择偶观成人才引进拦路虎？ 委员热议人才引进难题

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей з? схожим ?менем Карл I.

Карл I Великий лат. Carolus Magnus н?м. Karl der Gro?e фр. Charlemagne
монограма Карла Великого
король франк?в
768 — 25 грудня 800
Попередник:	П?п?н Короткий
Наступник:	посада скасована
?мператор Священно? Римсько? ?мпер??
25 грудня 800 — 28 с?чня 814
Попередник:	посада створена
Наступник:	Людовик I Благочестивий
?м'я при народженн?:	давн.в-н?м. Karlus
Народження:	не ран?ше 2 кв?тня 742 ? не п?зн?ше 2 кв?тня 748  Франкське корол?вство
Смерть:	28 с?чня 814[…]  Аахен, Франкське корол?вство[…]
Причина смерт?:	хвороба
Поховання:	Palatine Chapel in Aachend
Кра?на:	Франкське корол?вство
Рел?г?я:	католицька церква ? християнство
Р?д:	Карол?нги
Батько:	П?п?н Короткий
Мати:	Bertrada of Laond
Шлюб:	Desiderata of the Lombardsd, Г?льдегарда з В?нцгауd[…], Fastradad, Luitgardd ? Himiltruded
Д?ти:	Pepin the Hunchbackd, Карл Юний, Ротруд, Berthad, П?п?н ?тал?йський, Людовик I Благочестивий, Giselad, Theodradad, Drogod, Hughd, Alpaisd, Adelaided, Lothaird, Hildegardd, Chrotaisd, Hiltruded, Ruothildd, Theodoricd ? Adaltruded
Автограф:
百度 支队指挥中心立即向当日值班首长报告情况，调集金龙大道特勤中队和化工园区特勤中队共5辆消防车23名官兵赶赴现场增援。  Мед?афайли у В?к?сховищ?
Висловлювання у В?к?цитатах

Карл ? Вели?кий (часто просто Карл Великий, н?м. Karl der Gro?e, лат. Carolus Magnus, фр. Charlemagne; 2 кв?тня 747 — 28 с?чня 814, Аахен) — король франк?в (768—814), король Ломбард?? (лангобард?в) (з 774), ?мператор Священно? Римсько? ?мпер?? (800—814), представник династ?? Карол?нг?в.

25 грудня 800 року був коронований на ?мператорський престол папою Левом III у Рим?. Пр?звище ?Великий? здобув ще за життя. Карла Великого вшановують як нац?онального героя ? засновника двох держав — Н?меччини та Франц??.

Слов'янське слово ?король? походить в?д його ?мен?.

Б?ограф?я

Дитинство

Б?ограф Карла, Ейнгард, пов?домля?, що не зм?г отримати достов?рних св?дчень про народження та дитинство Карла, але в ?ншому м?сц? зауважу?, що в?н помер на 72-му роц? життя, тобто народитися в?н мав 742 року. У втрачен?й Аахенськ?й еп?таф?? сказано, що Карл помер на 70-му роц? життя, тобто в?н народився 744 року. У ранньосередньов?чних ?Анналах Пета? п?д 747-м роком сказано: ?У цьому роц? народився король Карл?. Там же п?д 751-м роком сказано про народження молодшого брата Карла Карломана, ? ця дата сумн?в?в не виклика?.

М?сце народження Карла точно нев?доме. Можливо, це сталося в околицях Аахена, в Юп?ль-сюр-Маас, ?нгельгайм? або К'?рз?, але ? багато ?нших м?ст роблять в?дпов?дн? заяви, не п?дкр?плен?, однак, достатн?ми доказами.

Початок правл?ння. Смерть Карломана

Син П?п?на Короткого, короля франк?в, з 768 року керував разом з братом Карломаном, а п?сля його смерт? в 771 роц? — одноос?бно. Сер??ю вдалих в?йн зм?цнив ? надзвичайно розширив державу франк?в, оволод?вши б?льшою частиною територ?? сучасно? Зах?дно? ?вропи. Засновник династ?? Карол?нг?в, його шановано у Франц?? та Н?меччин? як засновника нац?онально? монаршо? династ??.

28 липня 754 року Карл разом з братом Карломаном був помазаний на царство в церкв? Сен-Ден? папою Стефаном II, а п?сля смерт? П?п?на вступив разом ?з братом на престол. Зг?дно з розпод?лом ?з братом батьк?всько? спадщини, Карл отримав у волод?ння земл? у форм? великого п?вм?сяця, що йде в?д Атлантично? Акв?тан?? до Тюринг??, через б?льшу частину Нейстр?? ? Австраз??, через Фр?з?ю ? Франкон?ю ? з ус?х бок?в охоплю? волод?ння брата Карломана. Резиденц??ю Карла був Нуайон. Брати не ладнали м?ж собою, попри в?дчайдушн? намагання ?хньо? матер?, Бертради, зблизити ?х, всупереч ус?м ? всьому. Порозум?ння м?ж ними збер?галося великими зусиллями, бо багато хто з оточення Карломана намагався посварити брат?в, ? нав?ть довести справу до в?йни. Коли 769 року один з сеньйор?в з п?вденного заходу на ?м'я Гунольд (можливо, це був син Вайфара) п?д?йняв на повстання зах?дних акв?танц?в ? гасконських баск?в, Карл був змушений самост?йно вирушити на придушення заколоту, тому що Карломан в?дмовився при?днатися до нього з? сво?м в?йськом. Але, попри це, Карл р?шуче продовжував задуманий пох?д ? сво?ю завзят?стю ? тверд?стю добився всього, чого бажав. В?н примусив Гунольда втекти до Гаскон?. Не залишаючи його там у споко?, Карл перейшов р?чку Гаронна ? добився у гасконського герцога Лупа видач? вт?кача.

Побоюючись змови м?ж Карломаном ? королем лангобард?в Дез?дер??м, Карл вир?шив випередити под??. В?н не т?льки зблизився з? сво?м кузеном герцогом Бавар?? Тасс?лоном, який, збер?гаючи в?рн?сть традиц?ям свого роду, став зятем лангобардського короля, але ? сам 770 року, за порадою матер? Бертради одружився з дочкою Дезидер?я Дез?дератою, в?дставивши на другий план свою законну дружину Г?м?льтруду (яка вже встигла народити йому сина П?п?на). Конфл?кт м?г розгор?тися неабиякий, однак у грудн? 771 року Карломан помер. Карл залучив на свою сторону деяких найближчих до Карломана д?яч?в ? захопив спадщину брата. Його нев?стка Герберга ? плем?нник П?п?н, який народився 770 року, знайшли притулок у Дезидер?я.

На прохання папи Адр?ана ? 773 року вдерся до ?тал?? ? п?сля усп?шно? облоги Пав??, столиц? Лангобардського корол?вства, скинув короля лангобард?в Дезидер?я, п?сля цього п?дтвердив дар П?п?на про надання пап? в управл?ння Папсько? держави навколо Риму та узяв п?д св?й захист цю церковну державу.

Вже 788 року захопив Бавар?ю ? для безпеки держави заснував навколо к?лька прикордонних марок. У 791—796 роках Карл Великий розгромив Аварський каганат. П?сля усп?шно? боротьби з арабами заснував ?спанську марку в?д П?рене?в до р?чки Ебро. Довгих 30 рок?в на сх?дних кордонах в?в боротьбу ?з саксами, пров?в 18 переможних битв, поки Карл зум?в узяти ?х п?д свою владу.

?мператор

25 грудня 800 року в Рим? Папа Римський Лев III коронував Карла на ?мператора. Ширив християнство, провадив адм?н?стративн? й в?йськов? реформи, сприяв торг?вл?, зародженню ?вропейсько? науки, мистецтва й письменства, збираючи до сво?? столиц?, м?ста Аахен, науковц?в ?з ц?ло? ?вропи. Пер?од правл?ння Карла Великого серед ?сторик?в культури отримав назву Карол?нзького В?дродження.

Карл?в авторитет сягав далеко за меж? його держави. Щоб запоб?гти боротьб? за владу м?ж нащадками, не дозволяв дочкам вступати в законний шлюб. Його владу успадкував ?диний син Людовик Благочесний (778—840). Карла Великого поховано в кафедральному собор? Аахена.

Особист?сть ? зовн?шн?сть Карла

За св?дченням б?ографа Карла Ейнхарда, Карл був дуже високим (ш?сть фут?в на зр?ст), м?цно складеним, схильним до повноти. Його обличчя в?др?зняв довгий н?с ? велик?, жив? оч?. У нього було довге св?тле волосся. Голос Карла був незвичайно високим для такого значного чолов?ка. З роками король почав кульгав?ти. Прижитт?вих портрет?в Карла не збереглося, ? багато художник?в зображували його зг?дно з? сво?ю фантаз??ю, використовуючи лише деяк? риси з цього опису. Хоча багато хто вважав опис богатирсько? статури Карла еп?чним переб?льшенням, ексгумац?я могили Карла п?дтвердила правильн?сть опису: довжина скелета склала 192 см.

Король був дуже простий ? пом?рний у сво?х звичках. У звичайн? дн? вбрання його мало в?др?знявся в?д одягу простолюдина. Вина в?н пив мало ? ненавид?в пияцтво. Об?д його в будн? складався всього з чотирьох страв, не рахуючи смаженого м'яса, яке сам? мисливц? подавали прямо на рожнах, ? яке Карл вважав кращим за будь-яку ?ншу страву. П?д час ?ж? в?н слухав музику або читання. Його займали подвиги стародавн?х, а також тв?р святого Августина ?Про град Божий?. П?сля об?ду в л?тн?й час в?н з'?дав к?лька яблук ? випивав ще один кубок, пот?м, роздягнувшись догола, в?дпочивав дв?-три години. Вноч? ж в?н спав неспок?йно: чотири-п'ять раз?в прокидався ? нав?ть вставав з л?жка. П?д час ранкового одягання Карл приймав друз?в, а також, якщо була терм?нова справа, яку без нього важко було вир?шити, вислуховував сп?рн? сторони ? виносив вирок. У цей же час в?н в?ддавав розпорядження сво?м слугам ? м?н?страм на весь день. Був в?н красномовний ? з такою легк?стю висловлював сво? думки, що м?г з?йти за ритора. Не обмежуючись р?дною мовою, Карл багато працював над ?ноземними мовами ?, м?ж ?ншим, оволод?в латинською мовою наст?льки, що м?г висловлюватися нею, як р?дною мовою; по-грецьки б?льше розум?в, н?ж говорив. Старанно займаючись р?зними науками, в?н високо ц?нував науковц?в, виявляючи ?м велику повагу. В?н сам навчався граматики, риторики, д?алектики та особливо астроном??, завдяки чому м?г майстерно обчислювати церковн? свята ? спостер?гати за рухом з?рок. В?н не вм?в читати ? тому йому читали слуги. В?н був дуже осв?ченою людиною. Намагався в?н також писати ? з ц??ю метою пост?йно тримав п?д подушкою дощечки для письма, щоб у в?льний час привчати руку виводити букви, але праця його, занадто п?зно розпочата, мала мало усп?ху. Церкву в?н в ус? роки глибоко шанував ? свято дотримувався ус?х обряд?в.

Початок в?йни ?з саксами

Незабаром п?сля смерт? брата Карл почав в?йну з саксами. Це була найдовша ? найзапекл?ша в?йна за його царювання. З перервами, припиняючись ? поновлюючись знову, вона тривала тридцять три роки, до 804 року, ? вартувала франкам великих втрат, тому що сакси, под?бно вс?м народам Н?меччини, були лютими ? в?дданими сво?м культам. Кордон з ними майже скр?зь проходив по гол?й р?внин?, ? тому був невизначеним. Щодня тут в?дбувалися вбивства, грабеж? та пожеж?. Роздратован? цим франки, урешт?-решт, на сейм? у Вормс? визнали за необх?дне розпочати проти сус?д?в в?йну. 772 року Карл вперше вдерся до Саксон??, зруйнував фортецю Ересбург ? скинув язичницьку святиню — ?дола ?рм?нсула. Але Карл розум?в, що м?цного перемир'я не буде, поки за межами корол?вства ?сну? незалежна Саксон?я, а точн?ше незалежн? сакси, тому що цей народ под?лявся на зах?дних (Вестфальських), центральних (анграр?йських), сх?дних (остфальських) ? п?вн?чних (нордальб?нгенських) сакс?в.

Вторгнення до ?тал??

Карта Римсько? ?мпер?? Карла ? Великого — територ?альн? розширення в?д 481 до 814 рр.

Пот?м Карл зосередився на ?тал?йських справах. 771 року Карл розлучився з? сво?ю дружиною, дочкою лангобардського короля Дез?дератою, в?дправив ?? до батька ? одружився з онукою герцога алеман?в Готфр?да, Х?льдегардою (Г?льдегардою). 772 року у Карла народився син в?д Х?льдегарди, який отримав ?м'я Карл. Дезидер?й не забарився прийняти виклик. З перших же дн?в 772 року в?н зажадав в?д папи Адр?ана I помазання на царство сина Карломана П?п?на ? в?дновив розпочатий його попередниками наступ на Папську область. Папа звернувся за допомогою до Карла. У вересн? 773 року сильна франкська арм?я попрямувала до Альп.

Лангобарди закрили ? зм?цнили перевали. Карл зважився на обх?дний маневр. Та?мними стежками безстрашний франкський заг?н пробрався до ворога з тилу ? одн??ю сво?ю появою вчинив загальний переполох в лангобардському в?йську ? втечу сина короля Дезидер?я, Адельх?за. ?сну? вказ?вка, що Папа встиг пос?яти зраду, як у в?йську короля лангобард?в, так ? в його волод?ннях, ? що саме ця обставина ? була причиною дуже слабкого опору. Побоюючись оточення, Дезидер?й покинув перевали ? в?дступив до сво?? столиц? Пав??, розраховуючи в?дсид?тись за ?? товстими ст?нами, його син з? вдовою ? д?тьми Карломана сховався у Верон?. Франки з бо?м пересл?дували ворога, дорогою опанувавши численними м?стами Ломбард??. Залишивши частину сил п?д Пав??ю, Карл з рештою в?йська п?дступив у лютому 774 року до Верони. П?сля коротко? облоги м?сто здалося. У ньому Карл захопив плем?нник?в, якими так лякав його Дезидер?й, та ?хню мат?р.

Карл — король лангобард?в

У кв?тн? 774 року франки п?д?йшли до Риму. Папа Адр?ан I влаштував Карлу урочисту зустр?ч. Карл поставився до первосвященника з великою повагою: перш н?ж п?д?йти до руки Адр?ана, в?н посл?довно поц?лував сходинки храму святого Петра. До багатьох м?ст, подарованих Пап? його батьком, в?н об?цяв додати нов? дарування (цю об?цянку пот?м в?н не виконав). На початку червня, не витримавши тягот облоги та через виникнення тяжко? еп?дем?? чуми, Дезидер?й вийшов з Пав?? ? п?дкорився переможцю. Карл заволод?в столицею лангобард?в ? корол?вським палацом, вважаючи, що в?н взяв м?сто завдяки милост? папи Адр?ана ?. Так впало корол?вство лангобард?в, останнього короля ?х в?двели полоненим у Франкську державу, де його змусили постригтися у ченц?, а син його вт?к до в?зант?йського ?мператора. Прийнявши титул лангобардського короля, Карл почав вводити в ?тал?? франкський устр?й ? з'?днав Гал?ю ? ?тал?ю в одну державу.

776 року Карл мав знову прибути до ?тал?? для приборкання повстання. Герцоги Фр?ульських ? Сполето, п?дтриман? Адельх?зом, влаштували змову, спод?ваючись за допомогою в?зант?йського флоту опанувати Римом ? в?дновити владу лангобард?в. Карл, п?сля того як Папа Адр?ан попередив його про змову, знову перейшов через Альпи ? порушив план змовник?в. У результат? герцога Фр?ульських Ротгаута вбили, бунт?вн? м?ста п?дкорилися, а Адельх?з знову був змушений т?кати.

Продовження в?йни ?з саксами

775 року на чол? велико? арм?? Карл заглибився на територ?ю сакс?в б?льше звичайного, досяг земл? остфал?в ? д?йшов до р?чки Оккер, де перем?г вождя Хесс?, взяв заручник?в ? залишив сильн? гарн?зони в Ересбурз? ? С?г?бурз?. Наступно? весни п?д тиском сакс?в у в?дпов?дь Ересбург упав. П?сля цього Карл зм?нив тактику, вир?шивши створити ?укр?плений кордон? (марку), який повинен був охороняти франк?в в?д вторгнень сакс?в. У 776 р. в?н, знову зм?цнивши Ересбург ? С?г?бург, побудував нову фортецю Карлсбург ? залишив у прикордонн?й зон? священник?в для навернення язичник?в-сакс?в в християнську в?ру, яке спочатку йшло досить усп?шно. 777 року сакси знову були розбит?, ? тод? б?льш?сть саксонських етел?нг?в (плем?нна знать) визнало Карла сво?м повелителем, на зборах у Падерборн?.

Ронсевальська битва

777 року Карл прийняв мусульманського губернатора Сарагоси, який прибув просити його про допомогу в боротьб? проти ем?ра Кордови Абд ар-Рахмана. Карл погодився, але 778 року опинившись в ?спан?? на чол? величезно? арм??, в?н зазнав невдач? п?д Сарагосою, де його зрадили вчорашн? союзники. Карл наказав в?дступити ? при цьому в?ддав на ?валтування християнське м?сто Памплону, чим в?двернув в?д себе багато м?сцевих християн. На зворотному шляху, в Ронсеваль, коли в?йсько рухалося розтягнуто, як до того змушували г?рськ? т?снини, баски влаштували зас?дку на вершинах скель ? напали зверху на заг?н, який прикривав обоз, перебивши вс?х до останньо? людини. Поруч з командувачем загоном Роландом, впали сенешаль Егг?хард ? граф двору Ансельм. Цю битву, яка в?дбулася 15 серпня 778 року, назвали Ронсевальською.

Ейнхард не назвав битву якимось найменням, однак, п?дкреслив, що т?льки ар'?ргард обозу франк?в ? т?, хто йшов у самому к?нц? загону були розбит?. В ориг?нальн?й верс?? Аннал?в корол?вства франк?в, складено? в 788—793 роках, в под?ях, що в?дносять до 778 роц?, взагал? нема? згадок про цю битву. Сказано лише те, що ?п?сля того як були передан? заручники в?д ?бн-аль-Араб?, Абутар?я ? багатьох сарацин?в, п?сля руйнування Памплони, п?дкорення баск?в ? Наварри, Карл повернувся на територ?ю Франка?. У виправлено? верс?? Аннал?в, складено? незабаром п?сля смерт? Карла, також нема? згадки про цю битву. Але ? новий важливий пасаж: ?Повертаючись [Карл] вир?шив пройти через ущелину П?ренейських г?р. Баски, влаштувавши зас?дку на самому верху т??? ущелини, привели в велике сум'яття все в?йсько [Карла]. ? хоча франки перевершували баск?в, як збро?ю, так ? хоробр?стю, однак перевагу то було переможене завдяки нер?вност? м?сця ? неможлив?сть для франк?в вести б?й. У т?й битв? багато хто з наближених, яких король поставив на чол? свого в?йська, були вбит?, обоз був розграбований, ворог ж, завдяки знанню м?сцевост?, негайно розс?явся вр?зноб?ч?. Ейнхард ж у сво?й робот? (це трет? опис Ронсевальськ?й битви) робить два основних зм?ни. В?н зам?ню? ?все в?йсько? з переписано? верс?? Аннал?в франкського корол?вства на ?тих, хто йшов у самому к?нц? загону? ? перерахову? т?льки трьох ?з знатних франк?в, як? полягли в битв? (Егг?хард, Ансельм ? Руотланд, тобто Роланд (префект бретонсько? марки) герой знаменитого французького епосу ?П?сн? про Роланда?.).

Точна дата бою — 15 серпня — в?дома завдяки еп?таф?? Егг?харду, стольнику Карла — ?вона сталася в в?с?мнадцятий день вересневих календ?. Через двадцять рок?в при опис? тих же под?й нев?домий переписувач Аннал?в вставля? таке пов?домлення, про яке в ранн?х текстах нема? жодно? згадки. Мабуть, привернення уваги до ц??? под?? було для нього важливим. Най?мов?рн?ше, вс? подробиц? взят? ним з п?зн?ших текст?в. В?н говорить, що в б?й вступило все франкське в?йсько ? стверджу?, що вбили безл?ч франкських ватажк?в. Це була справжня катастрофа. Поразка обернула у пан?ку готських християн в ?спан??, серед яких франкське вторгнення породило велик? над??, ? багато хто з них сховалися в?д ?сламського панування у Франкськ?й держав?.

В?дук?нд на чол? опору сакс?в

П?сля повернення Карла чекали й ?нш? непри?мност?: сакси Вестфал??, об'?днавшись навколо В?дук?нда, який 777 року не з'явився в Падерборн, а вт?к до данського короля С?гфреда, забули сво? об?тниц?, показне навернення й знову почали в?йну. 778 року перейшовши кордон б?ля Рейну, вони п?днялись правим берегом ц??? р?чки до Кобленца, все випалюючи ? грабуючи на сво?му шляху, а пот?м, навантажен? багатою здобиччю, майже без перешкод повернулись назад. Лише один раз франкський заг?н наздогнав сакс?в у Лейс? й завдав незначно? шкоди ?хньому ар'?ргарду. 779 року Карл вдерся до Саксон?? ? пройшов майже всю кра?ну, н?де не зустр?чаючи опору. Знову, як ? ран?ше, в його таб?р з'явилося безл?ч сакс?в, як? дали заручник?в ? присягу у в?рност?. Проте король Карл вже не в?рив ?хн?й миролюбност?.

Наступний пох?д 780 року Карл п?дготував ретельн?ше. Разом з? сво?ю арм??ю та священнослужителями Карлу вдалося просунутися до само? Ельби — меж? м?ж саксами та слов'янами. До того часу у Карла вже був стратег?чний план, який зводився, загалом, до п?дкорення вс??? Саксон?? через християн?зац?ю. У цьому починанн? Карлу дуже допом?г англосакс В?ллегад, доктор богослов'я, який узявся активно насаджувати нову в?ру. Всю Саксон?ю Карл розд?лив на адм?н?стративн? округи, на чол? яких поставив граф?в. 782 р?к був знову присвячений саксонським справам. Для утихомирення слов'ян-сорб?в, як? напали на прикордонн? земл? Саксон?? ? Тюринг??, Карл направив в?йсько, до складу якого входили ? в?рн? Карлу сакси. Але саме в цей час з Дан?? повернувся В?дук?нд. Вся кра?на негайно повстала, зв?вши нан?вець ус? досягнення Карла. Безл?ч франк?в ? сакс?в, що прийняли нову в?ру, перебили, християнськ? храми зруйнували. Карл знову зазнав невдач?, оск?льки не врахував прихильн?сть сакс?в до сво?? власно? в?ри. В?йсько, послане проти сорб?в, потрапило в зас?дку б?ля Везера, у гори Зунталь, ? було майже повн?стю перебите бунт?вниками. Одночасно посилилося невдоволення нововведеннями Карла ? п?д Фриз??ю.

Жорсток? заходи Карла щодо сакс?в. Хрещення В?дук?нда

Карл з?брав нову арм?ю, з'явився у Верден?, викликав до себе саксонських стар?йшин ? примусив ?х видати 4500 призв?дник?в заколоту. Вс? вони в один день були обезголовлен?. В?дук?нд встиг втекти. Тод? ж була оприлюднена так звана ?Перша саксонська кап?туляр?я?, яка наказувала карати смертю усякий в?дступ в?д в?рност? королю ? всяке порушення громадського порядку, а також рекомендувала заходи з викор?нення будь-яких прояв?в язичництва. Битва при Детмольд? 783 року була нер?шучою; Карл повинен був в?дступити, але пот?м здобув перемогу на Газ?, поблизу Оснабрюка. Наступн? 784 ? 785 року Карл майже не залишав Саксон??. П?д час ц??? наполегливо? ??в?йни в?н перемагав сакс?в у в?дкритих боях ? в каральних рейдах, брав сотн? заручник?в, яких в?двозив з кра?ни, знищував селища ? ферми непок?рних. Зима 784—785 року, на в?дм?ну в?д попередн?х зим, як? були для Карла часом в?дпочинку; була також проведена ним у Саксон??, в Ересбурз?, куди в?н переселився разом ?з с?м'?ю. Вл?тку 785 року франки перейшли Везер. Знекровлений багатьма поразками В?дук?нд запросив пощади ? зав'язав з Карлом переговори в Бернгау. Восени вожд? сакс?в В?дук?нд ? Абб?он з'явилися, нарешт?, до двору Карла в Атт?нь?, в Шампан?, хрестилися (причому Карл був хрещеним батьком В?дук?нда), присягнули на в?рн?сть ? отримали з його рук багат? дари. Це був переломний момент у Саксонськ?й в?йн?. У л?топис? 785 року записано, що король франк?в ?п?дкорив усю Саксон?ю?. П?сля цього оп?р переможених став поступово слабшати.

П?дкорення Бавар??

Розв'язавши соб? руки в Саксон?? та ?тал??, Карл повернув проти Баварського герцога Тасс?лона, давнього союзника лангобард?в. Насправд? жодно? баварсько? в?йни не було. Карл, оск?льки йому було в?домо в?д папи про змову Тасс?лона, п?дпорядкував Бавар?ю за допомогою дипломатичних переговор?в (п?дкр?плених деякими в?йськовими д?ями), в ход? яких для Тасс?лона склалась безвих?дна ситуац?я, яка змусила його п?дкоритись. 787 року Карл оточив Бавар?ю з трьох стор?н в?йськами ? зажадав в?д Тасс?лона в?дновити васальн? зобов'язання, надан? ним колись П?п?ну. Тасс?лон змушений був з'явитись до франкського короля ? дати йому повторну присягу в?рност?. Герцогство урочисто передали Карлу, який поступився ним як бенеф?ц??ю Тасс?лону, а вся Баварська аристократ?я дала присягу в?рност? королю Альо Тасс?лону, якого дружина Лу?тберга ? донька Дез?дер?я пост?йно п?дбивала до зради, вступивши у союз з аварами Паннон??, що загрожувало порушити р?вновагу на заход?.

Через р?к, 788 року, на генеральному сейм? в ?нгельгейм?, Тасс?лона змусили з?знатись у плет?нн? ?нтриг разом з? сво?ю дружиною й засудили до смертно? кари, яку Карл зам?нив ув'язненням у монастир? в Жюмь?ж?. Така ж доля сп?ткала його дружину ? д?тей. Герцогство Карл включив до свого корол?вства, розд?лив на к?лька графств, п?дпорядкувавши ?х влад? ?диного префекта, призначивши на цю посаду свого двоюр?дного брата Герольда. При цьому Карл при?днав до сво?? територ?? п?вденно-слов'янськ? област? Карантан?ю (хорутани) ? Крайну. Альо в?д?слав франкському королю багатьох представник?в баварсько? шляхти. Через ш?сть рок?в (у червн? 794-го), п?д час генерального сейму у Франкфурт?, Тасс?лон був ненадовго визволений з монастиря ? доставлений у м?сто для повторно? в?дмови в?д домагань на владу.

Внутр?шня пол?тика

Карл Великий як один з дев'яти достойник?в (?Livro do Armeiro-Mor?, 1509)

Сво?ми усп?шними в?йнами Карл значно розсунув кордони Франксько? держави. Наст?льки ж невтомно, входячи в ус? др?бниц?, дбав в?н про пол?пшення державного устрою, про матер?альний та духовний розвиток сво?? держави. В?йськову могутн?сть в?н значно п?двищив за допомогою упорядкування збору ополчення, а кордони зм?цнив в?йськовою орган?зац??ю марок, керованих маркграфами. В?н знищив на його думку небезпечну для короля владу народних герцог?в. Окремими округами управляли графи, як? зосередили в сво?х руках адм?н?стративн?, ф?нансов?, в?йськов? й почасти судов? функц??. Дв?ч? на р?к — наприк?нц? весни або на початку л?та та восени — навколо самого ?мператора збиралися державн? сейми; на весняний могли приходити вс? в?льн? люди, на ос?нн?й запрошувалися лише найважлив?ш? ?радники? монарха, тобто люди з придворного кола, вищо? адм?н?страц?? ? вищого духовенства. На ос?нн?х зборах обговорювалися р?зн? питання державного життя ? ухвалювалися щодо них р?шення, як? отримали форму так званих кап?туляр??в. На весняних зборах кап?туляр?? представлялися на схвалення присутн?х; тут же монарх отримував в?д з?брання в?домост? про управл?ння, стан справ ? потреби у т?й чи ?нш?й м?сцевост?.

Статуя Карла Великого б?ля ?зу?тського колег?уму, Кутна Гора

Карл дбав про с?льське господарство ? про управл?ння палацовими ма?тками; в?д нього залишилися докладн? ? ?рунтовн? постанови, як? стосуються цього управл?ння (лат. Capitulare de villis). За наказом Карла осушувались болота, вирубувались л?си, будувались монастир? та м?ста, а також чудов? палаци ? церкви (наприклад, в Аахен?, ?нгельгейм?). Розпочате 793 року буд?вництво каналу м?ж Редн?цем ? Альтмюлем, яким з'?дналися б Рейн ? Дунай, П?вн?чне ? Чорне моря, залишилось незавершеним.

Надаючи енерг?йне сприяння поширенню християнства, п?дтримуючи духовенство ? встановлюючи для нього десятину, будучи в найкращих стосунках з папою, Карл збер?гав за собою, однак, повну владу в церковному управл?нн?: в?н призначав ?пископ?в ? абат?в, скликав духовн? собори, ухвалював на сеймах р?шення, як? стосувалися церковних справ. При ньому ж було зм?нено трактування Символу в?ри, що за два з половиною стол?ття по тому стало причиною розколу християнсько? церкви на католицьку ? православну.

Карл сам ретельно займався науками; наказав скласти граматику народно? мови, в як?й встановив франкськ? назви м?сяц?в ? в?тр?в; вел?в збирати народн? п?сн?. В?н оточував себе науковцями (Алку?н, Павло Диякон, Ейнгард, Рабан Мавр, Теодульф) ?, користуючись ?хн?ми порадами та сприянням, прагнув дати осв?ту духовенству ? народу. Особливо в?н п?клувався про розбудову шк?л при церквах ? монастирях; при сво?му двор? в?н влаштував свого роду академ?ю для осв?ти сво?х д?тей, а також придворних та ?хн?х син?в.

794 року на м?сц? термального курорту кельт?в ? римлян в Аахен? Карл почав буд?вництво величезного палацового комплексу, зак?нченого 798 року. Протягом 790—802 рок?в зд?йснено спроби встановлення закон?в для кожного п?двладного племен?, яке в?дбулося у створення зб?рок звича?вого права, зокрема Фризько?, Тюринзько?, Саксонсько? правд.

Перетворившись спочатку в зимову резиденц?ю Карла, Аахен поступово став пост?йною резиденц??ю, а з 807 року — пост?йною столицею ?мпер??. Карл зм?цнив день?, яке стало важити 1,7 грама. Слава Карла поширилася далеко за межами його волод?нь; посольства з чужих земель часто з'являлися при його двор?, як, наприклад, посольство Гарун ар-Рашида 798 року. 804 року в?дбува?ться перша в?йськова сутичка з данами на чол? ?з Годфредом

У лютому 806 року Карл запов?в розд?лити ?мпер?ю м?ж сво?ми трьома синами. Людов?ку повинн? були в?д?йти Акв?тан?я ? Бургунд?я, П?п?ну — ?тал?я ? Н?меччина на п?вдень в?д Дунаю, а Карлу Молодому — Нейстр?я, Австраз?я ? Н?меччина на п?вн?ч в?д Дунаю. Однак 810 року помер П?п?н, а 811 — Карл Молодий. Незадовго до смерт?, 813 року Карл закликав до себе Людов?ка, короля Акв?тан??, ?диного ще живого сина в?д Г?льдегарди, ?, скликавши урочист? збори знатних франк?в усього корол?вства, 11 вересня призначив його, за загальною згодою, сво?м сп?вправителем ? спадко?мцем, а пот?м поклав йому на голову корону ? наказав надал? ?менувати його ?мператором ? августом. Незабаром п?сля цього в нього розвинулась висока гарячка, в?н зл?г у л?жко. На початку с?чня до гарячки при?днався плеврит, ? 28 с?чня 814 року ?мператор помер. Його поховали у збудован?й ним же палацов?й церкв? Аахена. За наполяганням Фр?др?ха I Барбаросси поставлений ним антипапа Пасхал?й III канон?зував Карла Великого.

Ц?кав? факти

Стародавню монету, яку на початку 2023 року придбав Центр Карла Великого в Аахен? (Н?меччина), носить ?м'я королеви Фастради, дружини Карла I Великого. Як зазнача?ться, монета явля? собою перший в?домий приклад королеви, ж?нки (окр?м Д?ви Мар??), зазначено? на монет? Карол?нг?в. Показово, що монета в?добража? як прихильн?сть Карла Великого до Фастради, так ? владу, якою в?н був готовий под?литися з нею.

Вшанування пам'ят?

Беатиф?кац?я

Беатиф?кований Папою Римським Бенедиктом XIV.[1] [Арх?вовано 27 липня 2021 у Wayback Machine.]

Див. також

• Франкське корол?вство
• Монархи Франц??
• Шабля Карла Великого

Джерела

• Эйнхард. Жизнь Карла Великого. — М.: Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2005. — С. 303. ISBN 5-94242-013-0 (рос.)

Посилання

• Карл Великий [Арх?вовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.

Попередник Не було

?мператор Священно? Римсько? ?мпер?? 800-814

Наступник Людовик I Благочестивий

Попередник П?п?н III Короткий

Король франк?в 768-814 до 771 разом з Карломаном I з 800 по 811 разом з Карлом Юним

Наступник Людовик I Благочестивий

Попередник Дезидер?й

Король лангобард?в 774-814 з 781 по 810 разом з П?п?ном з 810 разом з Бернаром

Наступник Людовик I Благочестивий