京津冀协同发展取得新突破 天津一季度GDP增8.0%
Дуна?й (антична назва — ?стр) — друга за довжиною ? площею басейну р?чка ?вропи (п?сля Волги). Довжина — 2961 км.[1]
Р?чка бере початок у Н?меччин?, в горах Шварцвальда. Дал? тече через столиц? Центрально? та Сх?дно? ?вропи — В?день, Братиславу, Будапешт ? Белград, ? влива?ться в Чорне море через дельту Дунаю в Румун?? та Укра?н?[2].
Сво?м ?снуванням р?чка завдячу? процесам орогенезу, Паратет?су та Паннонському морю — до?сторичному м?лководному морю, що ?снувало впродовж м?оцену та пл?оцену на територ?? сьогоденно? низовини.
Найдавн?ш? достов?рн? в?домост? про Дунай м?стяться у творах давньогрецького ?сторика Геродота (V ст. до н. е.), який писав у 2-й книз? сво?? ??стор???, що р?чка ?стр (давньогрецька назва Дунаю) почина?ться в кра?н? кельт?в та тече, перетинаючи ?вропу посередин?. Улива?ться ж р?чка ?стр у Понт Евкс?нський с?мома рукавами.
Тепер?шню назву р?чц? дали кельти, що жили тут в 1-й половин? I тисячол?ття до н. е. Дунай д?став назву Danuvius (швидка вода) в?д кельтських сл?в danu (швидкий) та vius (вода).
У 105 роц? нашо? ери римський ?мператор Траян побудував перший кам'яний м?ст через Дунай.
?дея сполучення Дунаю з Рейном була висловлена в VIII стол?тт?. В 793 роц? Карл Великий почав буд?вництво Фосса-Карол?на. Канал в його тепер?шньому вигляд? будувався з 1960 по 25 вересня 1992 року. Кошторисна варт?сть буд?вництва — 2,3 млрд ?вро.
Вит?к Дунаю м?ститься на територ?? Н?меччини в горах Шварцвальду, де б?ля м?ста Донауешинген на висот? 678 м над р?внем моря зливаються г?рськ? потоки Бреге (довжина 48 км) та Бр?гах (43 км).
На сво?му шляху Дунай к?лька раз?в зм?ню? напрямок. Спочатку тече г?рською м?сцев?стю Н?меччини на п?вденний сх?д, пот?м на в?дм?тц? 2747 км (к?лометраж р?чки вим?рю?ться в?д крайньо? точки дельти в напряму витоку) зм?ню? напрям на п?вн?чно-сх?дний. Цей напрямок збер?га?ться до м. Регенсбурга (2379 км), де лежить найп?вн?чн?ша точка теч?? р?чки (49° 03' пн. ш.). Б?ля Регенсбурга Дунай поверта? на п?вденний сх?д, пот?м перетина? В?денську котловину й дал? понад 600 км тече Середньодунайською низовиною. Проклавши р?чище через г?рське пасмо П?вденних Карпат ущелиною Зал?зн? Ворота, р?чка до самого Чорного моря понад 900 км тече Нижньодунайською низовиною. Найп?вденн?ша точка р?чки — б?ля м. Свиштов (Болгар?я) — 43° 38' пн. ш.
При в?дстан? по прям?й м?ж витоком (Донауешинген) та крайн?м пунктом дельти (в?дм?тка ?0 км? в укра?нськ?й частин? дельти нижче в?д м. Вилкового на остров? Анкуд?нов) за 1642 км коеф?ц??нт звивистост? русла р?чки становить 1,71.
Дунай — друга найдовша р?чка ?вропи, поступа?ться т?льки Волз?.

У нижн?й теч?? Дунай, розгалужуючи сво? русло, утворю? велику, прор?зану густою с?ткою водоток?в та озер, болотисту дельту завдовжки з заходу на сх?д 75 км та завширшки з п?вноч? на п?вдень 65 км.
Вершина дельти — коло мису ?зма?льського Чаталу за 80 км в?д гирла, де основне р?чище Дунаю спочатку розгалужу?ться на К?л?йське та Тульчинське гирла. За 17 км нижче вздовж теч?? Тулчинське гирло розд?ля?ться на Георг??вське та Сулинське, як? впадають у Чорне море поокремо.
К?л?йське гирло в межах територ?? Укра?ни утворю? так звану К?л?йську дельту — найб?льш швидкоплинну частину дельти Дунаю.
Б?льша частина дельти Дунаю вкрита плавнями — це другий щодо площ? масив цього типу ландшафту в ?вроп? (поступа?ться площею лише плавням у дельт? Волги).
Дунай ма? численн? рукави, що ?нод? значно (10 ? б?льше к?лометр?в) в?дходять в?д основного р?чища.
Найдовш? на правому берез? рукави — Мошонський, або Дь?рський Дунай (вит?к — 1854 км, гирло — 1794 км) та Дунеря-В?к? (237 та 169 км); на л?вому берез? — Малий Дунай (вит?к — 1867 км, влива?ться до Вагу), Шорокшарський Дунай (1642 й 1586 км), Борча (371 ? 248 км).
Загальна площа водозбору Дунаю становить 817 тис. км2. ?? крайн? точки — 42° 12' та 50° 05' пн. ш., 8° 10' та 29° 40' сх. д. Басейн ?з заходу на сх?д завдовжки 1690 км, завширшки 820 км.
Дунайський басейн межу? на п?вноч? з водозб?рними басейнами р?чок Везера, Ельби, Одеру, В?сли, на п?вн?чному сход? — Дн?стра, на заход? та п?вн?чному заход? — Рейна. На п?вдень в?д басейну Дунаю лежать басейни др?бних р?чок Адр?атичного та Егейського мор?в. Дунай живиться дощовими водами, що ст?кають з водозбору, талими водами сн?г?в та льодовик?в Альп та Карпат, п?дземними водами.
Незважаючи на загалом складний режим водних р?вн?в, на Дуна? ч?тко простежуються пер?оди паводку, межен? та зимовий пер?од. На верхньому Дуна? найвищ? р?вн? води спостер?гаються на початку л?та (червень), найнижч? — взимку (грудень — лютий). На д?лянц? середнього Дунаю, до впад?ння великих приток (Драви, Тиси, ? особливо Сави), режим р?вн?в води збер?га?ться близький до верхнього Дунаю, але ампл?туда коливань дещо згладжена. На нижньому Дуна? найвищ? р?вн? води спостер?гаються в пер?од паводку (кв?тень — травень), найнижч? — восени (вересень — жовтень).
Р?чний ст?к Дунаю становить близько 210 км3 води.
Дунайський басейн ма? асиметричну форму. Його правобережна частина менша (44 % площ? водозбору), але на правому берез? течуть найповноводн?ш? притоки, з якими до Дунаю потрапля? 2/3 об'?му води.
120 приток Дунаю формують г?дрограф?чну с?тку басейну. Розпод?лен? притоки нер?вном?рно: б?льш?сть з них тече в передг?р'ях Альп та Карпат, а в Угорськ?й (Середньодунайськ?й) низовин? вони майже в?дсутн?.
Притоки Дунаю, що беруть початок в горах, мають у верх?в'ях г?рський характер. Виходячи на р?внину, вони набувають типових рис р?внинних р?чок, та значною в?дстанню ? судноплавними.
Притоки, як? сутт?во впливають на водний режим Дунаю, наведен? в таблиц?.
Назва | М?сце впад?ння в Дунай, берег | В?дстань в?д гирла, км | Кра?ни, по котрих тече (в?д витоку) | Довжина, км |
---|---|---|---|---|
?ллер | правий | ~ | ![]() |
163 |
Лех | правий | ~ | ![]() ![]() |
285 |
?зар | правий | 2281,7 | ![]() |
263 |
?нн | правий | 2225,2 | ![]() ![]() ![]() |
525 |
Енс | правий | 2111,8 | ![]() |
255 |
Морава | л?вий | 1880,3 | ![]() ![]() ![]() |
380 |
Раба | правий | 1794,0 | ![]() ![]() |
398 |
Ваг | л?вий | 1765,8 | ![]() |
402 |
Грон | л?вий | 1716,0 | ![]() |
289 |
?пель | л?вий | 1708,2 | ![]() ![]() |
233 |
Драва | правий | 1382,5 | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
720 |
Тиса | л?вий | 1214,5 | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
966 |
Сава | правий | 1170 | ![]() ![]() ![]() ![]() |
940 |
Велика Морава | правий | 1104,5 | ![]() |
563 |
Серет | л?вий | 195 | ![]() ![]() |
726 |
Прут | л?вий | 170 | ![]() ![]() ![]() |
950 |
У басейн? Дунаю ? сотн? озер, багато з них живить р?чку сво?ми водами. У горах Бавар?? з озера Форгензее[en] вит?ка? притока Дунаю Лех, з озер Аммерзе, Штарнбергер-Зе?, Кохельзее, Вальхен, заввишки в?д 530 до 800 метр?в — притока ?зара, що впада? в Дунай. На висот? 422 метри з озера Траунзее вит?ка? притока Дунаю Траун.
Велик? озера, як? живлять Дунай, розташован? Середньодунайською низовиною. Озеро Нойз?длер (на кордон? Австр?? з Угорщиною; площа 323 км2) сполучене з одною з приток Дунаю каналом Ганшла?. Води найб?льшого озера басейну Дунаю Балатон (Угорщина) (596 км2, глибини до 11 метр?в) ст?кають в Дунай каналом Ш?о. Найчисленн?ш? озера в понизз? Дунаю.
Укра?нською д?лянкою басейну Дунаю розташован? к?лька десятк?в озер, найб?льш? з яких — Ялпуг, Кагул, Картал, Кугурлуй, Катлабух, Китай.
За комплексом ф?зико-географ?чних характеристик Дунай розд?ляють на три частини:
- Верхн?й (992 км) — в?д витоку до селища Генью[hu];
- Середн?й (860 км) — в?д Генью до м. Дробета-Турну-Северин;
- Нижн?й (931 км) — в?д м. Турну-Северин до впад?ння в Чорне море.
Середн? пад?ння Дунаю дор?вню? 24,4 см на 1 км.
Г?дролог?чний режим Дунаю визнача?ться трьома фазами: весняна пов?нь, л?тньо-ос?нн? паводки, ос?нньо-зимова межень. Р?чна ампл?туда коливань р?вня води становить в?д 4,5–5,5 м (б?ля м. Рен?) до 6–8 м (б?ля Будапешта). Перес?чн? р?чн? витрати води у верхн?й теч?? 420 м3/с, у середн?й теч?? — 1900 м3/с, у гирл? — 6430 м3/с. Максимальн? витрати води в понизз? дор?внюють 20 тис. м3/с, м?н?мальн? — 1800 м3/с. Р?чний ст?к — близько 123 км3 на р?к. Замерза? Дунай лише в холодн? зими на 1,5–2 м?сяц?.
Температурний режим в басейн? Дунаю зумовлю?ться в основному характером циркуляц?? пов?тряних мас та особливостями рель?фу м?сцевост?.
Температура пов?тря зм?ню?ться в широкому д?апазон?. Взимку середня температура найхолодн?шого м?сяця — с?чня — колива?ться в межах в?д ?1 до ?5 °C. Вл?тку середня температура найтепл?шого м?сяця — липня — у верхн?й частин? басейну становить в?д +16 до +18 °C, в центральн?й частин? басейну — в?д +17 до +22 °C, в нижн?й частин? — в?д +22 до +26 °C.
Басейн Дунаю перебува? п?д впливом пов?тряних мас, що проникають з Атлантики, сх?дно? ?вропи та зах?дно? Аз??.
У рег?он? Верхнього Дунаю пан?вними в?трами в холодну пору року ? в?три зах?дних та п?вн?чно-зах?дних напрямк?в. На Середньому Дуна? переважають сх?дний та п?вденно-сх?дний в?три, на Нижньому Дуна? — п?вн?чний та п?вн?чно-сх?дний.
У теплу пору року напрямок пан?вних в?тр?в б?льш пост?йний та в основному припада? на зах?дн? чверт?. На Середньому та Нижньому Дуна? дуже небезпечним для судноплавства ? в?тер ?кошава?[en] (типу бори) — ма? зах?дний та п?вн?чно-зах?дний напрямки та досяга? в окремих м?сцях 20—30 м/с.
У приморськ?й частин? дельти Дунаю сутт?ву небезпеку для прибережних населених пункт?в завдають наг?нн? в?три (сильний в?тер з моря, що упов?льню? теч?ю р?чки, а ?нод? нав?ть розверта? теч?ю назад). При такому в?тр? можуть в?дбуватись швидк? затоплення прибережних територ?й.
Розпод?л опад?в по територ?? басейну нер?вном?рний. Середня р?чна сума опад?в на р?внин? становить 400–600 мм, в Карпатах — 800–1200, в Альпах — 1800–2500 мм, а ?нколи й б?льше. Найменша к?льк?сть опад?в випада? в дельт? Дунаю. Бувають роки, коли тут опад?в нема? з початку березня до середини листопада. Сн?жний покрив в басейн? Дунаю несталий, за виключенням г?рських частин басейну Верхнього Дунаю.
Характерною особлив?стю льодового режиму Дунаю ? крайня нестал?сть льодових фаз та р?зний час ?хнього настання. В деяк? роки льодов? явища можуть бути в?дсутн? на вс?й довжин? р?чки. На Нижньому Дуна? сталий льодовий покрив на основному р?чищ? з'явля?ться один раз на 5–7 рок?в.
В?д витоку до гирла Дунай прот?ка? територ??ю 10 держав: Н?меччини, Австр??, Словаччини, Угорщини, Хорват??, Серб??, Болгар??, Румун??, Молдови та Укра?ни.
Також басейн Дунаю охоплю? частини територ?й ?тал??, Словен??, Босн?? й Герцеговини, Албан??, Македон??, Польщ?, Швейцар?? та Чех??.
Для вс?х придунайських держав Дунай на окремих д?лянках слугу? природним кордоном ?з сус?дн?ми кра?нами.
В межах територ?й окремих кра?н довжина Дунаю становить в?д 1075 км (Румун?я) до 0,2 км (Молдова).
Довжина укра?нсько? д?лянки Дунаю — 170 км, з яких 54 км припада? на основне р?чище, 110 км — на К?л?йське гирло, та 6 км — на канал Прорва, який з'?дну? гирло ?з Чорним морем (зараз канал замулений до несудноплавних глибин ? не використову?ться).
-
Карта головних водозб?рних басейн?в ?вропи
-
Кра?ни басейну Дунаю
-
Водозб?рний басейн Дунаю на територ?? Укра?ни
-
Р?чкова мережа приток Дунаю на територ?? Укра?ни
На берегах Дунаю розташован? десятки великих м?ст, в тому числ? столиц? 4 ?вропейських держав: Австр?? — В?день (1597 тис. жител?в), Серб?? — Белград (1168 тис.), Угорщини — Будапешт (2016 тис.), Словаччини — Братислава (425 тис.).
На притоках Дунаю розташован? столиц? ще трьох держав: на Сав? — Хорват?? (Загреб, 707 тис.) та Словен?? (Любляна, 270 тис.), на ?стр? — Болгар?? (Соф?я, 1250 тис.).
На притоц? ?зар сто?ть столиця Бавар?? (федерально? земл? ФРН) — Мюнхен (1250 тис. мешканц?в).
Укра?нською д?лянкою Дунаю розташован? м?ста Рен? (19,5 тис. жител?в), ?зма?л (73 тис.), К?л?я (20,8 тис.), Вилкове (8,6 тис.), а також села ?зма?льського району Одесько? област?.

Плавання суден на Дуна? ста? можливим в?д м. Ульм (2588 км), але д?лянка до м. Кельгайм (2415 км) може використовуватись т?льки суднами вантажн?стю до 300 тонн. Регулярн? перевезення вантаж?в великотоннажними суднами починаються в?д Кельгайма.
Чинн? судноплавн? умови Дунаю багато в чому зобов'язан? сво?м ?снуванням проведеному колись шлюзуванню. На Дуна? зведено каскад ?з 18 г?дроелектростанц?й, вс? вони мають судноплавн? шлюзи.
?нтенсивне судноплавство в?дбува?ться повноводною Савою (Серб?я) — судна п?д?ймаються на понад 500 км до хорватського порту Сисак.
Також судноплавними ? Тиса у нижн?й та середн?й д?лянках, пониззя Пруту (до Леово), Драви (до 105 км), Серету, ?нну та деяких ?нших приток?в Дунаю.
У ?дин?й систем? ?вропейських водних шлях?в Дунаю належить ч?льне м?сце. П?сля спорудження у 1992 роц? каналу Рейн-Майн-Дунай — утворилася наскр?зна воднотранспортна маг?страль, яка по?днала м?ста басейну р?чок Рейн ?з Майном (в?дстань довжиною 3505 км, яка з'?днала П?вн?чне та Чорне моря).
У м?жнародному прав? порядок судноплавства Дуна?м (так званий ?режим Дунаю?) вперше було встановлено австро-турецьким договором 1616 року. Паризький трактат 1856 року оголосив Дунай м?жнародною р?чкою. Того ж року була заснована ?вропейська Дунайська ком?с?я (на 2 роки, однак терм?н ?снування яко? неодноразово подовжувався). П?сля Першо? св?тово? в?йни режим Дунаю було встановлено 1921 року ? був п?дписаний б?льш?стю ?вропейських держав, кр?м СРСР. Ц? дв? ком?с?? — М?жнародна дунайська та ?вропейська дунайська регулювали судноплавство та р?зн? питання, пов'язан? з ним[3].
18 серпня 1948 року м?ж СРСР, Болгар??ю, Угорщиною, Румун??ю, Чехословаччиною та Югослав??ю на Белградськ?й конференц??[en] п?дписали нову конвенц?ю про режим Дунаю, в?дпов?дно до яко?, нав?гац?я на Дуна? повинна бути в?дкрита для цив?льних та торгових суден ус?х держав. Водночас в?йськов? судна недунайських держав не мають права плавання Дуна?м, а в?йськов? судна придунайських держав можуть проходити поза межами вод сво?? держави лише за згодою зац?кавлених стор?н[3].
Головн? мости через Дунай в?д витоку до гирла:
- античний — Костянтин?в м?ст
- 105 — Траян?в м?ст — найдовший м?ст античност? (б?ля ущелини Зал?зна Брама — сучасний кордон кра?н
Серб?я та
Румун?я)
- 1876 — Райхсбрюке (В?день,
Австр?я)
- 1895 — м?ст Кароля I
- 1935 (повторне в?дкриття — 1946) — Панчевський м?ст[en] (Белград,
Серб?я)
- 1954 — м?ст Джурджу — Русе
- 1970 — м?ст Джурджень — Ваду-О?й
- 1972 — Зал?зн? Ворота I
- 1984 — Зал?зн? Ворота II
- 1987 — м?ст Чернавода — Фетешть
- 2013 — Нова ?вропа (Видин,
Болгар?я ? Калафат,
Румун?я)
- 2023 — Бре?льський м?ст (Бре?ла,
Румун?я)
На Дуна? розташован? так? ГЕС:
- ГЕС Страуб?нг
- ГЕС Кахлет
- ГЕС Йохенштайн
- ГЕС Ашах
- ГЕС Оттенсхайм-Вильгеринг
- ГЕС Абв?нден-Астен
- ГЕС Валльзе-М?ттерк?рхен
- ГЕС ?бс-Перзенбойг
- ГЕС Мельк
- ГЕС Альтнверт
- ГЕС Грайфенштайн
- ГЕС Фрейденау
- ГЕС Габчиково
- ГЕС Зал?зн? ворота I
- ГЕС Зал?зн? ворота II
- ГЕС Гогошу.
В давн?х укра?нських народних п?снях Дунай вжива?ться на позначення яко?сь чар?вно? кра?ни, тридев'ятого царства, вир?ю. За багатьма легендами, Дунай тече посеред раю. За болгарською легендою, в?н вит?ка? з-п?д кореня св?тового дерева — г?гантсько? золото? яблун?. У фольклор? сх?дних та зах?дних слов'ян Дунай — це загальний символ водного простору, зокрема й морського.
Дунайська вода в?дкрива? шлях на той св?т. Напитися ц??? води означа?: або нав?ки п?ти туди, зв?дки нема вороття, або забути все, що любив доти, або ж торкнутися заборонених та?мниць, д?знавшись про подальшу, зазвичай нещасливу долю. У будь-якому випадку все це мало значення зв'язку ?з потойб?ччям. У п?сн? ?Ревуть води, шумлять лози? козак, напуваючи коня з Дунаю, пита?ться у птах?в про дорогу ?до свого роду?. У в?дпов?дь в?н чу?:
- Вертай коня, козаченьку,
- Вже не знайдеш дом?воньку.
- Н? дом?вки, н? родини,
- Ан? в?рно? дружини.
К?нь у фольклор? ? перев?зником з одного св?ту на ?нший. В?дтак, Дунай знову показаний як кордон м?ж двома св?тами. У деяких п?снях сказано, що переправитися через Дунай можна полотняними мостами, що ? поетичним позначенням погребальних рушник?в, якими опускають труну до могили. Дунай у значенн? могили згаду?ться в багатьох козацьких п?снях:
- А ми турка та ? не звою?м,
- Т?льки роздрату?м.
- Т?льки нами, нами, козаками,
- Дунай… Дунай загарду?м.
В ?нш?й п?сн? л?ричний герой говорить, що р?чка занесла його товариша за Дунай — тобто втопила. Дунай тут зображу?ться не як р?чка, а саме як межа, кордон м?ж св?том живих та св?том мертвих. Про це св?дчить ? народне присл?в'я: ?Як п?шов на Дунай — та й додому не думай?. У замовляннях у Дунай в?дправляють хвороби, дунайською водою заживляють рани, бо це сво?р?дна ?мертва вода?.
У колядц? ??шли молодц? рано з церковц?? парубки мр?ють про чудову кра?ну, де ?добрий пан? добре платить за службу. Показово, що шлях до т??? кра?ни в?дтворю? давн?й слов'янський поховальний обряд, коли померлого клали в човен ? пускали по вод?. Враження, що йдеться про похорон, п?дсилю?ться ще й згадкою про церковну службу, з яко? н?бито йдуть молодц?:
- ?шли молодц? рано з церковц? — Ой, дай Боже!
- Ой, ?шли, ?шли, раду радили,
- Раду радили не ?днакую,
- Не ?днакую, троякую:
- Ой, ход?мо ж ми до ковальчика,
- До ковальчика, до золотника;
- Покуймо ж соб? м?дян? човна,
- М?дян? човна, золот? весла.
- Ой, пустиможся на тихий Дунай,
- Дол?в Дуна?м п?д Царегород.
- Ой, чу?мо там доброго пана,
- Що платить добре за заслуженьку,
- Ой, да? на р?к по сто червоних,
- По сто червоних, по коников?,
- По коников? та й по шабельц?,
- Та й по шабельц?, по пар? сукон,
- По пар? сукон та й по шапочц?,
- Та й по шапочц?, та й по панночц?.
У багатьох п?снях про татарський полон повторю?ться мотив пускання коси по Дунаю. Д?вчина-полонянка зверта?ться до сво?х поневолювач?в з? словами:
- — Ой татаре, татаройко, ой мой пане, мой панойко,
- Вийми, вийми свого ножа, одр?ж, одр?ж мою косу,
- Пусти, пусти по Дунаю, нехай пливе близько краю.
- Прийде мати води брати, мою косу познавати:
- ?О де коса мо? дочки, мо? дочки Вуляночки!?.
В?др?зана коса — символ д?вочо? цнотливост?, дол? та життя, яке занапастили вороги. У наведен?й п?сн? пущена по вод? коса означа? загибель д?вчини, а Дунай ? погребальним шляхом.
Розповсюдженим ? мотив потоплення новонароджено? дитини мат?р'ю в дунайських водах. У ?П?сн? про син?в-корабел?в? колись утоплен? вдовицею д?ти повертаються до не? через багато рок?в вродливими та заможними купцями. Коли ж мати хоче одружити з одним свою дочку, а за другого сама вийти зам?ж, вони нагадують ?й давн?й гр?х:
- Посередин? села, Ой там удова жила,
- Породила два сина — ?ванюшу, Василя,
- У китайки повила, ? в корабель вложила,
- ? на Дунай пустила:
- — Ой ти, Дунай, не шуми,
- Гляди мо?х два сини!
- А ти, рибойка жива!
- Гляди мо?х два сина — ?ванюшу, Василя!
У пов?ст? ?вана Нечуя-Левицького ?Бурлачка? зустр?ча?ться п?сня, записана самим автором:
- Ой у нашому Стеблев? стала новина:
- Породила Бик?вночка мале? дитя.
- Взяла мале? дитя п?д б?л?? боки
- Та й вкинула мале дитя у Дунай глибокий…
У л?ричних п?снях Дунай — перепона м?ж двома закоханими, яку дуже важко, ?нод? неможливо подолати. У п?сн? ?Ой там, за Дуна?м? козак ?з-за тихого Дунаю погляда? на свою Вкра?ну. ?Та не так на Вкра?ну, як на ту д?вчину?, ? просить у не? перевозу. В ?нш?й п?сн? д?вчина губить у Дуна? перстень — подарунок коханого, що мав стати запорукою в?рност?. Намагаючись д?стати перстень, вона гине сама.
У п?сн? ?Тихий Дунай бережечки зносить? молодець просить отамана в?дпустити його додому, щоб побачити кохану:
- Тихий Дунай, тихий Дунай
- Бережечки зносить,
- Молодий козак, молодий козак
- Отамана просить:
- ?Пусти мене, отамане,
- ?з в?йська додому,
- Бо вже скучила, бо вже скучила
- Д?вчина за мною?.
У цьому приклад? перв?сне м?фолог?чне значення Дунаю як кордону м?ж двома св?тами збереглося в дещо трансформованому вигляд?: во?нний стан та мирне життя — це дв? абсолютно р?зн? просторов? сфери, два св?ти, розд?лен? м?ж собою. У ц?й же п?сн? Дунай зображений як р?чка забуття на зразок давньогрецько? Лети. Отаман, в?дпов?даючи на прохання козака, радить: ?А ти випий води холодно? — д?вчину забудеш?.
У вес?льних п?снях Дунай ? символом шлюбу, в?н по?дну? д?вчину ?з нареченим, назавжди в?дд?ляючи ?? в?д власного роду. Таку саму символ?ку ма? ? в?нок, вкинутий у Дунай. Ось як зображу? ?днання двох закоханих галицька д?воча колядка:
- Плила Касуня бистров р?кою,
- В Дунаю! В Дунаю, море,
- Касуню, зоре, Серденько!
- За нев батенько над береженьком:
- ?Подай, Касуню, б?лу ручку?.
- ?Ручки не даю, най си плаваю?.
- Плила Касуня бистров р?кою,
- За нев матенька (батенько, сестричка…)
- Плила Касуня бистров водою,
- За нев миленький до береженька:
- ?Подай, Касуню, б?лу ручку!?
- Ручку подала, сама виплила.
Як казковий вир?й, рай, Дунай пов'язаний ?з птахами, на яких, за легендами, перетворюються людськ? душ?. В укра?нськ?й п?сн? Мати Божа ласт?вкою купа?ться в дунайських водах:
- Ой на Дуна?чку, на бережечку,
- Там ласт?вочка та купалася,
- То не ласт?вочка, то Божа Мати…
У польськ?й вес?льн?й п?сн? парубок побачив свою наречену, коли вона плавала по Дунаю у вигляд? с?ро? качки. У б?лорус?в зустр?ча?ться лайка: ?В?дьма ти ки?вська, сова дунайська!?. У фольклор? ки?вська в?дьма вважа?ться найнебезпечн?шою. Очевидно, що еп?тет ?дунайська? надавав слову ?сова? якогось винятково негативного значення. У п?сн? ?Сок?л з орлом, сок?л з орлом купа?ться? сок?л пита? в орла: ?Чи був, орле, чи був, орле, на Дуна?? Чи не зна?ш про нога?в??. Очевидно, ?сторичний контекст наклався тут на м?фолог?чний зм?ст. Орел — птах потойб?чний, тому в?н мусить знати все. На це й натяка? п?сня згадкою про Дунай. Отже, в?дпов?дь орла ? ц?лком лог?чною: ?За р?чкою, за р?чкою, за Дуна?м, хоч я й не був, а й так знаю!..?.
Найчаст?ше образ Дунаю зустр?ча?ться в таких жанрах фольклору як колядки та щедр?вки, л?ричн? та еп?чн? п?сн?. У б?льшост? п?сень назва ?Дунай? супроводжу?ться еп?тетом ?тихий?.
? легенда про походження Дунаю з кров? вбитого богатиря, ?м'ям якого й назвали р?чку. Оск?льки Дунай у фольклор? — р?чка скорботи, то в п?снях ?? походження часто пов'язують ?з д?вочими чи материнськими сл?зьми. У п?снях Дунай виступа? як жива ?стота, велична, але небезпечна. В?н може вести розмову з ?ншими р?чками, зокрема ?з Дн?пром, якого велича?: ?Дн?пр-батьку, Славуто!?, визнаючи його перш?сть. До Дунаю, як до живо? ?стоти, пророчого пом?чника звертаються козаки:
- Чом ти, Дунаю, став так смутен,
- Став так смутен, каламутен?..
У Словен?? Дуна?м називають столичне м?сто Австр?? — В?день (словен. Dunaj).
-
Дунай в Ульм?
-
Дунай у В?дн?
-
Дунай у Белград?
-
Дунай у Братислав?
-
у Вишеград? (справа верхн?й замок)
-
Дунай в район? ?Зал?зних вор?т?
-
Дунай в ?зма?л?
-
Вид на Дунай в дельт? (м. Вилкове)
- Дунайськ? понори
- Список риб Дунаю
- 1381 Дануб?я — астеро?д, названий на честь р?чки[4].
- ↑ а б Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов: Эрудит, 1993. – 216 с.
- ↑ Countries of the Danube River Basin. International Commission for the protection of the Danube River. Арх?в ориг?налу за 16 липня 2011. Процитовано 13 листопада 2010.
- ↑ а б Дунай // Мала радянська енциклопед?я / п?д ред. В. Введенського. — Москва, 1959. — Т. 3. — С. 741.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Маркова О. ?. Дунай [Арх?вовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 496. — ISBN 966-00-0405-2.
- В. К. Х?льчевський, В. М. Самойленко. Дунай // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. 100 найв?дом?ших образ?в укра?нсько? м?фолог??. — К.: Орфей, 2002. — 448 с.
- Р?чки Одесько? област?
- Р?чки Румун??
- Р?чки Молдови
- Р?чки Угорщини
- Р?чки Австр??
- Р?чки Н?меччини
- Р?чки Хорват??
- Р?чки Словаччини
- Р?чки Серб??
- Р?чки Болгар??
- Дунай
- М?жнародн? р?чки ?вропи
- Р?чки басейну Чорного моря
- Внутр?шн? водн? шляхи Укра?ни
- Прикордонн? р?чки
- Центральна ?вропа
- Р?чки з б?фуракц??ю
- Л?тописн? топон?ми П?вденно? Рус?