文化活动网上订票,场馆手机预约…"株洲文化云"上线

Р?гас Фереос
грец. Ρ?γα? Βελεστινλ??
?м'я при народженн?	грец. Ρ?γα?
Народився	1757[…]  Velestinod, Османська ?мпер?я
Помер	24 червня 1798(2025-08-07)  Белград, Белградський пашалик, Османська ?мпер?я  ·пов?шення
Кра?на	Османська ?мпер?я
М?сце проживання	Velestinod Ampelakiad Kissosd Константинополь Бухарест В?день
Д?яльн?сть	дипломат, журнал?ст, ф?лософ, перекладач, поет, письменник, пол?тик
Знання мов	новогрецька ? французька
Напрямок	Новогрецьке Просв?тництво
Magnum opus	Thouriosd
Автограф
Роботи у В?к?джерелах Висловлювання у В?к?цитатах  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Портрет Р?гаса Фереоса, Нац?ональний ?сторичний музей Грец??

Р??гас, також Р?гас Фере?ос (грец. Ρ?γα? Φερα?ο?, Констанд?нос Р?гас, Р?гас Велест?нл??с (грец. Ρ?γα? Βελεστινλη??); близько 1757, Велест?нон, ном Магн?с?я,— 24 червня 1798, Белград) — д?яч грецького нац?онально-визвольного руху, поет.

?сторична постать, дуже шанована в Грец?? ? не менш загадкова: окрем? пер?оди його життя в?дом? лише з легендарних переказ?в, ? нав?ть щодо його власного ?мен? в досл?дник?в упевненост? нема?.

Початковий етап б?ограф??

Народився в заможн?й с?м'? в м?ст? Велест?нон (Фессал?я), де колись було розташоване давньогрецьке м?сце Фери (саме тому посл?довники Р?гаса, як? були прихильниками антично? традиц??, ? назвали його Фереосом, тобто Ферейським). Зак?нчив училище у Фессал??. Близько 1774 року опинився в Стамбул?. Зг?дно з переказом, сталося це так. Р?гас н?бито вбив якогось османа, що знущався з нього, ? тому змушений був утекти до загону клефт?в. Останн? й переправили юнака до столиц? Османсько? ?мпер??, де в?н знайшов службу секретаря в Александра ?псилант?. Разом з майбутн?м проводирем ?Ф?л?к? Етер?я? в?н при?хав до Бухаресту (це в?дбулося приблизно 1782 року).

Тут, у Валах??, в?н був секретарем та пов?рником тамтешн?х вельмож. Займався л?тературною та перекладацькою д?яльн?стю ? через це вв?йшов до гуртка ф?нансового д?яча ? одночасно палкого пропагандиста народно? мови (див. Д?мот?к?) фанар?ота Дим?тр?оса Катардз?са, борця за формування грецько? нац?онально? св?домост?. Хоча цей гурток зовс?м не був д??во революц?йним, але достатньо в?льнодумним, ? там Р?гас мав змогу ознайомитися з творч?стю французьких просв?тител?в: Вольтера, Руссо, Д?дро, Монтеск'? (згодом йому виявилися близькими й ?де? Велико? французько? революц??).

Л?тературна д?яльн?сть

1790 року Р?гас при?хав до В?дня, де того ж року почала виходити грецькою мовою газета ?Еф?мер?с?. Р?гас вважав, що для п?дготовки майбутнього визвольного руху треба розпочати з пом?рковано? просв?тницько? д?яльност?. Так ? з'явилася його перша в?дома публ?кац?я — ?Школа чутливих коханц?в? (1790). Досл?дженнями грецьких ?сторик?в л?тератури встановлено, що це був не ориг?нальний тв?р, а сво?р?дна переробка шести опов?дань французького письменника Рет?фа де ля Бретона. Р?гаса в цих опов?даннях приваблювали не так ?амури?, як ствердження вол? особистост?, права на власний розсуд влаштовувати свою долю, розпоряджатися нею. Перекладач-переробник Рет?фа доповнив сюжети опов?дань новими еп?зодами, а також вставив до тексту к?лька сентиментальних в?рш?в, бо, мовляв, це б?льш в?дпов?да? грецькому духов?. Ця книга Р?гаса мала такий усп?х, що ?й насл?дували (анон?мна зб?рка ?Завершення кохання?, В?день, 1792; м?стила три опов?дання).

Якщо ?Школа…? пропагувала в?льн?сть почутт?в та ?дею природно? р?вност? людей, то наступна публ?кац?я Р?гаса — свободу мислення. Мотто до не? так ? стверджувало: ?Правильно мислить той, хто мислить в?льно?. А називалася ця друга книжка ?Антолог?я природничих наук?. Вона д?йсно м?стила початков? в?домост? з природознавства, хоча на загал ?? зм?ст не обмежувався тим, що декларувалося в назв?: текст був спрямований на ?нищення забобон?в? ? в явному та неявному вигляд? в?дтворював ?де? Руссо та енциклопедист?в.

У середовищ? грецько? д?аспори В?дня Р?гас знайшов однодумц?в, ? подальш? його видавнич? проекти ?нод? реал?зувалися в сп?вавторств?. Так, йому належать дв? (з трьох) частини в книз? ?Моральний трин?жок?. Одна з них називалася ?Ол?мп?я? ? була перекладом п'?си Метастаз?о; вона нагадувала грекам про Ол?мп?йськ? ?гри античност? й мала на мет? пробудження нац?онально? гордост?. Друга (?Альп?йська пастушка?, в?ршований переклад пов?ст? Мармонтеля) була витримана в дус? ?Школи чутливих коханц?в?. Також вважа?ться, что Р?гасу належить переклад двох п'?с Моль?ра.

П?дготовка до повстання. Арешт ? страта

У серпн? 1796 року Р?гас пере?жджа? до В?дня остаточно ? почина? безпосередню п?дготовку до антиосманського повстання. В?дпов?дно до цього зм?ню?ться й характер його л?тературно? та перекладацько? творчост?. Саме заради майбутнього повстання в?н протягом 1791—1796 рок?в займався вивченням географ?? Грец??. Тепер в?н бере участь у переклад? з французько? книги Бартелем? ?Новий Анахарс?с? ? долуча? до ?? видання мапу Грец?? на дванадцяти аркушах, включаючи план Стамбула та розташування османських в?йськових об'?кт?в. Книга вийшла у В?дн? 1797 року; Р?гасу належить переклад т??? частини, яка стосу?ться Фессал?? (глави 35–39).

Того ж таки 1797 року, у листопад?, п?дп?льно друку?ться головний тв?р Р?гаса — ?Революц?йний ман?фест, або Новий пол?тичний устр?й для народ?в Румел??, Мало? Аз??, остров?в Середземного моря, Валах?? та Молдови?. Еп?графом до ц??? брошури слугувало гасло Французько? революц?? ?Свобода! Р?вн?сть! Братерство!?, а складалася вона з чотирьох частин: ?В?дозва?, ?Права людини?, ?Конституц?я? та ?Вояцька п?сня?. Основн? положення пол?тично? доктрини Р?гаса були пов'язан? з якоб?нськими ?деями. В?н обстоював ?дею р?вноправност? християн ?з мусульманами та братерства ус?х поневолених османською владою народ?в. Виходячи з цього, в?н висував програму сп?льно? боротьби, наголошуючи в першу чергу на розв'язанн? соц?альних, а не нац?ональних проблем ? звертаючись до османського народу з таким самим братерським почуттям, як ? до грецького та ?нших. Але у сво?му плану майбутнього пол?тичного устрою колишньо? Османсько? ?мпер?? в?н фактичну перевагу в?ддавав ун?тарн?й модел?, а не федеративн?й. Для ц??? плановано? держави в?н запропонував назву ?Грецька республ?ка?; ?? територ??ю мали бути Балканський п?востр?в та Мала Аз?я.

Нев?д'?мною частиною Р?гасового ман?фесту був ?Вояцький г?мн?, який дуже швидко розповсюдився по вс?х Балканах ? в подальш?й ?стор?? Грец?? звучав у кожному випадку соц?ально? активност? аж до нов?тн?х час?в. Поез?я була для Р?гаса не естетично самодостатньою д?яльн?стю, а лише засобом, збро?ю у визвольн?й боротьб?. Певна р?ч, що користувався в?н народною мовою, а не штучною арха?зованою, ? таким чином як поет може вважатися попередником прихильник?в д?мот?к? (?нод? його зараховують нав?ть до попередник?в ?он?чно? школи). Р?гасу належить також ?Патр?отичний г?мн?, який так само користувався значною популярн?стю.

У ц? останн? два роки перебування у В?дн? Р?гас заснував та?мне товариство ?Етер?я? (цю назву пот?м перейняв гурток Александра ?псилант? — див. Ф?л?к? етер?я). У нього в?дразу з'явилися численн? прихильники в грецьк?й д?аспор? р?зних кра?н ? в сам?й Грец??. Наприк?нц? 1797 року Р?гас разом ?з к?лькома однодумцями вирушив з В?дня до Грец??. Але в Тр??ст? ?х ус?х заарештувала австр?йська пол?ц?я ? п?сля п'яти м?сяц?в ув'язнення видала османськ?й влад?. Р?гаса задушили в Белградськ?й фортец?; за легендою, останн?ми словами революц?онера були ?Я пос?яв свободу, хай ?нш? прийдуть ? пожнуть!?

Впливи ? посмертна слава

Р?гаса було в?длучено в?д православно? церкви. 1798 року Константинопольський патр?архат поширив ?Батьк?вське вмовляння?, де декларувалося, що просв?та та заклики до нац?онального зв?льнення йдуть проти Божо? вол?. Тод? ж опубл?кував сво? ?Братерське вмовляння?, присвячене пам'ят? та захисту ?дей Р?гаса, впливовий грецький просв?тн?й д?яч ? ф?лолог Адамант?ос Кора?с. Того ж року на Керк?р? було надруковано г?мни Р?гаса.

Р?гас став геро?м народних п?сень ? л?тературних твор?в. В?н був символом боротьби за свободу для Байрона, Пушк?на та ?нших ф?лелл?н?в. У Грец?? поширювався лубковий малюнок, на якому було зображено Р?гаса, що сп?ва? сво? г?мни у кол? сп?вв?тчизник?в.

Д?яч? ?Ф?л?к? етер?я? п?дхопили ?де? Р?гаса, вважали себе продовжувачами його справи. П?сн? Р?гаса слугували повстанцям за бойов? марш?. П?зн?ше вони знов лунали п?д час повстань, антифашистсько? боротьби, громадянсько? в?йни 1946—1949 рок?в. ?сторичну драму В. Ротаса ?Р?гас?, написану в двадцят? роки XX стол?ття, було заборонено за надто прозор? натяки на утиски грецько? влади. У роки диктатури ?чорних полковник?в? (1967—1974) ?м'я Р?гаса носила п?дп?льна студентська орган?зац?я.

Укра?нською мовою фрагмент ?Вояцько? п?сн?? переклав Анатол?й Чердакл? (?Л?тературна Укра?на?, 11 червня 1971, № 46, с. 4).

Джерела

(рос.)

• Димитрис Спатис. Греческая новая литература // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1972, т. 7, стлб. 352, 357.
• Костас Кодзьяс. Фереос // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1972, т. 7, стлб. 937.
• Г. Л. Арш. Фереос // Советская историческая энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1974, т. 15, стлб. 57–58.
• Т. Н. Чернышова. Греческая литература // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1988, т. 5, с. 348–352.
• С. Б. Ильинская. Греческая литература // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1989, т. 6, с. 542.