学校门口太堵太危险？看这个小学如何一招搞掂

Морський л?д, Азовське море

Сезонне поширення льоду у Св?товому океан?

Поширення криги в Арктиц? в березн?-вересн?

Супутникова св?тлина морського льоду в Беринговому мор?

Сезонн? коливання в довгостроков?й перспектив? зниження арктичного морського льоду

Сезонн? коливання арктичного морського льоду в довгостроков?й перспектив?, зниження його обсягу за оц?нками вим?рювання ? чисельного моделювання

百度 3个火念什么

Морськи?й л?д, морська крига — л?д, що утворю?ться при замерзанн? морсько? води при температур? нижчо? за 0 °C. При утворенн? морського льоду м?ж ц?лком пр?сними кристалами льоду опиняються др?бн? крапл? солоно? води, як? поступово ст?кають вниз.

Властивост?

Найважлив?ш? властивост? морського льоду — порист?сть ? солон?сть, що визначають його густину (в?д 0,85 до 0,94 г/см 3). Через малу густину льоду крижини п?дносяться над поверхнею води на 1/7 — 1/10 ?х об'?му. Танення морського льоду почина?ться при температур? вище за ?2,3 °C. У пор?внянн? з пр?сним в?н важче п?дда?ться роздробленню на частини ? б?льш еластичний.

Солон?сть

Солон?сть морського льоду залежить в?д солоност? води, швидкост? льодоутворення, ?нтенсивност? перем?шування води ? його в?ку. Чим старше л?д, тим менше його солон?сть, так як солона ропа при таненн? ст?ка? в море. У середньому солон?сть льоду в 4 рази нижче солоност? води з яко? в?н утворився, коливаючись в?д 0 до 15 ‰ (пром?ле), в середньому 3-8 ‰. У Антарктичних водах зустр?чалися льоди з солон?стю б?льше 22 ‰.

Густина

Морський л?д ? складним ф?зичним т?лом, що склада?ться з кристал?в пр?сного льоду, ропи, бульбашок пов?тря ? р?зних дом?шок. Сп?вв?дношення складових залежить в?д умов льодоутворення ? наступних льодових процес?в ? вплива? на середню густину льоду. Так, наявн?сть бульбашок пов?тря (порист?сть (оц?ню?ться у в?дсотках в?д загального об'?му зразка льоду) значно зменшу? густину льоду. Солон?сть льоду вплива? на його густину ? щ?льн?сть менше, н?ж порист?сть. При солоност? льоду 2 пром?ле ? нульовий пористост? густина льоду становить 922 кг/м3, а при пористост? 6 в?дсотк?в знижу?ться до 867 кг/м3. У той же час при нульов?й пористост? зб?льшення солоност? з 2 до 6 пром?ле призводить до зб?льшення густини льоду т?льки з 922 до 928 кг/м3.

Теплоф?зичн? властивост?

Середня питома теплопров?дн?сть морського льоду приблизно в п'ять раз?в вище, н?ж у води, ? у в?с?м раз?в вище, н?ж у сн?гу, ? становить близько 2,1 Вт/м·градус, але до нижньо? ? верхньо? поверхонь льоду може зменшуватися через зб?льшення солоност? ? зростання к?лькост? пор.

Тепло?мн?сть морського льоду наближа?ться до тепло?мност? пр?сного льоду з пониженням температури, коли сольовий розс?л вимерза?. ?з зростанням солоност?, а отже, зб?льшенням маси розсолу, тепло?мн?сть морського льоду все б?льше залежить в?д теплоти фазових перетворень, тобто зм?н температури. Ефективна тепло?мн?сть льоду зб?льшу?ться з п?двищенням його солоност? ? температури.

Теплота плавлення (? кристал?зац??) морського льоду колива?ться в?д 150 до 397 кДж/кг у залежност? в?д температури ? солоност? (з п?двищенням температури або солоност? теплота плавлення знижу?ться).

Оптичн? властивост?

Чистий л?д прозорий для св?тлоових промен?в. Включення (пов?трян? бульбашки, сольовий розс?л, пил) розс?юють промен?, значно зменшуючи прозор?сть льоду. В?дт?нки кольору морського льоду в великих масивах вар?юють в?д б?лого до коричневого.

Б?лий л?д утворю?ться з сн?гу й ма? багато пухирц?в пов?тря або осередк?в з розсолом.

Молодий морський л?д зернисто? структури з? значною к?льк?стю пов?тря ? розсолу часто ма? зелений кол?р.

Багатор?чн? торосист? льоди, з яких видавлен? дом?шки, ? молод? льоди, як? замерзали в спок?йних умовах, часто мають блакитний або син?й кол?р. Блакитним також бува? глетчерний л?д ? айсберги. У блакитному льоду ч?тко видно голчасту структуру кристал?в.

Коричневий або жовтуватий л?д ма? р?чковий або прибережний генезис, в ньому ? дом?шки глини або гум?нових кислот.

Початков? види льоду (крижане сало, шуга) мають темно-с?рий кол?р, ?нод? з? сталевим в?дт?нком. З? зб?льшенням товщини льоду його кол?р ста? св?тл?ше, поступово переходячи в б?лий. При таненн? тонк? крижинки знову стають с?рими.

У випадку, якщо л?д м?стить велику к?льк?сть м?неральних або орган?чних дом?шок (планктон, еолов? суспенз??, бактер??), його кол?р може зм?нюватися на червоний, рожевий, жовтий , аж до чорного.

У зв'язку з властив?стю льоду затримувати довгохвильову рад?ац?ю, в?н здатний створювати парниковий ефект, що призводить до нагр?вання шару води, що знаходиться п?д ним.

Механ?чн? властивост?

П?д механ?чними властивостями льоду розум?ють його здатн?сть протистояти деформац?ям.

Типов? види деформац?? льоду: розтяг, стиск, зсув, вигин. Вид?ляють три стад?? деформац?? льоду: пружна, пружно- пластична, стад?я руйнування. Врахування механ?чних властивостей льоду важливий при визначенн? оптимального курсу криголам?в, а також при розм?щенн? на крижинах вантаж?в, полярних станц?й, при розрахунку м?цност? корпусу судна.

Умови утворення

При утворенн? морського льоду м?ж ц?лком пр?сними кристалами льоду опиняються др?бн? крапл? солоно? води, як? поступово ст?кають вниз. Температура замерзання ? температура найб?льшо? густини морсько? води залежить в?д ?? солоност?. Морська вода, солон?сть яко? нижче 24,695 пром?ле (так звана солонувата вода), при охолодженн? спочатку досяга? найб?льшо? густини, як ? пр?сна вода, а при подальшому охолодженн? ? в?дсутност? перем?шування швидко досяга? температури замерзання. Якщо солон?сть води вище 24,695 пром?ле (солона вода), вона охолоджу?ться до температури замерзання при пост?йному зб?льшенн? щ?льност? з безперервним перем?шуванням (обм?ном м?ж верхн?ми холодними ? нижн?ми тепл?шими шарами води), що не створю? умов для швидкого вихолоджування ? замерзання води, тобто при однакових погодних умовах солона океан?чна вода замерза? п?зн?ше солонувато?.

Нашарований л?д. На початку процесу замерзання поверхн? води проходить утворення тонкого льоду. П?д д??ю в?тру ? теч?? окрем? частинки льоду починають вза?мод?яти – наповзати одна на одну без значного формування битого льоду. П?зн?ше шари льоду змерзаються ? утворюють нашарований л?д. Нашарований л?д форму?ться ?з шар?в обмежено? довжини, а його товщина може складати 1-1,2 м. ?нколи зустр?чаються утворення нашарованого льоду товщиною 3-4 м.

Вплив на кл?мат

Прогноз зм?ни товщини крижаного покриву до 2050 року

Морський л?д ма? значний вплив на глобальний кл?мат, хоча ? розташований переважно б?ля полюс?в. Завдяки великому альбедо, л?д в?дбива? значну к?льк?сть сонячних промен?в у космос, ? сприя? охолодженню вс??? планети. При п?двищенн? температури, к?льк?сть льоду зменшу?ться, а отже б?льше сонячно? енерг?? поглина?ться океаном, п?двищуючи його температуру, що призводить до ще б?льшого танення льоду. Розвиток цих процес?в може порушити глобальну циркуляц?ю води в океан?, у як?й полярн? шапки в?д?грають значну роль. Площ? максимального розповсюдження льоду в Арктиц? у 2015, 2016, 2017 ? 2018 роках стали чотирма найнижчими значеннями за всю ?стор?ю спостережень (з 1979 року).

Класиф?кац??

Морський л?д, стислий п?д д??ю хвиль на шугу, розм?р плит 1-3 м

Н?лас в Арктиц?

Морський л?д за сво?м розташуванням ? рухливост? под?ля?ться на три типи:

• припай,
• плавуч? (дрейфуюч?) льоди,
• паков? багатор?чн? льоди (пак).

За стад?ями розвитку льодувид?ляють к?лька так званих початкових вид?в льоду (у порядку часу утворення):

• Крижан? голки,
• Крижане сало,
• Снежура,
• Шуга,
• Внутр?шньоводний (у тому числ? донний або як?рний), що утворю?ться на певн?й глибин? ? на предметах, що знаходяться у вод? в умовах турбулентного перем?шування води.

В наступн?й стад?? льодоутворення розр?зняють:

• Н?лас, що утворю?ться при спок?йн?й поверхн? моря з сала ? снежури (темний н?лас до 5 см завтовшки, св?тлий н?лас до 10 см завтовшки) — тонка еластична к?рка льоду, легко прогина?ться на вод? або брижах ? утворю? при стисканн? зубчаст? нашарування;
• Склянки, що утворюються в розпр?снен?й вод? при спок?йному мор? (в основному, в затоках, близько гирла р?чки — тенд?тна блискуча к?рка льоду, яка легко лама?ться п?д д??ю хвил? ? в?тру;
• Блинчатий л?д, що утворю?ться при слабкому хвилюванн? з крижаного сала, снежури або шуги або внасл?док розлому в результат? хвилювання склянки, н?ласу або так званого молодого льоду. Явля? собою пластини льоду округло? форми в?д 30 см до 3 м в д?аметр? ? товщиною 10 — 15 см з п?днятими краями через обтирання та удар?в крижин.

Подальшою стад??ю розвитку льодоутворення ? молод? льоди, як? под?ляються на с?рий (товщина 10 — 15 см) ? с?ро-б?лий (товщиною 15 — 30 см) л?д.

Морський л?д, що розвива?ться ?з молодого льоду ? ма? в?к не б?льше одного зимового пер?оду, назива?ться однор?чним льодом. Цей однор?чний л?д може бути:

• Тонким однор?чним льодом — б?лий л?д товщиною 30 — 70 см,
• Середньо? товщини — 70 — 120 см,
• Товстим однор?чним льодом — завтовшки б?льше 120 см.

Якщо морський л?д п?ддавався таненню хоча б протягом одного року, в?н належить до старих льод?в. Стар? льоди под?ляються на:

• Залишковий однор?чний — л?д, що не розтанув л?том ? знаходиться знову в стад?? замерзання,
• Двор?чний — про?снував б?льше одного року (товщина досяга? 2 м),
• Багатор?чний — старий л?д товщиною 3 м ? б?льше, що пережив танення не менше двох рок?в. Поверхня такого льоду покрита численними нер?вностями, горбами, що утворилися в результат? неодноразового танення. Нижня поверхня багатор?чних льод?в також в?др?зня?ться великою нер?вн?стю ? р?зноман?тн?стю форми.

Товщина багатор?чних льод?в в П?вн?чному Льодовитому океан? в деяких районах досяга? 4 м. У антарктичних водах в основному знаходиться однор?чний л?д товщиною до 1,5 м, який зника? в л?тн?й час.

За структурою морський л?д умовно д?литься на голчастий, губчастий ? зернистий, хоча зазвичай в?н зустр?ча?ться зм?шано? структури.

Област? поширення

Через низьк? температури пов?тря в полярних широтах у в?дкритому океан? та в мор? льоди поширен? ц?лий р?к. Суц?льний крижаний покрив встановлю?ться у захищених в?д хвилювань районах. Товщина морсько? криги в таких акватор?ях може досягати 3 м. Найпотужн?ш?й та найст?йк?ший в?н б?ля берег?в Антарктиди. Рухлив? морськ? льоди перем?щуються разом з теч?ями чи п?д д??ю в?тр?в. У П?вн?чному Льодовитому океан? л?д збер?га?ться ц?лий р?к. В арктичних морях взимку утворю?ться суц?льний крижаний покрив та плавуч? льоди, а вл?тку — т?льки плавуч? льоди. У Баренцовому мор?, яке з?гр?ва?ться теплою П?вн?чноатлантичною теч??ю, льод?в нема?. У п?вн?чн?й частин? Тихого океану л?д утворю?ться на п?вноч? Берингового та Охотського мор?в та п?д д??ю в?тр?в ? теч?й досяга? острова Хоккайдо. У П?вденн?й п?вкул? межа плавучих льод?в знаходиться набагато дал? в?д полюса, н?ж у п?вн?чному (досяга? 60–55° п?вденно? широту в ?нд?йському океан? та 50° п?вденно? широти в Атлантичному).

За тривал?стю збереження крижаного покриву ? його генезис у акватор?ю Св?тового океану зазвичай д?лять на ш?сть зон:

• Акватор??, на яких крижаний покрив присутн?й ц?лий р?к (центр Арктики, п?вн?чн? райони мор?в П?вн?чного Льодовитого океану, антарктичн? моря Амундсена, Белл?нсгаузена, Ведделла.
• Акватор??, на яких льоди щор?чно зм?нюються (Баренцове, Карське моря).
• Акватор?? з сезонним крижаним покривом, що утворю?ться взимку ? повн?стю зника? вл?тку (Балт?йське, Б?ле, Касп?йське, Охотське, Японське моря).
• Акватор??, на яких льоди утворюються т?льки в дуже холодн? зими (Мармурове, П?вн?чне, Чорне моря).
• Акватор??, на яких ? л?д, принесений теч?ями з-за ?х меж (Гренландське море, район острова Ньюфаундленд, значна частина П?вденного океану, включно з областями поширення айсберг?в.
• Решта акватор?й, що становлять б?льшу частину Св?тового океану, на поверхн? яких океан?чна крига в?дсутня.

Див. також

• Гляц?олог?я
• Айсберг
• Торос
• Брайн?кл

?нтернет-ресурси

• (англ.) Антарктична стор?нка [Арх?вовано 10 лютого 2007 у Wayback Machine.] та Досл?дження та моделювання морсько? криги [Арх?вовано 2 кв?тня 2011 у Wayback Machine.] на сайт? Нац?онально? адм?н?страц?? з океанограф?чних та метеоролог?чних досл?джень США (National Oceanic and Atmospheric Administration, NOAA).
• (англ.) Cryosphere Today: Current Arctic sea ice conditions [Арх?вовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• (англ.) Морська крига [Арх?вовано 7 червня 2011 у Wayback Machine.] на сайт? Британсько? антаркитично? ?нспекц?? (British Antarctic Survey, BAS).
• (англ.) Морська крига [Арх?вовано 12 грудня 2012 у WebCite] на сайт? Нац?онального центру досл?джень сн?гу та льоду США (National Snow and Ice Data Center, NSIDC).
• (англ.) Arctic ice 'disappearing quickly' [Арх?вовано 5 травня 2011 у Wayback Machine.]. BBC News, 28 September 2005.
• (англ.) (н?м.) Н?мецька група з досл?джень морсько? криги. [Арх?вовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
• В?део [Арх?вовано 27 липня 2013 у Wayback Machine.] утворення морсько? криги на узбережж? Балт?йського моря.
• (англ.) (рос.) Фазова д?аграма Вода-пара-л?д. [Арх?вовано 5 с?чня 2008 у Wayback Machine.]
• (англ.) Ф?зичн? властивост? льоду [Арх?вовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.] — стор?нка на сайт? Кал?форн?йського технолог?чного ?нституту (California Institute of Technology, Caltech).
• (англ.) Л?д [Арх?вовано 14 лютого 2010 у Wayback Machine.] в м?нералог?чн?й баз? Webmineral.
• (англ.) Л?д [Арх?вовано 25 липня 2012 у Wayback Machine.] в м?нералог?чн?й баз? MinDat.org
• (англ.) The physics of ice. [Арх?вовано 27 грудня 2009 у Wayback Machine.]
• Yearly Arctic Sea Ice Age with Graph of Ice Age By Area: 1984 - 2016 : [англ.] : [арх. 28 лютого 2018 року] / Cindy Starr // NASA. Scientific Visualization Studio. — . — Дата звернення: 28 лютого 2018 року. — ан?мац?я зменшення багатор?чно? криги в акватор?? П?вн?чного Льодовитого океану за пер?од 1984-2016 рок?в; в?део на YouTube