春茶が茶摘みの最盛期を迎える

百度 评论指出，首先是环评争议：虽然“环评法”对于久不开发的旧案尚无退场机制，但不论开发规模或内容是否达“重做环评”的规定，现今深澳电厂的开发区位，业由番子澳移至深澳，两个湾澳生态环境条件明显不同，焉能认定为“旧案”？该电厂预计2025年完工，其必要性和急迫性如何？尤其，环评小组以“建议后修正通过”及“退回环差案重新办理环评”两案并陈的结论，恐难令人信服。 Республ?ка ?нд?я г?нд? ???? ??????? англ. Republic of India
Прапор Державна емблема
Дев?з: (Нехай запану? ?стина)
Г?мн: ?Джана?анамана? (Душа народу)
Розташування ?нд??
Столиця	Нью-Дел?
Найб?льше м?сто	Мумбай, Дел?, Бенгалуру, Колката
Оф?ц?йн? мови	Г?нд? та англ?йська
Форма правл?ння	Федеративна республ?ка Парламентаризм
Президент Прем'?р-м?н?стр	Драупад? Мурму Нарендра Мод?
Незалежн?сть в?д Велико? Британ??	15 серпня 1947
Площа
- Загалом	3 287 590 км2 (7-ма)
- Внутр. води	9,56 %
Населення
- оц?нка 2022	1 414 843 757 (2)
- перепис 2019	1 347 300 000
- Густота	404,83./км2 (30)
ВВП (ПКС)	2018 р., оц?нка
- Повний	$11 321,280 (3)
- На душу населення	$7,874 (119-та)
Валюта	?нд?йська руп?я (INR)
Часовий пояс	+5:30
Коди ISO 3166	IN / IND
Домен	.in
Телефонний код	+91
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: ?нд?я

??нд?я, або Бга?рат (г?нд? ????, трансл?т. Bhārat), оф?ц?йна назва Респу?бл?ка ??нд?я (англ. Republic of India, г?нд? ???? ???????, трансл?т. Bhārat Ga?arājya) — кра?на у П?вденн?й Аз??. ?нд?я ? першою за чисельн?стю населення (за деякими даними другою) та сьомою за площею кра?ною св?ту, а також найнаселен?шою демократ??ю св?ту. Оточена ?нд?йським океаном на п?вдн?, Арав?йським морем на п?вденному заход? та Бенгальською затокою на п?вденному сход?, ? розд?ля? сухопутн? кордони з Пакистаном на заход?; Кита?м, Непалом ? Бутаном на п?вноч?, а також ?з М'янмою ? Бангладеш на сход?. В ?нд?йському океан?, кра?на знаходиться неподал?к Шр?-Ланки та Мальд?в?в; ?? Андаманськ? ? Н?кобарськ? острови розд?ляють морський кордон ?з Та?ландом та ?ндонез??ю.

Сучасн? люди прибули на ?нд?йський субконтинент з Африки не п?зн?ше 55 000 рок?в тому. Б?льш?сть ?з них тривалий час були мисливцями-збирачами, ? жили в р?зних формах ?золяц??, що зробило рег?он генетично р?зноман?тним, поступаючись лише Африц?. Стале життя виникло на субконтинент? в зах?дних краях басейну р?чки ?нд 9000 рок?в тому, поступово перетворюючись на ?ндську цив?л?зац?ю у третьому тисячол?тт? до н. е. До 1200 року до н. е. прамова санскриту, ?ндо?вропейсько? мови, розповсюдилася на ?нд?ю з п?вн?чного заходу, утворивши мову р??веда, ? розпочавши культуру ?нду?зму в ?нд??. Драв?д?йськ? мови ?нд?? були вит?снен? з п?вн?чних район?в. Близько 400 року до н. е. в межах ?нду?зму виникло розшарування та соц?альне в?дторгнення у вигляд? системи каст, а також буддизм ? джайн?зм, як? проголосили соц?альн? порядки, не пов'язан? з? спадков?стю. Ранн? пол?тичн? консол?дац?? дали старт ?мпер?ям Маур'?в та Гупт?в, що базуються в гангському басейн?. ?х колективна епоха була переповнена розвиненою творч?стю, але також в?дзначалася занепадом статусу ж?нки та включенням недоторканност? до орган?зовано? системи в?рування. На п?вдн? ?нд?? Середн? царства експортували драв?д?йськ? мови та письмову культуру до царств п?вденно-сх?дно? Аз??.

У ранньому середньов?чч? християнство, ?слам, юда?зм та зороастризм пустили кор?ння на п?вденному та зах?дному узбережж? ?нд??. Навали мусульманських арм?й з Середньо? Аз?? переривчасто заполоняють п?вн?чн? р?внини ?нд??, ? врешт?-решт це приводить до заснування Дел?йського султанату ? включення П?вн?чно? ?нд?? до космопол?тично? мереж? середньов?чного ?сламу. У XV стол?тт? В?джаянагарська ?мпер?я створила довгов?чну композиц?йну ?нду?стську культуру на п?вдн? ?нд??. Сикх?зм, що виник у Пенджаб?, в?дкинув ?нституц?онал?зовану рел?г?ю. Монгольська ?мпер?я розпочала в 1526 роц? два стол?ття в?дносного спокою, залишивши спадщину св?тово? арх?тектури. Дал? поступово встановилося правл?ння Британсько? Ост-?нд?йсько? компан??, що перетворило ?нд?ю на колон?альну економ?ку. Правл?ння Британсько? Корони розпочалося в 1858 роц?. Права, об?цян? ?нд?йцям, надавалися пов?льно, однак впроваджувалися сучасн? технолог?чн? зм?ни, реформи осв?ти ? сусп?льного життя. Виник впливовий нац?онал?стичний рух, який був в?дзначений ненасильницьким опором ? прив?в ?нд?ю до ?? незалежност? в 1947 роц?.

Територ?я ?нд?? — 3 166 829 км2 (? 7-ю кра?ною у св?т? за географ?чною площею). Довжина з п?вноч? на п?вдень — понад 3000 км; з заходу на сх?д — близько 2000 км. К?льк?сть населення — 1 млрд 358 млн ос?б (2013 р.; у 1990 р. — 844 млн.) Це друга за величиною населення, — п?сля Китаю, — держава на планет? Земля. Столиця — Нью-Дел?. Найб?льш? м?ста: Колката (понад 16 млн жител?в), Мумбай (Бомбей) (понад 15 млн жител?в), Ченнай (Мадрас) (6 млн жител?в), Гайдарабад (5 млн жител?в), Бенгалуру (4,5 млн жител?в), Ахмадабад (4 млн жител?в)

За р?внем розвитку економ?ки (паритет куп?вельно? спроможност?) ?нд?я займа? 4-те м?сце у св?т?. Грошова одиниця — ?нд?йська руп?я = 100 пайсам. Експорт: чай, кава, зал?зо, сталь, спец?? та прянощ?, текстиль, коштовне кам?ння та ювел?рн? вироби, техн?ка, х?м?кати, шк?ра та шк?рян? вироби, риба. Партнери в експорт?: США (17 %), Об'?днан? Арабськ? Ем?рати (8,8 %), Китай (5,5 %), Гонконг (4,7 %), Велика Британ?я (4,5 %), С?нгапур (4,5 %) (2004). ?мпорт: нафта, машини та механ?зми, коштовне кам?ння, м?неральн? добрива, х?м?кати. Партнери в ?мпорт?: Китай (6,1 %), США (6 %), Швейцар?я (5,2 %), Бельг?я (4,4 %) (2004)

Оф?ц?йна мова — г?нд? та (тимчасово) англ?йська, також 21 рег?ональна мова. Членство у м?жнародних орган?зац?ях: ООН, Рух непри?днання, ЮН?СЕФ, ВООЗ, М?жнародна орган?зац?я косм?чного зв'язку ??нтерсупутник?, Всесв?тня продовольча програма, МОП, SAARC, МБРР, МАР тощо. ?нд?я — колиска деяких ?з найдавн?ших цив?л?зац?й. Через велик? розм?ри населення та темпи економ?чного розвитку, ?нд?ю розглядають одн??ю з потенц?йних наддержав.

Назва

?вропейська назва кра?ни, ?нд?я, походить в?д давньоперського слова Hindu (Г?нду), яке у свою чергу походить в?д санскритського С?ндгу; — ?сторично? назви р?чки ?нд. Давн? греки називали ?нд?йц?в ?ндо (дав.-гр. ?νδο?) — ?люди ?нду?.

Конституц?я ?нд?? визна? та вжива? в оф?ц?йному користуванн? також другу (власне, ?сторично — першу) назву, Бгарат (г?нд? ????), яка походить в?д санскритського ?мен? давньо?нд?йського царя Бгарати, ?стор?я якого була описана в ?Махабхарат??. Третя назва, Г?ндустан (з персько? — ?кра?на ?нд?йц?в?), використову?ться з час?в ?мпер?? Великих Могол?в, однак оф?ц?йного статусу не ма?.

Географ?я

Див. також: Геолог?я ?нд??, Г?дрогеолог?я ?нд??.

Хребет Великих Г?мала?в Кедар п?дн?ма?ться за храмом Кедарнатх, штат Уттаракханд.

?нд?я розташована на п?вдн? ?враз?йського континенту, на п?востров? ?ндостан.

Ма? берегову л?н?ю завдовжки 7 тисяч к?лометр?в та кордони ?з Пакистаном на заход?, Кита?м, Непалом ? Бутаном на п?вн?чному сход? та Бангладеш ? М'янмою (колишня Б?рма) на сход?.

?нд?я також претенду? на кордон ?з Афган?станом на п?вн?чному заход? (частина ?нд?йського штату Джамму та Кашм?р, що межу? з Афган?станом, перебува? п?д контролем Пакистану).

В ?нд?йському океан? ма? кордон ?з Мальд?вами на п?вденному заход?, Шр?-Ланкою на п?вдн? та ?ндонез??ю на п?вденному сход?. В?д Шр?-Ланки ?? в?дд?ляють Полкська протока ? Манарська затока; протокою ?рейт-Ченнел м?ж островами Великий Н?кобар ? Суматра проходить морський кордон м?ж ?нд??ю та ?ндонез??ю.

Рель?ф: г?рська частина — Г?мала? на п?вн?чному кордон?, р?чков? долини Гангу, ?нду, Брахмапутри; плато Декан на п?вдень в?д р?чки Нармада — м?ж зах?дним ? сх?дним хребтами Гат; на заход? — пустеля.

Найвища точка — гора Чо?ор? на п?вноч? (на кордон? з Кита?м) — 8611 м.

До складу ?нд?? входять Андаманськ? ? Н?кобарськ? острови, острови Лакшадв?п.

?стор?я

На територ?? сучасно? ?нд?? виникла одна з найдавн?ших людських цив?л?зац?й. З середини 3 тис. до н. е. там почала св?й розвиток Хараппська цив?л?зац?я. У VI ст. до н. е. п?вн?чний зах?д сучасно? ?нд?? потрапив п?д панування Персько? ?мпер??. У III ст. до н. е. в зах?дн? рег?они ?нд?? вторглась грецька арм?я Александра Македонського, що призвело до утворення на територ?ях зах?дн?ше ?нду низки елл?н?стичних державних утворень. Мусульманське завоювання (VI ст.), нашестя Тамерлана (XIV ст.). У 1526 роц? було утворено ?мпер?ю Великих Могол?в, яка досягла свого розкв?ту у XVIII ст. Саме тод? на ?? територ?ю стали претендувати ряд ?вропейських кра?н. Наприк?нц? XVIII ст. кра?на стала колон??ю Британ??. ? т?льки 1947 р?к прин?с незалежн?сть ц?й англ?йськ?й колон??, яку в спроб? знизити р?вень м?жконфес?йно? ворожнеч? розд?лили на дв? кра?ни — ?нду?стську ?нд?ю ? мусульманський Пакистан, що складався з зах?дно? та сх?дно? частин (остання в 1971 роц? стала незалежною кра?ною Бангладеш).

Брах?деешварар, храм, який побудував Раджараджа Чола I м?ж 1003 ? 1010 рр.

Перша ?нд?йська цив?л?зац?я знаходилася в долин? ?нду 2500—1600 до н. е.; можливо, була створена драв?дами, предками б?льшост? народ?в п?вденно? ?нд??. Вторгнення ар?йських народ?в п?вн?чного заходу почалися в 1500 до н. е. Субконтинент, кр?м крайнього п?вдня, був вперше об'?днаний ?мператорами Маур'?в 321—184 до н. е. ? вдруге при династ?? Гупт?в 300—500 н. е. Мусульманськ? торговц? освоювали ?нд?ю з XII ст. У 1498 роц?, п?сля того, як португальська експедиц?я Васко да Гами в?дкрила морський шлях до ?нд?? розпочалась ?стор?я ?вропейсько? колон?зац?? ?нд?йського субконтиненту. ?сламська ?мпер?я Могол?в у 1527—1857 роках займала майже весь субконтинент, але з 1707 почався ?? занепад. Британська Ост-?нд?йська компан?я панувала в ?нд?? ?з середини XVIII стол?ття до повстання сипа?в 1857 року, коли влада перейшла до британсько? корони.

У 1885 роц? засновано парт?ю ??нд?йський нац?ональний конгрес?, що з часом стала на чол? нац?онально-визвольного руху. З 1915 року одним ?з л?дер?в Конгресу став Могандас Карамчанд Ганд?, популярний серед простого народу. У 1947 роц? Британська ?нд?я була розд?лена на дв? суверенн? держави: переважно населену ?ндусами ?нд?ю ? мусульманський Пакистан, м?ж якими в?дразу ж почалася в?йна за княз?вство Кашм?р. Конфронтац?я м?ж двома кра?нами призвела до дек?лькох серйозних в?йськових конфл?кт?в впродовж друго? половини XX стол?ття, пол?тичне напруження м?ж двома кра?нами збер?га?ться до сьогодн?.

Першим прем'?р-м?н?стром незалежно? ?нд?? став представник ??нд?йського нац?онального конгресу? Джавахарлал Неру, пол?тичн? погляди якого характеризувалися нахилом у б?к соц?ал?зму та симпат??ю до Радянського Союзу.

Наступного прем'?р-м?н?стра, доньку Джавахарлала Неру, ?нд?ру Ганд? в 1984 роц? було вбито власним охоронцем-пенджабцем, який мстився за збройне придушення повстання у пенджабському м?ст? Амр?тсар? 1982 року, що призвело до загибел? сотень людей.

Центральне правл?ння введене в Джамму та Кашм?р через виступи ?сламських сепаратист?в у 1990 р., в Там?лнаду — в 1991 р.

Раджив Ганд?, л?дер парт?? ?Нац?ональний конгрес? (?), вбитий п?д час вибор?в 1991 року там?льськими нац?онал?стами через його р?шення направити в?йська до Шр?-Ланки для допомоги шр?-ланк?йськ?й влад? у придушенн? повстання там?л?в.

Пол?тика ? державн? механ?зми

Пол?тична система — федеративна демократична республ?ка

Пол?тична система

Президентський палац Раштрапат?-Бхаван

Конституц?я ?нд?? набула чинност? 26 с?чня 1950 року. Преамбула Конституц?? визнача? ?нд?ю як суверенну, соц?ал?стичну, св?тську, демократичну республ?ку.

?нд?я ма? двопалатний д?ючий парламент схожий у сво?х функц?ях та особливостях до Вестм?нстерського типу парламентсько? системи. Його форма правл?ння традиц?йно опису?ться як ?кваз?-федеральна? з сильним центром ? слабкими рег?онами, але починаючи з к?нця 1990-х рок?в внасл?док пол?тичних, економ?чних ? соц?альних зм?н, вона набува? все б?льше д?йсно федерально? форми.

Прем'?р-м?н?стр Нарендра Мод? в?та? новообраного президента Рама Натха Ков?нда в Нью-Дел?, 20 липня 2017 року.

Президент ?нд?? ? головою держави ? обира?ться непрямими виборами через колег?ю виборц?в на п'ятир?чний терм?н. Прем'?р-м?н?стр ?нд?? ? головою уряду ? зд?йсню? найб?льш? виконавч? функц??, признача?ться президентом, прем'?р-м?н?стр вибира?ться парт??ю або пол?тичним союзом парт?й, що складають б?льш?сть м?сць у нижн?й палат? парламенту. Виконавча влада склада?ться з президента, в?цепрезидента, та Ради М?н?стр?в ?нд?? на чол? з прем'?р-м?н?стром. Будь-який м?н?стр при отриманн? портфеля повинен бути членом одн??? з палат парламенту.

Загалом законодавча влада ?нд?? уособлю? Парламент ?нд?? (Сансад), який склада?ться з верхньо? палати, що ?мену?ться Раджья Сабха (Рада штат?в) ? нижньо? палати, що ?мену?ться Лок Сабха (Будинок народу). Раджья Сабха, пост?йно д?ючий орган влади, що ма? 245 член?в, як? працюють протягом шести рок?в. Б?льш?сть ?з них обран? державним ? територ?альними законодавчими органами штат?в у пропорц?? до населення тих штат?в. А 543 з 545 член?в Лок Сабга обираються безпосередньо шляхом всенародного голосування ? представляють окрем? округи протягом п'яти рок?в. Два ?нших члени нижньо? палати призначаються президентом з англо-?нд?йсько? громади, якщо президент вважа?, що вона не представлена належним чином у державних органах.

Правова система

Верховний суд ?нд??

?нд?я ма? ун?тарну триступеневу судову систему, що склада?ться з Верховного суду, очолюваного Головним суддею ?нд??, двадцяти одного Верховного суду штат?в, а також велику к?льк?сть суд?в першо? ?нстанц??. Верховний суд ? першою ?нстанц??ю щодо справ, пов'язаних з основними правами ? щодо суперечок м?ж штатом та Центром, також в?н ма? апеляц?йну юрисдикц?ю. Це незалежна судова структура, ? ма? право заявити про невиконання, перероблення чи виключення загально?нд?йських або штатних-окружних закон?в, як? суперечать Конституц?? кра?ни. Одн??ю з найважлив?ших функц?й Верховного суду ?нд?? ? роль остаточного тлумачення Конституц?? кра?ни.

Починаючи з третього р?вня судочинства, на р?вн? округ?в розр?зняють окремо цив?льн? та крим?нальн? суди. П?д цив?льне судочинство п?дпадають у мегапол?сах (м?ських округах) цив?льн? суди (рамках юрисдикц?? м?ста), як? також в?дпов?дають р?вню окружним судам у с?льських округах. Для крим?нального права в м?ських та с?льських районах, утворен? суди крим?нальн? (Sessions). Кр?м того, ?снують спец?альн? суди по конкретних сусп?льних сферах, як? базуються на с?мейному ? комерц?йному прав?. Законодавством дозволя?ться ще й прост? суперечки на найнижчому р?вн? вир?шувати в панчаятах с?л (Грам панчаят).

У результат? довгого та ретельного застосування британсько? юридично? практики колон?ального пер?оду в ?нд?? дос? часто загальноприйняте застосування права, яке ?рунту?ться не на законах, а з в?дпов?дними р?шеннями суд?в ?з використанням судових прецедент?в. Мовою суду ? англ?йська, а на нижн?х р?внях, в обговореннях можуть використовуватися в?дпов?дн? рег?ональн? оф?ц?йн? мови. Особлив?стю ?нд?? ? те, що кожна громада (каста) ма? сво? закони ? положення с?мейного та спадкового права, це поширене як серед ?ндус?в, так ? серед ?нших рел?г?йних громад — сикх?в, джайн?в, буддист?в ? мусульманських громад.

Право ?нд??

Внутр?шня пол?тика

У ход? боротьби за незалежн?сть, був утворений Нац?ональний конгрес, який поклав би край колон?альному пануванню англ?йц?в. П?сля здобуття незалежност? в 1947 роц?, парт?я ??нд?йський нац?ональний конгрес? перетворилася в найб?льшу парт?ю ?з сво?м л?дером Джавахарлалом Неру, першим кер?вником Уряду ?нд??. До середини 1990-х рок?в у пол?тиц? ?нд?? дом?нувала ця парт?я, яку очолювали представники с?м'? Неру-Ганд?.

Лише п?сля конфл?кту, який розр?сся п?сля руйнування мечет? Бабр? в Айодх'я в кра?н? почали розпалюватися серйозн? м?жетн?чн? та м?жконфес?йн? конфл?кти. В так?й ситуац?? ?нд?йське сусп?льство почало р?зко радикал?зуватися, як насл?док ставали популярними крайн? нац?онал?стичн? парт?? та рухи. Саме тод? ?Бхарат?я джаната парт??(БДП) вийшла на перш? рол? й ?? кер?вникам вдалося зорган?зувати частину крайньо правих парт?й та з гаслами ?нду?зац?? кра?ни перехопити владу у розгублених консерватор?в (яких ще й гризли внутр?шн? корупц?йн? конфл?кти). Й з 1998 року по 2004 р?к, БДП очолили уряд та б?льш?сть у палатах парламенту ?нд??, а кер?вником уряду був вибраний б?льш пом?ркований ?х представник — Атал Б?хар? Ваджпа?.

Але п?сля нападу на потяг ?з паломниками в 2002 роц? почалася р?занина в м?ст? Гуджарат, на яку довол? м'яко реагували державн? структури (подекуди сво?ми д?ями ще б?льше провокуючи конфл?кт), в сусп?льств? ?нд?йц?в почали в?дбуватися зм?ни в сторону пом'якшення крайньо правих ?дей. Тому в 2004 роц? на парламентських виборах, опозиц?йна тод? парт?я ?Нац?онального Конгресу? досягнула гучно? перемоги, п?д кер?вництвом Сон? Ганд?. Але створивши коал?ц?ю, та маючи б?льш?сть у парламент? Соня Ганд? в?дмовилася в?д поста прем'?р-м?н?стра (видно пам'ятаючи сумний к?нець вс?х владоможц?в-попередник?в у ?? родин?). Тому 22 травня 2004 року Манмохан С?н?х — став головою уряду ?нд??. А в 2009 роц? на чергових парламентських виборах Коал?ц?я Об'?днаного прогресивного альянсу на чол? з кер?вництвом ??нд?йського Нац?онального Конгресу? ще б?льше розширили свою п?дтримку в парламент?, а Манмохан С?н?г був переобраний прем'?р-м?н?стром.

Загалом оприлюднен? 16 травня 2009 року результати 15-х за ?стор?ю ?нд?? вибор?в до парламенту:

• Правляча коал?ц?я — Об'?днаний прогресивний альянс — здобула 262 ?з 543 мандат?в, ?з них 206 — в ??нд?йського нац?онального конгресу?.
• Опозиц?йний Нац?ональний демократичний фронт, у якому головну роль в?д?гра? ?нду?стська ?Парт?я Бгарат?я Джаната?, на думку багатьох, нац?онал?стична, здобула 158 голос?в.
• 76 голос?в у блоку ?Третя сила? — комун?ст?в ?з парт?ями рег?онально? та кастово? ор??нтац??, котр? кинули парт?ям-важковаговикам виклик, але зазнали невдач?.

Зовн?шня пол?тика

Прем'?р-м?н?стр ?нд?? Нарендра Мод? та прем'?р-м?н?стр ?зра?лю Б?ньям?н Нетаньяху, 2017 р.

Членство у м?жнародних орган?зац?ях: ООН, Рух непри?днання, ЮН?СЕФ, ВООЗ, М?жнародна орган?зац?я косм?чного зв'язку ??нтерсупутник?, Всесв?тня продовольча програма, МОП, SAARC, МБРР, МАР

Збройн? сили кра?ни

?нд?йський ав?аносець В?крамад?тья

В?йськовики ?нд?? повн?стю складаються з добровольц?в, загально? в?йськово? повинност? не ?сну?. ?нд?йськ? профес?йн? збройн? сили ? трет?ми за к?льк?стю у св?т?. Вони мають близько 1,3 м?льйона солдат?в, з них 1,1 м?льйона в арм??, 150 000 у в?йськово-пов?тряних силах ? ще 53 000 служать на флот?. Ще в розпорядженн? уряду ? 800 000 резерв?ст?в ? 1,1 млн службовц?в у внутр?шн?х в?йськах, де також створен? во?н?зован? групи. Якщо все це п?дсумувати, то виявиться, що чисельн?ш? т?льки китайськ? в?йськов? формування. ?нд?йськ? в?йськовики мають у сво?му розпорядженн? 3264 бойових танк?в, 733 бойових л?так?в, 199 гел?коптер?в, 21 корабель ? 17 п?дводних човн?в (станом на 2005 р?к). Витрати на оборону в 2005 роц? становили 18,86 млрд дол США, що становить 3,0 в?дсотка в?д валового внутр?шнього продукту кра?ни ? становить 17 долар?в США на душу населення. В?д час?в здобуття незалежност?, ?нд?йськ? в?йськовики (саме командна верх?вка збройних сил) проявляли мало ?нтересу до пол?тичного життя кра?ни, вони п?дкоряються цив?льн?й адм?н?страц??, саме президенту кра?ни, як головнокомандувачу збройних сил ?нд??.

З 1974 року, ?нд?я ? неоф?ц?йною ядерною державою. Вона розробила власну ядерну програму й розвинула ?? в в?йськовому напрям? — створивши ракети ближнього ? середнього рад?уса д?? — ракетний комплекс Агн?-III, з рад?усом д?? до 5500 к?лометр?в, який також може бути споряджений ядерними бо?головками (станом на 2005 р?к — ?сну? 74 ядерн? бо?головки). ?нд?я так ? не п?дписала угоду про Ядерне нерозповсюдження, але призупинила свою ядерну програму, зг?дно з? св?товою доктриною першого ядерного удару. 12 кв?тня 2012 року провела усп?шне випробовування ново? бал?стично? ракети А?н?-5.

З 2004 року ?снують ?нд?йськ? в?йськов? бази за кордоном, ав?абаза Фархор у Таджикистан?. ?сну? також сп?впраця з Мозамб?ком, а саме в?йськова угода, яка ?рунту?ться на патрулюванн? ? охорон? морських територ?й кра?ни з боку ?нд?йських в?йськових корабл?в. ?нд?я також ма? з Маврик??м т?сн? в?йськов? зв'язки, ВПС ?нд?? контролюють пов?трян? простори Маврик?я ? ще також ведеться сп?впраця з ?нд?йським ВМС (за мозамб?цькими схемами).

Економ?ка

Ринок у Там?лнаду. Понад 95 % торг?вл? в ?нд?? ? стих?йною.

?нд?я — аграрно-?ндустр?альна кра?на. Структура ВВП наприк?нц? XX ст. (%): г?рничодобувна пром-сть — 2,1; обробна пром-сть — 15,2; с?льське господарство — 32; енергетика — 1,6; буд?вництво — 4,2; торг?вля — 13,6; транспорт ? зв'язок — 5,2; ?нш? — 26,1. Держ. сектор займа? монопольне положення на транспорт?, зв'язку, в оборонн?й ? ядерн?й промисловост?, трансп. машинобудуванн?, видобутку нафти, золота, виробництв? добрив, банк?вськ?й справ?, страхуванн? та ?мпорт?. Транспорт: зал?зничний, автомоб?льний, р?чковий, морський, пов?тряний. ?нд?я — одна з найб?льших зал?зничних кра?н св?ту: протяжн?сть ?? дор?г понад 62 тис. км. Майже 90 % морського вантажооб?гу переробля?ться в?сьмома головними портами. Найб?льший серед них — Мумба?. П?вн?чний сх?д обслугову? Калькутта. Найважлив?ш? порти П?вденно? ?нд?? — В?шакхапатнам, Ченнай, Коч?. У Гуджарат? створений великий порт Кандла. Розвинутий пов?тряний транспорт, як на м?жнародних, так ? на внутр?шн?х л?н?ях. Бомбей, Дел?, Калькутта — найб?льш? м?жнародн? аеропорти ?нд??.

ТЕС ?нд?? виробляють бл. 75 % електроенерг??, яка спожива?ться кра?ною. Найб?льш? ТЕС ?нд?? знаходяться в: Синграул?, Корб?, Рамагундам?, Рмханд?, Фаракк?. Атомн? електростанц?? — в Тарапур?, Кот?, Калпаккам?, Нарор?, Какрапар?.

Туризм

За даними World Travel and Tourism Council туризм прин?с бюджету ?нд?? в 2011 роц? 121 млрд дол. США, що склада? 6,4 % в?д ВВП кра?ни. У цьому ж роц? ?нд?ю в?дв?дали 6,29 млн турист?в. В туристичн?й галуз? працю? 39,3 млн ос?б — це 7,9 % в?д економ?чно активно? частини населення. В допов?д? 2011 року по конкурентоспроможност? в ц?нов?й пол?тиц? в сфер? туризму ?нд?я пос?ла 28 м?сце з 139.

Захист навколишнього природного середовища

Вуглецева нейтральн?сть

Оголошен? прем'?р-м?н?стром Нарендрою Мод? про посилення ц?льових показник?в д?й ?нд?? щодо боротьби з? зм?ною кл?мату, зокрема, про досягнення нульових викид?в до 2070 року, наголосило на важливост? довгострокового планування для декарбон?зац?? економ?ки. До цього часу уряд ?нд?? в?дреагував на безпрецедентн? зм?ни в енергетичному сектор?, особливо на швидке зниження вартост? енерг?? на основ? в?дновлюваних джерел енерг?? (ВЕ), р?зко п?двищивши ц?льов? показники для ВДЕ.

Завдяки такому п?дходу ?нд?я досягла усп?ху ? перебува? на шляху до виконання сво?х зобов'язань за Паризькою угодою на 2030 р?к. Однак майбутн?й шлях буде складним, ? тому буде потр?бна скоординована стратег?я для ефективно? та д??во? декарбон?зац?? економ?ки.

Короткостроков? ц?л?, оголошен? прем'?р-м?н?стром, як? мають бути досягнут? до 2030 року, належать переважно до енергетичного сектору. Це доречно, тому що це найб?льше джерело викид?в парникових газ?в, а також найпрост?ше для декарбон?зац??.

Було поставлено чотири ц?л? на 2030 р?к — потужн?сть виробництва невикопаного палива ма? становити 500 ГВт, потужн?сть в?дновлювано? енерг?? — 50 в?дсотк?в ус??? генеруючо? потужност?, зниження ?нтенсивност? викид?в на 45 в?дсотк?в та запоб?гання викидам парникових газ?в на 1 м?льярд тонн. Для декарбон?зац?? енергетичного сектора було б краще мати ?дину мету, пов'язану з викидами, щоб можна було розробити оптимальну стратег?ю досягнення ц?л? з найменшими витратами.

Зниження ?нтенсивност? викид?в важлива мета; Засобом для досягнення ц??? мети ? б?льш широке використання ВДЕ або невикопаного палива. Встановлення допустимо? ?нтенсивност? викид?в у грамах екв?валента д?оксиду вуглецю на к?ловат-годину продано? електроенерг??, що застосову?ться до вс?х об'?кт?в, що обслуговують навантаження, було б хорошим вар?антом для ц?лей в енергетичному сектор?.

Адм?н?стративний устр?й

Зг?дно з Конституц??ю, ?нд?я — союз штат?в. В основу територ?ального под?лу покладено мовну сп?льн?сть населення. У штатах ?снують законодавч? збори ? м?сцев? уряди. До складу кра?ни входить 28 штат?в (state), Нац?ональна столична територ?я Дел? ? с?м союзних територ?й — пор?вняно невеликих за розм?ром ? чисельн?стю населення адм?н?стративних одиниць центрального п?дпорядкування.

Штати

Номер	Штат	Код	Столиця
1	Андгра-Прадеш	AP	Хайдарабад
2	Аруначал-Прадеш	AR	?танагар
3	Ассам	AS	Д?спур
4	Б?хар	BR	Патна
5	Чхатт?сгарх	CG	Райпур
6	Гоа	GA	Панаджи
7	Гуджарат	GJ	Ганд?нагар
8	Хар'яна	HR	Чанд?гарх
9	Г?мачал-Прадеш	HP	Шимла
10	Джаркханд	JH	Ранч?
11	Карнатака	KA	Бангалор
12	Керала	KL	Т?руванантапурам
13	Мадх'я-Прадеш	MP	Бхопал
14	Махараштра	MH	Мумба?
15	Ман?пур	MN	?мпхал
16	Мегхалая	ML	Шиллонг
17	М?зорам	MZ	А?джал
18	Нагаленд	NL	Кох?ма
19	Од?ша	OD	Бхубанешвар
20	Пенджаб	PB	Чанд?гарх
21	Раджастхан	RJ	Джайпур
22	С?кк?м	SK	Гангток
23	Там?лнад	TN	Ченнай
24	Телангана	TS	Хайдарабад
25	Трипура	TR	Агартала
26	Уттар-Прадеш	UP	Лакхнау
27	Уттаракханд	UK	Дехрадун
28	Зах?дний Бенгал	WB	Колката

2 червня 2014 року створений штат Телангана (з частини Андхра-Прадешу) з? столицею в Хайдарабад? (тимчасово сп?льна столиця для двох штат?в).

Союзн? територ??

Номер	Союзна територ?я	Код	Столиця
A	Андаманськ? ? Н?кобарськ? острови	AN	Порт-Блер
B	Чанд?гарх	CH	Чанд?гарх
C	Дадра ? Нагар-Хавел?	DN	С?лвасса
D	Даман ? Д?у	DD	Даман
E	Лакшадв?п	LD	Каваратт?
F	Нац?ональний столичний округ	ND	Нью-Дел?
G	Понд?шер?	PY	Пудучерр?

Населення

Мапа показу? щ?льн?сть населення кра?ни та головн? маг?страл? ?нд?йських зал?зниць.

З населенням 1 380 004 385 ос?б, ?нд?я ? другою найб?льш густонаселеною кра?ною св?ту, проте до 2030 року ?нд?я обжене Китай та посяде 1-е м?сце за к?льк?стю населення. Останн? 50 рок?в спостер?га?ться швидке зростання населення за рахунок медичних досягнень (покращення медичного обслуговування) ? масове зростання продуктивност? с?льського господарства (так звана ?зелена революц?я?). М?ське населення ?нд?? зб?льшилося в к?лька раз?в протягом ХХ стол?ття ? б?льше концентру?ться у великих м?стах. До 2001 року стало понад 35 м?ст ?з м?льйонним населенням, з найб?льших м?ст ?з населенням понад 10 м?льйон?в кожне, вид?ляються Мумба?, Дел? ? Колката. Однак тенденц?я зростання к?лькост? населення в с?льських районах, надал? спостер?га?ться, оск?льки б?льше 70 % населення ?нд?? як ? ран?ше, проживають у селах.

24 кв?тня 2023 року, як пов?домила агенц?я Associated Press, ООН опубл?кувала прогноз, зг?дно якого до к?нця кв?тня 2023 року, ?нд?я стане найб?льш густонаселеною кра?ною в св?т?, об?гнавши за цим показником Китай.

В ?нд?? пропагують переваги малод?тно? с?м'?, використовують р?зн? методи обмеження народжуваност?, у деяких випадках — матер?альне заохочення с?мей, як? прагнуть обмеження народжуваност?. Демограф?чн? проблеми створюють ряд ?нших проблем, зокрема продовольчо? ? неписьменност? (до 50 % населення рег?ону ? неписьменне через б?дн?сть кра?н).

Етн?чн? групи кра?ни

?нд?я ? багатонац?ональною державою, з розма?ттям етн?чних плем?нних груп, приблизно 72 % населення складають ?ндо-ар??, 25 % драв?ди, як? в основному мешкають у п?вденн?й частин? ?нд??. ? лише 3 в?дсотки припада? на ?нш? етн?чн? групи, особливо на тибето-б?рманськ?, мунда ? мон-кхмерськ? народи у районах Г?мала?в, П?вн?чно-Сх?дно? та Сх?дно? ?нд??.

Значний вплив на ?нд?йське сусп?льство кожного стол?ття призводять численн? етн?чн? м?грац?? народностей чи нелегальн? (деколи й легальн?) м?грац?? народ?в з сус?дн?х територ?й чи в середин? кра?ни. Наприклад, к?льк?сть нелегальних ?мм?грант?в бангладешц?в в ?нд?? за тепер?шн?ми оц?нками склада? близько 20 м?льйон?в. Ще приблизно 100 000 — це вигнанц?-тибетц?, як? втекли п?сля китайсько? окупац?? Тибету в 1950-х роках з сво?? батьк?вщини, однак, оф?ц?йно визнан? б?женцями ? мають дозв?л на перебування. Кр?м того, б?льше 60 000 там?льських б?женц?в з? Шр?-Ланки також перебралися на ?нд?йську територ?ю.

Мови ?нд??

Ж?нки вчаться грамотност? у Там?лнаду

?нд?я ? найб?льшою у св?т? кра?ною в культурно-мовному спектр?. ?нд?я ? домом для ?ндо?вропейсько? мовно? с?м'?. ?ндо?вропейськ? мови в ?нд?? представлен? двома великими мовними групами: ?ндо-ар?йська (якою послуговуються близько 74 % населення) та драв?д?йська (якою розмовляють 24 %). ?нш? мови сп?лкування в ?нд?? походять з австроаз?йсько? мовно? с?м'? ? тибето-б?рмансько? групи сино-тибетсько? мовно? с?м'?. Кр?м двох нац?ональних мов, г?нд? та англ?йсько? мови, статус оф?ц?йно? ма? ще 21 мова: ассамська, бенгальська, бодо, догр?, гуджарат?, каннада, кашм?р?, конкан?, майтх?л?, малаялам, маратх?, ман?пур?, непал?, ор?я, пенджабська, сантал?, санскрит, с?ндх?, там?льська, телугу ? урду

Мова г?нд?, найб?льш вживана, ? оф?ц?йною мовою в ?нд??. Англ?йська мова широко використову?ться в б?знес? ? державному управл?нн?, ма? статус оф?ц?йно? мови, сутт?вим також ? ?? використання в осв?т?, особливо в середовищ? вищо? осв?ти. Кр?м того, у кожному штат? або союзн?й територ?? використовують свою власну мову, як оф?ц?йну, ? в Конституц?? ?нд?? також визна?ться ще 21 мова, якими найчаст?ше користуються в ?нд?йському сусп?льств? й ?м надано оф?ц?йного статусу. Сл?д в?дзначити, що досл?дниками-мовниками в ?нд?? нараховано безл?ч д?алект?в, ?х к?льк?сть сяга? 1652. В ?нд?? знаходиться найб?льша к?льк?сть ун?верситет?в у св?т?.

Рел?г?я

Чотири велик? рел?г?? св?ту (?нду?зм, буддизм, джайн?зм та сикх?зм) походять ?з ?нд??. Б?льше 800 м?льйон?в ?нд?йц?в (79,8 %) ? ?нду?стами. Решта населення належить до рел?г?йних груп: мусульман (13,4 %), християн (2,3 %), сикх?в (1,9 %), буддист?в (0,8 %), джайн?ст?в (0,4 %), юде?в, зороастр?йц?в, та посл?довник?в баха?зму та ?нш?.

Секуляризм — розд?лення церкви в?д держави, ? одним ?з найфундаментальн?ших принцип?в ?нд?йських штат?в ? закр?плен? в Конституц?? ?нд??. Посл?довники сотень р?зних в?роспов?дань у ц?лому ?снують пл?ч-о-пл?ч в?ками, тим не менш, ? ?нод? рег?ональн?, обмежен?, сектантськ? з?ткнення. А також були поодинок? випадки масштабних рел?г?йних з?ткнень м?ж посл?довниками значних рел?г?йних теч?й: мусульман — ?нду?ст?в чи ?нду?ст?в — сикх?в, як? довол? значуще в?дбилися на ?стор?? та ?нд?йському сусп?льств?.

• 
  В?дсоток ?нду?ст?в, 1909
• 
  В?дсоток мусульман, 1909
• 
  В?дсоток сикх?в, буддист?в ? джайн?в, 1909

Державн? символи

Нац?ональна кв?тка — лотос

Державне свято

26 с?чня — День Республ?ки (1950).

Державний прапор

Державний прапор ?нд?? (затверджений конституц?йною асамбле?ю 22 липня 1947 року) — горизонтальний, трикол?рний: шафрановий зверху, б?лий посередин? ? темно-зелений знизу — у р?вних пропорц?ях. Сп?вв?дношення ширини ? довжини прапора — один до трьох; у центр? б?ло? смуги — колесо ?чакра? темно-синього кольору. Його д?аметр приблизно в?дпов?да? ширин? б?ло? смуги ? ма? 24 спиц?. Чакра — колесо закону Дхарми (Доброчинност?), що символ?зу? поступальний рух кра?ни.

Державний герб

Державний герб ?нд?? явля? собою коп?ю Левово? кап?тел? з м. Сарнатха (поблизу м. Варанас?), споруджено? в III ст. до н. е. ?мператором Ашокою на м?сц?, де Будда проголосив сво? послання про мир ? визволення до чотирьох кра?н св?ту. Державний герб символ?зу? прихильн?сть сучасно? ?нд?? ?? стародавн?м принципам миру ? добро? вол?. На кап?тел? — чотири лева, як? сидять спиною один до одного. По окружност? кап?тел? розташован? зображення чотирьох зв?р?в-хранител?в чотирьох кра?н св?ту: лев — на п?вноч?, слон — на сход?, к?нь — на п?вдн?, бик — на заход?. Абака поко?ться на розпущен?й кв?тц? лотоса, яка символ?зу? джерело життя ? творчо? наснаги. П?д гербом на санскрит? написане гасло ?Сатьямева Джайяте? (?Нехай запану? ?стина!?).

Державний г?мн

Державний г?мн ?нд?? — нац?ональна п?сня ?Джанаганамана? (?Душа народу?), слова ? музику до яко? написав Раб?ндранат Тагор. Вперше був виконаний 29 грудня 1911 року.

• Нац?ональна тварина — тигр.
• Нац?ональний птах — павич.
• Нац?ональна кв?тка — лотос.
• Нац?ональний фрукт — манго.

Культура ?нд??

?нд?йська культура ? одн??ю з найстар?ших ? найр?зноман?тн?ших культур св?ту. Це ма? вир?шальне значення для вс??? П?вденно? ? П?вденно-Сх?дно? Аз??. В?рування й рел?г?? в?д?грають в ?нд?? значну роль, це кра?на походження к?лькох св?тових рел?г?й (?нду?зм, буддизм, джайн?зм, сикх?зм) як? сво?м впливом формували культуру ц??? кра?ни. Майже незл?ченна мовна р?зноман?тн?сть ? численн? народност? також впливали на специф?ку та культурн? особливост? ?нд??. Кра?на не залишалася й поза загальними св?товими тенденц?ями завдяки впливу ?сламу та через ?вропейськ? колон?альн? держави, котр? також залишили св?й сл?д у культур? ?нд??.

Арх?тектура

Тадж Махал

?нд?йська арх?тектура ? одн??ю з областей, у як?й найяскрав?ше представлена розма?т?сть ?нд?йсько? культури. Б?льша частина арх?тектурних пам'ятник?в ?нд??, включаючи так? монументи як Тадж Махал й ?нш? приклади могольсько? ? п?вденно-?нд?йсько? арх?тектури, являють собою зм?шання древн?х ? р?знор?дних м?сцевих традиц?й р?зних рег?он?в ?нд?? й заруб?жжя.

Арх?тектура ?нд?? в ?сламський пер?од

?слам почав проникати в ?нд?ю з VIII ст.; у 1398 роц? в кра?ну прийшли арм?? Тамерлана. Його нащадок Бабур у 1526 роц? завоював практично всю ?нд?ю та заснував ?мпер?ю Великих Могол?в. Вона про?снувала до 1857 року.

Завойовники намагалися пристосувати залишки зруйновано? арх?тектури для власного мистецтва та буд?вництва. Так фрагменти буд?вель, перш за все колони, стовпи, скульптурн? прикраси були перенесен? до нових мусульманських споруд.

У Х?? — Х??? ст. в ?нд?? з'явилися основн? типи культових споруд мусульман, у першу чергу мечет?, м?нарети, медресе, мавзоле?. В основних типах арх?тектурних споруд ранньо?сламського пер?оду простежуються ?сламськ? традиц??, але в деталях культових буд?вель також видно вплив ?нд?йсько? арх?тектури. Колони, детал? арх?тектурних прикрас ?з великою к?льк?стю рослинного орнаменту запозичен? з будд?йських та ?нду?стських буд?вель. Також характерною рисою арх?тектури ранньо?сламського пер?оду ? вписан?сть у навколишн? середовище.

Л?тература

Елемент ?з Курукшетри

Найдревн?ш? твори ?нд?йсько? л?тератури протягом багатьох стол?ть передавалися усно й т?льки п?зн?ше були записан?. До них належить санскритська л?тература — Веди, епоси ?Махабхарата? ? ?Рамаяна?, драма ?Абхиг'яна-шакунталам? ? класична санскритська поез?я махакав'я — ? там?льська л?тература сангам. Початок поетичн?й м?н?атюр? поклав кашм?рський поет Амару. З XI ст. розвива?ться ?нд?йська сатира, одним ?з визначних представник?в яко? був Кшемендра.

Захоплення ?нд?? мусульманськими загарбниками, утворення Дел?йського султанату призвело до нових напрям?в та теч?й в ?нд?йськ?й л?тератур?. З часом поети та письменники все част?ше по?днують у сво?х творах особливост? арабсько?, персько? традиц?? ?з суто ?нд?йськими. Ще новий поштовх розвитку л?тератури надало формування могутньо? ?мпер?? Великих Могол?в, яка у XVI—XVIII ст. сприяло розвитку поез?? фарс?, г?нд?, урду, с?ндх?. Дел?, А?ра, а пот?м Лахнау стають культурними центрами ?нд??. У пер?од занепаду ?мпер?? все б?льше з'являються твор?в не на перськ?й, оф?ц?йн?й мов? двору падишах?в ?з Великих Могол?в, а на рег?ональних мовах, перш за все урду (Нусрат?, Вал? Ауран?абад?, М?р Дард, М?р Так? М?р), а також с?ндх? (Шах Абдул Лат?ф), бенгал? (Бхаратчандра Рай), маратх? (Самартх Рамдас, Тукарам), телугу (Кшетрая, Т'ягараджа, пенджаб? (Хашим Шах, Кадир Яр, Шах Мухамад, Вемана), там?льською Умару Пулавар, Уна? Варьяр) та малаямською мовами (Кунчан Намб?ар).

За час?в панування Велико? Британ?? новатором у бенгальськ?й, а пот?м й в ?нд?йськ?й л?тератур? виступив Рам Мохан Рай, який став передв?сником бенгальського В?дродження. Також значний внесок у просв?тництво ма? Рамчандра Лал. Л?тературна мова урду завдячу? д?ячам Лакхнаусько? школи Са?ду ?ншалл?-хану ?нш? та М?рз? Раджаб Ал?бег Суруру, як? д?яли у I половин? XIX ст. У друг?й половин? цього стол?ття творили письменники, поети, просв?тники Рамнараян Таркаратно, Бхудеб Мукхопадхай, Шонджебчандра Чаттападхай, як? сприяли бенгальському та ?нд?йському л?тературному в?дродженню.

Переламне для ?нд?? XX стор?ччя народило багату л?тературну спадщину (?шварчандра Гупта, Ронголал Бондопадхай, Модхушудон Дотто, Хемачандра Бандоподхай, Шотендранатх Дотто, Наб?нчандра Сен). Класиками не т?льки ?нд?йсько?, але ? св?тово? л?тератури стали письменник Премчанд та Раб?ндранат Тагор — поет, проза?к та драматург, що писав на мов? бенгал?, лауреат Нобел?всько? прем?? з л?тератури 1913 року. ?хн? твори в?дображали прагнення ?нд?йського народу до нац?онального та соц?ального визволення.

Соц?альн? виклики, що постали перед незалежною ?нд??ю, породили л?тературу, яка описувала нелегке життя трудового народу кра?ни, складну долю особистост? у несправедливих соц?альних реал?ях. Укра?нському читачев? в?дом? глибоко соц?альн? твори ?нд?йських письменник?в Нагарджуна, Рамеша Бакш?, Бг?шама Сахн?, Кр?шана Чандара.

Музика

Дама гра? на тамбур?, 1735.

?нд?йська музика ? одн??ю з найдавн?ших ? самобутн?х музичних культур. Важливий етап розвитку ?нд?йсько? музики пов'язаний ?з найдавн?шими л?тературними пам'ятниками — Ведами, насамперед ?з хвалебними Самаведами. Сполучення музичних звук?в розглядалися давньо?нд?йськими мислителями як енерг?я космосу ? життя, вт?лення ритм?в розвитку Всесв?ту тощо.

Класична ?нд?йська музика в?др?зня?ться самобутньою системою лад?в, як? називаються рагами, що не ст?льки розглядаються як певна система звуковисотностей, ск?льки виража? вза?мозв'язок природних, емоц?йно-психолог?чних та музичних закон?в. При цьому в ?нд?йськ?й музиц? ?снують лади, що под?ляють октаву на ?нтервали менше за п?втон (до 25 ступен?в).

Народна музика важлива для збереження ?дентичност? численних народ?в ?нд??. У пер?од мусульманського завоювання ?нд?йська музика ув?брала й асим?лювала ряд традиц?й й ?нструмент?в арабсько? музики, а в пер?од ?вропейського колон?ального панування — елементи й ?нструменти музики ?вропи. Попри це у XX стол?тт? зусилля багатьох ?нд?йських музикант?в були спрямован? на збереження ? примноження нац?ональних традиц?й. В постмодерну епоху ?нд?йська музика стала одним з? значних компонент?в музично? розма?тост? загальносв?тово? культури.

Танець

Мистецтво Катхакал?

В ?нду?зм? танц? завжди в?д?гравали важливу роль у побут?, часто танець являв собою як верс?ю молитви, в ?нших випадках його по?днували з м?фолог?чним темами з уяви ?нд?йського сусп?льства. Також не дивно, що в ?нд?? величезну к?льк?сть класичних танц?в, розроблено саме з елементами гри. Танець ? одним ?з найрозвинен?ших форм мистецтва в ?нд??. Часто, нав?ть найб?льш незначн? рухи ? вирази обличчя нестимуть якесь символ?чне значення. Класичн? танц?, як правило, покладен? на л?тературну основу, або ж черпають мотиви саме з л?тературних першоджерел.

Найв?дом?шими ?нд?йськими народними танцями ? бган?ра в Пенджаб?, б?гу в Ассам, чгау в Зах?дн?й Бенгал??, Джаркханд? та Ор?сса ? ?гумар у Раджастан?. ?нд?йською нац?ональною академ??ю музики, танц?в ? драми надала статус класичних восьми танцям. Це: бхаратанатьям штату Там?л-Наду, катхак в Уттар-Прадеш, катхакал? ? мох?н?-аттам у Керал?, кучипуд? в Андгра-Прадеш, ман?пур? в Ман?пур?, од?сс? в Ор?сс? ? саттр?я в Ассам?. Довол? багато в ?нд?? рег?ональних народних танц?в. ?х застосовують у р?зних випадках, наприклад, на вес?ллях, м?сцевих громадських заходах, або ж збор? урожаю чи початку мусону.

Театр

?нд?йський театр часто сполуча? в соб? музику, танц? й ?мпров?зований д?алог. Сюжети часто заснован? на мотивах, запозичених ?з текст?в ?нду?зму, а також на середньов?чних л?тературних творах, соц?альних ? пол?тичних новинах. Деяк? рег?ональн? форми ?нд?йського театру це: бхавай у штат? Гуджарат, джатра в Зах?дно? Бенгал??, наутанки ? рамл?ла у П?вн?чн?й ?нд??, тамаша в Махараштр?, терукутту в Там?л-Наду, ? якшагана в Карнатак?. ?снують також багат? традиц?? мар?онеткового театру — традиц?йн?, здеб?льшого тепер, в с?льських районах ?нд??

К?но

?нд?йська к?но?ндустр?я ? найб?льшою у св?т?, а ?? головний к?нематограф?чний майданчик знаходиться в Болл?вуд? в мегапол?с? Мумба?, тут продукуються комерц?йн? ф?льми на г?нд? ? вона ? найпл?дн?шою к?ностуд??ю у св?т?. Але ще й по вс?й кра?н? розкинулися нац?ональн? й дуже продуктивн? студ??, як? творять сво? ф?льми на нац?ональних й поширених мовах вс??? ?нд?? — розвиваючи тим самим культурне й мовне р?зноман?ття ?нд??. Кр?м того, авторське к?но ?нд?? також здобуло визнання, особливо в св?товому к?нематограф?. ? два всесв?тньо в?домих бенгальських режисери Сатьяджит Рай (Satyajit Ray) та Мр?нал Сен (Mrinal Sen).

Але К?но, поза сумн?вом, один ?з найважлив?ших елемент?в сучасно? популярно? культури в ?нд??. Б?льше н?ж 1000 к?ностр?чок у роц? така продуктивн?сть ?нд?йсько? к?но?ндустр??, безперечно, найб?льшо? у св?т?. У к?ностр?чках в?дображаються культурн?, мовн? особливост? кра?ни, нац?ональна р?зноман?тн?сть й сучасний стан все це в?дображено в цьому жанр? мистецтва. Шагрукх Кхан (Shahrukh Khan), Ам?табг Баччан (Amitabh Bachchan), Аам?р Хан (Aamir Khan) та Ран? Мукхерджи (Rani Mukerji) ? популярними ? в?домими акторами Болл?вуду.

Основн? риси та особливост? популярних ф?льм?в спостер?гаються в ус?х рег?ональних к?ностуд?ях. Часто це б?льше трьох годин пл?вки, у як?й м?ститься багато музики ? танцювальних сцен, без яких цей комерц?йний ф?льм не буде довершений. ?нод? саундтреки до ф?льм?в випускають заздалег?дь, ? вони довол? часто стають самодостатн?м продуктом, що зразу символ?зу?, що ф?льм буде приречений на усп?х, що швидше за все, це буде ?болл?вудський блокбастер?. В?д артист?в оч?ку?ться, що вони будуть багато танцювати, та виконуватимуть багато вокальних номер?в, як? виконуватимуть актори чи здеб?льшого профес?йн? сп?ваки. А також впада? в оч? по?днання ком?чних, романтичних, драматичних сцен ? елементи ?болл?вудського вестерну?. Хоча в останн? роки ?нд?йське к?но почало завойовувати й св?товий ринок, тому деяк? ?х твори почали походити на св?тов? вз?рц? цього мистецтва. П?дтвердженням тому стали численн? прем?? та призи в р?зних ном?нац?ях на св?тових к?нофорумах.

Живопис

Раджа Рав? Варма. Shakuntala.

Хоча скульптура в ?нд?? протягом тисячол?ть була як найвища форма мистецтва, спостер?галися ще ранн? високорозвинен? форми традиц?йного ?ндусам живопису.

З появою ?сламу (Х?? стол?ття), перевага почала надаватися зображенню в картинах, спочатку як придворне мистецтво в традиц?ях перських й поступово зб?льшуючи сво? значення в ?нд?йському сусп?льств?. Кульм?нац??ю цього мистецтва стало XVI—XVIII стол?ття, коли в часи Великих Могол?в живопис розкв?тнув найзначн?ше, ув?бравши вс? найкращ? елементи ?сламського орнаментал?зму та по?днавши з ?ндуським м?н?атюрним живописом. В цих роботах показано, майже виключно, св?тськ? реч?: портрети важливих персон ?мпер??, а також зображення палацового життя ? важливих ?сторичних под?й.

Зах?дний вплив на живописне мистецтво в ?нд??, в?дчувся п?д час британсько? колон?ально? епохи та п?зн?ших революц?йних зм?н. Стол?тн?й традиц?йний ?нд?йський живопис був у занепад?. Зам?сть цього, м?сцев? художники, як-от Раджа Рав? Варма прагнули насл?дування ?вропейських стил?в, перш за все, художн?й реал?зм.

Пер?од стику стол?ть привн?с у мистецтво одне з основних ознак модерн?зму — виникнення художника як ?ндив?дуальност?. Р?зн? м?ж собою ? за техн?кою ? за тематикою роботи художник?в Б. Б. Мукердж?, Р. К. Байджа та ?н, складають карту мальовнич?й ?стор?? ?нд?? в найважлив?ш? етапи ?? боротьби за незалежн?сть. Мистецтво цього часу використовувалося як ефективна пол?тична зброя.

Зображення ?нду?стських бог?в.

Художники, як? утворили в 1943 роц? ?Калькуттську групу?, одним ?з засновник?в яко? став П. Сен, акцентували увагу на важливост? розробки художньо? мови, яка, незважаючи на корен? в ?нд?йських традиц?ях, була би не обмежена ними, зав'язував активний д?алог з? св?товими художн?ми теч?ями. З? зм?стовно? точки зору для творчост? калькуттських художник?в став характерним ?нтерес до нагальних соц?альних питань. Продовжили ?х традиц?? Г. Пайн, Джоген Чоудхур?.

Одн??ю з найб?льш значущих була утворена в 1947 роц? в Бомбе? ?Прогресивна група художник?в?. Вона знаменувала переломний момент в ?стор?? ?нд?йського мистецтва, проголошуючи демократизац?ю особистост? ?нд?йського художника, розширення соц?ального складу в мистецьких колах. Звернення до абстракц?? стало модним, незважаючи на сп?в?снування з? споконв?чною ?нд?йською схильн?стю до ф?гуративности ? описового мистецтва (Т. Мехта, А. Падамс?, В. С. Га?тонде, Р. Кумар).

У 1960 роц? утворю?ться група ?Нев?дом??, що стала основою для формування в ?нд?йському живопис? теч?? абстрактив?зму й ф?гуратив?зму. Яскравими представниками ?? стали Арп?та С?н?х та Парамдж?т С?н?х.

Йо? у саду

Рег?ональн? центри формували свою власну ?дентичн?сть. Створений К. Ч. Ш. Пан?кером у 1966 роц? колектив поблизу Мадраса заохочував комунальний спос?б життя ? роботи. Пан?кер ? трохи п?зн?ше Д. Свам?натхан зд?йснили сильний вплив на ц?ле покол?ння художник?в, що творили в абстрактному стил?. В?домим представником живопису Гуджарату ? Г. Шейх.

Важливою була роль шк?л мистецтв — художньо? школи Джей Джей у Бомбе?, державного коледжу мистецтв у Калькутт? та факультету образотворчих мистецтв при ун?верситет? у Барод? — у формуванн? шляху ?нд?йського мистецтва. Тут працював талановитий художник й педагог К. ?. Субраман'ян. Серед випускник?в — А. Е. Менон, Д. Дас, Атул Дод?я, Б. Кр?шнамачар?, Д. Каллат, Шилпа Гупта.

Сучасний живопис в ?нд?? продовжу? напрямки зах?дних мистецьких рух?в, а також по?дну? ?х з ?нд?йськими традиц?ями, найяскрав?шим сучасним представником ц??? теч?? ? художник Макбул Ф?да Хусейн. Значною под??ю ? творч?сть художниц? та граф?ка Арпани Каур.

Кр?м того, в ?нд?? завжди були сильн? традиц?? народного малярства, особливо вони збереглися у с?льськ?й м?сцевост?, в розмальованих та оздоблених хатинах селян (мадхубан? з штату Б?хар, видатним представником якого була Махасундар? Дев?). Все част?ше мистецтвознавц? привертають увагу на творч? та художн? роботи ?нших ?нд?йських племен.

Образотворче мистецтво зв?льнилося в?д сво?? прихильност? до двом?рност?, а кордони м?ж живописом, скульптурою та дизайном виявилися розмит? (М. Ра?, Р. Родв?ттья, Н. Малан?, Б. Г. Шарма, А. Рамачандран, С. Гупта, В. Сундарам, С. Шетт?).

Декоративно-ужиткове мистецтво

Значних усп?х?в у Стародавн?й ?нд?? досягло й ужиткове мистецтво, передус?м ювел?рне та р?зьба по к?стц?. Вироби ?нд?йських ювел?р?в та р?зьбяр?в по слонов?й к?стц? д?стали м?жнародне визнання.

Йо?а

Йо??а (досл?вно: ?зв'язок [з Брагманом]?) — психопрактика зм?ни св?домост?, сукупн?сть р?зноман?тних ?нд?йських духовних ? ф?зичних практик, що розробляються в р?зних напрямах ?нду?зму та буддизму з метою керування псих?кою та психоф?з?олог??ю ?ндив?да задля досягнення п?днесеного псих?чного й духовного стану. У вужчому сенс? йо?а — одна з шести ортодоксальних шк?л (даршан?в) ф?лософ?? ?нду?зму. Вища мета йо?и — зм?на онтолог?чного статусу людини у св?т?. Основн? напрями йо?и:

• раджа-йо?а — корол?вська йо?а, шлях медитац??;
• карма-йо?а — шлях д?яння;
• джняна-йо?а — шлях знання;
• бгакт?-йо?а — шлях служ?ння;

Кр?м чотирьох основних напрямк?в йо?и, ?сну? також багато ?нших, серед яких широко в?дома хатха-йо?а — шлях очищення т?ла та розуму. У ф?лософ?? ?нду?зму йо?ою вважають систему раджа-йо?и, викладену в ?Йо?а-сутрах? й т?сно пов'язану з базовими принципами санкх'?. Йо?а обговорю?ться в р?зноман?тних джерелах ?нду?зму, як-от Веди, Упан?шади, ?Бга?авад-??та?, ?Хатха-йо?а-прадип?ка?, ?Шива-самх?та? ? ?Тантри?. К?нцева мета йо?и може бути абсолютно р?зною — в?д пол?пшення ф?зичного здоров'я до досягнення мокш?.

Див. також

• Хол?, або фестиваль кольор?в — популярний ?нду?стський фестиваль весни, 21 березня.

?нше

Спорт

Зб?рна з крикету гра? проти команди ОАЕ.

Багато вид?в спорту в ?нд?? мають сво? походження з Англ?? ? поширилися по вс?й кра?н? за час?в англ?йського колон?ального панування. Англ?йський Крикет, безумовно, найпопулярн?ший вид спорту в ?нд??, та розвинувся набагато потужн?ше н?ж у кра?н? свого походження. ?нд?йська нац?ональна команда з крикету виграла 1983 роц? Кубок св?ту з Крикету ? 2007 роц? МТП 20 Волд Троф?(MTP Twenty 20 world), та розд?лили 2002 роц? МТП Трофей чемп?он?в ?з командою Шр?-Ланки. Крикет в ?нд?? знаходиться у веденн? Ради з контролю за крикетом в ?нд??, яка також проводить внутр?шн? змагання включаючи (Ranji Trophy), (Duleep Trophy), (Deodhar Trophy), (India Trophy) ? (ATP Challenger Tour). Кр?м того, ?снують ?нд?йська л?га крикету та ?нд?йська прем'?р-л?га кр?кету та орган?зовано л?гу Twenty20.

Другий за популярн?стю вид спорту ? хокей, а саме його р?зновид хокей на трав?. Оф?ц?йний нац?ональний вид спорту ?нд?? — це хокей на трав?, п?дпорядкований ?нд?йськ?й федерац?? хокею. ?нд?йська команда з хокею на трав? виграла хокейний чемп?онат св?ту на трав? 1975 року (чолов?ки) ? 8 золотих, 1 ср?бну ? 2 бронзов? медал? на Ол?мп?йських ?грах (починаючи з 1926 року).

У деяких штатах, прим?ром, у Гоа ? Зах?дн?й Бенгал??, поширений й футбол. Нац?ональна команда з цього виду спорту в наш час^[коли?] займа? 143-т? м?сце в Рейтингу зб?рних Ф?ФА (станом на грудень 2007 року). Нара?н Карт?кеян в?д Ченна? ?нд?я був першим ?нд?йським профес?йним вод??м на в Формул? 1. Кр?м того, ?нд?я гордиться одним ?з найкращих шах?ст?в у св?т?, в тому числ? чемп?оном св?ту з шах?в, В?шванатаном Анандом. Також почали здобувати популярн?сть тен?с та бадм?нтон.

В Ол?мп?йських ?грах ?нд?йськ? спортсмени виграли в ц?лому 20 медалей. ?нд?я тут безперечно дом?ну? з? сво?ю хокейною командою з 1928 по 1980 роки, протягом цих 12 ?гор вони завоювали 8 золотих, 1 ср?бну ? 2 бронзов? медал?. В ?ндив?дуальних змаганнях серед спортсмен?в — Абг?нав Б?ндра (Abhinav Bindra) виграв золоту медаль у змаганнях з? стр?льби для сво?? кра?ни. Норман Пр?чард (Norman Pritchard), Хашаба Джадгав (Khashaba Jadhav), Леандер Па?с (Leander Paes), Карнам Мейл?свар?(Karnam Malleswari), Раджавардган С?н?х Ратгор(Rajyavardhan Singh Rathore), Сушиль Кумар (Sushil Kumar) ? В?джендер Кумар (Vijender Kumar) також вигравали медал? ?ншого гатунку — (три ср?бних, п'ять бронзових) для ?нд??.

Популярн? й традиц?йн? т?льки для ?нд?? спортивн? змагання — Кабадд? (kabaddi), Хо Хо (kho kho), ? Дж?лл?-Данда (gilli-danda), як? грають по вс?й кра?н?. ?нд?я також ? дом?вкою для древн?х бойових мистецтв — Kalarippayattu ? Калай Варма (Varma Kalai).

Укра?на й ?нд?я

Укра?нсько-?нд?йськ? в?дносини
?нд?я	Укра?на
П?вденна Аз?я Сп?вдружн?сть нац?й АРСПА Рух непри?днання

У 2011 р. було в?дновлено, п?сля тривало? паузи, укра?нсько-?нд?йський пол?тичний д?алог на високому р?вн?. В?дбувся в?зит до ?нд?? М?н?стра закордонних справ Укра?ни К. ?. Грищенка, головною метою якого була п?дготовка в?зиту Президента Укра?ни В. Ф. Януковича до ц??? держави у 2012 роц?. За результатами участ? у 2011 р. у Ки?вському сам?т? з безпечного та ?нновац?йного використання ядерно? енерг?? ?нд?йська сторона оголосила про р?шення вид?лити 1 млн дол. США на реал?зац?ю Чорнобильських про?кт?в. У контекст? розвитку двостороннього сп?вроб?тництва у 2012 роц? також заплановано проведення 4-го зас?дання М?журядово? укра?нсько-?нд?йсько? ком?с?? та в?зити на р?вн? кер?вник?в орган?в законодавчо? влади та нац?онально? безпеки Укра?ни ? Республ?ки ?нд?я. Продовжу?ться конструктивна сп?впраця м?ж Укра?ною та Республ?кою ?нд?я в рамках ООН.

Див. також

• Список м?ст ?нд?? з населенням понад 1 м?льйон мешканц?в
• Список об'?кт?в Св?тово? спадщини ЮНЕСКО в ?нд??
• Британська колон?зац?я ?нд??
• Акт про державний лад ?нд?? 1935
• Культура стародавнього Сходу
• ?нду?зм
• Брахман?зм
• Парламент ?нд??
• ?ндуське право
• Артхашастра
• Список риб ?нд??

Джерела та л?тература

• ?нд?я сьогодн?
• Ивашенцов Глеб Александрович. Индия. — Москва : ?Мысль?, 1989. — 160 с. — (У карты мира) — 100 000 прим. — ISBN 5-244-00318-6. (рос.)

Посилання

• Бгарат // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Характеристика ?нд?? [Арх?вовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Кра?нознавство — ?нд?я
• Авторськ? фотогалере? ?нд??, 18000 фото 1280 × 960 [Арх?вовано 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• ?нд?я — сайт ЦРУ (англ.) [Арх?вовано 11 березня 2011 у Wayback Machine.]
• Населення ?нд??, 2001 (англ.)
• ?нд?йська амбасада в США (англ.)
• Вир?шувати питання укра?нсько-?нд?йського сп?вроб?тництва буде Копилов
• В ?нд?? таксисти побили укра?нських турист?в