甘肃省卫生支农抽查问题多 21名支农队员被通报批评

Кл?матична класиф?кац?я св?ту.

百度 这是英格兰为2018年俄罗斯世界杯备战的赛事，由于凯恩受伤无缘本期大名单，林加德被委以重任，曼联妖星最终回报了英格兰主帅索斯盖特的信任，他在第59分钟禁区弧顶内低射左下角破门。

Кл??мат (в?д дав.-гр. kλ?μα — нахил; розм. п?дсо?ння) — багатор?чний режим погоди, який базу?ться на багатор?чних метеоролог?чних спостереженнях, 25 — 50-р?чн? цикли, одна з основних географ?чних характеристик т??? чи ?ншо? м?сцевост?. Основн? особливост? кл?мату обумовлюють атмосферний тиск, швидк?сть ? напрямок в?тру, температура та волог?сть пов?тря, хмарн?сть ? атмосферн? опади, тривал?сть сонячно? рад?ац??, дальн?сть видимост?, температура верхн?х шар?в ?рунту й водоймищ, випаровування води ?з земно? поверхн? в атмосферу, висота ? стан сн?гового покриву, р?зн? атмосферн? явища та наземн? г?дрометеори (роса, ожеледь, туман, грози, зав?рюхи тощо). У XX ст. до числа кл?матичних показник?в ввели характеристики елемент?в теплового балансу земно? поверхн? — сумарну сонячну рад?ац?ю, рад?ац?йний баланс величини теплообм?ну м?ж земною поверхнею ? атмосферою, витрати тепла на випаровування. З географ?чних фактор?в, як? впливають на кл?мат окремого рег?ону, най?стотн?шими ? широта ? висота м?сцевост?, висота над р?внем моря, близьк?сть до морського узбережжя, вплив океан?чних теч?й, особливост? рослинного покриву, наявн?сть сн?гу ? льоду, ступ?нь забруднення атмосфери (парниковий ефект, руйнування озонового шару), що форму? м?сцев? вар?анти кл?мату.

?стор?я вивчення

Кл?матолог?я, як терм?н в?домий здавна. Перш? записи про погоду датують 3000 роками до нашо? ери. До наших дн?в також д?йшов трактат Ар?стотеля ?Метеоролог?ка? — про атмосферн? явища: дощ, сн?г, град, в?тер, блискавки, веселки тощо. У Ки?вськ?й Рус? у л?тописах пов?домлення про погоду з'явились у друг?й половин? IX стол?ття.

Перш? метеоролог?чн? спостереження в Укра?н? почались у 1738 роц? у Харков?. У 1810 роц? в сел? Кручик, 50 км в?д Харкова засновано метеоролог?чну станц?ю, яка спостер?гала за температурою, тиском, опадами, напрямом в?тру, визначенням загального стану погоди. Станц?я д?яла до 1840 року.

Поштовхом для появи наукового п?дходу у вивченн? кл?мату стала загибель англо-французького флоту в листопад? 1854 року б?ля Балаклави п?д час Кримсько? в?йни. Наполеон III звернувся до президента Паризько? Академ?? наук Урбена Левер'? з вимогою пояснити причину балаклавського шторму. Левер'? склав першу у св?т? синоптичну карту, використовуючи дан? 29 метеоролог?чних станц?й та д?йшов висновку, що шторм можна було передбачити. З цього часу почався розвиток мереж? метеоролог?чних станц?й.

У Англ?? орган?зац??ю служби займався голова Метеоролог?чного департаменту Бюро торг?вл? Роберт Ф?ц-Рой.

Середньом?сячна температура поверхн? з 1961—1990 рр.. Це приклад того, як кл?мат зм?ню?ться в залежност? в?д м?сця ? пори року.

Щом?сячн? глобальн? зображення з NASA Earth Observatory.

Певним внеском у вивчення кл?мату було винайдення анемометра — приладу для вим?рювання швидкост? й напряму в?тру. Найперший в?домий опис анемометра залишив ?тал?йський арх?тектор та письменник Леон-Батт?ста Альберт? у 1450 роц?.

Для спостережень у в?льн?й атмосфер? в 1894 роц? в обсерватор?? Блу-Х?лла у М?лтон? (США), а з 1897 року в обсерватор?? Павловська б?ля Петербурга почали використовувати вдосконален? пов?трян? зм??.

П?зн?ше ?х зам?нили аеростатами, а з часом на кул?-зонди. Восени 1893 року на висот? 12-13 км було заре?стровано значно вищу температуру пов?тря, н?ж на висот? 8-10 км. Так в?дбулося в?дкриття стратосфери.

На початку XX стол?ття на допомогу досл?дникам прийшла ав?ац?я. У 1929 роц? французький вчений Роберт Бюро сконструював перший у св?т? рад?озонд.

Сучасн? л?таки-лаборатор?? п?д?ймаються до 5-8 км. Рад?озонди до висоти 20-30 км. Надзвуков? л?таки й косм?чн? прилади на висоту 30-300 км. Метеоролог?чн? супутники Земл? вивчають стан атмосфери на висот? 300—1500 км. Останн?м часом складн? атмосферн? процеси почали досл?джувати за допомогою лазер?в.

Вологий континентальний кл?мат, в усьому св?т?.

Одн??ю з найстар?ших м?жнародних метеоролог?чних орган?зац?й ? Всесв?тня метеоролог?чна орган?зац?я (ВМО). ?? статут було затверджено 23 березня 1873 року в Лейпцигу на перш?й М?жнародн?й метеоролог?чн?й конференц??. П?сля Друго? св?тово? в?йни орган?зац?я в?дновила свою роботу у новому статус?, Всесв?тньо? метеоролог?чно? орган?зац?? при Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й. Всесв?тн? конгреси ВМО проходять кожн? чотири роки, на яких вибирають Виконавчий ком?тет ? президента орган?зац??. Регулярно працюють техн?чн? ком?с?? та робоч? групи. Секретар?ат ВМО знаходиться в Женев?. ВМО очолила колективну роботу метеоролог?в св?ту за програмою вивчення глобальних атмосферних процес?в. Перший експеримент проведено в 1974 роц?. Вивчення закон?в загально? циркуляц?? почали з м?жнародного Атлантичного троп?чного експерименту, у якому взяли участь науковц? 70 кра?н.

Державн? мереж? метеоролог?чних станц?й почали створювати в XIX стол?тт? п?сля винайдення телеграфу.

1884 роц? н?мецький метеоролог Влад?м?р Кеппен опубл?кував класиф?кац?ю кл?мату на планет? Земля, яку, з невеликими зм?нами, використовують й донин?.

Укра?нський науково-досл?дний ?нститут Держкомг?дромету засновано в Ки?в? в 1959 роц?. В?н склада?ться з 7 наукових в?дд?л?в, двох польових експериментальних баз у с. Жовтневому Дн?пропетровсько? област? та в м?ст? Богуслав? на Ки?вщин?, ма? експериментальний метеоролог?чний пол?гон, л?таки-лаборатор??, велику метеоролог?чну б?бл?отеку.

В Одеському еколог?чному ун?верситет?, колишньому г?дрометеоролог?чному ?нститут?, готують метеоролог?в широкого проф?лю та агрометеоролог?в.

Спец?ал?ст?в середньо? квал?ф?кац?? готують г?дрометеоролог?чн? техн?куми Харк?вський — г?дрометеоролог?я та г?дрометеоролог?чн? рад?олокац?йн? пристро? та Херсонський — г?дролог?я суш?, метеоролог?я.

?стор?я

Досл?дження осадових в?дкладень, викопних залишк?в флори ? фауни, рад?оактивност? г?рських пор?д тощо, показують, що кл?мат Земл? в р?зн? епохи ?стотно зм?нювався.

Протягом останн?х сотень м?льйон?в рок?в до антропогену Земля, була тепл?шою. Температура в зворотниках була близька до сучасно?, а в пом?рних ? високих широтах набагато вищою в?д сучасно?.

На початку палеогену, близько 70 млн рок?в тому, температурн? контрасти м?ж екватор?альними ? приполярними областями почали зростати.

В антропоген? температура у високих широтах р?зко знизилася ? виникли полярн? заледен?ння. Останн? скорочення льодовик?в у П?вн?чн?й п?вкул? зак?нчилося, близько 10 тисяч рок?в тому. Льодовий покрив залишився в П?вн?чному Льодовитому океан?, в Гренланд??, арктичних островах, в Антарктид?.

Останн? 5 тисяч рок?в кл?мат ?вропи коливався у пор?вняно вузьких межах. Сух? та тепл? пер?оди к?лька раз?в зм?нилися волог?шими ? прохолодними.

Приблизно за 500 рок?в до н. е. опади пом?тно зб?льшилися та кл?мат похолодн?шав.

На початку нашо? ери кл?мат був схожий ?з сучасним.

У XII—XIII стол?ттях кл?мат був м'якшим ? сух?шим, н?ж на початку н. е.

У XV—XVI стол?ттях знову в?дбулося значне похолодання ? льодовий покрив мор?в зб?льшився.

З XVII до середини XIX стол?ття кл?мат залишався холодно вологим.

З 2-? половини XIX стол?ття почалося нове потепл?ння, особливо сильне в Арктиц?.

Нац?ональний центр прогнозування навколишнього середовища США заф?ксував, що 3 липня 2023 року у св?т? став найспекотн?шим днем на Земл? за всю ?стор?ю спостережень. Зг?дно з пов?домленням агентства Reuters, середня глобальна температура побила попередн?й рекорд ? становила +17,01 °С. Минулий рекорд в?дбувся у серпн? 2016 року з позначкою +16,92 °С. Щоб?льше, науковц? вважають, що це лише початок ? липень може стати найжарк?шим за 120 000 рок?в. На п?дтвердження цьому, вже 7 липня 2023 року, середня температура в св?т? досягла нового максимуму втрет? за тиждень ? склала +17,23 °С. Червень 2023 року став найспекотн?шим на Земл? за всю ?стор?ю спостережень зг?дно з анал?зом глобально? температури NASA. Служба зм?ни кл?мату Коперник (C3S) ?вропейського Союзу стверджу?, що 2024 р?к стане першим роком, який буде на 1,5C тепл?шим, н?ж у до?ндустр?альний пер?од . Взагал?, зг?дно з висновками науковц?в, як? були опубл?кован? в науковому журнал? Nature Climate Change, середн? температури на Земл? зросли приблизно на 1,7 °С з середини 1860-х рок?в, що пом?тно вище за поточн? оц?нки експерт?в ООН.

Класиф?кац?я

Кл?матичн? класиф?кац?? — це системи, як? класиф?кують кл?мати св?ту. Класиф?кац?я кл?мату може т?сно корелювати з класиф?кац??ю б?ому, оск?льки кл?мат ма? великий вплив на життя в рег?он?. Одн??ю з найб?льш найпоширен?ших ? схема кл?матично? класиф?кац?? Кеппена, вперше розроблена в 1899 роц?.

?сну? к?лька способ?в класиф?кувати кл?мати за схожими умовами. Спочатку кл?мати були визначен? в Стародавн?й Грец?? для опису погоди залежно в?д широти м?сцевост?. Сучасн? методи класиф?кац?? кл?мату можна в ц?лому розд?лити на генетичн? методи, як? зосереджен? на причинах виникнення кл?мату, та емп?ричн? методи, як? зосереджен? на насл?дках кл?мату. Прикладами генетично? класиф?кац?? ? методи, що ?рунтуються на в?дносн?й частот? р?зних тип?в пов?тряних мас або м?сць розташування синоптичних погодних збурень. Приклади емп?ричних класиф?кац?й включають кл?матичн? зони, що визначаються за витривал?стю рослин, випаровуван?стюабо, загалом, кл?матичну класиф?кац?ю Кеппена, яка спочатку була розроблена для визначення кл?матичних умов, пов'язаних ?з певними б?омами. Загальним недол?ком цих класиф?кац?йних схем ? те, що вони створюють ч?тк? меж? м?ж зонами, як? вони визначають, а не поступовий перех?д властивостей кл?мату, що ? б?льш поширеним у природ?.

Також широко використовують систему класиф?кац?? кл?мат?в Ал?сова, за якою кл?матичн? зони ? област? вид?ляють зг?дно з умовами загально? циркуляц?? атмосфери.

Кл?матична норма — к?льк?сна характеристика кл?мату, отримана з багатор?чного ряду спостережень.

Кл?матотворний процес

Кл?матотво?рч? проце?си — атмосферн? процеси, як? визначають характер кл?мату в межах т??? чи ?ншо? област?, чи вс??? Земл? (теплооб?г, вологооб?г, загальна циркуляц?я атмосфери).

Вплив людини на кл?мат

Глобальний ?ндекс температури суш? та океану з 1880 року, р?зниця з середн?м значенням за 1951—1980 роки

В?д початку ?ндустр?ал?зац?? у XIX стол?тт? люди значно зб?льшили к?льк?сть парникових газ?в в атмосфер?. Зокрема, спалювання викопного палива призвело до того, що концентрац?я вуглекислого газу зросла з 280 частин на м?льйон до 415 частин на м?льйон (станом на 2020 р?к). Кр?м того, в?дбува?ться значний викид метану, здеб?льшого через ?нтенсивне тваринництво, а також ?нших парникових газ?в, таких як оксид азоту (звеселяючий газ) або карбон?лсульф?д. ?ншим важливим фактором ? масштабна вирубка л?с?в, зокрема троп?чних дощових л?с?в.

Реконструкц?я розвитку глобально? температури за останн? 2000 рок?в, включаючи антропогенне потепл?ння (за даними PAGES 2k Consortium, 2019).

За даними М?журядово? групи експерт?в з? зм?ни кл?мату (МГЕЗК), п?двищення температури пор?вняно з до?ндустр?альними часами до 2018 року становило приблизно 1,0 °C. До к?нця 21-го стол?ття МГЕЗК оч?ку? п?двищення температури в д?апазон? в?д 2,6 до 4,8 °C у найг?ршому випадку (репрезентативний шлях концентрац?? RCP 8.5).

На одностайну думку вчених, зб?льшення к?лькост? парникових газ?в ? пов'язане з цим п?двищення температури зумовлен? д?яльн?стю людини. Якщо не вдасться значною м?рою скоротити антропогенн? викиди, то нав?ть в?дносно пом?рне потепл?ння на 2 °C загрожу? численними та деколи серйозними насл?дками, включно з п?двищенням р?вня моря, посиленням екстремальних погодних явищ ? серйозним впливом на людськ? сп?льноти. Останн? анал?зи, заснован? на всеосяжних сер?ях палеокл?матолог?чних даних за останн? 12 000 рок?в, дають змогу зробити висновок про те, що потепл?ння, яке спостер?галося у XXI стол?тт?, з великою ймов?рн?стю перевищить температурн? показники кл?матичного оптимуму голоцену (приблизно 8000-6000 рок?в тому).

У 2023 роц? на Земл? було так спекотно, що ще до к?нця року Всесв?тня метеоролог?чна орган?зац?я оголосила його найтепл?шим за всю ?стор?ю спостережень.

Ц?кав? факти

• 26 липня 1753 роц? вивчаючи атмосферний струм, професор Георг Р?хман був смертельно уражений блискавкою п?д час грози.
• П?сля виходу в св?т у 1940-х роках книжки американського письменника Д. Р. Стюарта ?Шторм?, один з персонаж?в яко? стежив за рухом шторм?в ? давав ?м ?мена знайомих ж?нок, метеорологи тайфуни почали називати ж?ночими ?менами.
• До сенату США в 1912 роц? було подано на розгляд про?кт побудови гребл? для повернення теплих вод Гольфстр?му до берег?в Америки.
• ?снували про?кти перекрити греблею Карськ? Ворота, Берингову протоку, спрямити теч?ю Курос?о.
• Ще лег?онери Александра Македонського були здивован?, побачивши, як таджики посипають сн?г золою аби в?н скор?ше танув. Такий спос?б зменшення льодовитост? Арктики було запропоновано у XX ст.
• ?дея математичних розрахунк?в окремих метеоролог?чних елемент?в виникла ще в 20-их роках XX ст. ? належить англ?йському науковцю П. Р?чардсону. Система таких обчислювань була такою гром?здкою, що на ?? зд?йснення потр?бен був ц?лий м?сяць.
• Протиградова парт?я ракет вперше зад?яна в 1958 роц? в Алазанськ?й долин? у Груз??.
• Навесн? 1961 роц? для спостереження затемнення Сонця в Криму були зад?ян? л?таюч? метеоролог?чн? лаборатор?? для розс?ювання хмар.
• У 1962 роц? шведським ? американським науковцям за допомогою спец?альних пасток вдалось захопити частки ср?блястих хмар. Природа ср?блястих та перламутрових хмар дос? залиша?ться загадкою.
• Перш? спроби прогнозування забрудненост? атмосфери залежно в?д погоди зроблено в 1975 роц? у Ки?в?.^{[джерело?]}

Див. також

• Кл?мат Укра?ни
• М?крокл?мат
• Макрокл?мат
• Солярний кл?мат
• Вразлив?сть екосистеми

Л?тература

• Погода: Енциклопедичний пут?вник. Брюс Бакл?, Едвард Дж. Хопк?нс, Р?чард Уайтекер. — К.: Махаон-Укра?на, 2007, с. 304. ISBN 966-605-762-Х
• (рос.) Будыко М. И. Климат и жизнь. — Л. : Гидрометеоиздат, 1971. — С. 172.
• (рос.) Монин А. С. Вращение Земли и климат. — Л. : Гидрометеоиздат, 1972. — 112 с.
• (рос.) Монин А. С. Введение в теорию климата. — Л. : Гидрометеоиздат, 1982. — 248 с.
• (рос.) Монин А. С., Шишков Ю. А. История климата. — Л. : Гидрометеоиздат, 1979. — 408 с. — 8800 прим.

Посилання

• Укра?нський г?дрометеоролог?чний центр [Арх?вовано 1 березня 2012 у Wayback Machine.]
• Що таке кл?мат, в?д яких чинник?в залежить ? який бува?
• Олександр Паг?ря. Кл?мат творить ?стор?ю // Укра?нський тиждень, № 29 (246), 20.07.2012 [Арх?вовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.]
• (англ.) Climateprediction.net [Арх?вовано 27 лютого 2009 у Wayback Machine.] — кл?матичне моделювання ?з залученням розпод?льчих обчислень.
• (англ.) Climate Change Scenarios GIS Data Portal [Арх?вовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] — дан? прогнозних зм?н кл?мату згенерован? моделлю кл?матично? системи Community Climate System Model Нац?онального центру атмосферних досл?джень (англ. National Center for Atmospheric Research (NCAR)).
• (англ.) CRU TS v. 2.1 Climate Database / CGIAR — Consortium for Spatial Information (CGIAR-CSI) — база геоданих В?дд?лу кл?матичних досл?джень (англ. Climate Research Unit (CRU)) Ун?верситету Сх?дно? Англ?? за пер?од з 1901 по 2002 роки для усього суходолу окр?м Антарктиди. Розд?льна здатн?сть 30 кутових секунд (≈1 км на екватор?).
• (англ.) WorldClim — Global Climate Data [Арх?вовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.] — кл?матичн? дан? для минулого, сучасного та майбутнього (прогнозного) пер?од?в, до яких входять температура, к?льк?сть опад?в та пох?дн? б?окл?матичн? показники. Розд?льна здатн?сть 30 кутових секунд (≈1 км на екватор?).