2017成都大学生广告创意大赛巡讲会走进成都大学
?лар?он Семенович Св?нц?цький | |
---|---|
![]() | |
Народився | 7 кв?тня 1876 Буськ, нин? Льв?вська область |
Помер | 18 вересня 1956 (80 рок?в) Льв?в, нин? Укра?на |
Поховання | Личак?вський цвинтар[1] ![]() |
Кра?на | ![]() ![]() ![]() ![]() |
Нац?ональн?сть | укра?нець |
Д?яльн?сть | ф?лолог, музе?знавець, слав?ст, мистецтвознавець, палеограф ![]() |
Alma mater | Льв?вський ун?верситет |
Галузь | ф?лолог?я етнограф?я музе?знавство |
Заклад | Нац?ональний музей у Львов? |
Посада | директор музеюd ? викладач ун?верситету ![]() |
Науковий ступ?нь | Доктор ф?лолог?чних наук |
Науковий кер?вник | Ватрослав Ягич ![]() |
Членство | Наукове товариство ?мен? Шевченка ![]() |
Батько | Семен Св?нц?цький |
Мати | ?ванна Кучинська |
У шлюб? з | Ан?с?я Вострякова |
Д?ти | В?ра, Мар?я |
![]() ![]() ![]() |

?лар?о?н Семе?нович Св?нц??цький (7 кв?тня 1876, Буськ, нин? Льв?вська область — 18 вересня 1956, Льв?в) — укра?нський ф?лолог, етнограф, музе?знавець, громадсько-культурний д?яч, доктор ф?лолог?чних наук з 1902 р., д?йсний член НТШ з 1914 р. Депутат Верховно? Ради УРСР 2-го скликання. Батько мистецтвознавиц? В?ри Св?нц?цько?.
Народився 7 кв?тня 1876 року в м?стечку Буськ, нин? Льв?вська область (тод? Корол?вство Галичини та Володимир??, Австро-Угорщина).

Зак?нчив ф?зико-математичний факультет Льв?вського ун?верситету (1899), продовжив навчання як в?льний слухач ?сторико-ф?лолог?чного факультету Петербурзького ун?верситету та Археолог?чного ?нституту в Петербурз?. Л?нгв?стичну осв?ту поглибив у В?дн? п?д кер?вництвом В. Ягича, захистив докторську дисертац?ю.
1905–1952 — директор Нац?онального музею у Львов? (у 1939–1990 рр. — Державний музей укра?нського мистецтва).
З 1913 року — приват-доцент кафедри слов'янсько? ф?лолог?? Льв?вського ун?верситету. Впродовж 1921–1925 рок?в викладав в Укра?нському та?мному ун?верситет? у Львов?. У 1944–1950 — зав?дувач кафедри слов'янсько? ф?лолог?? Льв?вського ун?верситету. З 1944 — зав?дувач Льв?вського в?дд?лу ?нституту мовознавства, який 1951 року вв?йшов до структури ?нституту сусп?льних наук АН УРСР.
Помер у Львов?. Похований на 21 пол? Личак?вського цвинтаря; поряд — могила Михайла Павлика з сестрою Анною.
1905–1952 — директор Нац?онального музею у Львов? (у 1939–1990 рр. — Державний музей укра?нського мистецтва). В?домий вчений, людина ?з ст?йким характером, в?н мужньо в?дстоював музейн? колекц?? в роки Першо? св?тово? в?йни. Його боротьба зумовила арешт 6 червня 1915 — як пропагандиста ?мазепинських? ?дей — ? депортац?ю з с?м'?ю до Рос??. Повернувся до Львова у березн? 1918. В часи польсько? влади йому, ?гайдамац??, довелося проводити велику роботу з розбудови музею п?д пост?йним пол?цейським наглядом.

Под?? вересня 1939 не полегшили мистецьку роботу видатного вченого. У жовтн? 1939 Нац?ональний музей при?днали до Льв?всько? картинно? галере? як ?укра?нський в?дд?л?. Як насл?док, визнана у св?т? культурно-мистецька установа перестала ?снувати.
У лютому 1940, занепоко?ний долею колекц?? Голуховського, яка знаходилася в новоствореному Палац? п?онер?в ? без фахового догляду могла бути знищена або загинути, Св?нц?цький звернувся до в?дд?лу мистецтв при облвиконком? з клопотанням передати ?? до Картинно? галере?.
У березн? 1941 року його перевели на посаду зав?дувача в?дд?лом. Вчений робив усе, щоб зберегти колектив ? музейн? колекц??, не припиняв д?яльн?сть ? п?д час нацистсько? окупац??.
В 1947–1950 рр. арештували сп?вроб?тник?в льв?вського музею М. Батога, ?. Кравчука, С. Сампару, О. Бордун, а також доньку Св?нц?цького В?ру, коли вона поверталася з в?дрядження з Москви.
У травн? 1950 року заступником директора музею був призначений далекий в?д музейно? роботи художник В. Любчик, який виконував завдання ?з виявлення ?нац?онал?стичних? та ?формал?стичних? твор?в мистецтва ? подальшого ?х знищення.
Навесн? 1952 ?лар?она Св?нц?цького звинуватили в тому, що в?н ?з 2436 художн?х твор?в, переданих до музею Ком?тетом у справах мистецтв при Рад? М?н?стр?в Укра?ни, пом?стив до експозиц?? лише 124, мотивуючи сво? д?? тим, що под?бне ?збагачення? було ?лише к?льк?сне, а не як?сне?. Ком?с?я поставила питання про зам?ну кер?вництва музею — директора ? його заступника М. Драгана, активного д?яча укра?нсько? мистецько? орган?зац?? ?АНУМ? (Асоц?ац?я незалежних укра?нських митц?в).
Св?нц?цький ус?ма силами протистояв цин?чним д?ям влади щодо знищення мистецьких твор?в Музею укра?нського мистецтва — списки яких, складен? у травн? 1952, включали 2115 одиниць. Серед вилучених музейних предмет?в — полотна видатних укра?нських художник?в О. Новак?вського, М. Сосенка, Ф. Красицького, П. Холодного, М. Бойчука, С. Гординського, О. Кульчицько?, М. Глущенка, Г. Нарбута та ?нших (портрети с?чових стр?льц?в, д?яч?в Греко-католицько? церкви), роботи митц?в, засуджених як ?буржуазних нац?онал?ст?в?. За це Св?нц?цький був знятий з посади директора музею ? переведений на наукову роботу до ?нституту сусп?льних наук АН УРСР. В характеристиц? кер?вництва Льв?вського ф?л?алу АН УРСР на професора ?. Св?нц?цького в?д лютого 1952 зазначалося, що як директор укра?нського музею в?н допустив ?засм?чення фонд?в музейно? б?бл?отеки нац?онал?стичною л?тературою?, ?виявляв явну протид?ю вилученню нац?онал?стично? л?тератури? (яко? в серпн? 1951 було вилучено понад 2500 книг). На початку серпня 1952, скориставшись в?дпусткою Св?нц?цького, за наказом секретаря Льв?вського обкому парт?? Костянтина Литвина культурн? ц?нност? двома вантаж?вками за три рейси перевезли до Льв?всько? б?бл?отеки АН УРСР ?для знищення нац?онал?стичних антирадянських експонат?в?. Також сюди привезли 4,5 тис. ?сторичних книг та 2 ящики музейно? збро?. За св?дченнями очевидц?в, ?мпров?зований крематор?й для твор?в мистецтва дим?в над м?стом к?лька дн?в.
1955 року Костянтин Литвин, перебуваючи на посад? м?н?стра культури УРСР, наказом зобов'язав кер?вництво Льв?вського ?сторичного музею, Музею укра?нського мистецтва ? Картинно? галере? скласти до 15 грудня 1955 списки експонат?в, що ?пов'язан? з д?яльн?стю р?зних укра?нських ? польських ?буржуазно-нац?онал?стичних“ орган?зац?й, та картин, як? за сво?ю ?дейною спрямован?стю не можуть експонуватися?, з метою ?х вилучення з фонд?в цих заклад?в. Проте в кв?тн? 1956 новий м?н?стр культури УРСР ?. Шабл?й скасував р?шення попередника ? повернув списки назад, мотивуючи, що ?знищувати ц? матер?али недоц?льно, тому що вони можуть мати ?нтерес для окремих досл?дник?в при вивченн? ?сторичних матер?ал?в?. Так? д?? влади щодо колекц?й Нац?онального музею шк?дливо в?дбилися на стан? здоров'я ?лар?она Св?нц?цького, для якого Музей був справою життя.
Науков? ?нтереси: мовознавство, зокрема ?стор?я укра?нсько? мови, пор?вняльно-?сторичне мовознавство, д?алектолог?я, палеограф?я, л?тературознавство, рукописн? пам'ятки ? стародруки, укра?нське мистецтво найдавн?шого пер?оду, музейна справа тощо.
Як ф?лолог вивчав мову окремих рукописних пам'яток (дипломатика староки?вських договор?в з греками, Бучацьке ?вангел?? Х??? стол?ття, Лавраш?вське ?вангел?? початку XIV стол?ття, Новосадський апостол XIV стол?ття, Галицько-Волинський л?топис), дав ?Нариси з ?стор?? укра?нсько? мови XI — XVIII стол?ття? (1920) з даними про середньов?чну добу в ?стор?? укра?нсько? л?тературно? мови, описав фонетичн? особливост? бойк?всько? гов?рки с. Б?тл?, склав граматики укра?нсько? мови для поляк?в (1922) та рос?йсько? мови для укра?нц?в (1902) ? поляк?в (1915, 1931).

Досл?джував ?стор?ю в?дродження Закарпаття (?Материалы по истории возрождения Карпатской Руси?, 2 тт., 1905–1909) ? зв'язки укра?нц?в з Ф. М?клош?чем.
У 1957 вийшли його ?Нариси з ?стор?? болгарсько? л?тератури?, а нариси сербохорватсько? л?тератури й обох л?тературних мов залишилися в рукопис?. Склав також нариси з ?стор?? рос?йсько? л?тератури 19-20 стол?ть (1902—1905), вивчав окремих укра?нських письменник?в: ?Винниченко, спроба л?тературно? характеристики? (1920), ?Шевченко в св?тл? критики й д?йсности? (1922), ?Сусп?льне тло творчост? ?. Франка 1856—1916 pp.? (1930) та б?лоруську л?тературу.
З д?лянки б?бл?ограф?? дав ?Опис рукопис?в Народного дому з колекц?? А. С. Петрушевича?, т. 1-3 (1906–1941), ?Опис кириличних рукопис?в Нац?онального Музею. Пергам?нов? рукописи XII–XV стол?ть? (1933) та ?нш?.
При всьому знанн? давн?х джерел Св?нц?цький не раз робив хибк? висновки (наприклад, ?Слово о полку ?горев?? уважав твором XV стол?ття, Лавраш?вське ?вангел?? характеризував як б?лоруський рукопис тощо).
Був першим галицьким фаховим музе?знавцем: п?д його кер?вництвом Нац?ональний Музей став майстернею науково-студ?йно? прац?.
Мистецтвознавч? досл?дження зосередив насамперед на вивченн? орнаментики рукописно? книги (?Прикраси рукопис?в Галицько? Укра?ни XVI стол?ття?, 1922–1923), гравюри (?Початки книгопечатання на землях Укра?ни?, 1924) та галицького ?конопису (??конопись Галицько? Укра?ни XV–XVI стол?ть?, 1928; ??кони Галицько? Укра?ни XV–XVI стол?ть?, 1929 — дос? ?люстративно найповн?ше видання з ц??? д?лянки).
? автором прац? ?Розвиток укра?нського мистецтва в Зах?дн?й Укра?н?? (1944).
Як ?сторик мистецтва належав до так звано? ?старо? школи?, що головний натиск клала на опис мистецьких твор?в; з?брав ? упорядкував великий музейний матер?ал.
Був також ентуз?астом нового мистецтва ? з 1931 року влаштовував у музе? ?алерею укра?нських модерних картин.
Як етнограф вивчав виникнення укра?нських колядок ? щедр?вок (?Р?здво Христове в поход? в?к?в?, 1933) та похоронн? голос?ння.
П?д час ун?верситетських студ?й у Св?нц?цького визр?ва? ?дея написати докторат на тему ??стор?я ф?лософ?? на Рус? з XI до XVIII стол?ття?, науковим кер?вником якого погодився стати професор Твардовський. Працюючи з джерелами у Петербурз?, вченому все ж не судилося захистити дисертац?ю у Львов? — через несприятливе пол?тичне становище у Галичин?, викликане, як вказу? Стапан ?ваник, ?загостренням польсько-укра?нського протистояння в боротьб? за Льв?вський ун?верситет?[2]. Праця, проте, вийшла з друку у Львов? 1901 року п?д назвою ?Початки ф?лософ?? в руськ?й л?тератур? XI–XVI ст.?[2].
?лар?он Св?нц?цький народився в родин? народного вчителя Семена (Симеона) Св?нц?цького[3] ? його дружини ?ванни з Кучинських[4]. Родина Св?нц?цьких походила з Б?лорус? ? початково мала форму пр?звища Святицьк?, яку ?лар?он Семенович пер?одично вживав при публ?кац?ях[4][5].
Теодор (Фед?р) Св?нц?цький (*? — ??)[6]
- Семен (Симеон) Св?нц?цький (*1842 — ?1926) — управитель школи в Убин? ∞ ?ванна (?оанна) Кучинська (*1850 — ?1934)
- ?лар?он Св?нц?цький (*1876 — ?1956) ∞ Ан?с?я Вострякова (*1890 — ?1974)
- В?ра Св?нц?цька (*1913 — ?1991)
- Мар?я Св?нц?цька (*1918 — ?2006) — ф?лолог-герман?ст, викладач Льв?вського ун?верситету
- Ольга Св?нц?цька (*? — ??) ∞ о. Василь Чайковський гербу Сас (*? — ??)
- о. Роман Чайковський гербу Сас (*1905 — ?1995) ∞ Над?я Калиневич (*1910 — ?1981)
- Данило Чайковський гербу Сас (*1909 — ?1972)
- Марта Чайковська гербу Сас (*1919 — ?2003) ∞ NN Сподар (*? — ??)
- ?рина Чайковська гербу Сас (*? — ??) ∞ NN Глушич (*? — ??)
- Натал?я Св?нц?цька (*? — ?п?сля 1918)
- NN Св?нц?цька (*? — ??)
- ?лар?он Св?нц?цький (*1876 — ?1956) ∞ Ан?с?я Вострякова (*1890 — ?1974)
- Обзор сношений Карпатской Руси с Россией в первую половину XIX в. — 1906
- Бучацьке ?вангел??, палеограф?чний опис (1911)
- Основи науки про мову укра?нську (1918),
- Скит Манявський ? Богородчанський ?коностас (у сп?вавторств? ?з М. Драганом та В. Пещанським). (1926)
- Мова Галицько-Волинського л?топису (1949),
- Опис рукопис?в народного дому з колекц?? А. Петрушевича (т.1-3, 1906—1911)
- Початки книгопечатання на землях Укра?ни (1924)
- Смоленська грамота 1229 р. у св?тл? досл?д?в чергування нап?вголосних ? голосних у слов'янських мовах XIX—XX ст. // Питання слов'янського мовознавства. Кн.3. — Льв?в, 1955. — С. 114—122;
- Зах?дноукра?нськ? грамоти XIV—XV ст. // Питання укра?нського мовознавства. Кн. 2. — С. 3—27 та ?н.
- Повн?ший перел?к праць Св?нц?цького — у журнал? ?Питання слов'янського мовознавства?, кн. 5 (1958).
- Св?нц?цький ?. Музе? ? музейництво. Нариси ? зам?тки. — Льв?в, 1920.
- Свенц?цький ?. Нариси з ?стор?? укра?нсько? мови / ?. Свенц?цький. – Льв?в : З друк ”Д?ла”, 1920. – 100 с.
- Свенц?цький ?. Основи науки про мову укра?нську / ?лар?он Свенц?цький. – Ки?в : Вид. т-ва ”Час” у Ки?в?, 1917. – 72 с.
- ↑ Криса Л. Личак?вський некрополь — 2006. — С. 223. — ISBN 978-966-8955-00-6
- ↑ а б ?ваник С. ?лар?он Св?нц?цький: ?стор?я укра?нсько? ф?лософ?? по-австр?йськи
- ↑ Олег Сидор, ?Л?топис нац?онального музею у Львов?? №3 (8). Льв?в, 2004. Арх?в ориг?налу за 23 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. [Арх?вовано 2025-08-08 у Wayback Machine.]
- ↑ а б ?ЛАР?ОН СВ?НЦ?ЦЬКИЙ: Б?об?бл?огр. покажч. / Уклад. Л. Пан?в; Наук. ред. та авт. передм. д-р ф?лол. наук, проф. Л. Коць-Григорчук; Редкол.: В. Кметь (голова) та ?н. – 2-е вид., допов., розшир. – Льв?в: Вид. центр ЛНУ ?м. ?вана Франка, 2008. – 678 с., 32 с. ?л., портр. – (Укра?нська б?об?бл?ограф?я. Нова сер?я; Чис. 27. Б?об?бл?ограф?я вчених ун?верситету). [Арх?вовано 2025-08-08 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-613-654-4
- ↑ Очерк истории русского движения в Галичине XIX-XX вв Н.М.ПАШАЕВА стр.65
- ↑ Мирович Р.Д. Алфавитный указатель жертв австро-мадьярского террора во время первой мировой войны 1914 – 1918 гг. на землях Галицкой и Буковинской Руси, в пяти книгах. Третья, значительно пополненная редакция. Львов, 1971.
- В. С. Александрович. Св?нц?цький ?лар?он Семенович // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 471. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Бат?г М. Б?л? стор?нки в ?стор?? Нац?онального музею у Львов?.
- Бат?г М. З ?стор?? музею. Минуле // Л?топис Нац?онального музею у Львов?.
- Горбань ?. Багатокультурн?сть музейного ландшафту Львова та музейне життя у тотал?тарн?й держав? // Сучасний музей: м?ж скарбницею та п?дпри?мством.
- Гумецька Л. Л.. ?лар?он Семенович Св?нц?цький // Мовознавство. — 1976
- Закревська Я. В. Св?нц?цький ?лар?он Семенович // Енциклопед?я ?Укра?нська мова?. — Ки?в, 2000.
- К?злик О. Д., Луцик Ф. Я. ?. С. Св?нц?цький. Короткий б?бл?ограф?чний покажчик. — Ки?в, 1956.
- Кос-Федорук О. Сп?впраця д?яч?в АНУМ з директором Нац?онального музею ?. Св?нц?цьким / Олена Кос-Федорук // Пам'ятки Укра?ни. — 2013. — №12. — С.40-45.
- Культурне життя в Укра?н?. Зах?дн? земл?. Док. ? матер. Т. 2. 1953—1966.
- Маньковська Р. Руслана Знищення музейних зб?рок в УРСР у п?сляво?нний пер?од (друга половина 1940-х — 1950-х рр.)
- Рубльов О. С. Черченко Ю. А. Стал?нщина й доля зах?дноукра?нсько? ?нтел?генц??.
- Св?нц?цький ?лар?он Семенович // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Св?нц?цький ?лар?он Семенович // Шевченк?вська енциклопед?я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Ки?в : ?н-т л?тератури ?м. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 665.
- Свенц?цький ?лар?он Семенович
- Свенц?цький ?лар?он // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Л?тери Риз — Се. — С. 1689. — 1000 екз.
- Родина Св?нц?цьких
- ?. Св?нц?цкий. Модест Сосенко.
- Особова справа ?лар?она Семеновича Св?нц?цького, 1944—1956 рр., 106 арк.
- Народились 7 кв?тня
- Народились 1876
- Померли 18 вересня
- Померли 1956
- Похован? на Личак?вському цвинтар?
- Д?яч? НТШ
- Укра?нська мова
- ?сторики укра?нсько? мови
- Укра?нськ? етнографи
- Укра?нськ? мовознавц?
- Досл?дники укра?нсько? мови
- Укра?нськ? музеологи
- Укра?нськ? ф?лософи
- ?стор?я ф?лософ??
- Укра?нськ? мистецтвознавц?
- Люди, на честь яких названо вулиц?
- Випускники Льв?вського ун?верситету
- Директори музе?в
- Доктори ф?лолог?чних наук
- Д?йсн? члени НТШ
- Уродженц? Буська
- Померли у Львов?
- Депутати Верховно? Ради УРСР 2-го скликання