二、三本大学毕业生面临求职之困"请多给我们点机会"
 | Ця стаття м?стить текст, що не в?дпов?да? енциклопедичному стилю. |
Наука В?дродження по?днала в соб? багато усп?х?в у таких сферах як географ?я, астроном?я, х?м?я, ф?зика, анатом?я, ?нженер?я. Непохитн? ?снуюч? до цього постулати, заснован? на божественному сприйнятт? св?ту[1], поступово спростовуються, деяк? вчен? зазнають тиску ? пересл?дування. Активно в цей час розвиваються товарно-грошов? в?дносини в ?вроп?, склада?ться нова культура. Складання ново? культури в свою чергу було п?дготовлене сусп?льною св?дом?стю, зм?нами в настроях р?зних соц?альних шар?в ранньо? буржуаз??. Однак багато ?сторик?в вважали початок ц??? доби науковою недостачею, зараз ?? вплив признали позитивним на науку.
Marie Boas Hall[en] ввела терм?н науковий ренесанс для позначення ранньо? фази науково? революц??[2] 1450р—1630р. П?тер Д?р (Peter Dear) виступа? за двоетапну модель науки раннього Нового часу: науковий ренесанс XV та XVI стол?ть, зосереджений на в?дновленн? наукових знань античност? та наукова революц?я XVII стол?ття, коли вчен? перейшли в?д в?дновлення до нових в?дкритт?в.
П?д час та п?сля епохи В?дродження XII стол?ття ?вропа пережила ?нтелектуальне пожвавлення, особливо щодо досл?дження природи. Однак у XIV стол?тт? в?дбулася сер?я под?й, як? згодом стали в?дом? як криза п?знього середньов?ччя. Одним з чинник?в була давньоримська античн?сть (здеб?льшого давньоримська арх?тектура, нум?зматика та медаль?рне мистецтво, л?тература, перекладена з грецько? та арабсько? мов на латину). Зв?дси п?шла ? назва доби, ?? культурн? д?яч? зум?ли в?дродити античну спадщину ? надати ?й великого практичного значення.Сл?д згадати, що середньов?ччя також зверталося до античност?, особливо з XII ст., але успадкувало в?д не? лише окрем? елементи. В нову добу, добу Ренесансу, засво?ння античност? мало зовс?м ?нший характер, ?? в?дродження стало метою ? суттю ново? культури. Античн?сть сприймалася як найвищий авторитет, ?деал людсько? досконалост?, у св?тл? якого оц?нювалася сучасн?сть. Найсильн?ше античн?сть вплинула на осв?ту, ф?лософ?ю, образотворче мистецтво ? л?тературу.
На перший план у ренесансному неоплатон?зм? виступа? його гуман?стичний зм?ст.
У перш?й половин? XVI в. завдяки зусиллям ?тал?йських математик?в в алгебр? в?дбуваються велик? зрушення, супроводжуван? вельми драматичними под?ями. Професор Болонського ун?верситету Сцип?он дель Ферро (1465-1526) знаходить сп?льне р?шення р?вняння третього ступеня але трима? його в секрет?, бо воно становить велику ц?нн?сть на змаганнях з вир?шення завдань, як? тод? широко практикувалися в ?тал??. Перед смертю в?н в?дкрива? секрет сво?му учнев? Ф?оре. В 1535 Ф?оре виклика? на змагання талантливейшего математика Н?кколо Тарталью (1499-1557), який, знаючи, що Ф?оре волод?? способом вир?шення куб?чного р?вняння, доклада? максимум зусиль ? сам знаходить р?шення! Тарталья перемага? на змаганн?, але також трима? сво? в?дкриття в секрет?. Нарешт?, на сцен? з'явля?ться Джироламо Кардано (1501-1576). В?н марно намага?ться знайти алгоритм вир?шення куб?чного р?вняння ? року 1539 зверта?ться до Тарталье з проханням розпов?сти йому та?мницю. Взявши з Кардано ?священну клятву? мовчання, Тарталья частково ? в не надто зрозум?ло? форм? прочиня? для нього зав?су. Кардано задовольня?ться ? доклада? зусиль, щоб ознайомитися з рукописом пок?йного дель Ферро. Це йому вда?ться, ? в 1545 роц? в?н публ?ку? книгу, в як?й пов?домля? алгоритм, який зведе р?шення куб?чного р?вняння до радикалам (?формула Кардано?). У ц?й же книз? м?ститься ще одне в?дкриття, зроблене учнем Кардано Лу?дж? (Лудовико) Феррар? (1522-1565), а саме р?шення в радикалах р?вняння четвертого ступеня. Тарталья звинувачу? Кардано в порушенн? клятви, зав'язу?ться гостра ? тривала полем?ка. При таких обставинах заявля? про сво? перш? ?стотних досягненнях математика Нового часу.[3][неавторитетне джерело]
Важливим джерелом вивчення погляд?в Леонардо да В?нч? ? його записн? книжки ? рукописи (близько 7 тисяч аркуш?в), написан? розмовною ?тал?йською мовою, тому що Леонардо не знав латини. Сам в?н не залишив систематичного викладення сво?х думок. ?Трактат про живопис?, складений п?сля смерт? учнем Леонардо Франческо Мельц? з фрагмент?в, багато в чому самост?йно взятих ?з контексту його записок, справив значний вплив на художню ?вропейську практику ? теоретичн? думки. Для самого Леонардо да В?нч? мистецтво ? наука були пов'язан? нерозривно. Живопис в?н розум?в як ун?версальну мову (под?бно математиц? у сфер? науки), в як?й вт?лен? пропорц?? та перспективи виявлення розумного початку, який царю? в природ?.
Особливу увагу Леонардо да В?нч? прид?ляв механ?ц?, називаючи ?? ?ра?м математичних наук? ? бачачи в н?й головний ключ до та?мниць св?топ?знання. В?н зробив спроби встановити коеф?ц??нти тертя ? ковзання, вивчав оп?р метал?в, займався г?дравл?кою. Численн? г?дротехн?чн? досл?ди допомогли Леонардо правильно описати р?вновагу р?дини у посуд?.
Видатних результат?в досягли, серед ?нших, Рег?омонтан, який перев?в на латину прац? Арх?меда; Комманд?но (1509-1575), який також видав видання Арх?меда, а також видання твор?в Евкл?да, Герона та Паппа; ? Мауролико (1494-1575), який не т?льки перев?в роботи древн?х математик?в, але ? додав до них б?льшу частину сво?х власних роб?т. ?хн? переклади дали можлив?сть наступному покол?нню математик?в опанувати методи, що набагато випереджають т?, що використовувалися в Середн? в?ки.Сл?д зазначити, що математичн? результати XV ? XVI стол?ть не обмежувалися перекладами праць стародавн?х грек?в. Деяк? математики, так? як Н?кколо Тарталья та Лука Пачол?, застосовували та доповнили результати як середньов?чних ?сламських учених, так ? таких досл?дник?в, як Йордан та Ф?боначч?.
Одним з видатних вчених-енциклопедист?в епохи В?дродження був ?тал??ць Леонардо да В?нч? (1452-1519). Поряд з роботами по х?м?? металевих руд ? проб?рного анал?зу таких автор?в, як Агр?кола ? Ванноччо Б?р?нгуччо, B XVI в. було засновано новий напрямок в медицин? - ятрох?м?я, тобто ?л?карська х?м?я?.
Найвизначн?шим представником ятрох?м?? був Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм (жив з 1493-1541), який отримав гучну популярн?сть п?д ?м'ям Парацельса, яке в?н сам соб? привласнив. Парацельсу ? належить заслуга реформатора медицини ? х?м??.
Будучи л?карем, добре знайомим з х?м??ю, Парацельс запропонував об'?днати обидв? област? в ?дину науку - ятрох?м?ю (в?д грец. ?атрос — л?кар).
Парацельс висунув х?м?чну теор?ю л?кування хвороб, засновану на тому, що виникнення хвороб пов'язане з порушенням р?вноваги в орган?зм? трьох початк?в алх?м?к?в: ртут?, с?рки ? сол?. Виходячи з цього, Парацельс став застосовувати для л?кування р?зн? м?неральн? речовини, в тому числ? сильнод?юч? ртутн?, арсенов? ? сурм'ян? препарати.
Серед посл?довник?в Парацельса широку популярн?сть здобув Андреас Л?бава (жив з 1540 по 1616 рр.), Який був л?карем ? викладачем х?м?? в Н?меччин?. У 1597 роц? Л?баво випустив великий курс х?м??, названий ?м ?Алх?м?я?. Це був перший в ?стор?? п?дручник х?м??.
Л?баво розглядав р?зн? речовини, способи ?х отримання та застосування. Прост? речовини в?н д?лив на дв? велик? групи - Магистер ? екстракти. Б?льш?сть речовин, описаних в ?Алх?м???, мало велике практичне значення в медичн?й практиц?, зокрема Магистер ?питних метал?в? - золота, ср?бла, зал?за, так зван? екстракти, есенц??, гор?лки, настоянки та ?н.
Найб?льшим представником ятрох?м?чного напряму був голландський вчений Ян Баптиста ван Гельмонт (жив в 1577-1664 рр.).
Ван Гельмонт ц?кавився теоретичними проблемами ? практичними питаннями ?атрох?м?? - приготуванням л?к?в.
В област? теоретично? х?м?? Ван Гельмонт належить постановка питання про справжн? складов? частини (засадах) складних т?л. В?н в?дкидав стих?? Аристотеля ? три початки алх?м?к?в. На думку Ван Гельмонта, т?льки т? т?ла можуть бути визнан? простими, як? виходять в результат? розкладання складних тел.
Так, при згорянн? орган?чних речовин завжди утворю?ться вода; вона ? повинна бути визнана елементарним т?лом.[4]
- ↑ КУЛЬТУРНО-РЕЛ?Г?ЙНЕ ЖИТТЯ УКРА?НИ (XVI – XVII СТ.). zno.academia.in.ua. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ Наукова революц?я - що це таке, визначення та поняття - 2021 - Economy-Wiki.com. uk.economy-pedia.com. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ Реферат: Математики епохи В?дродження - ur.co.ua. ur.co.ua. Процитовано 4 грудня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Х?м?я епохи в?дродження - реферати та учбов? матер?али на um.co.ua. um.co.ua. Процитовано 4 грудня 2022.
|
Це незавершена стаття з ?стор??. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |