控烟协会:北京禁烟实施一周年无烟环境明显改善
Плаг?а?т (в?д лат. plagiarius — викрадач) — привласнення авторства на чужий тв?р або на чуже в?дкриття, винах?д чи рац?онал?заторську пропозиц?ю, а також використання у сво?х працях чужого твору без посилання на автора[1].
Юридичне визначення цього терм?на вперше з'явилося в укра?нських нормативних документах лише в липн? 2001 року в нов?й редакц?? Закону Укра?ни ?Про авторське право ? сум?жн? права?. Водночас власне явище плаг?ату ма? багатов?кову ?стор?ю. Засуджували л?тературн? крад?жки ще в?дом? поети та мислител? античности — Ювенал, Горац?й, Верг?л?й ? Марц?ал. Останн?й уперше застосував слово ?плаг?атор?, що латиною означало ?викрадач чужих раб?в?, до л?тературних граб?жник?в. У XVII стол?тт? у Франц?? з'явилися нав?ть теоретики плаг?ату. Зокрема, Франсуа Ла Мот ле Вай? у сво?й робот? ?Академ?я оратор?в? в?дкрито радив маскувати власну нездатн?сть до творчост? плаг?атом ? нав?ть давав рекомендац??, як, непом?тно зам?нюючи вс? вислови вкрадено? фрази ?хн?ми синон?мами, приховати крад?жку.
Нин? ?диного, вичерпного та загальноприйнятого визначення плаг?ату не ?сну?[2]. Прим?ром, автори одного з найб?льших англомовних ресурс?в для виявлення плаг?ату ?Turnitin? дають так? визначення цього поняття:
- украсти ?дею або слова ?ншо? людини й видати ?х за власн?;
- використати результати роботи ?ншо? людини без вказання джерела, зв?дки вони взят?;
- повн?стю або частково вкрасти мистецький, науковий або ?нший тв?р чи роботу та видати ?х за свою;
- представити вже ?снуючу ?дею або продукт як новий та ориг?нальний[3].
Закон Укра?ни ?Про осв?ту? (п.4, статт? 42) да? визначення ?академ?чного плаг?ату — оприлюднення (частково або повн?стю) наукових (творчих) результат?в, отриманих ?ншими особами, як результат?в власного досл?дження (творчост?) та/або в?дтворення опубл?кованих текст?в (оприлюднених твор?в мистецтва) ?нших автор?в без зазначення авторства?[4]
Таким чином, плаг?ат в будь-якому раз? розгляда?ться як шахрайство, суть якого — у крад?жц? чужо? роботи або ?? частини ? представленн? ?? як власно?. Загалом, плаг?ат можна под?лити на три основн? типи:
- Коп?ювання чужо? роботи (як без, так ? з в?дома) та оприлюднення ?? п?д сво?м ?менем.
- Представлення сум?ш? власних та запозичених в ?нших аргумент?в без належного цитування джерел.
- Перефразування чужо? роботи без належно оформленого посилання на ориг?нального автора або видавця.
Цитування ма? використовуватися в ус?х випадках, коли в робот? використовуються дан?, взят? з? сторонн?х джерел, а не отриман? або створен? безпосередньо автором. Порушення вказаних нижче правил ? ?х недотримання ма? розц?нюватися як плаг?ат:
- якщо думка автора наводиться досл?вно, то ?? сл?д взяти в лапки;
- якщо циту?ться великий уривок тексту, то в?н може не братися в лапки, натом?сть — вид?ля?ться або в?дбива?ться в?д решти тексту певним способом (набира?ться ?ншим кеглем, шрифтом, накресленням, в?дбива?ться в?д основного тексту б?льшими абзацними в?дступами тощо);
- допуска?ться скорочення цитати, яке не веде до викривлення думки автора. М?сце скорочення ма? бути в?дзначене в цитат? квадратними дужками з трикрапкою всередин?;
- допуска?ться перефразування цитати, зм?на словоформ чи в?дм?нк?в певних сл?в. В такому раз?, цитата в лапки не береться, але в квадратних дужках обов'язково ставиться посилання на джерело (його порядковий номер з? списку використано? л?тератури, який дода?ться до роботи);
- в списку використано? л?тератури завжди сл?д вказувати нав?ть т? джерела, як? використовувалися п?д час п?дготовки роботи ? вивчення теми, нав?ть якщо прямих посилань чи цитувань цих джерел в робот? нема[3].
Серед в?домих випадк?в звинувачень у плаг?ат? в укра?нському сусп?льств? можна зазначити так?:
- Марко Вовчок протягом 1870—1872 рок?в публ?кувала в петербурзькому м?сячнику ?Переводы лучших иностранных писателей? переклади рос?йською, зроблен? найнятими нею людьми, п?д власним пр?звищем. П?зн?ше одна з цих наймичок п?дсунула Вовчок переклад казок Андерсена, який насправд? просто списала з? зробленого два роки тому перекладу к?лькома ?ншими перекладачками. Казки вийшли друком, а справжн? автори переклад?в зд?йняли галас. В результат?, третейський суд з 19 л?тератор?в визнав Вовчок винною у плаг?ат?. З?знатися в тому, що насправд? твори вкрала не вона, письменниця не могла. Адже тод? б з'ясувалося ще й те, що вона та?мно наймала перекладачок ? ?хн? роботи п?дписувала власним пр?звищем[5].[виправити стиль]
- Павло Загребельний наприк?нц? 70-х рок?в XX ст. майже повн?стю списав передмову до укра?нського видання твор?в Анатоля Франса з монограф?? Якова Фр?да ?Анатоль Франс та його час?. У 1981 роц? в зб?рнику ?Неложними устами? Загребельний оприлюднив пов?сть ?Кларнети н?жност??, в як?й запозичив без посилань на авторку велик? фрагменти спогад?в Над?? Суровцово?-Олицько?, на той час ще не оприлюднених в СРСР (можливо, рукопис був вилучений п?д час обшуку, проведеного КДБ в квартир? Суровцово?, ? потрапив до Загребельного завдяки його знайомствам).[джерело?]
- Володимир Литвин в 1991 роц? оприлюднив в журнал? ?Пол?тика ? час? к?лька статей, в яких без жодних посилань запозичив фрагменти публ?кац?й ?нших автор?в, зокрема Олекс?я Гараня[6]. Проте факт плаг?ату залишався нев?домим, аж поки Литвин не очололив адм?н?страц?ю президента Леон?да Кучми ? у 2002 роц? в газет? ?Факты и комментарии? не з'явилася п?дписана ним стаття ?Громадянське сусп?льство. Подума?мо ще раз?. Вже за к?лька дн?в журнал?сти встановили, що ця стаття ? фактично досл?вним перекладом статт? ?Think Again: Civil Society? американського пол?толога Томаса Каротерса[en], написано? взимку 1999—2000 для журналу ?Foreign Policy?[7][8][9]. Вже 1 лютого Литвин визнав, що статтю писав не сам. Проте звинувачення у плаг?ат? в?дкинув. Натом?сть сказав, що опубл?кував реферат статт? американця. Вт?м, журнал?сти Укра?нсько? правди в?дм?тили, що посилань на ориг?нал статт?, ?стотних скорочень, притаманних реферату, в статт? Литвина пор?вняно з? статтею Каротерса не виявлено.[10] П?зн?ше Литвин заявив, що Каротерс не ма? до нього претенз?й, але Каротерс спростував цю заяву[11]. 2006 р. за авторства Володимира Михайловича вийшла тритомна ??стор?я Укра?ни?. Майже половина першого тому, 432 стор?нки, повторювала зм?ст наукових роб?т укра?нських ?сторик?в Натал? Яковенко й Олекс?я Толочка[12]. За даними газети ?2000? 2008 р. на форум? ??вропа — Укра?на? Литвин виступив з промовою, деяк? частини яко? майже досл?вно зб?галися з текстом ?нтерв'ю ?Новый кризис опаснее чумы и мировой войны? рос?йського професора Серг?я Кап?ци, опубл?кованого 12 лютого 2008 р. у виданн? ?Известия?. При цьому, жодного разу про рос?янина укра?нський пол?тик не згадав[13].
- У 1999 роц? дисертац?ю Михайла Пас?чника ?Варшава, Москва ? Стамбул у боротьб? за Укра?ну (1657—1665)?, подану на вчену раду ?нституту укра?нсько? археограф?? та джерелознавства НАН Укра?ни, було визнано плаг?атом через використання в н?й неопубл?кованого рукопису О. Переяславського (О. Шпилинського) ?До ?стор?? в?йн Ру?ни? п?д сво?м ?менем[14]. На той час Пас?чник вже випустив однойменну монограф?ю-плаг?ат ?Варшава, Москва ? Стамбул у боротьб? за Укра?ну (1657—1665)?[15], але дисертац?ю ?з захисту мусив зняти. 23 с?чня 2008 року на зас?данн? спец?ал?зовано? вчено? ради Ужгородського нац?онального ун?верситету в?дбувся усп?шний захист дисертац?? Пас?чника на здобуття наукового ступеня доктора ?сторичних ?Проблеми розбудови укра?нсько? державност? п?сля визвольних змагань (1657—1665 рр.)?. Отже, Пас?чник п?шов на повторний захист з текстом т??? ж само? дисертац??, х?ба що з незначними редакторськими правками. Експертна рада Вищо? атестац?йно? ком?с?? ухвалила скасувати р?шення Ужгородсько? спецради ? в?дмовити у видач? диплома доктора ?сторичних наук, але Пас?чник подав апеляц?ю. Апеляц?йна ком?с?я у склад? чотирьох ос?б заперечила р?шення член?в Експертно? ради ВАК Укра?ни з ?сторичних наук ? визнала, що ?дисертац?я М. С. Пас?чника ? самост?йним науковим досл?дженням, в якому висв?тлено важливу наукову проблему?[16].
- Юр?й Винничук у 2001 роц? написав книжку ?Та?мниц? льв?всько? кави?, щонайменше чотири з восьми глав яко? виявилися недбалим перекладом книжки Миколи Пучерова ?Всё о кофе?, видано? у 1977 роц? ки?вським видавництвом "Наукова думка". Плаг?ат викрили лише у 2016 роц? (Винничук ? дос? визна? лише запозичення к?лькох стор?нок рецепт?в, що мандрують з книжки до книжки р?зних автор?в) тож книжка Винничука встигла витримати в?с?м видань ? стати лауреатом Форуму видавц?в у Львов?[17].
- У 2006 роц? Петро Кравчук заявив про те, що викладачка кафедри географ?? Донецького ?нституту соц?ально? осв?ти Бугайова Тетяна ?ван?вна видала п?д сво?м ?менем книгу ?Тайны материков и океанов. Удивительные природные явления? (ISBN 966-338-378-X), яка ? дублюванням його науково-популярно? книги Географический калейдоскоп (книга побачила св?т у 1988 роц? у видавництв? ?Радянська школа? тиражем 130 тисяч екземпляр?в). Того ж року книгу переклали ще й укра?нською мовою ? Бугайова Т. ?. видала другий плаг?ат п?д назвою ?Рекорди географ??. Та?мниц? планети Земля?[18][19].
- У монограф?? В. В. В?рченко ? А. П. Коцура ?Ж?ноч? навчальн? заклади у м. Ки?в? (1861—1920 рр.)? (2007)[20] трапляються численн? текстов? зб?ги з дисертац??ю К. А. Кобченко ?Ки?вськ? вищ? ж?ноч? курси в контекст? боротьби за осв?ту ж?нок в Укра?н? (1878—1920 рр.)? (2004)[21]. Зокрема, зб?га?ться майже весь матер?ал, присвячений ?стор?? Ки?вських вищих ж?ночих курс?в. В одних м?сцях текст К. А. Кобченко прямо переписано[22], в ?нших — переказано без посилань на першоджерело[23].
- Юл?я Тимошенко в 2007 роц? написала для журналу ?Foreign Affairs? статтю п?д назвою ?Стримування Рос???, в як?й, як з'ясувалося, скоп?ювала без посилань на автора к?лька великих фрагмент?в статт? Аркад?я Островського з журналу ?Economist?[24]. На запит журнал?ст?в парт?йна пресслужба в?дпов?ла, що посилання в рукопис? були, але з техн?чних причин зникли п?д час публ?кац??. Проте вже в 2009 роц? у промов? з нагоди 70-р?ччя початку Друго? св?тово? в?йни в Гданську Тимошенко досл?вно повторила фрагмент промови Роберта Кеннед? 1968 року — також без жодних посилань на ?? автора. В 2011 роц? в колонц? ?Р?здво ув'язнено?? Юл?? Тимошенко таким самим чином використала фрагмент статт? Вацлава Гавела ?В?дпов?дальн?сть ? дух? 1998 року[25].
- 28 червня 2011 року п?д час церемон?? вручення диплом?в у Ки?во-Могилянськ?й академ?? секретар Ради нац?онально? безпеки та оборони Ра?са Богатирьова виступила з промовою перед випускниками. Виявилося, що ц?л? шматки виступу укра?нсько? чиновниц? зб?гаються з промовою глави корпорац?? Apple Ст?ва Джобса перед випускниками Стенфордського ун?верситету в 2005 роц?[26].
- У 2011 роц? ?Укра?нська правда? опубл?кувала матер?али розсл?дування, як? св?дчать про те, що книга тод?шнього президента Укра?ни В. Януковича ?Opportunity Ukraine? м?стить абзаци з текст?в, як? ран?ше виходили за п?дписом р?зних ос?б, зокрема Юр?я Луценка, Тараса Стецьк?ва, Максима Михайленка, В?тал?я Сича, В'ячеслава П?ховшека, Романа Ман?к?на, Василя Волги та нев?домо? студентки Гал?[27], яка виклала на баз? реферат?в св?й реферат на тему ?Центризм как элемент политической власти в России на примере партии ?Единая Россия“?[28].
- У травн? 2012 року професор ?льського ун?верситету Т?мот? Снайдер звинуватив у плаг?ат? народного депутата Укра?ни Вадима Колесн?ченка ? ГО ?М?жнародний антифашистський фронт?: за його словами в книз? ?ОУН ? УПА: досл?дження ??сторичних м?ф?в“? Колесн?ченко без дозволу Снайдера опубл?кував його запис в блоз? самост?йно квал?ф?кувавши його як наукову статтю. Вадим Колесн?ченко в?дкинув ус? звинувачення в плаг?ат?, вважаючи ?х ?недостойними обговорення?[29][30][31].
- У с?чн? 2015 року плаг?ат був виявлений у докторськ?й дисертац?? л?каря-г?неколога В?ктор?? Володимир?вни ?вдокимово?, яку вона захистила в Одеському нац?ональному медичному ун?верситет? в 2013 роц?[32][33]. Науковим кер?вником В. ?вдокимово? був академ?к Академ?? медичних наук Укра?ни, доктор медичних наук, професор Валер?й Миколайович Запорожан, в роботах якого теж був виявлений плаг?ат[34][35].
- У с?чн? 2016 року плаг?ат було виявлено в докторськ?й дисертац?? Катерини Кириленко, дружини м?н?стра культури Укра?ни[36], що спонукало академ?ка-секретаря в?дд?лення ф?зики та астроном?? НАН Укра?ни Вадима Локт?ва звернутися до М?н?стерства осв?ти ? науки Укра?ни з проханням перев?рити об?рунтован?сть присудження К. Кириленко ступеня доктора наук[37]. Ц?каво, що текст, вкрадений Катериною Кириленко, сам по соб? виявився абсолютною псевдонауковою маячнею.
- Серв?с пошуку пл?г?ату укра?нського походження Unplag, Сх?дноукра?нський фонд соц?альних досл?джень, Харк?вський нац?ональний ун?верситет ?м. Караз?на та SCS Journal провели ряд соц?олог?чних досл?джень та виявили що 90 % студент?в користувались чужою ?нтелектуальною власн?стю. При цьому лише 53 % студент?в говорять, що ?м розпов?дають про плаг?ат у навчальних закладах, в той час як 76 % викладач?в стверджують, що вони попереджували студент?в про це правопорушення[38].
- У 2015 р. було обрано склад Нац?онального агентства ?з забезпечення якост? вищо? осв?ти (НАЗЯВО). На посаду Голови НАЗЯВО було запропоновано професора Олександра Волосовця, якого п?зн?ше неодноразово викрили в плаг?ат?[39][40][41].
- У 2016 р. до складу НАЗЯВО було обрано Руслана Гурака, у науков?й статт? якого був виявлений плаг?ат[42]. Також з'ясувалося, що його кандидатська дисертац?я ма? текстов? зб?ги з рос?йською дисертац??ю[43]; судова експертиза п?дтвердила наявн?сть плаг?ату в дисертац?? Р. Гурака[44].
- Доктор ?сторичних наук, професор ?гор Коляда у сво?й книжц? ?Павло Тичина? (2015) запозичив без жодних посилань на першоджерело 12 великих текстових фрагмент?в з видання Стан?слава Цалика та Пилипа Сел?гея ?Та?мниц? письменницьких шухляд: Детективна ?стор?я укра?нсько? л?тератури? (2010). Фрагменти скоп?йовано досл?вно, практично без зм?н. Щоправда, у фрагмент? на с. 103 ?. Коляда вн?с в?д себе доповнення: згадав журнал?ста Михайла Кольцова, назвавши його головним редактором газети ?Правда?, хоча в той час цю посаду об?ймав Лев Мехл?с. Книжка ?. Коляди перевидавалася ще к?лька раз?в (у 2016, 2018, 2019 рр.)[45].
- У кв?тн? 2017 р. плаг?ат виявлено в кандидатськ?й дисертац?? Арсен?я Яценюка (?Орган?зац?я системи банк?вського нагляду ? регулювання в Укра?н??[46]). За твердженням Тетяни Пархоменко, 70 стор?нок дисертац?? м?стять тексти без посилань на ?хн?х справжн?х автор?в. З них 39 стор?нок скоп?йовано майже повн?стю, а 7 стор?нок ? перекладом з англомовних джерел[47].
- У червн?-серпн? 2020 року велик? обсяги плаг?ату було виявлено в опубл?кованих наукових роботах та докторськ?й дисертац?? (25,4% в основному текст? дисертац??) претендента на посаду м?н?стра осв?ти ? науки Серг?я Шкарлета.[48][49][50][51] Шкарлет подав позов до ОАСК щодо д?й НАЗЯВО[52] ? заявив про виграш дано? справи, проте станом на 5 кв?тня 2021 року оф?ц?йного опубл?кування р?шення суду не було.[53] Незважаючи на протести[54] науковц?в[55][56] ? в?дсутн?сть п?дтримки проф?льного ком?тету Верховно? Ради Укра?ни[57], в?н був призначений м?н?стром[58].
- У 2022 р. було виявлено, що стаття декана факультету психолог?? Ки?вського нац?онального ун?верситету ?мен? Тараса Шевченка, члена-кореспондента Нац?онально? академ?? педагог?чних наук Укра?ни, доктора психолог?чних наук, професора Данилюка ?вана Васильовича ? плаг?атом з? студентсько? дипломно? роботи[59][60][61]. Проте стаття в?дкликана не була, Данилюк до в?дпов?дальност? притягнений не був[62].
Незважаючи на роботу, яку провадять громадськ? та сусп?льн? орган?зац??, плаг?ат продовжу? сво? "життя" в Укра?н?[63] та за ?? межами[64]. Потр?бно усв?домлювати, що плаг?ат присутн?й у будь-як?й кра?н?, але в кожн?й з них по-р?зному реагують на таке явище.
Наприклад, у Велик?й Британ?? в 2009 роц? заре?стровано 17000 випадк?в р?зного виду плаг?ату. Огляд розгулу плаг?ату в РАН та дом?нування подарункового та проданого сп?вавторства наведено в огляд? "Russian journals retract more than 800 papers after ‘bombshell’ investigation"[65].
№ | Кра?на | Показник плаг?ату |
1. | Рос?я | 47,9 % |
2. | Молдова | 47,8 % |
3. | Б?лорусь | 42,3 % |
4. | Босн?я ? Герцеговина | 37,9 % |
5. | Укра?на | 34,4 % |
6. | Литва | 27,6 % |
7. | Ф?нлянд?я | 26,8 % |
8. | Латв?я | 19,9 % |
9. | Словен?я | 18,4 % |
10. | Болгар?я | 18,3 % |
11. | Франц?я | 17,7 % |
12. | ?рланд?я | 16,8 % |
13. | Польща | 16,3 % |
14. | Хорват?я | 16,2 % |
15. | Португал?я | 15,9 % |
США | 15,9 % (min 6,4 % - max 24,2 %)[67] | |
16. | ?спан?я | 15,2 % |
17. | Албан?я | 15,1 % |
18. | Велика Британ?я | 14,7 % |
19. | ?тал?я | 14,4 % |
20. | Румун?я | 14,3 % |
21. | Н?дерланди | 13,7 % |
22. | Грец?я | 13,5 % |
23. | Норвег?я | 12,1% |
24. | Чех?я | 11,5 % |
25. | Словаччина | 11,4 % |
26. | Швец?я | 11,3 % |
27. | Бельг?я | 10,8 % |
28. | Швейцар?я | 10,4 % |
29. | Естон?я | 9, 6 % |
30. | Н?меччина | 9,1 % |
31. | Серб?я | 8 % |
32. | Австр?я | 7,3 % |
33. | Угорщина | 5,7 % |
34. | Дан?я | 4,1 % |
- ↑ Великий тлумачний словник сучасно? укра?нсько? мови. — К.; ?рп?нь; ВТФ ?Перун?, 2005. С. 977.
- ↑ ЩО ТАКЕ ПЛАГ?АТ?. Арх?в ориг?налу за 15 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
- ↑ а б Н?кола?в, ?вген?й (19 травня 2006). Что такое плагиат, или О западных стандартах научной этики [Що таке плаг?ат, або Про зах?дн? стандарти науково? етики]. Осв?йтн?й портал (рос.) . Арх?в ориг?налу за 30 жовтня 2011. Процитовано 20 липня 2011.
- ↑ [1] Закон Укра?ни ?Про осв?ту?
- ↑ Цалик С. Як Марко Вовчок л?тературних негр?в наймала // Журнал ?Кра?на?, № 27, 15.07.2011 року.
- ↑ Справа про плаг?ат. Литвин, р?к 1991. Дал? буде? Укра?нська правда. 6 лютого 2002
- ↑ Автора!!! (?нтерв’ю з Томасом Карозерсом). Дзеркало тижня, №4 (379), 2-8 лютого 2002. Процитовано 18.9.2007.
- ↑ Саша Волкова, Л?л?я Ул?тк?на, Влад Михненко. Литвин — краде по др?бницях. Поки що лише статт?. Укра?нська правда, 25.01.2002
- ↑ Carothers, T. Think again: civil society, Foreign Policy, Winter 1999—2000, Carnegie Endowment for International Peace.
- ↑ Литвин оф?ц?йно з?знався у плаг?ат?. Укра?нська правда, 01 лютого 2002
- ↑ Люба Шара. Каротерс знову сп?ймав Литвина на брехн?. Юстас Алексу: люди вашо? профес?? горять на др?бницях. Укра?нська правда, 26 лютого 2002
- ↑ П'ятеро пол?тик?в, яких звинувачували в плаг?ат?
- ↑ Олекс?й Гарань. Плаг?атор — моральний авторитет для Академ?? наук, ?нтера, ДТ? Блоги УП, 03 кв?тня 2008
- ↑ Потульницький В. Монограф?я, написана за 19 рок?в до народження автора [Арх?вовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Укра?нський гуман?тарний огляд. — 2001. — 6.
- ↑ Варшава, Москва ? Стамбул у боротьб? за Укра?ну. — Льв?в, 1998.
- ↑ Юркова О. Наука атестованих кадр?в // Критика: Часопис. — 2010. — Березень — кв?тень. — Р?к XIV, Число 3–4 (149—150) С.23–26.
- ↑ Олег Хавич. Кава з плаг?атом. Вар?анти. 20 кв?тня 2016. Арх?в ориг?налу за 20 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016.
- ↑ Мороз, Олена (1 жовтня 2009). Донеччанка вкрала у волинянина… наукову працю?. Газета В?че-?нформ. с. 1, 9. Арх?в ориг?налу за 15 березня 2010. Процитовано 5 липня 2010.
- ↑ Т.Урядова. Значить книга ц?кава… // Газ. ?Нове життя?, 24 лютого 2007 р., с. 11
- ↑ В?рченко В. В., Коцур А. П. Ж?ноч? навчальн? заклади у м. Ки?в? (1861—1920 рр.). — К., 2007. — 196 с.
- ↑ Кобченко К. А. Ки?вськ? вищ? ж?ноч? курси в контекст? боротьби за осв?ту ж?нок в Укра?н? (1878—1920 рр.): Дис… канд. ?ст. наук: 09.00.12 / Ки?вський нац?ональний ун-т ?м. Т. Шевченка — К., 2004. — 203 арк.
- ↑ Напр., на с. 106—107, 120—121, 124—135.
- ↑ Див. Кобченко К. А. Ж?ночий ун?верситет Свято? Ольги: ?стор?я Ки?вських вищих ж?ночих курс?в. — К., 2007. — С. 17, 23–24.
- ↑ Тимошенко поймали на плагиате[недоступне посилання] — Сегодня, 6 Сентября 2011
- ↑ Юлия Тимошенко: плагиат из СИЗО / Мустафа Найем // Укра?нська правда: Блог Мустафи Найема. — 2012. — 1 лютого.(рос.)
- ↑ Щербина С. Плаг?ат Ра?си Богатирьово? — Укра?нська правда, 1 серпня 2011 року.
- ↑ Реферат студентки Гал?, з якого Янукович привласнив дек?лька стор?нок для сво?? книжки
- ↑ Лещенко С., Каплюк К. Книга Януковича — плаг?ат президентського масштабу — Укра?нська правда, 2 вересня 2011 року.
- ↑ Професор ?льського ун?верситету звинуватив Колесн?ченка в плаг?ат?. — Ukranews, 26 травня 2012 року.
- ↑ Снайдер, Колесн?ченко, плаг?ат. — Л?тАкцент, 28 травня 2012 року.
- ↑ Американский профессор обвинил Колесниченко в плагиате. От украинского нардепа требуют извинений и уничтожения всех бумажных копий его книги. — Сегодня.ua, 26 травня 2012 року.(рос.)
- ↑ ?Самий молодий доктор медичних наук в Укра?н?? зробила докторську на чужому матер?ал?
- ↑ У докторськ?й дисертац?? В. В. ?вдокимово? виявлений плаг?ат
- ↑ Академ?к, що був науковим кер?вником фальшиво? докторсько? дисертац??, теж викритий у плаг?ат?
- ↑ Нова стаття академ?ка Запорожана ? ?доктора наук? ?вдокимово? — ? знову плаг?ат
- ↑ Докторська дисертац?я Катерини Кириленко ? в?двертий плаг?ат
- ↑ У докторськ?й Катерини Кириленко знайшли псевдонауку про лептони. Арх?в ориг?налу за 1 лютого 2016. Процитовано 31 с?чня 2016.
- ↑ Украинских студентов проверили на плагиат. И расстроились. Арх?в ориг?налу за 16 липня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
- ↑ Чи вважа? Л?л?я Гриневич, що плаг?атор найкраще проконтролю? як?сть вищо? осв?ти?
- ↑ Дв? експертизи статт? професора Волосовця: № 1 — плаг?ату нема?, № 2 — суц?льний плаг?ат
- ↑ Як професор Волосовець поставив на пот?к фальшив? статт?: черговий ?шедевр?
- ↑ Знайомтеся: новий член НАЗЯВО кандидат юридичних наук Руслан Гурак — теж плаг?атор!
- ↑ Дисертац?я члена НАЗЯВО юриста Руслана Гурака як дзеркало рос?йсько? дисертац??
- ↑ Висновок № 22/09 експертного досл?дження об'?кт?в ?нтелектуально? власност?, складений 25 вересня 2016 р. судовим експертом Соповою Катериною Андр??вною.
- ↑ Майстер-клас плаг?ату в?д професора Коляди
- ↑ Яценюк А. П. Укр. акад. банк. справи. Орган?зац?я системи банк?вського нагляду ? регулювання в Укра?н?. Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01. — Суми, 2004. — 20 с. // НБУВ, шифр РА330768
- ↑ Науковиця знайшла 70 стор?нок плаг?ату у кандидатськ?й дисертац?? Яценюка. Укра?нська правда _Життя. Процитовано 10 кв?тня 2017.
- ↑ Новий кандидат на посаду м?н?стра осв?ти в?д Зе-команди в?дзначився ?текстовими запозиченнями?
- ↑ Сер?ал ?Шкарлет?. П'ята сер?я: ?Економ?ка ?нформац?йного типу?
- ↑ Плаг?атний паровозик
- ↑ Рос?йськ? вуха в докторськ?й дисертац?? Серг?я Шкарлета
- ↑ Серг?й Шкарлет позива?ться до Агентства ?з забезпечення якост? осв?ти: ОАСК в?дкрив провадження [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.] 13.10.2020 року
- ↑ Суд постановив, що НАЗЯВО шукало плаг?ат у роботах Шкарлета незаконно 5 кв?тня 2021
- ↑ “Шкарлет – чорт”: п?д ОП та урядом протестують проти нового в.о. м?н?стра осв?ти 30/06/2020
- ↑ Ректор ?Черн?г?всько? пол?техн?ки? може очолити М?н?стерство осв?ти [Арх?вовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.] // Нац?ональна сусп?льна телерад?окомпан?я Укра?ни
- ↑ Заява науковц?в про призначення нового м?н?стра осв?ти ? науки. Арх?в ориг?налу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ Проф?льний ком?тет Ради не п?дтримав призначення Шкарлета м?н?стром осв?ти. РБК-Украина (рос.). Арх?в ориг?налу за 18 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ М?н?стр з? шлейфом плаг?ату. Рада призначила Шкарлета кер?вником М?носв?ти. BBC News Укра?на (укр.). Арх?в ориг?налу за 17 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ ПРО КУЛЬТУРУ ? БЕЗКУЛЬТУР’Я. false-science.ucoz.ua. Процитовано 27 листопада 2022.
- ↑ ПРО КУЛЬТУРУ ? БЕЗКУЛЬТУР’Я (зак?нчення). false-science.ucoz.ua. Процитовано 27 листопада 2022.
- ↑ Hubz, Редакц?я (12 липня 2023). Як фабрики наукових публ?кац?й вирощують псевдоексперт?в?. HUBZ - Здорове мед?а (укр.). Процитовано 4 березня 2025.
- ↑ Важлив? коментар? до статт? "Про культуру ? безкультур'я" (укр.). 9 с?чня 2025. Процитовано 4 березня 2025.
- ↑ Скандал довкола редакторки Vogue UA: зв?льнити не можна помилувати. Опитування 2018
- ↑ Еп?дем?я академ?чного плаг?ату в цифрах [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.], 2016
- ↑ Russian journals retract more than 800 papers after ‘bombshell’ investigation. Science By Dalmeet Singh Chawla.
- ↑ Р?ВЕНЬ ПЛАГ?АТУ В СТУДЕНТСЬКИХ РОБОТАХ У КРА?НАХ ?ВРОПИ [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.], 2016
- ↑ Statystyki plagiatowania w Europie 2016 rok. Plagiat w Stanach Zjednoczonych [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.], 2016.(пол.)
- Плаг?ат як соц?альнокомун?кац?йне явище : монограф?я / Олена Рижко ; Ки?в. нац. ун-т ?м. Тараса Шевченка. — Ки?в : Паливода А. В., 2017. — 387 с. : табл. ; 20 см. — Б?бл?огр. в к?нц? розд. — 500 пр. — ISBN 978-966-437-502-0
- Плаг?ат у вищ?й осв?т? // Нац?ональне агентство ?з забезпечення якост? вищо? осв?ти. - 2019
- СТАН ? ПРОБЛЕМИ БОРОТЬБИ З ПЛАГ?АТОМ В УКРА?НСЬК?Й ОСВ?Т? // Н?СД. - 2017.
- Neville, Colin; Colin, Neville (2007). The complete guide to referencing and avoiding plagiarism. Maidenhead, UK: McGraw-Hill Education. ISBN 978-0-335-22089-2.
- Lipson, Charles (2008). Doing Honest Work in College: How to Prepare Citations, Avoid Plagiarism, and Achieve Real Academic Success (вид. 2nd). Chicago, IL: University of Chicago Press. ISBN 9780226484778. Процитовано 5 кв?тня 2017.(Попередн?й перегляд. К?льк?сть в?дображених стор?нок буде обмежено.)
- Сичивиця, Олег (2008). Авторство ? псевдоавторство в науц?. Стаття друга. Плаг?ат ? плаг?атори (PDF). Соц?огуман?тарн? проблеми людини (№ 3): 39—47. Процитовано 28 листопада 2022.
{{cite journal}}
:|issue=
ма? зайвий текст (дов?дка)
- Плаг?ат академ?чний тлумачний словник укра?нсько? мови
- Пла??ят // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Л?тери Пере — По. — С. 1402. — 1000 екз.
- Плаг?ат // Л?тературознавча енциклопед?я : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в. — Ки?в : ВЦ ?Академ?я?, 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 220.
- Переробка; Пла??ат // Лексикон загального та пор?вняльного л?тературознавства / голова ред. А. Волков. — Черн?вц? : Золот? литаври, 2001. — С. 405; 412. — 634 с.
- Ст. 50 Закона Укра?ни ?Про авторське право ? сум?жн? права?
- "Укра?на переросла" проблему плаг?ату: позбулася чи видала ?ндульгенц?ю? 15 липня 2022
- Русина О. ?Проффессоры? на марш?. Плаг?ат з В?к?пед?? ? дива перекладу з рос?йсько? 31 ЖОВТНЯ 2011
- Викритого у плаг?ат? н?мецького м?н?стра оштрафували на 20 тис. ?вро
- Лещенко С., Каплюк К. Книга Януковича — плаг?ат президентського масштабу
- Плаг?ат у студентських роботах: методи виявлення та запоб?гання
- (англ.) Copyscape — ?нструмент для виявлення плаг?ату в ?нтернет?.
- Ц?кава р?ч..., 2017
- Захиститися в?д плаг?ату. Д?ана Колодяжна, 2016
- АНАЛ?З МЕТОД?В ПРОТИД?? АВТОМАТИЧНИМ СИСТЕМАМ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАГ?АТУ В ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТАХ, 2012
- Шевчук Д. Чатування на плаг?ат: польський досв?д[недоступне посилання з 15.11.2018]
- Президента Угорщини позбавили докторського ступеня за плаг?ат[недоступне посилання з липня 2019]