?ття, спричинила радикальн? економ?чн?, культурн? та соц?альн? зм?ни в Зах?дн?й ?вроп? та, зрештою, у всьому св?т?. Обидв? св?тов? в?йни почалися та велися значною м?рою в ?вроп?, сприяючи зменшенню дом?нування Зах?дно? ?вропи у св?тових справах до середини XX стол?ття, коли Радянський Союз ? Сполучен? Штати Америки зайняли ч?льне м?сце та змагалися за дом?нування в ?вроп? та в усьому св?т?.[5] Холодна в?йна, що виникла в результат?, розд?лила ?вропу вздовж зал?зно? зав?си з НАТО на заход? та Варшавським пактом на сход?. Цей розкол зак?нчився ос?нню народ?в, пад?нням Берл?нського муру та розпадом Радянського Союзу, що дозволило ?вропейськ?й ?нтеграц?? просунутися на Сх?д.
?вропейська ?нтеграц?я в ?нституц?йному план? почалася в 1948 роц? ?з заснуванням Ради ?вропи та значною м?рою завдяки створенню ?вропейських сп?льнот, як? з 1992 року стали ?вропейським Союзом (?С).[6] ?вропейський Союз ? наддержавним пол?тичним утворенням, щось м?ж конфедерац??ю та федерац??ю, та ?рунту?ться на систем? ?вропейських договор?в.[7] ?С виникла в Зах?дн?й ?вроп?, але розширювався на сх?д п?сля розпаду Радянського Союзу. Б?льш?сть держав-учасниць прийняли сп?льну валюту, ?вро, ? беруть участь у ?диному ?вропейському ринку та митному союз?. Великий блок держав Шен?енсько? зони також скасував внутр?шн?й прикордонний та ?мм?грац?йний контроль. Регулярн? народн? вибори до ?вропейського парламенту в?дбуваються кожн? п'ять рок?в; вони ? другими за к?льк?стю демократичних вибор?в у св?т? п?сля ?нд??[en]. ?С ? третьою за величиною економ?кою св?ту.
Зг?дно з чинним укра?нським правописом (а також попередн?ми його редакц?ями) ?дине правильне написання — ?вропа. Деяк? ?сторичн? правописн? системи рекомендували написання з Е- — Европа, зокрема: желех?вка (?Руска правопись? Смаль-Стоцького — 1892), харк?вський правопис (1926, 1928), правопис З?линського (1942, 1943), правопис Ярослава Рудницького (1949).
Назву Еврос вперше використали стародавн? греки для позначення сво?? найп?вн?чн?шо? пров?нц??, яка сьогодн? носить таку ж назву. Головна р?чка там — Еврос (сьогодн?шня Мариця) — прот?ка? через родюч? долини Трак??[8], яку також називали ?вропою, до того як цей терм?н означав континент.[9]
У класичн?й грецьк?й м?толог?? ?вропа (дав.-гр. Ε?ρ?πη, Eur?pē) — ф?н?к?йська принцеса, яку викрав Зевс ? в?дв?з на Крит. Походження цього ?мен?, як вважа? французький л?нгв?ст П. Шантрен, нев?доме[10]. ? ряд найпопулярн?ших в сучасн?й л?тератур? етимолог?чних г?потез запропонованих ще в античност? (поряд з багатьма ?ншими). Зокрема, одна з них поляга? в тому, що назва ?вропи походить в?д давньогрецького елемента ε?ρ?? (eurús) 'широка' ? ?ψ (ōps, род. ?π??, ōpós) ?око, обличчя?, отже, ?х композит Eur?pē означав би ?широкоока? або ?широке обличчя?.[11][12][13][14] Широка була еп?тетом само? Земл? в реконструйован?й прото?ндо?вропейськ?й рел?г?? та поез??, присвячен?й ?й.[11] Альтернативна точка зору була в Роберта Бекеса[en], який наводить аргументи на користь до?ндо?вропейського походження назви, пояснюючи, що пох?дне в?д eurus да? ?нший топон?м, н?ж Europa. Бекес знайшов топон?ми, пов'язан? з топон?мами ?вропи на територ?? Стародавньо? Грец??, а також так? м?сцевост?, як ?вропус[en] у Стародавн?й Македон??.[15]
Були спроби пов'язати Eur?pē ?з сем?тським терм?ном для позначення Заходу, наприклад аккадське erebu що означа? ?спускатися, заходити? (щодо Сонця), або ф?н?к?йське 'ereb ?веч?р, зах?д?[16], яке ? джерелом походження арабського maghreb та ?вритського ma'arav. Март?н Вест вважав, що ?фонолог?чно зб?г м?ж назвою ?вропи та будь-якою формою сем?тського слова дуже слабкий?,[17] тод? як Бекес гадав, що зв'язок ?з сем?тськими мовами малоймов?рним.[18]
Б?льш?сть основних св?тових мов використовують слова, що походять в?д Eur?pē або Europa для позначення континенту. Китайська мова, наприклад, використову? слово ōuzhōu (歐洲/欧洲), що ? абрев?атурою трансл?теровано? назви ōuluóbā zhōu (歐羅巴洲) (zhōu означа? ?континент?); под?бний китайський терм?н ōshū (яп. 欧州) також ?нод? використову?ться в японськ?й мов?, наприклад, у японськ?й назв? ?вропейського Союзу ōshū Rengō (яп. 欧州連合) , незважаючи на те, що катакана Yōroppa (яп. ヨーロッパ) використову?ться част?ше. У деяких тюркських мовах перська назва Франг?стан (?земля франк?в?) випадково використову?ться для позначення б?льшо? частини ?вропи, окр?м оф?ц?йних назв, таких як Avrupa або Evropa.[19]
Поширене визначення ?вропи як географ?чного терм?ну використову?ться з середини XIX стол?ття. Вважа?ться, що ?вропа обмежена великими водоймами на п?вноч?, заход? та п?вдн?; межею ?вропи на сход? ? п?вн?чному сход? зазвичай вважаються Уральськ? гори, р?чка Урал ? Касп?йське море; на п?вденному сход? — Кавказьк? гори, Чорне море та водн? шляхи, що з'?днують Чорне море з Середземним.[20]
Острови, як правило, групуються з найближчою континентальною сушею, тому ?сланд?я вважа?ться частиною ?вропи, тод? як сус?дн?й остр?в ?ренланд?я зазвичай в?дноситься до П?вн?чно? Америки, хоча пол?тично належить Корол?вства Дан?я. Тим не менш, ? деяк? винятки, як? ?рунтуються на соц?ально-пол?тичних ? культурних в?дм?нностях. К?пр знаходиться найближче до Анатол?? (або Мало? Аз??), але пол?тично вважа?ться частиною ?вропи[21] ? ? державою-учасницею ?вропейського Союзу. Протягом стол?ть Мальта вважалася островом П?вн?чно-Зах?дно? Африки, але тепер вона також вважа?ться частиною П?вденно? ?вропи.[22] Слово ??вропа?, яке використову?ться саме в британськ?й англ?йськ?й мов?, також може стосуватися виключно лише континентально? ?вропи.[23]
Терм?н ?континент? зазвичай ма? на уваз? ф?зичну географ?ю великого масиву суш?, повн?стю або майже повн?стю оточеного водою на сво?х кордонах. До прийняття поточного визначення, яке включа? г?рськ? водод?ли, межа м?ж ?вропою та Аз??ю к?лька раз?в зм?нювалася з моменту ?? першого задуму в класичн?й давнин?. У 1715 роц? мапограф Герман Молль припустив, що ?вропа обмежена сер??ю частково з'?днаних водних шлях?в, спрямованих до турецьких проток, ? р?чки ?ртиш, що впада? у верхню частину р?чки Об ? П?вн?чного Льодовитого океану. На в?дм?ну в?д цього визначення, нин?шн?й сх?дний кордон ?вропи проляга? по Уральським ? Кавказьким горам, що ? дещо умовним визначенням у пор?внянн? з будь-яким ч?тким визначенням терм?ну ?континент?.
Нин?шн?й под?л ?враз?? на два субконтиненти тепер в?добража? культурн?, мовн? та етн?чн? в?дм?нност? м?ж Сходом ? Заходом[en], як? зм?нюються швидше за спектром, н?ж за ч?ткою л?н??ю под?лу. Географ?чний кордон м?ж ?вропою та Аз??ю не проходить жодних державних кордон?в ? зараз проходить лише по к?лькох водоймах. Туреччина зазвичай вважа?ться трансконтинентальною державою[en], повн?стю розд?леною водою, тод? як Рос?я та Казахстан лише частково розд?лен? водними шляхами. Франц?я, Н?дерланди, Португал?я та ?спан?я також ? трансконтинентальними (точн?ше, м?жконтинентальними, якщо йдеться про океани чи велик? моря), оск?льки ?хн? основн? територ?? знаходяться в ?вроп?, тод? як осередки ?хн?х територ?й розташован? на ?нших континентах, в?докремлених в?д ?вропи великою територ??ю. ?спан?я, наприклад, ма? територ?? на п?вдень в?д Середземного моря, а саме Сеута та Мел?лья, як? ? частинами Африки та мають сп?льний кордон з Марокко. Зг?дно з чинною доктриною, Азербайджан ? Груз?я ? трансконтинентальними державами[en], де водн? шляхи повн?стю зам?нен? горами як водод?лом м?ж континентами.
Перше заф?ксоване використання Eur?pē як географ?чного терм?на м?ститься в гомер?вському Г?мн? Дел?йському Аполлону щодо зах?дного узбережжя Егейського моря. Як назву для частини св?ту, ?вропа перше використана в VI стол?тт? до нашо? ери Анакс?мандером ? Гекате?м. Анаксимандер пров?в кордон м?ж Аз??ю та ?вропою по р?чц? Фасис (сучасна р?чка Р?он? на територ?? Груз??) на Кавказ?, ц??? конвенц?? дотримувався Геродот у V стол?тт? до нашо? ери.[24] Геродот згадував, що св?т був розд?лений нев?домими особами на три частини — ?вропу, Аз?ю та Л?в?ю (Африку) — межами яких були Н?л ? Фасис, хоча в?н також стверджу?, що деяк? вважали р?чку Д?н, а не Фасис, як кордон м?ж ?вропою та Аз??ю.[25] Сх?дний кордон ?вропи був визначений у ? стол?тт? географом Страбоном на р?чц? Д?н.[26] Книга Юв?ле?в опису? континенти як земл?, подарован? Но?м сво?м трьом синам; ?вропа була визначена як земля в?д Геркулесових стовп?в у ??бралтарськ?й протоц?, що в?докремлю? ?? в?д П?вн?чно-Зах?дно? Африки, до Дону, що в?докремлю? ?? в?д Аз??.[27]
Римська ?мпер?я не надавала уваги концепц?? континентального под?лу. Однак п?сля пад?ння Зах?дно? Римсько? ?мпер?? культура, що розвинулась на ?? м?сц?, пов'язана з латинською мовою та Католицькою церквою, почала асоц?юватися з поняттям ??вропа?.[28] Терм?н ??вропа? вперше використано для сфери культури в епоху Карол?нгського В?дродження IX стол?ття. З того часу цей терм?н позначав сферу впливу Зах?дного християнства, на в?дм?ну як в?д Сх?дних православних церков, так ? в?д ?сламського св?ту.
Культурне визначення ?вропи як земель латинського християнства, що об'?дналися у VIII стол?тт?, означало новий культурний кондом?н?ум, створений через злиття германських традиц?й ? християнсько-латинсько? культури, що визнача?ться частково у протиставленн? В?зант?ю та ?сламу та обмежений п?вн?чною ?бер??ю, Британськими островами, Франц??ю, християн?зованим альп?йськими рег?онами та п?вн?чною та центральною ?тал??ю.[29][30] Концепц?я ? одн??ю з довготривалих спадщин Карол?нгського В?дродження: часто ?вропа ф?гуру? в листах придворного вченого Карла Великого Алку?на.[31] Перех?д ?вропи до культурного, а також географ?чного терм?ну призв?в до того, що кордони ?вропи зазнали впливу культурних м?ркувань на Сход?, особливо стосовно територ?й п?д впливом В?зант?йсько?, Османсько? та Рос?йсько? ?мпер?й. На так? запитання вплинули позитивн? конотац??, пов'язан? з терм?ном ?вропа його користувачами. Так? культурн? м?ркування не застосовувалися до Америки, незважаючи на ?? завоювання та заселення ?вропейськими державами. Натом?сть виникла концепц?я ?зах?дно? цив?л?зац??? як спос?б об'?днання ?вропи та цих колон?й.[32]
Питання про визначення сх?дно? меж? ?вропи постало в пер?од раннього Нового часу, коли сх?дне розширення Москов?? почало включати П?вн?чну Аз?ю. Протягом Середньов?ччя ? до XIX стол?ття традиц?йний под?л ?враз?? на два континенти, ?вропу та Аз?ю, дотримувався Птолеме?м, з кордоном за Турецькими протоками, Чорним морем, Керченською протокою, Азовським морем ? Доном (стародавн?й Тана?с). Але мапи, складен? протягом XVI—XVIII стол?ть, як правило, в?др?знялися тим, що продовжували межу за вигином Дону в Калач?-на-Дону (де в?н найближче до Волги, тепер з'?днаний з нею Волго-Донським каналом), на територ?ю, не докладно описану древн?ми географами.
Близько 1715 року Герман Молль склав мапу, на як?й зображено п?вн?чну частину р?чки Об ? р?чку ?ртиш, велика притока Об?, були показан? як компоненти частково з'?днаних водних шлях?в, що проходять кордон м?ж ?вропою та Аз??ю в?д Турецьких проток ? р?чки Дон до П?вн?чного Льодовитого океану. У 1721 в?н створив б?льш сучасну мапу, яку було легше читати. Однак його пропозиц?я дотримуватися великих р?к як л?н?? розмежування так ? не була прийнята ?ншими географами, як? почали в?дходити в?д ?де? водних кордон?в як ?дино правильного розд?лу м?ж ?вропою та Аз??ю.
Чотири роки потому, у 1725 роц?, Ф?л?п Йоган фон Страленбер? першим в?д?йшов в?д класично? ?де? з р?чною Д?н. В?н пров?в нову л?н?ю вздовж Волги, прямуючи за Волгою на п?вн?ч до Самарсько? луки, вздовж Загального Сирту (водод?л м?ж Волгою та Уралом), пот?м на п?вн?ч ? сх?д уздовж останнього водного шляху до його витоку в Уральських горах. У цей момент в?н запропонував, щоб г?рськ? хребти стали межами м?ж континентами в якост? альтернативи водним шляхам. В?дпов?дно, в?н пров?в нову межу на п?вн?ч уздовж Уральських г?р, а не сус?дн?х ? паралельних р?чок Об та ?ртиш.[33] Це було схвалено Рос?йською ?мпер??ю та запроваджено концепц??ю, яка згодом стане загальновизнаною. Однак таке р?шення мало й критик?в. Вольтер, який писав у 1760 роц? про зусилля Петра ? зробити Москов?ю б?льш ?вропейською, стверджував, що н? Рос?йська ?мпер?я, н? Скандинав?я, н? п?вн?чна Н?меччина, н? Р?ч Посполита не були повн?стю частиною ?вропи.[34] В?дтод? багато сучасних анал?тичних географ?в, як-от Гелфорд Джон Макк?ндер заявили, що вони не вважають Уральськ? гори межею м?ж континентами.[35]
Мапотворц? продовжували розходитися щодо меж? м?ж нижн?м Доном ? Самарою нав?ть у XIX стол?тт?. В атлас? 1745 року, опубл?кованому Рос?йською академ??ю наук, межа проходить за Доном за Калач аж до Серафимовича, а пот?м пряму? на п?вн?ч до Архангельська, тод? як ?нш? мапографи XVIII—XIX стол?ть, так? як Джон Кер?, дотримувалися припису Страленбер?а. На п?вдень прибл.?1773 року н?мецьким натурал?стом Петером Симоном Палласом було виявлено Кумо-Маничську западину, яка колись з'?днувала Чорне та Касп?йське моря.[36][37] Згодом ця западина була запропонована як природна межа м?ж континентами.
До середини XIX стол?ття ?снувало три основн? концепц??: одна йшла через р?чку Д?н, Волго-Д?нський канал ? Волгу, ?нша йшла через Кумо-Маничську западину до Касп?ю, а пот?м до Уралу, а третя лише через Д?н. У географ?чн?й л?тератур? 1860-х рок?в це питання все ще розглядалося як ?суперечливе?.[38]
У Рос?йськ?й ?мпер?? та Радянському Союз? межу по Кумо-Маничськ?й западин? найчаст?ше використовувався ще в 1906 роц?.[39] У 1958 роц? Радянське географ?чне товариство оф?ц?йно рекомендувало проводити в п?дручниках кордон м?ж ?вропою та Аз??ю в?д Байдарацько? затоки на Карському мор?, вздовж сх?дного п?дн?жжя Уральських г?р, дал? по р?чц? Урал до Мугоджарських пагорб?в, а пот?м р?чка Емба; ? Кума-Маничська западина,[40] таким чином пом?щаючи Кавказ повн?стю в Аз?ю, а Урал повн?стю в ?вропу.[41] Flora Europaea прийняла межу по р?чках Тереку ? Кубан?, тобто на п?вдень в?д Куми ? Манич, але все ще з Кавказом ц?лком в Аз??.[42][43] Однак б?льш?сть географ?в у Радянському Союз? в?ддавали перевагу меж? вздовж Кавказького гребеня,[44] ? вона стала загальноприйнятою класиф?кац??ю наприк?нц? XX стол?ття, хоча межа Кума-Манич використовувалася на деяких мапах XX стол?ття.
Дехто вважа? под?л ?враз?? на Аз?ю та ?вропу залишком ?вропоцентризму: ?За ф?зичною, культурною та ?сторичною р?зноман?тн?стю Китай та ?нд?ю можна пор?вняти з ус??ю ?вропейською територ??ю, а не з одн??ю ?вропейською державою. […]?.
?вропа займа? зах?дну п'яту частину суш? ?враз??.[45] ?вропа ма? б?льше в?дношення узбережжя до суш?, н?ж будь-який ?нший континент або субконтинент.[46] ?? морськ? кордони складаються з П?вн?чного Льодовитого океану на п?вноч?, Атлантичного океану на заход? та Середземного, Чорного та Касп?йського мор?в на п?вдн?.[47] Рель?ф суш? в ?вроп? дуже р?зноман?тний на в?дносно невеликих територ?ях. П?вденн? рег?они б?льш горист?, просуваючись на п?вн?ч, рель?ф спуска?ться в?д високих Альп, П?рене?в ? Карпат через горбист? височини до широких низьких п?вн?чних р?внин, як? ? обширними на сход?. Ця розширена низовина в?дома як Велика ?вропейська р?внина, а в ?? серц? лежить П?вн?чно-Н?мецька р?внина. Дуга наг?р'?в також ?сну? вздовж п?вн?чно-зах?дного узбережжя, яка почина?ться в зах?дних частинах остров?в Британ?? та ?рланд??, а пот?м продовжу?ться вздовж гористого, пор?заного ф?ордами хребта Норвег??.
Так? субрег?они, як П?ренейський п?востр?в та Апенн?нський п?востр?в мають сво? власн? комплексн? особливост?, як ? сама материкова Центральна ?вропа, де рель?ф м?стить багато плато, р?чкових долин ? улоговин. Так? субрег?они, як ?сланд?я, Велика Британ?я та ?рланд?я, ? особливими випадками. Перший — це окрема земля в п?вн?чному океан?, яка вважа?ться частиною ?вропи, тод? як другий — це г?рськ? територ??, як? колись були при?днан? до материка, поки п?двищення р?вня моря не в?др?зало ?х.
У р?зн? часи сх?дну межу ?вропи проводили по-р?зному, простежу?ться загальна тенденц?я ?розростання ?вропи на сх?д?. Останн? три стол?ття умовну межу м?ж ?вропою ? Аз??ю на суходол? проводять вздовж сх?дного п?дн?жжя Уралу, по р?чц? Емб?, Касп?йському морю, Кумо-Маницьк?й западин? (часто до ?вропи зараховують Кавказ), Чорному морю, протоц? Босфор, Мармуровому морю, протоц? Дарданелли, Егейському морю; Середземне море ? Г?бралтарська протока в?докремлюють ?вропу в?д Африки.
Под?л материка ?враз?я на частини св?ту ?вропу ? Аз?ю склався ще в Стародавн?й Грец??. Античн? греки вид?ляли три частини св?ту — ?вропу, Аз?ю ? Л?в?ю (Африку). Межею м?ж ?вропою ? Аз??ю вони вважали водн? шляхи в?д Середземного до Азовського моря. Сучасн? сх?дн? меж? ?вропи (Урал) були встановлен? за пропозиц??ю шведського географа Ф?л?па Йогана фон Страленберга.
Протяжн?сть ?вропи в мерид?ональному напрямку — 4300 км, у широтному — 5000 км.
?вропа ма? найб?льш розчленовану серед частин св?ту берегову л?н?ю (п?вострови становлять 1/4 територ?? ?вропи; острови займають близько 730 тис. км2).
Середня висота — 292 м; п?к Монблан (4809 м) — найвища вершина Альп ? водночас ?вропи (якщо не враховувати Ельбрус (5642 м) на Кавказ?); найнижча точка — узбережжя Касп?йського моря (28 м нижче р?вня моря).
Гори й височини належать до 3 епох складчастост?:
- каледонсько? (Скандинавськ? гори);
- герцинсько? (?бер?йський масив, Центральний масив, Во?ези, Арденни, Урал);
- альп?йсько? (П?рене?, Альпи, Апенн?ни, Карпати, Стара Планина, Динарськ? гори, Кримськ? гори).
Найб?льш? р?внини: Сх?дно-?вропейська р?внина, Причорноморська низовина, Паданська р?внина, Паризький басейн.
Активн? вулкани: Гекла, Везув?й, Етна, Стромбол?.
Найб?льше озер у п?вн?чн?й частин? ?вропи; найглибш? — б?ля п?дн?жжя Альп (Комо, ?арда, Женевське, Боденське). Озера площею понад 5100 км2 розташован? у Сх?дн?й ?вроп?: Ладозьке, Онезьке, Чудське. Найб?льш? р?чки (довжиною понад 800 км): Волга, Дунай, Дн?про, Урал, Дон, Печора, Дн?стер, Рейн, Луара, Ельба, В?сла, Одра, Прут, Рона.
Льодовики поширен? на островах Шп?цбер?ен, Нова Земля та ?сланд?я, а також в Альп?йських ? Скандинавських горах (разом 120 тис. км2).
Розташування центру залежить в?д визначення меж ?вропи, а також в?д методики п?драхунку, а також в?д того, чи включають в?ддален? острови в список крайн?х точок ?вропи чи н?. Отож на звання географ?чного центру ?вропи претендують дек?лька м?сць. Окр?м Укра?ни, де центром ?вропи вважа?ться точка б?ля села Д?лове неподал?к Рахова, на м?сце розташування центру ?вропи претендують також Литва, Словаччина, Б?лорусь, Польща та деяк? ?нш? кра?ни. Книга рекорд?в Г?ннеса визна? село Пурнушкяй за 26 км на п?вн?ч в?д В?льнюса (Литва) ?оф?ц?йним? географ?чним центром ?вропи.
Геолог?чна ?стор?я ?вропи бере св?й початок в?д утворення Балт?йського щита (Фенносканд??) ? Сарматського кратону, обидва близько 2,25 р. м?льярд?в рок?в тому, а пот?м Волго-Уральського щита, три разом ведуть до Сх?дно?вропейського кратону (≈ Балт??), який став частиною суперконтиненту Нуна. Близько 1.1 м?льярд?в рок?в тому Балт?я й Арктика (як частина Канадсько? платформи) об'?дналися в Род?н?ю, п?зн?ше розд?лившись близько 550 р. м?льйон?в рок?в том. Близько 440 м?льйон?в рок?в тому Лавраз?я утворилася з Балт?? та Лаврент??; подальше з'?днання з ?ондваною призвело до утворення Панге?. Близько 190 м?льйон?в рок?в тому ?ондвана ? Лавраз?я розд?лилися внасл?док розширення Атлантичного океану. П?сля цього сама Лавраз?я знову розд?лилася на Лаврент?ю (П?вн?чну Америку) ? ?враз?йський континент. Сухопутний зв'язок м?ж ними збер?гався тривалий час через ?ренланд?ю, що призвело до обм?ну видами тварин. Приблизно з 50 м?льйон?в рок?в тому п?двищення та зниження р?вня моря визначили фактичну форму ?вропи та ?? зв'язки з такими континентами, як Аз?я. Сучасна форма ?вропи дату?ться п?зн?м третинним пер?одом приблизно п'ять м?льйон?в рок?в тому.[48]
Геолог?я ?вропи надзвичайно р?зноман?тна та складна, що породжу? велику р?зноман?тн?сть ландшафт?в по всьому континенту, в?д Шотландського наг?р'я до холмистих р?внин Угорщини.[49] Найб?льш важливою особлив?стю ?вропи ? дихотом?я м?ж високог?рною та г?рською П?вденною ?вропою та великою, частково п?дводною, п?вн?чною р?вниною, яка тягнеться в?д ?рланд?? на заход? до Уральських г?р на сход?. Ц? дв? половини розд?лен? г?рськими ланцюгами П?рене?в та Альп / Карпат. П?вн?чн? р?внини обмежен? на заход? Скандинавськими горами та г?рськими частинами Британських остров?в. Основними м?лководними водоймами, що занурюють частини п?вн?чних р?внин, ? Кельтське море, П?вн?чне море, комплекс Балт?йського моря та Баренцеве море.
П?вн?чна р?внина м?стить старий геолог?чний континент Балт??, ? тому ?? можна вважати геолог?чно ?головним континентом?, тод? як перифер?йн? височини та г?рськ? райони на п?вдн? та заход? ? фрагментами р?зних ?нших геолог?чних континент?в. Б?льша частина давньо? геолог?? Зах?дно? ?вропи ?снувала як частина стародавнього м?кроконтиненту Авалон?я.
Основн? родовища корисних копалин: нафти ? природного газу — в П?вн?чному мор?, Баку, вуг?лля — Рурський, Верхньос?лезький, Донецький, Печорський, П?дмосковний басейни, зал?зних руд — Курська магн?тна аномал?я, Лотарин??я, п?вн?ч Скандинав??, марганцевих руд — Н?копольське родовище; ? також родовища кольорових метал?в, боксит?в, кам'яно? сол?, соди.
?вропа лежить переважно в пом?рному кл?матичному пояс? п?вн?чно? п?вкул?, де переважа? зах?дний напрямок в?тру. Кл?мат м'якший пор?вняно з ?ншими районами на т?й же широт? в усьому св?т? через вплив ?ольфстриму, океансько? теч??, яка несе теплу воду з Мексикансько? затоки через Атлантичний океан до ?вропи. ?ольфстрим називають ?центральним опаленням ?вропи?, тому що в?н робить кл?мат ?вропи тепл?шим ? волог?шим, н?ж це було б за ?нших умов. ?ольфстрим не т?льки несе теплу воду до ?вропейського узбережжя, але й нагр?ва? переважаюч? зах?дн? в?три, як? дмуть через континент з Атлантичного океану.
Таким чином, середня температура протягом року в Авейру становить 16 °C, тод? як у Нью-Йорку, який знаходиться майже на т?й же широт?, що межу? з тим самим океаном, вона становить лише 13 °C. Берл?н, Н?меччина; Калгар?, Канада; й ?ркутськ, на далекому п?вденному сход? Рос??, лежать приблизно на одн?й широт?; Середня температура с?чня в Берл?н? приблизно на 8 °C вища, н?ж у Калгар?, ? майже на 22 °C вище, н?ж середня температура в ?ркутську.
Особливе значення мають також велик? водн? маси Середземного моря, як? вир?внюють середньор?чну ? добову температури. Води Середземного моря простягаються в?д пустел? Сахара до Альп?йсько? дуги в ?? найп?вн?чн?ш?й частин? Адр?атичного моря поблизу Тр??ста.
Загалом ?вропа холодн?ша? не лише на п?вноч? пор?вняно з п?вднем, але й ?з заходу на сх?д. Кл?мат б?льш океан?чний на заход? ? менш на сход?.
Прим?тно, що середн? температури найхолодн?шого м?сяця, а також середньор?чн? температури падають ?з заходу на сх?д. Наприклад, у найхолодн?ший м?сяць року в Единбурз? тепл?ше, н?ж у Белград?, хоча Белград знаходиться приблизно на 10° широти п?вденн?ше.
Зм?на кл?мату призвела до п?двищення температури на 2,3 °C (2022) у ?вроп? пор?вняно з до?ндустр?альним р?внем. ?вропа ? континентом, що нагр?ва?ться найшвидше у св?т?. Кл?мат ?вропи ста? тепл?шим через антропогенну д?яльн?сть. На думку м?жнародних кл?матичних експерт?в, п?двищення глобально? температури не повинно перевищувати 2 °C, щоб запоб?гти найнебезпечн?шим насл?дкам зм?ни кл?мату; без скорочення викид?в парникових газ?в це може статися до 2050 року. Зм?на кл?мату ма? насл?дки для вс?х рег?он?в ?вропи, причому ступ?нь ? характер впливу р?зняться на континент?. Вплив на ?вропейськ? держави включа? потепл?ння погоди та зб?льшення частоти та ?нтенсивност? екстремальних погодних умов, таких як хвил? спеки, що створю? ризики для здоров'я та вплив на екосистеми. ?вропейськ? держави ? основними джерелами глобальних викид?в парникових газ?в, хоча ?вропейський Союз та уряди к?лькох держав окреслили плани щодо пом'якшення насл?дк?в зм?ни кл?мату та енергетичного переходу в XXI стол?тт?, одним ?з яких ? ?вропейська зелена угода. ?вропейським ком?саром з питань кл?мату[en] з 9 жовтня 2023 року ? Вопке Гукстра.
Проживаючи пл?ч-о-пл?ч ?з землеробськими народами протягом тисячол?ть, тварини та рослини ?вропи сильно постраждали в?д присутност? та д?яльност? людей. За винятком Фенносканд?? та п?вноч? Рос??, в ?вроп? зараз знайдено небагато д?лянок незаймано? дико? природи, за винятком р?зних нац?ональних парк?в.
Основним природним рослинним покривом ?вропи ? зм?шан? л?си. Умови для росту дуже сприятлив?. На п?вноч? ?ольфстрим ? П?вн?чноатлантичний дрейф з?гр?вають континент. П?вденна ?вропа ма? теплий, але м'який кл?мат. У цьому рег?он? част? л?тн? посухи. Г?рськ? хребти також впливають на умови. Деяк? з них, так? як Альпи та П?рене?, ор??нтован? на сх?д-зах?д ? дозволяють в?тру переносити велик? маси води з океану в глиб. ?нш? ор??нтован? на п?вдень-п?вн?ч (Скандинавськ? гори, Динариди, Карпати, Апенн?ни), ? оск?льки дощ? випадають переважно на схил? г?р, як? спрямован? до моря, л?си добре ростуть з цього боку, тод? як з ?ншого боку умови набагато менш сприятливий. К?лька куточк?в материково? ?вропи колись не паслися худобою, а вирубка доземлеробського л?сового середовища призвела до руйнування перв?сних екосистем рослин ? тварин.
.png)
Можливо, колись в?д 80 до 90 в?дсотк?в територ?? ?вропи було вкрито л?сами.[51] В?н простягався в?д Середземного моря до П?вн?чного Льодовитого океану, хоча б?льше половини первинних л?с?в ?вропи зникло через стол?ття вирубки л?с?в. Останн?м часом вирубка л?с?в спов?льнилася, ? було висаджено багато дерев. Однак у багатьох випадках монокультурн? плантац?? хвойних пор?д зам?нили перв?сний зм?шаний природний л?с, оск?льки вони ростуть швидше. Зараз плантац?? охоплюють величезн? площ? земл?, але ? г?ршими середовищами ?снування для багатьох ?вропейських л?сових вид?в, як? потребують сум?ш? деревних пор?д ? р?зноман?тно? структури л?су. К?льк?сть природних л?с?в у Зах?дн?й ?вроп? становить лише 2–3 % ? менше, тод? як у Зах?дн?й Рос?? — 5–10 %. ?вропейською державою з найменшим в?дсотком л?систо? територ?? ? ?сланд?я (1 %), а найб?льш л?систою кра?ною ? Ф?нлянд?я (77 %).[52]
У пом?рн?й зон? ?вропи переважають зм?шан? л?си, що м?стять як широколистян?, так ? хвойн? породи дерев. Найважлив?шими породами в Центральн?й ? Зах?дн?й ?вроп? ? бук ? дуб. На п?вноч? тайга — зм?шаний ялиново — сосново — березовий л?с; п?вн?чн?ше в межах Рос?? та крайньо? п?вн?чно? Скандинав?? тайга зм?ню?ться м?сцем тундри з наближенням до Арктики. У Середземномор'? висаджено багато оливкових дерев, як? дуже добре пристосован? до його посушливого кл?мату; Кипарис в?чнозелений також широко висаджу?ться в п?вденн?й ?вроп?. У нап?взасушливому середземноморському рег?он? багато чагарникових л?с?в. Вузький сх?дно-зах?дний язик ?враз?йських пол?в (степу) тягнеться на зах?д в?д Укра?ни, зак?нчу?ться в Угорщин? та перетина? тайгу на п?вноч?.
Зледен?ння п?д час останнього льодовикового пер?оду та присутн?сть людини вплинули на розпод?л ?вропейсько? фавни. Що стосу?ться тварин, то в багатьох частинах ?вропи на б?льш?сть великих тварин ? найвищих вид?в хижак?в полювали до ?хнього знищення. Мамут найвеличн?ший вимер ще до к?нця неол?ту. Сьогодн? вовки (м'ясо?дн?) ? ведмед? (все?дн?) знаходяться п?д загрозою зникнення. Колись вони зустр?чалися на б?льш?й частин? ?вропи. Однак вирубка л?с?в ? полювання змусили цих тварин в?дступати все дал? ? дал?. До середньов?ччя м?сця проживання ведмед?в були обмежен? б?льш-менш важкодоступними горами з достатн?м л?совим покривом. Сьогодн? бурий ведм?дь живе переважно на Балканському п?востров?, у Скандинав?? та Рос?йськ?й Федерац??; невелика к?льк?сть також збер?га?ться в ?нших державах ?вропи (Австр?я, П?рене?, Укра?н? тощо), але в цих районах популяц?? бурих ведмед?в фрагментован? та марг?нал?зован? через знищення середовища ?х ?снування. Кр?м того, б?лих ведмед?в можна зустр?ти на Шп?цберген?, норвезькому арх?пелаз? далеко на п?вн?ч в?д Скандинав??. Вовка, другого за величиною хижака в ?вроп? п?сля бурого ведмедя, можна зустр?ти в основному в Центральн?й та Сх?дн?й ?вроп? та на Балканах, з невеликою к?льк?стю зграй Зах?дно? ?вропи (Скандинав?я, ?спан?я тощо).
?нш? хиж? тварини включають ?вропейську дику к?шку, червону лисицю та песця, золотистого шакала, р?зн? види куниць, ?вропейського ?жака, р?зн? види плазун?в (наприклад, зм?й, таких як гадюки та вуж?) ? земноводних, а також р?зних птах?в (сови, яструби та ?нш? хиж? птахи).
Важливими ?вропейськими траво?дними тваринами ? равлики, личинки, риба, р?зн? птахи та ссавц?, так? як гризуни, олен? та козул?, кабани та мешканц? г?р, бабаки, стейнбоки, серни та ?нш?. Деяк? комахи, так? як сонцевик кропив'яний, додають б?ор?зноман?ття.[55]
Морськ? ?стоти також ? важливою частиною ?вропейсько? флори та фавни. Морська флора представлена переважно ф?топланктоном. Важливими тваринами, як? живуть у ?вропейських морях, ? зоопланктон, молюски, голкошк?р?, р?зн? ракопод?бн?, кальмари та восьминоги, риби, дельф?ни та кити.
Б?ор?зноман?ття в ?вроп? охороня?ться Бернською конвенц??ю Ради ?вропи, яку також п?дписали ?вропейська економ?чна сп?льнота та не?вропейськ? держави.
Незважаючи на невелик? розм?ри ?вропи, на ?? територ?? простежуються значн? контрасти рель?фу, кл?мату, ?рунт?в, б?оти та ландшафт?в. Особливост? окремих рег?он?в формувалися п?д впливом складно? геолог?чно? ?стор??, тектон?чних рух?в, д?яльност? льодовик?в та ?нших природних чинник?в. ?вропейський субконтинент нараз? под?ляють на 7(8) ф?зико-географ?чних кра?н:
- П?вн?чна ?вропа (охоплю? Скандинавський п?востр?в, Ф?нлянд?ю, ?сланд?ю, п?вн?чн? частини Дан?? та Прибалтики; геолог?чну основу рег?ону утворю? Балт?йський щит — найдавн?ша частина Сх?дно?вропейсько? платформи, сформована з кристал?чних пор?д; рель?ф переважно горбистий, з численними льодовиковими формами — моренами, камами, озами, ф?ордами; кл?мат переважно пом?рно морський з елементами континентальност? на п?вдн?; ?рунти п?дзолист? та болотн?; на п?вноч? поширен? тундров? ландшафти, п?вденн?ше — тайга);
- Зах?дна ?вропа (охоплю? Франц?ю, Бельг?ю, Н?дерланди, Велику Британ?ю та ?рланд?ю; переважа? р?внинний та низьког?рний рель?ф; кл?мат океан?чний з м'якими зимами, вологим л?том ? р?вном?рними опадами; ?рунти бур? л?сов? та дерново-п?дзолист?; на м?сц? колишн?х широколистяних л?с?в поширен? переважно культурн? ландшафти);
- Центральна ?вропа (охоплю? Н?меччину, Швейцар?ю, Австр?ю, Чех?ю, Словаччину, Польщу та частково Угорщину; рель?ф на п?вноч? р?внинний, у центральн?й ? п?вденн?й частинах поширен? низько- ? середньог?р'я; кл?мат пом?рно континентальний ?з впливом океан?чних пов?тряних мас; ?рунти бур? л?сов? та с?р? л?сов?, у передг?р'ях — перегн?йно-карбонатн?; природна рослинн?сть представлена переважно буково-дубовими та хвойними л?сами, проте значну частину територ?? займають культурн? ландшафти);
- П?вденна ?вропа (Середземномор'я) (охоплю? П?ренейський, Апенн?нський, Балканський п?вострови, а також п?вденн? райони Франц??; рель?ф переважно г?рський, пов'язаний ?з структурами Альп?йсько? геосинкл?нально? област?; тут розташован? Альпи, П?рене?, Апенн?ни, Балкани, Карпати та численн? вулкани; кл?мат середземноморський, ?з м’якою вологою зимою та спекотним сухим л?том, у г?рських районах — з холодн?шими зимами та значною к?льк?стю опад?в; ?рунти: червоноземи, коричнев? та с?р? ?рунти; природна рослинн?сть представлена в?чнозеленими чагарниками (макв?с, гаррига), сосновими та дубовими л?сами; на р?внинах ? узбережжях переважають культурн? ландшафти з плантац?ями олив, винограду, цитрусових). Як окремий рег?он ?нод? розглядають Альп?йсько-Карпатську г?рську кра?ну;
- Сх?дна ?вропа (Сх?дно?вропейська р?внина) (займа? б?льшу частину субконтиненту ? охоплю? Укра?ну, Б?лорусь, Молдову, ?вропейську частину Рос??, а також п?вденн? частини Дан?? та Прибалтики; основою ? Сх?дно?вропейська р?внина, що сформувалася на давн?й докембр?йськ?й платформ?; рель?ф переважно р?внинний, розчленований р?чковими долинами та ероз?йними формами, м?сцями з п?дняттями у вигляд? височин; кл?мат континентальний з холодною зимою та теплим л?том, контрастн?ший на п?вноч? ? на п?вдн?; яскраво виражена широтна зональн?сть — в?д тундри на п?вноч? кра?ни до нап?впустель на п?вдн?);
- Кримсько-Кавказька г?рська кра?на належить до Альп?йського складчастого поясу (охоплю? глибово-складчасте п?дняття Великого Кавказу, хребти Малого Кавказу з розташованими м?ж ними тектон?чними западинами, а також Г?рський Крим; кра?на розташована на стику р?вних ландшафтних зон ? в?др?зня?ться великим р?зноман?ттям ландшафт?в — в?д вологих широколистяних ? субтроп?чних ландшафт?в до альп?йських лук ? льодовик?в);
- Уральсько-Новоземельська г?рська кра?на — герцинська невисока складчаста споруда, що зазнала тривалу денудац?ю ? нов?тн? п?дняття, витягнут? в мерид?ональному напрям? в?д Арктики до нап?впустель; переважають полярно-пустельн?, тундров? та тайгов? ландшафти).
?вропа була незаселеною людьми досить довго. Людина грузинська, яка жила приблизно 1,8 м?льйона рок?в тому в Груз??, ? найдавн?шим гом?н?ном, виявленим у ?вроп?.[57] ?нш? останки гом?н?д?в, як? датуються приблизно 1 м?льйоном рок?в, були виявлен? в Атапуерц?, ?спан?я.[58] Неандерталець (названий на честь долини Неандерталь у Н?меччин?) з'явився в ?вроп? 150 000 рок?в тому (115 000 рок?в тому в?н зустр?ча?ться вже на територ?? сучасно? Польщ?[59]). Неандертальц?в вит?снили сучасн? люди (кроманьйонц?), як?, можливо, з'явилися в ?вроп? приблизно 43 000–40 000 рок?в тому.[60] Однак ? також докази того, що Homo sapiens прибули до ?вропи 54 000 рок?в тому, приблизно на 10 000 рок?в ран?ше, н?ж вважалося ран?ше.[61] Найдавн?ш? стоянки в ?вроп?, датован? 48 000 рок?в тому, — це Р?паро-Мок? (?тал?я), Гейссенклостерле (Н?меччина) та ?стур?ц (Франц?я).[62][63]
?вропейський пер?од неол?ту, в?дзначений вирощуванням зернових культур ? розведенням худоби, зб?льшенням к?лькост? поселень ? широким використанням керам?ки, розпочався приблизно в 7000 р. до н . .[64] Вона поширилася з Балкан уздовж долин Дунаю та Рейну (культура л?н?йно? керам?ки) та уздовж узбережжя Середземного моря (культура Кард?ал). М?ж 4500 ? 3000 роками до нашо? ери ц? центрально?вропейськ? неол?тичн? культури розвивалися дал? на зах?д ? п?вн?ч, передаючи нещодавно набут? навички виробництва м?дних артефакт?в. У Зах?дн?й ?вроп? пер?од неол?ту характеризувався не великими с?льськогосподарськими поселеннями, а польовими пам'ятками, такими як огорож?, кургани та мегал?тичн? гробниц? .[65] Розкв?т культурного горизонту шнурово? керам?ки досяг на переход? в?д неол?ту до енеол?ту . У цей пер?од г?гантськ? мегал?тичн? пам'ятники, так? як мегал?тичн? храми Мальти та Стоунхендж, були побудован? по вс?й Зах?дн?й та П?вденн?й ?вроп?.[66][67]
Сучасне кор?нне населення ?вропи в основному походить в?д трьох р?зних л?н?й:[68] мезол?тичн? мисливц?-збирач?, що походять в?д популяц?й, пов'язаних з палеол?тичною еп?граветською культурою;[56] Неол?тичн? ранньо?вропейськ? фермери, як? м?грували з Анатол?? п?д час неол?тично? революц?? 9000 рок?в тому;[69] та скотар? Ямного степу, як? прийшли до ?вропи з Понт?йсько-Касп?йського степу Укра?ни в контекст? ?ндо?вропейських м?грац?й 5000 рок?в тому.[68][70] Бронзова дома в ?вроп?[en] розпочалася бл. 3200 р?к до нашо? ери в Грец?? з М?нойською цив?л?зац??ю на Крит?, першою розвиненою цив?л?зац??ю в ?вроп?.[71] За м?нойцями п?шли м?кенц?, як? раптово занепали близько 1200 р. до н. е., поклавши початок ?вропейськ?й зал?зн?й доб?[en].[72] Колон?зац?я зал?зного в?ку греками та ф?н?к?йцями дала початок ранн?м середземноморським м?стам. ?тал?я[en] та Грец?я раннього зал?зного в?ку приблизно з VIII стол?ття до н. е. поступово дали початок ?сторичн?й класичн?й античност?, початок яко? ?нод? датують 776 р. до н. е., роком перших Ол?мп?йських ?гор.[73]
Стародавня Грец?я була основоположником культури зах?дно? цив?л?зац??. Зах?дну демократичну та рац?онал?стичну культуру часто приписують Стародавн?й Грец??.[74] Грецьке м?сто-держава, пол?с, було основною пол?тичною одиницею класично? Грец??.[74] У 508 роц? до нашо? ери Кл?стен запровадив першу в св?т? демократичну систему правл?ння в Атенах.[75] Грецьк? пол?тичн? ?деали були заново в?дкрит? наприк?нц? XVIII стол?ття ?вропейськими ф?лософами та ?деал?стами. Грец?я також внесла багато культурних внеск?в: у ф?лософ?ю, гуман?зм ? рац?онал?зм за Ар?стотеля, Сократа та Платона; в ?стор?? з Геродотом ? Фук?д?дом; у драматичному й опов?дальному в?рш?, починаючи з еп?чних поем Гомера;[76] у драм? з Софоклом ? Евр?п?дом; в медицин? з Г?ппократом ? Галеном; ? в науц? з П?тагором, Евкл?дом ? Арх?медом.[77][78][79] Протягом V стол?ття до нашо? ери к?лька грецьких м?ст-держав зупинили просування перс?в Ахемен?д?в у ?вропу п?д час греко-перських во?н, як? вважаються ключовим моментом у св?тов?й ?стор??[80] (див. також Золоте стол?ття Пер?кла).
За Грец??ю п?шов Рим, який залишив св?й в?дбиток на законодавств?, пол?тиц?, мов?, ?нженер??[en], арх?тектур?, управл?нн?[en] та багатьох ?нших ключових аспектах зах?дно? цив?л?зац??.[81] До 200 року до нашо? ери Рим п?дкорив ?тал?ю, а протягом наступних двох стол?ть в?н п?дкорив Грец?ю, ?спан?ю (?спан?я та Португал?я), узбережжя П?вн?чно? Африки, б?льшу частину Близького Сходу, Галл?ю (Франц?я та Бельг?я) та Британ?ю (Англ?я та Уельс).
Розширюючись з? сво?? бази в центральн?й ?тал??, починаючи з третього стол?ття до нашо? ери, римляни поступово розширювалися, ? зрештою почали панувати над ус?м Середземноморським басейном ? Зах?дною ?вропою на рубеж? тисячол?ть. Римська республ?ка припинила ?снування в 27 роц? до нашо? ери, коли Август проголосив Римську ?мпер?ю. Наступн? два стол?ття в?дом? як Pax Romana, пер?од безпрецедентного миру, процв?тання та пол?тично? стаб?льност? в б?льш?й частин? ?вропи.[82] ?мпер?я продовжувала розширюватися за таких ?мператор?в, як Антон?н П?й ? Марк Аврел?й, як? проводили час на п?вн?чному кордон? ?мпер??, воюючи з германськими, п?ктськими та шотландськими племенами.[83][84] Християнство було легал?зовано Костянтином I у 313 роц? нашо? ери п?сля трьох стол?ть ?мперських пересл?дувань. Костянтин також остаточно перен?с столицю ?мпер?? з Риму до м?ста В?зант?й (сучасний Стамбул), яке було перейменовано на Константинополь на його честь у 330 роц? нашо? ери. Християнство стало ?диною оф?ц?йною рел?г??ю ?мпер?? в 380 р. н. е., а в 391—392 рр. н. е. ?мператор Теодос?й оголосив язичницьк? рел?г?? поза законом.[85] ?нод? це вважа?ться знаменуванням к?нця античност?; альтернативно вважа?ться, що античн?сть зак?нчилася з пад?нням Зах?дно? Римсько? ?мпер?? в 476 р. н. закриття язичницько? Платон?всько? академ?? в Атенах у 529 р. н. е.;[86] або п?днесення ?сламу на початку VII стол?ття н. е. Протягом б?льшо? частини свого ?снування В?зант?йська ?мпер?я була одн??ю з наймогутн?ших економ?чних, культурних ? в?йськових сил ?вропи.[87]
П?д час занепаду Римсько? ?мпер?? ?вропа вступила в тривалий пер?од зм?н, який ?сторики називають ?великим переселенням народ?в?. В?дбулися численн? вторгнення та м?грац?? остгот?в, вестгот?в, гот?в, вандал?в, гун?в, франк?в, англ?в, сакс?в, слов'ян, авар?в, булгар, варяг?в, печен?г?в, половц?в та мадяр?в.[88] Так? мислител? епохи В?дродження, як Франческо Петрарка, п?зн?ше називатимуть це ?темними в?ками?.[89]
?зольован? чернеч? громади були ?диним м?сцем для збереження та комп?ляц?? письмових знань, накопичених ран?ше; окр?м цього, збереглося дуже мало письмових пам'яток. Значна частина л?тератури, ф?лософ??, математики та ?ншого мислення класичного пер?оду зникла ?з Зах?дно? ?вропи, хоча вони збереглися на сход?, у В?зант?йськ?й ?мпер??.[90]
У той час як Римська ?мпер?я на заход? продовжувала занепадати, римськ? традиц?? та римська держава залишалися сильними в переважно грекомовн?й Сх?дн?й Римськ?й ?мпер??, також в?дом?й як В?зант?йська ?мпер?я. Протягом б?льшо? частини свого ?снування В?зант?йська ?мпер?я була наймогутн?шою економ?чною, культурною та в?йськовою силою ?вропи. ?мператор Юстин?ан I очолював першу золоту добу Константинополя: в?н заснував правовий кодекс, який ? основою багатьох сучасних правових систем, проф?нансував буд?вництво собору Свято? Соф?? та поставив Християнську церкву п?д контроль держави.[91]
Починаючи з VII стол?ття, коли в?зант?йц? та сус?дн? сасан?дськ? перси були сильно ослаблен? через тривал?, багатов?ков? та част? в?зант?йсько-сасан?дськ? в?йни, араби-мусульмани почали проникати на ?сторично римську територ?ю, захоплюючи Левант ? П?вн?чну Африку та зд?йснюючи вторгнення в Анатол?ю. У середин? VII стол?ття, п?сля арабського завоювання Перс??, ?слам проник на Кавказ.[92] Протягом наступних стол?ть мусульманськ? в?йська захопили К?пр[en], Мальту, Крит, Сицил?ю та частину п?вденно? ?тал??.[93] М?ж 711 ? 720 роками б?льш?сть земель Вестготського корол?вства ?бер?? були передан? п?д правл?ння мусульман, за винятком невеликих територ?й на п?вн?чному заход? (Астур?я) ? переважно баскських рег?он?в у П?ренеях. Ця територ?я п?д арабською назвою Аль-Андалус стала частиною розширюваного Омеядського хал?фату. Друга невдала облога Константинополя (717) послабила династ?ю Омейяд?в ? знизила ?х престиж. Пот?м Омейяди зазнали поразки в?д франкського вождя Карла Мартела в битв? при Пуать? в 732 роц?, яка завершила ?х просування на п?вн?ч. У в?ддалених районах п?вн?чно-зах?дно? ?бер?? та середн?х П?рене?в влада мусульман на п?вдн? майже не в?дчувалася. Саме тут були закладен? основи християнських корол?вств Астур??, Леона та Гал?с??, зв?дки почалося в?двоювання П?ренейського п?вострова. Однак скоординованих спроб вигнати мавр?в не було зроблено. Християнськ? корол?вства головним чином були зосереджен? на власн?й внутр?шн?й боротьб? за владу. У результат? реконк?ста зайняла б?льшу частину восьмисот рок?в, протягом якого довгий список Альфонс?в, Санчос?в, Ордоньос?в, Рам?рос?в, Фернандос?в ? Бермудос?в боролися з? сво?ми християнськими суперниками так само, як ? з мусульманськими загарбниками.
У темн? в?ки Зах?дна Римська ?мпер?я опинилася п?д контролем р?зних племен. Германськ? та слов'янськ? племена заснували сво? держави в?дпов?дно в Зах?дн?й ? Сх?дн?й ?вроп?.[94] Згодом франкськ? племена об'?дналися п?д кер?вництвом Хлодв?га I.[95] Карл I Великий, франкський король з династ?? Карол?нг?в, який п?дкорив б?льшу частину Зах?дно? ?вропи, був помазаний Папою на ?мператора Священно? Римсько? ?мпер?? у 800 роц?. У 962 роц? це призвело до заснування Священно? Римсько? ?мпер??, центром яко? стали н?мецьк? княз?вства Центрально? ?вропи.[96]
У Центрально-Сх?дн?й ?вроп? були створен? перш? слов'янськ? держави та прийнято християнство (прибл. 1000 р?к). Могутня зах?днослов'янська держава Велика Морав?я поширила свою територ?ю аж на п?вдень до Балкан, досягнувши найб?льших територ?й за час?в Святополка I ? спричинивши сер?ю збройних конфл?кт?в з? Сх?дною Франк??ю. Дал? на п?вдень перш? п?вденнослов'янськ? держави виникли наприк?нц? VII та VIII стол?ття та прийняли християнство: Перше Болгарське царство, Сербське княз?вство (п?зн?ше Корол?вство та ?мпер?я) та Герцогство Хорват?я (п?зн?ше Корол?вство Хорват?я). На сх?д Ки?вська Русь розширювалася з? сво?? столиц? в Ки?в?, аби стати найб?льшою державою ?вропи до X стол?ття. У 988 роц? Володимир ? Великий прийняв християнство в?зант?йського обряду як державну рел?г?ю. Дал? на сх?д Волзька Болгар?я стала ?сламською державою в XX стол?тт?, але зрештою була поглинена Рос??ю через к?лька стол?ть.[97]
Пер?од м?ж 1000 ? 1250 роками в?домий як Високе середньов?ччя, за яким сл?ду? П?зн? середньов?ччя до бл. 1500.
Протягом Середньов?ччя населення ?вропи значно зросло, досягнувши кульм?нац?? в епоху В?дродження XII стол?ття. Економ?чне зростання разом ?з в?дсутн?стю безпеки на материкових торговельних шляхах уможливило розвиток основних торгових шлях?в уздовж узбережжя Середземного та Балт?йського мор?в. Зростаюче багатство та незалежн?сть, набут? деякими прибережними м?стами, дали Морським республ?кам пров?дну роль на ?вропейськ?й арен?.
У середньов?чч? на материку дом?нували два верхн? ешелони соц?ально? структури: знать ? духовенство. Феодал?зм розвинувся у Франц?? в ранньому середньов?чч? ? незабаром поширився по вс?й ?вроп?.[100] Боротьба за вплив м?ж шляхтою ? монарх??ю в Англ?? призвела до написання Велико? харт?? вольностей ? створення парламенту.[101] Основним джерелом культури цього пер?оду була Латинська церква. Через монастир? та катедральн? школи Латинська церква в?дпов?дала за осв?ту в б?льш?й частин? ?вропи.[100]
.jpg)
Папство досягло вершини сво?? могутности в епоху Середньов?ччя. Великий розкол Християнсько? церкви 1054 року призв?в до рел?г?йного розколу колишньо? Римсько? ?мпер?? на Сх?дну православну церкву у В?зант?йськ?й ?мпер?? та Римо-католицьку церкву в колишн?й Зах?дн?й Римськ?й ?мпер??. У 1095 роц? папа Урбан II закликав до хрестового походу проти мусульман, як? окупували ?русалим ? Святу Землю.[102] У сам?й ?вроп? Латинська церква орган?зувала ?нкв?зиц?ю проти ?ретик?в. На П?ренейському п?востров? реконк?ста завершилася пад?нням Гранади в 1492 роц?[en], поклавши край ?сламському правл?нню на п?вденно-зах?дному п?востров?, яке тривало понад с?м стол?ть.[103]
На сход? в?дроджена В?зант?йська ?мпер?я в?двоювала у мусульман Крит, К?пр ? Балкани. Константинополь був найб?льшим ? найбагатшим м?стом ?вропи з IX по XII стол?ття з населенням приблизно 400 000 ос?б.[87] ?мпер?я була ослаблена п?сля поразки п?д Манцикертом ? була значно ослаблена пад?нням Константинополя в 1204 роц? п?д час Четвертого хрестового походу, коли зам?сть В?зант?йсько? ?мпер?? була утворена Латинська ?мпер?я.[104][105][106][107][108][109][110][111][112] ?мператор Н?ке? Миха?л VIII Палеолог в?двоював Константинополь у 1261 роц?, в?дновлена В?зант?йська ?мпер?я однаково впала в 1453 роц?, коли Константинополь був остаточно захоплений Османською ?мпер??ю.[113][114][115]
У XI—XIIстол?ттях пост?йн? вторгнення кочових тюркських племен, таких як печен?ги та половц?-кипчаки, спричинили масову м?грац?ю слов'янського населення до безпечн?ших л?систих рег?он?в п?вноч? та тимчасово призупинили експанс?ю Ки?всько? Руси на п?вдень ? сх?д.[116] Як ? багато ?нших частин ?враз??, ц? територ?? були захоплен? монголами.[117] Загарбники, як? стали в?дом? як татари, були переважно тюркомовними народами п?д монгольським сюзерен?тетом. Вони заснували державу Золоту Орду з центром у Криму, яка п?зн?ше прийняла ?слам як рел?г?ю, ? панувала над сучасною п?вденною та центральною Рос??ю б?льше трьох стол?ть.[118][119] П?сля розпаду монгольських панувань у XIV стол?тт? виникли перш? румунськ? держави (княз?вства): Молдавське княз?вство та Волоське княз?вство. Ран?ше ц? територ?? перебували п?д посл?довним контролем печен?г?в ? половц?в.[120] З XII по XV стол?ття Велике Московське княз?вство виросло з невеликого княз?вства п?д владою монгол?в до найб?льшо? держави в ?вроп?, скинувши монгол?в у 1480 роц?, ? зрештою перетворившись на Московське царство. Держава була зм?цнена за ?вана III Великого та ?вана Грозного, неухильно розширюючись на сх?д ? п?вдень протягом наступних стол?ть. Зокрема, московити оголосили себе збирачами русько? земл? для суперництва з Великим княз?вством Литовським. До цього в?дбувалися владимиро-новгородськ? в?йни та московсько-новгородськ? в?йни, як? зак?нчилися пад?нням Новгородсько? республ?ки (див. також Новгородський погром).
Великий голод 1315—1317 рок?в був першою кризою, яка вразила ?вропу в п?зньому Середньов?чч?.[121] Найб?льш? втрати припали на пер?од м?ж 1348 ? 1420 роками. Населення Франц?? скоротилося вдв?ч?.[122][123] Середньов?чна Британ?я була вражена 95 голодоморами[124], а Франц?я постраждала в?д насл?дк?в 75 або б?льше за той самий пер?од.[125] У середин? XIV стол?ття ?вропа була спустошена чорною смертю, одн??ю з найб?льш смертоносних пандем?й в ?стор?? людства, яка забрала життя приблизно 25 м?льйон?в людей лише в ?вроп? — третина населення ?вропи на той час.[126]
Чума мала руйн?вний вплив на соц?альну структуру ?вропи; воно спонукало людей жити миттю, як про?люстрував Джованн? Боккаччо в ?Декамерон?? (1353). Це було серйозним ударом для Латинсько? церкви та призвело до посилення пересл?дувань ?вре?в[en], жебрак?в ? прокажених.[127] Вважа?ться, що чума поверталася кожне покол?ння з р?зною в?рулентн?стю та смертн?стю аж до XIX стол?ття.[128] У цей пер?од ?вропою прокотилося понад 100 еп?дем?й чуми.[129]
Епоха В?дродження була пер?одом культурних зм?н, як? почалися у Флорент?йськ?й республ?ц?, а згодом поширилися на решту ?вропи. Розкв?т нового гуман?зму супроводжувався в?дновленням забутих класичних грецьких та арабських знань ?з монастирських б?бл?отек, часто перекладених з арабсько? на латинську мову.[130][131][132] Епоха В?дродження поширилася ?вропою м?ж XIV ? XVI стол?ттями: вона передбачала розкв?т мистецтва, ф?лософ??, музики та наук п?д сп?льним патронатом корол?всько? с?м’?[en], дворянства, Латинсько? церкви та купецького класу, що з'являвся.[133][134][135] Меценати в ?тал??, включно з с?м'?ю флорент?йських банк?р?в Мед?ч? та папами в Рим?, ф?нансували пл?дних художник?в кватроченто та чинквеченто, таких як Рафаель, М?келанджело та Леонардо да В?нч?.[136][137]
Пол?тичн? ?нтриги всередин? Латинсько? церкви в середин? XIV стол?ття спричинили Зах?дну схизма. Протягом цього сорокар?чного пер?оду два папи — один в Ав?ньйон? та один у Рим? — претендували на правл?ння Латинською церквою. Незважаючи на те, що в 1417 роц? розкол було усунено, духовна влада папства сильно постраждала.[138] У XV стол?тт? ?вропа почала виходити за меж? сво?х географ?чних кордон?в. ?спанська ?мпер?я та Португальська ?мпер?я, найб?льш? морськ? держави того часу, взяли на себе л?дерство в досл?дженн? св?ту.[139][140] Досл?дження досягли п?вденно? п?вкул? в Атлантиц? та п?вденного краю Африки. Христофор Колумб досяг Нового Св?ту в 1492 роц?, а Васко да Гама в?дкрив океанський шлях на сх?д, що з'?дну? Атлантичний та ?нд?йський океани в 1498 роц?. Досл?дник португальського походження Фердинанд Магеллан досяг Аз?? на зах?д через Атлантичний ? Тихий океани в ?спанськ?й експедиц??, що призвело до першо? навколосв?тньо? подорож?[en], яку зд?йснив ?спанець Хуан Себастьян Елкано (1519—1522). Невдовз? ?спанц? та португальц? почали засновувати велик? глобальн? ?мпер?? в Америц?, Аз??, Африц? та Океан??.[141] Франц?я, Н?дерланди та Англ?я незабаром побудували велик? колон?альн? ?мпер?? з величезними волод?ннями в Африц?, Америц? та Аз??. У 1588 роц? ?спанська армада не змогла вторгнутися до Англ??. Через р?к Англ?я безусп?шно намагалася вторгнутися в ?спан?ю, що дозволило Ф?л?пу II зберегти свою дом?нуючу в?йськову здатн?сть у ?вроп?. Ця англ?йська катастрофа також дозволила ?спанському флоту зберегти свою здатн?сть вести в?йну протягом наступних десятил?ть. Однак ще дв? ?спанськ? армади не змогли вторгнутися до Англ?? (2-а ?спанська армада[en] та 3-тя ?спанська армада[en]).[142][143][144][145]
Влада Латинсько? церкви була ще б?льше послаблена протестантською реформац??ю 1517 року, коли н?мецький богослов Март?н Лютер видав сво? Дев'яносто п'ять тез, у яких критикував продаж ?ндульгенц?й. Згодом в?н був в?длучений в?д Латинсько? церкви папською буллою Exsurge Domine[en] у 1520 роц?, а його посл?довники були засуджен? на Вормському райхстаз? 1521 року, який розд?лив н?мецьких княз?в м?ж протестантською та римо-католицькою в?рами.[147] Рел?г?йна боротьба та в?йни[en] поширилися разом з протестантизмом.[148] Пограбування американських ?мпер?й дозволило ?спан?? б?льше стол?ття ф?нансувати рел?г?йн? пересл?дування в ?вроп?.[149] Тридцятил?тня в?йна (1618—1648) скал?чила Священну Римську ?мпер?ю та спустошила б?льшу частину Н?меччини[en], убивши в?д 25 до 40 в?дсотк?в ?? населення.[150] П?сля Вестфальського миру Франц?я здобула вплив у ?вроп?.[151] Поразка турк?в-осман?в у битв? п?д В?днем у 1683 роц? ознаменувала ?сторичний к?нець експанс?? Османсько? ?мпер?? в ?вроп?.[152]
XVII стол?ття в Сх?дно-Центральн?й ?вроп? було пер?одом загально? кризи[en];[153] рег?он пережив б?льше 150 голод?в протягом 200-р?чного пер?оду м?ж 1501 ? 1700 роками.[154] П?сля Кревсько? ун?? 1385 року у Центральн?й ?вроп? дом?нували Корол?вство Польське та Велике княз?вство Литовське. Гегемон?я величезно? Реч? Посполито? зак?нчилася руйнуваннями, спричиненими Другою П?вн?чною в?йною (Шведським потопом) ? подальшими конфл?ктами;[155] сама держава була под?лена та припинила сво? ?снування наприк?нц? XVIII ст.[156]
З XV по XVII стол?ття, коли ханства Золото? Орди, що розпалися, були завойован? Москов??ю, кримськ? татари з Кримського ханства часто зд?йснювали наб?ги на сх?днослов'янськ? земл?, щоб захопити ясир.[157] Дал? на сх?д Ногайська Орда та Казахське ханство часто зд?йснювали наб?ги на слов'яномовн? територ?? сучасно? Рос?йсько? Федерац?? протягом сотень рок?в, аж до московсько? експанс?? та завоювання б?льшо? частини п?вн?чно? ?враз?? (тобто Сх?дно? ?вропи, Центрально? Аз?? та Сиб?ру).
Епоха В?дродження та нов? монархи[en] ознаменували початок епохи в?дкритт?в, пер?оду досл?джень, винаход?в ? наукового розвитку.[158] Серед великих д?яч?в зах?дно? науково? революц?? XVI—XVII стол?ть були Миколай Коперник, Йоганн Кеплер, ?ал?лео ?ал?лей та ?саак Ньютон.[159] За словами П?тера Барретта, ?широко визнано, що ?сучасна наука“ виникла в ?вроп? XVII стол?ття (наприк?нц? епохи В?дродження), запроваджуючи нове розум?ння св?ту природи?.[160]
Семир?чна в?йна поклала к?нець ?стар?й систем?? ун?й у ?вроп?. Отже, коли в?йна за незалежн?сть США перетворилася на глобальну в?йну м?ж 1778 ? 1783 роками, Сполучене Корол?вство опинилося проти сильно? коал?ц?? ?вропейських держав ? не мала справжнього союзника.[161]
Епоха Просв?тництва була потужним ?нтелектуальним рухом у XVIII стол?тт?, який пропагував науков? та розумн? думки.[162][163][164] Невдоволення монопол??ю аристократ?? та духовенства на пол?тичну владу у Франц?? призвело до Французько? революц?? та встановлення Першо? республ?ки, у результат? яко? монарх?я та багато дворянства загинули п?д час панування епохи терору.[165] Наполеон Бонапарт прийшов до влади п?сля Французько? революц?? та заснував Першу Французьку ?мпер?ю, яка п?д час наполеон?вських в?йн охопила значн? частини ?вропи, перш н?ж розвалитися в 1815 роц? в битв? при Ватерлоо.[166][167] Правл?ння Наполеона призвело до подальшого поширення ?деал?в Французько? революц??, включно з ?деалами нац?онально? держави, а також до широкого впровадження французьких моделей управл?ння[en], права та осв?ти.[168][169][170] В?денський конгрес, скликаний п?сля повалення Наполеона, встановив новий баланс сил у ?вроп?, зосереджений на п'яти ?Великих державах?: Сполученому Корол?вств?, Франц??, Прусс??, Австр?? та Рос?йськ?й ?мпер??.[171] Цей баланс збер?гатиметься до революц?й 1848 року, п?д час яких л?беральн? повстання торкнулися вс??? ?вропи, за винятком Рос?йсько? ?мпер?? та Сполученого Корол?вства (див. Революц?я в Галичин?). Ц? революц?? врешт?-решт були придушен? консервативними елементами, ? в результат? було проведено небагато реформ.[172] У 1859 роц? в?дбулося об'?днання Румун?? як нац?онально? держави з менших княз?вств. У 1867 роц? була утворена Австро-Угорщина; У 1871 роц? в?дбулося об'?днання ?тал?? та Н?меччини як нац?ональних держав за рахунок менших княз?вств.[173]
Паралельно Сх?дне питання ускладнилося п?сля поразки Османсько? ?мпер?? в рос?йсько-турецьк?й в?йн? (1768—1774). Оск?льки розпад Османсько? ?мпер?? здавався неминучим, велик? держави намагалися захистити сво? стратег?чн? та комерц?йн? ?нтереси в османських волод?ннях. Рос?йська ?мпер?я мала виграти в?д занепаду, тод? як Габсбурзька монарх?я ? Сполучене Корол?вство сприймали збереження Османсько? ?мпер?? як найкраще в сво?х ?нтересах. Тим часом Сербська революц?я (1804) та грецька революц?я (1821) ознаменували початок к?нця османського панування на Балканах, яке зак?нчилося Балканськими в?йнами 1912—1913 рок?в.[174] Оф?ц?йне визнання де-факто незалежних держав Чорногорського ? Сербського княз?вств та Румунського корол?вства в?дбулося на Берл?нському конгрес? в 1878 роц?.
Промислова революц?я почалася у Корол?вств? Велико? Британ?? в останн?й половин? XVIII стол?ття ? поширилася по вс?й ?вроп?. Винах?д ? впровадження нових технолог?й призвели до швидкого зростання м?ст, масово? зайнятост? та появи нового роб?тничого класу.[175] Посл?дували реформи в соц?альн?й та економ?чн?й сферах, включаючи перш? закони[en] про дитячу працю, легал?зац?ю профсп?лок[176] ? скасування рабства[en].[177] У Сполученому Корол?вств? був прийнятий Закон про охорону здоров'я 1875 року[en], який значно покращив умови життя в багатьох британських м?стах.[178] Населення ?вропи зросло з приблизно 100 м?льйон?в у 1700 роц? до 400 м?льйон?в у 1900 роц?.[179] Останн?й великий голод, заре?стрований у Зах?дн?й ?вроп?, великий голод в ?рланд??, спричинив смерть ? масову ем?грац?ю м?льйон?в ?рландц?в.[180] У XIX стол?тт? 70 м?льйони людей покинули ?вропу п?д час м?грац?й до р?зних ?вропейських колон?й за кордоном ? до Сполучених Штат?в.[181] Промислова революц?я також призвела до значного зростання населення, ? частка св?тового населення, яке проживало в ?вроп?, досягла п?ку трохи вище 25 % приблизно в 1913 роц?.[182][183]
У перш?й половин? XX стол?ття дом?нували дв? св?тов? в?йни та економ?чна депрес?я. Перша св?това в?йна велася м?ж 1914 ? 1918 роками. Це почалося, коли ерцгерцог Австр?? Франц Фердинанд був убитий югославським нац?онал?стом[184] Гаврилом Принципом.[185] Б?льш?сть ?вропейських держав були втягнут? у в?йну, яка велася м?ж державами Антанти (Третя французька республ?ка, Бельг?я, Корол?вство Серб?я, Перша Португальська Республ?ка, Рос?йська ?мпер?я, Сполучене Корол?вство, а п?зн?ше Корол?вство ?тал?я, Грецьке корол?вство, Румунське корол?вство та Сполучен? Штати) та Центральними державами (Австро-Угорщина, Н?мецька ?мпер?я, Трет? Болгарське царство та Османська ?мпер?я). В?йна залишила понад 16 м?льйон?в загиблих цив?льних ? в?йськових.[186] Б?льше 60 м?льйони ?вропейських солдат?в були моб?л?зован? з 1914 по 1918 р?к.[187]
Рос?йська революц?я скинула царську монарх?ю та зам?нила ?? Радянським Союзом[188], що призвело також до незалежности багатьох колишн?х рос?йських губерн?й, таких як Ф?нлянд?я, Естон?я, Латв?я та Литва, як нових ?вропейських держав,[189] проте Укра?нська Народна Республ?ка була окупована б?льшовиками до 1922 року, поки балт?йськ? держави були незалежними аж до Друго? св?тово? в?йни. Австро-Угорщина та Османська ?мпер?я розпалися та розпалися на окрем? держави, а кордони багатьох ?нших держав були перекро?н?. Версальський догов?р, який оф?ц?йно завершив Першу св?тову в?йну в 1919 роц?, був суворим щодо Н?меччини, на яку в?н поклав повну в?дпов?дальн?сть за в?йну та наклав серйозн? санкц??.[190] Надлишок смертей у колишн?й Рос?йськ?й ?мпер?? протягом Першо? св?тово? в?йни та громадянсько? в?йни в Рос?йськ?й ?мпер?? (включаючи п?сляво?нний голод) склав разом 18 м?льйон?в.[191] У 1932—1933 роках п?д кер?вництвом Стал?на конф?скац?? зерна радянською владою сприяли другому радянському голоду, який спричинив м?льйони смертей, зокрема в Радянськ?й Укра?н? геноцид Голодомор;[192] Уц?л?лих куркул?в пересл?дували, багатьох в?дправляли до ГУЛАГ?в на примусову працю. Диктатор Стал?н також в?дпов?дальний за Великий терор 1937—1938 рок?в, п?д час яко? НКВД стратило 681 692 людини;[193] м?льйони людей були депортован? та заслан? у в?ддален? райони Радянського Союзу.[194]
.jpg)
Соц?альн? революц??, що охопили колишню Рос?йську ?мпер?ю, також вплинули на ?нш? ?вропейськ? кра?ни п?сля Велико? в?йни: у 1919 роц? з Веймарською республ?кою в Н?меччин? та Першою Австр?йською республ?кою; у 1922 роц?, коли однопарт?йний фашистський уряд Муссол?н? в Корол?вств? ?тал?я та в Турецьк?й Республ?ц? Ататюрка прийняв латинський альфабет ? державний секуляризм. Економ?чна нестаб?льн?сть, спричинена частково боргами, отриманими п?д час Першо? св?тово? в?йни, ? ?позиками? Н?меччини завдала хаосу ?вроп? наприк?нц? 1920-х ? 1930-х рок?в. Це, а також крах Волл-стр?т 1929 року спричинили всесв?тню Велику депрес?ю. Завдяки економ?чн?й криз?, соц?альн?й нестаб?льност? та загроз? комун?стичних революц?й по вс?й ?вроп? розвинулися фашистськ? рухи, як? привели Адольфа Г?тлера до влади в нацистськ?й Н?меччин?.[200][201]
У 1933 роц? Г?тлер став л?дером Н?меччини ? почав працювати над сво?ю метою побудови Велико? Н?меччини. У 1935 ? 1936 роках Н?меччина знову розширила територ?ю ? повернула Саар ? Рейнську область. У 1938 роц? п?сля аншлюсу Австр?я ув?йшла до складу Н?меччини. П?сля Мюнхенсько? угоди, п?дписано? Н?меччиною, Франц??ю, Сполученим Корол?вством та ?тал??ю, п?зн?ше в 1938 роц? Н?меччина анексувала Судетську область, яка була частиною Першо? Чехословацько? Республ?ки, населеною етн?чними н?мцями. На початку 1939 року решта Друго? Чехословацько? Республ?ки була розд?лена на Протекторат Богем?? та Морав??, який контролювали Н?меччина та Перша словацька республ?ка. У той час Сполучене Корол?вство та Франц?я в?ддавали перевагу пол?тиц? умиротворення агресорки.
?з зростанням напруженост? м?ж нацистською Н?меччиною та Польською Республ?кою щодо Данцига н?мц? звернулися до сов?т?в ? п?дписали пакт Молотова — Р?ббентропа, який дозволив Червон?й арм?? вторгнутися в балт?йських держав та сходу Польсько? Республ?ки та Румунського Корол?вства, зокрема Радянський Союз анексував сучасн? зах?дноукра?нськ? та б?лоруськ? земл?. Нацистська Н?меччина напала на Польщу 1 вересня 1939 року, що спонукало Франц?ю та Сполучене Корол?вство оголосити в?йну нацистськ?й Н?меччин? 3 вересня, в?дкривши ?вропейський театр Друго? св?тово? в?йни.[202][203][204] Радянське вторгнення до Польщ? почалося 17 вересня, ? Польща впала незабаром п?сля цього 24 вересня Радянський Союз напав на балт?йськ? держави, а 30 листопада — на Ф?нлянд?ю, п?сля чого почалася спустошлива Зимова в?йна для Червоно? Арм??.[205] Британц? спод?валися висадитися в Нарв?ку та в?дправити в?йська на допомогу Ф?нлянд??, але ?хньою головною метою висадки було оточити Н?меччину та в?др?зати н?мц?в в?д скандинавських ресурс?в. Приблизно в той же час Н?меччина ввела в?йська в Дан?ю. Дивна в?йна тривала.
У травн? 1940 року Н?меччина напала на Франц?ю через низинн? земл?. У червн? 1940 року Франц?я кап?тулювала. До серпня Н?меччина почала бомбардування Сполученого Корол?вства, але не змогла переконати британц?в здатися.[206] У 1941 роц? Н?меччина напала на Радянський Союз п?д час операц?? ?Барбаросса?.[207] 7 грудня 1941 року напад Япон?? на Перл-Гарбор залучив Сполучен? Штати до конфл?кту як союзник?в Британсько? ?мпер?? та ?нших союзних сил.[208][209]
_(B%26W).jpg)
П?сля приголомшливо? Стал?нградсько? битви 1943 року н?мецький наступ на Радянський Союз перетворився на пост?йний в?дх?д. Курська битва, яка включала найб?льшу танкову битву в ?стор??, була останн?м великим н?мецьким наступом на Сх?дному фронт?. У червн? 1944 року британськ? та американськ? в?йська вторглися у Франц?ю п?д час висадки в день D, в?дкривши новий фронт проти Н?меччини. Берл?н остаточно впав у 1945 роц?, завершивши Другу св?тову в?йну в ?вроп?. Ця в?йна була найб?льшою та найруйн?вн?шою в ?стор?? людства — 60 м?льйон?в загиблих у всьому св?т?.[210] Б?льше 40 м?льйони людей у ?вроп? загинули в результат? Друго? св?тово? в?йни,[211] у тому числ? м?ж 11 ? 17 м?льйон?в людей, як? загинули п?д час Голокосту.[212] Радянський Союз втратив близько 27 м?льйон?в людей (переважно цив?льних) п?д час в?йни, приблизно половина вс?х жертв Друго? св?тово? в?йни.[213] До к?нця Друго? св?тово? в?йни в ?вроп? було понад 40 м?льйони б?женц?в.[214][215][216] К?лька п?сляво?нних евакуац?й ? вигнань[en] у Центральн?й та Сх?дн?й ?вроп? перем?стили загалом близько 20 ос?б м?льйон?в людей.[217]
Перша св?това в?йна, а особливо Друга св?това в?йна, зменшили вплив Зах?дно? ?вропи у св?тових справах. П?сля Друго? св?тово? в?йни мапа ?вропи була перекро?на на Ялтинськ?й конференц?? та розд?лена на два блоки: зах?дн? держави та сх?дний блок, розд?лен? тим, що п?зн?ше В?нстон Черчилль назвав ?зал?зною зав?сою?. Сполучен? Штати ? Зах?дна ?вропа створили альянс НАТО, а п?зн?ше Радянський Союз ? Центральна ?вропа створили Варшавський пакт.[218] Особливо гарячими точками п?сля Друго? св?тово? в?йни були Берл?н ? Тр??ст, де В?льна територ?я Тр??ста, заснована в 1947 роц? разом з ООН, була розпущена в 1954 ? 1975 роках в?дпов?дно. Блокада Зах?дного Берл?на в 1948 ? 1949 роках ? буд?вництво Берл?нського муру в 1961 роц? були одн??ю з найб?льших м?жнародних криз холодно? в?йни.[219][220][221]
Дв? нов? наддержави, Сполучен? Штати та Радянський Союз, потрапили в п'ятдесятир?чну холодну в?йну, зосереджену на розповсюдженн? ядерно? збро?[en]. У той же час деколон?зац?я, яка почалася вже п?сля Першо? св?тово? в?йни, поступово призвела до незалежности б?льшост? ?вропейських колон?й в Аз?? та Африц?.[223]
У 1980-х роках реформи Михайла Горбачова та рух ?Сол?дарн?сть? у Польщ? послабили ран?ше жорстку соц?ал?стичну систему. В?дкриття зал?зно? зав?си на пан?вропейському п?кн?ку спричинило мирну ланцюгову реакц?ю, в результат? яко? Сх?дний блок, Варшавський пакт та держави з прокомун?стичними режимами розпалися, а холодна в?йна зак?нчилася.[224][225][226] П?сля символ?чного пад?ння Берл?нсько? ст?ни в 1989 роц? Н?меччина возз'?дналася, а мапи Центрально? та Сх?дно? ?вропи були знову перемальован?.[227] Це уможливило стар? ран?ше перерван? культурн? та економ?чн? зв'язки, ? ран?ше ?зольован? м?ста, так? як Берл?н, Прага, В?день, Будапешт ? Тр??ст, тепер знову опинилися в центр? ?вропи.[228][229][230][231]
?вропейська ?нтеграц?я також розпочалася п?сля Друго? св?тово? в?йни. У 1949 роц? п?сля виступу сера В?нстона Черчилля було засновано Раду ?вропи з ?де?ю об'?днання ?вропи[232] для досягнення сп?льних ц?лей. До не? входять ус? ?вропейськ? держави, кр?м Б?лорус?, Рос?йсько? Федерац??[233] та Ватикану. Римськ? договори 1957 року заснували ?вропейську економ?чну сп?льноту (?ЕС) м?ж ш?стьма зах?дно?вропейськими державами з метою ?дино? економ?чно? пол?тики та сп?льного ринку.[234] У 1967 роц? ?вропейська економ?чна сп?льнота, ?вропейське об'?днання вуг?лля ? стал? та ?вратом утворили ?вропейськ? сп?льноти, як? в 1993 роц? стали ?вропейським Союзом. ?С створив св?й парламент, суд ? центральний банк, а також запровадив ?вро як ?дину валюту.[235] З 2004 по 2013 р?к почали при?днуватися нов? держави Центрально? ?вропи, розширивши ?С до 28 ?вропейських держав ? знову зробивши ?вропу великим економ?чним ? пол?тичним центром сили.[236] Однак Сполучене Корол?вство вийшло з ?С 31 с?чня 2020 року в результат? референдуму про членство в ?С у червн? 2016 року.[237] Станом на 2025 р?к кандидатками на вступ до ?С ? Албан?я, Босн?я та Герцеговина, Груз?я, Молдова, Серб?я, П?вн?чна Македон?я, Чорногор?я та Укра?на, як? повинн? стали державами подальшого розширення.
Рос?йсько-укра?нська в?йна, який трива? з 2014 року, р?зко загострилася, коли Рос?йська Федерац?я розпочала повномасштабне вторгнення в Укра?ну 24 лютого 2022 року, що стало найб?льшою гуман?тарною кризою та кризою б?женц?в у ?вроп? з час?в Друго? св?тово? в?йни[238] та югославських во?н 1990-х рок?в.[239]
Пол?тична мапа ?вропи в основному походить в?д реорган?зац?? ?вропи п?сля наполеон?вських в?йн у 1815 роц?. Поширеною формою правл?ння в ?вроп? ? парламентська демократ?я, у б?льшост? випадк?в у форм? республ?ки; у 1815 р. поширеною формою правл?ння все ще залишалася монарх?я. Решта одинадцять монарх?й ?вропи[240] ? конституц?йними.
27 ?вропейських держав ? членами пол?тико-економ?чного ?вропейського Союзу, 26 — Шенгенсько? зони ? 20 — ?врозони. Серед менших ?вропейських орган?зац?й ? П?вн?чна рада, Бен?люкс, Балт?йська асамблея та Вишеградська група.
| Зах?дна | Сх?дна | П?вн?чна | П?вденна | Частково в ?вроп? | Невизнан? або частково визнан? |
|---|---|---|---|---|---|
 Австр?я |
 Б?лорусь |
 Дан?я |
 Албан?я |
 Азербайджан (до 10 % територ??[241][242]) |
 Косово
|
 Андорра |
 Болгар?я |
 ?сланд?я |
 Чорногор?я
|
 Груз?я (до 5 % територ??[241][242])
|
.svg){kind=spacer} Придн?стров'я
|
.svg){kind=small} Бельг?я |
 Угорщина |
 Латв?я |
 Босн?я ? Герцеговина |
 Казахстан (12,5 % територ??[243]) |
 Республ?ка Абхаз?я (до близько 5 % територ??[242])
|
.svg){kind=small} Велика Британ?я |
 Молдова |
 Литва |
.svg){kind=small} Ватикан |
 Рос?я (22 % територ??[242]) |
 П?вденна Осет?я[244]
|
 Н?меччина |
 Польща |
 Норвег?я |
 Грец?я |
 Туреччина (4 % територ??) |
 П?вн?чний К?пр[244]
|
 ?рланд?я |
 Румун?я |
 Ф?нлянд?я |
 ?спан?я |
 В?рмен?я (член Ради ?вропи)[244] |
|
 Л?хтенштейн |
 Укра?на[245] |
 Естон?я |
 ?тал?я |
 К?пр (член ?С та Ради ?вропи)[244] |
|
 Люксембург |
 Чех?я |
 Швец?я |
 П?вн?чна Македон?я |
||
 Монако |
 Словаччина |
 Мальта
| |||
 Н?дерланди |
 Португал?я
| ||||
 Франц?я |
 Сан-Марино
| ||||
.svg){kind=small} Швейцар?я |
 Серб?я
| ||||
 Словен?я
| |||||
 Хорват?я
| |||||
Залежн? територ??, як? розташован? в ?вроп?
Акротир? ? Декел?я[244]
Аландськ? острови
Гернс?
Г?бралтар
Остр?в Мен
Фарерськ? острови
Шп?цберген- Ян-Ма?н
.svg){kind=small}
?вропейська ?нтеграц?я — це процес пол?тично?, правово?, економ?чно? (? в деяких випадках соц?ально? та культурно?) ?нтеграц?? ?вропейських держав, як це було зд?йснено державами-спонсорами Ради ?вропи п?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни. ?вропейський Союз став центром економ?чно? ?нтеграц?? на континент? з моменту свого заснування.
Рада ?вропи ? ?диною пан'?вропейською орган?зац??ю, членами яко? ? майже вс? кра?ни ?вропи. На сьогодн? членами Ради ?вропи ? 47 держав. Ц?лями Ради ?вропи ? програми з узгодження суперечностей м?ж законодавчими базами ?вропейських кра?н у сферах прав людини, громадянства, м?жнародного приватного права, захисту довк?лля та культурно? спадщини, охорони прав нац?ональних меншин тощо.
?вропейський Союз (скорочена назва — ?С) — наднац?ональне об'?днання 28 держав ?вропи. У рамках ?С куру?ться безл?ч програм, д?? ?диний ринок, куди входять митний союз, валютний союз (?дина ?вропейська валюта — ?вро, прийнята як основна на територ?? 19 з 28 член?в ?вросоюзу), загальна пол?тика в галуз? с?льського господарства та рибальства. ?вропейський союз також вжива? заходи з координац?? д?й кра?н-член?в в област? пол?тики. ?снують тенденц?? до координац?? д?й у сфер? оборони та загально? зовн?шньо? пол?тики. Союз поступово еволюц?ону? з економ?чно? орган?зац?? до наднац?онально?. На сьогодн? сп?льний ВВП ?вросоюзу ? найб?льшим у св?т? ? становить 15,849 трильйон?в долар?в США.
НАТО — в?йськовий союз, членами якого ? кра?ни ?вропи, а також США ? Канада. НАТО створювалася як орган?зац?я для згуртування зах?дно?вропейських кра?н п?д командуванням США проти СРСР ? його союзник?в. Основою орган?зац?? ? догов?р про колективну оборону в раз? нападу на одну з держав-член?в.
Орган?зац?я з безпеки ? сп?вроб?тництва в ?вроп? — найб?льша рег?ональна орган?зац?я з безпеки, до складу яко? входять 56 держав ?вропи, Центрально? Аз?? ? П?вн?чно? Америки. Д?яльн?сть орган?зац?? спрямована на запоб?гання виникненню конфл?кт?в у рег?он?, врегулювання кризових ситуац?й, л?кв?дац?ю насл?дк?в конфл?кт?в.
ГУАМ створено 1997 року чотирма кра?нами: Груз??ю, Укра?ною, Азербайджаном, Молдовою (ГУАМ). Штаб-квартира розташована в столиц? Укра?ни — Ки?в?. З кв?тня 1999 до 2006 року до складу орган?зац?? входив також Узбекистан, тому тод? орган?зац?я носила назву ГУУАМ.
П?вн?чна рада (заснована 1952 року) ? П?вн?чна рада м?н?стр?в (заснована 1971 року) — орган?зац?я для координац?? сп?впрац? м?ж парламентами ? урядами кра?н П?вн?чно? ?вропи. Кра?ни-члени: Дан?я, Ф?нлянд?я (з 1956), ?сланд?я, Норвег?я, Швец?я. Кер?вн? органи розташован? в Копенгаген?.
В Арктичну раду входять в?с?м приарктичних кра?н: Дан?я, Ф?нлянд?я, ?сланд?я, Канада, Норвег?я, Рос?я, Швец?я, США. Кра?ни-спостер?гач?: Велика Британ?я, Франц?я, ФРН, Н?дерланди, Польща, ?спан?я.
Балт?йська асамблея — дорадчий орган з? сп?вроб?тництва м?ж парламентами Естон??, Латв?? та Литви, заснований 1991 року. Асамблея координу? д??, консульту? парламенти трьох кра?н ? деклару? узгоджен? позиц?? у вигляд? резолюц?й, р?шень ? рекомендац?й.
Бен?люкс — союз Бельг??, Н?дерланд?в ? Люксембургу, створений 3 лютого 1958 року. Ма? св?й парламент ? суд, куди входять представники трьох держав.
Рада Баренцевого/?вроарктичного рег?ону (ОБ?Р) — форум рег?онального сп?вроб?тництва. Був заснований 1993 року. До нього ув?йшли на правах пост?йних член?в Дан?я, ?сланд?я, Норвег?я, Рос?я, Ф?нлянд?я ? Швец?я, а також Ком?с?я ?вропейських сп?втовариств (КЕС). Дев'ять держав — Велика Британ?я, Н?меччина, ?тал?я, Канада, Н?дерланди, Польща, Франц?я, США, Япон?я — мають статус спостер?гач?в.
Сп?вдружн?сть Незалежних Держав склада?ться з 9 держав, зокрема Азербайджан, Б?лорусь, В?рмен?я, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Рос?я, Таджикистан та Узбекистан. Формально СНД не волод?? наднац?ональними повноваженнями ? ? б?льшою м?рою символ?чною орган?зац??ю, що д?? в сфер? координац?? вза?мод?? м?ж кра?нами-учасницями Сп?вдружност?. Головними ц?лями СНД ? зд?йснення сп?вроб?тництва в пол?тичн?й, економ?чн?й, еколог?чн?й, гуман?тарн?й, культурн?й та ?нших областях; мирне вир?шення суперечок; м?ждержавна кооперац?я та ?нтеграц?я; захист прав ? свобод громадян кра?н-член?в.
Як континент, економ?ка ?вропи нараз? ? найб?льшою на Земл? та ? найбагатшим рег?оном за к?льк?стю актив?в п?д управл?нням з понад 32,7 дол. трлн пор?вняно з 27,1 дол. США в П?вн?чн?й Америц? трильйон?в у 2008 роц?.[246] У 2009 роц? ?вропа залишалася найбагатшим рег?оном Земл?. ?? активи в управл?нн? варт?стю 37,1 трильйона долар?в становлять одну третину св?тового багатства. Це був один ?з к?лькох рег?он?в, де багатство перевищило св?й докризовий п?к на к?нець року.[247] Як ? на ?нших континентах, ?вропа ма? великий розрив у багатств?[en] м?ж сво?ми державами. Багатш? держави, як правило, знаходяться на п?вн?чному заход? та заход? в ц?лому, за ними йде Центральна ?вропа, тод? як б?льш?сть економ?к Сх?дно? та П?вденно-Сх?дно? ?вропи все ще в?дновлюються п?сля розпаду Радянського Союзу та розпаду Югослав??.
Модель ?Блакитний банан? була розроблена як економ?ко-географ?чне представлення в?дпов?дно? економ?чно? потужност? рег?он?в, яка була розвинена в ?Золотий банан? або ?Блакитна з?рка?. Торг?вля м?ж Сходом ? Заходом, а також до Аз??, яка надовго була перервана двома св?товими в?йнами, новими кордонами та холодною в?йною, р?зко зросла п?сля 1989 року. Кр?м того, ? новий ?мпульс в?д китайсько? ?н?ц?ативи ?Один пояс, один шлях? через Суецький канал до Африки та Аз??.[248]
Продукц?я: майже 50 % ус?х машин, що випускаються у св?т?, виробля?ться в ?вроп? (Н?меччина, Франц?я, ?тал?я, ?спан?я, Рос?я, Груз?я, Укра?на, Латв?я, Б?лорусь, Сполучене Корол?вство); використання добрив на с?льськогосподарських уг?ддях у 4 рази б?льше, н?ж у будь-як?й ?нш?й частин? св?ту; с?льськогосподарська продукц?я ?вропи становить 43 % св?тового виробництва ячменю (Н?меччина, ?спан?я, Франц?я, Сполучене Корол?вство), 41 % св?тового виробництва жита (Польща, Н?меччина), 31 % св?тового виробництва в?вса (Польща, Н?меччина, Швец?я, Франц?я), 24 % св?тового виробництва пшениц? (Франц?я, Укра?на, Н?меччина, Сполучене Корол?вство, Румун?я); ?тал?я, ?спан?я ? Грец?я виробляють понад 70 % оливково? ол??, вироблено? у св?т?.
?вропейський Союз, пол?тичне утворення, що склада?ться з 27 ?вропейських держав, ? найб?льшою ?диною економ?чною зоною у св?т?. Дев'ятнадцять кра?н ?С використовують ?вро як сп?льну валюту. П'ять ?вропейських держав входять до десятки найб?льших нац?ональних економ?к св?ту за ВВП (ПКС) . Сюди входять (рейтинги зг?дно з ЦРУ): Н?меччина (6), Рос?йська Федерац?я (7), Сполучене Корол?вство (10), Франц?я (11) та ?тал?я (13).[249]
Деяк? ?вропейськ? держави набагато багатш? за ?нш?. Найбагатшим за ном?нальним ВВП ? Монако з 185 829 доларами США на душу населення (2018 р?к), а найб?дн?шою — Укра?на з 3 659 доларами США на душу населення (2019 р?к).[250]
Загалом ВВП ?вропи на душу населення становить 21 767 долар?в США за оц?нкою М?жнародного валютного фонду за 2016 р?к.[251]
Кап?тал?зм дом?нував у Зах?дному св?т? п?сля к?нця феодал?зму.[252] З? Сполученого Корол?вства в?н поступово поширився по вс?й ?вроп?.[253] Промислова революц?я почалася в ?вроп?, зокрема у Сполученому Корол?вств? наприк?нц? XVIII стол?ття[254], а в XIX стол?тт? Зах?дна ?вропа стала ?ндустр?ал?зуватися. Першою св?товою в?йною було зруйновано економ?ки, але до початку Друго? св?тово? в?йни вони в?дновилися й змушен? були конкурувати з? зростаючою економ?чною силою Сполучених Штат?в Америки. Друга св?това в?йна знову завдала шкоди значн?й частин? промисловост? ?вропи.
П?сля Друго? св?тово? в?йни економ?ка Сполученого Корол?вства перебувала в стан? ру?ни[255] ? продовжувала зазнавати в?дносного економ?чного спаду в наступн? десятил?ття.[256] ?тал?я також була в поганому економ?чному стан?, але до 1950-х рок?в в?дновила високий р?вень зростання. Зах?дна Н?меччина швидко в?дновилася ? до 1950-х рок?в подво?ла виробництво пор?вняно з дово?нним р?внем.[257] Франц?я також зд?йснила чудове повернення, насолоджуючись швидким зростанням ? модерн?зац??ю; п?зн?ше ?спан?я п?д кер?вництвом Франко також в?дновилася, ? нац?я заф?ксувала величезне безпрецедентне економ?чне зростання, починаючи з 1960-х рок?в, у тому, що називають ?спанським дивом.[258] Б?льш?сть держав Центрально? та Сх?дно? ?вропи потрапили п?д контроль Радянського Союзу ?, таким чином, були членами Ради економ?чно? вза?модопомоги (РЕВ).[259]
Держави, як? зберегли систему в?льного ринку, отримали велику допомогу в?д Сполучених Штат?в зг?дно з Планом Маршалла.[260] Зах?дн? держави намагалися об'?днати сво? економ?ки, створивши основу для ?С ? зб?льшуючи транскордонну торг?влю. До 1990 року ?вропейське сп?втовариство було розширено з 6 член?в-засновниць до 12. Акцент на в?дродженн? економ?ки Зах?дно? Н?меччини призв?в до того, що вона випередила Сполучене Корол?вство як найб?льшу економ?ку ?вропи.
.jpeg)
З пад?нням комун?стично? ?деолог?? в Центральн?й та Сх?дн?й ?вроп? в 1991 роц? постсоц?ал?стичн? держави зазнали заход?в шоково? терап?? з л?берал?зац?? сво?х економ?к ? впровадження реформ в?льного ринку.
П?сля возз'?днання Сх?дно? та Зах?дно? Н?меччини в 1990 роц? економ?ка Зах?дно? Н?меччини зазнала труднощ?в, оск?льки ?й довелося п?дтримувати та значною м?рою в?дновлювати ?нфраструктуру Сх?дно? Н?меччини, тод? як Сх?дна Н?меччина зазнала раптового масового безроб?ття та р?зкого пад?ння промислового виробництва[en].
До зм?ни тисячол?ття ?вропейський Союз дом?нував в економ?ц? ?вропи, охоплюючи п'ять найб?льших ?вропейських економ?к того часу: Н?меччину, Сполучене Корол?вство, Франц?ю, ?тал?ю та ?спан?ю. У 1999 роц? 12 ?з 15 член?в ?С при?дналися до ?врозони, зам?нивши сво? нац?ональн? валюти на ?вро.
Цифри, опубл?кован? ?вростатом у 2009 роц?, п?дтвердили, що ?врозона п?шла в рецес?ю[en] в 2008 роц?.[262] Це торкнулося значно? частини рег?ону.[263] У 2010 роц? виникли побоювання щодо кризи суверенного боргу[264] щодо деяких держав ?вропи, особливо Грец??, ?рланд??, ?спан?? та Португал??.[265] У результат? були вжит? заходи, особливо щодо Грец??, пров?дними державами ?врозони.[266] У 2012 роц? р?вень безроб?ття в ?С становив 10,3 %. У в?ц? 15–24 рок?в — 22,4 %.[267]
Зг?дно з оц?нками ООН, у 2023 роц? населення ?вропи становило близько 742 м?льйон?в ос?б. Це трохи б?льше одн??? дев'ято? населення планети. Густота населення ?вропи (к?льк?сть людей на площу) займа? друге м?сце серед ус?х континент?в п?сля Аз??. Населення ?вропи в даний час пов?льно зменшу?ться, приблизно на 0,2 % на р?к,[269] тому що народжу?ться менше, н?ж помира?. Це природне зменшення населення зменшу?ться тим фактом, що б?льше людей м?гру? до ?вропи з ?нших континент?в, н?ж навпаки.
П?вденна та Зах?дна ?вропа ? рег?онами з найвищою середньою к?льк?стю л?тн?х людей у св?т?. У 2021 роц? в?дсоток людей старше 65 рок?в становив 21 % у Зах?дн?й та П?вденн?й ?вроп?, пор?вняно з 19 % у вс?й ?вроп? та 10 % у св?т?.[270] За прогнозами, до 2050 року в ?вроп? цей показник досягне 30 %.[271] Це пов'язано з тим, що з 1970-х рок?в населення ма? д?тей, як? не досягають р?вня зам?щення. Орган?зац?я Об'?днаних Нац?й прогнозу?, що населення ?вропи з 2022 по 2050 р?к скоротиться на -7 %, без зм?н ?мм?грац?йних рух?в.[272]
В?дпов?дно до прогнозу населення В?дд?лу народонаселення ООН, до 2050 року населення ?вропи може скоротитися до 680—720 м?льйон?в людей, що становитиме 7 % св?тового населення на той час.[273] У цьому контекст? м?ж рег?онами ?снують значн? в?дм?нност? щодо р?вня народжуваност?. Середня к?льк?сть д?тей на одну ж?нку д?тородного в?ку становить 1,52 дитини.[274] ООН прогнозу? пост?йне скорочення населення в Центральн?й ? Сх?дн?й ?вроп? внасл?док ем?грац?? та низько? народжуваност?.[275] Зокрема, ООН прогнозу?, що до 2100 року населення Укра?ни може скоротитися до 15,3 м?льйона людей, зокрема через рос?йсько-укра?нську в?йну.
?вропа заселена нер?вном?рно, головна смуга розселення людства на цьому континент? простяга?ться з п?вноч? на п?вдень в?д П?вн?чно? ?рланд?? через Англ?ю, долину Рейну до П?вн?чно? ?тал?? (перерива?ться в Альпах). У ц?й смуз? зосереджено багато галузей промисловост? та ?нтенсивне с?льське господарство, сильно розвинена ?нфраструктура. ?нша смуга проходить у широтному напрямку, в?д Бретан?, вздовж р?чок Самбр ? Маас через п?вн?ч Франц?? до Н?меччини (Рурська область). Саме в цьому рег?он? зародилися промислов? райони як явище, що призвело до п?двищення природного приросту населення ? притоку робочо? сили. У цих двох смугах прожива? близько 130 млн ос?б, середня густота населення сяга? 119 ос?б/км2[276]. Досить висока густота населення характерна для ряду кра?н Центрально-Сх?дно? ?вропи, але розм?щено воно нер?вном?рно, малозаселеними ? г?рськ? територ?? ? л?сов? масиви. Перес?чна густота населення Польщ? становить 127 ос?б/км2, максимальна — понад 300 ос?б/км2 (промислов? райони Нижньо? й Верхньо? С?лез??); Чех?? — 134 особи/км2; Словаччини — 112 ос?б/км2; Угорщини — 111 ос?б/км2; Серб?? — 42 особи/км2; Чорногор?? — 42 особи/км2; Словен?? — 100 ос?б/км2; Македон?? — 4 особи/км2; Хорват?? — 85 ос?б/км2; Босн?? ? Герцеговин? — 70 ос?б/км2[276]. Чимало населення сх?дно? частини П?вденно? ?вропи зосереджене на узбережж? Адр?атичного моря. Серед кра?н Сх?дно? ?вропи високу густоту населення ма? Молдова — 130 ос?б/км2, Укра?на — 80 ос?б/км2[276].
У м?стах мешка? понад 70 % населення; найб?льш? м?ськ? агломерац??: Лондон, Москва, Париж, Рурштадт, Санкт-Петербург, Стамбул. Найб?льш? м?ста (з населенням понад 1,5 млн): Атени, Барселона, Берл?н, Бухарест, Будапешт, В?день, Варшава, Гамбур?, Ки?в, Лондон, Мадрид, Манчестер, М?лан, М?нськ, Москва, Париж, Рим, Санкт-Петербург, Стамбул.
Детальному вивченню етнограф?чно? ситуац?? у ?вроп? присвячен? досл?дження, пов'язан? з Версальським мирним договором. Роботи виконували у багатьох кра?нах з метою встановлення етн?чних меж ? на ц?й п?дстав? — м?ждержавних кордон?в[277].
Пан ? Пфейл (2004) нараховують 87 окремих ?народ?в ?вропи?, з яких 33 становлять б?льш?сть населення принаймн? в одн?й суверенн?й держав?, а решта 54 становлять етн?чн? сп?льноти (меншини).[278]
За даними М?жнародно? орган?зац?? з м?грац??, у 2020 роц? в ?вроп? прожива? найб?льша к?льк?сть м?грант?в серед ус?х рег?он?в св?ту — майже 87 м?льйон?в людей.[279] У 2005 роц? ?вропейський Союз малв загальний чистий прибуток в?д ?мм?грац?? в 1,8 м?льйон?в людей. Це спричинило майже 85 % загального приросту населення ?вропи.[280] У 2021 роц? 827 000 ос?б отримали громадянство держави-члена ?вропейського Союзу, що на 14 % б?льше, н?ж у 2020 роц?.[281] 2,3 м?льйона ?мм?грант?в з держав, що не входять до ?вропейського Союзу, прибули до ?С у 2021 роц?.[281]
Рання модерна ем?грац?я з ?вропи почалася з ?спанськими та португальськими поселенцями у XVI стол?тт?[282][283] та французькими та англ?йськими поселенцями у XVII стол?тт?.[284] Але ?х к?льк?сть залишалася в?дносно невеликою до хвил? масово? ем?грац?? в XIX стол?тт?, коли м?льйони б?дних с?мей покинули ?вропу.[285]
Сьогодн? велик? популяц?? ?вропейського походження зустр?чаються на кожному континент?. ?вропейське походження переважа? в П?вн?чн?й Америц? та меншою м?рою в П?вденн?й Америц? (зокрема в Уругва?, Аргентин?, Чил? та Бразил??, тод? як б?льш?сть ?нших кра?н Латинсько? Америки також мають значне населення ?вропейського походження[en]). Австрал?я та Нова Зеланд?я мають велику популяц?ю ?вропейц?в. В Африц? нема? держав з ?вропейською б?льш?стю (або за винятком Кабо-Верде та, можливо, Сан-Томе ? Пр?нс?п?, залежно в?д контексту), але ? значн? меншини, так? як б?л? п?вденноафриканц?[en] в П?вденн?й Африц?. В Аз?? популяц?? ?вропейського походження, зокрема рос?яни, переважають у П?вн?чн?й Аз?? та деяких частинах П?вн?чного Казахстану.[286] Також в Аз?? ?вропейц?, особливо ?спанц?, ? впливовою меншиною на Ф?л?пп?нах.[287][288]
?вропа ма? близько 225 кор?нних мов[289], як? переважно належать до трьох ?ндо?вропейських мовних груп: романськ? мови, що походять в?д латинсько? мови Римсько? ?мпер??; германськ? мови, предки яких походили з п?вдня Скандинав??; ? слов'янськ? мови.[290] Слов'янськ? мови здеб?льшого поширен? в П?вденно-Сх?дн?й, Центральн?й та Сх?дн?й ?вроп?. Романськими мовами розмовляють переважно в Зах?дн?й ? Зах?дно-П?вденн?й ?вроп?, а також у Швейцар?? в Центральн?й ?вроп? та Румун?? та Молдов?. Германськ? мови поширен? в Зах?дн?й, П?вн?чн?й ? Центральн?й ?вроп?, а також на ??бралтар? та Мальт? в П?вденн?й ?вроп?.[290] Мови в сум?жних областях значно зб?гаються (наприклад, англ?йська). ?нш? ?ндо?вропейськ? мови поза трьома основними групами включають балт?йську мови (латв?йська та литовська), кельтськ? мови (?рландська, шотландська ?ельська, менська, валл?йська, корнська та бретонська[290]), грецьку, в?рменську та албанську.
Окрема не?ндо?вропейська с?м'я уральських мов (естонська, ф?нська, угорська, карельська, ерзянська, ком?, мар?йська, мокшанська та удмуртська) розмовляють переважно в Естон??, Ф?нлянд??, Угорщин? та деяких частинах Рос??. Тюркськ? мови включають азербайджанську, казахську та турецьку, а також менш? мови Сх?дно? та П?вденно-Сх?дно? ?вропи (балкано-гагаузька[en], башкирська, чуваська, кримськотатарська, карача?во-балкарська, кумицька, ногайська та татарська). Картвельськ? мови (грузинська, м?нгрельська та сванська) поширен? переважно в Груз??. Дв? ?нш? мовн? с?м'? на П?вн?чному Кавказ? (п?вн?чно-сх?днокавказьк? мови, зокрема чеченська, аварська та лезгинська; ? п?вн?чно-кавказьк? мови зокрема адигейська). Мальт?йська мова ? ?диною сем?тською мовою, яка ? оф?ц?йною в ?вропейському Союз?, тод? як баскська мова ? ?диною зах?дно?вропейською мовою-?золятом.
Багатомовн?сть ? захист рег?ональних мов ? мов сп?льнот (меншин) ? визнаними пол?тичними ц?лями в ?вроп? сьогодн?. Рамкова конвенц?я Ради ?вропи про захист нац?ональних меншин ? ?вропейська харт?я рег?ональних мов або мов меншин Ради ?вропи створили правову основу для мовних прав у ?вроп?.
Найб?льшою рел?г??ю в ?вроп? ? християнство: 76,2 % ?вропейц?в вважають себе християнами,[291][292] включаючи католик?в, сх?дних православних ? р?зн? протестантськ? деном?нац??. Серед протестант?в найб?льш поширеними ? лютерани, англ?кани та кальв?н?сти. Менш? протестантськ? деном?нац?? включають анабаптист?в, а також деном?нац??, як? пошились у ?вроп? з? Сполучених Штат?в Америки, так? як п'ятидесятники, методисти ? ?вангел?сти. Ор??нтальними православними в ?вроп? ? лише в?рмени та м?гранти з держав, де ор??нтальне православ'я ? рел?г??ю б?льшости. Хоча християнство зародилося на Близькому Сход?, його центр поширення перем?стився в ?вропу, коли воно стало державною рел?г??ю Римсько? ?мпер?? наприк?нц? IV стол?ття. Християнство в?д?грало визначну роль у розвитку[en] ?вропейсько? культури та ?дентичности.[293][294][295] Сьогодн? в ?вроп? прожива? трохи б?льше 25 % християн св?ту.[296]
?слам ? другою за популярн?стю рел?г??ю в ?вроп?. Його спов?дують понад 25 м?льйон?в, або приблизно 5 % населення ?вропи.[297] В Албан?? та Босн?? та Герцеговин?, двох державах на Балканському п?востров? в П?вденно-Сх?дн?й ?вроп?, ?слам зам?сть християнства ? рел?г??ю б?льшост?. Це також стосу?ться Туреччини та деяких частин Рос?йсько? Федерац??, а також Азербайджану та Казахстану, як? знаходяться на кордон? з Аз??ю.[297] Багато держав ?вропи ? домом для значно? мусульмансько? меншини, зокрема ?мм?грац?я до ?вропи[en] зб?льшила к?льк?сть мусульман у ?вроп? за останн? роки.
Юда?стське населення в ?вроп? в 2020 роц? становило близько 1,4 м?льйона ос?б (приблизно 0,2 % населення).[298] ?стор?я ?вре?в у ?вроп?[en] ? довол? довгою, починаючи з час?в античности. Наприк?нц? XIX та на початку XX стол?ть Рос?йська ?мпер?я мала б?льш?сть ?вре?в св?ту, як? проживали в ?? межах.[299] У 1897 роц?, зг?дно з рос?йським переписом населення 1897 року, загальна к?льк?сть ?врейського населення Рос?йсько? ?мпер?? становила 5,1 м?льйона ос?б, що становило 4,13 % в?д загально? чисельност? населення. З ц??? загально? к?лькости переважна б?льш?сть проживала в межах смуги ос?лост?, тобто в Б?лорус?, Литв?, Польщ? та Укра?н?.[300] У 1933 роц? в ?вроп? було близько 9,5 м?льйон?в ?вре?в, що становило 1,7 % населення[301], але б?льш?сть з них були вбит?, а частина ?нших перем?щено п?д час Голокосту.[302][298] У XIX стол?тт? Франц?я ма? найб?льше ?врейське населення[en] в ?вроп?, за нею йдуть Сполучене Корол?вство, Н?меччина та Рос?йська Федерац?я.
?нш? рел?г??, що практикуються в ?вроп?, включають ?нду?зм ? буддизм, як? ? рел?г?ями меншости, за винятком кавказько? Республ?ки Калмик?я, де тибетський буддизм ? рел?г??ю б?льшост?.
Велика ? зростаюча к?льк?сть людей у ?вроп? ? нерел?г?йними, ате?стами та агностиками. За оц?нками, на даний момент вони становлять близько 18,3 % населення ?вропи.
Трьома найб?льшими м?ськими територ?ями ?вропи[en] ? Москва, Лондон ? Париж. Ус? ?хн? м?ськ? агломерац?? мають понад 10 м?льйон?в жител?в,[303] ? тому ?х називають мегапол?сами.[304] Хоча Стамбул ма? найб?льшу загальну к?льк?сть населення, в?н частково розташований в Зах?дн?й Аз??. 64,9 % жител?в проживають на ?вропейськ?й сторон? ? 35,1 % на аз?йськ?й. Наступними за чисельн?стю населення м?ськими агломерац?ями ? Мадрид, Санкт-Петербург, М?лан, Барселона, Берл?н, Ки?в ? Рим, кожне з яких ма? понад три м?льйони жител?в.[303]
Якщо розглядати пояси прим?ських по?здок або мегапол?с?в у ?вроп? (для яких доступн? пор?вняльн? дан?), Москва охоплю? найб?льше населення, за нею в порядку йдуть Стамбул, Лондон, Париж, Мадрид, М?лан, Рурський рег?он, Санкт-Петербург, П?вн?чний Рейн-Вестфал?я, Барселона ? Берл?н.[305]
??вропа? як культурне поняття в основному походить в?д сп?льно? спадщини стародавньо? Грец?? та Римсько? ?мпер?? та ?хн?х культур. Кордони ?вропи ?сторично розум?ли як меж? загальновизнаного християнського св?ту (або, точн?ше, у межах поширення Римо-католицько? церкви), як? були захищен? протягом середньов?чно? та ранньо? сучасно? ?стор?? ?вропи, особливо проти ?сламу, як у реконк?ст? та Османських в?йнах у ?вроп?.[306]
Ця сп?льна культурна спадщина об'?днана кор?нними нац?ональними культурами та фольклором, що перетинаються, приблизно розд?лених на слов'янськ?, латинськ? (романськ?), германськ? компонентами, але також з тими компонентами, як? не входять до жодно? з цих груп (зокрема, албанська, грецька, баскська та кельтська культури). ?сторично особливими прикладами культур, що перетинаються, ? Страсбург ?з латинськими (романськими) та германськими мовами або Тр??ст ?з латинськими, слов'янськими та германськими культурами. Культурн? контакти та сум?ш? формують значну частину рег?ональних культур ?вропи. ?вропу часто описують як ?максимальне культурне розма?ття з м?н?мальними географ?чними в?дстанями?.
У ?вроп? орган?зовуються р?зноман?тн? культурн? заходи з метою зближення р?зних культур ? п?двищення об?знаност? про ?х важлив?сть, наприклад, культурна столиця ?вропи, гастроном?чний рег?он ?вропи[en], молод?жна столиця ?вропи та спортивна столиця ?вропи.
Спорт у ?вроп?[en], як правило, високоорган?зований, у багатьох видах спорту ? профес?йн? л?ги.
Витоки багатьох ?з найпопулярн?ших вид?в спорту у св?т? сьогодн? лежать у кодиф?кац?? багатьох традиц?йних ?гор, особливо у Сполученому Корол?вств?. Однак парадоксальною рисою ?вропейського спорту ? те, якою м?рою м?сцев?, рег?ональн? та нац?ональн? вар?ац?? продовжують ?снувати, а в деяких випадках нав?ть переважати.
У ?вроп? багато людей не мають доступу до базових соц?альних умов, що ускладню? ?м життя та процв?тання. Доступ до предмет?в першо? необх?дности може бути обмежений, наприклад, 10 % ?вропейц?в витрачають принаймн? 40 % с?мейного доходу на житло. 75 м?льйон?в ?вропейц?в почуваються соц?ально ?зольованими. З 1980-х рок?в нер?вн?сть доход?в зростала, а частки зароб?тно? плати падали. У 2016 роц? 20 % найбагатших домогосподарств заробили в п'ять раз?в б?льше, н?ж 20 % найб?дн?ших. Багато прац?вник?в стикаються з? стагнац??ю реально? зароб?тно? плати[en], а нестаб?льна робота[en] ? звичайним явищем нав?ть для основних прац?вник?в[en].[307]
- ?вродистрикт[en]
- ?вропейськ? ?гри
- ?врорег?он
- Кордон м?ж ?вропою та Аз??ю
- М?ста ?вропи
- Модерн (ф?лософ?я)
- Охорона здоров'я в ?вроп?
- Пан'?вропейська ?дентичн?сть
- Прапори ?вропи
- Потенц?йн? наддержави
- Ранньомодерна ?вропа[en]
- Села ?вропи[en]
- Список ?вропейських кра?н за ном?нальним ВВП
- Список назв ?вропейських м?ст р?зними мовами[en]
- Список ?вропейських телев?з?йних станц?й[en]
- Список кра?н ?вропи за площею
- Статистика Орган?зац?? з безпеки та сп?вроб?тництва в ?вроп?[en]
- Ф?нансов? та соц?альн? рейтинги суверенних держав ?вропи[en]
- ↑ Europe. Encyclop?dia Britannica. Арх?в ориг?налу за 30 березня 2019. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Europe: Human Geography | National Geographic Society. education.nationalgeographic.org. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Lewis та Wigen, 1997
- ↑ Covert, Kim (2011). Ancient Greece: Birthplace of Democracy. Capstone. с. 5. ISBN 978-1-4296-6831-6. Арх?в ориг?налу за 27 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
Ancient Greece is often called the cradle of western civilization. ... Ideas from literature and science also have their roots in ancient Greece.
- ↑ National Geographic, 534.
- ↑ History of the European Union 1945–59. european-union.europa.eu (англ.). Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2022. Процитовано 16 кв?тня 2022.
- ↑ The European union—a federation or a confederation? (PDF). Арх?в (PDF) ориг?налу за 19 березня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Qrakh. Thraciae Veteris Typus. Ex conatibus Geographicis Abrah. Ortelij. Cum Imp. Et Belgico privilegio decennali. 1585. 15 лютого 1585.
- ↑ Greek goddess Europa adorns new five-euro note. BBC News. 10 с?чня 2013. Процитовано 21 березня 2024.
- ↑ (фр.) Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P. 388.
- ↑ а б M. L. West; West, Morris (2007). Indo-European Poetry and Myth. OUP Oxford. с. 185. ISBN 978-0-19-928075-9. Арх?в ориг?налу за 22 с?чня 2021. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ FitzRoy, Charles (2015). The Rape of Europa: The Intriguing History of Titian's Masterpiece. Bloomsbury Publishing. с. 52–. ISBN 978-1-4081-9211-5. Арх?в ориг?налу за 20 березня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Astour, Michael C. (1967). Hellenosemitica: An Ethnic and Cultural Study in West Semitic Impact on Mycenaean Greece. Brill Archive. с. 128. GGKEY:G19ZZ3TSL38. Арх?в ориг?налу за 20 березня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Europe – Origin and meaning of the name Europe by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com. Арх?в ориг?налу за 17 вересня 2017. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Beekes, Robert (2004). Kadmos and Europa, and the Phoenicians (PDF). Kadmos. 43 (1): 168—69. doi:10.1515/kadm.43.1.167. ISSN 0022-7498. Арх?в (PDF) ориг?налу за 1 листопада 2021. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ ?Europe? [Арх?вовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] in the Online Etymology Dictionary.
- ↑ M. L. West (1997). The east face of Helicon: west Asiatic elements in Greek poetry and myth. Oxford: Clarendon Press. с. 451. ISBN 978-0-19-815221-7.
- ↑ Beekes, Robert (2004). Kadmos and Europa, and the Phoenicians (PDF). Kadmos. 43 (1): 168—69. doi:10.1515/kadm.43.1.167. ISSN 0022-7498. Арх?в (PDF) ориг?налу за 1 листопада 2021. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Davidson, Roderic H. (1960). Where is the Middle East?. Foreign Affairs. 38 (4): 665—675. doi:10.2307/20029452. JSTOR 20029452.
- ↑ Europe. Microsoft Encarta Online Encyclopaedia 2007. Арх?в ориг?налу за 28 жовтня 2009. Процитовано 27 грудня 2007.
- ↑ Cyprus, The World Factbook (англ.), Central Intelligence Agency, 7 серпня 2024, процитовано 13 серпня 2024
- ↑ Falconer, William; Falconer, Thomas.
- ↑ Europe – Noun. Princeton University. Арх?в ориг?налу за 15 липня 2014. Процитовано 9 червня 2008.
- ↑ Histories 4.38.
- ↑ Herodotus, 4:45
- ↑ Strabo Geography 11.1
- ↑ Franxman, Thomas W. (1979). Genesis and the Jewish antiquities of Flavius Josephus. Pontificium Institutum Biblicum. с. 101—102. ISBN 978-88-7653-335-8.
- ↑ J. G. A. Pocock (2002). Some Europes in Their History. У Pagden, Anthony (ред.). The Idea of Europe From Antiquity to the European Union. Cambridge University Press. с. 57—61. doi:10.1017/CBO9780511496813.003. ISBN 978-0511496813.
{{cite book}}:|access-date=вимага?|url=(дов?дка);|archive-url=вимага?|url=(дов?дка) - ↑ Norman F. Cantor, The Civilization of the Middle Ages, 1993, "?Culture and Society in the First Europe?, pp185ff.
- ↑ Dawson, Christopher; Olsen, Glenn (1961). Crisis in Western Education (вид. reprint). CUA Press. с. 108. ISBN 978-0-8132-1683-6.
- ↑ Noted by Cantor, 1993:181.
- ↑ J. G. A. Pocock. Western historiography and the problem of "Western" history (PDF). United Nations. с. 5—6. Арх?в (PDF) ориг?налу за 13 червня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Philipp Johann von Strahlenberg (1730). Das Nord-und Ostliche Theil von Europa und Asia (н?м.). с. 106.
- ↑ J. G. A. Pocock (2002). Some Europes in Their History. У Pagden, Anthony (ред.). The Idea of Europe From Antiquity to the European Union. Cambridge University Press. с. 57—61. doi:10.1017/CBO9780511496813.003. ISBN 978-0511496813.
{{cite book}}:|access-date=вимага?|url=(дов?дка);|archive-url=вимага?|url=(дов?дка) - ↑ Davies, Norman (1996). Europe: A History. Oxford University Press. с. 8. ISBN 978-0-19-820171-7. Арх?в ориг?налу за 1 серпня 2020. Процитовано 23 серпня 2010.
- ↑ Boundary of Europe and Asia along Urals (рос.). Арх?в ориг?налу за 8 с?чня 2012.
- ↑ Peter Simon Pallas, Journey through various provinces of the Russian Empire, vol.
- ↑ Douglas W. Freshfield, ?Journey in the Caucasus [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]?, Proceedings of the Royal Geographical Society, Volumes 13–14, 1869.
- ↑ ?Europe?[недоступне посилання], Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary, 1906
- ↑ Do we live in Europe or in Asia? (рос.). Арх?в ориг?налу за 18 лютого 2018. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Orlenok V. (1998). Physical Geography (рос.). Арх?в ориг?налу за 16 жовтня 2011. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Tutin, T.G.; Heywood, V.H.; Burges, N.A.; Valentine, D.H.; Walters, S.M.; Webb, D.A. (1964). Flora Europaea, Volume 1: Lycopodiaceae to Platanaceae. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-06661-7.
- ↑ Tutin, Thomas Gaskell (1993). Flora Europaea, Volume 1: Psilotaceae to Platanaceae (вид. 2nd). Cambridge New York Melbourne [etc.]: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-41007-6.
- ↑ E.M. Moores, R.W. Fairbridge, Encyclopedia of European and Asian regional geology, Springer, 1997, ISBN 978-0-412-74040-4, p. 34: ?most Soviet geographers took the watershed of the Main Range of the Greater Caucasus as the boundary between Europe and Asia.?
- ↑
{{cite encyclopedia}}: Порожн? посилання на джерело (дов?дка)Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Cuper, Simon (23 травня 2014). Why Europe works. ft.com. Арх?в ориг?налу за 22 серпня 2016. Процитовано 28 травня 2014.
- ↑ Europe [Арх?вовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.].
- ↑
{{cite encyclopedia}}: Порожн? посилання на джерело (дов?дка)Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Geology map of Europe. University of Southampton. 1967. Арх?в ориг?налу за 11 серпня 2019. Процитовано 9 червня 2008.
- ↑ Beck, Hylke E.; Zimmermann, Niklaus E.; McVicar, Tim R.; Vergopolan, Noemi; Berg, Alexis; Wood, Eric F. (30 жовтня 2018). Present and future K?ppen-Geiger climate classification maps at 1-km resolution. Scientific Data. 5: 180214. Bibcode:2018NatSD...580214B. doi:10.1038/sdata.2018.214. PMC 6207062. PMID 30375988.
- ↑ History and geography. Save America's Forest Funds. Арх?в ориг?налу за 6 жовтня 2008. Процитовано 9 червня 2008.
- ↑ State of Europe's Forests 2007: The MCPFE report on sustainable forest management in Europe (PDF). EFI Euroforest Portal. с. 182. Арх?в ориг?налу (PDF) за 24 червня 2008. Процитовано 9 червня 2008. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ European bison, Wisent. Арх?в ориг?налу за 26 грудня 2016. Процитовано 19 с?чня 2017.
- ↑ Walker, Matt (4 серпня 2009). European bison on 'genetic brink'. BBC News. Арх?в ориг?налу за 6 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Bryant, S.; Thomas, C.; Bale, J. (1997). Nettle-feeding nymphalid butterflies: temperature, development and distribution. Ecological Entomology. 22 (4): 390—398. Bibcode:1997EcoEn..22..390B. doi:10.1046/j.1365-2311.1997.00082.x.
- ↑ а б Posth; Yu; Ghalichi (2023). Palaeogenomics of Upper Palaeolithic to Neolithic European hunter-gatherers. Nature. 615 (2 March 2023): 117—126. Bibcode:2023Natur.615..117P. doi:10.1038/s41586-023-05726-0. PMC 9977688. PMID 36859578.
- ↑ A. Vekua; D. Lordkipanidze; G.P. Rightmire; J. Agusti; R. Ferring; G. Maisuradze та ?н. (2002). A new skull of early Homo from Dmanisi, Georgia. Science. 297 (5578): 85—89. Bibcode:2002Sci...297...85V. doi:10.1126/science.1072953. PMID 12098694.
- ↑ The million year old tooth from [Арх?вовано 22 вересня 2021 у Wayback Machine.] Atapuerca, Spain, found in June 2007
- ↑ Strickland, Ashley (10 жовтня 2018). Bones reveal Neanderthal child was eaten by a giant bird. CNN. Арх?в ориг?налу за 7 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ National Geographic, 21.
- ↑ Fleming, Nic (2022). My work digging up the shelters of our ancestors. Nature. 606 (7916): 1035. Bibcode:2022Natur.606.1035F. doi:10.1038/d41586-022-01593-3. PMID 35676354.
- ↑ Fu, Qiaomei та ?н. (23 жовтня 2014). The genome sequence of a 45,000-year-old modern human from western Siberia. Nature. 514 (7523): 445—449. Bibcode:2014Natur.514..445F. doi:10.1038/nature13810. PMC 4753769. PMID 25341783.
- ↑ 42.7–41.5 ka (1σ CI).
- ↑ Borza, E.N. (1992), In the Shadow of Olympus: The Emergence of Macedon, Princeton University Press, с. 58, ISBN 978-0-691-00880-6, арх?в ориг?налу за 1 серпня 2020, процитовано 30 липня 2022
- ↑ Scarre, Chris (1996). Fagan, Brian M. (ред.). The Oxford Companion to Archaeology. Oxford University Press. с. 215—216. ISBN 978-0-19-507618-9.
- ↑ Atkinson, R.J.C., Stonehenge (Penguin Books, 1956)
- ↑ . ISBN 978-0-306-46258-0.
{{cite encyclopedia}}: Пропущений або порожн?й|title=(дов?дка) - ↑ а б Haak, Wolfgang; Lazaridis, Iosif; Patterson, Nick; Rohland, Nadin; Mallick, Swapan; Llamas, Bastien; Brandt, Guido; Nordenfelt, Susanne; Harney, Eadaoin (11 червня 2015). Massive migration from the steppe was a source for Indo-European languages in Europe. Nature. 522 (7555): 207—211. arXiv:1502.02783. Bibcode:2015Natur.522..207H. doi:10.1038/nature14317. ISSN 0028-0836. PMC 5048219. PMID 25731166.
- ↑ When the First Farmers Arrived in Europe, Inequality Evolved. Scientific American. 1 липня 2020.
- ↑ Gibbons, Ann (21 лютого 2017). Thousands of horsemen may have swept into Bronze Age Europe, transforming the local population. Science.
- ↑ Ancient Greece. British Museum. Арх?в ориг?налу за 15 червня 2012.
- ↑ Periods – School of Archaeology. University of Oxford. Арх?в ориг?налу за 19 листопада 2018. Процитовано 25 грудня 2018. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Short, John R. (1987), An Introduction to Urban Geography, Routledge, с. 10, ISBN 978-0-7102-0372-4, арх?в ориг?налу за 20 березня 2022, процитовано 30 липня 2022
- ↑ а б Daly, Jonathan (2013). The Rise of Western Power: A Comparative History of Western Civilization. A&C Black. с. 7—9. ISBN 978-1-4411-1851-6. Арх?в ориг?налу за 28 кв?тня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Dunn, John (1994), Democracy: the unfinished journey 508 BCE – 1993 CE, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-827934-1
- ↑ National Geographic, 76.
- ↑ Heath, Thomas Little (1981). A History of Greek Mathematics, Volume I. Dover Publications. ISBN 978-0-486-24073-2.
- ↑ Heath, Thomas Little (1981). A History of Greek Mathematics, Volume II. Dover publications. ISBN 978-0-486-24074-9.
- ↑ Pedersen, Olaf.
- ↑ Strauss, Barry (2005). The Battle of Salamis: The Naval Encounter That Saved Greece – and Western Civilization. Simon and Schuster. с. 1—11. ISBN 978-0-7432-7453-1. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Daly, Jonathan (2013). The Rise of Western Power: A Comparative History of Western Civilization. A&C Black. с. 7—9. ISBN 978-1-4411-1851-6. Арх?в ориг?налу за 28 кв?тня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ McEvedy, Colin (1961). The Penguin Atlas of Medieval History. Penguin Books.
- ↑ National Geographic, 123.
- ↑ Foster, Sally M., Picts, Gaels, and Scots: Early Historic Scotland.
- ↑ Williams, Stephen; Friell, Gerard (2005). Theodosius: The Empire at Bay. Routledge. с. 105. ISBN 978-1-135-78262-7. Арх?в ориг?налу за 30 травня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Hadas, Moses (1950). A History of Greek Literature. Columbia University Press. с. 273, 327. ISBN 978-0-231-01767-1. Арх?в ориг?налу за 21 травня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ а б Laiou та Morisson, 2007; Pounds, 1979.
- ↑ McEvedy, Colin (1961). The Penguin Atlas of Medieval History. Penguin Books.
- ↑ Journal of the History of Ideas, Vol.
- ↑ Norman F. Cantor, The Medieval World 300 to 1300.
- ↑ National Geographic, 135.
- ↑ Hunter, Shireen та ?н. (2004). Islam in Russia: The Politics of Identity and Security. M.E. Sharpe. с. 3.
(..) It is difficult to establish exactly when Islam first appeared in Russia because the lands that Islam penetrated early in its expansion were not part of Russia at the time, but were later incorporated into the expanding Russian Empire. Islam reached the Caucasus region in the middle of the seventh century as part of the Arab conquest of the Iranian Sassanian Empire.
- ↑ Kennedy, Hugh (1995).
- ↑ National Geographic, 143—145.
- ↑ National Geographic, 162.
- ↑ National Geographic, 166.
- ↑ Gerald Mako, ?The Islamization of the Volga Bulghars: A Question Reconsidered?, Archivum Eurasiae Medii Aevi 18, 2011, 199—223.
- ↑ Marc'Antonio Bragadin, Storia delle Repubbliche marinare, Odoya, Bologna 2010, 240 pp., ISBN 978-88-6288-082-4
- ↑ G. Benvenuti, Le Repubbliche Marinare.
- ↑ а б National Geographic, 158.
- ↑ National Geographic, 186.
- ↑ National Geographic, 192.
- ↑ National Geographic, 199.
- ↑ Duiker, William J.; Spielvogel, Jackson J. (2010). The Essential World History. Cengage Learning. с. 330. ISBN 978-0-495-90227-0. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2013. Процитовано 20 с?чня 2013.
The Byzantine Empire also interacted with the world of Islam to its east and the new European civilization of the west. Both interactions proved costly and ultimately fatal.
- ↑ Findlay, Ronald (2006). Eli Heckscher, International Trade, And Economic History. MIT Press. с. 178—179. ISBN 978-0-262-06251-0. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2013. Процитовано 20 с?чня 2013.
These Christian allies did not accept the authority of Byzantium, and the Fourth Crusade that sacked Constantinople and established the so-called Latin Empire that lasted until 1261 was a fatal wound from which the empire never recovered until its fall at the hands of the Ottoman Turks in 1453 (Queller and Madden 1997).
- ↑ Browning, Robert (1992). The Byzantine Empire (вид. Revised). CUA Press. с. 253. ISBN 978-0-8132-0754-4. Процитовано 20 с?чня 2013.
And though the final blow was struck by the Ottoman Turks, it can plausibly be argued that the fatal injury was inflicted by the Latin crusaders in 1204.
- ↑ Byfield, Ted (2008). A Glorious Disaster: A.D. 1100 to 1300: The Crusades: Blood, Valor, Iniquity, Reason, Faith. Christian History Project. с. 136. ISBN 978-0-9689873-7-7. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2013. Процитовано 20 с?чня 2013.
continue to stand for another 250 before ultimately falling to the Muslim Turks, but it had been irrevocably weakened by the Fourth Crusade.
- ↑ Golna, Cornelia (2004). City of Man's Desire: A Novel of Constantinople. Go-Bos Press. с. 424. ISBN 978-90-804114-4-9. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2013. Процитовано 20 с?чня 2013.
1204 The Fourth Crusade sacks Constantinople, destroying and pillaging many of its treasures, fatally weakening the empire both economically and militarily
- ↑ Powell, John (2001). Magill's Guide to Military History: A-Cor. Salem Press. ISBN 978-0-89356-015-7. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2013. Процитовано 20 с?чня 2013.
However, the fifty-seven years of plunder that followed made the Byzantine Empire, even when it retook the capital in 1261, genuinely weak. Beginning in 1222, the empire was further weakened by a civil war that lasted until 1355. ... When the Ottomans overran their lands and besieged Constantinople in 1453, sheer poverty and weakness were the causes of the capital city's final fall.
- ↑ Irvin, Dale T. (2002). History of the World Christian Movement: Volume 1: Earliest Christianity To 1453. Continuum International Publishing Group. с. 405. ISBN 978-0-567-08866-6. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2013. Процитовано 20 с?чня 2013.
Not only did the fourth crusade further harden the resentments Greek-speaking Christians felt toward the Latin West, but it further weakened the empire of Constantinople, many say fatally so. After the restoration of Greek imperial rule the city survived as the capital of Byzantium for another two centuries, but it never fully recovered.
- ↑ Frucht, Richard C. (2004). Eastern Europe: An Introduction to the People, Lands, and Culture. ABC-CLIO. с. 856. ISBN 978-1-57607-800-6. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2013. Процитовано 20 с?чня 2013.
Although the empire was revived, the events of 1204 had so weakened Byzantium that it was no longer a great power.
- ↑ Duiker, William J.; Spielvogel, Jackson J. (2010). The Essential World History. Cengage Learning. с. 386. ISBN 978-0-495-90227-0. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2013. Процитовано 20 с?чня 2013.
Later they established themselves in the Anatolian peninsula at the expense of the Byzantine Empire. ... The Byzantines, however, had been severely weakened by the sack of Constantinople in the Fourth Crusade (in 1204) and the Western occupation of much of the empire for the next half century.
- ↑ National Geographic, 211.
- ↑ Peters, Ralph (2006). New Glory: Expanding America's Global Supremacy. Sentinel. ISBN 978-1-59523-030-0. Процитовано 20 с?чня 2013.
Western Christians, not Muslims, fatally crippled Byzantine power and opened Islam's path into the West.
- ↑ Chronicles. Rockford Institute. 2005. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2013. Процитовано 20 с?чня 2013.
two-and-a-half centuries to recover from the Fourth Crusade before the Ottomans finally took Constantinople in 1453, ... They fatally wounded Byzantium, which was the main cause of its weakened condition when the Muslim onslaught came. Even on the eve of its final collapse, the precondition for any Western help was submission in Florence.
- ↑ Klyuchevsky, Vasily (1987). The course of the Russian history. "Mysl?. ISBN 978-5-244-00072-6. Арх?в ориг?налу за 24 жовтня 2007. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ The Destruction of Kyiv. University of Toronto. Арх?в ориг?налу за 27 кв?тня 2011. Процитовано 10 червня 2008.
- ↑ ?Golden Horde [Арх?вовано 29 травня 2008 у Wayback Machine.]?, in Encyclop?dia Britannica, 2007.
- ↑ Khanate of the Golden Horde (Kipchak). Alamo Community Colleges. Арх?в ориг?налу за 7 червня 2008. Процитовано 10 червня 2008.
- ↑ Spinei, Victor.
- ↑ The Late Middle Ages [Арх?вовано 2 листопада 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ Baumgartner, Frederic J. France in the Sixteenth Century.
- ↑ Don O'Reilly.
- ↑ Poor studies will always be with us[недоступне посилання].
- ↑ Famine [Арх?вовано 7 травня 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ Plague: The Black Death. National Geographic. Арх?в ориг?налу за 16 лютого 2012. Процитовано 1 кв?тня 2012. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ National Geographic, 223.
- ↑ Epidemics of the Past: Bubonic Plague – Infoplease.com. Infoplease.com. Арх?в ориг?налу за 21 жовтня 2008. Процитовано 3 листопада 2008.
- ↑ Revill, Jo (16 травня 2004). Black Death blamed on man, not rats | UK news | The Observer. The Observer. London. Арх?в ориг?налу за 12 лютого 2014. Процитовано 3 листопада 2008.
- ↑ Peter Barrett (2004), Science and Theology Since Copernicus: The Search for Understanding [Арх?вовано 22 кв?тня 2022 у Wayback Machine.], pp. 14–18, Continuum International Publishing Group, ISBN 0-567-08969-X
- ↑ Weiss, Roberto (1969) The Renaissance Discovery of Classical Antiquity, ISBN 1-59740-150-1
- ↑ Burckhardt, Jacob (1990). The Civilisation of the Renaissance in Italy (вид. translation by S.G.C Middlemore). London: Penguin Books. ISBN 978-0-14-044534-3.
- ↑ National Geographic, 254.
- ↑ Jensen, De Lamar (1992), Renaissance Europe, ISBN 0-395-88947-2
- ↑ Levey, Michael (1967). Early Renaissance. Penguin Books.
- ↑ National Geographic, 292.
- ↑ Levey, Michael (1971). High Renaissance. Penguin Books.
- ↑ National Geographic, 193.
- ↑ John Morris Roberts (1997). Penguin History of Europe. Penguin Books. ISBN 978-0-14-026561-3.
- ↑ National Geographic, 296.
- ↑ National Geographic, 338.
- ↑ Elliott p.333
- ↑ Morris, Terence Alan (1998).
- ↑ Rowse, A. L. (1969).
- ↑ ?One decisive action might have forced Philip II to the negotiating table and avoided fourteen years of continuing warfare. Instead the King was able to use the brief respite to rebuild his naval forces and by the end of 1589 Spain once again had an Atlantic fleet strong enough to escort the American treasure ships home.? The Mariner's Mirror, Volumes 76–77.
- ↑ Kamen, Henry. Spain's Road to Empire: The Making of a World Power, 1492–1763. с. 221.
- ↑ National Geographic, 256—257.
- ↑ European History/Religious Wars in Europe – Wikibooks, open books for an open world. en.wikibooks.org. Арх?в ориг?налу за 31 травня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Humphreys, Kenneth. Jesus Never Existed: An Introduction to the Ultimate Heresy.
- ↑ History of Europe — Demographics [Арх?вовано 1 с?чня 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ National Geographic, 269.
- ↑ Virginia Aksan, Ottoman Wars, 1700—1860: An Empire Besieged, (Pearson Education Limited, 2007), 28.
- ↑ The Seventeenth-Century Decline. The Library of Iberian resources online. Арх?в ориг?налу за 27 березня 2017. Процитовано 13 серпня 2008.
- ↑ ?Food, Famine And Fertilisers [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]?.
- ↑ Frost, Robert I. (2004). After the Deluge; Poland-Lithuania and the Second Northern War, 1655–1660. Cambridge: University Press. ISBN 978-0521544023. Арх?в ориг?налу за 30 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Lukowski, Jerzy (2014). The Partitions of Poland 1772, 1793, 1795. New York: Taylor & Routledge. ISBN 978-1317886945. Арх?в ориг?налу за 30 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ W.G. Clarence-Smith (2006).
- ↑ Hunt, Shelby D. (2003). Controversy in marketing theory: for reason, realism, truth, and objectivity. M.E. Sharpe. с. 18. ISBN 978-0-7656-0932-8. Арх?в ориг?налу за 19 березня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Hatch, Robert A. Scientific Revolution: Chronological Timeline: Copernicus to Newton. Арх?в ориг?налу за 23 липня 2013. Процитовано 24 березня 2023.
- ↑ Peter Barrett (2004), Science and Theology Since Copernicus: The Search for Understanding [Арх?вовано 22 кв?тня 2022 у Wayback Machine.], pp. 14–18, Continuum International Publishing Group, ISBN 0-567-08969-X
- ↑ Gipson, Lawrence Henry (1950). The American Revolution as an Aftermath of the Great War for the Empire, 1754–1763. Political Science Quarterly. 65 (1): 86—104. doi:10.2307/2144276. JSTOR 2144276.
- ↑ Goldie, Mark; Wokler, Robert (2006). The Cambridge History of Eighteenth-Century Political Thought. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-37422-4.
- ↑ Cassirer, Ernst (1979). The Philosophy of the Enlightenment. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-01963-5.
- ↑ National Geographic, 255.
- ↑ Schama, Simon (1989). Citizens: A Chronicle of the French Revolution. Knopf. ISBN 978-0-394-55948-3.
- ↑ National Geographic, 360.
- ↑ McEvedy, Colin (1972). The Penguin Atlas of Modern History. Penguin Books. ISBN 978-0-14-051153-6.
- ↑ Lyons, Martyn (1994). Napoleon Bonaparte and the legacy of the French Revolution. St. Martin's Press. ISBN 978-0-312-12123-5.
- ↑ Grab, Alexander (2003). Napoleon and the Transformation of Europe (European History in Perspective). Palgrave MacMillan. ISBN 978-0-333-68275-3.
- ↑ National Geographic, 350.
- ↑ National Geographic, 367.
- ↑ National Geographic, 371—373.
- ↑ Davies, Norman (1996). Europe: A History. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-820171-7.
- ↑ [1] [Арх?вовано 26 с?чня 2022 у Wayback Machine.], Ottoman Empire — 19th century, Historyworld
- ↑ Trevelyan, George Macaulay (1988). A shortened history of England. Penguin Books. ISBN 978-0-14-010241-3.
- ↑ Webb, Sidney (1976). History of Trade Unionism. AMS Press. ISBN 978-0-404-06885-1.
- ↑ Slavery [Арх?вовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Historical survey — Ways of ending slavery, Encyclop?dia Britannica
- ↑ Trevelyan, George Macaulay (1942). English Social History. Longmans, Green.
- ↑ Modernisation — Population Change [Арх?вовано 30 липня 2022 у Wayback Machine.].
- ↑ ?The Irish Famine [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]?.
- ↑ The Atlantic: Can the US afford immigration?
- ↑ Maddison (27 липня 2016). Growth of World Population, GDP and GDP Per Capita before 1820 (PDF). University of Groningen. Арх?в ориг?налу (PDF) за 12 лютого 2021. Процитовано 12 червня 2024. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ World Population Growth, 1950—2050 [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.].
- ↑ Assassin Gavrilo Princip gets a statue in Sarajevo. Prague Post. 28 червня 2014. Арх?в ориг?налу за 10 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- ↑ National Geographic, 407.
- ↑ National Geographic, 440.
- ↑ The Treaty of Versailles and its Consequences. James Atkinson. Арх?в ориг?налу за 12 травня 2008. Процитовано 10 червня 2008.
- ↑ National Geographic, 480.
- ↑ Heinrich August Winkler (2015). The Struggle for Independence: Estonia, Latvia, Lithuania and Finland. The Age of Catastrophe. Yale University Press. с. 110. ISBN 978-0300204896.
- ↑ National Geographic, 443.
- ↑ Harrison, Mark (2002). Accounting for War: Soviet Production, Employment, and the Defence Burden, 1940–1945. Cambridge University Press. с. 167. ISBN 978-0-521-89424-1. Арх?в ориг?налу за 17 червня 2020. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ ?Legacy of famine divides Ukraine [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]?.
- ↑ Gleason, Abbott (2009). A companion to Russian history. Wiley-Blackwell. с. 373. ISBN 978-1-4051-3560-3. Арх?в ориг?налу за 5 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Hosking, Geoffrey A. (2001). Russia and the Russians: a history. Harvard University Press. с. 469. ISBN 978-0-674-00473-3.
- ↑ Loti, Pierre (30 червня 1918). Fourth of Serbia's Population Dead. Los Angeles Times. с. 49. Процитовано 15 с?чня 2023 — через Newspapers.com.
- ↑ Asserts Serbians Face Extinction; Their Plight in Occupied Districts Worse Than Belgians', Says Labor Envoy (PDF). The New York Times. Washington. с. 13. Арх?в (PDF) ориг?налу за 15 березня 2020. Процитовано 15 с?чня 2023.
- ↑ Serbia Restored (PDF). Арх?в (PDF) ориг?налу за 16 вересня 2018. Процитовано 19 с?чня 2017.
- ↑ Serbia and Austria (PDF). New York Times. 28 липня 1918. Арх?в (PDF) ориг?налу за 22 кв?тня 2021. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Appeals to Americans to pray for Serbians (PDF). New York Times. 27 липня 1918. Арх?в (PDF) ориг?налу за 16 вересня 2018. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Hobsbawm, Eric (1995). The Age of Extremes: A history of the world, 1914–1991. Vintage. ISBN 978-0-679-73005-7.
- ↑ National Geographic, 438.
- ↑ Adolf Hitler: Rise of Power, Impact & Death. History.com. Арх?в ориг?налу за 3 жовтня 2018. Процитовано 26 липня 2020.
- ↑ National Geographic, 465.
- ↑ Taylor, A. J. P. (1996). The Origins of the Second World War. Simon & Schuster. ISBN 978-0-684-82947-0.
- ↑ Massari, Ivano (18 серпня 2015). The Winter War – When the Finns Humiliated the Russians. War History Online. Арх?в ориг?налу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ National Geographic, 510.
- ↑ National Geographic, 532.
- ↑ National Geographic, 511.
- ↑ National Geographic, 519.
- ↑ National Geographic, 439.
- ↑ ?Europe honours war dead on VE Day [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]?.
- ↑ Niewyk, Donald L. and Nicosia, Francis R. The Columbia Guide to the Holocaust [Арх?вовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.], Columbia University Press, 2000, pp. 45–52.
- ↑ Leaders mourn Soviet wartime dead. BBC News. 9 травня 2005. Арх?в ориг?налу за 22 грудня 2019. Процитовано 4 с?чня 2010.
- ↑ The State of The World's Refugees 2000: Fifty Years of Humanitarian Action (англ.). Oxford University Press. 2000. с. 13. Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Bundy, Colin (2016). Migrants, refugees, history and precedents | Forced Migration Review. www.fmreview.org. Арх?в ориг?налу за 8 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ ?Refugees: Save Us! Save Us!?.
- ↑ Schechtman, Joseph B. (1953). Postwar Population Transfers in Europe: A Survey. The Review of Politics. 15 (2): 151—178. doi:10.1017/s0034670500008081. JSTOR 1405220.
- ↑ National Geographic, 530.
- ↑ Jessica Caus ?Am Checkpoint Charlie lebt der Kalte Krieg? In: Die Welt 4 August 2015.
- ↑ Karlo Ruzicic-Kessler ?Togliatti, Tito and the Shadow of Moscow 1944/45–1948: Post-War Territorial Disputes and the Communist World?, In: Journal of European Integration History, (2/2014).
- ↑ Christian Jennings ?Flashpoint Trieste: The First Battle of the Cold War?, (2017), pp 244.
- ↑ The European flag [Арх?вовано 14 с?чня 2022 у Wayback Machine.], Council of Europe.
- ↑ National Geographic, 534.
- ↑ Thomas Roser: DDR-Massenflucht: Ein Picknick hebt die Welt aus den Angeln (German — Mass exodus of the GDR: A picnic clears the world) In: Die Presse 16 August 2018.
- ↑ Der 19.
- ↑ Michael Frank: Paneurop?isches Picknick — Mit dem Picknickkorb in die Freiheit (German: Pan-European picnic — With the picnic basket to freedom), in: Süddeutsche Zeitung 17 May 2010.
- ↑ Andreas R?dder, Deutschland einig Vaterland — Die Geschichte der Wiedervereinigung (2009).
- ↑ Hobsbawm, Eric (1995). The Age of Extremes: A history of the world, 1914–1991. Vintage. ISBN 978-0-679-73005-7.
- ↑ Padraic Kenney ?A Carnival of Revolution: Central Europe 1989? (2002) pp 109.
- ↑ Michael Gehler ?Der alte und der neue Kalte Krieg in Europa? In: Die Presse 19.11.2015.
- ↑ Robert Stradling ?Teaching 20th-century European history? (2003), pp 61.
- ↑ History of the European Union 1945–59. european-union.europa.eu (англ.). Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2022. Процитовано 16 кв?тня 2022.
- ↑ Russia Quits Europe's Rule of Law Body, Sparking Questions Over Death Penalty. The Moscow Times. 10 березня 2022. Арх?в ориг?налу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ National Geographic, 536.
- ↑ National Geographic, 537.
- ↑ National Geographic, 535.
- ↑ UK leaves the European Union. BBC News. 1 лютого 2020. Арх?в ориг?налу за 14 березня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
- ↑ Ukrainian exodus could be Europe's biggest refugee crisis since World War II. El Pais. 3 березня 2022. Арх?в ориг?налу за 5 кв?тня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Protecting Ukrainian refugees: What can we learn from the response to Kosovo in the 90s?. British Future. 7 березня 2022. Арх?в ориг?налу за 7 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ not counting the microstate of Vatican City
- ↑ а б Зокрема, ЦРУ в?дносить Азербайджан до Близького Сходу. [Арх?вовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] Лиш невелика частина кра?ни знаходиться п?вн?чн?ше Великого Кавказького хребта, одного з прийнятих вар?ант?в кордону м?ж ?вропою ? Аз??ю.
- ↑ а б в г в?д 0 %при проведенн? меж? ?вропи та Аз?? по Кумо-Маничськ?й западин? — 0 %.
- ↑ При проведенн? меж? м?ж ?вропою та Аз??ю по Емб? в ?вроп? розташовано 12,5 % територ?? Казахстану. Р?чкою Урал в?д 1964 року (XX Конгрес М?жнародного Географ?чного Товариства в Лондон?) межу не проводять.
- ↑ а б в г д Держави ? територ??, що п?дтримують т?сн? пол?тичн? та культурн? зв'язки з ?вропою
- ↑ Якщо проводити межу м?ж ?вропою та Аз??ю по Кумо-Маничськ?й западин?, то Керченська протока в?дд?ля? ?вропу в?д Аз??. У такому випадку укра?нський остр?в Тузла площею 3,5 км2 належить до Аз?? (площа острова становить 0,00058 % вс??? територ?? кра?ни).
- ↑ Fineman, Josh (15 вересня 2009). Bloomberg.com. Bloomberg.com. Арх?в ориг?налу за 28 с?чня 2015. Процитовано 23 серпня 2010.
- ↑ Global Wealth Stages a Strong Comeback. Pr-inside.com. 10 червня 2010. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2011. Процитовано 23 серпня 2010. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Global shipping and logistic chain reshaped as China's Belt and Road dreams take off in Hellenic Shipping News, 4.
- ↑ The CIA World Factbook – GDP (PPP). CIA. 15 липня 2008. Арх?в ориг?налу за 4 червня 2011. Процитовано 19 липня 2008. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ The World Bank DataBank. worldbank.org. Арх?в ориг?налу за 2 жовтня 2019. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Some data refers to IMF staff estimates but some are actual figures for the year 2017, made on 12 April 2017.
- ↑ Capitalism [Арх?вовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Scott, John (2005). Industrialism: A Dictionary of Sociology. Oxford University Press.
- ↑ Kreis, Steven (11 жовтня 2006). The Origins of the Industrial Revolution in England. The History Guide. Арх?в ориг?налу за 2 листопада 2015. Процитовано 1 с?чня 2007.
- ↑ Dornbusch, Rudiger; N?lling, Wilhelm P.; Layard, Richard G. Postwar Economic Reconstruction and Lessons for the East Today, p. 117
- ↑ Emadi-Coffin, Barbara (2002). Rethinking International Organisation: Deregulation and Global Governance. Routledge. с. 64. ISBN 978-0-415-19540-9.
- ↑ Dornbusch, Rudiger; N?lling, Wilhelm P.; Layard, Richard G. Postwar Economic Reconstruction and Lessons for the East Today, p. 29
- ↑ Harrop, Martin.
- ↑ ?Germany (East)?, Library of Congress Country Study, Appendix B: The Council for Mutual Economic Assistance [Арх?вовано 1 травня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Marshall Plan. US Department of State Office of the historian. Арх?в ориг?налу за 14 кв?тня 2015. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Kosovo: Natural resources key to the future, say experts. adnkronos.com. Арх?в ориг?налу за 7 липня 2011. Процитовано 17 березня 2011.
- ↑ EU data confirms eurozone's first recession. EUbusiness.com. 8 с?чня 2009. Арх?в ориг?налу за 30 грудня 2010. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Thanks to the Bank it's a crisis; in the eurozone it's a total catastrophe [Арх?вовано 31 травня 2022 у Wayback Machine.].
- ↑ Schultz, Stefan (11 лютого 2010). Five Threats to the Common Currency. Spiegel Online. Арх?в ориг?налу за 14 кв?тня 2010. Процитовано 28 кв?тня 2010.
- ↑ Blackstone, Brian; Lauricella, Tom; Shah, Neil (5 лютого 2010). Global Markets Shudder: Doubts About U.S. Economy and a Debt Crunch in Europe Jolt Hopes for a Recovery. The Wall Street Journal. Арх?в ориг?налу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2010.
- ↑ Lauren Frayer. European Leaders Try to Calm Fears Over Greek Debt Crisis and Protect Euro. AOL News. Арх?в ориг?налу за 9 травня 2010. Процитовано 2 червня 2010.
- ↑ Unemployment statistics [Арх?вовано 14 червня 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ CIA.gov [Арх?вовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.] CIA population growth rankings, CIA World Factbook
- ↑ World Population Prospects: The 2022 Revision. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division. Процитовано 28 кв?тня 2023.
- ↑ 2021 World Population Data Sheet, PRB
- ↑ Population trends 1950 – 2100: globally and within Europe, European Environment Agency
- ↑ World Population Prospects 2022, Summary of Results (PDF), United Nations, с. 7, 9
- ↑ World Population Prospects – Population Division – United Nations. population.un.org.
- ↑ White Europeans: An endangered species?. Yale Daily News. Арх?в ориг?налу за 19 травня 2008. Процитовано 10 червня 2008. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ UN predicts huge migration to rich countries [Арх?вовано 14 червня 2022 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в Кузик С. П., 2002.
- ↑ (рос.) Кушнер (Кнышев) П. И. Этнические территории и этнические границы. — М.: Издательство Академии наук СССР, 1951. — 106 с.
- ↑ Christoph Pan, Beate Sibylle Pfeil, Minderheitenrechte in Europa.
- ↑ Word migration report 2022., NEW YORK: International Organization for Migration (IOM), 2021, с. 87, ISBN 978-92-9268-078-7, OCLC 1292425355, процитовано 28 кв?тня 2023
- ↑ Europe: Population and Migration in 2005. Migration Information Source. June 2006. Арх?в ориг?налу за 9 червня 2008. Процитовано 10 червня 2008.
- ↑ а б Migration and migrant population statistics – Statistics Explained (англ.), процитовано 28 кв?тня 2023
- ↑ Brasil-Col?nia, Geraldo Pieroni doutor em História pela Université Paris-Sorbonnetambém escreveu os livros: Os Excluídos do Reino: Inquisi??o portuguesa e o degredo para o; Brasil, Os degredados na coloniza??o do; ciganos, Vadios e; autor, Heréticos e Bruxas: os degredados no Brasil Textos publicados pelo autor Fale com o. A pena do degredo nas Ordena??es do Reino – Jus.com.br | Jus Navigandi. jus.com.br (pt-br) . Арх?в ориг?налу за 21 червня 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
- ↑ Ensaio sobre a imigra??o portuguesa e os padr?es de miscigena??o no Brasil (PDF). Арх?в ориг?налу (PDF) за 6 липня 2011. Процитовано 18 серпня 2010. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Axtell, James (September–October 1991). The Columbian Mosaic in Colonial America. Humanities. 12 (5): 12—18. Арх?в ориг?налу за 17 травня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Evans, N.J. (2001). Work in progress: Indirect passage from Europe Transmigration via the UK, 1836–1914. Journal for Maritime Research. 3: 70—84. doi:10.1080/21533369.2001.9668313.
- ↑ Robert Greenall, Russians left behind in Central Asia [Арх?вовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.], BBC News, 23 November 2005
- ↑ Reference Populations – Geno 2.0 Next Generation. Арх?в ориг?налу за 7 кв?тня 2016. Процитовано 21 грудня 2017.
- ↑ Go MC, Jones AR, Algee-Hewitt B, Dudzik B, Hughes C (2019). Classification Trends among Contemporary Filipino Crania Using Fordisc 3.1. Human Biology (англ.). University of Florida Press. 2 (4): 1—11. doi:10.5744/fa.2019.1005. Арх?в ориг?налу за 7 с?чня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
[Page 1] ABSTRACT: Filipinos represent a significant contemporary demographic group globally, yet they are underrepresented in the forensic anthropological literature. Given the complex population history of the Philippines, it is important to ensure that traditional methods for assessing the biological profile are appropriate when applied to these peoples. Here we analyze the classification trends of a modern Filipino sample (n = 110) when using the Fordisc 3.1 (FD3) software. We hypothesize that Filipinos represent an admixed population drawn largely from Asian and marginally from European parental gene pools, such that FD3 will classify these individuals morphometrically into reference samples that reflect a range of European admixture, in quantities from small to large. Our results show the greatest classification into Asian reference groups (72.7%), followed by Hispanic (12.7%), Indigenous American (7.3%), African (4.5%), and European (2.7%) groups included in FD3. This general pattern did not change between males and females. Moreover, replacing the raw craniometric values with their shape variables did not significantly alter the trends already observed. These classification trends for Filipino crania provide useful information for casework interpretation in forensic laboratory practice. Our findings can help biological anthropologists to better understand the evolutionary, population historical, and statistical reasons for FD3-generated classifications. The results of our studyindicate that ancestry estimation in forensic anthropology would benefit from population-focused research that gives consideration to histories of colonialism and periods of admixture.
- ↑ Language facts — European day of languages [Арх?вовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Council of Europe.
- ↑ а б в
{{cite encyclopedia}}: Порожн? посилання на джерело (дов?дка)Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Regional Distribution of Christians: Christianity in Europe. Pew Research Center's Religion & Public Life Project. 18 грудня 2011. Арх?в ориг?налу за 1 серпня 2013. Процитовано 22 лютого 2015.
- ↑ Global Christianity – A Report on the Size and Distribution of the World's Christian Population (PDF). Pew Research Center. Арх?в (PDF) ориг?налу за 1 серпня 2019.
- ↑ Byrnes, Timothy A.; Katzenstein, Peter J. (2006). Religion in an Expanding Europe. Cambridge: Cambridge University Press. с. 110. ISBN 978-0521676519.
- ↑ Hewitson, Mark; D’Auria, Matthew (2012). Europe in Crisis: Intellectuals and the European Idea, 1917–1957. New York; Oxford: Berghahn Books. с. 243. ISBN 9780857457271.
- ↑ Nikodemos Anagnostopoulos, Archimandrite (2017). Orthodoxy and Islam. Taylor & Francis. с. 16. ISBN 9781315297927.
Christianity has undoubtedly shaped European identity, culture, destiny, and history.
- ↑ Pew Research Center (19 грудня 2011). Global Christianity – A Report on the Size and Distribution of the World's Christian Population. Pew Research Center's Religion & Public Life Project (амер.). Процитовано 28 кв?тня 2023.
- ↑ а б Hackett, Conrad (29 листопада 2017), 5 facts about the Muslim population in Europe, Pew Research Center, арх?в ориг?налу за 17 серпня 2018, процитовано 30 липня 2022
- ↑ а б Lipka, Michael (9 лютого 2015). The continuing decline of Europe's Jewish population. Pew Research Center (амер.). Процитовано 28 кв?тня 2023.
- ↑ The Pittsburgh Press, October 25, 1915, p. 11
- ↑ Grosfeld, Irena; Rodnyansky, Alexander; Zhuravskaya, Ekaterina (August 2013). Persistent Antimarket Culture: A Legacy of the Pale of Settlement after the Holocaust. American Economic Journal: Economic Policy. American Economic Association. 5: 189—226. doi:10.1257/pol.5.3.189. JSTOR 43189345.
- ↑ United States Holocaust Memorial Museum. Jewish Population of Europe in 1933: Population Data by Country. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Процитовано 29 кв?тня 2023.
- ↑ Sherwood, Harriet (25 жовтня 2020). Europe's Jewish population has dropped 60% in last 50 years. The Guardian (брит.). Процитовано 28 кв?тня 2023.
- ↑ а б The World's Cities in 2016 (PDF). United Nations. 2016. с. 11. Арх?в (PDF) ориг?налу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Istanbul one of four anchor megacities of Europe: Research. Hürriyet Daily News (англ.). 14 грудня 2015. Арх?в ориг?налу за 19 березня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Major Agglomerations of the World – Population Statistics and Maps. www.citypopulation.de. Арх?в ориг?налу за 12 червня 2018. Процитовано 10 вересня 2020.
- ↑ Hilaire Belloc, Europe and the Faith [Арх?вовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.], Chapter I
- ↑ Sustainable Prosperity – Made in Europe. sustainable-prosperity.eu.
- Атлас св?ту / Гол. ред. ?. С. Руденко. — К. : ДНВП ?Картограф?я?, 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467
- Барановська О. В. Ф?зична географ?я материк?в та океан?в: Навч. пос?бник у 2 ч. — Н?жин : НДУ ?м. М. Гоголя, 2018. — Ч. 2. П?вн?чна Америка та ?враз?я. — 378 с. — ISBN 978-617-527-106-3
- Економ?чна ? соц?альна географ?я кра?н св?ту. Навчальний пос?бник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Св?т, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с.
- Кра?ни ?вропи ? П?вн?чно? Америки в 1944—1974 рр. : навч. пос?б. — К., 2016. — 740 с. — ISBN 978-617-7092-80-2
- Физическая география материков и океанов. В 2 т. Т. 1. Физическая география материков: в 2 кн. Кн. 1. Дифференциация и развитие ландшафтов суши Земли. Европа, Азия : Учебник / Э. П. Романова, Н. Н. Алексеева, М. А. Аршинова; под ред. Э. П. Романовой. — М. : Изд. центр ?Академия?, 2014. — 464 с. — ISBN 978-5-4468-0239-5
- Ф?зична географ?я материк?в та океан?в: П?дручник у 2-х т. / Шищенко П. Г., Удовиченко В. В., Петрина Н. В. та ?н.; за ред. П. Г. Шищенка. — К., 2010. — Т. 2. ?вропа. — 464 с. — ISBN 978-966-439-257-7
- Х?льчевский В. К. Г?дрограф?я та водн? ресурси ?вропи. К.: Д?А, 2023. — 308 с.
- Bulliet, Richard; Crossley, Pamela; Headrick, Daniel; Hirsch, Steven; Johnson, Lyman (2011). The Earth and Its Peoples, Brief Edition. Т. 1. Cengage Learning. ISBN 978-0-495-91311-5.
- Brown, Stephen F.; Anatolios, Khaled; Palmer, Martin (2009). O'Brien, Joanne (ред.). Catholicism & Orthodox Christianity. Infobase Publishing. ISBN 978-1-60413-106-2.
- Laiou, Angeliki E.; Morisson, Cécile (2007). The Byzantine Economy. Cambridge, England: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-84978-4.
- Lewis, Martin W.; Wigen, K?ren (1997). The Myth of Continents: A Critique of Metageography (англ.). University of California Press. ISBN 978-0-520-20743-1.
- National Geographic Society (2005). National Geographic Visual History of the World. Washington, DC: National Geographic Society. ISBN 0-7922-3695-5.
- Pounds, Norman John Greville (1979). An Historical Geography of Europe, 1500–1840. Cambridge, England: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-22379-9.
- ?вропа в онлайн-верс?? ?Encyclop?dia Britannica?. (англ.)
- Europe: Human Geography at the National Geographic Society
- European Reading Room from the United States Library of Congress
- . // Encyclop?dia Britannica (англ.). Т. 9 (вид. 11-те). 1911. с. 907—953.
- The Columbia Gazetteer of the World Online Columbia University Press
- Кордони в ?вроп? 3000 рок?в до нашо? ери до тепер?шнього ?сторичного атласу[en] Геакрона
- Онлайн ?стор?я ?вропи на 21 мап?
| ?стор?я Земл? |  | |
|---|---|---|
| Географ?я та геолог?я | ||
| Довк?лля | Б?ом ? Б?ор?зноман?ття ? Б?осфера ? Дика природа ? Кл?мат ? Природа ? Природна зона ? Еколог?чна н?ша ? Еколог?я ? Екосистема | |
| Див. також | ||
| Незалежн? | Австр?я · Азербайджан1 · Албан?я · Андорра · Бельг?я · Б?лорусь · Болгар?я · Босн?я ? Герцеговина · Ватикан · Велика Британ?я · В?рмен?я1 · Грец?я · Груз?я1 · Дан?я · Естон?я · ?рланд?я · ?сланд?я · ?спан?я · ?тал?я · Казахстан1 · К?пр1 · Латв?я · Литва · Л?хтенштейн · Люксембург · Мальта · Молдова · Монако · Н?дерланди · Н?меччина · Норвег?я · П?вн?чна Македон?я · Польща · Португал?я · Рос?я1 · Румун?я · Сан-Марино · Серб?я · Словаччина · Словен?я · Туреччина1 · Угорщина · Укра?на · Ф?нлянд?я · Франц?я · Хорват?я · Чех?я · Чорногор?я · Швейцар?я · Швец?я |  | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Залежн? та ?нш? територ?? |
| ||||||||
| Невизнан? | |||||||||
1 Частково в Аз??, або ц?лком у Аз?? з культурними зв'язками в ?вроп?. | |||||||||
 ?вропа | |
|---|---|
 Аз?я | П?вн?чна (Сиб?р) ? Зах?дна (Арав?я ? Близький Сх?д ? Левант) ? Центральна ? П?вденна ? П?вденно-Сх?дна ? Сх?дна (Далекий Сх?д) |
 Африка | |
 Америка | |
 Австрал?я ? Океан?я | |
 Полярн? зони | |
 Св?товий океан | |
* — ?нколи вид?ля?ться як п'ятий океан. | |
| Материки | |||
|---|---|---|---|
| Частини св?ту | |||
| Суперконтиненти | |||
| ?сторичн? | Авалон?я ? Аз?яамерика ? Ангарида ? Арктида ? Атлант?я3 ? Балт?я ? Зеланд?я3 ? Казахстан?я ? Калахар?я ? Кергелен3 ? К?мер?я ? Конго ? Лаврент?я ? П?вденний Китай ? Ур | ||
| М?ф?чн? | |||
1 — ймов?рн? майбутн? суперконтиненти 2 — сучасн? суперконтиненти 3 — затоплен? континенти. | |||
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
