為什麼可以喝不醉、吃不胖、毒不倒、胃不酸呢?
Розд?ли за темою |
Кап?тал?зм |
---|
![]() |
![]() |
![]() | Ця стаття може м?стити ориг?нальне досл?дження. (с?чень 2010) |
Кап?тал??зм — сусп?льний лад, економ?чна система виробництва та розпод?лу, заснована на принципах приватно? власност?, особисто? ?н?ц?ативност?, ефективност? використання наявних ресурс?в, максим?зац?? прибутку (кап?талу).
Людв?г фон М?зес, один з найб?льш в?домих представник?в Австр?йсько? школи економ?ки писав:
За кап?тал?зму кожен ? арх?тектором свого добробуту. p. 100[1] Кап?тал?сти мають тенденц?ю рухатися в т? кра?ни, де ? багато робочо? сили ? де вона оплачу?ться розумно. ? тим, що вони приносять кап?тал у ц? кра?ни, вони спричиняють тенденц?ю до п?двищення ставок зароб?тно? плати[2].
В ?ншому визначенн? п?д кап?тал?змом розум??ться сусп?льство, в якому ?снують так? риси, що виступають всеохопним принципом не т?льки економ?чних, але ? пол?тичних та ?нших вим?р?в сусп?льних в?дносин: наявн?сть приватно? власност? (включно на засоби виробництва); метою господарювання ? максим?зац?я доход?в ? корист?; господарська д?яльн?сть зд?йсню?ться завдяки ринкам ? систем? ц?н. Мануфактури, под?л прац?, машинне виробництво ? пох?дними в?д кап?тал?зму формами ? не в?дображають його сутн?сть[3].
Сутн?сть кап?тал?зму в економ?чному стимул? до прац? — кожна людина ма? право продавати роботодавцю свою робочу силу. В ?деал? основний принцип кап?тал?зму — laissez-faire (дозвольте робити), хоча чистого кап?тал?стичного сусп?льства н?коли не ?снувало — держава завжди накладала обмеження на ринок ? збер?гала за собою право як накладати обмеження на виробнич? в?дносини, так ? застосовувати нееконом?чний примус. У сучасних кап?тал?стичних кра?нах держава бачить свою роль у встановленн? законодавчо? бази та юридичних рамок, в яких зд?йсню?ться виробництво ? торг?вля.
Кап?тал?зм заснований на способ? розпод?лу, при якому продукт виробництва належить кап?тал?сту — власнику засоб?в виробництва.
Кап?тал?зм протиставля?ться централ?зовано планован?й економ?ц?. ?сторично, кап?тал?зм, як спос?б виробництва, прийшов на зам?ну феодал?зму.
Терм?н ?кап?тал?зм? походить в?д кап?талу, який в свою чергу ? пох?дним в?д латинського слова лат. capitalis, в?д прото-?ндо?вропейського kaput — голова, оск?льки статок людини в давнину оц?нювався к?льк?стю гол?в худоби.
Адам См?т, батько кап?тал?стичного мислення, н?коли не вживав цього слова, описуючи економ?чну систему, що здавалася йому досконалою, як систему природно? свободи.
Слово кап?тал?ст вперше зустр?ча?ться в ?Подорож? у Франц?ю? Артура Янга, що побачила св?т у 1792 роц?. Слово кап?тал?зм вперше вжив Текерей у 1854 роц?. Карл Маркс ? Фр?др?х Енгельс вживали терм?н кап?тал?стичний спос?б виробництва. У першому том? ?Кап?талу? (1867) терм?н кап?тал?зм зустр?ча?ться т?льки дв?ч?.
Перше використання слова кап?тал?зм у сучасному сенс? системи виробництва було в книз? Вернера Зомбарта ??вре? та сучасний кап?тал?зм? 1902 року.

Класична пол?тична економ?я виникла в Британ?? наприк?нц? XIX стол?ття. ?? представники: Адам См?т, Давид Р?кардо, Джон Стюарт М?лль, Жан-Бат?ст Сей, дали анал?з виробництва, розпод?лу й обм?ну товарами в умовах ринку, заклавши основи для подальшого вивчення.
Початком класично? пол?тично? економ?? вважа?ться книга Адама См?та ?Багатство нац?й? (1776), в як?й в?н засуджував меркантил?зм ? пропагував ?дею ?системи природно? свободи?. См?т розробив низку ?дей, як? продовжують асоц?юватися з кап?тал?змом донин?, зокрема ?дею невидимо? руки ринку, що змушу? мимовол? створювати загальне добро, пересл?дуючи особист? ?нтереси. См?т змушений був наполягати на цих ?деях, щоб побороти популярний в т? часи дух меркантил?зму. В?н критикував монопол??, тарифи, мито та ?нш? накладен? державою обмеження, в?рячи, що ринок найсправедлив?ший ? найефективн?ший суддя.[4] Погляди См?та розд?ляв Р?кардо. У книз? ?Принципи пол?тично? економ?? та оподаткування? в?н сформулював закон пор?вняльно? переваги, який пояснював чому виг?дно торгувати нав?ть тод?, коли одна ?з стор?н ефективн?ша щодо виробництва ус?х тип?в товар?в.[5]
Р?кардо також п?дтримував закон Сея й в?рив, що повна зайнят?сть ? нормальним р?вноважним станом у конкурентн?й економ?ц?. На його думку, ?нфляц?я сильно сп?вв?дноситься з к?льк?стю грошей ? кредитом, й був прихильником закону зменшення доходност?, за яким додатков? затрати приносять дедал? менше результат?в.[6]
Погляди класично? пол?теконом?? перекликаються з доктриною класичного л?берал?зму, яка закликала до м?н?мального втручання уряду в економ?ку, хоча й не заперечувала проти державного виробництва незначно? к?лькост? базових громадських вартостей.

Марксизм вважа? кап?тал?зм найвищою стад??ю розвитку сусп?льства ?з антагон?стичним способом виробництва. Головне протир?ччя кап?тал?зму марксизм убача? в несум?сност? сусп?льного характеру виробництва при кап?тал?зм? й приватно? власност?, яка лежить в основ? кап?тал?стично? системи розпод?лу. Розв'язання цього протир?ччя марксизм бачить у соц?ал?стичн?й революц??, результатом яко? буде встановлена сусп?льна власн?сть на засоби виробництва ? комун?стичний принцип розпод?лу — в?д кожного за його зд?бностями, кожному — за потребами.
Карл Маркс розр?зняв споживчу варт?сть продукту й товарну варт?сть. При кап?тал?зм? праця теж ста? товаром, роб?тник прода? свою робочу силу. Р?зниця м?ж товарною варт?стю виробленого роб?тником продукту й варт?стю його робочо? сили склада? додаткову варт?сть, яка експропр?ю?ться власником засоб?в виробництва — кап?тал?стом. За Марксом кап?тал?зм породжу? свого могильника — промисловий роб?тничий клас.
Маркс вказав на кризи надвиробництва як на фундаментальну ваду ринково? економ?ки.
У сво?й робот? ??мпер?ал?зм, як найвища стад?я кап?тал?зму?, Лен?н дав означення монопол?зму, який в?н ототожню? з ?мпер?ал?змом, стверджуючи, що це нова стад?я розвитку кап?тал?зму, яка характеризу?ться експортом кап?талу на противагу експорту товар?в.

Макс Вебер вважав визначальною рисою кап?тал?зму товарний ринковий обм?н, а також рац?онал?зац?ю виробництва з метою досягнення максимально? ефективност? й продуктивност?. На думку Вебера роб?тники в докап?тал?стичних економ?ках ставилися до роботи як до особистих стосунк?в м?ж майстром ? п?дручним у цеху, або пом?щиком ? селянином у ма?тку.
Для Вебера зах?дний кап?тал?зм ? рац?ональною орган?зац??ю формально? в?льно? прац?.
Основн? ?де? Вебера в?дносно кап?тал?зму викладено у його класичн?й прац? 1905 р. ?Протестантська етика ? дух кап?тал?зму? (н?м. Die protestantische Ethik und der Geist des Kapitalismus).
Н?мецька ?сторична школа в першу чергу визнача? кап?тал?зм через орган?зац?ю виробництва для ринку. Хоча такий п?дх?д ма? сп?льн? теоретичн? корен? з Вебером, у рамках цього п?дходу наголос на ринок ? грошов? позики робиться в ?ншому аспект?. Для посл?довник?в н?мецько? ?сторично? школи основна в?дм?нн?сть кап?тал?зму в?д традиц?йного способу виробництва у переход? в?д середньов?чних обмежень на кредит ? грош? до сучасно? грошово? економ?ки, а також наголос? на мотив? зиску.
Наприк?нц? 19-го стол?ття в?д н?мецько? ?сторично? школи в?дд?лилися Австр?йська економ?чна школа, яка мала великий вплив на економ?чне мислення впродовж 20-го стол?ття. Австр?йський економ?ст Йозеф Шумпетер п?дкреслював ?дею властивого кап?тал?зму ?креативного руйнування?, тобто того факту, що ринков? економ?ки весь час зм?нюються. У будь-яку мить ? галуз? промисловост?, що п?д?ймаються, й галуз? промисловост?, що занепадають. Шумпетер, як ? багато сучасних економ?ст?в, вважав, що ресурси повинн? перепливати ?з тих галузей, що занепадають, у т?, що розвиваються, хоча економ?сти визнають, що в?дт?к ресурс?в в?д усталених виробництв зустр?ча? оп?р з боку ?нституц?й.

Економ?сти Австр?йсько? школи Людв?г фон М?зес та Фр?др?х Га?к були пров?дними захисниками ринкового кап?тал?зму проти тих, хто виступав за централ?зовано плановану економ?ку. М?зес та Га?к стверджували, що т?льки ринковий кап?тал?зм може впоратися з? складною структурою сучасно? економ?ки. Оск?льки сучасна економ?ка виробля? такий широкий асортимент товар?в та послуг ? склада?ться з велико? к?лькост? споживач?в та п?дпри?мств, на думку М?зеса й Га?ка ?нформац?йн? проблеми, що постали б перед будь-якою ?ншою формою економ?чно? орган?зац??, перевищують можливост? обробки такого обсягу ?нформац??. Прихильники школи економ?ки постачання, збудовано? на принципах австр?йсько? школи, п?дкреслюють закон Сея: ?постачання створю? попит?. Для ц??? школи кап?тал?зм — це в?дсутн?сть державних обмежень на свободу р?шень виробник?в.
Людв?г фон М?зес в?дводить визначну роль ?деям економ?ст?в у Промислов?й революц??: ?Те, що зазвичай називають ?промисловою революц??ю“, ? продуктом ?деолог?чно? революц??, спричиненою вченнями економ?ст?в. Економ?сти роз?рвали стар? кайдани: що ? нечесним ? несправедливим здолати конкурента, виробляючи товари дешевше ? як?сн?ше; не можна в?дмовлятися в?д традиц?йних способ?в виробництва; машини — зло, тому, що спричинюють безроб?ття; одн??ю ?з задач цив?льного уряду ? не допускати збагачення зд?бних б?знесмен?в ? захищати менш зд?бних в?д конкуренц?? б?льш зд?бних; обмеження свободи п?дпри?мц?в за допомогою державного стримування або примусу з? сторони ?нших громадських сил ? засобом для забезпечення добробуту нац??. Британська пол?тична економ?я ? французька ф?з?ократ?я були локомотивами сучасного кап?тал?зму. Саме вони зробили можливим розвиток прикладних природничих наук на благо широких мас.[7]?
В сво?й книз? ?Людська д?яльн?сть? Людв?г фон М?зес пише про кап?тал?зм наступне
Характерною ознакою економ?чно? ?стор?? за кап?тал?зму ? невпинний економ?чний прогрес, пост?йне зб?льшення к?лькост? доступних кап?тальних благ ? безперервна тенденц?я до покращення загального р?вня життя (р.562)[7].
Перш? промисловц? здеб?льшого були чолов?ками, як? походили з тих самих соц?альних верств, з яких походили ?хн? роб?тники. Вони жили дуже скромно, витрачали лише частину зароб?тку на домашн? господарство, а решту вкладали в б?знес (р.617)[7].
Нещодавно демагоги звинувачували кап?тал?зм у б?дност? мас. Сьогодн? вони радше звинувачують кап?тал?зм у ?достатку?, який в?н дару? звичайн?й людин? (р.859).
Кап?тал?зм дав св?тов? те, чого в?н потребував, — вищий р?вень життя для пост?йно зростаючо? к?лькост? людей (р.864)[7].
Ми не стверджу?мо, що кап?тал?стичний спос?б економ?чного розрахунку гаранту? абсолютно найкраще р?шення щодо розпод?лу фактор?в виробництва. Так? абсолютно досконал? р?шення будь-яко? проблеми ? недосяжними для смертних людей. Те, до чого може призвести функц?онування ринку, не п?д?рваного втручанням примусу ? тиску, ? лише найкращим р?шенням, доступним людському розуму при даному стан? технолог?чних знань та ?нтелектуальних зд?бностей найпрониклив?ших людей нашо? епохи (р.701)[7].
Ринкова економ?ка не потребу? апологет?в ? пропагандист?в. Вона може застосувати до себе слова з еп?таф?? сера Кр?стофера Рена в собор? Святого Павла: Si monumentum requiris, circumspice. [Якщо ви шука?те його пам'ятника, озирн?ться навколо] (р.850)[7].
Людв?г фон М?зес пропагував виключну роль кап?тал?стичного способу виробництва
Характерною рисою кап?тал?зму, що в?др?зня? його в?д докап?тал?стичних способ?в виробництва, став новий принцип маркетингу. Кап?тал?зм — це не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас (р.9)[8].
Кап?тал?зм або ринкова економ?ка — це система сусп?льно? кооперац?? та розпод?лу прац?, яка базу?ться на приватн?й власност? на засоби виробництва (р.20)[9].
Кап?тал?зм — це, по сут?, система масового виробництва для задоволення потреб мас. В?н вилива? р?г достатку на звичайну людину. В?н п?дняв середн?й р?вень життя до висоти, про яку нав?ть не мр?яли в попередн? епохи. В?н зробив доступними доступними для м?льйон?в людей задоволення, як? ще к?лька покол?нь тому були доступн? лише вузькому колу ел?ти (р.49)[10].
Багато п?онер?в цих промислових зм?н, це правда, стали багатими. Але вони здобули сво? багатство, постачаючи громадськост? автомоб?л?, л?таки, рад?оприймач?, холодильники, рухом? та розмовляюч? картини, а також р?зноман?тн? менш вражаюч?, але не менш корисн? ?нновац??. Ц? нов? продукти, безумовно, не були досягненням оф?с?в ? бюрократ?в (р. 9)[11].
Розвиток кап?тал?зму поляга? в тому, що кожен ма? право обслуговувати споживача краще та/або дешевше (р. 5)[12].
Нема? жодно? зах?дно? кап?тал?стично? кра?ни, в як?й умови життя мас не покращилися б у безпрецедентний спос?б (р.13)[12].
Незважаючи на антикап?тал?стичну пол?тику вс?х уряд?в ? майже вс?х пол?тичних парт?й, кап?тал?стичний спос?б виробництва все ще викону? свою соц?альну функц?ю, забезпечуючи споживач?в б?льшою к?льк?стю як?сн?ших ? дешевших товар?в (р. 15)[13].
Природ? кап?тал?стично? економ?ки притаманне те, що в к?нцевому п?дсумку використання фактор?в виробництва спрямоване лише на задоволення бажань споживач?в (р.176)[14].
Отже, кап?тал?стичний сусп?льний лад ? економ?чною демократ??ю в найсувор?шому розум?нн? цього слова. В остаточному п?дсумку, вс? р?шення залежать в?д вол? людей як споживач?в. Таким чином, щоразу, коли виника? конфл?кт м?ж поглядами споживач?в ? б?знес-менеджер?в, ринковий тиск гаранту?, що погляди споживач?в врешт?-решт перемагають (р.178)[14].
Буркотуни можуть звинувачувати зах?дну цив?л?зац?ю в матер?ал?зм? ? стверджувати, що вона не приносить задоволення н?кому, окр?м невеликого класу жорстоких експлуататор?в. Але ?хн? нар?кання не можуть стерти з лиця земл? факти. М?льйони матер?в стали щаслив?шими завдяки зниженню дитячо? смертност?. Зникли голодомори та приборкан? еп?дем??. Середньостатистична людина живе в б?льш задов?льних умовах, н?ж ?? предки або ?? побратими в некап?тал?стичних кра?нах. ? не можна в?дкидати як суто матер?ал?стичну цив?л?зац?ю, яка да? можлив?сть практично кожн?й людин? насолоджуватися симфон??ю Бетховена у виконанн? оркестру п?д кер?вництвом видатного майстра (р.334)[15].
Кап?тал?стична система виробництва — це економ?чна демократ?я, в як?й кожна коп?йка да? право голосу. Споживач? — це суверенний народ. Кап?тал?сти, п?дпри?мц? та фермери — це народн? обранц?. Якщо вони не п?дкоряються, якщо вони не здатн? виробляти за найнижчою ц?ною те, що просять споживач?, вони втрачають сво? посади. ?хн? завдання — служити споживачев?. Прибуток ? збиток — це ?нструменти, за допомогою яких споживач? тримають п?д жорстким контролем усю б?знес-д?яльн?сть (рр. 21-22)[9].
Слово ?кап?тал?зм? виража? для нашо? епохи сукупн?сть всього зла. Нав?ть противники соц?ал?зму переймаються соц?ал?стичними ?деями (р.15)[16].
У кап?тал?стичному сусп?льств? ? м?сце ? хл?б для вс?х. Його здатн?сть розширюватися забезпечу? прожиття для кожного роб?тника. Пост?йне безроб?ття не ? характерною рисою в?льного кап?тал?зму (р.286)[16].
Socialism, p. 286
Вс? розмови про так званий невимовний жах раннього кап?тал?зму можна спростувати одн??ю статистикою: саме в ц? роки, в як? розвивався британський кап?тал?зм, саме в епоху, яку називають промисловою революц??ю в Англ??, в роки з 1760 по 1830, саме в ц? роки населення Англ?? подво?лося (р.7)[12].
Ринкова економ?ка — кап?тал?зм — це соц?альна система, в як?й пану? споживач (р.233)[17].
Кап?тал?зм не потребу? н? пропаганди, н? апостол?в. Його досягнення говорять сам? за себе. Кап?тал?зм доставля? блага (р.242)[17].
В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Кап?тал?зм
Австр?йська школа стверджу?, що Маркс не розр?зняв кап?тал?зм ? меркантил?зм — сплутав ?мпер?ал?стичн?, колон?заторськ?, протекц?он?стськ? ? ?нтервенц?он?стськ? доктрини меркантил?зму з кап?тал?змом.
Австр?йська школа вплинула на ?деолог?ю л?бертар?анства, що вважа? ?деалом принцип laissez-faire.

У книз? 1936 року ?Загальна теор?я зайнятост?, ?нтересу та грошей? британський економ?ст Джон Мейнард Кейнс висловив ?дею, що кап?тал?зму властива фундаментальна вада, пов'язана ?з здатн?стю в?дновлюватися п?сля пер?од?в спаду в ?нвестиц?йн?й активност?. Кейнс стверджував, що кап?тал?стична економ?ка може залишатися в стан? пост?йно? р?вноваги, незважаючи на високий р?вень безроб?ття. В?дкидаючи закон Сея, в?н говорив, що дехто з людей в?дда? перевагу л?кв?дност?, а тому радше накопичуватиме грош?, н?ж купувати нов? товари й послуги, у зв'язку з чим виникала перспектива, що Велика депрес?я не завершиться без ?до певного ступеня кардинально? соц?ал?зац?? ?нвестиц?й?.
Кейнс?анство заперечувало думку про те, що збудована за принципом laissez-faire економ?ка може впоратися з проблемами сама без втручання з боку держави, яке б заохотило сукупний попит, зменшуючи високий р?вень безроб?ття та ?нфляц??, як? спостер?галися впродовж 30-х рок?в. Кейнс?анц? рекомендували як метод боротьби проти рецес?? деф?цитн? витрати: зменшення податк?в, зб?льшення державних позик та витрат. При цьому повинен зд?йснюватися загальнонац?ональний контроль за зароб?тними платами, ?нструментом якого ? ?нфляц?я, що п?дрива? р?вень реальних зарплат ? запоб?га? приховуванню грошей. Кейнс намагався знайти вир?шення багатьох проблем, поставлених Марксом, не в?дходячи в?д принцип?в класично? економ?ки. У сво?х роботах в?н показував, що регулювання може бути ефективним, ? що економ?чн? стаб?л?затори можуть стримувати пер?оди агресивного росту й агресивного пад?ння. Приб?чники Кейнса стверджують, що запропонован? ним заходи були одн??ю з головних причин, завдяки яким кап?тал?зм зм?г в?дновитися п?сля Велико? депрес??. Проте проти положень кейнс?анства виступають прихильники неокласично? та австр?йсько? шк?л.
Колега Кейнса П'?ро Сраффа та нео-р?кард?йська школи на основ? детального техн?чного анал?зу продемонстрували, що динам?чна нестаб?льн?сть в соц?ально-економ?чних в?дносинах виника? завдяки властив?й кап?талу тенденц?? прагнути найвищо? норми прибутку, що заперечу? ?де? кейнс?анства.

У наш час б?льш?сть академ?чних досл?джень кап?тал?зму в англомовному св?т? притриму?ться п?дходу неокласично? економ?ки. Вона в?дда? перевагу ринков?й координац?? ? пор?вняно нейтральному регулюванню з боку уряду, спрямованому на забезпечення права власност?, дерегульованому ринку прац?, управл?нню корпорац?ями, в якому основну роль в?д?грають ф?нансов? власники, та ф?нансов?й систем?, що в основному ?рунту?ться на ф?нансуванн? через ринок кап?талу на противагу державному ф?нансуванню.
М?лтон Фр?дман взяв за основу принципи, розроблен? Адамом См?том ? класичною економ?кою, й надав ?м нового звучання. Його роботи заклали основу пол?тики приватизац?? державних п?дпри?мств та загалом економ?чн?й пол?тиц? Рональда Рейгана й Маргарет Тетчер.
Чиказька школа економ?ки в?дома захистом принцип?в в?льного ринку й монетаристськими ?деями. На думку Фр?дмана й ?нших монетарист?в ринков? економ?ки внутр?шньо стаб?льн?, якщо ?х залишити самих на себе, а спади — це результат державного втручання. Наприклад, Фр?дман вважа? Велику депрес?ю насл?дком скорочення грошово? пропозиц?? з боку Федерально? резервно? системи, а не в недостатн?х ?нвестиц?ях, як стверджував Кейнс.
Неокласична економ?ка вважа? ц?нност? суб'?ктивними, р?зними для р?зних людей ? для одн??? людини в р?зний час, а тому в?дкида? трудову теор?ю вартост?. Маржинал?зм притриму?ться думки, що економ?чна варт?сть ? результатом маржинального продукту й маржинально? вартост?. Прихильники ц??? теор?? розглядають зиск кап?тал?ста як результат виходу за меж? сучасного йому споживання, ризику й орган?зац?? виробництва.
Кап?тал?зм виник та утвердився спочатку в ?вроп? впродовж XV—XIX стол?ть.
Фернан Бродель знаходить перш? ознаки кап?тал?стичних в?дносин ще в XI-му стол?тт?, коли в ?вроп? як гриби п?сля дощу почали виростати м?ста. Пан?вним середньов?чним способом виробництва було натуральне господарство — система господарювання, за яко? кожне пом?стя виробляло майже вс? необх?дн? для свого ?снування продукти. Виникнення м?ст означало утвердження нового под?лу прац?, а також статус в?льних людей для ?хн?х мешканц?в. Статус м?ст був закр?плений в континентальн?й ?вроп? магдебурзьким правом, яке зв?льняло ?х в?д управл?ння та суду феодала. Водночас у ?вроп? складалася торгова система, в?хами яко? були Ганза та Шампанськ? ярмарки.
До початку XIII стол?ття в ?вроп? стався демограф?чний вибух. Населення Франц??, наприклад, зросло до 18—20 млн. Стр?мкий р?ст населення зустр?вся з обмеженням на с?льськогосподарське виробництво. Спочатку Великий голод, а пот?м Чорна смерть призвели до значного зменшення населення й стали передумовами виникнення сусп?льства нового типу. Насл?дком знелюднення стали розвал кр?пацтва — землевласники приваблювали селян-орендар?в на сво? земл?, та процес обгороджування. Карл Маркс описував ц? явища, як в?дчуження виробника в?д засоб?в виробництва. У результат? селянська земля перетворилася в пом?щицький кап?тал.
З розпадом феодального ладу, торг?вля зросла не т?льки м?ж м?стами та селами, але й м?ж державами. Погляди людей почали зм?нюватися особливо п?сля винайдення друкарського верстата. Вплив середньов?чно? католицько? церкви почав слабшати. Власне в?н був основною перепоною на дороз? розвитку економ?чного ладу. Однак ц?каво, що саме при к?нц? середньов?ччя серед католицько? форми християнства вже розросталися групи кап?тал?стично? торг?вл?, виробництва та банк?всько? справи. Приклад цього можна було побачити у таких католицьких м?стах, як Венец?я (?тал?я), Аугсбург (Н?меччина) та Антверпен (Фландр?я, нин?шня Бельг?я)
Новий поштовх п?днесенню кап?тал?зму дала Доба великих географ?чних в?дкритт?в та постання в ?? результат? колон?альних ?мпер?й. Антверпен перетворився на центр св?тово? торг?вл?, тут виникла перша б?ржа. Секрет раптового п?днесення Антверпену був простий — у ньому знайшли притулок заможн? п?дпри?мц?- протестанти, як? рятувалися в?д пересл?дування ?нкв?зиц??, а також португальськ? ?врейськ? банк?ри — марани. Вс? вони не були зв’язан? суворими рел?г?йними обмеженнями щодо ф?нансових послуг ? отримання прибутку. Так необх?дн? умови для розкв?ту Антверпену одночасно виявилися в одному м?сц?. Мабуть, саме в цьому м?ст? зародився ф?нансовий кап?тал?зм, щоб пот?м розкв?тнути в Амстердам? й Лондон?. [18] Одинаки-кап?тал?сти почали перетворюватися на окремий сусп?льний клас — буржуаз?ю.[19].
У XVI стор?чч? вибухнула протестантська Реформац?я. Хоча було б переб?льшенням казати, що Реформац?я створила кап?тал?зм, з не? таки вийшли ?де?, що безперечно наголошували на ньому. Передус?м кальв?н?зм зняв ?з законного торговельного прибутку пляму ?лихварства?. Кр?м того, деяк? протестантськ? вчення спонукали людей тяжко працювати, аби мати усп?х у житт? ? таким чином довести, що вони належать до ?обраних?. Вони вважали, що усп?х торг?вл? був ознакою Божого благословення. Результатом цього майно стало готовим ?кап?талом? для вкладу в подальше крамарство. Таким чином протестантська етика, що припису? тяжко трудитися, фактично, сприяла поширенню кап?тал?зму.
Не дивно, що кап?тал?стична економ?ка розвинулась скор?ше у протестантських кра?нах, а не католицьких. Однак католицька церква швидко надолужила втрачене. Вона дозволила кап?тал?зм у тих кра?нах, де мала великий вплив, таким чином сама обернулась у заможну кап?тал?стичну орган?зац?ю.[20]
Безсумн?вно, кап?тал?зм мав перевагу над феодал?змом зокрема тим, що дав б?льшо? свободи роб?тничому класу. Однак в кап?тал?зм? теж була велика несправедлив?сть. Пр?рва м?ж багатими та б?дними розширювалась. З одного боку кап?тал?зм зд?йснював експлуатац?ю роб?тник?в призв?в до класово? боротьби, з другого — утворив велике сусп?льство споживач?в у деяких кра?нах ?з високим матер?альним достатком.[21]

Багато теоретик?в та пол?тик?в з кап?тал?стичних кра?н п?дкреслюють можливост? кап?тал?зму щодо стимулювання економ?чного зростання, вим?ряного валовим внутр?шн?м продуктом (ВВП), завантаження виробничих потужностей ? р?вня життя. Це було центральним аргументом, наприклад, для Адама См?та, щоб дозволити в?льному ринков? контроль виробництва ? ц?н, а також розпод?л ресурс?в. Багато теоретик?в зазначають, що це зростання св?тового ВВП за часом зб?га?ться з появою сучасно? св?тово? кап?тал?стично? системи.[22][23]
В 1000—1820 роках св?това економ?ка зросла у ш?сть раз?в, або, перераховуючи на одну людину, на 50 %. П?сля широкого поширення кап?тал?зму, в 1820—1998 роках св?това економ?ка зростала у 50 раз?в, а в перерахунку на одну людину в 9 раз?в.[24][25] У переважно кап?тал?стичних економ?чних рег?онах, таких як ?вропа, США, Канада, Австрал?я та Нова Зеланд?я, економ?ка виросла в 19 раз?в на одну людину, хоча ц? кра?ни вже мали б?льш високий стартовий р?вень. В Япон??, яка в 1820 роц? була б?дною кра?ною, цей р?ст становив аж 31 раз?в, тод? як в решт? св?ту зростання на людину було лише п'ятикратне.[24]
Прихильники вважають емп?рично доведеним, що зростання ВВП на душу населення призводить до п?двищення р?вня життя, наприклад п?двищення доступност? продовольства, житла, одягу та медично? допомоги.[26] Зниження к?лькост? робочих годин на тиждень, зменшення частки д?тей ? л?тн?х людей у склад? робочо? сили також приписуються кап?тал?змов?.[27][28]
Прихильники також стверджують, що кап?тал?стична економ?ка пропону? набагато б?льше (н?ж ?нш? економ?чн? форми) можливостей для ?ндив?да, щоб п?дняти доходи за рахунок осво?ння нових профес?й або створення власного б?знесу. Вони вважають, що цей потенц?ал набагато б?льший, н?ж при традиц?йн?й феодальн?й або плем?нн?й орган?зац?? чи в соц?ал?стичному сусп?льств?.
Людв?г фон М?зес в сво?й книз? "Economic Freedom and Interventionism" пише:
Звикнувши до умов кап?тал?стичного середовища, перес?чний американець сприйма? як належне той факт, що щороку б?знес продуку? для нього щось нове ? б?льш доступне. Озираючись на роки свого життя, в?н усв?домлю?, що багато знарядь прац?, як? були абсолютно нев?дом? за час?в його молодост?, а також багато ?ншого, що в той час було доступно лише незначн?й меншост?, зараз ? стандартним обладнанням майже кожного домогосподарства. В?н повн?стю впевнений, що ця тенденц?я переважатиме ? в майбутньому. В?н просто назива? це ?американським способом життя? ? не замислю?ться над питанням, що зробило можливим таке безперервне пол?пшення постачання матер?альних благ[29].
М?лтон Фр?дман стверджував, що економ?чна свобода кап?тал?зму ? необх?дною умовою пол?тично? свободи. Ця думка часто повторювалася ?ншими, наприклад, Ендрю Бреннаном та Рональдом Рейганом. Фр?дман заявив, що централ?зоване керування господарською д?яльн?стю завжди супроводжу?ться пол?тичними репрес?ями. На його думку, д?яльн?сть в умовах ринково? економ?ки ? добров?льною, а велика р?зноман?тн?сть до яко? призводить добров?льна активн?сть ? основною загрозою для репресивних пол?тичних л?дер?в ? значно зменшу? можливост? примусу. Точку зору Фр?дмана також под?ляли Фр?др?х Га?к ? Джон Мейнард Кейнс, обидва вважали, що кап?тал?зм ? житт?во важливим для процв?тання свободи.[30][31]
Економ?сти австр?йсько? школи стверджували, що кап?тал?зм може орган?зуватись у складн? системи без зовн?шнього кер?вництва або центрального механ?зму планування. Фр?др?х Га?к вважав явище самоорган?зац?? фундаментом кап?тал?зму. Ц?ни служать сигналом про нагальн? ? незадоволен? бажання людей, а можлив?сть прибутку да? п?дпри?мцям стимул для використання ?х знань ? ресурс?в, щоб задовольнити ц? потреби. Таким чином координу?ться д?яльн?сть м?льйон?в людей, кожен з яких дба? про св?й власний ?нтерес.[32]

Критики кап?тал?зму пов'язують його з соц?альною нер?вн?стю, несправедливим розпод?лом багатства ? влади, тенденц??ю до монопол?зац?? або ол?гопол?зац?? ринку (? влади ол?гарх?в), ?мпер?ал?змом, контрреволюц?йними в?йнами ? р?зними формами економ?чно? та культурно? експлуатац??, а також, з репрес?ями супроти роб?тник?в ? профсп?лок, соц?альним в?дчуженням, економ?чною нер?вн?стю, безроб?ттям та економ?чною нестаб?льн?стю. ?ндив?дуальне право власност? також пов'язу?ться з трагед??ю антисп?льнот. Як зазначав Михайло Туган-Барановський:
- велика приватна власн?сть породжу? неорган?зован?сть нац?онального виробництва, що у свою чергу перешкоджа? реал?зац?? нац?ональних ?нтерес?в;
- кап?тал?зац?я значно? частини нац?онального прибутку обумовлю? б?дн?сть та низький р?вень споживання б?льшо? частини населення;
- накопичення кап?талу передбача? привласнення додаткового продукту структурами, що не беруть безпосередньо? участ? у виробництв?. Таким чином виробники втрачають частину продукту, який вони створюють;
- кап?тал?стичне виробництво спира?ться на зовн?шн?й ринок, який гаранту? б?льш висок? прибутки. При цьому на внутр?шньому ринку може ?снувати деф?цит товар?в, що йдуть на експорт ?, в?дпов?дно, висока ц?на на них[33].
Активними критиками кап?тал?зму ? соц?ал?сти, анарх?сти, комун?сти, нац?онал-соц?ал?сти, соц?ал-демократи, технократи, деяк? теч?? консерватор?в, луддит?в, народник?в, шейкер?в ? нац?онал?ст?в.
Марксисти виступають за революц?йне повалення кап?тал?зму, що привело б до соц?ал?зму, перш н?ж урешт?-решт перетворитися на комун?зм. Багато соц?ал?ст?в вважають кап?тал?зм ?ррац?ональним, оск?льки виробництво та напрямки розвитку економ?ки ? незапланованими, створюючи багато нев?дпов?дностей та внутр?шн?х суперечностей.[34] Досл?дники трудового руху, так? як ?мману?л Валлерстайн, стверджували, що нев?льницька праця — раб?в, ув'язнених та ?нша примусова праця — ? сум?сною з кап?тал?стичними в?дносинами.[35]
Багато аспект?в кап?тал?зму потрапили п?д атаку антиглобал?стського руху, який виступа?, в першу чергу, проти корпоративного кап?тал?зму. Енвайронментал?сти стверджують, що кап?тал?зм вимага? безперервного економ?чного зростання, ?, що в?н неминуче руйну? обмежен? природн? ресурси Земл?.[36]
Багато рел?г?й критикують чи виступають проти конкретних елемент?в кап?тал?зму. Традиц?йн? юда?зм, християнство та ?слам забороняють позичання грошей п?д в?дсотки, хоча були розроблен? альтернативн? банк?вськ? методи.[джерело?] Деяк? християни критикують кап?тал?зм за його матер?ал?стичний п?дх?д[37] та нездатн?сть нести в?дпов?дальн?сть за добробут вс?х людей.[38][39]
- Командна економ?ка
- Комун?зм
- Концентрац?я кап?талу
- Народний кап?тал?зм
- Невидима рука ринку
- Ринкова економ?ка
- Соц?ал?зм
- Спонтанний порядок
- Феодал?зм
- Laissez-faire
- ↑ Bureaucracy (New Rochelle, N.Y.: Arlington House, [1944] 1969).
- ↑ Economic Policy: Thoughts for Today and Tomorrow (Chicago, Ill.: Regnery Gateway, 1979).
- ↑ Козловски П. Этика капитализма. Эволюция и общество. — СПб., 1996. — С. 18-23.
- ↑ Degen, Robert. The Triumph of Capitalism. 1st ed. New Brunswick, NJ: Transaction Publishers, 2008.
- ↑ Hunt, E.K. (2002). History of Economic Thought: A Critical Perspective. M.E. Sharpe. с. 92.
- ↑ Skousen, Mark (2001). The Making of Modern Economics: The Lives and Ideas of the Great Thinkers. M.E. Sharpe. с. 98–102, 134.
- ↑ а б в г д е Мизес, фон, Людвиг (2019). Человеческая деятельность: трактат по экономической теории (рос.) . Челябинск: Социум. ISBN 978-5-91603-093-8.
- ↑ Liberty and Property (Auburn, Ala.: Ludwig von Mises Institute, [1958] 1988).
- ↑ а б Bureaucracy (New Rochelle, N.Y.: Arlington House, [1944] 1969).
- ↑ The Anti-Capitalistic Mentality (Spring Mills, Pa.: Libertarian Press, [1956] 1972).
- ↑ Omnipotent Government: The Rise of the Total State and Total War (Spring Mills, Pa.: Libertarian Press, [1944] 1985).
- ↑ а б в Economic Policy: Thoughts for Today and Tomorrow (Chicago, Ill.: Regnery Gateway, 1979).
- ↑ Planned Chaos (Irvington-on-Hudson, N.Y.: Foundation for Eco- nomic Education, [1947] 1977).
- ↑ а б On the Manipulation of Money and Credit (Dobbs Ferry, N.Y.: Free Market Books, [1923-46] 1978) edited by Bettina Bien and Percy L. Greaves.
- ↑ Theory and History (Auburn, Ala.: Ludwig von Mises Institute, [1957] 1985).
- ↑ а б Socialism: An Economic and Sociological Analysis (Indianapolis, Ind.: Liberty Press\Liberty Classics, [1922] 1979).
- ↑ а б Money, Method, and the Market Process: Essays by Ludwig von Mises (Norwell, Mass.: Kluwer Academic Press, 1990) edited by Richard M. Ebeling.
- ↑ Мошенський C. З. Зародження ф?нансового кап?тал?зму. До?ндустр?альна епоха. — Ки?в : Креативна агенц?я ?Арт?ль?, 2025. — С. 24. — ISBN 978-617-8422-15-8.
- ↑ Мустаф?н О. Справжня ?стор?я раннього нового часу. Х., 2014, с.76-79
- ↑ The Vatican Empire, автор Н?но Ло Белло
- ↑ Пробудись! 8 листопада 1982 р. стор. 6
- ↑ Robert E. Lucas Jr. The Industrial Revolution: Past and Future. Federal Reserve Bank of Minneapolis 2003 Annual Report. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 31 березня 2012.
- ↑ J. Bradford DeLong. Estimating World GDP, One Million B.C. – Present. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2008.
- ↑ а б Martin Wolf, Why Globalization works, p. 43-45 (наведено за англ?йською в?к?пед??ю)
- ↑ Angus Maddison (2001). The World Economy: A Millennial Perspective. Paris: OECD. ISBN 92-64-18998-X.
- ↑ Nardinelli, Clark. Industrial Revolution and the Standard of Living. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 31 березня 2012.
- ↑ Barro, Robert J. (1997). Macroeconomics. MIT Press. ISBN 0262024365.
- ↑ Woods, Thomas E. (5 кв?тня 2004). Morality and Economic Law: Toward a Reconciliation. Ludwig von Mises Institute. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 31 березня 2012.
- ↑ Economic Freedom and Interventionism (Irvington-on-Hudson, N.Y.: Foundation for Economic Education, 1990).
- ↑ Friedrich Hayek (1944). The Road to Serfdom. University Of Chicago Press. ISBN 0-226-32061-8.
- ↑ Bellamy, Richard (2003). The Cambridge History of Twentieth-Century Political Thought. Cambridge University Press. с. 60. ISBN 0-521-56354-2.
- ↑ Walberg, Herbert (2001). Education and Capitalism. Hoover Institution Press. с. 87—89. ISBN 0-8179-3972-5.
- ↑ Набока О. В. Укра?на та виклики сучасного глобального кап?тал?зму 138 с.// ?Г?лея (науковий в?сник)?: Зб?рник наукових праць.- К., 2008. Випуск 14 — 2008
- ↑ Brander, James A. Government policy toward business. 4th ed. Mississauga, Ontario: John Wiley & Sons Canada, Ltd., 2006. Print.
- ↑ That unfree labour is acceptable to capital was argued during the 1980s by Tom Brass. See Towards a Comparative Political Economy of Unfree Labor (Cass, 1999). Marcel van der Linden. "Labour History as the History of Multitudes", Labour/Le Travail, 52, Fall 2003, p. 235-244. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2008.
- ↑ McMurty, John (1999). The Cancer Stage of Capitalism. PLUTO PRESS. ISBN 0745313477.
- ↑ III. The Social Doctrine of the Church. The Vatican. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2008.
- ↑ Thomas Gubleton, archbishop of Detroit speaking in ?Capitalism: A love story?[джерело?] (наведено за англ?йською в?к?пед??ю)
- ↑ priest Peter Dougherty, speaking in ?Capitalism: A love story?[джерело?] (наведено за англ?йською в?к?пед??ю)
- Ер?к Ол?н Райт (Erik Olin Wright. Class and Politics. The Oxford Companion to Politics of the World. Oxford, 2001). Скорочений виклад. Переклад з англ?йсько? О. В. Юрково?. Кап?тал?зм [Арх?вовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 88. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- В. А. Ребкало, В. М. Козаков. Кап?тал?зм [Арх?вовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2001-–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
- Бродель Ф. Матер?альна цив?л?зац?я, економ?ка ? кап?тал?зм XV—VIII ст. — Т.1. Структури повсякденност?: можливе ? неможливе. Пер. з франц.– К.: Основи, 1995. — 543 с.
- В. Ребкало, В. Козаков. Кап?тал?зм // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.314 ISBN 978-966-611-818-2
- В. Заблоцький. Кап?тал?зм // Ф?лософський енциклопедичний словник / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н ; ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни. — Ки?в : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Анна Петрович, Захар Попович. Про кап?тал?зм серйозно, для чайник?в (2016) [Арх?вовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Александр Тарасов. ?Второе издание капитализма? в России (2008) [Арх?вовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Олександр Тарасов. ?Друге видання кап?тал?зму? в Рос?? (2008) [Арх?вовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Claudio Katz, ?The crisis of capitalism?, in International Socialist Review, May 2009 [Арх?вовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)