友链(BR>=7)QQ:875357431(掉到5以下已暂转内页)
Р?к— позасистемна одиниця вим?рювання часу, що в?дпов?да? пер?оду обертання Земл? навколо центра мас Сонячно? системи та поз?рним видимим рухом Сонця по екл?птиц?[1]. Схожим чином це може стосуватись будь-яко? планети, наприклад, марс?анський р?к в астроном?? це пер?од об?гу Марса довкола Сонця.
Земний календарний р?к в григор?анському ? юл?анському календарях дор?вню? 365 добам в невисокосних роках, ? 366 добам в високосн? роки. Доба дор?вню? пер?оду обертання Земл? навколо сво?? ос?, тому можна сказати, що Земний р?к приблизно дор?вню? 365 обертам Земл? навколо сво?? ос?.
Багато процес?в у жив?й та нежив?й природ? мають р?чну цикл?чн?сть, тобто повторюються один раз на р?к. У пом?рних широтах р?к под?ляють на чотири пори року: весну, л?то, ос?нь ? зиму. Цикл?чн?сть поясню?ться зм?ною височини дуги, що нею руха?ться сонце небом. Вл?тку сонце п?д?йма?ться високо над горизонтом, його промен? падають на землю п?д б?льшим кутом щодо горизонту й нагр?вають ?? сильн?ше. Взимку сонце руха?ться низько над обр??м, а тому кут пад?ння промен?в менший, ? земля прогр?ва?ться слабше. З астроном?чно? точки зору цикл?чн?сть поясню?ться тим, що земна в?сь нахилена щодо площини обертання Земл? навколо Сонця.
Слово ?р?к? пов'язане з? схожими за зм?стом терм?нами у слов'янських мовах: рос. рок — ?доля? (р?к, терм?н, час, пора, доба); б?л. рок — ?р?к?; д.-рус. рокъ — ?в?к, доля?; пол., чеськ., словац. ? н.-луж. rok — ?р?к?; мак. rok, словен. ròk — ?терм?н?; староцерк.-слов. рокъ — ?призначений заздалег?дь терм?н?[2]
Планета Земля завдяки сво?й несферичн?й форм? та впливу ?нших небесних т?л зд?йсню? складний рух. Обертаючись навколо Сонця, вона водночас оберта?ться навколо сво?? ос?, яка в свою чергу зд?йсню? пер?одичн? рухи — нутац?ю й прецес?ю. З урахуванням цих процес?в точне визначення тривалост? року, необх?дне в астроном??, не проста задача.
?сну? к?лька визначень тривалост? року, як? мають дещо р?зн? значення.
Троп?чний р?к, який ? основою григор?анського календаря, визнача?ться як пер?од, за який екл?птична довгота Сонця зб?льшу?ться на 360°. Екл?птична довгота вим?рю?ться в?дносно весняного р?внодення, тобто троп?чний р?к — це пром?жок часу м?ж двома весняними р?вноденнями. Тривал?сть цього пром?жку дещо зм?ню?ться. Для 2000 року троп?чний р?к дор?внював 365 д?б, 5 годин, 48 хвилин, 45.1875 секунди.
Сидеричний або зоряний р?к визнача?ться як пром?жок часу, за який Земля зд?йсню? повний оберт в систем? в?дл?ку, пов'язаному ?з зорями. Сидеричний р?к довший в?д троп?чного приблизно на 20 хв. у зв'язку з прецес??ю земно? ос?. На 2000 р?к тривал?сть сидеричного року становила 365 д?б 6 годин 9 хв. 9.7676 с.
Аномал?стичний р?к визнача?ться як час, потр?бний Земл? для зд?йснення одного оберту в?дносно апсид, точн?ше як час м?ж двома перигел?ями. Середн?й аномал?стичний р?к дор?вню? 365,259 636 д?б (365 доби 6 год 13 хв 52,6 с на 2011)[3]. В?н дещо довший за сидеричний р?к у зв'язку з прецес??ю земно? орб?ти.
Визначення юл?анського року опира?ться на визначення секунди. Юл?анський р?к дор?вню? 31 557 600 с або 365,25 д?б по 86 400 с кожна. Визначення юл?анського року не зв'язане з астроном?чними спостереженнями. Воно ф?ксоване, а не зм?ню?ться з часом внасл?док р?зноман?тних вплив?в на рух Земл?. Таке визначення потр?бне, наприклад, для означення св?тлового року — астроном?чно? одиниц? довжини. Тривал?сть секунди визначена Генеральною конференц??ю м?р ? ваг за цез??вим стандартом.
Гаус?в р?к — сидеричний р?к планети, масою яко? можна знехтувати в пор?внянн? з масою Сонця. Це зручне поняття в ф?зиц?. Гаус?в р?к визнача?ться грав?тац?йною сталою. Тривал?сть Гаусового року 365,256 898 3 доби (365 д?б 6 год 9 хв 56 с).
Дракон?в р?к або екл?птичний р?к — час, потр?бний Сонцю для того, щоб зд?йснити один оберт в?дносно того ж м?сячного вузла, тобто точки де орб?та М?сяця перетина? екл?птику. Цей р?к пов'язаний ?з затемненнями, як? в?дбуваються тод? коли як М?сяць, так ? Сонце перебувають поблизу м?сячного вузла. Середня тривал?сть екл?птичного року дор?вню? 346,620 075 883 д?б (346 д?б 14 годин 52 хвилин 54 с на 2000 р?к).
Отже, ? аномал?стичний, ? троп?чний, ? дракон?в роки визначен? в не?нерц?йних системах в?дл?ку, що обертаються з р?зними кутовими швидкостями в?дносно ?нерц?йно? системи, у як?й визначено сидерический р?к.
Через те, що тривалост? астроном?чних цикл?в не кратн? одна одн?й, ?сну? проблема у розпод?л? м?сяц?в за роками ? дн?в за м?сяцями. Для ?? вир?шення ? були розроблен? р?зн? календарн? системи. Календарн? цикли (добовий, м?сячний ? р?чний) будуються так, щоб максимально в?дпов?дати астроном?чним циклам (обертання Земл? навколо сво?? ос?, рух М?сяця навколо Земл? ?, у свою чергу, Земл? навколо Сонця).
Головна проблема поляга? в тому, що довжина троп?чного року б?льше м?сячного року приблизно на 11 дн?в. Це означа?, що не можна побудувати троп?чний р?к з ц?ло? к?лькост? синодичних м?сяц?в.
Питання про точне визначення к?лькост? дн?в у роц? було важливим для практично? д?яльност? людини з прадавн?х час?в. Пер?одичн?сть зм?н п?р року та ?нших земних природних явищ надто залежить в?д погоди, а тому не може забезпечити потр?бну точн?сть. Спостереження за зоряним небом дають набагато кращ? результати. Важливими опорними точками в таких спостереженнях ? дн? сонцестояння та р?внодення. Анал?з результат?в показав, що р?к не склада?ться ?з ц?лого числа д?б. Його тривал?сть лежить у межах м?ж 365 та 366 днями, дор?внюючи приблизно 365 добам ?з четвертю. На основ? цих даних був затверджений юл?анський календар, в якому кожен четвертий р?к тривав 366 д?б ? називався високосним.
До юл?анського календаря в Стародавньому ?гипт?, В?рмен??, Перс?? використовувався неч?ткий р?к (annus vagus), який дор?внював 12 м?сяцям по 30 дн?в. Решту 5 або 6 дн?в вставлялися в календар додатково. Под?бну систему л?точислення застосовували також ацтеки та мая.
Поступово з плином стол?ть виявилося, що тривал?сть року не дор?вню? 365 д?б та 6 годин точно, а тому дати сонцестояння ? р?внодення зм?нюються. До XVI стол?ття вони зм?стилися на 10 дн?в. Тому в 1582 було запроваджено новий григор?анський календар, названий на честь Папи Римського Григор?я XIII. Григор?анський календар передбача? поправки до юл?анського, як? дозволяють компенсувати зм?ну дат сонцестояння ? р?внодення. Цим календарем ми користу?мося й дос?.
Календарний р?к у григор?анському та юл?анському календарях дор?вню? 12 м?сяцям (365 д?б у невисокосн? роки та 366 д?б у високосн? роки).
За григор?анським календарем р?к под?ля?ться на 12 м?сяц?в, як? мають тривал?сть 30 дн?в або 31 день, кр?м лютого, який трива? 28 дн?в у невисокосн? роки й 29 дн?в у високосн? роки.
Календарн? роки нумеруються. Початком в?дл?ку в григор?анському календар? вибрана приблизна дата народження ?суса Христа. До рок?в, як? минули п?сля ц??? дати ?нод? дода?ться позначення AD (Anno Domini — р?к Господа). Роки, що передують ц?й дат? в?драховуються в оберненому порядку ? позначаються до н. е. Наприклад, 2 до н. е. передував 1 до н. е.. Нульового року не ?сну?.
М?сячний р?к трива? 12 повних м?сячних цикл?в, приблизно 354,37 д?б. М?сячний р?к ? основою для м?сячного календаря. М?сячний календар зсува?ться в?дносно сонячного кожного року на 11-12 дн?в. Його використовують здеб?льшого для рел?г?йного л?точислення, кр?м Сауд?всько? Арав??, де м?сячний календар чинний також у комерц??.
Пер?од ?з 10 рок?в назива?ться десятил?ттям, ?з 100 рок?в — стол?ттям, ?з 1000 рок?в — тисячол?ттям.
Галактичний р?к — пер?од обертання Сонця ? найближчих до нього з?р довкола центру Галактики[4]. Галактичний р?к дор?вню? приблизно 225—250 млн земних рок?в.
Платон?вський р?к (великий р?к, св?товий р?к)[5] — пер?од в прецес?? ос? обертання Земл?. Платон?вський р?к дор?вню? за р?зними даними в?д 25 700 до 25 800 звичайних календарних рок?в.
У М?жнародн?й систем? одиниць (SI) символом для позначення як одиниц? часу ? символ ?a? в?д скорочення латинського слова annus (1 a = 365 d або 366 d), що визначено в ?нформац?йному додатку[6].
В англомовних виданнях ненаукового спрямування ?нколи використовуються скорочення ?y? або ?yr?[6][7][8], а також у науков?й л?тератур?, переважно в геолог??, археолог?? та палеонтолог??, де скорочення ?kyr, myr/m.yr/m.y., byr/b.yr/b.y.? (в?дпов?дно, тисяч?, м?льйони та м?льярди) та ?м под?бн? позначення ?нколи неформально застосовуються для вказання тривалостей та ?нтервал?в часу[7][8].
Стандарти NIST SP811[9] та ISO 80000-3:2006[10] пропонують до використання символ ?a?[6] (хоча a також використову?ться як позначення одиниц? площ? ар, але контекст використання зазвичай дозволя? легко в?др?знити ц? величини)).
Стандарт США для програмування ?Ун?ф?коване позначення одиниць вим?рювання[en]?[11] усува? неоднозначн?сть м?ж р?зними символами, вказаними у стандартах ISO 1000, ISO 2955 та ANSI X3.50[12], через використання
- ar для ар?в та:
- at = 365,24219 доби для середнього троп?чного року
- aj = 365,25 доби для середнего юл?анського року
- ag = 365,2425 доби для середнього григор?анського року
- a = 1 aj р?к (без подальшого уточнення).
Визначення, сп?льно ухвалене М?жнародним союзом теоретично? ? прикладно? хим?? та М?жнародним союзом геолог?чних наук, рекоменду? для використання annus (скорочення a) для року, визначеного як троп?чний р?к у 2000 роц?[13][14]:
- a = 365,24219265 доби = 31556925,445 секунди
Така нотац?я суперечить ран?ш?й домовленост? м?ж геоф?зиками про використання a лише для вираз?в ?рок?в тому?, а y чи yr для пер?оду в один р?к[14].
Можуть використовуватись альтернативн? форми одиниць, де скорочу?ться сполучна голосна л?тера, наприклад, kilannum, megannum тощо:
- ka (к?лор?к kiloannum), дор?вню? одн?й тисяч? (103) рок?в. Зазвичай викристову?ться у геолог??, палеонтолог??, археолог?? для епохи Голоцену та Плейстоцену, де для визначення в?ку тих чи ?нших об'?кт?в використовуються методи в?дм?нн? в?д рад?овуглецевого анал?зу, так? як, наприклад, з використанням льодових керн?в, дендрохронолог?я, уран-тор??ве датування[en], датування за сезонною шаруват?стю[en]. Якщо в?к визначений за допомогою рад?овуглецевого анал?зу, тод? в?н ма? бути виражений або в рад?овуглецевих, або у календарних (уточнених) роках до тепер?шнього часу.
- Ma (мегар?к megaannum), одиниця часу, що дор?вню? одному м?льйону (106) рок?в. Широко використову?ться у наукових дисципл?нах, таких як геолог?я, палеонтолог?я та небесна механ?ка для тривалих пром?жк?в часу у минулому чи майбутньому. Наприклад, тиранозавр був поширений приблизно 65 Ma (65 м?льйон?в рок?в) тому. В астроном?чних додатках п?д роком зазвичай ма?ться на уваз? юл?анський р?к, в геолог?? ? палеонтолог?? р?зн? автори можуть мати на уваз? р?зн? тривалост? року.
- Ga (г?гар?к gigaannum), одиниця часу, що дор?вню? одному м?льярду (109) рок?в. Використову?ться у таких науках як ф?зична космолог?я та геолог?я для позначення надзвичайно тривалих пер?од?в у минулому. Наприклад, утворення Земл? в?дбулось приблизно 4,57 Ga (4,57 м?льярда рок?в) тому.
- Ta (терар?к teraannum), одиниця часу, що дор?вню? 1012 рокам (один трильйон рок?в). Це колосальний пер?од часу, приблизно у 70 раз? б?льший за в?к Всесв?ту, величина порядку тривалост? життя червоного карлика.
- Pa (петар?к petaannum), одиниця часу, що дор?вню? 1015 рокам (один квадрильйон рок?в). Пер?од нап?врозпаду кадм?ю-113 становить приблизно 8 Pa[15]. Це позначення зб?га?ться з позначенням одиниць тиску паскал?в, однак за контекстом зазвичай не склада? труднощ?в в?др?знити одне в?д одного.
- Ea (ексар?к exaannum), одиниця часу, що дор?вню? 1018 рок?в (один кв?нтильйон рок?в). Пер?од нап?врозпаду вольфраму-180 становить 1,8 Ea[16].
- Za (зеттар?к zettaannum), одиниця часу, що дор?вню? 1021 рок?в (один секстильйон рок?в). Пер?од нап?врозпаду телуру-130 становить близько 0,7 Za[17].
- Ya (йотар?к yottaannum), одиниця часу, що дор?вню? 1024 рок?в (один септильйон рок?в). Пер?од нап?врозпаду телуру-128 становить близько 7,7 Ya[18].
Людська д?яльн?сть часто регламенту?ться з пер?одичн?стю в 1 р?к. Наприклад, навчальний р?к — пер?од навчання в систем? осв?ти. Навчальний р?к почина?ться одного й того ж дня кожного року й трива? певну к?льк?сть дн?в, яка залежить в?д кра?ни та осв?тнього закладу. В Укра?н? навчальний р?к у школах почина?ться 1 вересня.
Ф?нансовий р?к — р?чний пер?од, на який плану?ться бюджет. Ф?нансовий р?к визнача? також пер?од публ?кац?? зв?т?в. В Укра?н?, ?зра?л?, Рос?? ф?нансовий р?к почина?ться з 1 с?чня та трива? до 31 грудня.[19]
У вс?х державах ?вропи та б?льшост? кра?н св?ту сучасне л?точислення у роках нашо? ери, включно з XXI стол?ттям та 3-т?м тисячол?ттям ведеться в?д Р?здва Христового ? познача?ться латинською > Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повн?стю фраза звучить: лат. Anno Domini Nostri Iesu Christi (в р?к Господа нашого ?суса Христа). За таким л?точисленням нульового року нема?, тому 1 р?к AD (ново? ери) йде в?дразу ж п?сля 1 року до Р?здва Христового (до ново? ери). В укра?нськ?й мов? вжива?ться в?дпов?дник ?р?к Божий?, ?року Божого? (р. Б.).
- Час
- Троп?чний р?к
- Зоряний р?к
- Хронолог?я
- Наша ера
- Anno Domini (В?д Р?здва Христового)
- Р?здво Христове
- XXI стол?ття
- 3-т? тисячол?ття
- ↑ Р?к // Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Етимолог?чний словник укра?нсько? мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ?н. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдир?в та ?н. — 2006. — 704 с. — С. 94. — ISBN 966-00-0785-X
- ↑ Astronomical Almanac for the Year 2011. Washington and Taunton: U.S. Government Printing Office and the U.K. Hydrographic Office. 2009. с. A1, C2.
- ↑ Галактичний р?к // Астроном?чний енциклопедичний словник / за заг. ред. ?. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Льв?в : Голов. астроном. обсерватор?я НАН Укра?ни : Льв?в. нац. ун-т ?м. ?вана Франка, 2003. — С. 94. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Саплин А. Ю. Астрологический энциклопедический словарь / Под общей редакцией Г. Е. Куртика. — Тула: Русская историческая энциклопедия; Москва: Внешсигма, 1994. — 476 с. — С.97
- ↑ а б в Russ Rowlett. Units: A. How Many? A Dictionary of Units of Measurement. University of North Carolina. Арх?в ориг?налу за 20 грудня 2008. Процитовано 9 с?чня 2009.
- ↑ а б AGU Editorial Style Guide for Authors. American Geophysical Union. 21 вересня 2007. Арх?в ориг?налу за 14 липня 2008. Процитовано 9 с?чня 2009.
- ↑ а б North American Commission on Stratigraphic Nomenclature (November 2005). North American Stratigraphic Code. The American Association of Petroleum Geologists Bulletin (вид. Article 13 (c)). 89 (11): 1547—1591. Арх?в ориг?налу за 2 лютого 2014. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ Ambler Thompson, Barry N. Taylor (2008). Special Publication 811: Guide for the Use of the International System of Units (SI) (PDF). National Institute of Standards and Technology (NIST). Арх?в ориг?налу (PDF) за 11 травня 2008. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ ISO 80000-3:2006, Quantities and units – Part 3: Space and time. Geneva, Switzerland: International Organization for Standardization. 2006. Арх?в ориг?налу за 10 травня 2013.
- ↑ Gunther Schadow, Clement J. McDonald. Unified Code for Units of Measure. Арх?в ориг?налу за 8 травня 2008.
{{cite web}}: Нед?йсний|deadlink=unknown-host(дов?дка) - ↑ Арх?вована коп?я. Арх?в ориг?налу за 4 березня 2010. Процитовано 13 грудня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ?archived copy? як значення параметру title (посилання) - ↑ Norman E. Holden, Mauro L. Bonardi, Paul De Bièvre, Paul R. Renne, and Igor M. Villa (2011). IUPAC-IUGS common definition and convention on the use of the year as a derived unit of time (IUPAC Recommendations 2011). Pure and Applied Chemistry. 83 (5): 1159—1162. doi:10.1351/PAC-REC-09-01-22.
- ↑ а б Celeste Biever (27 кв?тня 2011). Push to define year sparks time war. New Scientist. Процитовано 28 кв?тня 2011.
- ↑ P. Belli та ?н. (2007). Investigation of β decay of 113Cd. Phys. Rev. C. 76 (6): 064603. Bibcode:2007PhRvC..76f4603B. doi:10.1103/PhysRevC.76.064603.
{{cite journal}}: Явне використання ?та ?н.? у:|author=(дов?дка) - ↑ F. A. Danevich та ?н. (2003). α activity of natural tungsten isotopes. Phys. Rev. C. 67: 014310. arXiv:nucl-ex/0211013. Bibcode:2003PhRvC..67a4310D. doi:10.1103/PhysRevC.67.014310.
{{cite journal}}: Явне використання ?та ?н.? у:|author=(дов?дка) - ↑ R. Arnold та ?н. (2011). Measurement of the ββ Decay Half-Life of 130Te with the NEMO-3 Detector. Phys. Rev. C. 107: 062504. doi:10.1103/PhysRevLett.107.062504.
{{cite journal}}: Явне використання ?та ?н.? у:|author=(дов?дка) - ↑ T. Bernatowicz, J. Brannon, R. Brazzle, R. Cowsik, C. Hohenberg, and F. Podosek (1993). Precise determination of relative and absolute ββ-decay rates of 128Te and 130Te. Phys. Rev. C. 47: 806—825. doi:10.1103/PhysRevC.47.806.
- ↑ Мега-Нау профес?йна юридична система. Арх?в ориг?налу за 2 кв?тня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
- Р?к // Словник укра?нсько? мови : в 11 т. — Ки?в : Наукова думка, 1970—1980. — Том 8, 1977. — С. 574.
- Р?к // Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
- Бушанський В. В. КАЛЕНДАР // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. НАН Укра?ни. ?нститут ?стор?? Укра?ни. — К.: Наукова думка, 2007. — 528 с.
- ?сторична хронолог?я. Календарн? системи св?ту: Навчальний пос?бник ?з спец?альних (допом?жних) ?сторичних дисципл?н (для студент?в-?сторик?в соц?ально-гуман?тарного факультету КМПУ ?м. Б. Д. Гр?нченка) / Автор-укладач О. О. Тарасенко. — К.: КМПУ ?мен? Б. Д. Гр?нченка, 2004. — 72 с.
- Климишин ?. А. Календар ? хронолог?я. 5-е видання, доповнене. — ?вано-Франк?вськ: Гостинець, 2002. — 232 с.
| Тематичн? сайти | |
|---|---|
| Словники та енциклопед?? | |
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль |
| Базов? концепц?? |  | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вим?рювання та еталони[en] | |||||||||||||||||
| Час у |
| ||||||||||||||||
| Ф?лософ?я часу[en] | |||||||||||||||||
| Див. також | |||||||||||||||||