老人14年收藏500余种迷你酒 成半个酒文化专家收藏
Доба великих географ?чних в?дкритт?в, також знана як ранн?й новий пер?од — ?сторичний пер?од в ?вропейськ?й ?стор?? з XV по XVII стол?ття, п?д час якого ?вропейськ? мореплавц? досл?джували ран?ше нев?дом? ?вропейцям рег?они по вс?й Земн?й кул? — в Африц?, Америц?, Аз?? та Океан??[1]. Цей пер?од частково зб?га?ться з Добою в?трильник?в.
Систематичн? заморськ? досл?дження на початковому етап? Доби великих географ?чних в?дкритт?в зд?йснювались мешканцями П?ренейського п?вострова — португальцями та ?спанцями, до яких згодом при?дналися англ?йц?, голландц? та французи. ?вропейськ? досл?дження за межами Середземного моря почалися з морських експедиц?й Португальського корол?вства на Канарськ? острови в 1336 роц?[2], а протягом XV стол?ття португальц? в?дкрили атлантичн? арх?пелаги Мадейра та Азори, досл?дили узбережжя Зах?дно? Африки та нарешт? в 1498 роц? в?дкрили морський шлях до ?нд??. Експедиц?я Васко да Гами започаткувала португальську морську та торгову присутн?сть у в ?нд?йському океан? в?д узбережжя Суах?л? в Сх?дн?й Африц? до Остров?в прянощ?в, Китаю та Япон??[3][4]. Головною под??ю Доби великих географ?чних в?дкритт?в стали орган?зован? ?спан??ю м?ж 1492 ? 1504 роками трансатлантичн? плавання Христофора Колумба, п?д час яких була в?дкрита нев?дома до цього частина св?ту — Новий св?т або Америка ? розпочата ?? колон?зац?я. Трьома десятил?ттями п?зн?ше, в 1519—1522 роках ?спанська експедиц?я Магеллана-Елькано зд?йснила першу навколосв?тню подорож, що стало проривним досягненням у морськ?й справ? та мало значний вплив на ?вропейськ? уявлення про будову св?ту. Ц? плавання та в?дкриття спонукали ?нш? численн? ?вропейськ? морськ? експедиц?? через Атлантичний, ?нд?йський ? Тихий океани, а також сухопутн? експедиц?? ?вропейц?в в Америц?, Аз?? та Африц?.
Масштабн? географ?чн? в?дкриття цього пер?оду, особливо в?дкриття та колон?зац?я Нового св?ту ?стотно вплинули на розвиток ?вропейсько? культури та економ?ки, а також призвели до запровадження колон?ал?зму як урядово? пол?тики пров?дними ?вропейськими державами. ?вропейськ? географ?чн? досл?дження призвели до зростання м?жнародно? торг?вл? та виникнення ?вропейських колон?альних ?мпер?й, встановлення регулярних контакт?в м?ж Старим Св?том (?вропа, Аз?я та Африка) та Новим Св?том (Америка), а також Австрал??ю, започаткувавши Колумб?в обм?н — масштабне перем?щення рослин, тварин, ?ж?, людського населення (включаючи раб?в), ?нфекц?йних хвороб ? культурних здобутк?в м?ж Сх?дною та Зах?дною п?вкулями. ?вропейськ? досл?дження п?д час Доби великих географ?чних в?дкритт?в дозволили скласти карти св?ту, що призвело до формування нового св?тогляду та встановленню контакт?в м?ж далекими цив?л?зац?ями. Одночасно з кругооб?гом товар?в та знань, досл?дники поширювали м?ж континентами нов? хвороби, як? призвели до масового вимирання туб?льного населення, яке ран?ше не контактувало з? Старим Св?том, особливо це стосу?ться кор?нних американц?в. Разом ?з зростанням економ?чного впливу та поширенням ?вропейсько? культури та технолог?й, ця доба була також св?дком масштабного поневолення, експлуатац?? та в?йськового п?дкорення ?вропейцями туб?льного населення в?дкритих ними земель.
Португальц? почали систематично досл?джувати атлантичне узбережжя Зах?дно? Африки в 1418 роц? з ?н?ц?ативи ?нфанта Енр?ке Мореплавця. Через 70 рок?в наполегливого просування на п?вдень вздовж зах?дноафриканського узбережжя, у 1488 роц? Бартоломеу Д?аш нарешт? об?йшов найп?вденн?ший мис Африки ? досягнув ?нд?йського океану[5].
У 1492 роц? католицьк? корол? Кастил?? та Арагону п?дтримали план генуезького мореплавця Христофора Колумба в?дпливти на зах?д, щоб перетнути Атлантику ? досягти ?нд?? з протилежно? сторони Земно? кул?. П?д час сво?? подорож? ?до ?нд???, Колумб натрапив на континент, про який б?льш?сть тогочасних ?вропейц?в не мала жодного уявлення (хоча в?н почав досл?джуватися ? був тимчасово колон?зований скандинавами приблизно за 500 рок?в до плавання Колумба)[6]. П?зн?ше його назвали Америкою на честь Амер?го Веспучч?, ?тал?йського мореплавця, який працював як на Португал?ю, так ? на ?спан?ю[7][8]. Португал?я в?дразу висунула претенз?? на ц? земл? зг?дно з умовами Алкасовського договору, але Кастил?я змогла переконати папу Олександра VI, який сам був кастильцем, видати дек?лька папських булл, якими увесь в?домий та нев?домий св?т було розд?лено на дв? частини м?ж ?спан??ю та Португал??ю ? в яких ц? корол?вства мали виключн? права претендувати на новов?дкрит? земл?. В 1494 роц? питання було остаточно врегульовано ?спано-португальським Тордес?льяським договором, ратиф?кованим папою Юл??м II[9][10].
У 1498 роц? португальська експедиц?я на чол? з Васко да Гама досягла ?нд??, об?йшовши навколо африканського континенту, ? започаткувала пряму ?вропейську торг?влю з ?нд??ю та кра?нами П?вденно-Сх?дно? Аз??[11]. Хоча Португал?я одночасно в?дправила дек?лька флотил?й на чол? з Жуаном Лаврадором, Гашпаром Корте-Реалом та Жуаном Фагунд?шем до п?вн?чно? частини Атлантичного океану, де вони в?дкрили п?вденну Гренланд?ю, Лабрадор та Ньюфаундленд, головн? зусилля португальц?в були сконцентрован? на нещодавно знайденому шляху до ?нд?? навколо Африки ? у наступн? роки щор?чн? португальськ? ?нд?йськ? армади опановували цей сх?дний океанський шлях в ?нд?йський океан, досл?джуючи острови в п?вденних частинах Атлантичного та ?нд?йського океан?в ? ?нод? досягаючи узбережжя П?вденно? Америки (першою це зробила у 1500 роц? Друга ?нд?йська армада на чол? з Педру Алвар?шем Кабралом), таким чином встановивши прям? контакти м?ж Новим св?том та Аз??ю. 1511 року португальц? на чол? з Афонсу де Албукерк? захопили Малакку в П?вденно-Сх?дн?й Аз?? ? у 1512 роц? попливли зв?дси дал? на сх?д в нев?домий ?вропейцям Тихий океан в пошуках омр?яних Остров?в прянощ?в. Майже одночасно, у 1513 роц? ?спанець Васко Нунь?с де Бальбоа перетнув Панамський перешийок ? досяг Тихого океану з Нового св?ту. Таким чином, в 1512—1513 роках ?вропа одночасно отримала в?д португальц?в та ?спанц?в новини про сх?дну та зах?дну частину Тихого океану. Португальськ? досл?дження в сх?дному напрямку та ?спанськ? в зах?дному нарешт? зустр?лись в 1522 роц?, коли ?спанська експедиц?я на чол? з португальцем Фердинандом Магелланом та ?спанцем баскського походження Хуаном Себастьяном Елькано, пливучи на зах?д досягла Остров?в прянощ?в, яких португальц? досягли пливуч? на сх?д р?вно за 10 рок?в до того — в 1512 роц? ? згодом завершила першу навколосв?тню подорож[12]. Головною метою цього плавання було порушити португальську монопол?ю у торг?вл? з? Сходом. У той самий час ?спанськ? конк?стадори активно досл?джували внутр?шню частину Америки, а п?зн?ше деяк? острови п?вденно? частини Тихого океану.
Д?знавшись про ц? досягнення, з 1495 року до досл?дницько? гонки почали долучатись французи, англ?йц? та голландц?, таким чином кинувши виклик монопол?? кра?н П?ренейського п?вострова на морську торг?влю. Перш? англ?йськ? та французьк? експедиц?? шукали нов? шляхи, спочатку до зах?дного узбережжя П?вн?чно? та П?вденно? Америки (починаючи з першо? орган?зовано? Англ??ю в 1497 роц? експедиц?? Джона Кабота до П?вн?чно? Америки, за якою вирушили французьк? експедиц?? до П?вденно?, а п?зн?ше до П?вн?чно? Америки), ? в Тихий океан навколо П?вденно? Америки. Вони також вирушили в?дкритим португальцями шляхом навколо Африки в ?нд?йський океан ? в?дкрили Австрал?ю в 1606 роц?, Нову Зеланд?ю в 1642 роц? ? Гава? в 1778 роц?. У той самий час в?д 1580-х до 1640-х рок?в рос?яни досл?дили ? завоювали майже весь Сиб?р, а в 1730-х роках Аляску.
Загальними передумовами, що призвели до початку Доби великих географ?чних в?дкритт?в були:
- Потреби ?вропейсько? торг?вл?, яка п?сля захоплення Константинополя мусульманською Османською ?мпер??ю прагнула встановити прям? торгов? зв'язки з кра?нами П?вденно?, П?вденно-Сх?дно? та Сх?дно? Аз??, зв?дки походили прянощ? та ?нш? екзотичн? сх?дн? товари.
- Утворення великих ?вропейських централ?зованих держав — Португальського, ?спанського та Англ?йського корол?вств, як? мали достатньо кошт?в для ф?нансування дорогих заокеанських експедиц?й.
- Вив?льнення в ?спан?? та Португал?? унасл?док усп?шного завершення Реконк?сти значно? к?лькост? б?дного дворянства, що залишилася без доход?в в?д во?нних д?й ? прагнула розбагат?ти будь-яким способом, в тому числ? й за рахунок далеких подорожей.
- Прагнення Католицько? церкви до поширення християнства на нових землях.
- Науково-техн?чн? здобутки в оснащенн? й конструкц?? корабл?в, удосконалення компаса та нав?гац?йних прилад?в, розвиток картограф??.
- Визнання вчення про куляст?сть Земл?.
Унасл?док сталого розвитку виробництва й товарно-грошових в?дносин у п?зньому середньов?чч? виникла потреба значного зб?льшення засоб?в обм?ну, яка мала прояв у нестримному прагненн? до ?грошових? метал?в. Торг?вля з кра?нами Сходу, що велась через арабський св?т, також вимагала золота та ср?бла, а розк?шне життя й накопичення ювел?рних коштовностей вищими верствами ?вропейського сусп?льства додатково зб?льшувало ?загальну спрагу золота?. В умовах, коли в?дом? родовища ?вропи були значною м?рою вичерпан? на доступних глибинах, пошук багатих зложищ пов'язували з новими в?ддаленими землями, де багатства надр мали б бути майже на поверхн? ? взяти ?х, як вважалося, можна без великих зусиль. Ц? погляди п?дсилювали св?дчення окремих мандр?вник?в про казков? багатства кра?н Сходу, опов?д? яких широко розповсюдились з винаходом книгодрукарства. Розвиток епохи Великих географ?чних в?дкритт?в (XV — XVII ст.) тримався на двох основних засадах — торгових вигодах ? пошуку благородних метал?в, що стало важливим фактором пол?тичного та економ?чного розвитку, причиною масово? м?грац?? переселенц?в на нов? земл?.[13]
В?йни португальц?в з арабами в П?вн?чн?й Африц? дозволили достеменно встановити, що десь на п?вдень в?д Сахари ?снують земл? з багатими покладами золота, яке караванними шляхами потрапля? в арабський св?т. В?дкрити ц? земл? за допомогою морського флоту поставив за мету видатний орган?затор ? натхненник морських експедиц?й, португальський принц Генр?х Мореплавець (XV ст.). Протягом десятир?ч в?н невпинно споряджав корабл?, як? просувались в п?вденному напрямку вздовж зах?дного узбережжя Африки, а з часом повернули на сх?д з над??ю досягти ?нд??. ? хоча зам?сть ?нд?йського океану була в?дкрита лише Гв?нейська затока, природн? багатства нових земель почали окупати витрати експедиц?й.
Значним усп?хом португальц?в була колон?зац?я африканського Золотого Берега (сучасна Гана), який був захоплений 1482 р. М?сцев? жител? (ашант?), що мешкали у межир?чч? Вольти й Тано, добували розсипне золото з п?ск?в у долинах р?к й виготовляли з нього справжн? шедеври ювел?рного мистецтва (вони чудово волод?ли техн?кою литва, ф?л?гран?, карбування). Прибульц?в ц?кавило золото у зливках ? сотн? пам'яток культури ашант? п?шли на переплавлення. Типовою рисою ?добування? золота колон?заторами був безсоромний грабунок туб?льц?в, п?сля чого починалися пошуки й осво?ння родовищ, причому як робочу силу для ведення г?рничих роб?т використовували п?днев?льне м?сцеве населення. Протягом першого стор?ччя португальського владарювання тут було отримано близько 150 т золота, що становило майже 10 % св?тового видобутку тих час?в. П?зн?ше в кра?н? Ашант? розпочали видобуток рудного золота, який зд?йснювали за допомогою численних стовбур?в глибиною до 25 м. Поверхня земл?, зрита такими шахтами, нагадувала бджолин? щ?льники.
Завдання об?йти з п?вдня африканський континент ? в?дшукати шлях до ?нд?? було поставлено королем Португал?? Жуаном II перед славетним мореходцем Бартоломеу Д?ашем. Його експедиц?я вийшла з Л?сабону в серпн? 1487 р. ? об?гнула П?вденну Африку, уперше ув?йшовши в ?нд?йськ?й океан. Хоча ек?паж суден п?д загрозою бунту змусив Д?аша повернути на батьк?вщину, експедиц?я довела можлив?сть виходу в ?нд?йський океан (на давн?х картах Птолемея, якими користувалися в XV ст., Африка простягалась до П?вденного полюсу, що виключало таку можлив?сть). Тому в?дкритий Д?ашем мис Бур (найп?вденн?ша точка Африки) був перейменований королем Жуаном II на мис Добро? Над??, тобто над?? досягти ?нд??.
8 липня 1497 р. майже весь Л?сабон проводжав у плавання до берег?в ?нд?? сво?х в?дважних геро?в — експедиц?ю Васко да Гами. ?? склали чотири спец?ально збудованих найкращих судна, оснащен? найл?пшими нав?гац?йними приладами свого часу, уточненими картами й нов?тньою ?нформац??ю про Зах?дну Африку, ?нд?ю та ?нд?йський океан. Ретельно в?д?бран? 160 член?в ек?пажу — цв?т португальського мореплавства. 20 травня 1498 р. ц?й експедиц?? судилося вперше досягти морським шляхом загадково? ? жадано? ?нд?? в район? порту Кал?кут (цьому значною м?рою сприяло залучення до експедиц?? одного з найкращих арабських лоцман?в ? картограф?в Ахмеда ?бн Маджида). Налагодити дружн? торг?вельн? в?дносини не вдалося, оск?льки арабськ? купц?, як? контролювали м?сцеву морську торг?влю, поставилися до ?вропейц?в украй вороже.
Друга експедиц?я Васко да Гами в ?нд?ю (1502—1503 рр.) мала в?дкрито м?л?тарний характер з програмою захоплення територ?й, розроблену королем Португал?? Мануелем (прозваним сп?вв?тчизниками за в?дкриття ?нд?? та монопол?зац?ю торг?вл? з нею — Щасливим). З часом Васко да Гама д?став титул в?це-короля ?нд??, а португальська колон?зац?я поширилась на значну частину зах?дного узбережжя. З 1510 р. контрольоване португальцями м?сто Гоа ста? головним центром вивезення необроблених алмаз?в, а Л?сабон — найб?льшим ринком алмаз?в та ?нших коштовних камен?в у ?вроп?. П?зн?ше португальськ? колон?затори опановують на деякий час значну частину розробок алмаз?в у район? Голконди. У XVII — XVIII ст. поруч з португальськими виникають голландськ?, французьк? та англ?йськ? фактор??, а п?сля перемоги в?йськ Британсько? Ост-?нд?йсько? компан?? над арм??ю правителя Бенгал?? в битв? при Плесс? (1757 р.) кра?на з найбагатшими родовищами самоцв?т?в поступово переходить п?д правл?ння Англ??.
Нов?тн? географ?чн? знання, що отримала наприк?нц? XV ст. Португал?я, збер?галися в сувор?й та?мниц? ? тривалий час залишалися нев?домими для решти кра?н ?вропи. Б?льш?сть мореплавц?в вважали майже неможливим об?гнути Африку. У зв'язку з цим виник задум досягти сх?дних берег?в ?нд??, прямуючи в зах?дному напрямку (?дея ?тал?йського географа та астронома Паоло Тосканелл?, яка виходила з уявлення про кулясту форму Земл?). Це завдання стало мр??ю й стрижнем життя досв?дченого мореплавця ? натхненного шукача золота Христофора Колумба. В?н наполегливо пропанував св?й проект Гену?, Португал??, ?спан?? та Англ?? ? врешт? решт зум?в переконати ?спанських монарх?в Фердинанда та ?забеллу.
У пер?од м?ж 1492 та 1504 рр. Христофор Колумб зд?йснив чотири пошуков? експедиц??, у яких було в?дкрито Новий Св?т, хоча сам мореплавець до к?нця життя вважав, що потрапив на земл? сх?дно? Аз?? — Китаю або ?нд??. 1493 р. римський понтиф?к Олександр VI для запоб?гання суперечностям м?ж Кастил??ю (?спан??ю) та Португал??ю затвердив св?товий розпод?л нових територ?й, зг?дно з яким ус? земл?, як? Кастил?я ?в?дкрила? чи ?в?дкри?? зах?дн?ше ?папського мерид?ану?, що пролягав на 370 миль зах?дн?ше остров?в Зеленого Мису (у Зах?дн?й п?вкул?), належатимуть ?й, а нов? земл?, що будуть в?дкрит? сх?дн?ше папського мерид?ану (здеб?льшого в Сх?дн?й п?вкул?) — Португал??. Не применшуючи здобутк?в Португал?? в Африц? й Аз??, сл?д зазначити, що саме незл?ченн? багатства надр Америки (передовс?м ?? благородн? метали), як? з XVI ст. величезними к?лькостями надходили в ?спан?ю й розповсюджувались по вс?й ?вроп?, значною м?рою визначили етапн? зм?ни економ?чно-ф?нансового та сусп?льного розвитку ?вропейсько? сп?льноти.
П?сля того, як пад?ння Римсько? ?мпер?? значною м?рою роз?рвало зв'язок м?ж ?вропою та землями, розташованими дал? на сх?д, християнська ?вропа була здеб?льшого глухим закутком у пор?внянн? з арабським св?том, який швидко завоював ? включив велик? територ?? колишньо? Римсько? ?мпер?? на Близькому Сход? та в П?вн?чн?й Африц? ? почав активно поширюватись на сх?д аж до Китаю. Християнськ? хрестов? походи, спрямован? на в?двоювання Свято? Земл? у мусульман, не мали в?йськового усп?ху, але вони ?нтенсиф?кували контакти ?вропи з Близьким Сходом ? забезпечили постачання в ?вропу ц?нних товар?в, як? там виготовлялися або продавалися. Починаючи з XII стол?ття, ?вропейська економ?ка трансформувалася завдяки по?днанню р?чкових ? морських торговельних шлях?в, що призвело до створення в ?вроп? торгових мереж[14].
До XII стол?ття основною перешкодою для торг?вл? в Середземному мор? був контроль мусульман над великими частинами територ??, включаючи П?ренейський п?востр?в ? торгова монопол?я християнських морських республ?к, особливо Венец?? та Гену?. Економ?чне зростання ?бер?йських кра?н в?дбулося п?сля в?двоювання християнами Аль-Андалусу на територ?? сучасно? п?вденно? ?спан?? та захоплення Л?сабона (1147 р?к) у Португал??. Занепад в?йськово-морсько? потуги Фатим?дського хал?фату, який почався ще перед Першим хрестовим походом, допом?г морським ?тал?йським державам, головним чином Венец??, Гену? та П?з?, захопити дом?нуюч? позиц?? в торг?вл? у Сх?дному Середземномор'?, а купц? цих морських республ?к стали багатими та пол?тично впливовими. Подальшою зм?ною торговельно? ситуац?? у Сх?дному Середземномор'? стало ослаблення в?йськово-морсько? сили християнсько? В?зант?йсько? ?мпер?? п?сля смерт? ?мператора Ману?ла I Комн?на в 1180 роц?, династ?я якого надала значн? торгов? прив?ле? ?тал?йським торговцям, дозволяючи використовувати для цього в?зант?йськ? порти. Нормандське завоювання Англ?? наприк?нц? XI стол?ття дозволило вести мирну торг?влю у П?вн?чному мор?. Ганзейська л?га, конфедерац?я купецьких г?льд?й та ?хн?х м?ст на п?вноч? Н?меччини на узбережж? П?вн?чного та Балт?йського мор?в в?д?грала важливу роль у комерц?йному розвитку цього рег?ону. У XII стол?тт? рег?он Фландр??, Ено та Брабанту виробляв найяк?сн?ший текстиль у п?вн?чн?й ?вроп?, що спонукало купц?в ?з Гену? та Венец?? плавати туди прямо ?з Середземного моря через Г?бралтарську протоку та дал? вздовж узбережжя Атлантичного океану[14]. Н?колоццо Сп?нола зд?йснив першу пряму подорож ?з Гену? до Фландр?? у 1277 роц?[14].
Технолог?чними досягненнями, важливими для Доби великих географ?чних в?дкритт?в, були прогрес у конструкц?? корабл?в та поширення використання засоб?в морсько? нав?гац?? — магн?тного компаса, морсько? астроляб??, квадранта та астроном?чних таблиць.
Компас став важливим доповненням до стародавн?х метод?в астронав?гац??, заснованих на спостереженнях за Сонцем ? з?рками. Компас використовувався для нав?гац?? в Кита? вже в XI стол?тт? та був запозичений арабськими торговцями в ?нд?йському океан?, де його використання вперше згаду?ться в 1232 роц?[14]. В ?вроп? компас поширився наприк?нц? XII або на початку XIII стол?ття[15], хоча перша згадка про використання компаса в ?вроп? в?дома з 1180 року[14]. ?вропейц? використовували ?сухий? компас, з? стр?лкою на стержн?. Карта компаса також була ?вропейським винаходом[14].
Яванц? будували дуже велик? океанськ? судна п?д назвою ?джонг? ще принаймн? з I стол?ття нашо? ери. Ц? корабл? мали довжину понад 50 метр?в, надводн? борти заввишки 5–8 метр?в ? могли перевозити до 700 ос?б разом ?з понад 10 000 hú (斛) вантажу (250—1000 тонн за р?зними ?нтерпретац?ями). Яванськ? джонги були озбро?н? дек?лькома щоглами з багатьма в?трилами, доповнен? в?трилом на бушприт?, а ?х борти обшивались к?лькома шарами дошок, скр?плених м?ж собою рослинними мотузками[16][17][18].
До друго? половини XV стол?ття ?вропейц? використовували для морсько? торг?вл? два типи суден. В?трильн? ?кругл? корабл?? — коги були особливо поширен? в П?вн?чн?й ?вроп? ? активно використовувались для торг?вл? через ?х низьку варт?сть та над?йн?сть в суворих умовах п?вн?чних мор?в. В?трильно-весельн? ?довг? корабл?? — галери продовжували активно використовуватись для ведення торг?вл? в Середземному мор?[14].
Покращення суднобуд?вних та в?трильних технолог?й в XV стол?тт? дозволило ?вропейцям зб?льшувати розм?р ?х корабл?в одночасно з? зменшенням необх?дних для управл?ння цими кораблями ек?паж?в, що дозволяло завантажити в корабл? б?льше припас?в ? одночасно менше ?х витрачати. Таким чином в XV стол?тт? з'явились корабл?, що могли плавати на велик? в?дстан? без необх?дност? робити зупинки для поповнення припас?в. Це призвело до значного зниження витрат на перевезення людей та товар?в на велик? в?дстан?[14].
В Перипл? Еритрейського моря, античному документ?, датованому 40-60 роками нашо? ери, опису?ться нещодавно в?дкритий шлях через Червоне море до ?нд?? з описом ринк?в у м?стах навколо Червоного моря, Персько? затоки та ?нд?йського океану, в тому числ? вздовж сх?дного узбережжя Африки (узбережжя Суах?л?), при опис? якого зазнача?ться, що ?за цими м?сцями незв?даний океан вигина?ться на зах?д ? проляга? вздовж рег?он?в на п?вдень в?д Еф?оп??, Л?в?? та Африки, в?н зм?шу?ться ?з зах?дним морем (можливе посилання на Атлантичний океан)?. ?вропейськ? середньов?чн? знання про Аз?ю поза межами В?зант?йсько? ?мпер?? черпалися з часткових зв?т?в, часто затьмарених легендами[19], що датувалися часами завоювань Александра Македонського та його наступник?в.
_(cropped).jpg)
?ншим джерелом знань про Аз?ю були ?врейськ? торговельн? мереж? радан?т?в, створен? як посередники м?ж ?вропою та мусульманським св?том за час?в Держав хрестоносц?в.
У 1154 роц? арабський географ Мухаммад аль-?др?с? створив при двор? короля Сицил?? Роджера II свою Tabula Rogeriana — опис та карту св?ту[20][21], але Африка залишалась в?домою дуже частково будь-кому — християнам, генуезцям та венец?йцям або арабським мореплавцям, а ?? п?вденн? меж? були нев?дом? н?кому. Були пов?домлення про велику африканську пустелю Сахару, але фактичн? знання для ?вропейц?в поза африканським узбережжям Середземного моря були м?н?мальн?, оск?льки арабська блокада П?вн?чно? Африки перешкоджала досл?дженню вглиб кра?ни. Знання про атлантичне узбережжя Африки були фрагментованими ? отриман? переважно з? старих грецьких ? римських карт, заснованих на карфагенських знаннях, включаючи часи римського досл?дження Мавритан??. Червоне море було майже нев?доме, ? лише торговельн? зв'язки з? Сходом ?вропейських морських республ?к, особливо Венец?йсько? республ?ки, сприяли збору точних морських знань[22].
Сполучення на морських торгових шляхах ?нд?йського океану великою м?рою забезпечували арабськ? торговц?. Але м?ж 1405 ? 1421 роками м?нський ?мператор Чжу Д? орган?зував сер?ю далеких морських подорожей на чол? з адм?ралом Чжен Хе[23]. Китайськ? флоти побували в Арав??, Сх?дн?й Африц?, ?нд??, на островах П?вденно-Сх?дн?й Аз?? та в Та?ланд?. Але подорож?, про як? написав зв?т мусульманський мандр?вник ? перекладач Ма Хуань, були раптово припинен? п?сля смерт? ?мператора[24] ? надал? б?льше н?коли не продовжувалися, оск?льки китайська династ?я М?н впровадила хайцзинь, пол?тику ?золяц?он?зму ? суворо обмежила морську торг?влю.
В XIV стол?тт? латинський переклад ?Географ??? Птолемея потрапив до ?тал?? з Константинополя. Повторне в?дкриття римських географ?чних знань було важливим в?дкриттям[25] як для розвитку картограф??, так ? для ?вропейського св?тогляду[26], хоча й п?дкр?плювало хибну ?дею про те, що ?нд?йський океан не мав сполучення з Атлантичним.
З VIII до XV стол?ття Венец?я та ?нш? ?тал?йськ? морськ? республ?ки утримували монопол?ю на ?вропейську морську торг?влю з? Сходом, що в?дбувалась суто через порти Середземного та Чорного мор?в. Торг?вля шовком ? прянощами, в тому числ? спец?ями, пахощами, травами, наркотиками та оп?умом, зробила ц? середземноморськ? м?ста-держави феноменально багатими. Спец?? були одними з найдорожчих ? популярних продукт?в Середньов?ччя, оск?льки ?х використовували в середньов?чн?й медицин?[27], рел?г?йних ритуалах, косметиц?, парфумер??, а також як харчов? добавки та консерванти[28]. Ус? вони завозились з Аз?? та Африки ? через порти Середземного моря постачались ?тал?йськими купцями в ?вропу. На морських шляхах по всьому ?нд?йському океану дом?нували мусульманськ? торговц?, головним чином нащадки арабських мореплавц?в з територ?? сучасних ?мена та Омана. Вони закуповували товари на Далекому Сход? та в П?вденно-Сх?дн?й Аз?? ? доставляли ?х на кораблях до торг?вельних центр?в в ?нд??, головним чином у Кал?кут, а також дал? на зах?д до Ормуза в Перськ?й затоц? та Джидди в Червоному мор?. Зв?дти сх?дн? товари караванними шляхами по суходолу потрапляли на узбережжя Середземного моря, де ?х закуповували венец?йськ? та генуезьк? купц? ? постачали морем в ?вропу. Посилення Османсько? ?мпер??, що зрештою призвело до захоплення османами Константинополя в 1453 роц?, заблокувало ?вропейцям доступ до важливих комб?нованих сухопутно-морських шлях?в у районах навколо Егейського та Чорного мор?в[29][30]. П?сля цього у ?вропейських купц?в залишився лише обмежений доступ до аз?йських товар?в через п?вденно-сх?дну середземноморську торг?влю в таких портах Близького Сходу, як Ант?ох?я, Акра та Александр?я.
Змушен? скоротити свою д?яльн?сть у Чорному мор? та ведучи виснажлив? в?йни з Венец??ю, генуезц? звернулися до п?вн?чноафрикансько? торг?вл? пшеницею, оливковою ол??ю (яка також ц?ну?ться як джерело енерг??) ? шукали ср?бло та золото. У Високому середньов?чч? ?вропейц? мали пост?йний деф?цит ср?бла та золота[31], оск?льки монети з дорогоц?нних метал?в текли лише в одну сторону — вони витрачалися ?вропейцями на закуп?влю сх?дних товар?в. К?лька ран?ше в?домих ?вропейських копалень були вичерпан?[32] ? нестача дорогоц?нних метал?в призвела до розвитку складно? банк?всько? системи для управл?ння ризиками в торг?вл? (найперший державний банк в ?вроп?, генуезький Банк Святого Георг?я, був заснований у 1407 роц?). Генуезьк? торговц? подорожували не т?льки до аз?йських та африканських порт?в у Середземному мор?. Вони виходили в Атлантику ? плавали до порт?в Фландр?? (Брюгге) та Англ??, генуезьк? громади були заснован? в Португал??[33] ? ц? ?вропейськ? кра?ни переймали в?д ?тал?йц?в ?х п?дпри?мницький та ф?нансовий досв?д.
Прелюд??ю до Доби великих географ?чних в?дкритт?в стала сер?я ?вропейських експедиц?й, як? в п?зньому середньов?чч? перетинали ?враз?ю по суходолу[34]. Монгольська ?мпер?я створювала загрози для ?вропи та Близького сходу, але водночас вона об'?днала п?д сво?ю владою б?льшу частину ?враз?? ? з 1206 року Монгольський мир (Pax Mongolica) дозволив безпечн? подорож? торговельними шляхами, що тягнулись в?д Чорного моря та Близького Сходу до Китаю[35][36]. Ряд ?вропейц?в скористались цим, щоб досл?дити шляхи на Сх?д. Б?льш?сть з них були ?тал?йцями, оск?льки торг?вля м?ж ?вропою та Близьким Сходом контролювалася переважно ?тал?йськими морськими республ?ками. Т?сн? зв'язки ?тал?? з Левантом викликали у ?тал?йц?в велику ц?кав?сть ? комерц?йний ?нтерес до кра?н, як? лежали дал? на сх?д[37].
До нашого часу збереглося дек?лька опов?дей про купц?в з П?вн?чно? Африки та Середземноморського рег?ону, як? торгували в ?нд?йському океан? в часи п?знього середньов?ччя[14]. П?д час монгольського походу на Близький Сх?д, християнськ? посольства були в?дправлен? аж до Каракоруму зв?дки вони отримали краще розум?ння внутр?шн?х район?в Аз??. Першим ?з цих мандр?вник?в був посланий Папою ?нокент??м IV до Великого хана Джованн? да П?ан дель Карп?не, який зд?йснив подорож до Монгол?? та назад з 1241 по 1247 р?к[34]. За ним вирушили й ?нш? мандр?вники, як-от француз Андре де Лонжумо та фламандець В?льям ?з Рубрука, як? досягли Китаю через Центральну Аз?ю[38]. Марко Поло, венец?йський купець, надиктував в генуезьк?й в'язниц? св?й зв?т про подорож? Аз??ю з 1271 по 1295 р?к, описуючи в ?Книз? чудес св?ту? сво? перебування при двор? юанського ?мператора Хуб?лай-хана ? цей зв?т читали по вс?й ?вроп?[39].
Мусульманський флот, що охороняв Г?бралтарську протоку, зазнав поразки в?д Генуезько? республ?ки в 1291 роц?[40]. Того року генуезц? зробили свою першу спробу досл?дити Атлантику, коли брати-купц? Ванд?но та Угол?но В?вальд? в?дпливли з Гену? на двох галерах, але ?х зникнення б?ля марокканського узбережжя лише п?дживлювало страх перед далекими океанськими подорожами[41]. З 1325 по 1354 р?к марокканський вчений з Танжера ?бн Баттута зд?йснив подорож П?вн?чною Африкою, пустелею Сахара, Зах?дною Африкою, П?вденною ?вропою, Сх?дною ?вропою, Сомал?йським п?востровом, Близьким, Центральним ? Далеким Сходом, досягнувши Китаю. П?сля повернення в?н продиктував розпов?дь про сво? подорож? вченому, якого зустр?в у Гранад?, The Rihla (?Подорож?)[42], нев?доме джерело про його пригоди[43]. М?ж 1357 ? 1371 роками набула надзвичайно? популярност? книга-травелог, складена Джоном Мандев?лем. Попри ненад?йний ? часто фантастичний характер його розпов?дей, книга використовувалась ?вропейцями як дов?дник[44] щодо ?гипту, Леванту та кра?н Сходу в ц?лому, стверджуючи стару ?дею про те, що ?русалим був центром св?ту.
П?сля налагодження в?дносин Тимурид?в з ?вропою, в 1439 роц? Н?кколо де Конт? опубл?кував зв?т про сво? подорож? п?д виглядом мусульманського купця до ?нд?? та П?вденно-Сх?дно? Аз??, а згодом, у 1466—1472 роках, рос?йський купець Афанас?й Н?к?т?н з Твер? в?дв?дав ?нд?ю ? описав свою подорож у книз? ?Подорож за три моря?.
Ц? подорож? по суходолу не призвели до довгострокових насл?дк?в, оск?льки Монгольська ?мпер?я розвалилася майже так само швидко, як ? утворилася, ? незабаром шлях на сх?д знову став складн?шим ? небезпечн?шим. Пандем?я чуми в середин? XIV стол?ття, що отримала назву Чорна смерть, також сприяли припиненню подорож?в та торг?вл?[45]. П?дсилення Османсько? ?мпер?? та захоплення османами Константинополя в 1453 роц? ще б?льше обмежив можливост? ?вропейсько? сухопутно? торг?вл?.
Китайц? мали широк? торгов? зв'язки в Аз?? та зд?йснювали плавання до Арав??, ?гипту та Сх?дно? Африки ще з час?в династ?? Тан (618—907 рр. н. е.).
Майже за стол?ття до плавань Колумба ? Васко да Гами, в пер?од м?ж 1405 ? 1421 роками трет?й м?нський ?мператор Чжу Д? спонсорував низку довготривалих морських експедиц?й в ?нд?йському океан? на чол? з адм?ралом Чжен Хе (Чен Хо)[23]. Для цих м?жнародних дипломатичних експедиц?й був п?дготовлений великий флот нових г?гантських джонок. Найб?льш? з цих джонок, як? китайц? називали ?бао-чуань? (корабель скарб?в), досягали 120 метр?в довжини ? мали ек?паж? з тисяч? моряк?в. Перша експедиц?я вирушила в 1405 роц?. Було зд?йснено принаймн? с?м добре задокументованих експедиц?й, кожна з яких була б?льшою та дорожчою за попередню. Флоти в?дв?дали Арав?ю, Сх?дну Африку, ?нд?ю, Малайський арх?пелаг ? Та?ланд (у той час називався С?амом), обм?нюючись товарами по дороз?[46]. Китайц? дарували подарунки ?з золота, ср?бла, порцеляни та шовку, натом?сть отримували так? екзотичн? товари, як страуси, зебри, верблюди, слонова к?стка та жирафи[47][48]. П?сля смерт? ?мператора Чжен Хе очолив останню експедиц?ю, яка вирушила з Нанк?на в 1431 роц? ? повернулася до Пек?на в 1433 роц?. Дуже ймов?рно, що ця остання експедиц?я д?йшла аж до Мадагаскару. Про подорож? пов?домив Ма Хуан, мусульманський мандр?вник ? перекладач, який супроводжував Чжен Хе в трьох ?з семи експедиц?й, його розпов?дь опубл?кована як Yingya Shenglan (Загальний огляд берег?в океану) (1433)[49].
Плавання флоту Чжен Хе зд?йснило значний ? тривалий вплив на орган?зац?ю морських торгових мереж в ?нд?йському океан?, в?дкриваючи нов? шляхи ? створюючи нов? перевалочн? пункти, тим самим перебудовуючи м?жнародн? та м?жкультурн? в?дносини та обм?ни[50]. Це було особливо вражаючим, оск?льки до цих подорожей жодна ?нша держава не мала морського панування над ус?ма секторами ?нд?йського океану[50]. Для встановлення контролю над торговими мережами м?нський Китай дотримувався стратег?? розвитку альтернативних торгових вузл?в[50]. Наприклад, завдяки участ? Китаю так? порти, як Малакка (у П?вденно-Сх?дн?й Аз??), Коч?н (на Малабарському узбережж?) ? Мал?нд? (на узбережж? Суах?л?) стали ключовими альтернативами ?ншим важливим ? в?домим портам[51][50]. Поява китайського флоту породила або посилила конкуренц?ю м?ж ворогуючими державами та суперниками, кожна з яких прагнула укласти союзницьк? в?дносини з м?нською династ??ю[50].
Подорож? також сприяли рег?ональн?й ?нтеграц?? Зах?дного океану та зб?льшенню м?жнародного руху людей, ?дей ? товар?в. Вони також створили платформу для космопол?тичних дискурс?в, як? в?дбувалися як на кораблях китайського флоту, так ? в м?нськ?й столиц? Нанк?н та в Пек?н?, а також на прийомах, що орган?зовувались М?нським двором для ?ноземних гостей[50]. П?д час подорожей м?нського флоту р?зноман?тн? групи людей з ус?х морських кра?н збиралися, сп?лкувалися та подорожували разом[50]. Вперше у сво?й ?стор?? морський рег?он в?д Китаю до Африки опинився п?д дом?нуванням одн??? ?мперсько? держави, що дозволило створити певний космопол?тичний прост?р[50].
Важливо зазначити, що хоч би якими важливими були плавання китайського флоту на чол? з Чжен Хе, ц? подорож? не призвели до встановлення пост?йних зв'язк?в метропол?? ?з заморськими територ?ями через р?зку зм?ну пол?тики в Кита? в б?к ?золяц?он?зму, п?сля чого не т?льки не в?дбувались нов? морськ? подорож?, але й були знищен? в?домост? про вже зд?йснен? плавання. П?сля смерт? ?мператора Чжу Д?, його наступники з династ?? М?н запровадили ?золяц?он?стську пол?тику хайцз?нь та р?зко обмежила морську торг?влю. Китайц? втратили ?нтерес до того, що вони називали варварськими землями ? зосередились на внутр?шн?х справах[24], а наступн? ?мператори вважали, що експедиц?? завдають шкоди китайськ?й держав?. ?мператор Хунс? припинив подальш? експедиц??, а ?мператор Сюаньде наказав знищити б?льшу частину ?нформац?? про подорож? Чжен Хе.
У 1297 роц? португальський король Д?н?ш особисто зац?кавився розвитком португальського експорту. Оск?льки на материку кра?на була зус?б?ч оточена територ??ю ?спан??, ?диною можлив?стю для португальц?в торгувати в обх?д свого одв?чного конкурента була морська торг?вля. 1317 року Д?н?ш уклав угоду з генуезьким моряком-торговцем Мануелем Пессанха (Пессаньо), призначивши його першим адм?ралом португальського флоту з метою захисту кра?ни в?д наб?г?в мусульманських п?рат?в[52]. Спалах Чорно? смерт? (еп?дем?? бубонно? чуми) призвели до серйозно? депопуляц?? в ?вроп? с?льського населення у друг?й половин? XIV стол?ття ? оск?льки лише море пропонувало альтернативу, б?льш?сть португальського населення ос?дало в рибальських ? торгових прибережних районах[53]. М?ж 1325 ? 1357 роками португальський король Афонсу IV заохочував морську торг?влю ? в 1341 роц? орган?зував перш? систематичн? морськ? досл?дження остров?в Канарського арх?пелагу[54]. Канарськ? острови, вже в?дом? генуезцям, вважалися оф?ц?йно в?дкритими п?д патронатом португальц?в, але в 1344 роц? сво? права на них висунула Кастил?я, поширивши одв?чне ?спансько-португальське протистояння також ? на море[55][56].
?вропейське мореплавство до друго? половини XV стол?ття переважно в?дбувалось у вигляд? каботажного (прибережного) плавання, п?д час якого моряки керувались картами-портоланами. Ц? карти вказували перев?рен? морськ? маршрути, ор??нтован? на прибережн? ор??нтири: моряки виходили з в?домо? точки, стежили за компасом ? намагалися визначити сво? м?сцезнаходження за ор??нтирами на берез?[57]. Для перших досл?джень океану зах?дно?вропейц? використовували компас, а також нов? прогресивн? досягнення в картограф?? та астроном??. Арабськ? нав?гац?йн? ?нструменти, так? як морська астроляб?я, квадрант та астроном?чн? таблиц? З?дж?, використовувалися для астроном?чно? нав?гац??.
Щоб забезпечити свою монопол?ю на торг?влю, ?вропейц? (починаючи з португальц?в) намагалися запровадити середземноморську систему торг?вл?, в як?й держави застосовували в?йськову силу або погрози для залучення торгових поток?в через контрольован? ними порти, щоб обкласти товари оподатковуванню[58]. 1415 року з метою взяти п?д св?й контроль торг?влю з п?вн?чноафриканським узбережжям, Португальське корол?вство завоювало марокканську Сеуту. Молодий португальський ?нфант Енр?ко Мореплавець, який безпосередньо брав участь в завоюванн?, на м?сц? д?знався про можливост? прибутково? торг?вл? по транссахарських торгових шляхах. Протягом стол?ть шляхи торг?вл? рабами та золотом, що з'?днували зах?дну Субсахарську Африку з Середземномор'ям, проходили через Зах?дносахарську пустелю, яку контролювали п?вн?чноафриканськ? ?маври?.
Енр?ке хот?в д?знатись, як далеко на п?вдень простягаються контрольован? мусульманами територ?? в Африц?. В?н спод?вався об?йти ц? земл? по морю ? налагодити пряму торг?влю безпосередньо ?з субсахарською Африкою, а також знайти союзник?в у легендарних християнських землях на п?вдн?[59], таких як корол?вство Пресв?тера Йоана[60] та з'ясувати — чи можливо д?статися морем до ??нд???, джерела прибутково? торг?вл? прянощами. В?н ?н?ц?ював ? спонсорував низку португальських морських подорожей вздовж узбережжя Мавритан??, з?бравши групу торговц?в, судновласник?в та зац?кавлених у нових морських шляхах стор?н. Незабаром п?д час плавань, орган?зованих принцом Енр?ке-Мореплавця були в?дкрит? або перев?дкрит? атлантичн? острови арх?пелаг?в Мадейра (1419 р.) ? Азорських остров?в (1427 р.). Кер?вником експедиц??, яка заснувала перше поселення на остров? Мадейра, був португальський досл?дник Жуан Гонсалв?ш Зарку[61].
У той час ?вропейц? не знали, що знаходиться за мисом Нон (мис Чаунар) на африканському узбережж?, ? чи можна повернутися, перетнувши його[62]. Морськ? м?фи попереджали про океанських чудовиськ або край св?ту, але нав?гатори принца Енр?ке кинули виклик таким в?руванням: починаючи з 1421 року, вони систематично проходили повз нього, досягнули ?непрох?дного? мису Бохадор, ? в 1434 роц? Жил ?ан?ш. — один ?з кап?тан?в принца Енр?ке нарешт? проминув ? його.
З 1440 року каравели широко використовувалися для досл?дження узбережжя Африки. Це був ?снуючий ?бер?йський тип корабля, який використовувався для риболовл?, торг?вл? та деяких в?йськових ц?лей. На в?дм?ну в?д деяких ?нших суден того часу, каравела мала кермо, встановлене на кормов?й ст?йц? (на в?дм?ну в?д рульового весла, встановленого збоку, як це можна було побачити, наприклад, на Середземному мор?). Корабель мав невелику осадку, що було корисним для досл?дження нев?домих берег?в. Каравела мала хорош? в?трильн? характеристики, ? з? сво?ми косими (латинськими) в?трилами могла йти проти в?тру, що було надзвичайним досягненням на той час[a]. Кос? в?трила були менш ефективними п?д час плавання при попутному в?тр? — це поясню? чому Христофор Колумб перед переходом через Атлантику при попутних пасатах зам?нив кос? в?трила на сво?й каравел? Н?нья на прям?[64].
Для астроном?чно? нав?гац?? португальц? використовували ефемериди, як? зазнали значного поширення в XV стол?тт?. Це були астроном?чн? таблиц?, як? м?стили дан? щодо розташування небесних св?тил в певний пер?од часу. Опубл?кований у 1496 роц? ?врейським астрономом, астрологом ? математиком Авраамом Закуто астроном?чний трактат м?стив деяк? з цих таблиць для руху з?рок. Ц? таблиц? зробили революц?ю в нав?гац??, дозволивши мореплавцям обчислювати широту, на як?й знаходився ?х корабель. Однак прилад?в для обчислення точно? довготи в цей час ще не ?снувало ? мореплавц? намагалися навчитись ?? визначити протягом стол?ть[65][66]. Використовуючи каравелу, систематичн? досл?дження тривали все дал? на п?вдень, просуваючись у середньому на один градус на р?к[67]. Сенегал ? п?востр?в Кабо-Верде були досягнут? в 1445 роц?, а в 1446 роц? Алвару Фернанд?ш просунувся майже до сучасно? Сь?рра-Леоне.
У 1453 роц? захоплення Константинополя османами стало потужним ударом для християнського св?ту та встановлених д?лових зв'язк?в з? сходом. 1455 року Папа Микола V видав буллу Romanus Pontifex, що посилю? попередн?й Dum Diversas (1452), надаючи королю Португал?? Афонсу V та його наступникам вс? земл? та моря, в?дкрит? за мисом Бохадор, а також торг?влю та завоювання проти мусульман ? язичник?в, започаткувавши тим самим в Атлантиц? пол?тику закритого моря (mare clausum)[68]. Король, який розпитував генуезьких експерт?в про морський шлях до ?нд??, замовив карту св?ту Фра Мауро, яка прибула до Л?сабона в 1459 роц?[69].
У 1456 роц? Д?огу Гом?ш досяг арх?пелагу Кабо-Верде. У наступне десятил?ття к?лька кап?тан?в на служб? у принца Енр?ке, в тому числ? генуезець Антон?о да Нол? та венец??ць Альв?зе Кадамосто, в?дкрили решту остров?в, як? протягом XV стол?ття були колон?зован?. Гв?нейська затока буде досягнута в 1460-х роках.
У 1460 роц? Педру де С?нтра досяг Сь?рра-Леоне. Принц Енр?ке Мореплавець помер у листопад? того ж року, п?сля чого, враховуючи м?зерн? доходи, як? на той час приносили морськ? експедиц?? в казну Португальського корол?вства, в 1496 роц? права на морськ? досл?дження були передан? л?сабонському купцю Фернану Гомешу, який в обм?н на монопол?ю на торг?влю в Гв?нейськ?й затоц? повинен був досл?джувати 100 миль (161 к?лометр) щороку протягом п'яти рок?в[70]. Завдяки його спонсорству так? португальськ? досл?дники, як Жуан де Сантарем, Перу Ешкобар, Лопу Гонсалв?ш, Фернан до По та Педру де С?нтра нав?ть перевищили ц? ц?л?. Вони досягли п?вденно? п?вкул? та остров?в Гв?нейсько? затоки, включаючи Сан-Томе ? Принс?п? та заснували фактор?ю в Ельм?н? на ?Золотому узбережж?? в 1471 роц?. Там, на територ?? сучасно? Гани, в т? часи процв?тала торг?вля алюв?альним золотом серед м?сцевих мешканц?в, арабських ? берберських торговц?в. У П?вденн?й п?вкул? португальськ? мореплавц? використовували як ор??нтир для небесно? нав?гац?? П?вденний Хрест.
У 1478 роц?, п?д час В?йни за кастильську спадщину, б?ля Ельм?ни у Гв?нейськ?й затоц? в?дбулася велика морська битва м?ж кастильською армадою з 35 каравел ? португальським флотом за дом?нування в торг?вл? з екватор?альною Африкою (золото, раби, слонова к?стка та мелегетський перець). Битва завершилася перемогою Португал?? ? за умовами Алкасоваського договору 1479 року католицьк? корол? ?спан?? оф?ц?йно визнали португальський суверен?тет над б?льш?стю сп?рних територ?й Зах?дно? Африки. Це була перша колон?альна в?йна ? перша колон?альна морська битва м?ж ?вропейськими державами.
У 1481 роц? нещодавно коронований Жуан II наказав побудувати в Ельм?н? португальський форт ? фактор?ю Сан-Жоржи-да-М?на. 1482 року Д?огу Кан досл?див р?чку Конго[71] ? у 1486 роц? продовжив досл?дження до мису Кейп-Крос (сучасна Нам?б?я).
Наступний важливий прорив в?дбувся в 1488 роц?, коли Бартоломеу Д?аш об?гнув п?вденний мис Африки, який в?н назвав ?Мис Шторм?в? (порт. Cabo das Tormentas) ? проплив дал? на сх?д аж до гирла Велико? рибно? р?чки, дов?вши, що в ?нд?йський океан можна було потрапити з Атлантики. Незабаром мис перейменував португальський король Жуан II на ?Мис Добро? Над??? (порт. Cabo da Boa Esperan?a) через великий оптим?зм, викликаний можлив?стю знайдення морського шляху до ?нд??, що п?дтвердило помилков?сть думки, н?бито ?нд?йський океан не ма? виходу до моря, яка ?снувала ще з час?в античност? та роб?т Птолемея.
Одночасно Перу да Ков?лян, що був в?дправлений португальським королем у та?мну подорож суходолом, досяг Еф?оп?? ? з?брав важливу ?нформац?ю про Червоне море та узбережжя Суах?л?, надавши португальцям важливу ?нформац?ю про земл?, що лежали на шляху до ?нд??[72].
?рунтуючись на набагато п?зн?ших ?стор?ях про фантомний остр?в Бакалау ? суперечливих петрогл?фах на Дейтонськ?й скел?, деяк? досл?дники припускають, що у 1473 роц? португальський мореплавець Жуан Ваш Корте-Реал в?дкрив остр?в Ньюфаундленд б?ля узбережжя П?вн?чно? Америки, але наведен? джерела вважаються б?льш?стю ?сторик?в ненад?йними та непереконливими[73].
Кастил?я, одв?чний п?ренейський суперник Португал??, розпочала завоювання Канарських остров?в б?ля зах?дноафриканського узбережжя ще у 1402 роц?, але пот?м протягом б?льшо? частини XV стол?ття ?? увага була зосереджена на внутр?шн?й пол?тиц? П?ренейського п?вострова та Реконк?ст? проти мусульманських завойовник?в. Лише наприк?нц? XV стол?ття, п?сля об'?днання корон Кастил?? та Арагону, ?спан?я повн?стю присвятила себе пошуку нових торгових шлях?в за кордоном. Арагонське корол?вство було важливою морською силою у Середземномор'?. Арагон контролював територ?? у сх?дн?й ?спан??, п?вденно-зах?дн?й Франц??, велик? острови в Середземному мор?, так? як Сицил?я, Сардин?я ат Мальта, а також Неапол?танське корол?вство та деяк? волод?ння на материков?й Грец??. 1492 року католицьк? корол? завоювали Гранадський ем?рат — останню мусульманську державу на П?ренейському п?востров? ? вир?шили проф?нансувати експедиц?ю Христофора Колумба в над?? об?йти монопол?ю Португал?? на зах?дноафриканських морських шляхах ? досягти ??нд??? (П?вденна та П?вденно-Сх?дна Аз?я), подорожуючи на зах?д[74]. Перед тим Колумб дв?ч?, у 1485 ? 1488 роках, представляв про?кт плавання на зах?д королю Португал?? Жуану II, але обидва рази про?кт був в?дхилений.
Увечер? 3 серпня 1492 року Колумб вирушив з Палос-де-ла-Фронтера на чол? невеличко? флотил?? з трьох корабл?в, яка складалась з одн??? велико? караки Santa María ? двох менших каравел — Pinta ? Ni?a. Колумб спочатку в?дплив до Канарських остров?в, де в?н поповнив запаси для того, що виявилося п'ятитижневою подорожжю через океан, перетинаючи частину Атлантики, яка стала в?домою як Саргасове море.
Довгооч?кувана земля була пом?чена 12 жовтня 1492 року ? Колумб назвав остр?в (один з остров?в, як? зараз входять до складу Багамських остров?в, але який з них точно нев?домо) Сан-Сальвадор, у тому, що в?н вважав ?Ост-?нд??ю?. Колумб також частково досл?див п?вн?чно-сх?дне узбережжя Куби (висадився 28 жовтня) ? п?вн?чне узбережжя Еспаньйоли (до 5 грудня). На Еспаньйол? Колумб зустр?вся з м?сцевим касиком Гуаканагар?ксом, який дав йому дозв?л залишити на остров? сво?х людей для заснування поселення. Колумб заснував поселення Ла-Нав?дад (на територ?? сучасного Га?т?) ? залишив в ньому 39 чолов?к[75]. Перед поверненням до ?спан?? Колумб викрав близько десяти-двадцяти п'яти туб?льц?в ? забрав ?х ?з собою. Лише семеро чи восьмеро кор?нних ??нд?анц?в? прибули до ?спан?? живими, але вони справили на Сев?лью велике враження[76].
П?д час повернення шторм змусив Колумба 4 березня 1493 року пришвартуватися в гаван? Л?сабона. В?н пров?в тиждень в Португал??, п?сля чого в?дплив до ?спан?? ? 15 березня 1493 року прибув до Барселони, де був прийнятий королевою Кастил?? ?забеллою I та королем Араглну Фернандо II. Чутка про в?дкриття ним нових земель швидко поширилася по ?вроп?[77].
Колумб та ?нш? ?спанськ? досл?дники спочатку були розчарован? сво?ми в?дкриттями — на в?дм?ну в?д кра?н Африки чи Аз??, в?дкритих португальцями, остр?в'яни Карибського моря мало що могли запропонувати прибульцям з ?вропи для торг?вл?. Через це ?спанцям н?чого не залишалось, н?ж зосередитись на колон?зац?? Карибських остров?в з метою вирощувати на них ц?нну чи екзотичну для ?вропи продукц?ю. Лише коли був досл?джений сам континент, ?спан?я знайшла багатство, якого шукала.
Невдовз? п?сля повернення Колумба з територ??, яка п?зн?ше буде названа ?Вест-?нд??ю?, щоб уникнути конфл?кту в новов?дкритих землях м?ж ?спанцями та португальцями виникла потреба у розпод?л? м?ж ними зон впливу[78]. 4 травня 1493 року, через два м?сяц? п?сля прибуття Колумба, папа Олександр VI видав для католицьких корол?в буллу Inter caetera у як?й говорилося, що вс? земл? на зах?д ? п?вдень в?д л?н??, проведено? в?д полюса до полюса в 100 л?гах на зах?д ? п?вдень в?д будь-якого з належних португальцям Азорських остров?в або остров?в Кабо-Верде повинн? належати Кастил??. У ньому не згадувалася Португал?я, яка не могла претендувати на нещодавно в?дкрит? земл? на сх?д в?д л?н??.
Король Португал?? Жуан II був незадоволений папською буллою, вважаючи, що вона дала йому надто мало земл? ? не давала йому можливост? д?статися до ?нд??, його головно? мети. Згодом в?н домовився безпосередньо з Фернандо та ?забеллою про перем?щення л?н?? на зах?д, що дозволило йому претендувати на нещодавно в?дкрит? земл? сх?дн?ше в?д не?[79]. У 1494 роц? ?спан?я та Португал?я уклали м?ж собою Тордес?льяський догов?р, який розд?лив як уже в?дкрит?, так ? ще нев?дом? земл? м?ж двома державами. За цим договором португальц? отримали все за межами ?вропи на сх?д в?д л?н??, яка проходила на 370 л?гах зах?дн?ше в?д остров?в Кабо-Верде (на той час уже португальських). Це дало ?м контроль над Африкою, Аз??ю та сх?дною частиною П?вденно? Америки (Бразил??ю). ?спанц? (Кастил?я) отримали все на зах?д в?д ц??? л?н??, а також острови, в?дкрит? Христофором Колумбом п?д час його першо? подорож?, названих у договор? як С?пангу ? Антил?я (Куба ? Еспаньйола). П?д час переговор?в догов?р под?лив в?домий св?т атлантичних остров?в приблизно навп?л, з л?н??ю под?лу приблизно посередин? м?ж португальськими островами Зеленого мису та ?спанськими новов?дкритими землями в Карибському мор?.
У 1500 роц? Педру Алвар?ш Кабрал натрапив на землю, що зараз в?дома як узбережжя Бразил??, яку в?н вважав великим островом. Оск?льки формально ця територ?я лежала сх?дн?ше в?д Тордес?льясько? л?н?? розмежування, Кабрал оголосив, що ця земля належить Португал?? ? ?спанц? з повагою поставилися до ц??? заяви. Португальськ? корабл? пливли в п?вденно-зах?дному напрямку в Атлантику, щоб сп?ймати сприятливий зах?дний в?тер для подорож? до ?нд?? ? саме сюди прямував Кабрал у сво?й подорож?, у коридор?, для захисту якого було укладено догов?р. Деяк? досл?дники висували припущення, що португальц? та?мно в?дкрили Бразил?ю ран?ше, ? саме тому вони перенесли л?н?ю на сх?д, але перев?рених доказ?в цього нема?. ?нш? п?дозрюють, що Дуарте Пачеку Перейра та?мно в?дкрив Бразил?ю в 1498 роц?, але б?льш?сть ?сторик?в не вважають це в?рог?дним.
П?зн?ше територ?я ?спан?? включала величезн? територ?? континентального материка П?вн?чно? та П?вденно? Америки, хоча контрольована Португал??ю Бразил?я розширилася через л?н?ю Тордес?льяського договору, а ?нш? ?вропейськ? держави взагал? не визнавали розпод?лу св?ту м?ж ?спан??ю ? Португал??ю, встановленого цим договором.
Перша подорож Колумба в 1492 роц? набула значного розголосу у ?вроп? ? спонукала подальш? морськ? досл?дження, тож з 1497 року низка мореплавц?в з р?зних кра?н вирушили на зах?д через Атлантичний океан.
В 1497 роц? ?тал??ць Джованн? Кабото, в?домий в Англ?? як Джон Кабот, отримав патент на досл?дження в?д короля Англ?? Генр?ха VII. В?дпливаючи з Бр?столя, ймов?рно за п?дтримки м?сцевого Товариства венчурних торговц?в, Кабот перетнув Атлантику по б?льш п?вн?чн?й широт? н?ж Колумб, спод?ваючись, що так подорож до ?Вест-?нд??? буде коротшою[80], ? досягнув суш? десь у П?вн?чн?й Америц?, можливо, на остров? Ньюфаундленд. 1499 року Жуан Фернанд?ш Лаврадор отримав л?ценз?ю в?д короля Португал?? ?, разом з Перу де Барселушем, вони вперше побачили Лабрадор, який був названий на його честь. П?сля повернення в?н, можливо, вирушив до Бр?столя, щоб в?дплисти в ?м'я Англ??[81]. Майже в той самий час, м?ж 1499 ? 1502 роками, брати Гашпар ? М?гел Корте-Реал досл?дили й назвали узбережжя Гренланд??, а також Ньюфаундленду[82]. Результати обох цих досл?джень вже були позначен? на План?сфер? Кант?но 1502 року.
Третя експедиц?я Колумба в 1498 роц? започаткувала першу усп?шну ?спанську колон?зац?ю у Вест-?нд??, на остров? Еспаньйола. Попри зростаюч? сумн?ви, Колумб в?дмовився визнати, що в?н не досяг ?нд??. П?д час подорож? в?н в?дкрив гирло р?чки Ориноко на п?вн?чному узбережж? П?вденно? Америки (на територ?? сучасно? Венесуели) ? вважав, що величезна к?льк?сть пр?сно? води, що потрапля? в гирло р?чки, могла походити лише з континентального масиву суш?, який, як в?н був упевнений, був аз?йським материком.
У м?ру зб?льшення судноплавства м?ж Сев?ль?ю та Вест-?нд??ю, знання ?вропейц?в про Карибськ? острови, Центральну Америку та п?вн?чне узбережжя П?вденно? Америки зростали. ?спанський флот на чол? з Алонсо де Охеда та Амер?го Веспучч? у 1499—1500 роках досяг узбережжя територ?? сучасно? Гаяни, де обидва досл?дники роз?йшлися в протилежних напрямках. Веспучч? поплив на п?вдень, в?дкривши в липн? 1499 року гирло р?чки Амазонка[83] ? досягнувши 6° п?вденно? широти в сучасн?й п?вн?чно-сх?дн?й Бразил??, перш н?ж повернути назад.
На початку 1500 року В?сенте Янь?с П?нсон, який брав участь в першому плаванн? Колумба як кап?тан ?П?нти?, був збитий ?з курсу штормом ? 26 с?чня 1500 року опинився б?ля п?вн?чно-сх?дного узбережжя Бразил??, досл?дивши узбережжя на п?вдень аж до сучасного штату Пернамбуку. Його флот першим п?днявся на 50 миль вверх по Амазонц?, яку в?н назвав Р?о-Санта-Мар?я-де-ла-Мар-Дульсе (р?чка Свято? Мар?? Пр?сноводного моря)[84]. Однак, оск?льки ц? територ?? знаходились сх?дн?ше розд?лово? л?н??, встановлено? Тордес?льясським договором, ?спанц? не могли на не? претендувати.
У кв?тн? 1500 року друга португальсько-?нд?йська армада, очолювана Педру Алвар?шем Кабралом з ек?пажем досв?дчених кап?тан?в, що включав Бартоломеу Д?аша та Н?колау Коельо, натрапила на бразильське узбережжя, коли вона в?дхилилась далеко на зах?д в Атлантиц?, виконуючи великий маневр ?volta do mar?, щоб уникнути штил?в в Гв?нейськ?й затоц? ? сп?ймати попутн? зах?дн? в?три. 21 кв?тня 1500 року була пом?чена гора, яку назвали Монте-Паскоаль, а 22 кв?тня Кабрал висадився на узбережж?. 25 кв?тня весь флот в?дплив у гавань, яку вони назвали Порто-Сегуро (Безпечний порт). Кабрал зрозум?в, що нова земля лежить на сх?д в?д л?н?? Тордес?льяс, ? в?дправив посланця до Португал?? з листами про знах?дку, зокрема листом Перу Ваш де Кам?нь?. Вважаючи в?дкриту землю островом, в?н назвав ?? ?лья-де-Вера-Крус (Остр?в ?стинного Хреста)[85]. Деяк? ?сторики припускають, що висадка Кабрала в Бразил?? не була випадковою ? що португальц?, можливо, виконуючи маневр ?volta do mar? натрапили на п?вденноамериканське узбережжя ран?ше, але тримали сво? в?дкриття у та?мниц?, ? саме тому Жуан II в 1494 роц? наполягав в Тордес?льяс? на перенесенн? л?н?? зах?дн?ше; хоча мотивац?я Жуана, можливо, полягала в тому, щоб просто зб?льшити шанс претендувати на нов? земл? в Атлантиц?[86]. В?д американського узбережжя флот Кабрала пот?м повернув на сх?д, щоб продовжити подорож до п?вденного краю Африки ? дал? в ?нд?ю. Кабрал був першим кап?таном, який в одному плаванн? висаджувався на чотирьох континентах, очоливши першу експедиц?ю, яка в сво?му маршрут? об'?днала ?вропу, Африку, Новий Св?т та Аз?ю.
Амер?го Веспучч?, флорент??ць, що працював у ф?л?? банку Мед?ч? в Сев?ль? з 1491 року ? займався забезпеченням ?спанських океанських експедиц?й до в?дкрито? Колумбом ??нд???, дв?ч? подорожуючи до ?Гв?ани? з Хуаном де ла Коса на служб? ?спан??[87]. На запрошення короля Португал?? Мануела I, — взяв участь як спостер?гач в португальських досл?дницьких подорожах до сх?дного узбережжя П?вденно? Америки[88]. Ц? експедиц?? стали широко в?дом? в ?вроп? п?сля того, як в двох приписуваних йому зв?тах про ц? подорож?, опубл?кованих м?ж 1502 ? 1504 роками, автор припустив, що нещодавно в?дкрит? земл? були не ?нд??ю, а ?Новим Св?том?[89], Mundus novus; це також латинська назва тогочасного документа, заснованого на листах Веспучч? до Лоренцо ?Пополано? де Мед?ч?, який став широко в?домим у ?вроп?[90]. Невдовз? ус?м стало зрозум?ло, що Колумб досяг не Аз??, а ц?лком нового континенту — Нового Св?ту. Назву Америка було надано новому континенту в 1507 роц? н?мецькими картографами Март?ном Вальдземюллером ? Мат?асом Р?нгманном, ймов?рно, на честь Амер?го Веспучч?.
З 1501 по 1502 р?к одна з цих португальських експедиц?й, очолювана Гонсалу Коелью ? Гашпаром де Лемушем д?йшла на п?вдень уздовж узбережжя П?вденно? Америки до затоки сучасного Р?о-де-Жанейро. У зв?т? Амер?го Веспучч? стверджу?ться, що експедиц?я досягла широти ?52° в напрямку П?вденного полюсу?, у ?холодних? широтах того, що зараз ? п?вденною Патагон??ю (можливо, поблизу Магелланово? протоки), перш н?ж повернути назад. Веспучч? писав, що вони прямували на п?вденний зах?д ? п?вдень, дотримуючись ?довго?, р?вно? берегово? л?н??? (опис зб?га?ться з п?вденним узбережжям П?вденно? Америки). Це зда?ться суперечливим, оск?льки в наступному лист? в?н зм?нив частину свого опису, заявивши про зсув приблизно з 32° пд.ш. (П?вденна Бразил?я) на п?вдень-п?вденний сх?д, до в?дкритого моря; водночас стверджуючи, що вони досягли 50°/52° пд. у сусп?льне надбання (нев?домо).
У 1503 роц? Б?но Польм'? де Гоннев?ль, очолив одну з перших експедиц?й французьких нормандц?в ? бретонц?в до Бразил?? кидаючи виклик португальськ?й пол?тиц? mare clausum. В?н мав нам?р в?дплисти до ?нд?? на сх?д, але б?ля мису Добро? Над?? його корабель був в?днесений на зах?д через шторм, ? 5 с?чня 1504 року в?н висадився в сучасному штат? Санта-Катар?на (п?вдень Бразил??).
У 1508 роц? в?дбулась друга подорож ?спанця П?нсона, п?д час яко? його експедиц?я пройшла вздовж узбережжя П?вденно? та Центрально? Америки у пошуках проходу на сх?д.
З 1511 по 1512 р?к португальськ? кап?тани Жуан де Л?сбон та Ештеван де Фройс досягли гирла р?чки Ла-Плата у сучасному Уругва? та Аргентин? та пройшли далеко на п?вдень до сучасно? затоки Сан-Мат?ас на 42° пд.ш.[91][92]. Ця експедиц?я надала перш? новини про ?б?лого короля? та ?людей г?р? у внутр?шн?й частин? (?мпер?я ?нк?в), а також подарунок, ср?бну сокиру, отриману в?д туб?льц?в Чарруа п?сля ?хнього повернення ("до узбережжя чи сторони Бразил?? "), ? ?на зах?д? (вздовж узбережжя та гирла р?чки Ла-Плата), ? запропоновану королю Мануелю I.[93] Кр?стофер де Аро, фламандець сефардського походження (один ?з ф?нансист?в експедиц?? разом ?з Нуно Мануелем), який служив ?спанськ?й корон? п?сля 1516 р., вважав, що мореплавц? в?дкрили п?вденну протоку на зах?д в Аз?ю.
В 1515–16 роках Хуан Д?ас де Сол?с, мореплавець що брав участь в експедиц?? П?нсона 1508 року вирушив в експедиц?ю з метою досл?дження П?вденно? Америки ? з частиною сво?? команди зник п?д час досл?дження на човн? р?чки Ла-Плата. Ця експедиц?я спонукала португальц?в прискорити досл?дження Бразил?? ? знову розпалила ?нтерес до рег?ону у ?спанц?в, як? розпочали його колон?зац?ю в 1531 роц?.
У 1519 роц? експедиц?ю, спрямовану ?спанською короною, щоб знайти шлях до Аз?? в обх?д П?вденно? Америки, очолив досв?дчений португальський мореплавець Фердинанд Магеллан. Флот досл?джував р?чки та затоки та картографував узбережжя П?вденно? Америки, поки не знайшов шлях до Тихого океану через Магелланову протоку.
З 1524 по 1525 р?к португальський конк?стадор Алейшо Гарс?я (можливо, ветеран експедиц?? Сол?са 1516 року), очолював приватну експедиц?ю к?лькох кастильських ? португальських авантюрист?в, що зазнали кораблетрощ?, яка залучила близько 2000 ?нд?анц?в гуаран?. Вони досл?джували територ?? сучасно? п?вденно? Бразил??, Парагваю та Бол?в??, використовуючи м?сцеву мережу стежок Пеаб?ру. Вони також були першими ?вропейцями, як? перетнули нап?впустельний рег?он Чако ? досягли територ?й ?мпер?? ?нк?в в Андах з? сходу, поблизу Сукре.
Захищен? в?д прямо? ?спансько? конкуренц?? Тордес?льяським договором, португальськ? досл?дження та колон?зац?я на сх?д продовжувалися швидкими темпами. Дв?ч?, у 1485 ? 1488 роках, Португал?я оф?ц?йно в?дмовилась в?д пропозиц?? генуезця Христофора Колумба досягти ?нд??, пливучи на зах?д. Експерти португальського короля Жуана II в?дхилили цю ?дею, оск?льки вважали, що оц?нка Колумба в?дстан? в?д ?вропи до Аз?? у 2400 миль (3860 км) була замалою (? виявились, на в?дм?ну в?д Колумба, ц?лком прав? в цьому)[94]. Частково р?шення Жуана в?дмовити Колумбу було також обумовлене тим, що португальц? наполегливо просувались до ?нд?? сх?дним шляхом ? на момент розгляду друго? пропозиц?? Бартоломеу Д?аш вже в?дбув у сво? плавання в 1487 роц?, намагаючись знайти шлях в ?нд?йський океан навколо п?вденного краю Африки. Не в?дкидаючи можливост? досягнути Аз?? плаванням в зах?дному напрямку (на той момент уявлення про те, що Земля кругла вже було загальновизнаним в науковому середовищ?, хоча це й ще не було доведено експериментальним шляхом), експерти Жуана II вважали, що плавання до Аз?? в сх?дному напрямку вимагатиме значно коротшо? подорож?. Повернення Д?аша з мису Добро? Над?? в 1488 роц? та подорож Перу да Ков?льяна до Еф?оп?? по суш? показали, що багатство ?нд?йського океану доступне з Атлантики. Була п?дготовлена давно назр?ла експедиц?я.
У липн? 1497 року невеликий досл?дницький флот ?з чотирьох корабл?в ? близько 170 ос?б покинув Л?сабон п?д командуванням Васко да Гами. У грудн? флот пройшов Велику рибну р?чку, зв?дки повернув Д?аш, ? рушив у води, дос? нев?дом? ?вропейцям. Попрямувавши в ?нд?йський океан, да Гама ув?йшов до морського рег?ону, який мав три добре розвинен? торгов? маршрути. Перший, яким ?шов да Гама, з'?днував Могад?шо на сх?дному узбережж? Африки з Аденом б?ля входу в Червоне море, перським портом Ормуз на вход? у Перську затоку з Камбе?м на п?вн?чному сход? ?нд?? ? Кал?кутом на п?вденному сход? ?нд??[95]. 20 травня 1498 року португальська флотил?я прибула у Кал?кут. Зусилля Васко да Гами отримати сприятлив? умови торг?вл? зруйнувала низька варт?сть португальських товар?в пор?вняно з ц?нними товарами, якими торгували в ?нд??[96]. Через два роки ? два дн? п?сля в?дправлення з Л?сабона, Гама та вц?л?ла команда з 55 чолов?к повернулися до Португал?? ставши першими мореплавцями, як? допливли морем з ?вропи до ?нд??. Подорож да Гами осп?вана в Луз?адах, еп?чн?й поем? Лу?са де Камойнша, що вважа?ться найвидатн?шим португальським л?тературним твором[97][98].
У липн? 1499 року новина про те, що португальц? досягли ?справжньо? ?нд??? поширилась по ?вроп?, оск?льки через день п?сля урочистого повернення флоту Мануел I над?слав листа с пов?домленням про цю под?ю ?спанським католицьким королям Фернандо та ?забелл?[99].
У 1500 роц? друга, б?льша португальська армада ?з тринадцяти корабл?в ? близько 1500 чолов?к була в?дправлена до ?нд?? на чол? з Педру Алвар?шем Кабралом. Дорогою до ?нд?? португальц? випадково натрапили на бразильське узбережжя П?вденно? Америки ? оголосили права Португал?? на ц? земл?, оск?льки вони знаходились сх?дн?ше Тордес?льясько? л?н??. П?зн?ше в ?нд?йському океан? один ?з корабл?в Кабрала досяг Мадагаскару (1501), який частково досл?див Тр?штан да Кунья в 1507; Маврик?й був в?дкритий в 1507 роц?, Сокотра була захоплена в 1506 роц?. Того ж року Лоуренсу де Алмейда висадився на Шр?-Ланц?, остров?, що називався ?Тапробане? у стародавн?х зв?тах Александра Македонського та грецького географа Мегасфена IV стол?ття до нашо? ери. На Аз?йському материку перш? португальськ? фактор?? (торговельн? пости) були заснован? в Коч? ? Кал?кут? (1501), а згодом у Гоа (1510).
З ?нд?? португальц? продовжили сво? плавання дал? на сх?д, ув?йшовши до другого ?снуючого кола торг?вл? в ?нд?йському океан?, що по?днував Кал?кут та К?йон в ?нд?? з портами П?вденно-Сх?дно? Аз??, включаючи Малакку та Палембанг[95]. 1511 року Афонсу де Албукерк? завоював Малакку ? перетворив ?? на центр португальсько? торг?вл? з П?вденно-Сх?дною Аз??ю. З Малакки Албукерк? в?дправив к?лька дипломатичних м?с?й до сус?дн?х корол?вств, зокрема Дуарте Фернанд?ша став першим ?вропейським посланником до Корол?вства Аюттха? (сучасний Та?ланд). Та?мнич? ?Острови прянощ?в?, м?сцезнаходження яких залишалось для ?вропейц?в дос? нев?домим ? досягнення яких було головною метою португальських подорожей в ?нд?йському океан? були виявлен? на Малукських островах. Цими островами виявились арх?пелаг Банда, на той час ?дине у св?т? м?сце, де вирощувався мускатний гор?х ? острови Тернате ? Т?доре, де вирощувалась гвоздика.
В листопад? 1511 року, перебуваючи у Малацц?, Албукерк? в?дправив на пошуки ?Остров?в Прянощ?в? експедиц?ю на чол? з Антон?у де Абреу. Пройшовши за допомогою м?сцевих малайських лоцман?в повз Яву, Мал? Зондськ? острови, Буру, Амбон ? Серам, на початку 1512 року вони прибули на арх?пелаг Банда, та стали першими ?вропейцями, як? особисто д?стались ?Остров?в Прянощ?в?[100][101]. З арх?пелагу Банда Абреу повернувся до Малакки, тод? як його заступник Франс?шку Серран вирушив на п?вн?ч, знову досяг Амбона ? п?сля того, як його корабель затонув б?ля острова Серам, в?н отримав запрошення в?д султана острова Тернате оселитись з? сво?ю командою на цьому остров? ? звести на ньому португальську фактор?ю — форт Сан-Жуан-Бапт?ста-де-Тернате, який започаткував португальську колон?зац?ю на Малайському арх?пелаз?.
У травн? 1513 Жорж? Алвар?ш, один ?з португальських посланц?в, досяг Китаю ? висадився на остров? Л?нт?н у дельт? р?чки Чжуцзян, де спробував заснувати торговий пост. 1516 року Рафаель Перестрелло — двоюр?дний брат дружини Христофора Колумба — став першим ?вропейським досл?дником, який в?дпливши з Малакки висадився на узбережж? материкового Китаю та орган?зував торг?влю у Кантон?[102][103]. 1517 року Кантон з метою торг?вл? в?дв?дав Фернан П?р?ш де Андраде. Португальц? зазнали поразки в?д китайц?в у 1521 роц? в битв? при Тунмен ? в 1522 роц? в битв? при С?каован, п?д час яко? китайц? захопили португальськ? затворнозарядн? поворотн? гармати та зм?нили технолог?ю, назвавши ?х ?Фоландж?? (佛郎機 — франкськ?), оск?льки в той час китайц? на арабський ман?р називали ус?х ?вропейц?в ?франками?. Через к?лька десятил?ть в?йськов? д?? м?ж португальцями та китайцями припинилися, ? в 1557 роц? китайц? дозволили португальцям заснувати свою фактор?ю у Макао.
Щоб зм?цнити португальську торговельну монопол?ю, Афонсу де Албукерк? захопив у Перськ?й затоц? в 1507 роц? Маскат ? в 1515 роц? Ормуз. В?н також вступив у дипломатичн? в?дносини з Перс??ю. 1513 року, намагаючись завоювати Аден, експедиц?я на чол? з Албукерк? зайшла через Баб-ель-Мандебську протоку в Червоне море ? знайшла прихисток на остров? Камаран. 1521 року в?йська п?д командуванням Антон?у Коррейя завоювали Бахрейн, започаткувавши пер?од майже в?с?мдесятир?чного правл?ння Португал?? над цим арх?пелагом Персько? затоки[104]. У Червоному мор? Массава була найп?вн?чн?шою точкою, яку часто в?дв?дували португальц? до 1541 року, коли флот п?д командуванням Ештевана да Гама проник до Суеца.
У 1513 роц? приблизно за 65 км на п?вдень в?д Аканд? (на територ?? сучасно? Колумб??), ?спанець Васко Нунь?с де Бальбоа почув неспод?вану новину про ??нше море?, багате золотом, яку сприйняв з великим ?нтересом[105]. Маючи невелик? ресурси та використовуючи ?нформац?ю, надану касиками, в?н на чол? загону з? 190 ?спанц?в ? к?лькох м?сцевих пров?дник?в зд?йснив подорож через Панамський перешийок.
Використовуючи невелику бригантину та десять м?сцевих каное, вони пропливли вздовж узбережжя та вийшли на сушу для подорож? через перешийок. 6 вересня експедиц?ю п?дсилив заг?н з 1000 чолов?к?в, п?сля чого ?спанц? провели к?лька битв з туб?льцями, ув?йшли в густ? джунгл? та п?днялись на г?рський хребет уздовж р?чки Чукунаке, зв?дки за словами пров?дник?в було видно ??нше море?. Бальбоа п?шов уперед ? до об?ду 25 вересня в?н побачив на горизонт? нев?дкрите море. Члени експедиц?? Бальбоа спустилася до берега для коротко? розв?дки, таким чином ставши першими ?вропейцями, як? вийшли до Тихого океану в Новому св?т?. Пройшовши понад 110 км, Бальбоа назвав бухту, де вони опинилися, ?Сан-М?гель?. В?н назвав нове море Мар-дель-Сур (П?вденне море), оск?льки через вигин Панамського перешийка, ?спанц?, щоб д?статись його, подорожували на п?вдень. Головною метою експедиц?? Бальбоа був пошук багатих на золото корол?вств. З ц??ю метою в?н перетнув земл? касик?в ? д?стався до прибережних остров?в, назвавши найб?льший з них ?сла-Р?ка (Багатий остр?в, сьогодн? знаний як ?сла-дель-Рей). Вс?й груп? остров?в Бальбоа дав назву Archipiélago de las Perlas (Перловий арх?пелаг), яку вони збер?гають ? сьогодн?.
Д?знавшись про в?дкриття Бальбоа ?П?вденного моря?, в спробах знайти морський прох?д до цього моря з 1515 по 1516 р?к ?спанський флот на чол? з Хуаном Д?асом де Сол?сом проплив на п?вдень вздовж узбережжя П?вденно? Америки аж до гирла р?чки Ла-Плата, як?й Сол?с дав назву незадовго до сво?? загибел?.
В 1516 роц? к?лька португальських мореплавц?в, як? конфл?ктували з королем Португал?? Мануелем I, з?бралися в Сев?ль?, щоб обговорити умови переходу на службу до нового короля ?спан?? Карла I. Серед них були мореплавц? Д?огу та Дуарте Барбоза, Ештеван Гом?ш, Жуан Серран та Фернанду Магеллан, картографи Жоржи Рейнель та Д?огу Р?бейру, космографи Франс?ско та Руй Фалейру та фламандський купець Кр?стофер де Аро.
Фернанду (який на ?спанський ман?р тепер став Фердинандом) Магеллан, який до 1513 року плавав до ?нд?? на португальськ?й служб? в той час, коли були досягнут? Молуккськ? острови ? п?дтримував зв'язок ?з Франс?шку Серраном, який оселився на молуккському остров? Тернате[106][107]. Магеллан, ?рунтуючись на досл?дженнях свого приятеля Руя Фалейру, обстоював припущення, що ц? острови перебували в ?спанськ?й зон? впливу, визначен?й Тордес?льяським договором.
Знаючи про спроби ?спанц?в знайти шлях до ?нд??, ?дучи на зах?д, Магеллан представив св?й план ?спанському королю Карлу I. ?спанська корона ? фламандський купець Кр?стофер де Аро забезпечили ф?нансування експедиц?? Магеллана. Флот був з?браний, ? ?спанськ? мореплавц?, так? як Хуан Себастьян Елькано, при?дналися до експедиц??. 10 серпня 1519 року вони вирушили з Сев?ль? з флотом ?з п'яти корабл?в — флагман ?Трин?дад? п?д командуванням Магеллана, ?Сан-Антон?о?, ?Консепсьйон?, ?Сантьяго? та ?В?ктор?я?, перший з яких був каравелою, а вс? ?нш? караки або ?нау? — з ек?пажем приблизно 237 ?вропейц?в з к?лькох рег?он?в, з метою д?статися до Молуккських остров?в, подорожуючи на зах?д, намагаючись залучити ?х в економ?чну та пол?тичну сферу ?спан??[108].
Флот плив усе дал? й дал? на п?вдень, уникаючи португальських територ?й у Бразил??, ? став першим, хто досяг Вогняно? Земл? на п?вденному к?нц? Америки. 21 жовтня, починаючи з мису В?рхенес, вони розпочали важку подорож завдовжки 570 км по довг?й протоц?, яку Магеллан назвав Протока Вс?х Святих (Estrecho de Todos los Santos), сучасна Магелланова протока). 28 листопада три корабл?, що залишились в?д його флотил??, ув?йшли в Тихий океан, який ?спанц? назвали Mar Pacífico через його поз?рну спок?йн?сть[109]. Експедиц?? вдалося перетнути Тихий океан, але 27 кв?тня 1521 року Магеллан загинув у сутичц? з туб?льцями на остров? Мактан на Ф?л?пп?нському арх?пелаз? ? залишки експедиц?? очолив ?спанець Хуан Себастьян Елькано, який врешт? прив?в ?спанську флотил?ю на Острови прянощ?в, досягнувши острова Т?доре 8 листопада 1521 року. П?сля того, як ?Консепсьйон? ще ран?ше був залишений командою ? спалений, п?д кер?вництвом Елькано залишалося т?льки два корабл?. ?Трин?дад? було в?дремонтовано ? судно вирушило в зворотному напрямку на сх?д до ?спанських волод?нь у Панам?, а ?В?ктор?я? п?д командуванням Хуана Себастьяна Елькано з Остров?в прянощ?в вир?шила повертатись не вже пройденим шляхом на сх?д навколо Америки, а португальським маршрутом навколо Африки — на зах?д. ?Трин?дад? з?ткнувся ?з зустр?чними пасатами ? врешт? був змушений повернутися до Молуккських остров?в. Тут корабель захопили в полон португальц? ? п?сля звинувачення у втручанн? в португальську зону ?нтерес?в в порушення умов Тордес?льяського договору, б?льш?сть його ек?пажу загинула на каторз? в ?нд??. На ?В?ктор???, ек?паж яко? був поповнений незначним числом остр?в'ян-малайц?в (майже вс? вони загинули в дороз?) незабаром стало бракувати пров?з?? ? частина ек?пажу стала вимагати в?д кап?тана взяти курс на приналежний португальськ?й корон? Мозамб?к та здатися португальцям. Проте б?льш?сть моряк?в ? сам кап?тан Елькано вир?шили будь-що спробувати допливти до ?спан??. 6 вересня 1522 року, зробивши лише одну зупинку на островах Кабо-Верде, ?В?ктор?я? повернулася до ?спан??, завершивши першу навколосв?тню подорож. З людей, як? вирушили на п'ятьох кораблях, лише 18 завершили навколосв?тню подорож ? зум?ли повернутися до ?спан?? на цьому ?диному судн? п?д проводом Елькано. Антон?о П?гафетта, венец?йський учений ? мандр?вник, який попросився на борт ? став в?рним пом?чником Магеллана, в?в точний щоденник, який став основним джерелом багатьох в?домостей про цю подорож.
Ця навколосв?тня подорож дала ?спан?? ц?нн? знання про св?т ? його океани, як? п?зн?ше допомогли в досл?дженн? та колон?зац?? Ф?л?пп?н. Хоча це не була реал?стична альтернатива португальському маршруту до ?нд?? навколо Африки[110] (Магелланова протока була надто далеко на п?вдень, а Тихий океан занадто великий, щоб подолати його за одну подорож з ?спан??), наступн? ?спанськ? експедиц?? використовували цю ?нформац?ю для досл?дження Тихого океану та в?дкрили шляхи, якими ?спанськ? Ман?льськ? галеони орган?зували торг?влю м?ж Акапулько в Нов?й ?спан?? (сучасна Мексика) та Ман?лою на Ф?л?пп?нських островах[111].
,_The_Moluccas_(Maluku)_(15182126636).jpg)
В 1522 роц?, невдовз? п?сля арешту залишк?в експедиц?? Магеллана, португальц? побудували власний форт на остров? Тернате. 1525 року, ?спанський король Карл V в?дправив ще одну експедиц?ю на зах?д з метою колон?зувати Молуккськ? острови, наголошуючи на тому, що вони знаходились в ?спанськ?й зон? зг?дно Тордес?льяського договору. Флот з семи корабл?в ? 450 ос?б на чол? з Гарс?а Жофре де Лоа?са мав найвидатн?ших ?спанських нав?гатор?в: Хуана Себастьяна Елькано ? Лоа?са, як? загинули в цьому поход?, а також молодого Андреса де Урданета.
Поблизу Магелланово? протоки один ?з корабл?в, який шторм в?дн?с на п?вдень, досягнув 56° п?вденно? широти, де, як описували ?спанц?, видно ?к?нець земл?? — так було вперше пройдено мис Горн. Експедиц?я з великими труднощами досягла Молуккських остров?в, знову приставши до острова Т?доре[113]. Конфл?кт з португальцями, що облаштувались на сус?дньому остров? Тернате, був неминучим ? поклав початок майже десятил?тн?й сутичц?[114][115].
Оск?льки не було встановлено точного антимерид?ану Тордес?льясько? л?н??, яка розд?лила Земну кулю м?ж Португал??ю ? ?спан??ю, обидва корол?вства орган?зували зустр?ч? для розв'язання ц??? проблеми. З 1524 по 1529 роки португальськ? та ?спанськ? експерти зустр?лися в Бадахос? та Елваш?, намагаючись знайти точне розташування Тордес?льяського антимерид?ана, який розд?лив би св?т на дв? р?вн? п?вкул?. Кожне корол?вство призначило в сп?льну ком?с?ю трьох астроном?в ? картограф?в, трьох досв?дчених штурман?в ? трьох математик?в. Ком?с?я збиралась к?лька раз?в, але так ? не д?йшла згоди, оск?льки на той момент було недостатньо знань для точного обчислення довготи ? кожна група вважала, що острови належать саме ?х суверену. 1529 року, п?сля тривалих переговор?в питання було вир?шено п?дписанням Сарагоського договору, зг?дно з яким було прийняте компром?сне р?шення — Молуккськ? острови в?д?йшли до Португал??, а Ф?л?пп?нський арх?пелаг — до ?спан??. Значно п?зн?ше було встановлено, що не т?льки Молукки, а й Ф?л?пп?ни також перебувають у ?португальськ?й? п?вкул?, але р?шення Сарагоського договору вже не зм?нювали ? Ф?л?пп?ни залишились п?д ?спанським контролем.
М?ж 1525 ? 1528 роками Португал?я направила к?лька експедиц?й, щоб досл?дити район навколо Молуккських остров?в. 1525 року губернатор Тернате Жорж? де М?нез?ш в?дправив на сх?д Гом?ша де Секейра та Д?огу да Роча, як? стали першими ?вропейцями, як? досягли Карол?нських остров?в, як? вони назвали ?Острови Секейри?[116]. 1526 року сам Жорж? де М?нез?ш досягнув остров?в Б?ак, Вайгео та Нова Гв?нея. На цих досл?дженнях базу?ться теор?я про в?дкриття португальцями Австрал??, одна з к?лькох конкуруючих теор?й про ранн? в?дкриття Австрал??, яку п?дтриму? австрал?йський ?сторик Кеннет Мак?нтайр, стверджуючи, що континент в?дкрили Кр?штован де Мендонса та Гом?ш де Секейра.
У 1527 роц? Ернан Кортес спорядив флот для пошуку нових земель у ?П?вденному мор?? (Тихому океан?) та попросив свого двоюр?дного брата Альваро де Сааведру Серона взяти на себе управл?ння експедиц??ю. 31 жовтня 1527 року Сааведра в?дплив ?з Ново? ?спан??, перетнув Тихий океан ? пройшов уздовж п?вн?чного узбережжя Ново? Гв?не?, яка тод? називалася Золотий остр?в (?сла-де-Оро). У жовтн? 1528 року одне з ?спанських суден досягло Молуккських остров?в. П?д час спроби повернутися до Ново? ?спан?? цей корабель був зупинений п?вн?чно-сх?дними пасатами, як? змусили його повернутись назад, тож в?н спробував в?дплисти вниз, на п?вдень. В?н повернувся до Ново? Гв?не? та поплив на п?вн?чний сх?д, де натрапив на Маршаллов? та Адм?ралтейськ? острови, але знову був зупинений зустр?чними в?трами, як? втрет? принесли його до Молуккських остров?в. Виявилось, що знайти шлях повернення з П?вденно-Сх?дно? Аз?? на зах?д в Америку через Тихий океан було складним завданням, але зрештою цей шлях знайшов в 1565 роц? Андрес де Урданета[117].
Чутки про ?снування нев?дкритих остров?в на п?вн?чний зах?д в?д Еспаньйоли д?йшли до ?спан?? до 1511 року, ? король Фернандо II виявив зац?кавлення у продовженн? подальших досл?джень. У той час як португальц? робили величезн? усп?хи в ?нд?йському океан?, ?спанц? зосередились на досл?дженн? внутр?шн?х територ?й в?дкритих ними земель у пошуках золота та ?нших ц?нних ресурс?в. Учасники цих експедиц?й, ?конк?стадори?, не були солдатами регулярно? ?спансько? арм??, а б?льше нагадували солдат?в удач? — вони походили з р?зних верств населення, включаючи рем?сник?в, торговц?в, духовенство, юрист?в, др?бну знать. Серед них було нав?ть к?лька зв?льнених раб?в. Зазвичай вони самост?йно дбали про власне озбро?ння та постачання, або отримували кредит на його придбання в обм?н на частку у майбутньому прибутку. Зазвичай вони не мали профес?йно? в?йськово? п?дготовки, але деяк? з них мали попередн?й досв?д участ? в ?нших експедиц?ях[118].
На материков?й частин? Америки ?спанц? з?ткнулися з м?сцевими ?мпер?ями туб?льц?в, як? були такими ж великими та густонаселеними, як ? в ?вроп?. В?дносно невелик? експедиц?? конк?стадор?в укладали союзи з туб?льними союзниками, як? мали суперечки з головними силами ?мпер??. П?сля встановлення суверен?тету ?спан?? та виявленн? основного джерела м?сцевих доход?в, ?спанська корона зосередилась на в?дтворенн? на захоплених землях в Америц? ?снуючих в ?спан?? ?нститут?в держави та церкви. Першим ключовим елементом було так зване ?духовне завоювання? кор?нного населення через християнську ?вангел?зац?ю. Початкова економ?ка нових п?длеглих з ?спанськими завойовниками базувались на сплат? данини товарами та примусов?й прац? кор?нного населення в систем? в?дносин, що отримала назву енком'?нда. П?сля того, як основн? джерела багатства були знайден? у форм? величезних родовищ ср?бла, були трансформован? не лише колон?альн? економ?ки Мексики та Перу, але й ?вропейська економ?ка. ?спанська ?мпер?я перетворилася на велику св?тову державу. Були створен? глобальн? торговельн? мереж?, якими з Америки в ?вропу постачались ц?нн? с?льськогосподарськ? культури, але справжн?м двигуном св?тово? економ?ки стало надходження з ?спансько? Америки небачених до того обсяг?в ср?бла.
У той самий час пандем?? ?вропейських хвороб, таких як в?спа, знищили кор?нне населення, яке не мало до них ?мун?тету.
У 1512 роц?, щоб винагородити Хуана Понсе де Леона за досл?дження та колон?зац?ю Пуерто-Рико в 1508 роц?, король Фернандо закликав його шукати нов? земл?. В?н мав стати губернатором в?дкритих земель, але при цьому сам ф?нансував ус? досл?дження[119]. З трьома кораблями та ек?пажем в приблизно 200 чолов?к?в, Леон в?дплив з Пуерто-Рико в березн? 1513 року. У кв?тн? вони побачили землю ? назвали ?? Ла-Флорида, через те, що вони в?дкрили ?? п?д час в Великодн?х свят (Флорида), — вважаючи, що це остр?в, ? Хуан Понсе де Леон став першим ?вропейцем, який висадився на П?вн?чноамериканському континент?. М?сце висадки Хуана знаходилось десь м?ж Сент-Огастином[120], затокою Понсе-де-Леон ? Мелборн-Б?ч. ?спанц? вирушили на п?вдень для подальших досл?джень ? 8 кв?тня з?ткнулися з наст?льки сильною теч??ю, що вона виштовхнула ?х назад: це була перша зустр?ч ?спанц?в з Гольфстр?мом, теч?я якого невдовз? стане основним маршрутом для корабл?в на сх?д з Вест-?нд?? до ?вропи[121]. Вони досл?джували узбережжя, досягнувши Б?скейнсько? затоки, остров?в Драй Торгтугас, а пот?м попливли на п?вденний зах?д з метою об?гнути Кубу, та повернулися, досягнувши о. Великий Багама в липн?.
У 1517 роц? губернатор ?спансько? Куби Д??го Веласкес де Куельяр доручив флоту на чол? з Ернандесом де Кордова досл?дити п?востр?в Юкатан. Вони досягли узбережжя, де майя запросили ?х висадитися. Проте вноч? на таб?р ?спанц?в напали, ? на Кубу повернувся лише залишок ек?пажу. Пот?м Веласкес в?дправив ще одну експедиц?ю на чол? з? сво?м плем?нником Хуаном де Гр?хальва, який в?дплив на п?вдень уздовж узбережжя до Табаско, частини ?мпер?? ацтек?в.
У 1518 роц? Веласкес доручив меру столиц? Куби Ернану Кортесу очолити ще одну експедиц?ю у внутр?шн? територ?? Мексики, але через стару суперечку м?ж ними п?зн?ше скасував доручення. У лютому 1519 року Кортес все одно в?дплив до Мексики, зд?йнявши в?дкритий заколот. Маючи приблизно 11 корабл?в, 500 людей, 13 коней ? невелику к?льк?сть гармат, в?н висадився на Юкатан?, на територ?? майя[122], претендуючи на землю для ?спансько? корони. З Трин?даду в?н перейшов до Табаско ? виграв битву з туб?льцями. Серед переможених була Марина (Мал?нче), його майбутня коханка, яка знала як (ацтекську) мову науатль, так ? мову майя, ставши ц?нним перекладачем ? порадником. Кортес д?знався про багату ?мпер?ю ацтек?в через Мал?нче.
У липн? люди Кортеса захопили Веракрус, ? в?н заявив, що д?? за прямим наказом нового короля ?спан?? Карла I[122]. Там Кортес запросив зустр?ч з ?мператором ацтек?в Монтесумою II, який неодноразово в?дмовлявся в?д не?. Заг?н Кортеса попрямував в Теночт?тлан уклавши по дороз? союзи з к?лькома ворожими ацтекам племенами. У жовтн? у супровод? близько 3000 тласкальтек?в вони рушили до Чолули, другого за величиною м?ста в центральн?й Мексиц?. Або щоб вселити страх в ацтек?в, як? чекали на нього, або (як в?н п?зн?ше стверджував), бажаючи показати приклад, коли в?н боявся зради м?сцевих жител?в, вони вбили тисяч? беззбройних представник?в знат?, як? з?бралися на центральн?й площ?, ? частково спалили м?сто.
Прибувши до Теночт?тлану з великою арм??ю, 8 листопада ?спанц? були мирно прийнят? Моктесумою II, який навмисно дозволив Кортесу ув?йти в серце ?мпер?? ацтек?в, спод?ваючись з?брати про ?спанц?в ?нформац?ю, яка п?зн?ше дозволить ?х розгромити[122]. ?мператор надав ?спанцям щедр? подарунки золотом, як? лише спонукали ?х на подальш? грабунки. У сво?х листах до короля Карла, Кортес стверджував, що тод? д?знався, що ацтеки вважали його або посланцем бога пернатого зм?я Кетцалькоатля, або самим Кетцалькоатлем — це переконання заперечують деяк? сучасн? ?сторики[123]. Але незабаром в?н д?знався, що його люди на узбережж? зазнали нападу, ? вир?шив взяти Моктесуму в заручники в його палац?, вимагаючи викуп як данину королю Карлу.
Тим часом, щоб протистояти Кортесу Веласкес послав ?ншу експедиц?ю на чол? з Панф?ло де Нарваесом, який прибув до Мексики у кв?тн? 1520 року з 1100 чолов?ками[122]. Кортес залишив 200 чолов?к?в у Теночт?тлан?, а решту взяв, щоб протистояти Нарваесу, якого в?н перем?г, переконавши його людей при?днатися до свого загону. У Теночт?тлан? один ?з лейтенант?в Кортеса вчинив р?занину у Великому храм?, що спровокувало м?сцеве повстання. Кортес швидко повернувся, намагаючись п?дтримати Монтесуму, але ?мператор ацтек?в був убитий, можливо, забитий кам?нням сво?ми п?дданими[124]. ?спанц? втекли до тласкальтек?в п?д час Ноч? скорботи, коли ?м ледве вдалося втекти, тод? як ?хн?й ар'?ргард, що прикривав в?дступ, було знищено. Велика частина награбованого скарбу була втрачена п?д час ц??? пан?чно? втеч?[122]. П?сля битви в Отумб? вони досягли Тласкала, втративши 870 чолов?к[122]. Здобувши перемогу за допомогою союзник?в ? п?дкр?плень з Куби, Кортес обложив Теночт?тлан ? захопив його правителя Куаутемока в серпн? 1521 року. Коли ?мпер?я ацтек?в впала, в?н заявив, що м?сто належить ?спан??, перейменувавши його в Мех?ко.
Перша спроба досл?дити зах?дну частину П?вденно? Америки була зроблена в 1522 роц? Паскуалем де Андагоя. Туб?льн? мешканц? П?вденно? Америки розпов?ли йому про багату золотом територ?ю на р?чц? П?ру. Д?ставшись до р?чки Сан-Хуан (в сучасн?й Колумб??), Андагоя захвор?в ? повернувся до Панами, де поширив новини про ?П?ру? як про легендарне Ельдорадо. Ц? чутки, разом з? зв?тами про усп?х Ернана Кортеса, привернули увагу Франс?ско П?сарро.
Франс?ско П?сарро супроводжував Бальбоа п?д час експедиц??, що перетнула Панамський перешийок. 1524 року в?н уклав партнерство з? священником Ернандо де Луке та солдатом Д??го де Альмагро для досл?дження п?вдня, погодившись розд?лити прибуток. Вони дали сво?му п?дпри?мству назву ?Empresa del Levante?: П?сарро командував, Альмагро забезпечував в?йськов? та продовольч? постачання, а Луке в?дпов?дав за ф?нанси та додаткове забезпечення.
13 вересня 1524 року перша з трьох експедиц?й яка складалась з 80 чолов?к?в, що мали 40 коней вирушила на завоювання Перу. Експедиц?я зазнала невдач?: вона не пройшла дал? Колумб??, а ?спанц? страждали через погану погоду, голод ? сутички з ворожими м?сцевими жителями, п?д час яких Альмагро втратив око. Назви, надан? ?спанцями м?сцям уздовж ?хнього маршруту, Puerto deseado (бажаний порт), Puerto del hambre (порт голоду) ? Puerto quemado (спалений порт), св?дчать про труднощ? ?хньо? подорож?. Через два роки, з неохочого дозволу губернатора Панами, П?сарро розпочав другу експедиц?ю. У серпн? 1526 року вони вирушили на двох кораблях з? 160 чолов?ками та к?лькома к?ньми. Досягнувши р?чки Сан-Хуан, вони розлучилися — П?сарро залишився досл?джувати болотист? узбережжя, а Альмагро в?дправили назад за п?дкр?пленням. Головний штурман П?сарро поплив на п?вдень ?, перетнувши екватор, захопив пл?т з Тумбеса. На його подив, пл?т перевозив текстиль, керам?ку та бажане золото, ср?бло та смарагди, що стали головною ц?ллю експедиц??. Незабаром Альмагро при?днався з п?дкр?пленням, ? вони в?дновили експедиц?ю. П?сля важко? подорож?, що супроводжувалася сильними в?трами та теч?ями, вони досягли Атакамеса, де знайшли велике кор?нне населення п?д владою ?нк?в, але не висадилися.
П?сарро залишився в безпец? б?ля узбережжя, тод? як Альмагро та Луке повернулися за п?дкр?пленням ?з доказами про в?днайдення легендарного Ельдорадо. Новий губернатор категорично в?дмовився в?д третьо? експедиц?? та наказав двом кораблям доставити вс?х назад до Панами. Альмагро та Луке скористалися можлив?стю при?днатися до П?сарро. Коли вони прибули до острова ?сла-де-Галло, П?сарро намалював л?н?ю на п?ску ? сказав: ?Там лежить Перу з його багатством, тут Панама з ?? б?дн?стю. Кожен з вас може вибрати те, що найкраще п?дходить хоробрим кастильцям?. Тринадцять чолов?к вир?шили залишитися з П?сарро ? стали знан? як Знаменита тринадцятка. Вони попрямували до Ла-?сла-Горгона, де залишалися с?м м?сяц?в до прибуття пров?анту.
Вони вир?шили плисти на п?вдень ? до кв?тня 1528 року досягли п?вн?чно-зах?дного перуанського рег?ону Тумбес, де були тепло прийнят? м?сцевими Тумп?сами. Дво? людей П?сарро пов?домили про неймов?рн? багатства, включаючи прикрашений золотом та ср?блом будинок вождя. Тут вони вперше побачили лам, яких П?сарро назвав ?маленькими верблюдами?. Туб?льц? назвали ?спанц?в ?д?тьми сонця? за ?хн?й св?тлий кол?р обличчя та блискуч? обладунки. В?дтак ?спанц? вир?шили повернутися до Панами, щоб п?дготувати останню експедиц?ю. Перед поверненням вони пропливли ще трохи на п?вдень через територ??, як? вони назвали Кабо Бланко, порт Пайта, Сечура, Пунта-де-Агуха, Санта-Крус ? Трух?йо, досягнувши дев'ятого градуса п?вденно? широти.
Навесн? 1528 року П?сарро в?дплив до ?спан??, де мав зустр?ч з королем Карлом Габсбургом. Король почув про його походи в земл?, багат? золотом ? ср?блом, ? пооб?цяв йому п?дтримку. Кап?туляц?? Толедо (Capitulación de Toledo)[125] надавали дозв?л П?сарро продовжити завоювання Перу. В ?спан?? П?сарро зм?г переконати багатьох друз?в ? родич?в при?днатися до його експедиц??: сво?х р?дних брат?в Ернандо, Хуана ? Гонсало П?сарро, свого двоюр?дного брата Педро П?сарро, а також Франс?ско де Орельяна, який п?зн?ше досл?джуватиме р?чку Амазонку.
Третя ? остання експедиц?я П?сарро вирушила з Панами 27 грудня 1530 року. З трьома кораблями ? ста в?с?мдесятьма чолов?ками вони висадилися б?ля Еквадору ? попливли до Тумбеса, але виявили м?сто зруйнованим. Вони заглибились вглиб кра?ни ? заснували перше ?спанське поселення в Перу Сан-М?гель-де-П'юра. Один ?з чолов?к?в повернувся з посланцем ?нк?в ? запрошенням на зустр?ч. П?сля останньо? зустр?ч? з ?спанцями в ?мпер?? ?нк?в розпочалась громадянська в?йна, а Атавальпа в?дпочивав на п?вноч? Перу п?сля перемоги над сво?м братом Васкара. П?сля двох м?сяц?в маршу ?спанц? зустр?лись з Атавальпою. Однак в?н в?дмовив ?спанцям, сказавши, що ?не буде н?чи?м платником?. Арм?? ?нк?в з 80 000 солдат?в протистояло менше н?ж 200 ?спанц?в, але П?сарро атакував ? перем?г ?нк?в у битв? при Кахамарк?, взявши Атавальпу в полон у так зван?й к?мнат? викупу. Попри виконання сво?? об?цянки заповнити одну к?мнату золотом ? дв? ср?блом, Атавальпа був засуджений за вбивство свого брата ? змову проти П?сарро, ? був страчений.
У 1533 роц? П?сарро захопив Куско з в?йськами м?сцевих народ?в ? написав королю Карлу I: ?Це м?сто ? найб?льшим ? найкращим з ус?х, як? коли-небудь бачили в ц?й кра?н? або будь-де в ?нд??… воно таке гарне ? ма? так? прекрасн? буд?вл?, що виглядало б чудовим нав?ть в ?спан???. П?сля того як ?спанц? закр?пили завоювання Перу, в родюч?й долин? Мантаро як столиця Перу було засноване м?сто Хауха, але воно було занадто далеко в горах, ? 18 с?чня 1535 року П?сарро заснував м?сто Л?ма, що П?сарро вважав одним ?з найважлив?ших вчинк?в у сво?му житт?.
У 1543 роц? тро? португальських торговц?в випадково стали першими жителями ?вропи, як? досягли Япон?? та розпочали з нею торг?влю. За словами Фернана Менд?ша П?нту, який стверджував, що брав участь у ц?й подорож?, шторм прибив джонку на як?й перебували в?н, Антон?у да Мота та ще один португалець в Тане?ас?му, де м?сцев? жител? були вражен? вогнепальною збро?ю, яку японц? негайно скоп?ювали ? почали виготовляти у великих масштабах[126].
Завоювання Ф?л?пп?нського арх?пелагу ?спанцями було зд?йснене за наказом короля ?спан?? Ф?л?па II, ? кер?вником експедиц?? було призначено Андреса де Урданета. Проте Урданета погодився лише взяти участь в ц?й експедиц??, але не очолювати ?? ? зам?сть нього був призначений М?гель Лопес де Легасп?. Експедиц?я в?дпливла в листопад? 1564 року[127]. Пров?вши деякий час на островах П?вденно-Сх?дно? Аз??, Легасп? в?дправив Урданету назад, ?з завданням знайти найкращий шлях повернення з П?вденно-Сх?дно? Аз?? в Америку. 1 червня 1565 року Урданета в?дплив ?з Сан-М?геля на остров? Себу, але щоб знайти сприятливий в?тер був змушений п?днятись на п?вн?ч аж до 38 градус?в п?вн?чно? широти.
В?н вважав, що пасати Тихого океану можуть рухатися по колу, под?бно до в?тр?в в Атлантиц?. Якщо в Атлантиц? корабл? зд?йснюють маневр Вольта-ду-Мар, щоб сп?ймати зах?дн? в?три, як? повернуть ?х у ?вропу з Америки чи Мадейри, то, м?ркував в?н, в?дпливши далеко на п?вн?ч, перш н?ж прямувати на сх?д, в?н може сп?ймати аналог?чн? пасати, як? повернуть ?х з П?вденно-Сх?дно? Аз?? назад до П?вн?чно? Америки. Його передчуття виправдалося, ? в?н д?стався узбережжя б?ля мису Мендос?но в Кал?форн??, а пот?м поплив вздовж узбережжя на п?вдень. Корабель прибув до порту Акапулько 8 жовтня 1565 року, пройшовши 20 000 км за 130 дн?в. Чотирнадцять член?в його ек?пажу загинули; лише Урданета та Фел?пе де Сальседо, плем?нник Лопеса де Легасп?, мали достатньо сил, щоб кинути як?р.
Таким чином був встановлений ?спанський шлях через Тихий океан м?ж Мексикою та Ф?л?пп?нами. Довгий час ц? маршрути використовувалися ман?льськими галеонами, утворюючи таким чином торговельний зв'язок, що з'?днував Китай, Америку та ?вропу через по?днання транстихоокеанських та трансатлантичних маршрут?в.
?вропейськ? кра?ни за межами ?бер?йського п?вострова не визнали Тордес?льяський догов?р м?ж Португал??ю та ?спан??ю, а також не визнали дарування папою Олександром VI ?спанцям ус?х новов?дкритих земель в Новому Св?т?. Франц?я, Н?дерланди та Англ?я мали давн? морськ? традиц?? та нер?дко займалися каперством. Попри спроби ?спан?? та Португал?? зберегти сво? нов? технолог?? та карти в секрет?, в?домост? про них незабаром потрапили в ?нш? кра?ни ?вропи.
П?сля того, як шлюб англ?йського короля Генр?ха VIII та Катерини Арагонсько? не призв?в до народження спадко?мця чолов?чо? стат?, а Генр?х не зм?г добитись в?д Папи Римського дозволу на анулювання свого шлюбу, в?н порвав ?з Римо-католицькою церквою та очолив незалежну Англ?канську церкву. Це доповнило пол?тичний конфл?кт м?ж ?спан??ю та Англ??ю ще й рел?г?йним протистоянням. Коли переважна частина населення Н?дерланд?в прийняла протестантизм, н?дерландськ? пров?нц?? стали прагнути отримати пол?тичну та рел?г?йну незалежн?сть в?д католицько? ?спан??. 1568 року голландц? повстали проти правл?ння Ф?л?па II, що призвело до початку В?с?мдесятир?чно? в?йни. Незабаром в 1585 роц? спалахнула в?йна м?ж Англ??ю та ?спан??ю. 1580 року Ф?л?п II став королем Португал?? успадкувавши ?? корону п?сля загибел? в Марокко безд?тного португальського короля Себашт?ана. Хоча Ф?л?п правив Португал??ю та ?? ?мпер??ю окремо в?д ?спансько? ?мпер??, союз корон створив католицьку наддержаву, як?й кинули виклик протестантськ? Англ?я та Н?дерланди.
За наказом ?лизавети I та на ?? кошти в 1577 роц? до Тихого океану була споряджена англ?йська експедиц?я на чол? з Френс?сом Дрейком на галеон? ?Золота лань? (англ. Golden Hind), яка до 1580 року зд?йснила навколосв?тню подорож, грабуючи попутн? ?спанськ? корабл?. Плавання Дрейка стало другою навколосв?тньою подорожжю п?сля експедиц?? Фернана Магеллана 1519—1522 рок?в.
П?д час В?с?мдесятир?чно? в?йни за незалежн?сть Голланд??, в?йська Ф?л?па завоювали важлив? торгов? м?ста Брюгге та Гент. Антверпен, тод? найважлив?ший порт у св?т?, був захоплений у 1585 роц?. Протестантському населенню було дано два роки, щоб залагодити справи перед тим, як покинути м?сто[128]. Багато хто переселився в Амстердам. Переважно це були квал?ф?кован? рем?сники, багат? торговц? з портових м?ст ? б?женц?, як? втекли в?д рел?г?йних пересл?дувань, зокрема ?вре?-сефарди з Португал?? та ?спан??, а п?зн?ше гугеноти з Франц??. Отц?-п?л?грими також проводили там час перед плаванням в Новий Св?т. Ця масова ?мм?грац?я була важливою руш?йною силою: з маленького порту у 1585 роц? Амстердам швидко перетворився на один ?з найважлив?ших комерц?йних центр?в у св?т?. П?сля поразки ?спансько? армади в 1588 роц? в?дбулося величезне розширення морсько? торг?вл?, хоча поразка англ?йсько? армади п?дтвердила морську перевагу ?спанського флоту над новими конкурентами.
Розвиток голландсько? морсько? могутност? був швидким ? вражаючим. Роками голландськ? моряки брали участь у португальських подорожах на сх?д як досв?дчен? мореплавц? та вправн? картографи. 1592 року голландськ? купц? в?дправили Корнел?са де Гаутмана до Л?сабона, щоб з?брати якомога б?льше ?нформац?? про Острови прянощ?в. 1595 року купець ? досл?дник Ян Гюйген ван Л?нсхотен, який багато подорожував ?нд?йським океаном на служб? у португальц?в, опубл?кував в Амстердам? зв?т про свою подорож ?Зв?т про подорож через плавання португальц?в на Сход?? (Reys-gheschrift vande navigatien der Portugaloysers in Orienten)[129]. Цей зв?т включав важлив? вказ?вки щодо нав?гац?? м?ж Португал??ю та Ост-?нд??ю ? Япон??ю. Того ж року Гаутман, дотримуючись цього напряму п?д час першо? голландсько? експедиц?? в Ост-?нд?ю (1595—1597), в?дкрив новий морський шлях, пропливши в?д Мадагаскару напряму через ?нд?йський океан до Зондсько? протоки в ?ндонез?йському арх?пелаз? та п?дписавши догов?р ?з султаном Бантена. Вже у 1598 роц? до Ост-?нд?? вирушила друга голландська експедиц?я на чол? з Якобом ван Неком, п?д час яко? голландц? вперше досягли Молуккських остров?в. Надзвичайно високий прибуток, отриманий в результат? експедиц??, сприяв подальшому створенню голландсько? Ост-?нд?йсько? компан??. ?ншим прикладом зростання морсько? могутност? Н?дерланд?в ? захоплення Малакки у Португал?? в 1641 роц?, до чого призвела довга сер?я битв м?ж голландцями та португальцями; починаючи з 1602 р.
?нтерес голландц?в ? британц?в, що п?дживлювався новою ?нформац??ю, призв?в до руху комерц?йно? експанс?? та заснування англ?йських (1600) ? голландських (1602) чартерних компан?й. Голландц?, французи та англ?йц? в?дправляли корабл?, як? зневажали португальську монопол?ю, зосереджуючись переважно на прибережних районах, як? португальц? виявилися неспроможними захистити в?д тако? велико? та розпорошено? авантюри[130].
Англ?йську експедиц?ю 1497 року, уповноважену королем Англ?? Генр?хом VII, очолив венец??ць Джованн? Кабото (Джон Кабот). Це була перша з сер?? французьких та англ?йських м?с?й, як? досл?джували П?вн?чну Америку. Мореплавц? з ?тал?йського п?вострова в?д?грали важливу роль у ранн?х досл?дженнях, особливо генуезький мореплавець Христофор Колумб. З ?? великими завоюваннями центрально? Мексики та Перу та в?дкриттям ср?бла ?спан?я доклала обмежених зусиль для досл?дження п?вн?чно? частини Америки, оск?льки ?? ресурси були зосереджен? в Центральн?й ? П?вденн?й Америц?, де було знайдено б?льше багатств[131]. Ц? ?нш? ?вропейськ? експедиц?? спочатку були мотивован? т??ю ж ?де?ю, що ? Колумб, а саме пошуками зах?дного короткого шляху до Аз??. П?сля того, як ?снування ??ншого океану? (Тихого) було п?дтверджено Бальбоа в 1513 роц?, все ще залишалася мотивац?я потенц?йного пошуку океанського п?вн?чно-зах?дного проходу для аз?йсько? торг?вл?[131]. Цей прох?д було виявлено лише на початку XX стол?ття, але були знайден? ?нш? можливост?, хоча вони здавались м?зерними пор?вняно з вражаючими ?спанськими завоюваннями. На початку XVII ст. колон?сти з ряду держав П?вн?чно? ?вропи почали селитися на сх?дному узбережж? П?вн?чно? Америки. М?ж 1520 ? 1521 роками португалець Жуан Алвар?ш Фагунд?ш у супровод? переселенц?в з материково? Португал?? та Азорських остров?в досл?див Ньюфаундленд ? Нову Шотланд?ю (можливо, досягнувши затоки Фанд? в басейн? М?нас) ? заснував рибальську колон?ю на остров? Кейп-Бретон, яка про?снувала принаймн? до 1570-х рок?в або ближче до к?нця стол?ття.
У 1524 роц? ?тал??ць Джованн? да Верраццано в?дплив п?д кер?вництвом Франциска I Французького, який був мотивований обуренням через под?л св?ту м?ж португальцями та ?спанцями. Верраццано досл?джував Атлантичне узбережжя П?вн?чно? Америки, в?д П?вденно? Карол?ни до Ньюфаундленду, ? був першим ?вропейцем, який в?дв?дав те, що згодом стане колон??ю В?рджин?я та Сполученими Штатами. Того ж року Ештеван Гом?ш, португальський картограф, який плавав у флот? Фердинанда Магеллана, досл?джував Нову Шотланд?ю, пропливаючи на п?вдень через Мен, де в?н ув?йшов у нин?шню гавань Нью-Йорка, р?чку Гудзон ? зрештою досяг Флориди в серпн? 1525 року. У результат? його експедиц?? на карт? св?ту Д?ого Р?бейру 1529 року майже ?деально окреслено сх?дне узбережжя П?вн?чно? Америки. З 1534 по 1536 р?к французький досл?дник Жак Карть?, який, як вважа?ться, супроводжував Верраццано до Ново? Шотланд?? та Бразил??, був першим ?вропейцем, який зд?йснив подорож углиб П?вн?чно? Америки, описавши затоку Святого Лаврент?я, яку в?н назвав ?Кра?ною Канад? на честь ?рокезьських назв, як? стверджують, що нин?шня Канада належить королю Франц?? Франциску I[132][133].
?вропейц? досл?джували узбережжя Тихого океану, починаючи з середини XVI стол?ття. ?спанц? на чол? з Франс?ско де Уллоа досл?джували тихоокеанське узбережжя сучасно? Мексики, включаючи Кал?форн?йську затоку, дов?вши, що Нижня Кал?форн?я була п?востровом[134]. Попри те, що його допов?дь базу?ться на ?нформац?? з перших вуст, у ?вроп? збер?гся м?ф про те, що Кал?форн?я — це остр?в. У його обл?ковому зв?т? вперше заф?ксовано використання назви ?Кал?форн?я?. Жуан Родр?г?ш Кабр?лью, португальський мореплавець, який плавав на користь ?спансько? корони, був першим ?вропейцем, який ступив у Кал?форн?ю, висадившись 28 вересня 1542 року на берез? затоки Сан-Д??го та присво?вши Кал?форн?ю ?спан??[135]. В?н також висадився на Сан-М?гель, одному з Нормандських остров?в, ? продовжив шлях на п?вн?ч до мис-Рейес на материку. П?сля його смерт? команда продовжила досл?дження аж до Орегону.
Англ?йський капер Френс?с Дрейк проплив уздовж узбережжя в 1579 роц? на п?вн?ч в?д м?сця висадки Кабр?льйо п?д час навколосв?тнього плавання. Дрейк пров?в довгу й переважно усп?шну кар'?ру, нападаючи на ?спанськ? поселення на Карибських островах ? материку, тому для англ?йц?в в?н був великим геро?м ? палким протестантом, але для ?спанц?в в?н був ?страшним монстром?. Дрейк в?д?грав важливу роль у розгром? ?спансько? армади в 1588 роц?, але сам прив?в англ?йську антиармаду спочатку до материково? ?спан??, а згодом до ?спанських Кариб?в, але вона не змогла завдати ?спанцям в?дчутно? поразки[136]. 5 червня 1579 року корабель ненадовго вперше вийшов на берег б?ля Саут-Коув, мис Араго, на п?вдень в?д затоки Кус, штат Орегон, а пот?м рушив на п?вдень, шукаючи п?дхожу гавань для ремонту свого пошкодженого корабля[137][138][139][140][141]. 17 червня Дрейк ? його команда знайшли захищену бухту, коли висадилися на тихоокеанському узбережж? територ?? сучасно? П?вн?чно? Кал?форн?? поблизу Пойнт-Рей?с[140][142]. Перебуваючи на берез?, в?н заявив, що територ?я королеви Англ?? ?лизавети I назива?ться Новим Альб?оном[143]. Щоб задокументувати та п?дтвердити свою претенз?ю, Дрейк вив?сив латунну пластину з грав?юванням, щоб вимагати суверен?тету королеви ?лизавети та ?? наступник?в на трон?[144]. Вих?д Дрейка на зах?дне узбережжя П?вн?чно? Америки ? невеликою частиною його навколосв?тнього плавання в 1577—1580 роках, першим кап?таном власного корабля, який зробив це. Дрейк помер у 1596 роц? б?ля узбережжя Панами, отримавши травми п?д час нальоту[145].
М?ж 1609 ? 1611 роками, п?сля к?лькох подорожей в?д ?мен? англ?йських купц?в для досл?дження перспективного п?вн?чно-сх?дного шляху до ?нд??, англ?йський мореплавець Генр? Хадсон п?д ег?дою Голландсько? Ост-?ндсько? компан?? (VOC) досл?джував рег?он навколо сучасного Нью-Йорка., шукаючи зах?дний шлях до Аз??. В?н досл?джував р?чку Гудзон ? заклав основу голландсько? колон?зац?? рег?ону. Остання експедиц?я Хадсона пройшла дал? на п?вн?ч у пошуках П?вн?чно-Зах?дного проходу, що призвело до в?дкриття Гудзоново? протоки та Гудзоново? затоки. П?сля зим?вл? в затоц? Джеймс Хадсон спробував продовжити свою подорож навесн? 1611 року, але його ек?паж збунтувався, ? вони кинули його на дрейф.
Франц?я, Н?дерланди та Англ?я залишилися без власного морського шляху до Аз?? — через Африку чи П?вденну Америку. Коли стало очевидно, що нема? маршруту через Центральну Америку, увагу звернули на можлив?сть проходу через п?вн?чн? води. Бажання створити такий маршрут значною м?рою спонукало ?вропейське досл?дження арктичних берег?в як П?вн?чно? Америки, так ? ?враз??.
У 1553 роц? англ?йський досл?дник Х'ю В?ллоуб? з головним лоцманом Р?чардом Ченселлором були в?дправлен? з трьома кораблями на пошуки проходу лондонською Компан??ю торговц?в-авантюрист?в до Нових Земель. П?д час подорож? через Баренцеве море, В?ллоуб? здалося, що в?н бачить острови на п?вноч?, ? острови п?д назвою Земля В?ллоуб? були зображен? на картах, опубл?кованих Планц?усом ? Меркатором у 1640-х роках[146]. Судна були розд?лен? ?жахливими вихорами? в Норвезькому мор?, ? В?ллоуб? заплив у бухту поблизу нин?шнього кордону м?ж Ф?нлянд??ю та Рос??ю. Його корабл? ?з замерзлими ек?пажами, включаючи кап?тана В?ллоуб? та його журнал, були знайден? рос?йськими рибалками через р?к. Р?чард Ченселлор зм?г кинути як?р у Б?лому мор? та пробратися по суш? до Москви та двору ?вана Грозного, в?дкривши торг?влю з Рос??ю, а Компан?я купц?в-авантюрист?в стала Московською компан??ю.
У червн? 1576 року англ?йський мореплавець Март?н Фроб?шер очолив експедиц?ю з трьох корабл?в ? 35 ос?б для пошуку п?вн?чно-зах?дного проходу навколо П?вн?чно? Америки. Подорож було п?дтримано Московською компан??ю, тими самими купцями, як? найняли Г'ю В?ллоуб?, щоб знайти п?вн?чно-сх?дний прох?д над Рос??ю. Сильн? шторми затопили один корабель ? змусили ?нший повернутися, але Фроб?шер ? решта корабля досягли узбережжя Лабрадору в липн?. Через к?лька дн?в вони натрапили на гирло сучасно? затоки Фроб?шер. Фроб?шер вважав, що це вх?д до п?вн?чно-зах?дного проходу, ? назвав його протокою Фроб?шера та заявив, що Бафф?нов остр?в належить королев? ?лизавет?. П?сля деяких попередн?х досл?джень Фроб?шер повернувся до Англ??. В?н керував двома наступними подорожами в 1577 ? 1578 роках, але не зм?г знайти оч?куваний прох?д[147]. Фроб?шер прив?з до Англ?? сво? корабл?, навантажен? рудою, але вона виявилася марною ? завдала шкоди його репутац?? як досл?дника. В?н залиша?ться важливою ранньою ?сторичною постаттю в Канад?.
5 червня 1594 року голландський картограф В?ллем Баренц вирушив з Тесел на чол? флотил?? з трьох корабл?в, щоб ув?йти в Карське море з над??ю знайти П?вн?чно-Сх?дний прох?д над Сиб?ром[148]. На остров? В?льямс ек?паж вперше зустр?в б?лого ведмедя. ?м вдалося п?дняти його на борт, але ведм?дь лютував ? був убитий. Баренц досяг зах?дного узбережжя Ново? Земл? та п?шов за ним на п?вн?ч, перш н?ж був змушений повернути назад перед ст?ною великих айсберг?в.
Наступного року принц Мор?с Оранський призначив його головним штурманом ново? експедиц?? з шести корабл?в, навантажених торговими товарами, якими голландц? спод?валися торгувати з Кита?м[149]. Група натрапила на само?дських ?диких людей?, але зрештою повернула назад, виявивши Карське море замерзлим. 1596 року Генеральн? штати запропонували високу нагороду кожному, хто усп?шно пройде П?вн?чно-Сх?дний прох?д. М?ська рада Амстердама придбала та спорядила два невелик? корабл? на чол? з Яном Рейпом та Якобом ван Гемскерком для пошуку невловимого п?вн?чно-сх?дного проходу на чол? з Баренцем. Вони вирушили в травн?, а в червн? в?дкрили остр?в Ведмежий ? Шп?цберген, побачивши його п?вн?чно-зах?дне узбережжя. Вони побачили велику затоку, яку п?зн?ше назвали Раудфьорден, ? ув?йшли в Магдален-фьорден, яку вони назвали Туск-Бей, пливучи до п?вн?чного входу у Форландсундет, який вони назвали Керв?к, але були змушен? повернути назад через м?лину. 28 червня вони об?гнули п?вн?чну точку Prins Karls Forland, яку вони назвали Vogelhoek через велику к?льк?сть птах?в, ? попливли на п?вдень, повз ?сфьорден ? Беллзунд, як? були позначен? на карт? Баренца як Grooten Inwyck та Inwyck.
.jpg)
Корабл? знову досягли острова Ведмежий 1 липня, де м?ж мореплавцями виникли розб?жност?. Вони роз?йшлися, Баренц продовжив рух на п?вн?чний сх?д, а Рейп — на п?вн?ч. Баренц досяг Ново? Земл? ?, щоб не потрапити в льодовий полон, попрямував до протоки Вайгач, але застряг серед айсберг?в ? крижин. Застрягши, ек?паж ?з 16 ос?б мусив провести зиму на льоду. Ек?паж використав пиломатер?али з? свого корабля, щоб побудувати будиночок, який вони назвали Het Behouden Huys (Будинок, що збер?га?ться). Борючись ?з сильними холодами, вони використовували купецьк? тканини для виготовлення додаткових ковдр ? одягу, ловили песц?в у прим?тивн? пастки, а також б?лих ведмед?в. Коли настав червень, а л?д ще не послабив хватку корабля, хвор? на цингу, як? вижили витягли в море два невелик? човни. Баренц помер у мор? 20 червня 1597 року п?д час вивчення карт. Човнам знадобилося ще с?м тижн?в, щоб д?статися до Кол?, де ?х врятувало рос?йське торгове судно. Залишилося лише 12 член?в ек?пажу, як? досягли Амстердама в листопад?. Дво? член?в ек?пажу Баренца п?зн?ше опубл?кували сво? щоденники: Ян Гюйген ван Л?нсхотен, який супроводжував його в перших двох подорожах, ? Герр?т де В?р, який виконував роль тесл? на корабл? в останн?й.
У 1608 роц? Генр? Хадсон зробив другу спробу, намагаючись пройти по вершин? Рос??. В?н добрався до Ново? Земл?, але був змушений повернути назад. М?ж 1609 ? 1611 роками Хадсон п?сля к?лькох подорожей в?д ?мен? англ?йських купц?в для досл?дження перспективного П?вн?чного морського шляху до ?нд?? досл?джував рег?он навколо сучасного Нью-Йорка, шукаючи зах?дний шлях до Аз?? п?д ег?дою Голландсько? Ост-?ндсько? компан?? (ЛОС).
Terra Australis Ignota (лат. ?нев?дома п?вденна земля?) — г?потетичний континент, який з'являвся на картах ?вропи з XV по XVIII стол?ття ? сяга? поняття, введеного Ар?стотелем. В?н був зображений на картах Дь?па середини XVI стол?ття, де його берегова л?н?я пролягала на п?вдень в?д остров?в Ост-?нд??; вона часто була детально накреслена з великою к?льк?стю вигаданих деталей. В?дкриття зменшили територ?ю, де м?г бути знайдений континент; однак багато картограф?в, як? дотримувалися думки Ар?стотеля, як-от Герардус Меркатор (1569) та Олександр Далр?мпл нав?ть у 1767 роц?[150], стверджували його ?снування, використовуючи так? аргументи, як те, що в П?вденн?й п?вкул? повинна бути велика суша як противага в?домим масивам суш? в П?вн?чн?й п?вкул?. Коли в?дкривалися нов? земл?, ?х часто вважали частинами цього г?потетичного континенту.
Хуан Фернандес, в?дпливаючи з Чил? в 1576 роц?, стверджував, що в?н в?дкрив П?вденний континент[151]. Лу?с Ваес де Торрес, гал?с?йський мореплавець, який працював на ?спанську корону, дов?в ?снування проходу на п?вдень в?д Ново? Гв?не?, тепер в?домого як Торресова протока. Педро Фернандес де Кейрос, португальський мореплавець, який плив в?д ?спансько? корони, побачив великий остр?в на п?вдень в?д Ново? Гв?не? в 1606 роц?, який в?н назвав La Australia del Espiritu Santo. В?н представив це королю ?спан?? як Terra Australis incognita. Насправд? це була не Австрал?я, а остр?в на територ?? сучасного Вануату.
Голландський мореплавець ? колон?альний губернатор В?ллем Янсзон втрет? в?дплив ?з Н?дерланд?в до Ост-?нд?? 18 грудня 1603 року як кап?тан Duyfken (або Duijfken, що означа? ?Маленький голуб?), одного з дванадцяти корабл?в великого флоту Ст?вена ван дер Хагена[152]. Опинившись в ?нд??, Джансзуна в?дправили шукати ?нш? торгов? точки, зокрема у ?велик?й земл? Нова Гв?нея та ?нших Сх?дних ? П?вденних землях?. 18 листопада 1605 року Duyfken в?дплив в?д Бантама до узбережжя зах?дно? Ново? Гв?не?. Пот?м Янсзон перетнув сх?дну частину Арафурського моря, не бачачи Торресово? протоки, у затоку Карпентар?я. 26 лютого 1606 року в?н висадився на р?чц? Пеннефазер на зах?дному берез? мису Кейп-Йорк у Кв?нсленд?, поблизу сучасного м?ста Вейпа. Це перший заф?ксований вих?д ?вропейц?в на австрал?йський континент. Янсзон продовжив накреслення приблизно 320 км берегово? л?н??, яка, на його думку, була п?вденним продовженням Ново? Гв?не?. 1615 року Якоб Лемер ? В?ллем Схаутен об?гнули мис Горн ? довели, що Вогняна Земля була в?дносно невеликим островом.
З 1642 по 1644 р?к Абель Тасман, також голландський досл?дник ? торговець на служб? Голландсько? Ост-?нд?йсько? компан??, об?гнув Нову Голланд?ю, дов?вши, що Австрал?я не була частиною м?ф?чного п?вденного континенту. В?н був першою в?домою ?вропейською експедиц??ю, яка досягла остров?в Земля Ван Д?мена (нин? Тасман?я) ? Ново? Зеланд??, а також оглянула острови Ф?дж?, що в?н ? зробив у 1643 роц?. Тасман, його мореплавець В?сшер ? купець Г?лсеманс також нанесли на карту значн? частини Австрал??, Ново? Зеланд?? та остров?в Тихого океану.
У середин? XVI стол?ття Московське царство п?дкорило татарськ? ханства Казанське й Астраханське, таким чином при?днавши все Поволжя та в?дкривши шлях до Уральських г?р. Колон?зац?ю нових сх?дних земель ? подальший наступ на сх?д очолювали багат? купц? Строганови. Цар ?ван Грозний надав величезн? ма?тки б?ля Уралу, а також податков? п?льги Ан?кею Строганову, який орган?зував велике переселення на ц? земл?. Строганови розвивали на Урал? землеробство, мисливство, солевар?ння, рибальство, видобуток руди, налагодили торг?влю з сиб?рськими племенами.
Близько 1577 року Семен Строганов та ?нш? сини Ан?кея Строганова найняли козацького ватажка ?рмака для захисту ?хн?х земель в?д напад?в сиб?рського хана Кучума. 1580 року Строганови ? ?рмак виступили з ?де?ю в?йськового походу в Сиб?р, щоб воювати з Кучумом на його земл?. 1581 року ?рмак почав сво? плавання в глиб Сиб?ру. П?сля к?лькох перемог над ханським в?йськом, люди ?рмака розбили головн? сили Кучума на ?ртиш? в 3-денн?й битв? б?ля Чуваського мису в 1582 роц?. Залишки хансько? арм?? в?дступили в степи, ? таким чином ?рмак захопив Сиб?рське ханство, включаючи його столицю Кашлик поблизу сучасного Тобольська. Кучум був ще сильний ? раптово напав на ?рмака в 1585 роц? глибоко? ноч?, знищивши б?льш?сть його людей. ?рмак був поранений ? намагався перепливти р?чку Вагай (притока ?ртишу), але потонув п?д вагою власно? кольчуги. Козакам довелося повн?стю в?д?йти з Сиб?ру, але завдяки тому, що ?рмак досл?див ус? основн? р?чков? шляхи Зах?дного Сиб?ру, рос?яни усп?шно повернули вс? його завоювання лише через к?лька рок?в.
На початку XVII стол?ття рух рос?ян на сх?д було упов?льнено через внутр?шн? проблеми в кра?н? п?д час Смутного часу. Однак дуже скоро досл?дження та колон?зац?я величезних територ?й Сиб?ру в?дновилася, головним чином козаками, як? полювали на дорогоц?нне хутро та слонову к?стку. Якщо козаки прийшли з П?вденного Уралу, ?нша хвиля рос?ян прийшла П?вн?чним Льодовитим океаном. Це були помори з Рос?йсько? П?вноч?, як? вже досить давно вели торг?влю хутром з Мангазея на п?вноч? Зах?дного Сиб?ру. 1607 року на п?вн?чн?й теч?? р?чки ?н?сей, б?ля гирла Нижньо? Тунгуски, було засновано поселення Туруханск. 1619 року на середньому ?н?се? в гирл? Верхньо? Тунгуски був заснований ?н?сейський острог.
М?ж 1620 ? 1624 роками група мисливц?в за хутром п?д кер?вництвом Демида П'янди залишила Туруханськ ? досл?дила близько 2 300 к?лометр?в Нижньо? Тунгуски, зимуючи поблизу р?чок В?люй ? Лена. Зг?дно з п?зн?шими легендами (народн? перекази, з?бран? через стол?ття п?сля факту), П'янда в?дкрив Лену. В?н н?бито досл?див близько 2 400 к?лометр?в ?? довжини, досягнувши аж центрально? Якут??. В?н повернувся вгору по Лен?, поки вона не стала занадто скелястою та м?лкою, ? переправився до р?чки Ангара. Таким чином П'янда, можливо, став першим рос?янином, який зустр?в якут?в ? бурят?в. В?н побудував нов? човни ? досл?див близько 1 400 к?лометр?в Ангари, нарешт? досяг ?н?сейська ? виявив, що Ангара (бурятська назва) ? Верхня Тунгуска (Верхня Тунгуска, як спочатку називали рос?яни) — це одна й та сама р?чка.
У 1627 роц? Петро Бекетов був призначений ?н?сейським во?водою в Сиб?ру. В?н усп?шно зд?йснив пох?д по збору податк?в ?з забайкальських бурят?в, ставши першим рос?янином, який ступив у Бурят?ю. В?н заснував тут перше руське поселення Риб?нський острог. 1631 року Бекетов був в?дправлений на р?чку Лену, де в 1632 роц? заснував Якутськ ? послав сво?х козак?в досл?джувати р?чку Алдан ? дал? по Лен?, засновувати нов? фортец? ? збирати податки[153].
Незабаром Якутськ перетворився на важливий вих?дний пункт для подальших рос?йських експедиц?й на сх?д, п?вдень ? п?вн?ч. Максим Перф?ль?в, який ран?ше був одним ?з засновник?в ?н?сейська, в 1631 роц? заснував Братський острог на Ангар?. 1638 року Перф?л?в став першим рос?янином, який ступив до Забайкалля, при?хавши туди з Якутська.
У 1643 роц? Курбат ?ванов на чол? групи козак?в з Якутська на п?вдень в?д Байкальських г?р в?дкрив Байкал, в?дв?давши його остр?в Ольхон. П?зн?ше ?ванов склав першу схему ? опис Байкалу[154].
У 1639 роц? група мореплавц?в п?д кер?вництвом ?вана Москв?т?на першими з рос?ян досягла Тихого океану ? в?дкрила Охотське море, влаштувавши зим?вник на його берез? в гирл? р?чки Уля. В?д м?сцевих жител?в козаки д?зналися про велику р?чку Амур далеко на п?вдн?. 1640 року вони, очевидно, в?дпливли на п?вдень, досл?джували п?вденно-сх?дн? береги Охотського моря, можливо, досягли гирла р?чки Амур ?, можливо, виявили Шантарськ? острови на зворотному шляху.
У 1643 роц? Вас?л?й Поярков перетнув Становий хребет ? досяг верх?в'?в р?чки Зея в кра?н? даур?в, як? платили данину маньчжурам-китайцям. П?сля зим?вл? в 1644 роц? Поярков форсував Зею ? став першим рос?янином, який досяг Амура ? в?дкрив гирло ц??? р?ки з суш?.
У 1644 роц? Михайло Стадух?н в?дкрив р?чку Колиму ? заснував Середньоколимськ. Купець Федот Алекс??в Попов орган?зував подальшу експедиц?ю на сх?д, а Семен Дежньов став кап?таном одного з кочей. 1648 року вони в?дпливли ?з Середньоколимська в Арктику ? через деякий час об?гнули мис Дежньова, ставши таким чином першими досл?дниками, як? пройшли через Берингову протоку ? в?дкрили Чукотку ? Берингове море. Ус? ?хн? коч? та б?льш?сть людей (включаючи самого Попова) загинули в штормах ? сутичках з туб?льцями. Невелика група на чол? з Дежньовим досягла гирла р?чки Анадирь ? пропливла по н?й у 1649 роц?, побудувавши з уламк?в нов? човни. Вони заснували Анадирськ ? сид?ли там, поки ?х не знайшов Стадух?н, прийшовши з Колими по суш?[155].
М?ж 1649 ? 1650 роками ?роф?й Хабаров став другим рос?янином, який досл?див р?чку Амур. Через р?чки Олекма, Тунг?р ? Шилка в?н досяг Амура (Даур??), повернувся до Якутська, а пот?м назад до Амура з б?льшими силами в 1650—1653 роках. Цього разу в?н зустр?в збройний оп?р. В?н побудував зимов? квартири в Албаз?н?, пот?м поплив вниз по Амуру ? знайшов Ачанськ, який передував сучасному Хабаровську, перем?гши чи уникнувши арм?й даурських маньчжурських китайц?в ? корейц?в на сво?му шляху. В?н нав?в карту Амура в сво?му про?кт? р?чки Амур[156]. Згодом рос?яни утримували Амурську область до 1689 року, коли за Нерчинським договором ця територ?я була в?днесена до Китайсько? ?мпер?? (однак вона була повернута за Айгунським договором 1858 року).
М?ж 1659 ? 1665 роками Курбат ?ванов був наступним старостою Анадирського острогу п?сля Семена Дежньова. 1660 року в?н в?дплив в?д Анадирсько? затоки до мису Дежньова. До середини XVII стол?ття рос?яни досл?дили майже весь Сиб?р, за винятком сх?дно? Камчатки та деяких район?в на п?вн?ч в?д Полярного кола. П?дкорення Камчатки зд?йснив на початку 1700-х рок?в Володимир Атласов, тод? як в?дкриття арктично? берегово? л?н?? та Аляски буде завершено Великою П?вн?чною експедиц??ю в 1733—1743 роках.
?вропейська закордонна експанс?я призвела до контакту м?ж Старим ? Новим Св?том, створивши Колумб?в обм?н[157]. Це поклало початок св?тов?й торг?вл? ср?блом ? призвело до прямого втручання ?вропи в торг?влю китайською порцеляною. Це передбачало передачу товар?в, ун?кальних для одн??? п?вкул?, до ?ншо?. ?вропейц? привезли до Нового Св?ту велику рогату худобу, коней, овець, а з Нового Св?ту ?вропейц? отримали тютюн, картоплю, пом?дори, кукурудзу. ?ншими предметами та товарами, як? набули важливого значення у св?тов?й торг?вл?, були пос?ви тютюну, цукрово? тростини та бавовни в Америц?, а також золото та ср?бло, як? привозили з американського континенту не лише до ?вропи, але й до ?нших частин Старого Св?ту[158][159][160][161].
Формування нових трансокеанських зв'язк?в ? подальше розширення ?вропейського впливу призвели до епохи ?мпер?ал?зму, ?сторичного пер?оду, який розпочався в епоху Великих географ?чних в?дкритт?в, протягом якого колон?альн? держави з ?вропи поступово колон?зували б?льшу частину територ?? планети. ?вропейський попит на торг?влю, товари, колон?? та раб?в мав р?зкий вплив на решту св?ту; п?д час ?вропейсько? колон?зац?? американського континенту ?вропейськ? колон?альн? держави завоювали та колон?зували численн? кор?нн? народи та культури, а також зд?йснили численн? примусов? навернення та спроби насильницько? культурно? асим?ляц??. У по?днанн? з занесенням ?нфекц?йних захворювань з ?вропи ц? под?? призвели до р?зкого зменшення чисельност? кор?нного населення Америки. Вчений П?тер С. Менколл узагальнив розпов?д? кор?нних жител?в про ?вропейську колон?зац?ю так: ?прих?д ?вропейц?в прин?с кор?нним американцям смерть, перем?щення, горе та в?дчай?[162]. У деяких рег?онах, наприклад у П?вн?чн?й Америц?, Центральн?й Америц?, Австрал??, Нов?й Зеланд?? та Аргентин?, з кор?нними народами погано поводилися, ?х виганяли з ?хн?х земель ? перетворювали на залежн? меншини на територ??.
Под?бним чином у Зах?дн?й Африц? та Сх?дн?й Африц? м?сцев? держави задовольнили апетит ?вропейських работорговц?в, зм?нивши кол?р обличчя прибережних африканських держав ? докор?нно зм?нивши природу рабства в Африц?, спричинивши вплив на сусп?льства та економ?ку в глибин? кра?ни[160].
У П?вн?чн?й Америц? було багато конфл?кт?в м?ж ?вропейцями та кор?нними народами. ?вропейц? мали багато переваг перед кор?нним населенням. ?нтродукц?йн? ?враз?йськ? хвороби знищили 50–90 % кор?нного населення, оск?льки вони ран?ше не заражалися ними та не мали набутого ?мун?тету[163].
Кукурудза та ман?ок були завезен? в Африку в XVI стол?тт? португальцями[164]. Тепер вони ? важливими основними харчовими продуктами, зам?нюючи м?сцев? африканськ? культури[165]. Альфред В. Кросб? припустив, що зб?льшення виробництва кукурудзи, ман?оки та ?нших культур Нового Св?ту призвело до б?льшо? концентрац?? населення в районах, з яких работорговц? захоплювали сво?х жертв[166].
У св?тов?й торг?вл? ср?блом династ?я М?н була стимульована торг?влею з португальцями, ?спанцями та голландцями. Попри глобальний масштаб, велика частина цього ср?бла опинилася в руках китайц?в, а Китай дом?нував в ?мпорт? ср?бла[167]. М?ж 1600 ? 1800 роками Китай отримував в середньому 100 тонн ср?бла на р?к. Наприк?нц? 16 стол?ття велике населення поблизу Нижньо? теч?? Янцзи давало в середньому сотн? таел?в ср?бла на домогосподарство[168]. Загалом до к?нця XVIII стол?ття з Потос? було вивезено понад 150 000 тонн ср?бла[169]. З 1500 по 1800 р?к Мексика та Перу виробляли близько 80 %[170] св?тового ср?бла, причому б?льш як 30 % з нього в к?нцевому п?дсумку потрапляло в Китай (головним чином завдяки ?вропейським купцям, як? використовували його для покупки екзотичних китайських товар?в). Наприк?нц? 16-го та на початку 17-го стол?ття Япон?я також значною м?рою експортувала до Китаю та зовн?шньо? торг?вл? в ц?лому[170]. Торг?вля з ?вропейськими державами та японцями принесла величезну к?льк?сть ср?бла, яке пот?м зам?нило м?дь ? паперов? банкноти як звичайний зас?б обм?ну в Кита?. Протягом останн?х десятил?ть епохи М?н пот?к ср?бла в Китай значно зменшився, тим самим п?дриваючи державн? доходи та фактично всю економ?ку М?н. Цей збиток для економ?ки посилився впливом на с?льське господарство малого льодовикового пер?оду, що розпочався, стих?йних лих, неврожа?в та раптових еп?дем?й. Подальший розпад влади та доход?в людей дозволив л?дерам повстанц?в, таким як Л? Цзичен, кинути виклик влад? М?н.
Нов? культури, як? прийшли до Аз?? з Америки через ?спанських колон?затор?в у XVI стол?тт?, сприяли зростанню населення Аз??[171]. Хоча основну частину ?мпорту до Китаю становило ср?бло, китайц? також купували в ?спансько? ?мпер?? ролини, що походили з Америки ? доправлялись в П?вденно-Сх?дну Аз?ю на ман?льських галеонах, зокрема батат, кукурудзу та арах?с. Ц? рослини можна було вирощувати на землях, де не росли традиц?йн? китайськ? основн? культури — пшениця, просо та рис, що сприяло зростанню населення Китаю[172][173]. В часи династ?? Сун (960—1279) основною ?жою для б?дняк?в в Кита? став рис[174]. П?сля того, як приблизно в 1560 роц? ?спанц? завезли в Китай з Пол?нез?? батат (солодку картоплю), в?н поступово став зам?щати рис в якост? традиц?йно? ?ж? нижчих клас?в[175].
Прибуття португальц?в до Япон?? в 1543 роц? поклало початок торговому пер?оду Наньбан, коли японц? перейняли к?лька технолог?й ? культурних звича?в, як-от аркебузи, к?раси ?вропейського зразка, ?вропейськ? корабл?, християнство, декоративне мистецтво та мову. П?сля того як китайц? заборонили пряму торг?влю китайських купц?в з Япон??ю, португальц? заповнили цей комерц?йний вакуум як посередники м?ж Кита?м ? Япон??ю. Португальц? купували китайський шовк ? продавали його японцям в обм?н на ср?бло, видобуте в Япон??; оск?льки ср?бло в Кита? було б?льш ц?нним, португальц? могли використовувати японське ср?бло для куп?вл? ще б?льших запас?в китайського шовку[176]. Однак до 1573 року — п?сля того, як ?спанц? заснували торговельну базу в Ман?л? — португальська посередницька торг?вля була переважена головним джерелом надходження ср?бла до Китаю з ?спансько? Америки[177]. Попри те, що Китай д?яв як гвинтик, що рухав колесо св?тово? торг?вл? протягом XVI-XVIII стол?ть, величезний внесок Япон?? в експорт ср?бла до Китаю був вир?шальним для св?тово? економ?ки та л?кв?дност? Китаю та усп?ху в цьому товар?[178].
?тал?йський ?зу?т Маттео Р?чч? (1552—1610) був першим ?вропейцем, якого допустили до Забороненого м?ста. В?н навчав китайц?в будувати сп?нет ? грати на ньому, перекладав китайськ? тексти на латину ? навпаки, а також т?сно сп?впрацював з? сво?м китайським колегою Сюй Гуанц? (1562—1633) над математичною роботою.
У м?ру того, як на ?вропейськ? ринки морем надходило дедал? б?льше р?зноман?тних предмет?в розкош?, попередн? ?вропейськ? ринки предмет?в розкош? стагнували. Атлантична торг?вля значною м?рою вит?снила ?снуюч? ран?ше ?тал?йськ? та н?мецьк? торгов? держави, як? покладалися на сво? балт?йськ?, рос?йськ? та ?сламськ? торгов? зв'язки. Нов? товари також викликали соц?альн? зм?ни, оск?льки цукор, спец??, шовк ? порцелянов? вироби вийшли на ринки розкош? ?вропи.
?вропейський економ?чний центр перем?стився ?з Середземномор'я до Зах?дно? ?вропи. М?сто Антверпен, що входило до Брабантського герцогства, стало ?центром ус??? м?жнародно? економ?ки?[179] ? найбагатшим м?стом ?вропи на той час[180]. ?Голландський золотий в?к? був т?сно пов'язаний ?з епохою Великих географ?чних в?дкритт?в. Франческо Гв?ччард?н?, венец?анський посланець, заявив, що сотн? корабл?в проходили повз Антверпен за день, а 2000 воз?в входили в м?сто щотижня. Португальськ? корабл?, навантажен? перцем ? корицею, розвантажували св?й вантаж. Оск?льки в м?ст? проживало багато ?ноземних купц?в, яким керувала ол?гарх?я банк?р?в-аристократ?в, яким заборонено займатися торг?влею, економ?ка Антверпена була п?д контролем ?ноземц?в, що зробило м?сто дуже ?нтернац?ональним, з купцями та торговцями з Венец??, Рагузи, ?спан?? ? Португал?? та пол?тикою толерантност?, яка привернула велику громаду ортодоксальних ?вре?в. У св?й золотий в?к м?сто пережило три буми: перший був оснований на ринку перцю, другий був започаткований ср?блом Нового Св?ту, що надходило з Сев?ль? (зак?нчився банкрутством ?спан?? в 1557 роц?), ? трет?й бум, п?сля Договору Като- Камбрез?с, в 1559 роц?, оснований на текстильн?й промисловост?.
Попри початков? в?йськов? д??, до 1549 року португальц? в?дправляли щор?чн? торгов? м?с?? на остр?в Шанчуань у Кита?. 1557 року ?м вдалося переконати суд М?н погодитися на законний портовий догов?р, який закр?пив би Макао як оф?ц?йну португальську торгову колон?ю[181]. Португальський монах Гаспар да Круз (бл. 1520 р. 5 лютого 1570 р.) написав першу опубл?ковану в ?вроп? повну книгу про Китай ? династ?ю М?н; видання м?стило ?нформац?ю про географ?ю кра?ни, пров?нц??, корол?вську владу, оф?ц?йний клас, бюрократ?ю, судноплавство, арх?тектуру, землеробство, ремесло, купецьк? справи, одяг, рел?г?йн? та соц?альн? звича?, музику та ?нструменти, писемн?сть, осв?ту та правосуддя[182].
З Китаю основними експортними поставками були шовк ? порцеляна, адаптован? до ?вропейських смак?в. Китайську експортну порцеляну так полюбили в ?вроп?, що в англ?йськ?й мов? china стало загальновживаним синон?мом порцеляни. Порцеляна Kraak (вважа?ться, що названа на честь португальських карак?в, у яких ?? транспортували) була одн??ю з перших китайських вироб?в, як? прибули до ?вропи у масових к?лькостях. Лише найбагатш? могли дозволити соб? цей ранн?й ?мпорт, ? Краак часто з'являвся на голландських натюрмортах.[183] Незабаром голландська Ост-?ндська компан?я налагодила жваву торг?влю з? Сходом, ?мпортувавши 6 м?льйон?в порцелянових вироб?в з Китаю до ?вропи м?ж 1602 ? 1682 роками[184][185]. Китайська майстерн?сть вразила багатьох. М?ж 1575 ? 1587 роками порцеляна Мед?ч? з Флоренц?? була першою усп?шною спробою ?м?тувати китайську порцеляну. Хоча голландськ? гончар? не одразу насл?дували китайську порцеляну, вони почали робити це, коли постачання до ?вропи було перервано, п?сля смерт? ?мператора Ваньл? в 1620 роц?. Краак, головним чином синьо-б?лу порцеляну, насл?дували в усьому св?т? гончар? в Ар?т?, Япон?? та Перс?? — куди звернулися голландськ? купц?, коли пад?ння династ?? М?н унеможливило доступ до китайських ориг?нал?в[186] — ?, зрештою, у Дельфтськ?й порцелян?. Голландський, а п?зн?ше англ?йський дельфтовий посуд, натхненний китайськими зразками, збер?гався приблизно з 1630 року до середини XVIII стол?ття разом ?з ?вропейськими зразками.
Антон?о де Морга (1559—1636), ?спанський чиновник у Ман?л?, склав великий перел?к товар?в, якими торгував М?нський Китай на рубеж? XVI до XVII стол?ть, зазначивши, що були ?р?дк?сн? реч?, як?, якщо б я згадував ?х ус?х, я б н?коли не зак?нчив ? не мав достатньо паперу для цього?[187]. В?дзначивши р?зноман?тн?сть шовкових вироб?в, якими торгують ?вропейц?, Ебрей пише про значн? розм?ри комерц?йних операц?й: "В одному випадку галеон до ?спанських територ?й у Новому Св?т? перев?з понад 50 000 пар шовкових панч?х. Натом?сть Китай ?мпортував переважно ср?бло з перуанських ? мексиканських копалень, яке транспортувалося через Ман?лу. Китайськ? купц? брали активну участь у цих торговельних п?дпри?мствах, ? багато з них ем?грували до таких м?сць, як Ф?л?пп?ни та Борнео, щоб скористатися новими комерц?йними можливостями[172].
Зростання ц?н на золото та ср?бло в ?спан?? зб?глося з великим ?нфляц?йним циклом як в ?спан??, так ? в ?вроп?, в?домим як революц?я ц?н. ?спан?я з?брала велику к?льк?сть золота ? ср?бла з Нового св?ту[188]. У 1540-х роках почався масштабний видобуток ср?бла в мексиканському Гуанахуато. З в?дкриттям ср?бних копалень у Сакатекас? та бол?в?йському Потос? у 1546 роц? велик? парт?? ср?бла стали легендарним джерелом багатства. У 16 стол?тт? ?спан?я збер?гала золото та ср?бло з Ново? ?спан?? на суму, екв?валентну 1,5 трильйона долар?в США (за курсом 1990 року). Будучи наймогутн?шими ?вропейськими монархами у часи, сповнен? в?йн та рел?г?йних конфл?кт?в, правител? Габсбург?в витрачали сво? багатства на в?йни та мистецтво по вс?й ?вроп?. ?Я навчився тут присл?в'я?, — сказав французький мандр?вник у 1603 роц?: ?В ?спан?? все дороге, кр?м ср?бла?[189]. Витрачене ср?бло, яке раптово поширилося по ?вроп?, яка ран?ше в?дчувала голод, спричинило широку ?нфляц?ю[190]. ?нфляц?я була посилена зростанням населення з? статичним р?внем виробництва, низькими зарплатами та зростанням вартост? життя, що завдало шкоди м?сцев?й промисловост?. ?спан?я дедал? б?льше ставала залежною в?д доход?в, що надходили в?д торговельно? ?мпер?? в Америц?, що призвело до першого банкрутства ?спан?? в 1557 роц? через зростання в?йськових витрат[191]. Король ?спан?? Ф?л?п II не виплачував борги в 1557, 1560, 1575 ? 1596 роках. П?двищення ц?н у результат? об?гу валюти сприяло зростанню комерц?йного середнього класу в ?вроп?, буржуаз??, яка стала впливати на пол?тику та культуру багатьох кра?н.
Одним ?з насл?дк?в ?нфляц??, особливо у Велик?й Британ??, було те, що фермери-орендар?, як? тримали довгострокову оренду у лорд?в, в?дчули реальне зниження орендно? плати. Деяк? лорди вир?шили продати свою орендовану землю, породивши др?бних землевласник?в, таких як йомени та джентльмени[192].
-
Карта св?ту з Рудольфових таблиць Йоганна Кеплера (1627), що м?стить багато нових в?дкритт?в. -
Ян Дев?дс де Хем, деталь ср?бного посуду з ?Розк?шно накритого столу з папугами ?, бл. 1650 р?к -
Делфтська порцеляна ?з зображенням китайських сцен, XVIII ст. Музей Ернеста Коньяка
- В?дкриття морського шляху до ?нд??
- Хронолог?я ?вропейських досл?джень Аз??
- ?стор?я досл?дження Африки
- Хронолог?я географ?чних в?дкритт?в
- Португальськ? географ?чн? в?дкриття
- ↑ Здатн?сть корабл?в "йти проти в?тру", характерна як для ?сторичних суден, так ? для будь-яких ?нших, поляга? в по?днанн? в?трильного озбро?ння та форми корпусу. ?ншими важливими чинниками ? к?льк?сть морського забруднення на корпус?, а корове стерно да? явну перевагу перед рульовим веслом, частково через менший оп?р, але також завдяки г?дродинам?чному ефекту, який трохи зменшу? свободу д?й..[63]
- ↑ § 5. Доба Великих географ?чних в?дкритт?в | Загальна географ?я, 6 клас. geomap.com.ua. Процитовано 12 лютого 2023.
- ↑ Butel, Paul (11 березня 2002). The Atlantic (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-0-203-01044-0. Арх?в ориг?налу за 21 кв?тня 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ Portuguese, The - Banglapedia. en.banglapedia.org. Арх?в ориг?налу за 1 кв?тня 2017.
- ↑ Tapan Raychaudhuri (1982). The Cambridge Economic History of India: Volume 1, C.1200-c.1750. CUP Archive. ISBN 978-0-521-22692-9. Арх?в ориг?налу за 4 липня 2014. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Bartolomeu Dias. infoplease. Sandbox Networks, Inc. Арх?в ориг?налу за 21 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
- ↑ BBC - History - Leif Erikson. www.bbc.co.uk (брит.). Арх?в ориг?налу за 20 с?чня 2012. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Fernández-Armesto, Felipe (2007). Amerigo: The Man Who Gave His Name to America (англ.). New York: Random House. с. 73. ISBN 978-1-4000-6281-2. Арх?в ориг?налу за 18 кв?тня 2022. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Davidson, M. H. (1997). Columbus Then and Now: A Life Re-examined. Norman: University of Oklahoma Press, p. 417.
- ↑ Columbus to the Caribbean. fsmitha.com. Арх?в ориг?налу за 31 березня 2022. Процитовано 31 с?чня 2016.
- ↑ Christopher Columbus – Exploration. history.com. Арх?в ориг?налу за 24 червня 2022. Процитовано 31 с?чня 2016.
- ↑ Diffie, Bailey W., and George D. Winius, ?Foundations of the Portuguese Empire, 1415—1580?, p. 176
- ↑ Zweig, Stefan, ?Conqueror of the Seas — The Story of Magellan?, Read Books, 2007, ISBN 1-4067-6006-4
- ↑ Гайко Г. ?., Б?лецький В. С. ?стор?я г?рництва: П?дручник. — Ки?в-Алчевськ: Видавничий д?м ?Ки?во-Могилянська академ?я?, видавництво ?ЛАДО? ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- ↑ а б в г д е ж и к Paine, Lincoln (2013). The Sea and Civilization: A Maritime History of the World. New York: Random House, LLC.
- ↑ Merson, John (1990). The Genius That Was China: East and West in the Making of the Modern World. Woodstock, NY: The Overlook Press. ISBN 978-0-87951-397-9. A companion to the PBS Series The Genius That Was China.
- ↑ Wan Chen, Strange Things of the South, from Robert Temple
- ↑ Manguin, Pierre-Yves (September 1980). The Southeast Asian Ship: An Historical Approach. Journal of Southeast Asian Studies. 11 (2): 266—276. doi:10.1017/S002246340000446X. JSTOR 20070359.
- ↑ Manguin, Pierre-Yves (1993). Trading Ships of the South China Sea. Shipbuilding Techniques and Their Role in the History of the Development of Asian Trade Networks. Journal of the Economic and Social History of the Orient: 253—280.
- ↑ Arnold (2002), p. xi.
- ↑ Houben (2002), pp. 102–04.
- ↑ Harley & Woodward (1992), pp. 156–61.
- ↑ Abu-Lughod (1991), p. 121.
- ↑ а б Arnold (2002), p. 7.
- ↑ а б Mancall (2006), p. 17.
- ↑ Arnold (2002), p. 5.
- ↑ Love (2006), p. 130.
- ↑ Важлив?сть прянощ?в для середньов?чно? медицини була такою, що невдовз? п?сля початку торг?вл? аптекар? та л?кар?, так? як Томе П?р?ш ? Гарс?а да Орта (див. Burns 2001, стор. 14), були в?дправлен? до ?нд?? для вивчення спец?й у таких роботах, як Suma Oriental (див. Pires 1512, p. lxii) та Colóquios dos simples e drogas da India ("Розмови про простих речах, л?ках ? materia medica ?нд??)
- ↑ ScienceDaily (1998), news.
- ↑ Byzantine-Ottoman Wars: Fall of Constantinople and spurring "age of discovery". Арх?в ориг?налу за 4 червня 2015. Процитовано 18 серпня 2012.
- ↑ Overview of Age of Exploration. Арх?в ориг?налу за 9 липня 2012. Процитовано 18 серпня 2012.
- ↑ Spufford (1989), pp. 339–49.
- ↑ Spufford (1989), p. 343.
- ↑ Abu-Lughod (1991), p. 122.
- ↑ а б silk-road (2008), web.
- ↑ DeLamar (1992), p. 328.
- ↑ Abu-Lughod (1991), p. 158.
- ↑ Crowley, Roger (2011). City of Fortune (англ.) (вид. Main). Faber & Faber. ISBN 978-0-571-24595-6.
- ↑ Mancall (2006), p. 14.
- ↑ Mancall (2006), p. 3.
- ↑ Stark, Rodney (2005). The Victory of Reason: How Christianity Led to Freedom, Capitalism and Western Success. New York: Random House Trade Paperbacks. с. 137. ISBN 978-0-8129-7233-7.
- ↑ Diffie (1977), pp. 24–25.
- ↑ Dunn (2004), p. 310.
- ↑ Chen, Yuan Julian (11 жовтня 2021). Between the Islamic and Chinese Universal Empires: The Ottoman Empire, Ming Dynasty, and Global Age of Explorations. Journal of Early Modern History. 25 (5): 422—456. doi:10.1163/15700658-bja10030. ISSN 1385-3783. Арх?в ориг?налу за 17 кв?тня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Mancall (1999), p. 36.
- ↑ DeLamar (1992), p. 329.
- ↑ Tamura (1997), p. 70.
- ↑ Cromer (1995), p. 117.
- ↑ Tsai (2002), p. 206.
- ↑ Mancall (2006), p. 115.
- ↑ а б в г д е ж и Sen, (2016).
- ↑ Major ports in their respective regions included Palembang on the Malaccan Strait, Calicut on the Malabar coast, and Mombasa on the Swahili Coast (see Sen, 2016).
- ↑ Diffie (1977), p. 210.
- ↑ Newitt (2005), p. 9.
- ↑ Diffie (1960), p. 49.
- ↑ Diffie (1977), pp. 29–31.
- ↑ Butel (1999), p. 36.
- ↑ Parry (1981), p. 33.
- ↑ Chaudhuri, K.N. (1985). Trade and Civilization in the Indian Ocean: An Economic History from the Rise of Islam to 1750. Cambridge University Press. с. 64.
- ↑ DeLamar (1992), p. 333.
- ↑ Anderson (2000), p. 50.
- ↑ Joaquinn Pedro Oliveira Martins, The Golden Age Of Prince Henry The Navigator. (New York: Dutton), p. 72.
- ↑ Locke (1824), p. 385.
- ↑ Palmer, Colin (September 2009). Windward Sailing Capabilities of Ancient Vessels. International Journal of Nautical Archaeology. 38 (2): 314—330. doi:10.1111/j.1095-9270.2008.00208.x.
- ↑ Elbl, Martin (1994). The Caravel and the Galleon. У Gardiner, Robert; Unger, Richard W (ред.). Cogs, Caravels and Galleons : the sailing ship, 1000-1650. London: Conway Maritime Press. ISBN 0851775608.
- ↑ Parry (1981), p. 145.
- ↑ Diffie (1977), pp. 132–34.
- ↑ Russell-Wood (1998), p. 9.
- ↑ Daus (1983), p. 33.
- ↑ Bagrow (1964), p. 72.
- ↑ Diffie (1977), pp. 145–48.
- ↑ DeLamar (1992), p. 335.
- ↑ Anderson (2000), p. 59.
- ↑ Lusa. Portugueses chegaram à América 19 anos antes de Colombo. Expresso. Арх?в ориг?налу за 15 грудня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
- ↑ DeLamar (1992), p. 341.
- ↑ Maclean (2008), web.
- ↑ Forbes (1993), p. 22
- ↑ Mancall (1999), p. 26.
- ↑ DeLamar (1992), p. 345.
- ↑ Davenport (1917), pp. 107–11.
- ↑ Croxton (2007), web (on subscription)
- ↑ Diffie (1977), pp. 463–64.
- ↑ Diffie (1977), pp. 464–65.
- ↑ Pohl, Frederick J. (1966). Amerigo Vespucci: Pilot Major. New York: Octagon Books. с. 54–55.
- ↑ Morison, Samuel (1974). The European Discovery of America: The Southern Voyages, 1492–1616. New York: Oxford University Press.
- ↑ N. McAlister, Lyle. (1984) Spain and Portugal in the New World: 1492—1700. p. 75.
- ↑ Crow (1992), p. 136.
- ↑ Catholic Encyclop?dia 2, web.
- ↑ Diffie (1977), pp. 456–62.
- ↑ Arciniegas (1978), pp. 295—300.
- ↑ Diffie (1977), p. 458.
- ↑ Bethell, Leslie (1984). The Cambridge History of Latin America, Volume 1, Colonial Latin America. Cambridge: Cambridge University Press. с. 257. ISBN 978-0-521-23223-4. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2022. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Laguarda Trias, Rolando A. (1988). Pilotos portugueses en el Rio de La Plata durante el siglo XVI. Coimbra: UC Biblioteca Geral 1. с. 59—61. Арх?в ориг?налу за 11 грудня 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
- ↑ Newen Zeytung auss Presillg Landt (PDF). Арх?в (PDF) ориг?налу за 2 червня 2013. Процитовано 1 липня 2013.
- ↑ Morison (1942), pp. 65–75.
- ↑ а б Abu-Lughod (1991), 252
- ↑ Bernstein, William J. (2008). A Splendid Exchange: How Trade Shaped the World (англ.). New York: Grove Press. ISBN 978-0-8021-4416-4.
- ↑ The Lusiads. the Guardian (англ.). 21 травня 2001. Арх?в ориг?налу за 24 серпня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
- ↑ Magazine, Smithsonian; Fiegl, Amanda. Adventures of a Portuguese Poet. Smithsonian Magazine (англ.). Арх?в ориг?налу за 24 серпня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
- ↑ Diffie (1977), p. 185.
- ↑ Milton (1999), pp. 5–7.
- ↑ Cortes?o, Armando (1944). The Suma Oriental of Tomé Pires: an account of the east, from the Red Sea to Japan, written in Malacca and India in 1512–1515/The Book of Francisco Rodrigues rutter of a voyage in the Red Sea, nautical rules, almanack and maps, written and drawn in the east before 1515. The Hakluyt Society. ISBN 978-81-206-0535-0. Арх?в ориг?налу за 14 листопада 2021. Процитовано 10 лютого 2016.
- ↑ Pfoundes (1882), p. 89.
- ↑ Nowell (1947), p. 8.
- ↑ Cole (2002), p. 37.
- ↑ Otfinoski (2004), p. 33
- ↑ Zweig (1938), p. 51.
- ↑ Donkin (2003), p. 29.
- ↑ DeLamar (1992), p. 349.
- ↑ Catholic Encyclop?dia 2007, web.
- ↑ Fernandez-Armesto (2006), p. 200.
- ↑ Society, National Geographic (6 кв?тня 2020). Magellan Killed in Philippine Skirmish. National Geographic Society (англ.). Арх?в ориг?налу за 24 травня 2022. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Lach (1998), p. 1397
- ↑ а б Newitt (2005), p. 104.
- ↑ Lach (1998), p. 1397.
- ↑ Diffie (1977), p. 375.
- ↑ Galvano (1563), p. 168
- ↑ Fernandez-Armesto (2006), p. 202.
- ↑ U.C. (2009), web
- ↑ Lawson (2007), pp. 84–88.
- ↑ Lawson (2007), pp. 29–32.
- ↑ Weddle (1985), p. 42.
- ↑ а б в г д е Grunberg (2007), magazine
- ↑ Restall (2004), pp. 659–87.
- ↑ Castillo (1963), p. 294.
- ↑ Cervantes web, original text.
- ↑ Pacey (1991), p. 88
- ↑ N. McAlister, Lyle. (1984) Spain and Portugal in the New World: 1492—1700. p. 316.
- ↑ Boxer (1977), p. 18.
- ↑ Linschoten (1598), original book
- ↑ Boxer (1969), p 109.
- ↑ а б Paine (2000), p. xvi.
- ↑ Cartier E.B. (2009), web.
- ↑ Histori.ca (2009), web.
- ↑ Gutierrez (1998). pp. 81–82.
- ↑ San Diego HS, web.
- ↑ Pattridge, Blake D. ?Francis Drake? in Encyclopedia of Latin American History and Culture, vol. 2, 402
- ↑ Von der Porten, Edward (January 1975). Drake's First Landfall. Pacific Discovery, California Academy of Sciences. 28 (1): 28—30.
- ↑ Morison, Samuel Eliot (1978). The Great Explorere: The European Discovery of America. New York: Oxford University Press, Inc. с. 700. ISBN 978-0195042221.
- ↑ Cassels, Sir Simon (August 2003). Where Did Drake Careen The Golden Hind in June/July 1579? A Mariner's Assessment. The Mariner's Mirror. 89 (1): 263. doi:10.1080/00253359.2003.10659292.
- ↑ а б Gough, Barry (1980). Distant Dominion: Britain and the Northwest Coast of North America, 1579-1809. Vancouver: U Univ. of British Columbia Press. с. 15. ISBN 0-7748-0113-1.
- ↑ Turner, Michael (2006). In Drake's Wake Volume 2 The World Voyage. United Kingdom: Paul Mould Publishing. с. 163. ISBN 978-1-904959-28-1.
- ↑ Cassels, Sir Simon (August 2003). Where Did Drake Careen The Golden Hind in June/July 1579? A Mariner's Assessment. The Mariner's Mirror. 89 (1): 263,264. doi:10.1080/00253359.2003.10659292.
- ↑ Sugden, John (2006). Sir Francis Drake. London: Pimlico. с. 136,137. ISBN 978-1-844-13762-6.
- ↑ Turner, Michael (2006). In Drake's Wake Volume 2 The World Voyage. United Kingdom: Paul Mould Publishing. с. 173. ISBN 978-1-904959-28-1.
- ↑ Pattridge, ?Francis Drake?, 406
- ↑ Hacquebord (1995)
- ↑ Frobisher, Sir Martin (1535?–1594), privateer, explorer, and naval commander. Oxford Dictionary of National Biography (амер.). doi:10.1093/ref:odnb/9780198614128.001.0001/odnb-9780198614128-e-10191. Процитовано 1 грудня 2022.
- ↑ Synge (1912), p. 258
- ↑ ULT (2009), web
- ↑ Wilford (1982), p. 139.
- ↑ Medina (1918), pp. 136—246.
- ↑ Mutch (1942), p. 17.
- ↑ Lincoln (1994), p. 62
- ↑ Lincoln (1994), p. 247
- ↑ Fisher (1981), p. 30
- ↑ Dymytryshyn (1985), web
- ↑ McNeill (2019), web.
- ↑ Hahn, Barbara (31 липня 2019). Tobacco - Atlantic History. oxfordbibliographies.com. Оксфорд: Oxford University Press. doi:10.1093/obo/9780199730414-0141.
- ↑ Escudero, Antonio Gutiérrez (2014). Hispaniola's Turn to Tobacco: Products from Santo Domingo in Atlantic Commerce. У Aram, Bethany; Yun-Casalilla, Bartolomé (ред.). Global Goods and the Spanish Empire, 1492–1824: Circulation, Resistance, and Diversity. Basingstoke: Palgrave Macmillan. с. 216—229. doi:10.1057/9781137324054_12. ISBN 978-1-137-32405-4.
- ↑ а б Knight, Frederick C. (2010). Cultivating Knowledge: African Tobacco and Cotton Workers in Colonial British America. Working the Diaspora: The Impact of African Labor on the Anglo-American World, 1650–1850. New York and London: New York University Press. с. 65–85. doi:10.18574/nyu/9780814748183.003.0004. ISBN 9780814748183. LCCN 2009026860.
- ↑ Nater, Laura (2006). Colonial Tobacco: Key Commodity of the Spanish Empire, 1500–1800. У Topik, Steven; Marichal, Carlos; Frank, Zephyr (ред.). From Silver to Cocaine: Latin American Commodity Chains and the Building of the World Economy, 1500–2000. Durham, North Carolina: Duke University Press. с. 93—117. doi:10.1215/9780822388029-005. ISBN 978-0-8223-3753-9.
- ↑ Peter C. Mancall (1998). The Age of Discovery. Reviews in American History. 26 (1): 35. ISSN 0048-7511. JSTOR 30030873.
?нш? документи ш?стнадцятого стол?ття, так? як чудовий Флорент?йський кодекс, м?стять св?дчення м?сцевих спостер?гач?в, чи? думки були записан? ?вропейськими св?дками завоювання. Ц? тексти м?стять подробиц? про м?сцев? практики, а також погляди на завоювання з точки зору загарбник?в. Деяк? з цих м?сцевих джерел були перекладен? англ?йською мовою. У питанн? зустр?ч? ц? джерела згодн?: прих?д ?вропейц?в прин?с кор?нним американцям смерть, перем?щення, горе та в?дчай.
- ↑ Cook (1998), p. 13
- ↑ OSU (2006), news.
- ↑ Scitizen (2007), web.
- ↑ Crosby (1972), p. 188.
- ↑ von Glahn, Richard (1996). Myth and Reality of China's Seventeenth Century Monetary Crisis. Journal of Economic History. 2: 132.
... silver wanders throughout all the world... before flocking to China, where it remains as if at its natural center.
- ↑ Huang, Ray (1975), Financial management, Taxation and Governmental Finance in Sixteenth-Century Ming China, Cambridge University Press, с. 266—305, doi:10.1017/cbo9780511735400.011, ISBN 9780511735400
- ↑ Potosí Silver Mines. Atlas Obscura.
- ↑ а б Flynn, Dennis O. (1995). Born with a "Silver Spoon": The Origin of World Trade in 1571 (PDF). Journal of World History. University of Hawaii Press. Арх?в ориг?налу (PDF) за 23 кв?тня 2018. Процитовано 2 грудня 2022.
- ↑ Columbia University (2009), web.
- ↑ а б Ebrey (2006), p. 211.
- ↑ Crosby (1972), pp. 198—201
- ↑ Gernet (1962), p. 136.
- ↑ Crosby (1972), p. 200.
- ↑ Spence (1999), pp. 19–20.
- ↑ Brook (1998), p. 205.
- ↑ Flynn, Dennis Owen; Giraldez, Arturo (2002). Cycles of Silver: Global Economic Unity through the Mid-Eighteenth Century. Journal of World History. 13 (2): 391—427. doi:10.1353/jwh.2002.0035. ISSN 1527-8050.
- ↑ Braudel (1985), p. 143.
- ↑ Dunton (1896), p. 163.
- ↑ Brook (1998), p. 124.
- ↑ Aas (1976), pp. 410–11.
- ↑ For a study on foreign objects in Dutch paintings, see Hochstrasser 2007, Still life and trade in the Dutch golden age.
- ↑ Volker (1971), p. 22.
- ↑ Brook (1998), p. 206.
- ↑ Howard (1978), p. 7.
- ↑ Brook (1998), pp. 205—206.
- ↑ Walton (1994), pp. 43–44
- ↑ Braudel (1979), p. 171.
- ↑ Tracy (1994), p. 655.
- ↑ Braudel (1979), pp. 523–25
- ↑ Overton, Mark (1996). Agricultural Revolution in England: The transformation of the agrarian economy 1500–1850. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-56859-3.
- ?Фавст?вський ?мпульс ? досл?дження ?вропи? в The Fortnightly Review
- ?Discover Columbus: Re-reading the Past? на Zinn Education Project.org (шестистор?нковий план уроку для старшокласник?в ?з Rethinking Schools)
- Castillo, Bernal Díaz del, John Michael Cohen (1963). The conquest of New Spain. Penguin Classics. с. 1. ISBN 978-0-14-044123-9.
- Galvano, Antonio. The Discoveries of the World from Their First Original Unto the Year of Our Lord 1555, issued by the Hakluyt Society. Kessinger Publishing. ISBN 978-0-7661-9022-1.
- Linschoten, Jan Huyghen van (2004). Voyage to Goa and Back, 1583–1592, with His Account of the East Indies: From Linschoten's Discourse of Voyages, in 1598. New Delhi, AES. ISBN 978-81-206-1928-9.
- Mancall, Peter C. (2006). Travel narratives from the age of discovery: an anthology. Oxford University Press US. ISBN 978-0-19-515597-6. Арх?в ориг?налу за 26 липня 2022.
- Pires, Tomé, Armando Cortes?o, Francisco Rodrigues (1990). The Suma oriental of Tome Pires: an account of the East, from the Red Sea to China, written in Malacca and India in 1512–1515; and, The book of Francisco Rodrigues: Pilot-Major of the armada that discovered Banda and the Moluccas. Asian Educational Services. ISBN 978-81-206-0535-0.
- Real Cédula aprobando la capitulación concedida por Carlos V a Francisco Pizarro para la conquista y población del Perú (?сп.). Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes.
- Abu-Lughod, Janet (1991). Before European Hegemony: The World System A.D. 1250–1350. Oxford University Press US. ISBN 978-0-19-506774-3. Арх?в ориг?налу за 22 травня 2022.
- Anderson, James Maxwell (2000). The history of Portugal. Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-313-31106-2. Арх?в ориг?налу за 7 кв?тня 2022.
- Arciniegas, Germán (1978). Amerigo and the New World: The Life & Times of Amerigo Vespucci. Octagon Books. ISBN 978-0-374-90280-3.
- Armesto, Felipe Fernandez (2006). Pathfinders: A Global History of Exploration. W.W. Norton & Company. ISBN 978-0-393-06259-5.
- Arnold, David (2002). The Age of Discovery, 1400–1600, Lancaster pamphlets. Routledge. ISBN 978-0-415-27996-3. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2022.
- Boxer, Charles Ralph (1969). The Portuguese Seaborne Empire 1415–1825. Hutchinson. ISBN 978-0-09-131071-4.
- Boxer, Charles Ralph (1977). The Dutch seaborne empire, 1600–1800. Taylor & Francis. ISBN 978-0-09-131051-6. Арх?в ориг?налу за 22 травня 2022.
- Braudel, Fernand (1992). The Wheels of Commerce, vol. II of Civilization and Capitalism 15th–18th Century. University of California Press. ISBN 978-0-520-08115-4.
- Braudel, Fernand (1992). The perspective of the world. University of California Press. ISBN 978-0-520-08116-1.
- Brook, Timothy (1998). The Confusions of Pleasure: Commerce and Culture in Ming China. University of California Press. ISBN 978-0-520-22154-3.
- Burns, William E. (2001). The scientific revolution: an encyclop?dia. ABC-CLIO. ISBN 978-0-87436-875-8.
- Butel, Paul (1999). The Atlantic. Routledge. ISBN 978-0-415-10690-0.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Cole, Juan Ricardo (2002). Sacred Space and Holy War. I.B.Tauris. ISBN 978-1-86064-736-9.
- Cook, Noble David (1998). Born to die: disease and New World conquest, 1492–1650. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-62730-6.
- Crosby, Alfred W., Jr (2003). The Columbian Exchange: Biological and Cultural Consequences of 1492 (вид. 30th Anniversary). Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-275-98092-4. Арх?в ориг?налу за 22 травня 2022.
- Cromer, Alan (1995). Uncommon Sense: The Heretical Nature of Science. Oxford University Press US. ISBN 978-0-19-509636-1.
- Crow, John A. (1992). The Epic of Latin America. University of California Press. с. 136. ISBN 978-0-520-07723-2.
- Daus, Ronald (1983). Die Erfindung des Kolonialismus. Wuppertal/Germany: Peter Hammer Verlag. ISBN 978-3-87294-202-9.
- Davenport, Frances Gardiner (1917). European Treaties Bearing on the History of the United States and Its Dependencies to 1648. Washington, DC: Carnegie Institute of Washington.
- De Lamar, Jensen (1992). Renaissance Europe: age of recovery and reconciliation. D.C. Heath. ISBN 978-0-669-20007-2.
- Diffie, Bailey (1977). Foundations of the Portuguese Empire, 1415–1580. University of Minnesota Press. ISBN 978-0-8166-0782-2.
- Diffie, Bailey (1960). Prelude to empire: Portugal overseas before Henry the Navigator. University of Nebraska Press. ISBN 978-0-8032-5049-9.
- Dymytryshyn, Basil, E.A.P. Crownhart-Vaughan, Thomas Vaughan (1985). Russia's conquest of Siberia, 1558–1700: a documentary record (рос.). Western Imprints, The Press of the Oregon Historical Society. ISBN 978-0-8032-5049-9.
- Donkin, R.A. (2003). Between east and west: the Moluccas and the traffic in spices up to the arrival of Europeans. Memoirs of the American Philosophical Society, Diane Publishing. с. 1. ISBN 978-0-87169-248-1.
- Dunn, Ross E. (2004). The adventures of Ibn Battuta, a Muslim traveler of the fourteenth century. University of California Press. ISBN 978-0-520-24385-9.
- Dunton, Larkin (1896). The World and Its People. Silver, Burdett.
- Ebrey, Patricia Buckley, Anne Walthall, James B. Palais (2006–2008). East Asia: A Cultural, Social, and Political History. Houghton Mifflin. ISBN 978-0-618-13384-0.
- Fisher, Raymond H. (1981). The Voyage of Semen Dezhnev in 1648. The Hakluyt Society. ISBN 978-0-904180-07-7.
- Fiske, John (1892–2009). The Discovery of America: With Some Account of Ancient America and the Spanish Conquest. Houghton Mifflin. ISBN 978-1-110-32015-8.
- Forbes, Jack D. (1993). Africans and Native Americans: the language of race and the evolution of Red-Black peoples. University of Illinois Press. ISBN 978-0-252-06321-3.
- Gernet, Jacques (1962). Daily life in China, on the eve of the Mongol invasion, 1250–1276. Stanford University Press. с. 1. ISBN 978-0-8047-0720-6.
- Gitzen, Garry (2011). Francis Drake in Nehalem Bay 1579, Setting the Historical Record Straight. Fort Nehalem.
- Goodrich, Luther Carrington, Chao-ying Fang, Ming Biographical History Project Committee – Association for Asian Studies. (1976). Dictionary of Ming biography, 1368–1644. Columbia University Press. ISBN 978-0-231-03833-1.
- Gutierrez, Ramon A, and Richard J. Orsi (1998). Contested Eden: California before the Gold Rush. University of California Press. ISBN 978-0-520-21274-9. Арх?в ориг?налу за 22 травня 2022.
- Hacquebord, Louwrens (September 1995). In Search of Het Behouden Huys: A Survey of the Remains of the House of Willem Barentsz on Novaya Zemlya (PDF). Arctic. 48 (3): 250. doi:10.14430/arctic1246.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Hochstrasser, Julie (2007). Still life and trade in the Dutch golden age. Yale University Press. ISBN 978-0-300-10038-9.
- Howard, David and John Ayers (1978). China for the West: Chinese Porcelain and other Decorative Arts for Export, Illustrated from the Mottahedeh Collection. London and New York: Sotheby Parke Bernet.
- Lach, Donald F., Edwin J. Van Kley (1998). Asia in the Making of Europe, Volume III: A Century of Advance. Book 3: Southeast Asia. University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-46768-9.
- Lawson, Edward W. (2007). The Discovery of Florida and Its Discoverer Juan Ponce de Leon. Kessinger Publishing. ISBN 978-1-4325-6124-6.
- Lincoln, W. Bruce (2007). The Conquest of a Continent: Siberia and the Russians. Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-8922-8. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2022.
- Locke, John (1824). The works of John Locke: in nine volumes, Volume 9" The history of navigation. C. and J. Rivington.
- Love, Ronald S. (2006). Maritime Exploration in the Age of Discovery, 1415–1800. Greenwood Press. ISBN 978-0-313-32043-9. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2022.
- Mancall, Peter C. (1999). "The Age of Discovery" in The Challenge of American History, ed. Louis Masur. Johns Hopkins University Press. ISBN 978-0-8018-6222-9.
- Medina (1974). El Piloto Juan Fernandez descubridor de las islas que ilevan su hombre, y Juan Jufre, armador de la expedicion que hizo en busca de otras en el mar del zur (?сп.). Gabriela Mistral. ISBN 978-0-313-32043-9.
- Milton, Giles (1999). Nathaniel's Nutmeg. London: Sceptre. ISBN 978-0-340-69676-7.
- Morison, Samuel Eliot (2007). Admiral of the Ocean Sea: The Life of Christopher Columbus. Read Books. ISBN 978-1-4067-5027-0. Арх?в ориг?налу за 22 травня 2022.
- Mutch, T.D. (1942). The First Discovery of Australia. Sydney: Journal of the Royal Australian Historical Society.
- Newitt, Malyn D.D. (2005). A History of Portuguese Overseas Expansion, 1400–1668. Routledge. ISBN 978-0-415-23979-0.
- Nowell, Charles E. (1947). The Discovery of the Pacific: A Suggested Change of Approach. The Pacific Historical Review" (Volume XVI, Number 1).
- Otfinoski, Steven (2004). Vasco Nu?ez de Balboa: explorer of the Pacific. Marshall Cavendish. ISBN 978-0-7614-1609-8. Арх?в ориг?налу за 10 вересня 2022.
- Pacey, Arnold (1991). Technology in world civilization: a thousand-year history. MIT Press. ISBN 978-0-262-66072-3. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2022.
- Pagden, Anthony (1993). European Encounters with the New World: From Renaissance to Romanticism. New Haven: Yale University Press.
- Paine, Lincoln P. (2000). Ships of discovery and exploration. Houghton Mifflin Harcourt. ISBN 978-0-395-98415-4. Арх?в ориг?налу за 22 травня 2022.
- Parry, J. H. (1981). The Age of Reconnaissance. University of California Press. ISBN 978-0-520-04235-3. Арх?в ориг?налу за 22 травня 2022.
- Parry, J. H. (1981). The Discovery of the Sea. University of California Press. с. 1. ISBN 978-0-520-04237-7.
- Penrose, Boies (1955). Travel and Discovery in the Renaissance:1420–1620. Harvard University Press. ISBN 978-0-689-70153-5.
- Pfoundes, C. (1882). Notes on the History of Eastern Adventure, Exploration, and Discovery, and Foreign Intercourse with Japan. Transactions of the Royal Historical Society (Volume X).
- Restall, Matthew (2004). Seven Myths of the Spanish Conquest. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-517611-7. Арх?в ориг?налу за 10 вересня 2022.
- Russell-Wood, A.J.R. (1998). The Portuguese empire, 1415–1808: a world on the move. JHU Press. ISBN 978-0-8018-5955-7. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2022.
- Sen, Tansen (2016). The Impact of Zheng He's Expeditions on Indian Ocean Interactions. Bulletin of the School of Oriental and African Studies. 79 (3): 609—636. doi:10.1017/S0041977X16001038.
- Spence, Jonathan D. (1999). The Chan's Great Continent: China in Western Minds. W.W. Norton & Co. ISBN 978-0-393-31989-7.
- Spufford, Peter (1989). Money and its Use in Medieval Europe. Cambridge, UK: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-37590-0. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2022.
- Bagrow, Leo, R.A. Skelton (1964). History of cartography. Transaction Publishers, 2009. ISBN 978-1-4128-1154-5. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2022.
- Synge, J.B. (2007). A Book of Discovery. Yesterday's Classics. ISBN 978-1-59915-192-2.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Tamura, Eileen H.; Linda K. Mention; Noren W. Lush; Francis K.C. Tsui; Warren Cohen (1997). China: Understanding Its Past. University of Hawaii Press. ISBN 978-0-8248-1923-1.
- Tracy, James D. (1994). Handbook of European History 1400–1600: Late Middle Ages, Renaissance, and Reformation. Boston: Brill Academic Publishers. ISBN 978-90-04-09762-9.
- Tsai, Shih-Shan Henry (2002). Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle. University of Washington Press. ISBN 978-0-295-98124-6.
- Volker, T. (1971). Porcelain and the Dutch East India Company: as recorded in the Dagh-registers of Batavia Castle, those of Hirado and Deshima and other contemporary papers, 1602–1682. E.J. Brill.
- Walton, Timothy R. (1994). The Spanish Treasure Fleets. Pineapple Press (FL). ISBN 978-1-56164-049-2. Арх?в ориг?налу за 22 травня 2022.
- Weddle, Robert S. (1985). Spanish Sea: the Gulf Of Mexico in North American Discovery, 1500–1685. Texas A&M University Press. ISBN 978-0-89096-211-4.
- Wilford, John Noble (1982). The Mapmakers, the Story of the Great Pioneers in Cartography from Antiquity to Space Age. Vintage Books, Random House. ISBN 978-0-394-75303-4.
- Zweig, Stefan (2007). Conqueror of the Seas – The Story of Magellan. Read Books. ISBN 978-1-4067-6006-4. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2022.