吴刚委员——加紧制定稀土资源保护战略

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Аварська (тюркська) мова.

Аварська мова
маг?арул мац?, авар мац? mah?arul mac?, avar mac?
Поширена в	Рос?я, Азербайджан, Казахстан, Туреччина, Груз?я
Рег?он	Дагестан
Нос??	1,000,000
Писемн?сть	кирилиця ? Avar alphabetd
Класиф?кац?я	П?вн?чно-кавказька с?м'я Нахсько-дагестанськ? мови Аваро-андо-цезьк? мови Аваро-анд?йськ? мови
Оф?ц?йний статус
Коди мови
ISO 639-1	av
ISO 639-2	ava
ISO 639-3	ava
IETF	av

Ава?рська мо?ва  (самоназва ?маг?арул мац?, mah?arul mac??) — одна з мов аваро-анд?йсько? групи нахсько-дагестансько? с?м'? мов, якою розмовляють аварц? та спор?днен? народност? Дагестану. В основ? л?тературно? мови лежить п?вн?чне нар?ччя (болмац?, bolmac?).

Лексика

Споконв?чну лексику аварсько? мови складають слова як загальнодагестанського, так ? власне аварського походження. Також ?снують запозичення з ?нших мов (переважно з арабсько?, персько?, рос?йсько? та тюркських).

З арабсько? мови запозичен? слова, пов'язан? з рел?г??ю; абстрактн? поняття; морально-етичн? поняття; слова, пов'язан? з в?дносинами м?ж людьми; сусп?льно-пол?тичн? та економ?чн? терм?ни; позначення людей за профес??ю, родом занять ? т. д.; лексика науки, мистецтва та осв?ти; пов'язан? з як?сними характеристиками; назва одягу, домашн?х прикрас та домашн?х предмет?в; лексика рослинного та тваринного св?ту; назви буд?вель та ?хн?х частин; позначення явищ неживо? природи, назви продукт?в харчування; назви частин т?ла.

З тюркських мов запозичен? назви родич?в та позначення ос?б; позначення домашн?х предмет?в; музичних ?нструмент?в; знарядь прац?, зброя; назви предмет?в одягу, пост?л?, тканин, прикрас; назви домашн?х та диких тварин, а також лексика тваринництва; назви овоч?в, фрукт?в, рослин та продукт?в харчування; буд?вельна та с?льськогосподарська терм?нолог?я; позначення предмет?в та явищ неживо? природи; абстрактна лексика.

З персько? мови запозичен? слова, пов'язан? з назвами домашн?х та диких тварин та ?х поняття; назви рослин; позначення ос?б; назви буд?вель; назви предмет?в одягу, домашн?х предмет?в, ?нструмент?в; назви продукт?в харчування, л?к?в.

З рос?йсько? мови запозичена лексика с?льськогосподарського та промислового виробництва; адм?н?стративно-д?лова лексика; сусп?льно-пол?тична лексика; лексика культури, мистецтва, спорту, науки та осв?ти; назви одягу, домашн?х предмет?в, мебл?в, побутово? та ?ншо? техн?ки; транспортна терм?нолог?я; позначення продукт?в харчування; позначення речовин, буд?вельних матер?ал?в.

Л?нгв?стична характеристика

Для фонетики характерн? рухомий наголос, що зм?ню? сенс слова (наприклад, ?в?вця? — г?и: родовий в?дм?нок — г?ия?л, множина — -г?иял), редукц?я голосних та наявн?сть аблаута.

В граматичн?й систем? — велика к?льк?сть лаб?льних д??сл?в; багатов?дм?нков?сть; можлив?сть утворення конструкц?й з дв?йним ном?нативом при анал?тичн?й форм? д??слова — присудка (наприклад, ?Батько поле оре? — Инсуца хур бекьулеб буго / эмен хур бекьулев вуго); позначення суб'?кта д??сл?в чутт?вого сприйняття суперлативом (локативним в?дм?нком); сп?в?снування двох контрастних конструкц?й — ергативно? та ном?нативно? — в сфер? функц?онування перех?дного д??слова, та ?н.

Ареал та чисельн?сть

Аварська мова ? р?дною для б?льшост? аварц?в, що мешкають в Дагестан?, на п?вноч? Азербайджану, п?вн?чному сход? Груз?? та в Туреччин?. Як другою аварською користуються андо-цезьк? народи. К?льк?сть мовц?в в Рос?? — 715 297 ос. (2010). Приблизна к?льк?сть людей, для яких аварська мова ? р?дною — 703 тис. ос. (2010).

Писемн?сть

Сучасна абетка:

А а	Б б	В в	Г г	Гъ гъ	Гь гь	Г? г?	Д д
Е е	Ё ё	Ж ж	З з	И и	Й й	К к	Къ къ
Кь кь	К? к?	К?к? к?к?	Кк кк	Л л	М м	Н н	О о
П п	Р р	С с	Т т	Т? т?	У у	Ф ф	Х х
Хх хх	Хъ хъ	Хь хь	Х? х?	Ц ц	Цц цц	Ц? ц?	Ц?ц? ц?ц?
Ч ч	Ч? ч?	Ч?ч? ч?ч?	Ш ш	Щ щ	Ъ ъ	Ы ы	Ь ь
Э э	Ю ю	Я я

Аварська абетка на основ? тюрксько? абетки (латиниц?), що з певними зм?нами використовувалася упродовж 1928—1938 рок?в

Приклад

?Запов?т? Т. Шевченка аварською мовою (переклав Шигабудд?н Мика?лов)

ВАСИГАТ Нужеца хвараб мехалъ Хобги бухъун дун вукъе Къиматаб Украиналда, Г?ат?идаб дунялалда. Вукъе хераб Днепр-г?ор Ццидалъ раг?аллъабазда Багъулеб куц бихьулеб Гох?ил т?аралъиялда. Украиналъул ракьдаса Сурукъал тушбабазул Би гьелъ чурараб мехалъ Хабалъа дун вахъина. Вахъун дун какалразе Бичасул к?алт?е ина — Аллагьги гьелделъаг?ан Лъач?ого дица тела. Вукъун дунгин нужеца Синжирал т?ут?ун рехе, Тушбабазул бидуца Эркенлъиги лъалъан те. Эркенаб ц?ияб рукъоб, Къиматаб хъизамалда, Тамахаб раг?и бицун Цо дунги рак?алде щва.

Л?тература

• Бокарев А. А. Синтаксис аварского языка. М.—Л., 1949;
• Микаилов Ш. И. Сравнительно-историческая фонетика аварских диалектов. Махачкала, 1958.
• Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Аварська мова [Арх?вовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Аварська мова на сайт? Ethnologue: Avar. A language of Russian Federation [Арх?вовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Аварська мова на сайт? Glottolog 3.0: Language: Avar [Арх?вовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Аварська мова на сайт? WALS Online: Language Avar [Арх?вовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)