《LOL》伊泽瑞尔Q版黏土人公布 表情呆萌6月发售

百度 　　04-0809:27主持人(杨锐)：欢迎你们的到来，我很高兴的告诉大家还有两位点评嘉宾：RobertLawrenceKuhn是库恩基金会主席，《江泽民传》的作者，还有一位是LaurenceBrahm，《朱镕基传》的作者，欢迎你们参与讨论。

Шакал звичайний Пер?од ?снування: п?зн?й плейстоцен — наш час
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Б?олог?чна класиф?кац?я
Домен:	Еукар?оти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордов? (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавц? (Mammalia)
Ряд:	Хиж? (Carnivora)
Родина:	Псов? (Canidae)
П?дродина:	Caninae
Триба:	Canini
П?дтриба:	Canina
Р?д:	Пес (Canis)
Вид:	Шакал звичайний (C. aureus)
Б?ном?альна назва
Canis aureus Linnaeus, 1758
Ареал звичайного шакала

Шакал звичайний, шакал золотавий (Canis aureus) — вид родини псових (Canidae), ряду хижих. Вид, що активно розселю?ться принаймн? в останн? 20 рок?в на п?вн?ч, ? нараз? в?домий на б?льш?й частин? кра?н Сх?дно? ?вропи до Естон?? включно. Цей соц?альний хижак все?дний, спожива? в?д плод?в ? комах до малих копитних. У 2015 роц? досл?дження ДНК показали, що ш?сть африканських п?двид?в C. aureus мають бути вид?лен? в окремий вид, Canis anthus. Вид занесений до Директиви ?вропейського Союзу 92/43/?С ?Про збереження природних оселищ та вид?в природно? фауни ? флори? та ряду ?нших природоохоронних документ?в.

Поширення

Ареал у св?т?

Широко розповсюджений (завдяки все?дност?) у Туреччин?, на Балканському п?востров?, на Арав?йському п?востров? й дал? по вс?й п?вденно-зах?дн?й Аз?? (в тому числ? на Шр?-Ланц?) до В'?тнаму. З недавн?х п?р заре?стрований також в Угорщин? та на п?вдн? Укра?ни. Золот? шакали з ?зра?лю мають вищу генетичну р?зноман?тн?сть, н?ж з ?вропи. Це, як вважають, пов'язано з тим, що ?зра?льськ? шакали г?бридизован? з собаками, вовками та Canis anthus.

Мешка? в найр?зноман?тн?ших м?сцях проживання, це можуть бути нап?впустел?, р?зного виду луки, савани, л?си, мангров? л?си, узбережжя, с?льськогосподарськ? й прим?ських м?сця проживання в ?нд?? та Бангладеш. Ма? здатн?сть в?дмовитися в?д р?дин ? спостер?га?ться на островах, як? не мають пр?сно? води. Шакали уникають безводних пустель, але ?х можна знайти на краю пустель або в оазах. Шакали добре в?дом? навколо г?рсько? станц?? на висот? 2000 м в ?нд??. Вони витримують морози до -25 й б?льше градус?в, але не адаптован? до глибокого сн?гу.

Ареал в ?вроп?

Поширення золотистого шакала в ?вроп? станом на 2016 р?к

Динам?ка поширення шакала в Укра?н? (за: Zagorodniuk, 2014)

Рештки шакалопод?бного хижака (Canis cf. aureus) знайдено у Гор?шньовигнанському м?сц? знаходження (дату?ться п?зн?м пл?оценом) коло с. Гор?шня Вигнанка Терноп?льсько? област?. У досл?дженн? Яворницького згаду?ться що за час?в Запор?зько? С?ч? це був звичайний зв?р (називався чокалка) на територ?? вольностей низових козак?в. У XIX ст. найближчими до Укра?ни територ?ями, де мешкав шакал, були Кавказ ? Грец?я.

Пор?вняно з б?льшим видом Canis lupaster, знайдено досить небагато викопних решток C. aureus, але, зокрема, з п?знього плейстоцену на територ?? ?тал??. Скам'ян?лост?, що належать до голоцену (11 700 рок?в тому) та неол?ту (10 200–4000 рок?в тому), св?дчать про те, що шакали населяли Далмац?ю (прибережну Хорват?ю) та п?вденну Грец?ю. Розглядаючи пер?од м?ж середньов?ччям та першою половиною 20 стол?ття, були знайден? записи Золотого Шакала в Паноанському басейн? вздовж Дунаю та Сходу Чорного моря, що передбачало нову експанс?ю з Аз?? до ?вропи. На початку XX ст. ареал шакала поширився на вс? Балкани, на початку XXI ст. досяг на п?вноч? ?тал??, Австр??, Угорщини, Румун??, Молдови, Укра?ни.

Починаючи з 1998—2000 рок?в, цей вид почав розселення територ??ю Укра?ни. Найб?льш стаб?льн? його поселення сформовано в приморських рег?онах, зокрема в заплавах Дунаю, Дн?стра, Бугу ? Дн?пра. З 2015 року окрем? особини ф?ксуються на теренах Швейцар??, Н?меччини, Чех??, Словаччини, Польщ?, Б?лорус?, Литви, Латв??, Естон??.

На початку 2018 року шакала звичайного було внесено до оф?ц?йного списку ссавц?в Б?лорус?.

Морфолог?я

Ф?логенетичне дерево п?дтриби Canina з тайм?нгом у м?льйони рок?в

Caninae 3.5 Ma 3.0 2.5 2.0 0.96 0.6 0.38 ? ? ? Пес св?йський (Canis lupus familiaris) ? ? Вовк (C. lupus) ? ? ? ? Койот (C. latrans) ? ? ? Canis lupaster ? ? ? Шакал ? ? ? Вовк еф?опський (C. simensis) ? ? ? Куон г?рський (Cuon alpinus) ? ? ? Lycaon pictus ? ? ? 2.6 ? Lupulella adusta ? ? Lupulella mesomelas ? ? ? ?

Морфометр?я. Довжина голови й т?ла: 600—1060 мм, хв?ст: 200—300 мм, висота в плечах: 380—500 мм, вага: 7—15 кг.

Опис. Хутро, як правило, досить грубе й не дуже довге. Спинна область строката чорна й с?ра; голова, вуха, боки, ? к?нц?вки руд? або червонувато-коричнев?; низ бл?до ?мбирного або майже б?лого кольору, а к?нчик хвоста чорний.

Повед?нка

В?н суворо н?чний у районах проживання людей, але може бути частково денним у ?нших м?сцях. Дуже опортун?стичний щодо ?ж?, поживою ? молод? газел?, гризуни, зайц?, наземн? птахи ? ?хн? яйця, плазуни, жаби, риби, комахи, ? фрукти. Не промина? падло за нагоди, але ? хорошим мисливцем.

Основною соц?альною одиницею ? пара ? ?хн? потомство. Моногам?я ? правилом, хоча зв'язок у пар?, схоже, не такий сильний, як у Canis mesomelas (Шакал чепрачний). ?нод? молодь минулого року залишаються в безпосередн?й близькост? в?д батьк?в ?, нав?ть, матер? та ?? нового потомства. Однак част?ше один або два п?дл?тки залишаються з батьками, утримуючись в?д розмноження, й допомагають у догляд? за наступним покол?нням.

Житт?вий цикл

Пологи в?дбуваються переважно у кв?тн?-травн? в Центральн?й Аз??, але протягом усього року в троп?чн?й Аз??. Ваг?тн?сть трива? 63 дн?. Приплоди м?стять в?д одного до дев'яти цуценят, як правило, дво? — четверо. Вага новонароджених 201—214 грам. Оч? в?дкриваються приблизно на 10 день. Твердою ?жею починають живитися у в?ц? близько 3 м?сяц?в. Обо? батьк?в забезпечують ?жу та захист. Статева зр?л?сть наста? в 11 м?сяц?в. У невол? тривал?сть життя становить до 16 рок?в.

Генетика

Фото Canis aureus, зроблене в Польщ? 2015 р.

Фото Canis anthus з Танзан??

Кар?отип характеризу?ться дипло?дним числом, 2n=78. Роберт Вейн у 1993 роц? пров?в ДНК-анал?з домашн?х пс?в та диких представник?в роду пс?в. Анал?з показав, що хоча Canis aureus може представляти деяку частку генотипу собаки, шакал, вида?ться, не дав важливого генетичного вкладу в еволюц?ю собаки.

Охорона

На б?льш?й частин? ареалу стан природних популяц?й виду залиша?ться б?льш-менш стаб?льним. Саме тому в?н, зг?дно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категор?ю ?в?дносно благополучний вид?. Але в окремих рег?онах спостер?га?ться тенденц?я до зниження чисельност? популяц?? виду. Тому шакал звичайний занесений до Директиви ?вропейського Союзу 92/43/?С ?Про збереження природних оселищ та вид?в природно? фауни ? флори? (Додаток V. Види рослин ? тварин, що становлять особливий ?нтерес для ?вропейського Союзу, до в?длову та збору яких у природ? необх?дно застосовувати певн? заходи регулювання), а також до нац?ональних природоохоронних документ?в ряду кра?н ?вропи та Аз??.

Шакал звичайний, особливо з погляду до розширення ареалу в ?вроп?, незважаючи на ?нтенсивне полювання в деяких частинах ареалу, вважа?ться досить усп?шним видом. Але в багатьох частинах ареалу в?н сприйма?ться громадськ?стю негативно, незважаючи на його сан?тарну функц?ю в м?сцевих екосистемах. Ця негативна думка здеб?льшого пов’язана з уявними конфл?ктами з власниками худоби та мисливцями. Тому основними загрозами для виду ? легальне вибракування, незаконне вбивство та отру?ння. Певний негативний вплив для окремих субпопуляц?й представляють урбан?зац?я, ?нтенсиф?кац?я с?льського господарства, зменшення доступност? в?дход?в тваринництва та звалищ, загибель на дорогах, конкуренц?я ?з вовками, захворювання (особливо сказ ? саркоптоз) та г?бридизац?я ?з собаками. Вид мешка? на багатьох природно-запов?дних територ?ях ?враз??, а також утриму?ться ? розводиться в ряд? зоопарк?в.

Назви

Латинський еп?тет aureus означа? ?золотистий?. Слово шакал запозичене з персько? мови (?a?al), а тамтешн? слово походить в?д давньо?нд?йського (??gāla). Наукова назва Canis aureus ма? низку молодших синон?м?в, зокрема: Aureus aureus, Thos aureus. Укра?нська назва теж ма? низку синон?м?в: шакал, шакаль, чикалка.