极致大玩具 2017款本田先锋1000-5限量版试驾
| К?бела Κυβ?λη | |
|---|---|
 К?бела | |
| мати Бог?в, Дарувальниця родючост? | |
| М?фолог?я | Давньогрецька, Давньоримська, |
| Божество в | давньогрецька рел?г?я, давньоримська рел?г?я, Phrygian religiond ? cult of Cybele and Attisd  |
| М?сцев?сть | Стародавня Грец?я, Стародавн?й Рим, Мала Аз?я |
| Покровитель для | природа |
| Д?ти | Н?кея, Corybasd, Alced ? М?дас[1] |
| Атрибути | Леви |
| Частина в?д | давньогрецька м?фолог?я ? давньоримська рел?г?я |
 Мед?афайли у В?к?сховищ? | |
К?бела (грец. Κυβ?λη, лат. Cybele), Ц?бела, ?нод? К?беба (грец. Κυβ?βη) — у давньогрецьк?й м?фолог?? богиня[2], що ма? фриг?йське кор?ння. В?дома також п?д ?менами: К?вева, Д?нд?мена, ?дейська мати, Велика Мати бог?в. По функц?ях близька до богин? Ре?, ?нод? аж до ототожнення. Зг?дно з? Страбоном, отримала сво? ?м'я в?д К?бел[3]. ?? храм в Сардах згаду? Геродот[4].
Важливу роль у м?фах про К?белу в?д?гра? ?стор?я Атт?са.
К?бела народила в?д ?ас?она Корибанта. П?сля смерт? ?ас?она Дардан, К?бела ? Корибант перенесли в Аз?ю священн? обряди Матер? бог?в ? вирушили у Фриг?ю[5]. К?бела в?д Ол?мпа народила Алку, яку назвала богинею К?белою[6]. Або це д?вчинка, виплекана в горах зв?рами ? отримала ?м'я в?д гори К?бели, подруга Марс?я, кохана Атт?са. Коли ?? батько вбив Атт?са, вона поб?гла кра?ною з бубнами, д?йшла до Н?си, там ?? покохав Аполлон ? пересл?дував до Г?перборе?[7].
П?ндар написав ?й диф?рамб[8]. Серед автор?в елег?й була популярною розпов?дь про жрицю К?бели ? лева[9].
К?беба — стародавн? ?м'я К?бели[10]. У лув?йських написах IX ст. до н. е. божество Ат? Купала згадана на рель?ф? з зображенням Тешуба[11].
В м?кенських текстах зустр?ча?ться te-i-ja ma-te-re (? Theiai matrei, Мат?р бог?в) [12].
?? згаду? П?ндар[12]. ?? статую створив Ф?д?й[13]. Храм ?? в Песс?нунт?, званий Агд?ст?с, де похований Атт?с[14], а також храм у Анаг?рунт? (Аттика)[15]. ?й присвячен? XIV г?мн Гомера ? XXVII орф?чний г?мн[16].
Д?нд?мена (Д?нд?м?да) — поширений еп?тет Матер? бог?в[17], за назвою гори Д?нда над м?стом Песс?нунт[3]. Святилище Д?нд?мени на гор? над К?зиком заснували аргонавти[3]. Храм богин?-матер? Д?нд?мени у Ф?вах споруджений П?ндаром[18].
Спочатку фриг?йська богиня, уособлення матер?-природи, що шанувалася в б?льш?й частин? областей Мало? Аз?? (особливо в горах ?ди, в Л?д??, В?ф?н?? ? Галат??). Супутниками богин?, фриг?йська назва яко? була Аммас, вважалися корибанти, курети ? ?дейськ? дактил?; ?? улюбленцем ? прекрасний юнак Атт?с. Через грецьк? колон?? з Мало? Аз?? культ К?бели рано проник у Грец?ю, де богиня ототожнювалася з кр?тською мат?р'ю Зевса, Ре?ю, ? зазвичай називалася ?великою мат?р'ю бог?в?.
В?д служител?в К?бели, вимагалося повне п?дпорядкування сво?му божеству, доведення себе до екстатичного стану, аж до нанесення один одному кривавих ран ? оскоплення в ?м'я К?бели неоф?т?в.
Головн? атрибути К?бели — золота кол?сниця, запряжена левами, ? корона у вигляд? зубчасто? веж?. Оточення ?? складали корибанти ? курети, дик? пантери ? леви. К?бела виступала як дарувальниця родючост?, володарка г?р, л?с?в та зв?р?в.
В Аф?нах ?й був присвячений храм, з ?? назвою, роботи Ф?д?я або Агоракр?та.
Введення культу К?бели в Рим? (204 р?к до н. е.) зб?глося з к?нцем Друго? Пун?чно? в?йни, коли Рим активно просувався на сх?д. Зг?дно з ?С?в?линими книгами?, урочисто був перевезений особливим посольством стародавн?й символ культу богин?, темний кам?нь (ймов?рно, метеорит), з ?? храму в Песс?нунт?. У порту Ост?я, Богиню зустр?чали вс? ж?нки, ? коли статуя Богин? ?з?йшла? на берег, ?? повинн? були нести д?ви до храму В?ктор?? на Палатин?. День, коли це сталося — 12 кв?тня, дотримувався згодом, як фестиваль Мегалес?я. В?д цього часу культ богин? п?д ?м'ям Велико? Матер? (Mater magna) став державним; зав?дувала особлива колег?я жерц?в. Самим римлянам спочатку заборонили брати участь в обрядах культу К?бели; розповсюджуватися м?ж ними в?н почав лише за час?в ?мпер??. Особливо багато народу залучали спокутн? жертви К?бел?: тавробол?? ? кр?обол?? (посвячення в культ шляхом зрошення бичачою або баранячою кров'ю). Для цього пер?оду характерне злиття К?бели ? Опс, римсько? богин? пос?в?в та жнив. Найб?льшу пишн?сть святам на честь богин? набрали в епоху ?мпер??. Саме тод? в епоху особливого розвитку рел?г?йного синкретизму К?бела ста? покровителькою добробуту м?ст ? взагал? вс??? держави.
- Словник антично? м?фолог??. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 стор?нок.
- Руся?ва А. С. Культ К?бели в Ольв?? / Археолог?я, 1972, вип. 7 [Арх?вовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- К?бела — Рея [Арх?вовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Л?тери К — Ком. — С. 639-640. — 1000 екз.
- 65 К?бела — астеро?д, названий на честь божества.
- ↑ Coulter C. R., Turner P. Encyclopedia of Ancient Deities
- ↑ Еврипид. Вакханки 79
- ↑ а б в Страбон. География XII 5, 3 (стр.567)
- ↑ Геродот. История V 102
- ↑ Диодор Сицилийский. Историческая библиотека V 49, 2
- ↑ Диодор Сицилийский. Историческая библиотека V 49, 3
- ↑ Диодор Сицилийский. Историческая библиотека III 58-59 // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.455-456, 544
- ↑ Пиндар, фр.80 Бергк
- ↑ Псевдо-Симонид. Эпиграмма 59 Пейдж и другие
- ↑ Лукан. Фарсалия I 600; Фульгенций. Мифологии III 5
- ↑ Баюн Л. С. Этнокультурные контакты в древней Малой Азии: Фригия, Юго-Восточная Анатолия, Северная Месопотамия. // Вестник древней истории. 2007. № 4. С.157
- ↑ Пиндар. Пифийские песни III 79; дифирамб 1, ст.8; фр.95
- ↑ Павсаний. Описание Эллады I 3, 5
- ↑ Павсаний. Описание Эллады I 4, 5
- ↑ Павсаний. Описание Эллады I 31, 1
- ↑ См. также Лукреций. О природе вещей II 594—643.
- ↑ Геродот. История I 80; Павсаний. Описание Эллады IX 25, 3; Страбон. География X 3, 12 (стр.469); См. Нонн. Деяния Диониса XV 397.
- ↑ Павсаний. Описание Эллады IX 25, 3
| Головн? боги |  | |
|---|---|---|
| Жерц? | ||
| В?рування ? ритуали | ||
| Свята | Агонал?я ? Амбарвал?? ? Амбурб?я ? Арм?лустр?ум ? Брумал?я ? Вакханал?я ? Венерал?? ? Вестал?я ? В?нал?? ? В?ков? ?гри ? Вольтурнал?? ? Вулканал?? ? Д?вал?? ? Epulum Jovis ? Екв?р?? ? Капрот?н?я ? Карментал?я ? Комп?тал?? ? Консуал?? ? Кв?нкватр?? ? Кв?р?нал?? ? Ларентал?? ? Лемур?я ? Л?берал?? ? Лукар?? ? Ludi Apollinares ? Ludi Plebeii ? Ludi Romani ? Луперкал?? ? Матронал?? ? Мед?тр?нал?? ? Меркурал?? ? Неморал?я ? Нептунал?? ? Опал?? ? Паганал?? ? Парентал?? ? Пар?л?? ? Роб?гал?я ? Сатурнал?? ? Септ?монт?? ? Туб?люстр?? ? Ферал?? ? Флорал?? ? Фонтанал?я ? Форд?ц?д?? ? Форнакал?? ? Фур?нал?? ? Fors fortuna ? Цереал?? | |
| ?нш? боги, божества ? духи | ||
| Dii militares | ||
| Персон?ф?кац?я | ||
|
Це незавершена стаття з м?фолог??. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |
 | |
|---|---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я | |
| Тематичн? сайти | |
| Словники та енциклопед?? | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Православная энциклопедия · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklop?die · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclop?dia Britannica · Encyclop?dia Universalis · Encyclop?dia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana · World History Encyclopedia |
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/0kgfy · GND: 118640283 · J9U: 987007558673905171 · LCCN: no2017056567 · LIBRIS: c9psxp3w275dx6w · MAK: 9810604992205606 · NKC: jo2016908771 · SELIBR: 318807 · SUDOC: 027290360 · VIAF: 10639267 |