三星看好内存芯片 预计第一季度利润同比增长48%
Греци?зм — слово, його окреме значення, висл?в, морфема тощо, запозичен? з грецько? мови або утворене за ?? зразком. Грецизми переважно усв?домлюються мовцями як чужор?дний елемент ? збер?гають ознаки свого походження.
Серед ?нших сл?в грецького походження вир?зняються загальнослов'янськ?, сх?днослов'янськ? грецизми ? так?, що вживаються лише в укра?нськ?й мов? (в ?нших слов'ян, мовах ?х або нема?, або вони запозичен? з укра?нсько?). Специф?чно укра?нськими грецизмами ?: атерина, левада, лиман, спудей (учень духовного навчального закладу), троянда, халепа та ?н.
До найдавн?ших грецизм?в належать безпосередн? запозичення, засво?н? мовою Ки?всько? Рус? ще до прийняття християнства внасл?док торгово-економ?чних зв'язк?в з Грец??ю та ?? колон?ями в П?вн?чному Причорномор'? ? Надазов'?.
?нш? потрапили до укра?нсько? п?зн?ше:
- Халепа < χαλεπ?
Велика к?льк?сть грецизм?в прийшла в укра?нську мову п?сля прийняття християнства через старослов'янськ? переклади рел?г?йно? л?тератури.
Через посередництво церковнослов'янсько? засво?н? й християнськ? ?мена, як грецького походження (Андр?й, Арсен, Василь, ?вген, Микола, Олександр, Олена, Соф?я, Фед?р та ?н.), так ? латинського й гебрейського.
Кр?м лексичних грецизм?в, в укра?нськ?й мов? виникли кальки грецьких лексем, зокрема складних (благов?сний, благодатний, благородний, благословенний, благов?ст, благословляти), серед них ? власн? ?мена, що сп?в?снують з грецькими зразками (Богдан — Федот, Богодар — Фед?р) або вживаються т?льки в укра?нському калькованому вар?ант? (В?ра, Любов, Над?я).
? також фразеолог?зми з р?зних грецьких джерел, в?дтворен? засобами укра?нсько? мови (п?знай самого себе; яблуко розбрату; або з? щитом, або на щит?).
?нтернац?ональна лексика
Протягом наступних стол?ть з'явилося багато наукових терм?н?в грецького походження як запозичених з грецько? мови, так ? утворених на основ? грецьких морфем. Переважна б?льш?сть грецизм?в (85 %) у сучасн?й укра?нськ?й мов? належить до ?нтернац?онал?зм?в (апсида, економ?я, ?стор?я, мелод?я, метагалактика, музика, строфа, ф?лософ?я та ?н.) — в основному це терм?нолог?чна лексика.
Якщо лексика рел?г?йного характеру запозичувалася через посередництво церковнослов'янсько? мови, то науково-техн?чн? терм?ни — переважно через посередництво латини й зах?дно?вропейських мов. У зв'язку з цим сл?д звернути увагу на розб?жност? у передаванн? грецизм?в з? л?терами β, θ, η. При запозиченн? з церковнослов'янсько? ?х передають укра?нськими л?терами ?в?, ?ф? ? ??? (?нод? ?и?) в?дпов?дно, при запозиченн? через латину — л?терами ?б?, ?т? ? ?е? (на початку слова — ?ге?). Ц? неоднозначност? спричинен? фонетичними зм?нами у процес? ?сторичного розвитку грецько? мови: церковнослов'янська традиц?я ор??нту?ться на середньогрецьку (в?зант?йську) та новогрецьку вимову, латинська й зах?дно?вропейська — на давньогрецьку (класичну). Те ж саме грецьке слово може бути запозичене р?зними шляхами — при цьому не т?льки написання, але й значення його може бути р?зним. Наприклад, грец. σχ?μα (?образ?) через церковнослов'янське посередництво засво?не у форм? ?схима?, через латинське — як ?схема?. ?м'я героя грецьких м?ф?в Ηρακλ?? надал? стало канон?чним християнським ?м'ям ? потрапило до укра?нсько? у форм? ??ракл?й?, у той час щодо самого м?фолог?чного персонажа вжива?ться форма ?Геракл?. ?нше грецьке ?м'я, Θε?δωρο? (буквально — ?Богодар?) може вживатися як в укра?нськ?й адаптац?? ?Фед?р? (якщо його нос?й укра?нець, б?лорус чи рос?янин), так ? в формах ?Теодорос? (щодо грек?в) ? ?Теодор?, ?Теодоро? (щодо жител?в багатьох ?вропейських кра?н).
- О. Д. Пономар?в. Грецизм // Укра?нська мова : енциклопед?я / НАН Укра?ни, ?нститут мовознавства ?м. О. О. Потебн?, ?нститут укра?нсько? мови ; ред. В. М. Русан?вський [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- СУЛМ. Лексика ? фразеолог?я. К., 1973;
- Пономар?в О. Д. Специф?чна укра?нська лексика грецького походження // ?Мовознавство?, 1973, № 5.
- Енциклопед?я укра?нознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
![]() |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |