猫呕吐是什么原因

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Костянтин I.

Костянтин ? Великий лат. Flavius Valerius Aurelius Constantinus
Римський ?мператор
19 вересня 324 — 22 травня 337
Попередник:	Л?цин?й
Наступник:	Костянтин II
Август
Цезар
Rex
Pontifex Maximus
?м'я при народженн?:	лат. Flavius Constantinus
Народження:	27 лютого 272  Ниш, Верхня Мез?я, Римська ?мпер?я
Смерть:	22 травня 337 (65 рок?в)  Н?комед?я, В?ф?н?я ? Понт, Римська ?мпер?я
Поховання:	Церква Дванадцяти апостол?в
Кра?на:	Стародавн?й Рим
Рел?г?я:	християнство ? давньоримська рел?г?я
Р?д:	Династ?я Константина
Батько:	Констанц?й I Хлор
Мати:	Олена Константинопольська
Шлюб:	М?нерв?на ? Фавста
Д?ти:	Крисп, Костянтина, Констант, Костянтин II, Констанц?й II ? Олена Молодша
百度 在节目设置上，《中国诗词大会》第三季难度升级，推出了“诗词接龙”和“超级飞花令”两项全新玩法。  Мед?афайли у В?к?сховищ?
Висловлювання у В?к?цитатах

Костянти?н Вели?кий (лат. Constantinus Magnus), Костянти?н I (лат. Constantinus I) або Фла?в?й Вале?р?й Авре?л?й Костянти?н (лат. Flavius Valerius Aurelius Constantinus, 27 лютого 272 — 22 травня 337) — ?мператор Римсько? ?мпер?? в 306—337 роках, перен?с столицю ?мпер?? до Константинополя, видав М?ланський едикт, який дозволив в?льне спов?дування християнства в ?мпер??. Мав спец?альн? титули перемоги: Germanicus Maximus (?великий переможець Германський?) у 307, 308, 314 ? 328 рр.; Sarmaticus Maximus (?великий переможець Сарматський?) у 323 ? 334 рр.; Gothicus Maximus (?Великий переможець Готський?) у 328 ? 332 рр.; Dacicus Maximus (?великий переможець Дак???) 336 р.

Наступник ?мператора Д?оклет?ана. Як язичник 312 року перед битвою з? сво?м суперником Максенц??м, правителем ?тал??, мав вид?ння Хреста (?П?д цим знаком переможеш?). В?н звел?в сво?м во?нам нанести монограми Христа на щити й, здобувши перемогу, незабаром сво?м М?ланським едиктом (313) дозволив спов?дування християнства в ус?й Римськ?й ?мпер??. Перем?гши вс?х сво?х суперник?в, став ?диним правителем ? з пол?тичних м?ркувань перен?с столицю ?мпер?? до В?за?нт?я, п?зн?ше названого Константинополем. Християнський святий, визнаний р?вноапостольним.

Батьки

Народився в Мез?? в м?ст? Несс (сучасний Ниш, Серб?я) 27 лютого близько 272 року (точний р?к народження не встановлений). Батьком його був Констанц?й I Хлор (Флав?й Валер?й Констанц?й Хлор), згодом проголошений цезарем, а мат?р'ю — Олена, яка також була шляхетного роду. ?сторик Евтроп?й стверджу?, що Констанц?й був людиною м'якою, скромною й при цьому в?др?знявся терпим?стю до християн, християнкою була ? його дружина. Згодом Констанц?ю довелося розлучитись ?з нею й одружитися з пасербицею ?мператора Максим?ана Феодорою. При цьому Олена продовжувала займати ч?льне м?сце при двор? спочатку свого колишнього чолов?ка, а пот?м ? сина.

Здобуття влади

У 285 роц? ?мператор Д?оклет?ан затвердив нову систему управл?ння ?мпер??ю, зг?дно з якою при влад? знаходилися не один, а одразу 4 правител?, дво? з яких називалися Августами (старшими ?мператорами), а дво? ?нших Цезарями (молодшими). Передбачалося, що через 20 рок?в правл?ння августи зречуться влади на користь цезар?в, як?, у свою чергу, також повинн? були призначити соб? наступник?в.

У тому ж роц? Д?оклет?ан обрав соб? у сп?вправител? Максим?ана, при цьому в?ддавши йому в управл?ння зах?дну частину ?мпер??, а соб? залишивши багатий сх?д. У 293 роц? августи обрали соб? наступник?в. Одним ?з них ? став батько Костянтина, Констанц?й, що був тод? префектом Галл??, м?сце ?ншого зайняв Галер?й, який згодом став одним з найжорсток?ших гонител?в християн.

У 305 роц?, через 20 рок?в п?сля встановлення тетрарх??, обидва августи подали у в?дставку, а Констанц?й I Хлор ? Галер?й стали повноправними правителями ?мпер?? (перший на заход?, а другий на сход?).

Констанц?й, який отримав владу августа, мав уже дуже слабке здоров'я, ? його сп?вправитель спод?вався на його швидку смерть. В?дчувши наближення смерт?, Констанц?й побажав бачити свого сина Костянтина, який тод? був практично на правах заручника, у столиц? сх?дного августа Н?комед??. Галер?й не бажав в?дпускати Костянтина до батька, тому що боявся, що во?ни оголосять його августом, що не входило в плани ?мператора. В?н хот?в п?дпорядкувати соб? всю ?мпер?ю, поставивши на м?сце Констанц?я свого ставленика Флав?я Севера.

Та?мно п?д час в?дсутност? Галер?я Костянтин ут?к з полону ? вирушив до м?ста Йорк, що в римськ?й Британ??, до свого батька, який перед смертю встиг передати йому владу над Заходом. Галер?ю довелося змиритися з цим, але п?д приводом, що Костянтин ще дуже молодий, в?н визнав його т?льки цезарем. Августом в?н призначив Севера. Формально Костянтин займав статус п?длеглого у в?дношенн? до Флав?я Севера, але насправд? це було не так. У Галл??, де знаходилася резиденц?я Костянтина, стояли лег?они, особисто в?ддан? йому, населення пров?нц?? п?дтримувало його, завдяки м'як?й та справедлив?й пол?тиц? його батька, натом?сть Флав?й Север не мав тако? м?цно? основи.

Повстання Максенц?я

Римський св?т п?д час громадянсько? в?йни 306—324

306 року в Рим? в?дбулося повстання, у ход? якого Максенц?й, син Максим?ана, прийшов до влади. Костянтин охоче п?шов на угоду з ним, намагаючись використовувати його для знищення Флав?я Севера. Намагаючись придушити повстання, Север обложив Рим, але взяти його не зм?г ? в?дступив у добре укр?плену Равенну. Максим?ан, що повернувся до влади п?сля проголошення сина цезарем, п?шов на хитр?сть. В?н переконав Севера, що серед його наближених проти нього укладена змова, ? якщо в?н здасться на мил?сть Максим?ану, йому збережуть життя. Коли Север здався, його привезли до Риму й змусили накласти на себе руки. П?сля його загибел? сам ?мператор Галер?й намагався придушити повстання. В?н вторгся до ?тал??, однак н?чого не зм?г запод?яти неприступним твердиням Риму ? Равенни. У 308 роц? зам?сть Севера в?н оголосив августом Заходу ?мпер?? Л?цин?я, який реально контролював лише балканськ? пров?нц??. У цьому ж роц? цезар Максим?ан Даза оголосив себе августом, ? Галер?й був змушений надати Костянтину такий самий титул (тому що до цього вони обидва були цезарями). Таким чином, у 308 роц? ?мпер?я опинилася п?д владою одразу 5 повноправних правител?в, кожен з яких не п?дкорявся ?ншому.

Змова Максим?ана

Незабаром Максим?ан Геркул?й, що не бажав д?лити владу з сином, залишив Рим ? вирушив в Арелат (сучасний Арль у Франц??) до Костянтина, який доводився йому зятем. У 310 роц? Максим?ан, який перебував в Арелат? як приватна особа, розпустив чутки про смерть Костянтина й захопив владу. Але б?льша частина арм?? залишилася в?рна Костянтинов?, який у цей момент був у поход? проти франк?в. Незабаром почувши про повстання, в?н швидко повернувся. Максим?ан ут?к до Массил??, але м?сцев? жител? в?дкрили ворота в?йськам Костянтина. ?мператор збер?г Максим?ану життя, однак той, втративши над?ю на волод?ння владою, наклав на себе руки. За ?ншою верс??ю в?н був страчений Костянтином. П?сля смерт? Максим?ана його ?м'я було стерто з ус?х напис?в, а зображення знищен?.

Фреска ?Битва б?ля Мульв?йського мосту?, Джул?о Романо, Апостольський палац

В?йна з Максенц??м

В?зант?йська моза?ка ?з зображенням Костянтина в Собор? свято? Соф??, Костянтинополь

У 312 роц? тепер уже Костянтин рушив з? сво?ми в?йськами проти Максенц?я, влада якого на той час перетворилася в жорстоку тиран?ю. Порочний та порожн?й, в?н обтяжив народ непосильними податками, доходи в?д яких витрачав на пишн? святкування та гранд?озн? буд?вництва. Однак в?н волод?в великим в?йськом, що складалося з гвард?? претор?анц?в, а також мавр?в та ?тал?к?в. У к?лькох битвах Костянтин розгромив сили Максенц?я, який у цей момент давав у Рим? ?гри на честь свого дня народження. Нарешт?, коли в?йська Костянтина стояли вже б?ля самого Рима, в?н зустр?вся з противником поблизу Мульв?йського мосту, але в?йська того почали т?кати, а сам в?н, п?ддавшись страху, кинувся до зруйнованого мосту й потонув у Тибр?. 28 жовтня 312 року Костянтин урочисто вступив до Риму. На честь ц??? перемоги в столиц? була поставлена гранд?озна арка Костянтина. Ут?м, в ?мпер?? залишалося ще дво? август?в. Це були Максим?ан Даза ? Л?цин?й — ставленики Галер?я (сам в?н до того часу вже помер).

В?йна з Л?цин??м

У 313 роц? Максим?ан Даза був переможений Л?цин??м, який при?днав його волод?ння до сво?х. Таким чином в?н став правителем б?льшо? частини ?мпер??, що охоплювала всю Аз?ю, ?гипет ? Балкани, Костянтину ж залишалися Галл?я, ?тал?я, Африка та ?спан?я.

У 314 роц? в?йська обох август?в зустр?лися. Л?цин?й зазнав поразки та за мирним договором в?ддавав переможцю Паннон?ю, Далмац?ю, Дак?ю, Македон?ю та Грец?ю. Проте через 10 рок?в у 324 роц? ?х в?йська знову з?йшлися, ? в р?шуч?й битв? поблизу м?ста Адр?анополь у Фрак?? Костянтин знову здобув перемогу. Л?цин?й ут?к до добре укр?плено? Н?комед??. Костянтин запропонував йому зректися влади в обм?н на збереження життя. Л?цин?й погодився.

18 вересня 324 року Костянтин був оф?ц?йно оголошений ?диним правителем ?мпер??. Л?цин?я вислали до Фессалон?к, де та?мно вбили, не зважаючи на домовлен?сть.

Пол?тика у сфер? рел?г??

На початку свого правл?ння Костянтин, як ? вс? ?мператори, був язичником. У 310 роц? п?сля в?дв?дин священного гаю Аполлона, йому н?бито нав?ть з'явилося вид?ння бога сонця. Проте вже через 2 роки п?д час в?йни з Максенц??м, за словами Костянтина, до нього ув? сн? з'явився Христос, який наказав накреслити на щитах ? прапорах свого в?йська букви ХР, на наступний день Костянтин побачив у неб? обриси хреста. П?сля перемоги над Л?цин??м у 313 роц? Костянтин напол?г на ухваленн? для християн свободи в?роспов?дання, видавши М?ланський едикт. Сам Костянтин прийняв хрещення лише перед смертю, що не заважало йому втручатися в тонк? рел?г?йн? суперечки, як наприклад, на Першому Н?кейському собор? 325 року, де в?н р?шуче п?дтримав кафол?ст?в проти ар?ан. По вс?й ?мпер?? зводилися церкви. Часом для ?х зведення розбиралися стар? язичницьк? храми.

Дар Костянтина

Фреска 13 стол?ття, яка зображу? Костянтина Великого, папу С?львестра I ? момент передач? ?Дара?, церква Сант? Куаттро Коронат? в Рим?

Костянтиновим даром ?менувалася грамота, н?бито видана ?мператором Костянтином Великим пап? С?львестру, у як?й ?мператор оголошував, що переда? Пап? Римському владу над ус??ю зах?дною частиною Римсько? ?мпер??, а сам вир?шив ви?хати до Костянтинополя. Ця грамота в д?йсност? була сфабрикована в папськ?й кур?? близько середини 8 стол?ття задля об?рунтування св?тсько? влади пап, яка щойно виникла, ? особливо ?хн?х домагань на верховенство над мирською владою на Заход?. Перш? сумн?ви щодо автентичност? документа виникли ще в Середньов?чч?. Остаточно дов?в факт фальсиф?кац?? ?тал?йський гуман?ст Лоренцо Валла у твор? ?Про фальшив?сть Костянтинового дару? (1440), опубл?кованому 1517 року.

Правл?ння Костянтина

Адм?н?стративна пол?тика

Ставши повновладним правителем ?мпер??, Костянтин продовжив пол?тику Д?оклет?ана ?з закр?плення в?льних землероб?в за ?хнею землею, при цьому сильно зросли податки, адже п?сля майже 20 рок?в громадянських во?н держав? потр?бн? були кошти на в?дновлення ?мпер??. Також Костянтин розгорнув бурхливу буд?вельну д?яльн?сть, що також вимагало додаткових витрат. Державу було розд?лено Костянтином на 4 округи: Сх?д, ?лл?р?ю, ?тал?ю ? Галл?ю, як? д?лилися на др?бн?ш? адм?н?стративн? одиниц? — д??цез??. В?н також заснував державну раду при ?мператор? — консистор?й. За Костянтина продовжилася подальша варваризац?я арм??.

Грошова реформа

П?сля нестримно? ?нфляц?? в третьому стол?тт?, пов'язано? з виробництвом паперових грошей для оплати державних витрат^{[джерело?]}, Д?оклет?ан намагався в?дновити над?йне карбування ср?бних ? золотих монет. Костянтин залишив цю консервативну грошово-кредитну пол?тику, вол?ючи зам?сть цього сконцентруватися на карбуванн? велико? к?лькост? хороших стандартних золотих монет — сол?дус?в, з? сплаву золота та ср?бла, щоб забезпечити можлив?сть збереження ф?дуц?арного карбування поряд ?з золотим стандартом. Анон?мний автор, можливо сучасник, у Трактат? про в?йськову справу ?De rebus belicis? постановив, що внасл?док ц??? грошово-кредитно? пол?тики, розкол м?ж класами розширився: багат? мали чималу вигоду в?д стаб?льно? куп?вельно? спроможност? на золоту монету, а б?дн? були пост?йно принижен?. П?зн?ше так? ?мператори, як Юл?ан В?дступник, спробували карбувати монети з м?д?.

Грошово-кредитна пол?тика Костянтина була т?сно по?днана з його рел?г?йними в?руваннями в тому план?, що зб?льшення карбування було пов'язано ?з едиктами про конф?скац?ю, прийнятими п?сля 331 року ? до 336 року — все золото, ср?бн? ? бронзов? стату? з язичницьких храм?в були оголошен? власн?стю ?мпер??. Два ?мперських ком?сари для кожно? пров?нц?? отримали завдання з?брати ц? стату? й переплавити ?х для негайного карбування, за винятком бронзових статуй, як? використовувались як громадськ? пам'ятки для облаштування ново? столиц? Костянтинополя.

Зведення Константинополя

Складно було знайти зручний адм?н?стративний центр, столицю для величезно? Римсько? ?мпер?? з ?? р?зними пров?нц?ями за час?в, коли загроза з боку зовн?шн?х ворог?в стала пост?йною та значною, а сила, що ?х об'?днувала, почала слабшати. Система стратег?чних дор?г могла прискорити перем?щення в?йськ та прискорити постачання розв?дувально? ?нформац??, проте не могла виключити необх?дн?сть присутност? ?мператора на зручн?й в?дстан? в?д його передових арм?й та в м?сц?, що дало б йому змогу з м?н?мально можливою втратою часу опинитись у важливих пров?нц?ях, щоб придушити заколоти. Ця потреба вже призвела до перем?щення ?мператорсько? резиденц?? до ?нших ?тал?йських м?ст, наприклад М?лана. Пост?йно зростаюча потреба в подальш?й централ?зац??, щоб утримати ?мпер?ю в?д розпаду, а також зб?льшення внасл?док цього бюрократ?? вплинули на короткочасне вир?шення проблеми Д?оклет?аном, а саме на под?л ?мпер?? м?ж чотирма сп?вправителями, двома августами та ?хн?ми цезарями, що передбачило зростаюче в?докремлення Сходу та Заходу.

До IV стол?ття м?сто Рим перестало бути резиденц??ю ?мператор?в. В умовах пост?йно? небезпеки зовн?шнього вторгнення правитель повинен був знаходиться ближче до кордон?в ?мпер??. З ц??? точки зору розташування столиц? було незручним. Тому, починаючи з Д?оклет?ана, ?мператори мали сво? резиденц?? в м?стах, що б?льше в?дпов?дали стратег?чним ц?лям оборони держави. Такими м?стами були Тр?р у Герман??, Н?комед?я в Мал?й Аз??, Акв?лея та М?лан у П?вн?чн?й ?тал??.

Костянтин не був виключенням ?з цього правила. Уперше в?н в?дв?дав Рим п?сля перемоги над Максенц??м, згодом побувавши там т?льки два рази. Костянтин загор?вся мр??ю створити нову столицю, яка символ?зувала б початок ново? епохи в ?стор?? Риму. Основою для майбутнього м?ста послужило стародавн? грецьке м?сто В?за?нт?й, розташоване на ?вропейському узбережж? Босфору. Старе м?сто було розширене й оточене неприступними фортечними ст?нами. У ньому був зведений ?подром ? безл?ч храм?в, як християнських, так ? язичницьких. З ус??? ?мпер?? до В?зант?я звозилися твори мистецтва: картини, скульптури. Буд?вництво розпочалося в 324 роц? ? через 6 рок?в 11 травня 330 року Костянтин оф?ц?йно перен?с столицю Римсько? ?мпер?? до В?зант?я ? назвав його Новим Римом (грец. Ν?α ??μη, лат. Nova Roma), однак ця назва не набула широкого вжитку ? вже за життя ?мператора м?сто стали називати Константинополем — тобто м?стом Костянтина.

Страти Кр?спа ? Фаусти

На початку л?та 326 року сина Костянтина Кр?спа (Флав?й Юл?й Кр?сп) схопили ? стратили за наказом його батька-?мператора. Причини цього до к?нця нев?дом?. Ймов?рно, це сталося через наклеп мачухи Кр?спа Фаусти, яка намагалася розчистити дорогу до трону сво?м синам: вона звинуватила Кр?спа в тому, що в?н намагався ?? з?валтувати, ? п?дкупила дек?лькох сенатор?в, щоб вони п?дтвердили це. Однак уже за м?сяць п?сля страти сина Костянтин, мабуть, розкривши обман дружини, звел?в замкнути ?? в лазн?, де вона задихнулася в?д жару.

Останн? роки

Фреска Хрещення Костянтина, Жанфреско Пенн?

Язичницьк? укладач? ?сторичних хрон?к в?дзначали, що безперечний усп?х, що супроводжував Костянтина в ус?х його справах, зрештою ненайкращим чином вплинув на нього. Ставши фактично володарем св?ту, Костянтин оточив себе аз?йською пишнотою ? став, за св?дченнями Евтроп?я, нечуваним марнотратником. В?н одягався ? поводив себе як сх?дний деспот: носив фарбовану перуку, довг?, строкат? шовков? шати, прикрашав себе безл?ччю дорогоц?нних камен?в, намистами та браслетами. Якщо ран?ше Костянтин не терп?в наклепник?в ? донощик?в, то тепер став таким п?дозр?лим, що в особливому едикт? заохотив ?х об?цянкою нагород ? в?дзнак.

Незадовго до смерт? Костянтин пров?в вдалу в?йну проти гот?в ? сармат?в.

На початку 337 року хворий ?мператор вирушив до ?ленопол?са задля користування ваннами. В?дчувши себе г?рше, в?н звел?в перевезти себе в Н?комед?ю ? тут на смертному одр? Костянтина охрестив ар?анський ?пископ ?всев?й Н?комид?йський. Перед смертю, з?бравши ?пископ?в, в?н з?знався, що мр?яв прийняти хрещення у водах Йордану, але з вол? Божо? прийма? його тут (?всев?й: ?Життя Костянтина?; 4; 62).

Костянтин заздалег?дь розд?лив Римську ?мпер?ю м?ж сво?ми трьома синами: Костянтин II (правив у 337—340) отримав Британ?ю, ?спан?ю ? Галл?ю; Констанц?й II (правив у 337—361) отримав ?гипет ? Аз?ю; Констант (правив у 337—350) отримав Африку, ?тал?ю ? Паннон?ю, а п?сля смерт? його брата Костянтина II в 340 роц? до нього повн?стю в?д?йшов Зах?д. ?лл?рик, В?рмен?я ? Понт д?сталися двом плем?нникам Костянтина, Делмац?ю та Ганн?бал?ану. Не можна сказати, щоб такий розпод?л було далекоглядним: одразу п?сля смерт? Костянтина майже вс? його родич? були винищен? арм??ю, яка бажала захистити престол в?д нових претендент?в. Сутички м?ж спадко?мцями тривали й дал?, до тих п?р, поки в 350 роц? не залишився один-?диний ?мператор Констанц?й II.

П?дсумки правл?ння Костянтина

За формулюванням Едурада Г?ббона, вплив цього ?мператора як на св?й час, так ? на наступн? ?сторичн? етапи був величезним та багатогранним. В?н почав провадити нову пол?тику, побудував нову столицю й п?дтримав нову рел?г?ю. В?н знову п?дняв велич римського ?мен? ? вселив страх у сус?д?в. Сучасники називали його в?дновлювачем держави, а багато хто нав?ть вважав, що в?н, всл?д за Ромулом, заснував ?? вдруге.

П?сля трьох стол?ть гон?нь християнство, за М?ланським едиктом, здобуло дозв?л на в?льний розвиток та розповсюдження. Православна церква канон?зувала ?мператора Костянтина та ?мену? його р?вноапостольним (вшанування пам'ят? святого — 21 травня), ут?м у католицьк?й церкв? Костянтин н?коли не був причислений до лику святих.

Костянтин заснував Собор Святого Петра в Рим?. Ц?й под?? присвячена к?нна статуя Костянтина роботи Берн?н?, встановлена на Корол?вських сходах у Ватикан?. Сцени з його життя зображено Рафаелем у зал? Костянтина у Ватикан?, а Рубенс зробив дванадцять еск?з?в ?з життя Костянтина для гобелен?в.

??стор?я? Джефр? Монмутського

Статуя Костянтину ? в Йорку, П?вн?чна Англ?я

Завдяки слав? Костянтина ? ? його проголошенню ?мператором на територ?? Римсько? Британ??, п?зн? брити вважали Костянтина за царя свого власного народу. У XII стол?тт? Генр?х Гант?нгдонський включив до сво?? ?Historia Anglorum? главу про те, що Костянтинова мати Олена насправд? була британкою, дочкою короля Коула Колчестерського. Джефр? Монмутський розширив цю ?стор?ю у сво?й високо белетризован?й ?Historia Regum Britanniae?, а також нав?в перел?к ус?х корол?в Британ?? в?д ?хн?х троянських корен?в до англосаксонського вторгнення. Зг?дно з? св?дченнями Джеффр? Монмутського, Коул був королем брит?в тод?, коли Констанц?й, тод?шн?й сенатор, при?хав до Британ??. Побоюючись римлян, Коул дотримувався римського права до тих п?р, поки збер?гав сво? царство. Однак в?н помер всього через м?сяць, ? Констанц?й сам вступив на престол, одружившись ?з дочкою Коула Оленою. У них народився син Костянтин, який ? став наступником свого батька, тобто королем Британ??, перш н?ж стати римським ?мператором.

?сторично така сер?я под?й вкрай малоймов?рна. Констанц?й вже залишив Олену до часу, коли вирушив у Британ?ю. Кр?м того, жодне з б?льш ранн?х джерел не засв?дчу? те, що Олена народилася в Британ??, не кажучи про те, що вона була принцесою. Джерела ?стор??, викладено? Джефр? Монмутським, нев?дом?, хоча, можливо, вони складають втрачену аг?ограф?ю Олени.

Див. також

• Костянтин Великий ? християнство
• Костянтин?в дар
• Династ?я Костянтина
• Донатизм
• Арка Костянтина
• Колосс Костянтина
• Список В?зант?йських ?мператор?в

Прим?тки

античн? джерела

• Афанас?й Александр?йський. Apologia conta Arianos (Захист в?д арр?ан) бл. 349.
• Аврел?й В?ктор, Liber de Caesaribus (Книга цезар?в) бл. 361.
• ?всев?й Кесар?йський. Historia Ecclesiastica (Церковна ?стор?я) бл. 300.
• Флав?й Евтроп?й, Breviarium ab Urbe Condita (Скорочена ?стор?я в?д заснування м?ста) бл. 369.
• Фест, Breviarium Festi (Скорочена ?стор?я Феста) бл. 370.
• ??рон?м, Chronicon (Хрон?кон) бл. 380.
• Йордан, De origine actibusque Getarum [Готика] (Походження та д?яння гот?в) бл. 551.
• Лактанц?й, Liber De Mortibus Persecutorum (Книга про смерть пересл?дувач?в) бл. 313-15.
• Л?бан?й, Orationes (Оратор??) бл. 362-65.
• Ороз?й, Historiarum Adversum Paganos Libri VII (С?м книг ?стор?? проти паганства) бл. 417.
• XII латинський панег?рик 289, 291, 297, 298, 307, 310, 311, 313 ? 321.
• Ф?лосторг?й, Historia Ecclesiastica (Церковна ?стор?я) бл. 433.
• Праксагор Аф?нський, Historia (?стор?я [Костянтина Великого]) бл. 337. [фрагменти]
• Сократ Схоластик, Historia Ecclesiastica (Церковна ?стор?я) бл. 443.
• Созомен, Historia Ecclesiastica (Церковна ?стор?я) бл. 445.
• Феодор?т К?рський, Historia Ecclesiastica (Церковна ?стор?я) бл. 448.
• Зос?м, Historia Nova (Нова ?стор?я) бл. 500.

Посилання

• Константин Великий [Арх?вовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Константина реформи [Арх?вовано 13 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я
• Басовская Н., Венедиктов А.. Константин Великий — римский император. передача ?Всё так? на Эхо Москвы. Арх?в ориг?налу за 29-07-2009. Процитовано 22-12-2010.
• Констянтин Великий [Арх?вовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Л?тери Ком — Ле. — С. 709-710. — 1000 екз.

Попередник Констанц?й I Хлор Галер?й

?мператор Римсько? ?мпер?? 306-337

Наступник Констанц?й II Констант Костянтин II