台媒：大陆黄金储备全球第六 年增百吨达1842.6吨

Великий терор
М?сце розташування	СРСР С?ньцзян-Уйгурський автономний район МНР
Час/дата початку	серпень 1936
Час/дата зак?нчення	17 листопада 1938
Учасник(и)	Стал?н Йосип В?ссар?онович, ?жов Микола ?ванович, Ягода Генр?х Григорович, Бер?я Лаврент?й Павлович, С?ров ?ван Олександрович, Молотов В’ячеслав Михайлович, Вишинський Андр?й Януар?йович, Каганович Лазар Мойсейович, Ворошилов Климент ?фремович ? Ейхе Роберт ?ндрикович
Великий терор у В?к?сховищ?

百度 立案登记制实施第一天，在北京朝阳区法院，有位律师拖着一个拉杆箱，里面装的是满满一箱的起诉材料。

Вели?кий теро?р — найменування доби в ?стор?? СРСР (1937–1938 роки), коли стал?нськ? репрес?? були р?зко посилен? та доведен? до максимуму сво?? ?нтенсивност?. ?нша поширена назва цього ?сторичного пер?оду — ??жо?вщина? — пов'язана з тим, що кер?вником народного ком?сар?ату внутр?шн?х справ у той час був Микола ?ванович ?жов.

?Великий терор? отримав назву за книжкою Роберта Конквеста The Great Terror: Stalin's Purge of the Thirties (1968) ?Великий терор: стал?нськ? чистки 30-х рок?в?. За кордоном поширений терм?н ?Велика чистка? (англ. ?The Great Purge?).

Масштаби

Типовий витяг з протоколу НКВС Тр?йки щодо розстр?лу громадян

Масовий терор того пер?оду тод?шня влада кра?ни вчиняла на вс?й територ?? СРСР, а також в Укра?н?, Монгол?? ? Тув?, на п?дстав? ?спущених на м?сця? Миколою ?жовим цифр ?планових завдань? щодо виявлення та покарання так званих ворог?в народу. Показовим стало стр?мке зростання числа розстр?ляних: 1118 ос?б в 1936 роц? ? 353 074 особи в 1937.

Протягом кампан?? до ув'язнених якнайширше застосовувалися вироки до розстр?лу, що не п?длягали оскарженню, виносилися найчаст?ше без будь-якого суду Тр?йками НКВС й негайно приводились у виконання.

Родич?в засуджених репресували за сам лише факт спор?днення з ними. Д?ти репресованих, як? залишилися без батьк?в, пом?щались у спец?альн? дитяч? будинки для д?тей ворог?в народу, або так зван? у сучасних досл?дженнях дитяч? гулаги.

Орган?затори Великого терору ?нсценували ряд показових процес?в, найв?дом?шими з яких ? московськ? процеси проти представник?в ел?т у пол?тиц?, в?йську, економ?ц?, державному апарат?, науц? та культур?. Та?мн? масов? операц?? з середини 1937 р., в?д яких постраждали так зван? куркул?, соц?ально шк?длив? та ?соц?ально небезпечн? елементи? та етн?чн? меншини, спричинили б?льшу частину жертв терору. Через три роки п?сля смерт? Стал?на, тогочасний Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов у та?мн?й промов? на XX з'?зд? парт?? 1956 р. торкнувся теми пол?тичних чисток проти член?в парт??. Масов? операц?? все одно лишалися державною та?мницею. Лише п?сля розпаду Радянського Союзу та в?дкриття доступу до та?мних арх?в?в стало можливо охопити розмах ? глибину Великого терору.

У досл?дженнях Великого терору тривалий час залишалися суперечност? щодо к?лькост? жертв ? його причини. Тут з?ткнулися погляди приб?чник?в теор?? тотал?таризму ? досл?дниками, як? вбачали причину терору в суперечностях радянського сусп?льства, у пол?тичному конфл?кт? м?ж центром ? перифер??ю.

Початок кампан??

Сигналом до початку масових репрес?й послужило вбивство Серг?я К?рова 1 грудня 1934 р. Цього ж дня, за ?н?ц?ативою Стал?на ЦВК ? РНК СРСР ухвалили постанову ?Про внесення зм?н до чинних крим?нально-процесуальних кодекс?в союзних республ?к? такого зм?сту:

Внести так? зм?ни в д?юч? крим?нально-процесуальн? кодекси союзних республ?к з розсл?дування й розгляду справ про терористичн? орган?зац?? й терористичн? акти проти прац?вник?в радянсько? влади:

1. Сл?дство в цих справах зак?нчувати в строк не б?льше десяти дн?в;
2. Обвинувальний висновок вручати обвинувачуваним за одну добу до розгляду справи в суд?;
3. Справи слухати без участ? стор?н;
4. Касац?йного оскарження вирок?в, як ? подач? клопотань про помилування, не допускати;
5. Вирок до вищо? м?ри покарання зд?йснювати негайно п?сля винесення вироку.

При розсл?дуванн? справи про вбивство К?рова Стал?н наказав розробляти ?з?нов'?вський сл?д?, звинувативши в убивств? К?рова Г. ?. З?нов'?ва, Л. Б. Камен?ва та ?хн?х прихильник?в. Через к?лька дн?в почалися арешти колишн?х прихильник?в з?нов'?всько? опозиц??, а 16 грудня були арештован? сам? Камен?в ? З?нов'?в. 28-29 грудня 14 чолов?к, безпосередньо обвинувачених в орган?зац?? вбивства, були засуджен? до розстр?лу. У вироку затверджувалося, що вс? вони були ?активними учасниками з?нов'?всько? антирадянсько? групи в Лен?нград??, а згодом — ?п?дп?льно? терористично? контрреволюц?йно? групи?, яку очолював так званий ?лен?нградський центр?. 9 с?чня 1935 р. в Особлив?й нарад? при НКВС СРСР у крим?нальн?й справ? ?лен?нградсько? контрреволюц?йно? з?нов'?всько? групи Сафарова, Залуцького й ?нших? були засуджен? 77 чолов?к. 16 с?чня були засуджен? 19 обвинувачуваних у справ? так званого ?московського центру? на чол? з З?нов'?вим ? Каменевим. Вс? ц? процеси були грубо сфабрикован?.

О. Г. Шатуновська у лист? до А. Н. Яковлева стверджувала, що ?…в особистому арх?в? Стал?на при нашому розсл?дуванн? був виявлений власноручно складений список двох сфабрикованих ним ?Троцьк?стсько-з?нов'?вських терористичних центр?в“ — Лен?нградського й Московського?.

Протягом к?лькох наступних рок?в Стал?н використовував убивство К?рова як прив?д для остаточно? розправи з колишн?ми пол?тичними супротивниками, що очолювали р?зн? опозиц?йн? л?н?? парт?? в 1920-т? роки, або брали в них участь. Ус?х обвинувачених було знищено за звинуваченнями в терористичн?й д?яльност?.

У закритому лист? ЦК ВКП(б) ?Уроки под?й, пов'язаних з? злод?йським убивством тов. К?рова?, п?дготовленому й роз?сланому на м?сця в с?чн? 1935, кр?м пред'явлення Камен?ву й З?нов'?ву повторних обвинувачень у кер?вництв? ?лен?нградським? й ?московським центрами?, як? були ?по сут? справи замаскованою формою б?логвард?йсько? орган?зац???, Стал?н нагадував ? про ?нш? ?антипарт?йн? угруповання?, що ?снували в ?стор?? ВКП(б) — ?троцьк?ст?в?, ?демократичних централ?ст?в?, ?робочо? опозиц???, ?правих уклон?ст?в? та ?н. Цей лист на м?сцях сл?д було розглядати як пряму вказ?вку до д??.

26 с?чня 1935 р. Стал?н п?дписав постанову Пол?тбюро про депортац?ю з Лен?нграда на п?вн?ч Сиб?ру та Якут?ю 663 колишн?х прихильник?в З?нов'?ва. Одночасно 325 колишн?х опозиц?онер?в було переведено з Лен?нграда на парт?йну роботу в ?нш? райони. Аналог?чн? д?? вживали й в ?нших м?сцях. Так, наприклад, 17 с?чня 1935 р. Пол?тбюро ЦК КПУ порушило питання про необх?дн?сть переведення колишн?х активних троцьк?ст?в ? з?нов'?вц?в з великих промислових центр?в республ?ки й про п?дготовку матер?ал?в на виключення з парт??, у тому числ? за приналежн?сть до ?троцьк?стського й троцьк?стсько-з?нов'?вського блоку?.

У березн?-кв?тн? 1935 р. Особлива нарада при НКВС СРСР засудила ряд в?домих парт?йних д?яч?в (О. Г. Шляпн?ков та ?н.), що п?дтримали в 1921 р. п?д час дискус?? за матер?алами X з'?зду парт?? платформу ?робочо? опозиц???, за сфальсиф?кованою справою про створення ?контрреволюц?йно? орган?зац?? — групи ?робочо? опозиц??“?.

У с?чн?-кв?тн? 1935 р. органи НКВС ?розкрили? так звану ?кремл?вську справу?, у рамках яко? було арештовано ряд службовц?в урядових установ у Кремл?. ?х звинуватили у створенн? терористично? групи, що готувала замахи на кер?вник?в держави. У зв'язку з ц??ю справою 3 березня 1935 р. був знятий з посади секретаря ЦВК СРСР Авель ?нук?дзе. Його наступником став колишн?й прокурор СРСР А. ?. Акулов, якого, у свою чергу, зм?нив перший заступник А. Я. Вишинський.

27 травня 1935 р. наказом НКВС СРСР у республ?ках, краях й областях були орган?зован? ?тр?йки? НКВС, до складу яких входили начальник управл?ння НКВС, начальник управл?ння м?л?ц?? й обласний прокурор. ?Тр?йки? ухвалювали р?шення щодо заслання або в?дправлення у табори на терм?н до 5 рок?в.

Х?д та складов? репрес?й

На вс?х етапах репрес?й простежу?ться ?х планован?сть за ч?ткими л?м?тами

Чистка парт??

З 1933 р. по 31 грудня 1934 р. проводилася ?генеральна чистка? ВКП(б), продовжена до травня 1935 р., що зачепила 18,3 % з 1916,5 тисяч? член?в. П?сля ?? завершення почалася ?перев?рка парт?йних документ?в? до грудня 1935 р., що додала ще 10–20 тисяч. А 14 с?чня 1936 р. оголошено про ?зам?ну парт?йних документ?в?, що була зд?йснена до вересня 1936 р. з виключенням 18 % член?в, зг?дно з ?жовим.

Виключен? члени парт?? попадали п?д репрес?? в першу чергу. Основна маса б?льшовик?в, що в?д?грали пров?дну роль у 1917 роц?, або п?зн?ше, у Радянському уряд?, була страчена. ?диним членом перв?сного складу Пол?тбюро 1917 року, що вц?л?в п?сля чищення, був сам Стал?н. З ?нших п'яти четверо були розстр?лян?, один, Лев Троцький, виключений з парт??, вигнаний ?з кра?ни й л?кв?дований в 1940. ?з семи член?в Пол?тбюро, обраних м?ж революц??ю 1917 ? смертю Лен?на 1924, четверо розстр?лян?, один (Томський) запод?яв соб? смерть, дво? (В. Молотов ? Кал?н?н) залишилися живими.

З 1966 делегат?в XVII з'?зду ВКП(б) (?З'?зд переможц?в?), що в?дбувся в 1934 роц? (останн?й з'?зд перед чистками), 1108 було арештовано й б?льш?сть ?з них розстр?лян?.

Багато член?в парт??, що займали досить видне становище, були засуджен? (в основному до розстр?лу) В?йськовою колег??ю Верховного суду СРСР, що виносила вироки п?сля розгляду кожно? справи в закритому зас?данн? протягом 10–20 хвилин без участ? обвинувачення й захисту на п?дстав? списк?в, затверджених особисто Стал?ним ? його найближчими наближеними. Прецедент розгляду справ под?бним чином був створений 4 жовтня 1936 року, коли Пол?тбюро санкц?онувало засудження 585 чолов?к в?дпов?дно до списку, поданого ?жовим ? Вишинським.

Московськ? процеси

У пер?од 1936—1938 в?дбулися три великих в?дкритих процеси над колишн?ми вищими функц?онерами компарт??, як? були в 20-т? роки пов'язан? з троцьк?стською або правою опозиц??ю. За кордоном ?х назвали ?Московськими процесами? (англ. ?Moscow Trials?).

Обвинувачуваним, котрих судила В?йськова колег?я Верховного суду СРСР, ставилося в провину сп?вроб?тництво ?з зах?дними розв?дками з метою вбивства Стал?на й ?нших радянських л?дер?в, розпуску СРСР ? в?дновлення кап?тал?зму, а також орган?зац?я шк?дництва в р?зних галузях економ?ки з т??ю же метою.

• Перший Московський процес над 16 членами так званого ?Троцьк?стсько-З?нов'?вського Терористичного Центра? в?дбувся в серпн? 1936. Основними обвинувачуваними були З?нов'?в ? Каменев. Кр?м ?нших обвинувачень, ?м ?нкрим?нувалося вбивство К?рова ? змова з метою вбивства Стал?на.
• Другий процес (справа ?Паралельного антирадянського Троцьк?стського центру?) в с?чн? 1937 пройшов над 17 менш великими функц?онерами, такими, як Карл Радек, Юр?й П'ятаков ? Григор?й Сокольников. 13 чолов?к розстр?лян?, ?нш? в?дправлен? в табори, де незабаром загинули.
• Трет?й процес у березн? 1938 в?дбувся над 21 членами так званого ?Правотроцьк?стського блоку?. Головним обвинувачуваним був Микола Бухар?н, що був главою Ком?нтерну, також колишн?й голова Раднаркому Олекс?й Риков, Християн Раковський, Микола Крестинський ? Ягода — орган?затор першого московського процесу. Вс? обвинувачуван?, кр?м трьох, страчен?.

Ряд зах?дних оглядач?в у той час вважали, що провина засуджених, безумовно, доведена. Вс? вони з?зналися, суд був в?дкритим, були в?дсутн? явн? св?дчення катувань або накачування наркотиками. Н?мецький письменник Л?он Фейхтвангер, що був присутн?м на Другому московському процес?, писав:

Людей, що стояли перед судом, у жодному раз? не можна було вважати замученими, знев?реними ?стотами. Сам? обвинувачуван? являли собою пещених, добре одягнених чолов?к?в з невимушеними манерами. Вони пили чай, з кишень у них стирчали газети… За загальним виглядом це походило б?льше на дискус?ю… яку ведуть у тон? бес?ди осв?чен? люди. Створювалося враження, начебто обвинувачуван?, прокурор ? судд? захоплен? однаковими, я ледь було не сказав спортивним, ?нтересом з'ясувати з максимальним ступенем точност? все що в?дбулося. Якби цей суд доручили ?нсценувати режисеров?, то йому, ?мов?рно, знадобилося б чимало рок?в, чимало репетиц?й, щоб домогтися в?д обвинувачуваних тако? з?граност?…"

Згодом стала дом?нувати точка зору, що обвинувачуваних п?ддавали психолог?чному тиску й з?знання виривали силом?ць.

У травн? 1937 прихильники Троцького заснували в США ком?с?ю Д'ю?. На московських процесах Георг?й П'ятаков дав показання, що в грудн? 1935 в?н л?тав в Осло для ?одержання терористичних ?нструкц?й? в?д Троцького. Ком?с?я стверджувала, що, за показаннями персоналу аеродрому, цього дня жодн? ?ноземн? л?таки на ньому не приземлялися. ?нший обвинувачуваний, ?ван Смирнов, з?знався в т?м, що взяв участь в убивств? Серг?я К?рова в грудн? 1934, хоча в цей час уже р?к перебував у в'язниц?.

Ком?с?я Д'ю? склала 422-стор?нкову книгу ?Не винн??, що стверджувала, що засуджен? були не винн?, а Троцький не вступав у жодн? угоди з ?ноземними державами, н?коли не рекомендував, не планував ? не намагався в?дновити кап?тал?зм у СРСР.

Репрес?? в арм??

У червн? 1937 також в?дбувся суд над групою вищих оф?цер?в РСЧА, включаючи Михайла Тухачевського. Обвинувачуваним ставилося планування в?йськового перевороту 15 травня 1937.

До складу Спец?ально? судово? присутност?, що ухвалила обвинувачуваним найвищу кару, входило 8 чолов?к; з них п'ятеро (Блюхер, Б?лов, Дибенко, Алксн?с, Кашир?н) сам? розстр?лян? протягом року.

Поширено верс?ю, що репрес?? проти в?йськових були викликан? св?домою дез?нформац??ю н?мецько? розв?дки про н?бито ?снуюч? зв'язки. Метою ц??? дез?нформац?? було ослаблення Червоно? Арм?? перед в?йною. Однак, ця верс?я ? помилковою, оск?льки репрес?й в арм?? почалися ще наприк?нц? 1920-х рок?в, коли були репресован? в?йськов? спец?ал?сти-колишн? оф?цери царсько? арм??. В 1936 роц? були заарештован? Путна, Примаков ? Шм?дт, як? належали до троцьк?стсько? опозиц??. ? лише п?сля ?хн?х показань були заарештован? Тухачевський ? його соратники.

Чистка всередин? НКВС

П?д час першого московського процесу наркомом внутр?шн?х справ ? головою головного управл?ння держбезпеки був Генр?х Ягода. В?н брав активну участь у розсл?дуванн? вбивства К?рова, що лягло в основу судового процесу.

Процес в?дбувся в серпн? 1936, ? вже у вересн? Ягода був перем?щений на пост наркома зв'язку, 4 кв?тня 1937 арештований. У лютому 1938 став на Третьому московському процес?, де був обвинувачений у сп?вроб?тництв? з ?ноземними розв?дками ? вбивств? Максима Горького.

6 вересня 1936 наркомом внутр?шн?х справ зам?сть Ягоди призначений ?жов, п?д кер?вництвом якого були проведен? Другий ? Трет?й Московськ? процеси ? ?Справа в?йськових?. Саме чищення 1937—1938 рок?в асоц?ю?ться, у першу чергу, з ?м'ям ?жова (??жовщина?). У цей пер?од вичищен? були в тому числ? й 2500 сп?вроб?тник?в НКВС.

З? сп?вроб?тник?в держбезпеки з 1 жовтня 1936 р. по 15 серпня 1938 р. було арештовано 2273 особи, з них за ?контрреволюц?йн? злочини? — 1862. П?сля приходу Бер?? за 1939 р?к до них додалося ще 937 чолов?к. Частина з них була пот?м зв?льнена й в?дновлена в органах.

Масовий терор

2 липня 1937 року Пол?тбюро ЦК ВКП (б) телеграфувало р?шення секретарям обком?в, крайком?в, ЦК компарт?й союзних республ?к:

Пом?чено, що б?льша частина колишн?х куркул?в ? крим?нальник?в, висланих свого часу ?з р?зних областей у п?вн?чн? й сиб?рськ? райони, а пот?м п?сля зак?нчення строку висилки, що повернулися у сво? област?, — ? головними призв?дниками всякого роду антирадянських ? диверс?йних злочин?в, як у колгоспах ? радгоспах, так ? на транспорт? й у деяких галузях промисловост?. ЦК ВКП(б) пропону? вс?м секретарям обласних ? крайових орган?зац?й ? вс?м обласним, крайовим ? республ?канським представникам НКВС узяти на обл?к вс?х куркул?в, що повернулися на батьк?вщину, ? крим?нальник?в для того, щоб найб?льш ворож? з них були негайно арештован? й були розстр?лян? в порядку адм?н?стративного проведення ?хн?х справ через тр?йки, а ?нш? менш активн?, але все-таки ворож? елементи були б переписан? й вислан? в райони за вказ?вкою НКВС. ЦК ВКП(б) пропону? в п'ятиденний строк представити в ЦК склад тр?йок, а також к?льк?сть тих, що п?длягають розстр?лу, так само як ? к?льк?сть тих, що п?длягають засланню".

Телеграма була п?дписана Стал?ним.

31 липня 1937 ?жов п?дписав схвалений Пол?тбюро наказ НКВС № 00447 ?Про операц?? з репресування колишн?х куркул?в, крим?нальник?в й ?нших антирадянських елемент?в?.

У ньому говорилося:

?Матер?алами сл?дства у справах антирадянських формувань установлю?ться, що в сел? ос?ла значна к?льк?сть колишн?х куркул?в, ран?ше репресованих, що сховалися в?д репрес?й, що вт?кали з табор?в, заслання ? трудових поселень. Ос?ло багато у минулому репресованих церковник?в ? сектант?в, що були активними учасниками антирадянських збройних виступ?в. Залишилися майже недоторканими в сел? значн? кадри антирадянських пол?тичних парт?й (есер?в, грузмек?в, дашнак?в, мусаватист?в, ?ттихадист?в й ?н.), а також кадри колишн?х активних учасник?в бандитських повстань, б?лих, карател?в, репатр?ант?в тощо. Частина перерахованих вище елемент?в, п?шовши ?з села в м?ста, проникла на п?дпри?мства промисловост?, транспорт ? на буд?вництва. Кр?м того, у сел? й м?ст? дотепер ще гн?здяться значн? кадри карних злочинц?в — скотоконокрад?в, злод??в-рецидив?ст?в, граб?жник?в й ?н., що в?дбули покарання, але вт?кали з м?сць ув'язнення ? ховалися в?д репрес?й. Недостатн?сть боротьби ?з цими карними контингентами створила для них умови безкарност?, що сприяють ?хн?й злочинно? д?яльност?. Як установлено, вс? ц? антирадянськ? елементи ? головними призв?дниками всякого роду антирадянських ? диверс?йних злочин?в, як у колгоспах ? радгоспах, так ? на транспорт? й у деяких областях промисловост?. Перед органами державно? безпеки сто?ть завдання — самим нещадним образом розгромити всю цю банду антирадянських елемент?в, захистити працюючий радянський народ в?д ?хнього контрреволюц?йного п?дступу й, нарешт?, раз ? назавжди пок?нчити з ?х п?длою п?дривною роботою проти основ радянсько? держави?.

Зг?дно з цим наказом визначалися так? категор?? ос?б, що п?длягають репрес?ям:

# Колишн? куркул?, що повернулися п?сля в?дбуття покарання й продовжують вести активну антирадянську п?дривну д?яльн?сть. Колишн? куркул?, що вт?кали з табор?в або трудпоселень, а також куркул?, що уникли розкуркулювання ? ведуть антирадянську д?яльн?сть. Колишн? куркул? й соц?ально небезпечн? елементи, що складалися в повстанських, фашистських, терористичних ? бандитських формуваннях, що в?дбули покарання, що уникли репрес?й або втекли з м?сць ув'язнення й оновили свою антирадянську злочинну д?яльн?сть. Члени антирадянських парт?й (есери, грузмеки, мусаватисти, ?ттихадисти й дашнаки), що були б?лими, жандармами, чиновниками, карателями, бандитами, бандпособниками, переправщиками, реем?грантами, що уникли репрес?й, що втекли з м?сць ув'язнення й продовжують вести активну антирадянську д?яльн?сть. Викрит? сл?дчими й перев?реними агентурними матер?алами найб?льш ворож? й активн? учасники козацько-б?логвард?йських повстанських орган?зац?й, фашистських, терористичних ? шпигунсько-диверс?йних контрреволюц?йних формувань. Найактивн?ш? антирадянськ? елементи з колишн?х куркул?в, карател?в, бандит?в, б?лих, сектантських актив?ст?в, церковник?в й ?нших, як? втримуються у в'язницях, таборах, трудових селищах ? колон?ях ? продовжують вести там активну антирадянську п?дривну роботу. Крим?нальники (бандити, граб?жники, злод??-рецидив?сти, контрабандисти-профес?онали, аферисти-рецидив?сти, скотоконокрад??), що ведуть злочинну д?яльн?сть ? пов'язан? з? злочинним середовищем. Крим?нальн? елементи, що перебувають у таборах ? трудпоселеннях ? ведуть в них злочинну д?яльн?сть.

Даним наказом, для прискореного розгляду тисяч справ, були утворен? ?оперативн? тр?йки? на р?вн? республ?к й областей. До складу тр?йки звичайно входили: голова — м?сцевий начальник НКВС, члени — м?сцев? прокурор ? перший секретар обласного, крайового або республ?канського ком?тету ВКП(б).

Л?м?ти

Для кожного рег?ону Радянського Союзу встановлювалися л?м?ти за ?першою категор??ю? (розстр?л), ? за ?другою категор??ю? (ув'язнення у таборах на строк в?д 8 до 10 рок?в). Загальний л?м?т на репрес?? в ус?й кра?н? становив 268 950 чолов?к, з них розстр?лу п?длягали 75 950 чолов?к. Операц?ю передбачалося провести протягом чотирьох м?сяц?в.

Тр?йки розглядали справи за в?дсутност? обвинувачуваних, десятки справ на кожн?м зас?данн?. Протоколи зас?дання тр?йки надсилали начальникам оперативних груп НКВС для виконання вирок?в. Наказ установлював, що вироки за ?першою категор??ю? виконуються в м?сцях ? порядком за вказ?вкою нарком?в внутр?шн?х справ, начальник?в обласних управл?нь ? в?дд?л?в НКВС ?з обов'язковим повним збереженням у та?мниц? часу й м?сця виконання вироку.

Частина репрес?й проводилася в?дносно ос?б уже засуджених, що перебували в таборах. Для них вид?лялися л?м?ти ?першо? категор???, ? також утворювалися тр?йки.

Терм?ни д?? ?куркульсько? операц??? (як вона ?нод? називалася в документах НКВС, оск?льки колишн? куркул? становили б?льш?сть репресованих) к?лька раз?в продовжувалися, а л?м?ти переглядалися. Так, 31 с?чня 1938 постановою Пол?тбюро для 22 рег?он?в були вид?лен? додатков? л?м?ти в 57 тис. 200 чолов?к, у тому числ? по ?перш?й категор??? — 48 тис. чолов?к, 1 лютого Пол?тбюро затверджу? додатковий л?м?т для табор?в Далекого Сходу в 12 тис. чолов?к ?першо? категор???, 17 лютого — додатковий л?м?т для Укра?ни в 30 тис. чолов?к вс?х категор?й, 31 липня — для Далекого Сходу 15 тис. чолов?к за ?першою категор??ю?, 5 тис. чолов?к за другою, 29 серпня 3 тис. чолов?к для Читинсько? област?.

Для того щоб виконати й перевиконати встановлен? плани з репрес?й, органи НКВС заарештовували й передавали на розгляд тр?йок справи людей найр?зноман?тн?ших профес?й ? соц?ального походження.

Начальники УНКВС, одержавши розверстку на арешт дек?лькох тисяч чолов?к, були поставлен? перед необх?дн?стю заарештовувати в?дразу сотн? й тисяч? чолов?к. А оск?льки цим арештам треба було додати якусь видим?сть законност?, то сп?вроб?тники НКВС стали видумувати повсюдно всякого роду повстанськ?, право-троцьк?стськ?, шпигунсько-терористичн?, диверс?йно-шк?дницьк? й тому под?бн? орган?зац??, ?центри?, ?блоки? ? просто групи.

За матер?алами сл?дчих справ того часу, майже в ус?х краях, областях ? республ?ках ?снували широко розгалужен? ?право-троцьк?стськ? шпигунсько-терористичн?, диверс?йно-шк?дницьк?? орган?зац?? й центри й, як правило, ц? ?орган?зац??? або ?центри? очолювали перш? секретар? обком?в, крайком?в або ЦК компарт?й союзних республ?к.

Так, у колишн?й Зах?дн?й област? кер?вником ?контрреволюц?йно? орган?зац?? правих? був перший секретар обкому ?. П. Румянцев, у Татар?? ?кер?вником правотроцьк?стського нац?онал?стичного блоку? був колишн?й перший секретар обкому А. К. Лепа, кер?вником ?антирадянсько? терористично? орган?зац?? правих? у Челяб?нськ?й област? був перший секретар обкому К. В. Ринд?н тощо.

У Новосиб?рськ?й област? були ?розкрит?? ?Сиб?рський ком?тет ПОВ?, ?Новосиб?рська Троцьк?стська орган?зац?я в РККА?, ?Новосиб?рський Троцьк?стський терористичний центр?, ?Новосиб?рська фашистська нац?онал-соц?ал?стська парт?я Н?меччини?, ?Новосиб?рська латиська нац?онал-соц?ал?стська фашистська орган?зац?я? ? ще ?нших 33 ?антирадянських? орган?зац?? й групи.

НКВС Таджицько? РСР н?бито розкрив контрреволюц?йну буржуазно-нац?онал?стичну орган?зац?ю. Зв'язки ?? виходили на право-троцьк?стський центр, ?ран, Афган?стан, Япон?ю, Англ?ю й Н?меччину й контрреволюц?йну буржуазно-нац?онал?стичну орган?зац?ю Узбецько? РСР.

У кер?вництв? ц??? орган?зац?? були 4 колишн? секретар? ЦК КП(б) Таджикистану, 2 колишнього голови СНК, 2 колишнього голови ЦВК республ?ки, 12 нарком?в й 1 кер?вник республ?канських орган?зац?й, майже вс? завв?дд?л?в ЦК, 18 секретар?в РК КП(б) Таджикистану, голови й заступники гол?в райвиконком?в, письменники, в?йськовики та ?нш? парт?йно-радянськ? прац?вники.

УНКВС у Свердловськ?й област? ?розкрило? так званий ?Уральський повстанський штаб — орган блоку правих, Троцьк?ст?в, есер?в, церковник?в й агентури РОВСА?, керований секретарем Свердловського обкому Кабаковым, членом КПРС ?з 1914 року. Цей штаб н?бито по?днував 200 п?дрозд?л?в, сформованих за в?йськовим зразком, 15 повстанських орган?зац?й й 56 груп.

У Ки?вськ?й област? вже на грудень 1937 р. було ?викрито? 87 повстансько-диверс?йних, терористичних орган?зац?й й 365 повстансько-диверс?йних шк?дницьких груп.

Харк?вський ветеринарно-бактеролог?чний ?нститут. Друга хвиля репрес?й, 1937-1938, у Харк?вськ?й област? "було розкрито" та л?кв?довано антирадянську правотроцькистську терористично-шк?дницьку орган?зац?ю. У цей пер?од було заарештовано 10 сп?вроб?тник?в ?нституту, а саме: И.М.Фирсов (директор ?нституту), Б.М. Гурвич, Д.С. Романов, И.Б. Тамарин, А.С. Холоп?в, Н.И. Середа, А.А. Майборода, А.А. Ковальов, И.Т. Батюк, М.Д. Клесов. "три людини було розстр?ляно у 1938-ому: И.М. Фирсов, Б.М. Гурвич, Д.С. Романов; дв? людини загинуло у в'язниц? -— И.Б. Тамарин та А.С. Холоп?в; 6 рок?в в?дбув у таборах Кемеровсько? област? А.А. Ковальов; ще четверо Н.И. Середа, А.А. Майборода, И.Т. Батюк, М.Д. Клесов було зв?льнено згодом, але через важк? травмування, отриман? ними у в'язниц?, повернутися на роботу до ?нституту змогли не вс?. [3]

Т?льки на одному московському ав?азавод? № 24 в 1937 роц? було ?розкрито? ? л?кв?довано 5 шпигунських, терористичних ? диверс?йно-шк?дницьких груп, ?з загальною к?льк?стю 50 чолов?к (?правотроцьк?стська? група й групи, н?бито пов'язан? з н?мецькою, японською, французькою й латв?йською розв?дками). При цьому вказувалося, що ?Завод до цього дня засм?чений антирадянськими соц?ально-чужими й п?дозрюваними у шпигунств? й диверс?? елементами. Наявний обл?к цих елемент?в т?льки за оф?ц?йними даними сяга? 1000 чолов?к?.

Допитаний колишн?й кер?вник ГУГБ НКВС СРСР Лулов показав ?з цього приводу:

?…На одн?й з нарад сл?дчих, скликан?й ?жовим у сво?му каб?нет?,… в?н заявив, майже досл?вно: ?в т?м розгром? контрреволюц??, що ми проводимо, ми вважа?мо неминучим, що постраждають ? деяк? безневинн? люди“….Сказано було ?ми вважа?мо“, ? присутн?м надавалося думати, що такого роду в?дпов?дальну заяву ?жов робить не в?д свого ?мен??

.

1-й секретар ЦК КП Б?лорус? П. К. Пономаренко у лист? до секретаря ЦК ВКП(б) Г. М. Маленкова, липень 1939 року, зазначав:

Особливо масовий характер мало створення провокац?йних справ проти радянських ? парт?йних кер?вник?в наприк?нц? 1937 року й початку 1938 року. Були виключен? з парт?? й за провокац?йними матер?алами арештован? кер?вники парторган?зац?й Б?линичського, Руденського, Сенненського, Березинського, Червенського, Сиротинського, Кормянського й ряду ?нших район?в. Протягом друго? половини 1937 року й початку 1938 року за прямим завданням кер?вництва ЦК КП(б) у Б?лорус? широко розгорнулися так зван? показов? процеси над районними кер?вниками. Заарештовувалися агрономи, директори МТС, зав?дувач? райзо, райуполнаркомзаги, науковц?. Усяка помилка або невдача в практичн?й робот? спричиняла обвинувачення в шк?дництв?, шпигунств?, диверс?? й викликала репрес??…

Начальник в?дд?лу УГБ НКВС БРСР Сотников писав у сво?му поясненн?:

Приблизно з вересня м?сяця 1937 року вс?х арештованих на допитах били… Серед сл?дчих ?шло змагання, хто б?льше ?розколе?. Ця установка виходила в?д Бермана — колишнього наркома внутр?шн?х справ Б?лорус?, що на одн?й з нарад сл?дчих наркомату сказав: ?Лен?нград ? Укра?на щодня дають на дв?йку по одному альбом?, ? ми повинн? це робити, а для цього кожен сл?дчий повинен давати не менше одного викриття в день. Побиття арештованих, катування, що доходили до садизму, стали основними методами допиту. Уважалося ганебним, якщо в сл?дчого нема? жодного визнання в день. У наркомат? був суц?льний стог?н ? лемент, який можна було чути за квартал в?д наркомату. У цьому особливо вир?знявся сл?дчий в?дд?л?

Справи про шпигунство розглядалися не тр?йками, а ?дв?йкою?, що складалася з ?жова й Вишинського, що розглядала ?х на п?дстав? так званих альбом?в — списк?в обвинувачуваних ?з зазначенням ?хн?х пр?звищ, ?мен, по батьков? та ?нших установчих даних, короткого зм?сту висунутого обвинувачення й пропозиц?й сл?дства щодо вироку.

Усього т?льки в рамках ?куркульсько? операц??? було засуджено тр?йками 818 тис. чолов?к, з них до розстр?лу 436 тис. чолов?к.

З передачею Китаю Китайсько-сх?дно? зал?зниц? до Радянського Союзу повернулося к?лька десятк?в тисяч радянських громадян, що ран?ше працювали на н?й, а також ем?грант?в. Уся ця група ос?б одержала загальне ?м'я ?харб?нц?? ? пот?м п?ддана репрес?? в?дпов?дно до наказу НКВС СРСР № 00593 в?д 20 вересня 1937 року. ?х було всього засуджено 29 981 чолов?к, з них до розстр?лу — 19 312 чолов?к.

21 травня 1938 наказом НКВС були утворен? ?м?л?цейськ? тр?йки?, як? мали право без суду присуджувати до заслання або строк?в ув'язнення 3-5 рок?в ?соц?ально-небезпечних елемент?в?. Ц? тр?йки за пер?од 1937—1938 винесли р?зн? вироки 400 тисячам чолов?к. У категор?ю розглянутих ос?б попадали в тому числ? крим?нальники-рецидив?сти й скупники краденого.

На початку 1938 року справи ?нвал?д?в, засуджених за р?зними статтями на 8-10 рок?в табор?в, переглядалися тр?йкою по Москв? й Московськ?й област?, що присуджувала ?х до вищо? м?ри покарання, тому що ?х не можна було використати як робочу силу.

?Заковський викликав мене… й у присутност? Якубовича [голови тр?йки по Москв? й Московськ?й област?] заявив, що потр?бно буде переглянути справи по засуджених ?нвал?дах на Тр?йц? ? ?х постр?ляти…?

 — показав на допит? М. ?. Семенов.

Репрес?? в?дносно ?ноземц?в й етн?чних меншин

9 березня 1936 року Пол?тбюро ЦК ВКП(б) вида? постанова ?Про м?ри, що в?дгороджують СРСР в?д проникнення шпигунських, терористичних ? диверс?йних елемент?в?. В?дпов?дно до його ускладню?ться в'?зд у кра?ну пол?тем?грант?в ? створю?ться ком?с?я для чищення м?жнародних орган?зац?й на територ?? СРСР.

• 25 липня 1937 року ?жов п?дписав й ув?в у д?ю телеграфом наказ № 00439, яким поставив за обов'язок м?сцевим органам НКВС в 5-денний строк заарештувати вс?х н?мецьких п?дданих, у тому числ? й пол?тичних ем?грант?в, як? працюють або ран?ше працювали на в?йськових заводах ? заводах, що мають оборонн? цехи, а також зал?зничному транспорт?, ? в процес? сл?дства у ?хн?х справах ?домагатися вичерпного розкриття не викрито? дотепер агентури н?мецько? розв?дки?[4]. Засуджено 30 608 чол., у тому числ? до розстр?лу 24 858 чол.;
• 11 серпня 1937 року ?жов п?дписав наказ № 00485, яким наказав почати з 20 серпня широку операц?ю, спрямовану проти польського населення ? зак?нчити ?? в 3-м?сячний строк. У наказ? було зазначено:

?Арешту п?длягають: а) Виявлен? в процес? сл?дства й дотепер не розшукан? найактивн?ш? члени ПОВ зг?дно з? списком, що дода?ться: б) вс?, що залишилися в СРСР в?йськовополонен? польсько? арм??; в) переб?жчики з Польщ?, незалежно в?д часу переходу ?х у СРСР; г) пол?тем?гранти й пол?тобм?нен? з Польщ?; д) колишн? члени ППС й ?нших польських антирадянських пол?тичних парт?й; е) найактивн?ша частина м?сцевих антирадянських нац?онал?стичних елемент?в польських район?в?.оперативный приказ народного комиссара внутренних дел СССР

За цим наказом було засуджено 103 489 чол., у тому числ? до розстр?лу 84 471 чол.;

• 17 серпня 1937 — наказ про проведення ?румунсько? операц??? щодо ем?грант?в ? переб?жчик?в з Румун?? в Молдав?ю й Укра?ну. Засуджено 8292 чол., у тому числ? до розстр?лу 5439 чол.;
• 30 листопада 1937 — директива НКВС про проведення операц?? щодо переб?жчик?в з Латв??, актив?ст?в латиських клуб?в ? сусп?льств. Засуджено 21 тис. 300 ч?л., з яких 16 тис. 575 чол. розстр?лян?;
• 11 грудня 1937 — директива НКВС про операц?? щодо грек?в. Засуджено 12 557 чол., з яких 10 545 чол. присуджен? до розстр?лу;
• 14 грудня 1937 — директива НКВС про поширення репрес?й по ?латиськ?й л?н??? на естонц?в, литовц?в, ф?н?в, також болгар. По ?естонськ?й л?н??? засуджено 9 тис. 735 ч?л., у тому числ? до розстр?лу присуджено 7998 ч?л., по ?ф?нськ?й л?н??? засуджено 11066 ч?л., з них до розстр?лу присуджено 9078 чол.;
• 29 с?чня 1938 — директива НКВС про ??ранську операц?ю?. Засуджено 13 297 чол., з яких 2046 присуджен? до розстр?лу.
• 1 лютого 1938 — директива НКВС про ?нац?ональну операц?ю? в?дносно болгар ? македонц?в;
• 16 лютого 1938 — директива НКВС про арешти по ?афганськ?й л?н???. Засуджено 1557 чол., з них 366 — до розстр?лу;
• 23 березня 1938 — постанова Пол?тбюро про очищення оборонно? промисловост? в?д ос?б нац?ональностей, у в?дношенн? яких проводяться репрес??;
• 24 червня 1938 — директива Наркомату Оборони про зв?льнення ?з РККА в?йськовослужбовц?в нац?ональностей, не представлених на територ?? СРСР;

Як показав на допит? колишн?й голова тр?йки по Москв? й Московськ?й област? М. ?. Семенов,

?…П?д час проведення масових операц?й 1937—1938 р. з вилучення поляк?в, латиш?в, н?мц?в й ?н. нац?ональностей, — арешти виконувалися без наявност? компрометуючих матер?ал?в?. А. О. Пост?ль, колишн?й начальник 3 в?дд?лення 3 в?дд?лу УНКВС у Москв? й Московськ?й област?, св?дчив: ?Заарештовували й розстр?лювали ц?лими родинами, у числ? яких ?шли зовс?м неписьменн? ж?нки, неповнол?тн? й нав?ть ваг?тн? й ус?х, як шпигун?в, п?дводили п?д розстр?л… т?льки тому, що вони — ?нац?онали…“. План, спущений Заковським, був 1000—1200 ?нац?онал?в“ на м?сяць.Спецобъект ?Бутовский полигон? (история, документы, воспоминания)

Так, наприклад, на початку 1938 року в Бодайбинський район ?ркутсько? област? ви?хала оперативна група на чол? з пом?чником начальника УНКВС ?ркутсько? област? Б. П. Кульвецом.

Про зб?льшення л?м?ту по перш?й категор?? в ?ркутськ?й област?

Сп?вроб?тник НКВС Комов показав:

?У перший же день при?зду Кульвеца було арештовано до 500 чолов?к. Арешти були зд?йснен? винятково за нац?ональними ? соц?альними ознаками, без наявност? жодних компрометуючих матер?ал?в. Як правило, китайц? й корейц? заарештовувалися вс? без винятку, з куркульських селищ бралися вс?, хто м?г рухатися?

..

У показаннях сп?вроб?тника НКВС Турлова про це сказано:

?Весь оперативний склад на вимогу Кульвеца представив св?й обл?к. Мною переданий Кульвецу список ос?б ?ноземного походження, приблизно на 600 чолов?к. Тут були китайц?, корейц?, н?мц?, поляки, латиш?, литовц?, ф?ни, мадяри, естонц? тощо".

.

Арешт зд?йснювався на п?дстав? цих списк?в…

Особливо бридко проходили арешти китайц?в ? корейц?в. На них у м?ст? Бодайбо робилися облави, установлювали ?хньо? квартири, висилали людей на арешт ?з установкою заарештувати поголовно вс?х китайц?в ? корейц?в…

У березн? м?сяц? Кульвец, прийшовши до каб?нету, де сид?ли Бутаков ? я, сказав:

ви мен? допов?ли, що заарештували вс?х китайц?в. От я сьогодн? йшов вулицею й бачив двох китайц?в ? запропонував ?х заарештувати?.

.

Яскравим св?дченням проведено? операц?? ? рапорт самого Кульвеца на ?м'я начальника УНКВС, у якому говориться:

?Н?мецька розв?дка — по ц?й л?н?? справи в мене поган?. Правда, розкрита резидентура Шварц… але н?мц? повинн? вести справи серйозн?ше. Постараюся розкопати. Ф?нська — ?, Чехославацька — ?. Для повно? колекц?? не можу розшукати ?тал?йця й француза… Китайц?в п?д?брав ус?х. Залишилися т?льки стар?, хоча частина з них, 7 чолов?к, викриваються як шпигуни й контрабандисти. Я думаю, що не варто на них витрачати час. Уже занадто вони старезн?. Найбадьор?ших забрав?.

Арештованих били й вимагали в?д них показання на ?нших ос?б. На п?дстав? цих показань, без будь-яко? ?хньо? перев?рки, робили нов? масов? арешти, знову арештованих знов-таки били.

Про те, як проводилося сл?дство, св?док Грицьких показав:

?Кульвец запровадив новий метод сл?дства, тобто так звану ?вистойку“. Чолов?к 100—150 зганяли в одну к?мнату, вс?х ?х ставили обличчям до ст?ни й по к?лька дн?в не дозволяли с?дати й спати доти, поки арештован? не давали показань. Там же серед арештованих перебував ст?л ? письмов? приладдя. Бажаюч? давати показання писали сам?, п?сля чого ?м дозволялося спати?.

.

Нар?вн? ?з застосуванням до арештованих заход?в ф?зичного впливу практикувалася груба фальсиф?кац?я сл?дчих документ?в. Характерн? щодо цього так? показання Турлова:

?Ще г?рше виглядала справа з допитом китайц?в, корейц?в й ?нших нац?ональностей, масов? й поголовн? арешти яких були зроблен? в березн? 1938 року. Б?льш?сть ?з представник?в цих нац?ональностей не волод?ли рос?йською мовою. Перекладач?в не було, протоколи писалися також без присутност? обвинувачуваних, тому що вони н?чого не розум?ли…? .

?Т?льки сьогодн? 10-ого березня одержав р?шення на 157 чолов?к. Вирили 4 ями. Довелося робити п?дривн? роботи, через в?чну мерзлоту. Для майбутньо? операц?? вид?лив 6 чолов?к. Буду приводити виконання вирок?в сам. Дов?ряти н?кому не буду й не можна. Через бездор?жжя можна возити на маленьких 3-х — 4-х м?сних санях. Вибрав 6 саней. Сам? будемо стр?ляти, сам? возити й проч. Прийде зробити 7-8 рейс?в. Надзвичайно багато в?дн?ме часу, але б?льше вид?ляти людей не ризикую. Поки все тихо. Про результати допов?м.?

?Що б не читали друкарки пишу Вам не друковано. Операц?ю за р?шеннями Тр?йки пров?в т?льки на 115 чолов?к, тому що ями пристосован? не б?льш, н?ж п?д 100 чолов?к?. ?Операц?ю провели ?з гранд?озними труднощами. При особист?й допов?д? пов?домлю докладн?ше. Поки все тихо й нав?ть не зна? в'язниця. Поясню?ться тим, що перед операц??ю пров?в ряд заход?в що убезпечили операц?ю. Також допов?м про ?х при особист?й допов?д??.

Терор у таборах ГУЛАГу й в'язницях особливого призначення

Наказом НКВС № 00447 в?д 30 липня 1937 р. передбачалося, серед ?ншого, розгляд тр?йками справ засуджених, що вже перебувають у таборах ГУЛАГу ? в'язницях (в'язницях особливого призначення). За р?шеннями тр?йок були розстр?лян? близько 8 тисяч ув'язнених колимських табор?в, понад 8 тисяч ув'язнених Дмитровлагу, 1825 ув'язнених соловецько? в'язниц? особливого призначення, ув'язнен? ?нших табор?в ? в'язниць. Багатьом за р?шенням тр?йок ? особливо? наради були продовжен? строки ув'язнення.

Одним з в?домих ? л?сове урочище ?Сандармох? (Карел?я, Рос?я), де органи НКВС СРСР зд?йснювали масов? страти цив?льного населення. Сандармох став м?сцем розстр?лу соловецького тюремного етапу 1937 року, в якому перебували в?дом? укра?нськ? д?яч? культури, науки, в?йськовики, техн?чна ?нтел?генц?я, священники. З ц??? нагоди, на м?сц? масових страт, 5 серпня 2004 року встановлено укра?нський козацький хрест.

Призупинення масового терору

Наказ про завершення

В серпн? 1938 р. стали проявлятись ознаки завершення Великого терору. Лаврент?й Бер?я об?йняв 22 серпня посаду XXX des Stellvertreters von Jeschow^?.

17 листопада 1938 постановою Раднаркому й ЦК ВКП(б) д?яльн?сть вс?х надзвичайних орган?в припинена, арешти дозволен? т?льки ?з санкц?? суду або прокурора. Директивою Наркома внутр?шн?х справ Бер?? в?д 22 грудня 1938 вс? вироки надзвичайних орган?в оголошен? такими, що втратили силу, якщо вони не були приведен? у виконання, або оголошен? засудженими до 17 листопада.

У грудн? 1938, под?бно Ягод?, ?жов був також призначений на другорядний пост, у цьому випадку — наркома водного транспорту. На його м?сце був призначений Бер?я, за якого масштаби репрес?й були зменшен?. П?д його кер?вництвом у рамках ?боротьби за в?дновлення соц?ал?стично? законност?? ?з НКВС було зв?льнено 7372 чолов?к, з них 987 засуджен?.

Репрес?? виконавц?в

Нагор?: Микола ?жов разом з? Стал?ним ? Молотовим на берез? каналу Москва-Волга (ориг?нальне фото, л?то 1937 р.) Внизу: П?сля арешту ?жова фото було в?дретушовано, вс? сл?ди його присутност? були прибран?. (→Цензура в Радянському Союз?)

Найв?дом?шою жертвою ?чисток? в НКВС, який з 25 листопада 1938 очолював Бер?я, був ?жов. В?н був арештований за обвинуваченням у сп?вроб?тництв? з ?ноземними розв?дками й терористично? д?яльност? 10 кв?тня 1939 р., розстр?ляний 4 лютого 1940 р. генералом Васил??м Блох?ним.

Однак, ?чистки? в НКВС розпочались ще за ?жова, але були вони зосереджен? на нижчих ланках ??рарх??, хоч ? торкнулись попередника ?жова — Генр?ха Ягоди. З приходом Бер??, на зам?ну карному пересл?дуванню, основним засобом ?чисток? стало зв?льнення з орган?в. 1939 р. було зв?льнено 7372 службовця, що становило 22,9 % вс?х оперативно-чек?стських кадр?в Ком?сар?ату. Всього, з к?нця 1938 р. до к?нця 1939 р. було заарештовано 1364 сп?вроб?тника НКВС. Важливою особлив?стю пол?тики Бер?? була майже повна зам?на кер?вник?в на республ?канському та районному р?внях. Деяких кер?вник?в на найвищих посадах було страчено.

Однак припинення ?великого терору? не означало в?дмову в?д колишн?х метод?в роботи НКВС. Так, 10 с?чня 1939 р. за п?дписом Стал?на секретарям обком?в, крайком?в ВКП (б), компарт?й союзних республ?к, а також кер?вникам рег?ональних управл?нь НКВС була спрямована шифротелеграма такого зм?сту:

?ЦК ВКП стало в?домо, що секретар? обком?в-крайком?в, перев?ряючи прац?вник?в УНКВС, ставлять ?м у провину застосування ф?зичного впливу до арештованих, як щось злочинне. ЦК ВКП роз'ясня?, що застосування ф?зичного впливу в практиц? НКВС було допущено з 1937 року з дозволу ЦК ВКП. При цьому було зазначено, що ф?зичний вплив допуска?ться, як виняток, ? прит?м у в?дношенн? лише таких явних ворог?в народу, як?, використовуючи гуманний метод допиту, нагло в?дмовляються видати змовник?в, м?сяцями не дають показань, намагаються загальмувати викриття змовник?в, що залишилися на вол?, — отже, продовжують боротьбу з Радянською владою також й у в'язниц?. Досв?д показу?, що така установка дала сво? результати, набагато прискоривши справу викриття ворог?в народу. Правда, згодом на практиц? метод ф?зичного впливу був запаскуджений мерзотниками Заковським, Литвиним, Успенським й ?ншими, тому що вони перетворили його з винятку в правило й стали застосовувати його до випадково арештованих чесних людей, за що вони понесли належну кару. Але цим ан?трошки не опорочю?ться сам метод, оск?льки в?н правильно застосову?ться на практиц?. В?домо, що вс? буржуазн? розв?дки застосовують ф?зичний вплив в?дносно представник?в соц?ал?стичного пролетар?ату, прит?м застосовують його в самих потворних формах. Запиту?ться, чому соц?ал?стична розв?дка повинна бути гуманн?шою в?дносно запеклих агент?в буржуаз??, заклятих ворог?в роб?тничого класу й колгоспник?в. ЦК ВКП уважа?, що метод ф?зичного впливу повинен обов'язково застосовуватися й надал?, у вигляд? винятку, стосовно явних ворог?в, що не роззбро?лися, народу, як зовс?м правильний ? доц?льний метод. ЦК ВКП вимага? в?д секретар?в обком?в, райком?в, ЦК нацкомпарт?й, щоб вони при перев?рц? прац?вник?в НКВС керувалися д?йсним поясненням?.

Перший секретар ЦК КП Б?лорус? п. К. Пономаренко зажадав в?д кер?вника республ?канського НКВС Нас?дк?на — про що той п?зн?ше письмово допов?в новому глав? НКВС СРСР Бер?? — в?дсторонити в?д виконання службових обов'язк?в вс?х прац?вник?в, як? брали участь у побиттях арештованих. Але в?д ц??? ?де? довелося в?дмовитися: Нас?дк?н пояснив першому секретарев? ЦК, що "якщо п?ти цим шляхом , те треба 80 в?дсотк?в усього апарата НКВС БССР зняти з роботи й в?ддати п?д суд?.

Насл?дки

?нформац?я про долю розстр?ляних

Наказ НКВС СРСР № 00515 в?д 1939 р. приписував на запити родич?в про долю того або ?ншого розстр?ляного в?дпов?дати, що в?н був засуджений на 10 рок?в виправно-трудових табор?в без права листування й передач. Восени 1945 р. наказ був скоректований — заявникам почали тепер говорити, що ?хн? родич? померли природною смертю в м?сцях позбавлення вол?.

24.08.1955 р. КДБ при Рад? М?н?стр?в СРСР видав Вказ?вку № 108сс, що продовжило дану практику. Родичам видавалися посв?дчення про смерть, у яких дати смерт? вказувалися в межах 10 рок?в в?д дня арешту, а причини смерт? вказувалися вигадан?.

Ця практика була припинена зг?дно з Вказ?вкою КДБ при Рад? М?н?стр?в СРСР № 20-сс в?д 21.02.63 р — родичам розстр?ляних, що зверталися по ?нформац?ю в органи КДБ, починаючи ?з цього моменту, почали усно пов?домляти про те, що ?хн?й родич розстр?ляний, однак тим, кому вже була пов?домлена помилкова ?нформац?я, правду так ? не пов?домляли.

Т?льки наказ КДБ СРСР № 33 в?д 30.03.1989 р. повн?стю дозволив пов?домляти правду про дол? розстр?ляних.

Члени родин репресованих

В?дома фраза ?Син за батька не в?дпов?да??, була вимовлена Стал?ним у грудн? 1935. На нарад? в Москв? передових комбайнер?в з парт?йним кер?вництвом один з них, башкирський колгоспник Гильба, сказав: ?Хоча я й син куркуля, але я буду чесно боротися за справу роб?тник?в ? селян ? за побудову соц?ал?зму?, на що Стал?н вимовив — ?Син за батька не в?дпов?да??.

Наказом НКВС № 00447 в?д 31.07.37 м установлювалося, що члени родин репресованих в?дпов?дно до даного наказу, як? ?здатн? до активних антирадянських д?й?, з особливого р?шення тр?йки п?длягають запровадженню в табори або трудпоселення. Родини ос?б, ?репресованих по перш?й категор???, що у прикордонн?й смуз?, п?длягали переселенню за меж? прикордонно? смуги усередину республ?к, кра?в й областей, а т? що проживали в Москв?, Лен?нград?, Ки?в?, Тб?л?с?, Баку, Ростов? на Дон?, Таганроз? й у районах Соч?, Гагри й Сухум? — п?длягали виселенню ?з цих пункт?в в ?нш? област? за ?хн?м вибором, за винятком прикордонних район?в.

Р?шення Пол?тбюро ЦК ВКП(б) № П51/144 в?д 5 липня 1937 р. 144. — Питання НКВС. Прийняти пропозиц?ю НКВС про ув'язнення у табори на 5-8 рок?в вс?х дружин засуджених зрадник?в батьк?вщини член?в право-троцьк?стсько? шпигунсько-диверс?йно? орган?зац??, в?дпов?дно до представленого списку. Запропонувати НКВС орган?зувати для цього спец?альн? табори в Наримському кра? й Тургайському район? Казахстану. Установити надал? порядок, за яким вс? дружини викритих зрадник?в батьк?вщини право-троцьк?стських шпигун?в п?длягають ув'язненню в табори не менш, як на 5-8 рок?в. Вс?х д?тей-сир?т, що залишилися п?сля осуду, до 15-л?тнього в?ку взяти на державне забезпечення, що ж стосу?ться д?тей старше 15-л?тнього в?ку, ?х питання вир?шувати ?ндив?дуально. Запропонувати НКВС розм?стити д?тей в ?снуюч?й мереж? дитячих будинк?в ? закритих ?нтернат?в Нарком осв?ти республ?к. Вс? д?ти п?длягають розм?щенню в м?стах за межами Москви, Лен?нграда, Ки?ва, Тифл?са, М?нська, приморських м?ст, прикордонних м?ст. Секретар ЦК

У виконання цього наказу 15 серпня 1937 п?шла в?дпов?дна директива НКВС, що мала вже ряд уточнень:

• регламентовано тотальн? репрес?? т?льки проти дружин ? д?тей, а не взагал? будь-яких член?в родини, як у наказ? Пол?тбюро;
• дружин запропоновано заарештовувати разом ?з чолов?ками;
• колишн?х дружин запропоновано заарештовувати, т?льки у випадку, якщо вони ?брали участь у контрреволюц?йн?й д?яльност??
• д?тей старше 15 рок?в запропоновано заарештовувати т?льки у випадку, якщо вони будуть визнан? ?соц?ально-небезпечними?
• арешт ваг?тних ж?нок, що мають на руках грудних д?тей, важкохворих може бути тимчасово в?дкладений
• д?ти, що залишилися п?сля арешту матер? без догляду, пом?щаються в дитяч? будинки, ?якщо сир?т, що залишилися, побажають взяти ?нш? родич? (не репресован?) на сво? повне утримання — цьому не перешкоджати?
• механ?змом виконання директиви передбачена Особлива Нарада НКВС.

Надал? под?бна пол?тика к?лька раз?в коректувалася.

У жовтн? 1937 директивою НКВС репрес?? у в?дношенн? ?член?в родин зрадник?в Батьк?вщини? були поширен? також на ряд засуджених по ?нац?ональних л?н?ях? (?польська л?н?я?, ?н?мецька?, ?румунська?, ?харб?нська?). Однак уже в листопад? так? арешти припинен?.

У жовтн? 1938 НКВС перейшов до арешт?в не вс?х поголовно дружин засуджених, а т?льки тих, хто ?сприяв контрреволюц?йн?й робот? чолов?к?в?, або у в?дношенн? яких ?? дан? про антирадянськ? настро??.

Наказом НКВС 00486 1937 року на Адм?н?стративно-господарське управл?ння НКВС було покладено особливе завдання з вилучення д?тей ворог?в народу й визначення цих д?тей у дитяч? установи або передач? родичам на оп?ку. З 15 серпня 1937 року дотепер Адм?н?стративно-господарським управл?нням пророблена така робота: Усього в Союз? вилучено д?тей ............................................25 342 чол. з них: а) Спрямовано в дитбудинки Наркомпроса й м?сцев? ясла ....22 427 чол. з них м. Москви ....................................................................1909 чол. б) Передано на оп?ку й повернуто матерям.....................2915 чол.

У б?льшост? засуджених дружин строки зак?нчувалися на початку 1940-х рок?в. Однак, у зв'язку з початком в?йни вже 22 червня 1941 була видана директива про заборону зв?льнення крим?нальник?в й ?контрреволюц?йних елемент?в?. Разом з тим, уже через р?к п?шла ?нша директива про дозв?л зв?льнення ЧСИР, вс?х зв?льнених у такий спос?б пропонувалося залишати в таборах на положенн? в?льнонайманих. Остаточне зв?льнення пройшло т?льки п?сля в?йни, при цьому колишньо? ЧСИР було заборонено проживати у великих м?стах.

В 1950-т? роки п?сля XX з'?зду КПРС основна маса ЧСИР була реаб?л?тована.

Зг?дно з наказом НКВС № 00386 було арештовано 18 тис. дружин засуджених, ? вилучено 25 тис. д?тей, але основну масу член?в родин репресованих не ув'язнювали в табори. Разом з тим вони п?ддавалися ряду ?нших обмежень — обмеження при вступ? у ВНЗ, при прийом? на роботу, при призов? в Червону Арм?ю.

Учитися не дають можливост?, служити не пускають, працювати не приймають, землю для обробки не дають … так дал? не можна… це садизм

Така дискрим?нац?я прямо п?дштовхувала багатьох людей приховувати елементи сво?? б?ограф??, ? спровокувала кампан?ю ?В?др?ка?мося в?д сво?х батьк?в?.

14 с?чня 1938 року Генеральний прокурор СРСР вида? директиву про те, що зв?льнення член?в родин репресованих ? нев?рними, випущена в?дпов?дна постанова Пол?тбюро.

27 серпня 1938 виходить циркуляр НКВС, що вводить можлив?сть одноб?чного розлучення ?з засудженим/засуджено? одного ?з чолов?ка й ж?нки, що залишилися на вол?.

Число жертв

За даними ком?с?? ?з установлення причин масових репрес?й проти член?в ? кандидат?в у члени ЦК ВКП(б), обраних на XVII з'?зд? парт??? п?д головуванням Петра Посп?лова (1956 р.) в 1937-38 роках було арештовано за обвинуваченням в антирадянськ?й д?яльност? 1 548 366 чолов?к ? з них розстр?ляно 681 692 (тобто в середньому розстр?лювали приблизно 1000 ос?б в день).

?сторик В. Н. Земськов назива? меншу к?льк?сть розстр?ляних — 642.980 чолов?к (? ще не менше 500.000 померлих у таборах)[5] [Арх?вовано 23 грудня 2012 у Wayback Machine.].

?з числа розстр?ляних засуджено:

• Особливими тр?йками НКВС по ?куркульськ?й операц??? 436 тис. чол.;
• По ?нац?ональних операц?ях? — 247 тис. чол.;
• В?йськовими трибуналами — 41 тис. чол.

Доля орган?затор?в й учасник?в репрес?й

П?сля зак?нчення пер?оду масованого терору вся провина за це була покладена на безпосереднього кер?вника акц??, — ?жова Миколи ?вановича, народного ком?сара внутр?шн?х справ СРСР (01.10.1936- 09.12.1938), що був розстр?ляний (04.02.1940).

Кр?м самого ?жова, за насл?дки масового терору поплатилося лише дуже незначне число чек?ст?в. Абсолютна б?льш?сть сп?вучасник?в цих масових злочин?в, зробивши (за радянськими м?рками) ?блискучу кар'?ру?, — протягом всього свого подальшого життя користувалися максимально можливими для них — за радянського режиму — пошаною й комфортом.

У сво?й заяв? Б. П. Кульвеца п?д час сл?дства сказав:

?Заявляю ще раз ? з цим умру, що працював я чесно не жал?ючи себе, одержав туберкульоз, не гребував н? якою роботою аж до того, що за вироками з ?ркутська сам же приводив ?х у виконання й у непристосованих районних умовах доводилося тягати на соб?, я приходив з операц?? обмазаний кров'ю, але мо? моральне пригноблення я п?дн?мав тим, що робив потр?бну й корисну справу Батьк?вщин?.?

Б. П. Кульвец був арештований в 1940 р. й в 1941 р. присуджений до розстр?лу, що був зам?нений йому 10 роками табор?в.

День пам'ят?

5 серпня 2017 року, у 80-у р?чницю з дня початку ?Великого терору? в Укра?н? (05.08.1937), було оголошено Днем пам'ят?, який в?дзначався в Укра?н? на державному р?вн?.

Див. також

• Мемор?альн? м?сця тотал?тарних репрес?й в Укра?н?
• ?Н?ч довгих нож?в? (1934 р.) — чистка штурмових загон?в НСДАП, внасл?док яко? була консол?дована влада Г?тлера.
• ?Культурна революц?я? (1966–1976 рр.) — кампан?я масових чисток в Кита?, ?н?ц?йована Мао Цзедуном.
• Трет?й Московський процес
• Член с?м'? зрадника Батьк?вщини
• Тероризм
• Теракт

Основн? документи

Наказ НКВС № 00439 (25 липня 1937) ?Про операц?? ?з репресування н?мецьких п?дданих, зап?дозрених у шпигунств? проти СРСР?. Наказ НКВС № 00447 (30 липня 1937) ?Про операц?ю щодо репресування колишн?х куркул?в, карних злочинц?в та ?нших антирадянських елемент?в?. Циркуляр № 409 (5 серпня 1937) ?Про операц?ю щодо репресування найактивн?ших антирадянських елемент?в […] в таборах?. Циркуляр № 61 (7 серпня 1937) [Посилення боротьби з граб?жниками та злочинцями-рецидив?стами] Наказ НКВС № 00485 (11 серпня 1937) ?Про л?кв?дац?ю польських диверс?йно-шпигунських груп ? орган?зац?й ПОВ [Польсько? в?йськово? орган?зац??], переб?жчик?в з Польщ?, пол?тем?грант?в, пол?тобм?нних з Польщ?, колишн?х член?в ППС та ?нших польських пол?тичних парт?й? (?Польська операц?я?). Наказ НКВС № 00486 (15 серпня 1937) про репресування ?дружин зрадник?в Батьк?вщини, член?в правотроцьк?стських шпигунсько-диверс?йних орган?зац?й, засуджених В?йськовою колег??ю ? в?йськовими трибуналами за першою ? другою категор??ю, починаючи з 1-го серпня 1936 року?. Циркуляр НКВС № 59190 (16 серпня 1937) [Операц?я щодо репресування найактивн?ших контрреволюц?йних елемент?в з числа затриманих у в'язницях ГУДБ]. Циркуляр НКВС № 68 (22 серпня 1937) ?Про ?ноземц?в?. Наказ НКВС № 00593 (20 вересня 1937) ?Про заходи у зв'язку з терористичною, диверс?йною ? шпигунською д?яльн?стю японсько? агентури з так званих харб?нц?в?. Наказ НКВС № 00693 (23 жовтня 1937) ?Про операц?ю щодо репресування переб?жчик?в — порушник?в держкордону СРСР?. Наказ НКВС № 00698 (28 жовтня 1937) ?Про припинення к.-р. шпигунсько?, терористично?, диверс?йно? д?яльност? особовим складом посольств ? консульств Н?меччини, Япон??, ?тал?? ? Польщ??.

Меморандум НКВС № 49990 (30 листопада 1937) ?Латиська операц?я?. Наказ НКВС № 50215 (11 грудня 1937) ?Грецька операц?я?. Циркуляр НКВС № 52691 (22 грудня 1937) [Про репрес?? серед китайц?в] Директива НКВС № 17089 (18 с?чня 1938) [Про оперативн? заходи по есерах] Наказ НКВС № 202 (29 с?чня 1938) [Про арешти ?ранц?в та ?ранських в?рмен]. Директива НКВС № 17231 (14 лютого 1938) [Про оперативн? заходи по анарх?стам та меншовикам] Циркуляр НКВС № 326 (16 лютого 1938) ?Про репрес?? серед афганц?в?. Наказ НКВС № 00606 (17 вересня 1938) про утворення Особливих Тр?йок для розгляду справ на арештованих в порядку наказ?в НКВС СРСР № 00485 та ?н. (?нац?ональн? контингенти?, не стосу?ться тр?йок за наказом НКВС № 00447). Пояснювальна записка (21 вересня 1938) заступника народного ком?сару внутр?шн?х справ Л. Бер?? з роз'ясненням виконання наказу НКВС № 00606. Бер?я пояснював, що справи проти висококвал?ф?кованих фах?вц?в (професор?в, л?кар?в тощо), сп?вроб?тник?в НКВС та в?йськових командир?в не входять в сферу компетенц?? особливо? тр?йки. Постанова № П4387 (17 листопада 1938) Ради Народних Ком?сар?в СРСР та Центрального Ком?тету ВКП(б) ?Про арешти, прокурорський нагляд, та провадження сл?дства?. Наказ НКВС № 00762 (26 листопада 1938) ?Про порядок виконання постанови РНК СРСР та ЦК ВКП(б) в?д 17 листопада 1938 р.? Директива № 2709 (26 грудня 1938) НКВС ? Прокурора СРСР ?Про скасування р?шень колишн?х тр?йок КНВС?

Посилання та Л?тература

• Карател? та жертви — документи про ?Великий терор? з Арх?ву СБУ [Арх?вовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Електронний арх?в Укра?нського визвольного руху
• Bazhan, O., Mykhailutsa, M. The ?Romanian operation? of the NKVD of the Ukrainian SSR in Odesa Oblast in 1937—1938: technology, target groups, scope. The Annals of ?Dunarea De Jos? University of Galati. Fascicle XIX: History, 22, 155—169.
• ?Большой террор?:1937-1938. Краткая хроника [Арх?вовано 27 с?чня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
• 1937. Большая чистка. НКВД против ЧК [Арх?вовано 26 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Тези: 1937 р?к ? сучасн?сить — М?жнародна орган?зац?я ?Мемор?ал? [Арх?вовано 22 вересня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
• Доклад ?комиссии Поспелова? (1956 г.) [Арх?вовано 12 грудня 2008 у Wayback Machine.]
• Интернет-ресурсы Международного историко-просветительського, правозащитного и благотворительного общества ?Мемориал? [Арх?вовано 4 с?чня 2012 у Wayback Machine.] — организации, занимающейся изучением обстоятельств репрессий в СССР и восстановлением списков пострадавших людей:

• Списки жертв политических репрессий [Арх?вовано 10 кв?тня 2009 у Wayback Machine.]
• Расстрелы в Москве [Арх?вовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — восстановленные списки расстрелянных жителей Москвы
• Сталинские расстрельные списки [Арх?вовано 27 лютого 2016 у Wayback Machine.] — перечни людей, осужденных по личной санкции И. В. Сталина и его ближайших соратников по Политбюро ЦК ВКП(б) к разным мерам наказания
• Подборка ссылок о ?жовщине [Арх?вовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.]

• Н. Г. Охотин, А. Б. Рогинський ?Большой террор?: 1937—1938. Краткая хроника [Арх?вовано 27 с?чня 2010 у Wayback Machine.]
• А. М. Бирюков Реализация приказа № 00447 на Колыме
• Шуткова Елена Юрьевна. Советские политические репрессии в отношении несовершеннолетних (1917—1953 ГГ.)./Диссертация… канд. ист. наук. — Ижевск: Удмуртский государственный уныверситет, 2003. — 289 с. (На правах рукописи)
• Пам'ятники жертвам пол?тичних репрес?й в СРСР [Арх?вовано 5 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Репрес?? в Укра?н? (1917—1990 рр.): Науково-допом?жний б?бл?ограф?чний покажчик / Авт.-упор. ?. К. Бабич, В. В. Патока; авт. Вступ. Статт? С. ?. Б?лок?нь. — К.: Смолоскип, 2007. — 519 с.
• Советская деревня глазами ВЧК–ОГПУ–НКВД: 1918—1939: Документы и материалы: В 4 т. — М.: РОССПЭН, 2000—2005;
• Трагедия советской деревни: Коллективизация и раскулачивание: 1927—1939: Документы и материалы: В 5 т. — М.: РОССПЭН, 1999—2006.
• Королев А. Г. "Институт научной и практической ветеринарии Наркомзема УССР в годы репрессий". (О всеукраинской контрреволюционной организации ветеринаров и бактериологов. – Архив СБУ по Харьковской области. – Ф. 11. – Оп. 9. – Д.018430.)