2017年2月份奥迪Q5销量6648台, 同比下降23.56%



Вулка?н — геолог?чне утворення, яке виника? над каналами та тр?щинами у земн?й кор?, якими на поверхню викидаються лава, поп?л, гаряч? гази, водяна пара й уламки г?рських пор?д. Галузь геолог??, яка вивча? вулкани, назива?ться вулканолог??ю.
Слово ?вулкан? походить в?д вулкан?чного острова Вулькано, назва якого походить в?д римського бога Вулкана, чия кузня, за в?руванням стародавн?х римлян, була на цьому остров?[1].
Основною причиною виверження вулкана ? тиск газ?в у магм?. Вулкани под?ляють на д?юч? (активн?), потенц?йно д?юч?, умовно згасл? ? згасл?[2][3].
Вулкани зазвичай мають конусопод?бну форму з кратером — л?йкопод?бним заглибленням на вершин?. Виверження деяких вулкан?в, наприклад, Стромбол? ? Везув?ю в ?тал??, проходить ?з вибухом, несучи велик? руйнування, ?нш?, наприклад, на Гаваях, ?тих??: лава просто п?дн?ма?ться по кратеру та перелива?ться через край.
Залежно в?д складу й в'язкост? продукт?в виверження розр?зняють:
- конусо- та куполопод?бн?;
- щитов?;
- масивн? вулкани.
Вулкани можуть бути як поодинокими, так ? ланцюгово витягнутими вздовж рег?ональних розлом?в. Вони розр?зняються за розм?рами, формою, параметрами кратера ? п?дв?дного каналу — жерла. Вулкан часто утворю? кон?чну форму, що ма? назву вулкан?чний конус (рис.). Висота вулкан?чного конуса залежить в?д в?ку вулкана ? характеру його вивержень. Як правило, чим стар?шим ? вулкан, тим вищим ? його конус, що склада?ться ?з затверд?лих поток?в лави ? вулкан?чних уламк?в. Висоти конус?в — в?д перших сотень до 8–9 тис. м (Везув?й — 1186 м, Етна — 3522 м, Ключевська сопка — 4850 м та ?н.). Найвищ? вулкани знаходяться в Андах (Аконкагуа — 6960 м) та на Гавайських островах у Тихому океан? (Мауна Лоа — 8766 м).
Форма вулкан?чних конус?в зазвичай ? неправильною, бо вона зм?ню?ться п?д час сильних вивержень: вибухом зрива?ться верх?вка основного конуса ? останн?й прос?да? у порожнину, що утворю?ться п?д ним. При цьому формуються так? типи вулкан?чних надбудов, як кальдери, соми, маари.
Щор?чно на Земл? в?дбува?ться приблизно 50 вивержень вулкан?в. В залежност? в?д форми п?дводних канал?в розр?зняють вулкани центральн? й тр?щинн?, за глибиною магматичних вогнищ — мант?йного, корового ? м?шаного живлення. Вулкани найчаст?ше розташован? в тектон?чно активних районах, найб?льше ?х — на остр?вних дугах ? в горах.
Всього на Земл? в?домо 1343 активних вулкан?в. На думку деяких досл?дник?в найб?льшим вулканом Земл? ? ?ллоустонський. Цей вулкан належить до згаслих. Його останн? потужне виверження в?дбулося 600 тис. рок?в тому. Але за останн? 100 рок?в заф?ксовано п?дняття центру кальдери цього вулкана на 8 м, що св?дчить про зб?льшення внутр?шнього тиску.
За розм?щенням на поверхн? Земл? вулкани под?ляються на наземн? та п?дводн?. Наземн? вулкани (79 %) зосереджен? вздовж глибинних розлом?в (у б?льшост? випадк?в по узбережжю океан?в та мор?в, на остр?вних дугах та океан?чних (вулкан?чних) островах). П?дводн? вулкани (21 %) розташован? на океан?чному дн? ? серединних океан?чних хребтах. Багато з п?дводних конус?в з часом стають наземними.
Сильними виверженнями уславився в?домий вулкан Кракатау, який знаходиться в Зондськ?й протоц? м?ж островами Ява ? Суматра. Його висота 813 м. П?д час виверження Кракатау в 1883 випало понад 18 км3 попелу. Воно викликало цунам? ? призвело до десятк?в тисяч жертв. Найб?льш катастроф?чними в ?стор?? людства також вважаються виверження ?ндонез?йського вулкана Тоба.
Вулкани Земл? виносять на поверхню в середньому не менше за 5–6 км3 вулкан?чного матер?алу на р?к, приблизно 80 % якого припада? на п?дводн? вулкани та лише 20 % на наземн?. Най?нтенсивн?ше винесення вулкан?чного матер?алу (близько 4 км3 на р?к) в?дбува?ться вздовж рифтових зон серединно-океан?чних хребт?в. Максимальна в?дносна висота (перевищення вершини конуса над основою) д?ючих вулкан?в Земл? сяга? в океанах — 9 км, в остр?вних дугах — 6 км, в г?рських спорудах — 3 км. В океанах в?дом? т?льки вулкани мант?йного живлення (К?лауеа на Гавайських островах, Тейде на остров? Тенерифе та ?нш?), а на остр?вних дугах ? континентальних платформах — мант?йного, корового ? зм?шаного (Ключевська Сопка, Шивелуч ? Каримська Сопка на Камчатц?, К?л?манджаро в Африц?, Везув?й в ?тал?? ? т. д.) живлення, в г?рських спорудах — т?льки коров? (Ельбрус на Кавказ?, Лассен-П?к у П?вн?чн?й Америц? та ?нш?). У залежност? в?д к?лькост?, сп?вв?дношення вулкан?чних продукт?в (газопод?бних, р?дких ? твердих), в'язкост? лав вид?лен? чотири головн? типи вивержень: ефузивний, зм?шаний, екструзивний ? експлозивний або, в?дпов?дно, — гавайський, стромбол?анський, купольний ? вулкановий.
На територ?? Укра?ни стародавн? (мезокайнозойськ?) вулкан?чн? апарати виявлено у г?рських масивах Карпат та Криму. Аполлон?вський палеовулкан — один ?з найдавн?ших згаслих палеовулкан?в планети.



П?д час виверження вулкани викидають в атмосферу гази, склад яких значно зм?ню?ться в?д одного вулкана до ?ншого. Зазвичай основним вулкан?чним газом ? водяна пара. ?ншими типовими складовими ? вуглекислий газ та двоокис с?рки. ?нш? важлив? дом?шки — с?рководень, хлорид водню та фторид водню. У менш?й к?лькост? вулкани викидають чадний газ, галокарбони, орган?чн? сполуки й хлориди метал?в.
При потужних виверженнях вулкан?чн? гази, поп?л викидаються у стратосферу на висоту 16–20 км. Найважлив?шим насл?дком цього ? перетворення двоокису с?рки в с?рчану кислоту (H2SO4), яка швидко конденсу?ться, утворюючи с?рчан? аерозол?. Аерозол? зб?льшують альбедо Земл?. В?дбиття сонячно? рад?ац?? в космос понижу? температуру нижн?х шар?в атмосфери — тропосфери. Водночас вони затримують теплове випром?нювання Земл?, нагр?ваючи стратосферу. К?лька вивержень впродовж останнього стол?ття призвели до зниження середньо? температури поверхн? Земл? на к?лька десятих градуса на пер?од в?д одного до трьох рок?в. Д?оксид с?рки з вулкана Вайнапут?на в Перу, можливо, був причиною голоду в Рос?? 1601–1603 рок?в[4].
Дуже потужн? виверження вулкан?в часто називаються серед можливих причин масових вимирань.
Основною ? найгр?зн?шою силою вулкана ? його виверження. Виверження — природне явище, яке виража?ться в тому, що магма, разом з газами, як? ? в н?й, прорива?ться з глибоких частин Земл? на поверхню. Магма (грец. ?т?сто?, ?каша?) — маса розплавлено? кам'яно? породи, яка розташована на велик?й глибин? ? насичена газами. Магма, яка вилившись на поверхню, втратила багато газ?в, назива?ться лавою. Лава — це також кристал?чна г?рська порода, яка м?стить багато сил?катних сполук. Якщо к?льк?сть кремнезему (SiO2) в н?й велика (~75 %), то утворю?ться в'язка, мало текуча маса (р?ол?това лава), але коли SiO2 мало (38 %), то вит?ка? р?дка ? дуже текуча лава (базальтова).
Виверження вулкан?в залежить в?д багатьох чинник?в, а саме: в?д геолог?чно? будови району, пор?д, з яких склада?ться район, на як?й глибин? знаходиться вулкан?чне вогнище ? який склад магми. Часто п?д час горотворення в земн?й кор? утворюються складки, виникають розколини, якими магма п?дн?ма?ться вгору. ? головну роль у цьому п?днятт? в?д?гра? величезний тиск, який створю? земна кора. Натискаючи на магму, земна кора змушу? ?? п?д?йматися розколинами вверх на поверхню земл?. Але водночас д?ють ? гази, як? м?стяться в магм?. Вони, намагаючись п?днятися розколинами вгору, виштовхують ? магму. З ?? п?д?йманням тиск земно? кори зменшу?ться, тому пот?м магма ста? б?льш плинною ? вилива?ться на поверхню. Вулкан?чним виверженням часто передують потужн? вибухи. При цьому струменями газу з вулкана викида?ться велика к?льк?сть вулкан?чного попелу — легкого др?бного порошку с?рого кольору з осколк?в старо? та др?бн?ших частинок р?дко? лави (деколи в?н, зм?шуючись з атмосферними опадами чи водами розплавлених сн?гових масив?в або льодовик?в, утворю? грязев? потоки); вулкан?чного п?ску — невеличких куск?в лави, розм?ром з горошину; лап?лей - уламк?в пористо? лави або магми розм?ром в?д горошини до волоського гор?ха. Велик? уламки, що ?нод? досягають у величин? двоповерхового будинку, називаються вулкан?чними бомбами. Одна з бомб об'?мом 25 м3, викинута ?тал?йським вулканом Вулькано, важила близько 70 т. Ц? викиди ?нод? покривають землю на тисяч? км2.
Також перед виверженнями проходять вулкан?чн? землетруси, як? пов'язан? ?з зародженням ? рухом р?дко? або в'язко? магми та з вибухами газ?в в кратер? вулкана. ?хн? вогнища завжди локал?зован? в невеликому простор?, поблизу магматичного вогнища ? вих?дного каналу вулкана. На в?дм?ну в?д тектон?чних, ц? землетруси завжди проходять великими сер?ями, в?дображаючи процес поступовим зростання тиску в магм? вогнищ? ? вих?дному канал?. Зазвичай вулкан?чн? землетруси слабш? тектон?чних тому, що ?хн? вогнища лежать на менших глибинах ? джерело, яке виклика? ?х знаходиться на невеликому простор? земно? кори.
Склад вулкан?чних продукт?в у р?зних вулканах також р?зний. За к?льк?стю кремнезему можна визначити р?дка лава чи в'язка. За вм?стом в газах водяно? пари, СО2, Н2S, можна д?знатися внасл?док яких процес?в вони утворилися. Динам?ку виверження розр?зняють ефузивну, — якщо виверження в основному проходить вилиттям лави; екструзивне характеризу?ться вижаттям лавових купол?в; експлозивне, де головну роль в?д?грають вибухи та комплексне — сум?ш вс?х вище названих характер?в вивержень.
Вулкани характеризуються за типами вивержень. Найголовн?шими типами ?: вулкан?чний, пл?н?анський, стромбол?йський, пеленський, гавайський ? тр?щинний.
Перший тип — вулкан?чний (назва походить в?д вулкана Вулкано), в?др?зня?ться в'язкою магмою, яка часто закоркову? жерло, не даючи виходу газам, ? вони накопичуються п?д таким високим тиском, що час в?д часу в?дбуваються потужн? вибухи. Виверження цього типу нетривал? — в?д дек?лькох хвилин до к?лькох годин, але в?дновлюються кожн? к?лька дн?в чи тижн?в протягом дек?лькох м?сяц?в. Висота, на яку викида?ться вулкан?чн? продукти досяга? 20 км.
Другий тип — пл?н?анський (назва походить в?д ?мен? римського вченого Пл?н?я Старшого, який помер при виверженн? Везув?ю в 79 р. н. е.) Цей тип вважа?ться найб?льш вибухонебезпечним, до нього в?дноситься знамените виверження Везув?ю в 79 р.н. е., яке поховало п?д шаром попелу м?ста Помпе? та Геркуланум. Надзвичайно в'язка магма часто закоркову? вих?д газам, що призводить до п?зн?шого вибуху ? утворенню кальдер (?спан. ?киплячий котел?), в кращому випадку, до знищення ц?лого вулкана, в г?ршому (як це було з вулканом Кракатау в 1883 p.). Вулкан?чн? продукти викидаються на висоту до 50 км ? покривають велику площу; об'?м викид?в — в?д 0,1 до 50 км3.
Трет?й тип — стромбол?йський (в?д влкн. Стромбол?), характеризу?ться безперервною еруптивною (вибуховою) д?яльн?стю протягом к?лькох м?сяц?в ? нав?ть рок?в, висота еруптивного стовпа (вивержених матер?ал?в) до 10 км. Магма р?дка, газ?в ? вулкан?чних бомб багато, попелу мало.
Ще одним типом ? пелейський (в?д вулкана Мон-Пеле). Характеризу?ться дуже в'язкою магмою, яка тверд?? до виходу з жерла, утворенням лавових купол?в ? викидом ?вогненних хмар? (сум?ш? розпечених газ?в ? попелу).
Гавайський тип вважають найспок?йн?шим. Дуже р?дка лава спок?йно вит?ка?, твердих продукт?в ? попелу мало, а схили конуса до 10°.
Тр?щинн? виверження виявляють у вилитт? лави з системи тр?щин з п?зн?шим утворенням вулкана.
Другим за чим класиф?кують виверження вулкана ?: масштаб (об'?м вивержених продукт?в), склад виверженого матер?алу, динам?ка.
Масштаб виверження вулкана под?ля?ться на 5 клас?в: ? клас — об'?м вивержених матер?ал?в понад 100 км3; II клас — в?д 10 до 100 км3; III клас — в?д 1 до 10 км3; IV клас — в?д 0,1 до 1 км3; останн?й, V клас — виверженого матер?алу менше н?ж 0,1 км3.
Жител? Н?карагуа ран?ше вважали, що якщо кинути в вулкан гарну д?вчину, то виверження обов'язково припиниться[5]
Фази виверження вулкана — основн? етапи виверження, що розр?зняються за характером переважно? д?яльност? та розд?лен? короткими пер?одами в?дносного спокою. Кожн?й фаз? вулкан?чного виверження в?дпов?да? певний тип вулкан?чних продукт?в, що дозволя? в?дновити х?д виверження за посл?довн?стю в?дклад?в. Класичний опис фаз великого виверження Везув?ю в 1906 р. було зроблено Ф. Перретом (Frank A. Perret, 1924):
- перша фаза — вилив потоку св?тно? р?дко? лави ? пер?одичн? вибухи;
- друга (газова) фаза — вид?лення потужного стовпа стислих газ?в, що виривалися протягом дек?лькох годин з виносом в?дносно невелико? к?лькост? попелу та утворенням г?гантсько? еруптивно? хмари;
- третя фаза (?темного попелу? — еруптивна) — вид?лення чорних хмар газу, сильно навантажених вулкан?чними уламками, — це було викликано обваленням залишк?в конуса, що ускладнило вих?д вулкан?чних газ?в.
Вулканолог Б. ?. П?йп для виверження вулкана Ключевського (Ключевська сопка, Камчатка) у 1944–1945 рр. вид?лив наступн? фази:
- 1) поп?льн? експлоз??;
- 2) бомбов? експлоз??;
- 3) малих пароксизм?в (актив?зац?й);
- 4) головного пароксизму, або кульм?нац?йну фазу.
Див. докладн?ше Супервулкани

- У Нов?й Зеланд?? в район? озера Таупо у 186 роц? до н.е в?дбулося найб?льше в ?стор?? людства вулкан?чне виверження. Його насл?дки описан? в хрон?ках Китаю та Грец??. На м?сц? виверження сьогодн? розташоване озеро за площею, що приблизно дор?вню? площ? С?нгапуру.
- Другим з найб?льших в?домих вивержень сл?д, очевидно вважати виверження Кракатау 26 серпня 1883 року. П?д час виверження 1883 року вулкан викинув понад 25 куб?чних к?лометр?в кам?ння, попелу та пемзи, ? створив найгучн?ший ?сторично в?домий звук — катастроф?чний вибух було ч?тко чути в м?сцях на таких далеких в?дстанях, як Перт в Австрал?? (приблизно 1930 миль або 3100 км), ? остр?в Родригес поблизу Маврик?ю (приблизно 3000 миль або 4800 км). Ударна хвиля в атмосфер? об?йшла Землю с?м раз?в ? ре?струвалася протягом п'яти дн?в. У 1883 р. виверження вулкана Кракатау, на сх?д в?д о. Ява супроводжувалося таким гуркотом що його чули в Америц?.
- 70 тис. рок?в тому в?дбулося виверження вулкана Тоба на о. Суматра, що накрило ц?лий остр?в шаром попелу заввишки 300 метр?в.
- Одне ?з найб?льших вивержень на земл? сталося 65 млн рок?в тому. Воно накрило лавою майже всю ?нд?ю.
- П?д час виверження вулкана Везув?й в ?тал?? в 79 р. н. е., населення римського м?ста Помпе? повн?стю загинуло. Ру?ни м?ста, повн?стю похованого п?д шаром попелу, було виявлено у XVIII ст.
- Виверження вулкана Тамбора на остров? Сумбава в 1815 р. п?дняло так багато пилу, що в?н заслонив Сонце над ус??ю земною кулею. Це призвело до холодного л?та два роки посп?ль.
До ?нших тип?в вулкан?чно? д?яльност? в?дносять гейзери. Гейзер — це гаряче джерело, в якому проходить виверження окропу. Спочатку вода збира?ться десь в п?дземн?й порожнин?, нагр?ва?ться в?д магми до температури кип?ння ? вибуха?. Причиною вибуху води ? те, що вона нагр?ва?ться знизу, на поверхн? температура ще не досягла 100 °C, а на дн? вже ма? 120–125 °C. Внизу вода не закипа? тому, що перебува? п?д великим тиском стовпа води, який знаходиться вище. Але вода на глибин? нагр?ва?ться все б?льше ? нарешт? почина? кип?ти. Маси пар?в, що виникають при цьому, з силою викидають поверхневий шар води, утворю?ться фонтан. Ц? виверження тривають не б?льше 1–2 хв. Пот?м вода повн?стю зника? з ями, але скоро вона знову наповниться нею. Одн? гейзери працюють через кожн? 30–40 хв., ?нш? — раз на добу.
Часто вулкани, як? вважалися сплячими, проявляють свою активн?сть. В кратер? ? поблизу нього, з тр?щин, просочуються струмен? пари — фумароли, насичен? р?зними газами. Деколи вони дуже сильно свистять, а деколи вид?ляються ледь пом?тно, виносячи з собою р?зн? тверд? речовини, як? покривають ?рунт б?ля виход?в струмен?в.
Ще одним видом вулкан?чно? д?яльност? ? гаряч? джерела. Вони здеб?льшого знаходяться у вулкан?чних областях (б?ля гейзер?в) ? утворюються тод?, коли гази ? пара вид?ляються з магми (а вона знаходиться глибоко п?д землею), проходячи вверх нагр?вають землю ? зм?шуючись з п?дземними водами, переходять в гарячу воду, яка розчиня? р?зн? речовини. Пот?м вона виходить на поверхню у вигляд? гарячих м?неральних джерел, як? можуть послужити людин? для р?зноман?тних ц?лей (л?кувальна, видобувна тощо).[2]
Значно меншими коп?ями справжн?х вулкан?в ? так зван? сопухи або грязьов? вулкани. Це невисок? (до 3 м) конусопод?бн? гори з? зр?заним верхом. На плоск?й вершин? сопухи м?ститься кратер. В?н наповнений с?рою, липкою грязюкою, з яко? весь час вид?ляються пухирц? газу.
Процес виверження грязьових вулкан?в нагаду? справжн? виверження. З кратера сопух вид?ля?ться великий об'?м газ?в, переважно вуглеводню. ?нод? цей газ самозапалю?ться ? п?дн?ма?ться стовп полум'я. Зак?нчу?ться виверження вид?ленням в'язко? гряз?. В Укра?н? м?сцем знаходження сопух ? Керченський п?востр?в.
Земна кора, г?дро- ? атмосфера утворилися протягом м?льярд?в рок?в з продукт?в вулкан?чно? д?яльност?. П?сля кожного великого виверження на десятки ? сотн? к?лометр?в пада? вулкан?чний поп?л, який м?стить майже вс? потр?бн? для росту рослин поживн? речовини, формуючи легк? пов?трян? та водопроникн? ?рунти. Добре зволожен? ? легко оброблюван? земл? з попелом, як правило дають висок? врожа? р?зноман?тних фрукт?в, злакових культур ? кави.
Вулкани стають джерелом родовищ багатьох м?нерал?в. Наприклад, вулкан?зм Сх?дноафриканського рифту знаменитий високим вм?стом в лав?, пар? ? м?неральних водах карбонату натр?ю (соди). Серед м?нерал?в, утворення яких пов'язано з д?яльн?стю вулкан?в, особливе значення для х?м?чно? промисловост? мають с?рка, борна кислота, к?новар ? нашатир. Наприклад, вулкан Ол-До?ньйо-Ленга? (Ol Doinyo Lengai), що розташований у П?вн?чн?й Танзан??, ? одним ?з найнезвичайн?ших вулкан?в св?ту. Цей вулкан, в?домий сво?ю чорною, мастилопод?бною лавою, вид?ля?ться на тл? ?нших вулкан?в завдяки сво?й ун?кальн?й температур? виверження, яка становить лише 540 °C. Особлив?сть Ol Doinyo Lengai поляга? в тому, що в?н виверга? карбонатну лаву, тобто натрокарбонатит, що ? р?дк?сним явищем не лише на Земл?, а й у Сонячн?й систем?. Науковц? виявили, що цей вулкан м?стить дуже високий вм?ст карбонатних м?нерал?в, що дозволя? лав? залишатися р?дкою при значно нижчих температурах, н?ж у б?льшост? ?нших вулкан?в, як? викидають б?льш звичн? сил?катн? лави. Через низький вм?ст кремнезему лава Ol Doinyo Lengai ма? надзвичайно високу в’язк?сть, ? ?? виверження часто пор?внюють з потоком чорного моторного мастила[6].
Вулкан?чн? лави можуть використовуватися в буд?вельн?й промисловост?, зокрема, пемза. Найв?дом?шим родовищем пемзи ? Монте-Пелато на остров? Л?пар? (?тал?я). Вона утворю?ться з моногенних скловатних пор?д, дуже насичених крешеземом. Вона використову?ться в буд?вельн?й справ?, як тепло-, звуко- ? електро?золяц?йний матер?ал для виготовлення легкого пемзобетону, а також як абразивний матер?ал для пол?рування ? шл?фування.
Вулкан?чн? туфи, утворен? матер?алом, який викида?ться при вибухових вулкан?чних виверженнях. Вони мають багато ц?нних якостей: висока порист?сть, низька тепло- ? звукопров?дн?сть, м'як?сть, в результат? яко? туф легко п?дда?ться механ?чн?й обробц?. Особливо знаменит? в?рменськ?, р?знокольоров? туфи. Вони ? чудовим матер?алом для скульптур та буд?вельних споруд.
Вулкани виступають також у рол? джерела геотермально? енерг??. Багат? геотермальними ресурсами Японськ? та Ф?л?пп?нськ? дуги, а також Сх?дно-Тихоокеанський пояс. В зах?дн?й частин? Пн. Америки гаряч? джерела зв'язан? з? згаслими вулканами. В г?рських м?сцевостях зах?дних штат?в США в?домо б?льше н?ж 1200 груп гарячих джерел. ?х зона простяга?ться через штати Кал?форн?я, Невада, Орегон, Айдахо, Вайом?нг, Монтана. Цю енерг?ю використовують для опалення та постачання гарячо? води. В останн? 50 рок?в по вс?й Земл? почали використовувати вулканогенн? води для виробництва геотермально? електроенерг??. На вулкан?чн?й пар? працюють геотермальн? електростанц?? в Япон?? (Хатима-мантай, Мацугава, Он?коба, Отаке), в Нов?й Зеланд?? (Вайрак?), в Мексиц? (Пате), в ?сланд?? (б?ля вулкана Дафла), в США (Кал?форн?я п?вденн?ше озера Солтон-С?); дек?лька станц?й функц?онують в район? ?тал?йського вулкана Монте-Ам?ата (тут також з пари видобувають с?рку).
Оск?льки вулкан?чна д?яльн?сть не п?двладна людин?, вона може чинити ?й шкоду ? забирати людськ? життя. З 1600 р. в результат? насл?дк?в в?д вивержень (землетрус?в, цунам?, сел?в, хвороби, голоду) померло 300 000 людей. Характер небезпеки залежить в?д д?? р?зних фактор?в. Лавов? потоки знищують буд?вл?, перекривають дороги, с/г земл? на багато рок?в виключають з користування, поп?л може збиратися на дахах буд?вель ? призвести до обвалу, вулкан?чн? гази отруюють поверхню або утворюють кислотн? дощ?.
? тому щоб звести людськ? жертви до м?н?муму виникла потреба в прогнозуванн?. Для прогнозу вивержень складають карти вулкан?чно? небезпеки з показом розповсюдження продукт?в минулих вивержень, ведеться мон?торинг ?х пров?сник?в. Таким пров?сником ? слабк? вулкан?чн? землетруси. Зазвичай ?х частота не перевищу? 10 за добу, але перед самим виверженням ?х к?льк?сть зроста? до к?лькох сотень. Деяк? вулкани перед виверженням, н?би ?дихають?: п?дн?маються, надуваються ? пот?м опускаються, — це в результат? зм?ни тиску магми всередин?. Тому й зм?ню?ться кут нахилу його поверхн? (нахилом?ром можна визначити нахил 1 мм на 0,5 км). За його зм?ною на поверхн? вулкана Асама в Япон??, вчен? передбачили початок виверження на ц?лий м?сяць. Також незадовго до пробудження вулкана можна спостер?гати розширення або звуження кратеру. Ц? зм?ни вим?рюються лазером ? рад?охвилями. Сьогодн? використовують дан? магн?тного поля та спостереження за тваринами.
Ц? засоби використовують, щоб взнати приблизну дату виверження, але точний час поки що ми не в змоз? визначити, кр?м того, у цих процесах ? ще багато та?мниць.
Назва вулкана | Ориг?нальна назва | Розташування | Висота над р?внем моря, м |
Рег?он | Кра?на |
---|---|---|---|---|---|
Охос-дель-Саладо | ?сп. Ojos del Salado | Чил?йськ? Анди | 6893 | П?вденна Америка | ![]() ![]() |
Юяйяко | ?сп. Llullaillaco | Чил?йськ? Анди | 6725 | П?вденна Америка | ![]() ![]() |
Сахама | ?сп. Nevado Sajama | Центральн? Анди | 6520 | П?вденна Америка | ![]() |
Сан-Педро | ?сп. San Pedro | Центральн? Анди | 6159 | П?вденна Америка | ![]() |
Котопах? | ?сп. Cotopaxi | Екватор?альн? Анди | 5897 | П?вденна Америка | ![]() |
К?л?манджаро | англ. Mount Kilimanjaro | Плоског?р'я Маса? | 5895 | Африка | ![]() |
Ель-М?ст? | ?сп. El Misti | Центральн? Анди | 5821 | П?вденна Америка | ![]() |
Ор?саба | ?сп. Pico de Orizaba | Мексиканське наг?р'я | 5700 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Ельбрус | рос. Эльбрус | Кавказ | 5642 | ?вропа | ![]() |
Демавенд | перс. ?????? | Ельбурс | 5604 | Аз?я | ![]() |
Попокатепетль | ?сп. Popocatépetl | Мексиканське наг?р'я | 5455 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Невадо-дель-Ру?с | ?сп. Nevado del Ruiz | П?вн?чно-Зах?дн? Анди | 5400 | П?вденна Америка | ![]() |
Сан?ай | ?сп. Sangay | Екватор?альн? Анди | 5230 | П?вденна Америка | ![]() |
Тол?ма | ?сп. Nevado del Tolima | П?вн?чно-Зах?дн? Анди | 5215 | П?вденна Америка | ![]() |
Санфорд | англ. Mount Sanford | Аляска | 4949 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Ключевська Сопка | рос. Ключевская Сопка | Камчатка | 4750 | Аз?я | ![]() |
Меру | англ. Mount Meru | Плоског?р'я Маса? | 4565 | Африка | ![]() |
Кар?с?мб? | руанд. Karisimbi | гори В?рун?а | 4507 | Африка | ![]() |
Рейн?р | англ. Mount Rainier | Каскадн? гори | 4392 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Шаста | англ. Mount Shasta | Каскадн? гори | 4317 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Тахумулько | ?сп. Tajumulco | Центральна Америка | 4217 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Мауна-Лоа | англ. Mauna Loa | Гавайськ? острови | 4169 | Океан?я | ![]() |
Камерун | фр. Mont Cameroun | Масив Камерун | 4100 | Африка | ![]() |
Ердж?яс | тур. Erciyes | Анатол?йське плоског?р'я | 3916 | Аз?я | ![]() |
Кер?нч? | англ. Mount Kerinci | остр?в Суматра | 3805 | Аз?я | ![]() |
Еребус | англ. Mount Erebus | Остр?в Росса | 3794 | Антарктида | ![]() |
Фудз? | яп. 富士山, ふじさん | остр?в Хонсю | 3776 | Аз?я | ![]() |
Тейде | ?сп. Teide | Канарськ? острови | 3718 | Африка | ![]() |
Семеру | Gunung Semeru | остр?в Ява | 3676 | Аз?я | ![]() |
?чинська сопка | рос. Ичинская Сопка | Камчатка | 3621 | Аз?я | ![]() |
?расу | ?сп. Iraz? | Центральна Кордиль?ра | 3432 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Сламет | ?ндонез. Gunung Slamet | остр?в Ява | 3428 | Аз?я | ![]() |
Худ | англ. Mount Hood | Каскадн? гори | 3424 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Раунг | ?ндонез. Raung | остр?в Ява | 3332 | Аз?я | ![]() |
Кроноцька сопка | рос. Кроноцкая Сопка | Камчатка | 3528 | Аз?я | ![]() |
Коряцька сопка | рос. Корякская Сопка | Камчатка | 3456 | Аз?я | ![]() |
Етна | ?тал. Etna | остр?в Сицил?я | 3340 | ?вропа | ![]() |
Шивелуч | рос. Шивелуч | Камчатка | 3283 | Аз?я | ![]() |
Лассен-П?к | англ. Lassen Peak | Каскадн? гори | 3187 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Яйма | ?сп. Llaima | П?вденн? Анди | 3060 | П?вденна Америка | ![]() |
?л?амна | англ. Iliamna | п?востр?в Аляска | 3053 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Апо | тагал. Apo | остр?в М?нданао | 2954 | Аз?я | ![]() |
Шишалд?н | англ. Shishaldin Volcano | остр?в Ун?мак | 2857 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Фогу | порт. Pico do Fogo | остр?в Фогу | 2829 | Африка | ![]() |
Руапеху | маор. Ruapehu | Нова Зеланд?я | 2796 | Океан?я | ![]() |
Пекту | кор. 白頭山, ??? | Корейський п?востр?в | 2750 | Аз?я | ![]() ![]() |
Авачинська Сопка | рос. Авачинская Сопка | Камчатка | 2741 | Аз?я | ![]() |
Осорно | ?сп. Osorno) | Чил?йськ? Анди | 2661 | П?вденна Америка | ![]() |
Ала?д | рос. Алаид | Курильськ? острови | 2339 | Аз?я | ![]() |
Улавун | англ. Ulawun | остр?в Нова Британ?я | 2334 | Океан?я | ![]() |
Хванадальсхнукюр | ?сл. Hvannadalshnúkur | остр?в ?сланд?я | 2109 | ?вропа | ![]() |
Катмай | англ. Katmai | п?востр?в Аляска | 2047 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Тятя | рос. Тятя | Курильськ? острови | 1819 | Аз?я | ![]() |
Асо | яп. 阿蘇山 | остр?в Кюсю | 1592 | Аз?я | ![]() |
Гекла | ?сл. Hekla | остр?в ?сланд?я | 1491 | ?вропа | ![]() |
Монтань-Пеле | фр. Montagne Pelée | остр?в Мартин?ка | 1397 | П?вн?чна Америка | ![]() |
Везув?й | ?тал. Vesuvio | Апенн?нський п?востр?в | 1277 | ?вропа | ![]() |
Стромбол? | ?тал. Stromboli | Л?парськ? острови | 926 | ?вропа | ![]() |
Кракатау | ?ндонез. Krakatau | Зондська протока | 813 | Аз?я | ![]() |
Флегрейськ? Поля | ?тал. Campi Flegrei | Апенн?нський п?востр?в | близько 100 | ?вропа | ![]() |

Вулкани зустр?чаються на ?нших планетах сонячно? системи, зокрема на Венер? та Марс?.
Вулкан?зм на Венер? Найвищий вулкан Венери Гора Маат височить майже на 5 км над навколишньою м?сцев?стю ? на 8,8 км (за ?ншими даними, 8,3 км) над середн?м р?внем поверхн? Венери.
Вулкан Ол?мп на Марс? — найвища планетна гора в Сонячн?й систем?, що ма? 26 км в?д його основи.
- ↑ Cascades Volcano Observatory, Vancouver, Washington Learn About Volcanoes — Q & A. Арх?в ориг?налу за 7 с?чня 2007. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ а б Паранько ?.Геолог?я з основами геоморфолог?? : навч. пос?бник / ?. Паранько, ?. С?воронов, О. Мамедов. – Кривий Р?г : М?нерал, 2008. – 373 с.
- ↑ Куровець М.?., Гунька Н.Н. Основи геолог??. П?дручник для вуз?в.- Льв?в,1997 р. – 694 с. з ?л.
- ↑ University of California – Davis (2008, April 25). Volcanic Eruption Of 1600 Caused Global Disruption. ScienceDaily. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 18 лютого 2011.
- ↑ User, Super (26 вересня 2022). 63 ц?кав? факти про все на св?т?, як? перетворять вас на ходячу В?к?пед?ю. tut-cikavo.com (укр.). Процитовано 10 жовтня 2024.
- ↑ Вчен? показали найдивн?ший вулкан на Земл?: зам?сть розпечено? лави з нього вит?ка? чорна “моторна олива”. // Автор: Андр?й Невол?н. 15.04.2024
- Мала г?рнича енциклопед?я : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
- ?Все про все на св?т?? с. 143 ISBN 966-605-432-9
- Volcanoes, каталог посилань Open Directory Project
- Volcano Eruptions, Ancient & Modern [Арх?вовано 17 кв?тня 2010 у Wayback Machine.] slideshow by Life magazine
- Volcano [Арх?вовано 16 лютого 2010 у Wayback Machine.], Федеральне агентство з надзвичайних ситуац?й США (FEMA)
- Volcano World [Арх?вовано 14 кв?тня 2015 у Wayback Machine.]
- 12 найвищих д?ючих вулкан?в св?ту [Арх?вовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- (англ.) How Volcanoes Work [Арх?вовано 12 вересня 2007 у Wayback Machine.] — стор?нка на сайт? Ун?верситету Сан-Д??го, присвячена вулканолог??.